11.2.8. В рідинних котлах повинен бути забезпечений надлишковий тиск, який виключає можливість закипання теплоносія в котлі і в верхній точці зовнішньої циркуляційної системи. Цей тиск повинен забезпечуватись підтискуванням теплоносія інертним газом або встановленням розширювальної посудини на необхідній висоті.
11.2.9. Теплопродуктивність огріваючих пристроїв повинна виключати можливість підвищення потужності котла вище номінальної.
11.2.10.Топки котлів повинні бути обладнані пристроями для гасіння теплоносія, який загорівся.
11.2.11. В котлах, в яких конденсат повертається самопливом, їх живлення повинно проводитись в нижній барабан або колектор через гідравлічну петлю.
11.2.12.При паралельній роботі двох і більше котлів в системі, в якій конденсат повертається самопливом, нижні барабани (колектори) котлів повинні бути з’єднані між собою зрівнювальною лінією.
11.3. Арматура
11.3.1. Арматуру і матеріали, які використовуються для виготовлення її елементів і ущільнень, необхідно вибирати залежно від робочих параметрів і властивостей органічного теплоносія.
11.3.2. В котлах повинна використовуватись арматура сильфонного типу. Допускається використання сальникової арматури для тиску не більше 1,6 МПа (16 кгс/см2).
11.3.3. Арматура повинна бути приєднана до патрубків і трубопроводів за допомогою зварювання.
11.3.4. Котли із сторони входу і виходу теплоносія повинні мати запірну арматуру. Запірна арматура повинна бути розміщена в легкодоступному і безпечному для обслуговування місці або управлятись дистанційно.
11.3.5. Фланцеві з’єднання, арматура і насоси не повинні встановлюватись поблизу оглядових отворів, лазів, пристроїв для скидання тиску і вентиляційних отворів топок і газоходів.
11.3.6. На спускній лінії теплоносія безпосередньо поблизу котла (на відстані не більше як 1 м) повинні бути встановлені послідовно два запірні органи.
11.4. Покажчики рівня рідини
11.4.1. Елементи покажчика рівня, які стикаються з органічним теплоносієм, особливо його прозорий елемент, повинні бути виготовлені із негорючих матеріалів, стійких проти дії на нього органічного теплоносія при робочій температурі і тиску.
11.4.2. В покажчиках рівня рідини прямої дії внутрішній діаметр арматури, що служить для відключення покажчика рівня від котла, повинен бути не менше за 8 мм.
11.4.3. Прохідний переріз запірної арматури повинен бути не менше прохідного перерізу отворів в корпусі покажчика рівня.
11.4.4. Встановлення пробних кранів або клапанів замість покажчиків рівня рідини в паровому котлі не допускається.
11.5. Манометри
На рідинному котлі манометри слід встановлювати на вході в котел і виході із нього.
11.6. Прилади для вимірювання температури
На відвідному із котла трубопроводі пари або нагрітої рідини безпосередньо біля котла перед запірним органом повинні бути встановлені прилади, які показують і реєструють температуру, а на підвідному трубопроводі – прилад, який показує температуру.
11.7. Запобіжні пристрої
11.7.1 На кожному котлі повинно бути встановлено не менше двох запобіжних клапанів.
11.7.2. Сумарна пропускна спроможність запобіжних клапанів, що встановлені на паровому котлі, повинна бути не менша від номінальної паропродуктивності котла.
11.7.3. Сумарна пропускна спроможність запобіжних клапанів, що встановлені на рідинному котлі, повинна бути достатньою для підведення приросту об’єму теплоносія, що розширився при номінальній теплопродуктивності котла.
11.7.4. Використання важільно-вантажних запобіжних клапанів не допускається.
11.7.5. Допускається використання тільки запобіжних клапанів повністю закритого типу.
Умовний прохід запобіжного клапана повинен бути не менше як 25 і не більше 150 мм.
11.7.6. Допускається встановлення запобіжних пристроїв на розширювальній посудині, яка не відключається від котла.
11.7.7. Допускається встановлення між котлом (посудиною) і запобіжними клапанами триходового вентиля або іншого пристрою, який виключає можливість одночасного відключення всіх запобіжних клапанів. При відключенні одного або декількох запобіжних клапанів решта повинна забезпечувати необхідну пропускну спроможність.
11.7.8. Сумарна пропускна спроможність запобіжних пристроїв, які встановлюються на розширювальній посудині, повинна бути не менша від масового потоку інертного газу, що надходить в посудину в аварійному випадку.
11.7.9. Відведення від запобіжних клапанів пари або рідини, нагрітої до температури кипіння або вище, повинно проводитись через конденсаційні пристрої, які з’єднані з атмосферою, при цьому протитиск не повинен перевищувати 0,03 МПа (0,3 кгс/см2).
11.7.10. Відключувальні і підвідні трубопроводи повинні мати огрівальні пристрої для запобігання затвердінню теплоносія.
11.8. Розширювальні посудини
11.8.1. Рідинні котли і системи огрівання повинні мати розширювальні посудини або вільний об’єм для приймання теплоносія, що розширюється при його нагріванні.
11.8.2. Геометричний об’єм розширювальної посудини повинен бути не менше як в 1,3 рази більший приросту об’єму рідкого теплоносія, що знаходиться в котлі і установці, при його нагріві до робочої температури.
11.8.3. Розширювальна посудина повинна бути розміщена у вищій точці установки.
11.8.4. Розширювальна посудина повинна бути оснащена покажчиком рівня рідини, манометром і запобіжним пристроєм від перевищення тиску понад допустимий.
11.8.5. При встановленні двох і більше розширювальних посудин рідинні та газові об’єми цих посудин повинні бути з’єднані трубопроводами. Рідинні з’єднувальні трубопроводи повинні бути приєднані в нижчих точках цих посудин, а газові – у вищих. Прохідний переріз цих трубопроводів повинен бути не менший від перерізу розширювального трубопроводу згідно з вимогами ст. 11.8.11.
11.8.6. Підведення інертного газу до розширювальної посудини повинно регулюватись автоматично.
11.8.7. Рідинний котел повинен бути з’єднаний з розширювальною посудиною за допомогою запобіжного розширювального трубопроводу (запобіжний розширювальний трубопровід, далі за текстом – розширювальний трубопровід).
Встановлення запірної арматури на цьому трубопроводі не допускається.
11.8.8. Розширювальний трубопровід повинен бути приєднаний безпосередньо до котла або до подаючого чи зворотнього трубопроводу.
11.8.9. Розширювальний трубопровід повинен мати постійний підйом у бік розширювальної посудини.
11.8.10. Розширювальний трубопровід не повинен мати звужених дільниць і пристроїв. Прохідний переріз насоса і арматури при встановленні їх між котлом і розширювальним трубопроводом повинен бути не менше прохідного перерізу розширювального трубопроводу.
11.8.11. Умовний прохід розширювального трубопроводу повинен бути не менше Dy25, його необхідно вибрати залежно від номінальної теплопродуктивності котла, наведеної в табл. 10.
Таблиця 10
Номінальна теплопродуктивність котла, кВт | Умовний прохід трубопроводу,D y, мм | Номінальна теплопродуктивність котла, кВт | Умовний прохід трубопроводу,D y, мм |
550 | 25 | 5500 | 80 |
900 | 32 | 8600 | 100 |
1200 | 40 | 14000 | 125 |
2150 | 50 | 20000 | 150 |
3600 | 65 |
11.9. Автоматичний захист
11.9.1. Котли повинні бути оснащені автоматичними захистами, які відключають огрівання, у випадках:
а) пониження рівня теплоносія нижче нижнього допустимого рівня;
б) підвищення рівня теплоносія вище верхнього допустимого рівня;
в) підвищення температури теплоносія вище значення, вказаного в проекті;
г) збільшення тиску теплоносія вище значення, вказаного в проекті;
д) зниження рівня теплоносія в розширювальній посудині нижче допустимого значення;
е) досягнення мінімального значення витрати теплоносія через рідинний котел і мінімальної паропродуктивності (теплопродуктивності) парового котла, вказаних у паспорті;
ж) підвищення або зниження тиску газоподібного палива перед пальниками;
з) зниження тиску рідкого палива перед пальниками, крім ротаційних пальників;
і) зменшення розрідження в топці;
к) зниження тиску повітря перед пальниками з примусовою подачею повітря;
л) погасання факелів пальників.
При досягненні гранично допустимих параметрів котла повинні автоматично вмикатись звукова і світлова сигналізації.
11.9.2. Виникаючі дефекти в колах управління, які створюють аварійну ситуацію в роботі котла, а також зникнення допоміжної енергії в гідравлічних, пневматичних і електричних вимикачах повинні викликати спрацьовування автоматичного захисту, який відключає огрівання і (або) вмикає світлову і звукову сигналізації.
11.9.3. Зникнення в системі сигналізації допоміжної енергії повинно викликати вмикання автоматичного захисту, який відключає огрівання котла і (або) вмикання додаткової сигналізації.
11.10. Насоси
11.10.1. Для парових котлів при індивідуальній схемі живлення повинно бути встановлено для кожного котла не менше двох живильних насосів, з яких один є робочим, а другий – резервним. Електричне живлення насосів повинно бути від двох незалежних джерел.
При груповій схемі живлення кількість живильних насосів вибирається з такого розрахунку, щоб у випадку зупинки найбільш потужного насоса сумарна подача решти насосів була не менше як 110 % номінальної продуктивності всіх робочих котлів.
Для парових котлів, в які конденсат повертається самопливом, встановлення живильних насосів не обов’язкове.
11.10.2. Для рідинних котлів повинно бути встановлено не менше двох циркуляційних насосів з електричним приводом, з яких один повинен бути резервним.
Подача і напір циркуляційних насосів повинні вибиратись так, щоб була забезпечена необхідна швидкість циркуляції теплоносія в котлі.
Рідинні котли повинні бути обладнані лінією рециркуляції з автоматичним пристроєм, який забезпечує підтримання постійної витрати теплоносія через котли при частковому або повному відключенні споживача.
11.10.3. Парові котли з примусовою подачею теплоносія і рідинні котли повинні бути обладнані автоматичними пристроями, які припиняють подачу палива при вимиканні електроенергії, а при наявності двох незалежних джерел живлення електродвигунів насосів – пристроєм, який перемикає з одного джерела живлення на інше.
11.10.4. Для поповнення втрат циркулюючого в системі теплоносія повинен бути передбачений пристрій для забезпечення підживлення системи.
11.11. Встановлення і експлуатація
11.11.1. Парові і рідинні котли повинні встановлюватись в окремо стоячих котельнях.
11.11.2. При встановленні котлів на відкритих майданчиках повинні бути здійснені заходи, що виключають можливість остигання ВОТ.
11.11.3. В приміщенні котельні в зоні розміщення трубопроводів і ємностей з ВОТ повинна підтримуватись температура, при якій виключається застигання теплоносія.
11.11.4. В приміщенні котельні допускається встановлення витратного баку з рідким теплоносієм для проведення періодичного підживлення котлів і проведення регенерації ВОТ. Баки повинні бути обладнані обігрівом. Розміщення баків над котлами не допускається.
11.11.5. Залежно від тривалості роботи, температурних умов, питомих теплових напружень поверхонь нагріву і умов експлуатації ВОТ повинні піддаватись періодичній регенерації.
11.11.6. Тривалість роботи котлів між регенераціями і методика визначення ступеня розкладу теплоносія встановлюються виробничою інструкцією, затвердженою головним інженером підприємства – власника котла. Вміст продуктів розкладу в теплоносії не повинен перевищувати 10 %.
11.11.7.Для кожного котла повинен бути встановлений графік технічного огляду поверхонь нагріву і очистки від смолистих відкладень. Технічний огляд і очистка поверхонь нагріву повинні проводитись систематично, але не рідше ніж через 8000 год роботи котла з відміткою в ремонтному журналі.
11.11.8. Котли перед пуском їх в роботу після монтажу або ремонту, який пов’язаний з проведенням зварювальних робіт або заміною окремих елементів котла, повинні піддаватись власником котла випробуванню на герметичність тиском, що дорівнює робочому.
11.11.9. Реєстрація котлів з ВОТ і дозвіл на пуск в експлуатацію повинні проводитись згідно з розділом 10 даних Правил.
11.11.10. Порядок і терміни проведення технічних опосвідчень котлів з ВОТ повинні встановлюватись згідно з вказівками підприємства-виготовлювача, але не рідше термінів, встановлених розділом 10 даних Правил.
12.1. Загальні положення
12.1.1. Для содорегенераційних котлів (СРК) допускаються такі робочі параметри: тиск до 4 МПа (40 кгс/см2) включно і температура перегрітої пари до 440 °С включно.
Проектування і виготовлення СРК на більш високі параметри допускається при забезпеченні спеціальних заходів щодо попередження високотемпературної корозії поверхонь нагріву за погодженням з Держнаглядохоронпраці України.
12.1.2. В СРК повинно бути передбачено спалювання лугів і допоміжного палива: мазуту або природного газу.
12.2. Конструкція, оснащення і контроль
12.2.1.Поверхні нагріву, які розміщені в топці, для СРК, що проектуються, і тих, що підлягають реконструкції, повинні виконуватись відповідно до вимог НД спеціалізованої науково-дослідної організації.
12.2.2. Розміщення допоміжного устаткування і трубопроводів повинно виключати можливість потрапляння води в топку.
12.2.3. СРК повинен бути обладнаний системою охолодження льоток плаву хімічно очищеною деаерованою водою.
Конструкція і розміщення льоток повинні виключати можливість потрапляння води в топкову камеру при їх пошкодженні.
12.2.4. Оснащення СРК контрольно-вимірювальними приладами і приладами безпеки повинно проводитись відповідно до галузевих НД, погоджених з Держнаглядохоронпраці України.
12.2.5.Кількість і подача живильних пристроїв для СРК повинні вибиратись як для котлів з шаровим способом спалювання. При цьому продуктивність насосів з паровим приводом повинна вибиратись з умов нормального охолодження СРК при аварійному вимиканні насосів з електричним приводом.
12.2.6. Всі зварні стикові з’єднання топкової камери при виготовленні і ремонті повинні піддаватись 100-процентному радіографічному контролю.
12.3. Встановлення і експлуатація
12.3.1. СРК повинні встановлюватись в окремій будівлі, а пульт управління – в окремому від котельного цеху приміщенні, що має інший вихід поза приміщення для СРК.
Дозволяється компоновка СРК в одному блоці з енергетичними, водогрійними і утилізаційними котлами, а також з невідривно пов’язаними з СРК випарними цехами і окислювальними установками лугів.
12.3.2. Експлуатація СРК на лугах при вмісті в чорному лузі перед форсунками менше 55 % сухих речовин не допускається.
12.3.3. СРК повинен бути переведений на спалювання допоміжного палива при:
а) виникненні небезпеки потрапляння води або розбавленого лугу в топку;
б) виході із ладу половини льоток плаву;
в) припиненні подачі води на охолодження льоток;
г) виході із ладу всіх перекачувальних насосів зеленого лугу;
д) виході із ладу всіх перемішувальних насосів або димососів, або всіх вентиляторів.
12.3.4. СРК повинен бути негайно зупинений і відключений діями захистів або персоналу у випадках, передбачених виробничою інструкцією, зокрема, при:
а) потраплянні води в топку;
б) зникненні напруги на пристроях дистанційного і автоматичного керування, контрольно-вимірювальних приладах, зазначених в НД;
в) течі плаву поза льотки або через нещільність топки і неможливості її усунення;
г) припиненні дії пристроїв дріблення струменя плаву і зупинці мішалок в розчиннику плаву;
д) виході з ладу всіх димососів і вентиляторів.
13.1. Контроль за дотриманням даних Правил здійснюється органами Держнаглядохоронпраці України шляхом проведення періодичних обстежень підприємств, які експлуатують котельні установки, а також заводів-виготовлювачів, проектних, монтажних, налагоджувальних, ремонтних і діагностичних організацій відповідно до «Методичних вказівок з обстеження і технічного опосвідчення об’єктів котлонагляду», інструкцій та інших керівних матеріалів Держнаглядохоронпраці України.
13.2. Якщо при обстеженні заводу-виготовлювача, проектної, налагоджувальної, монтажної, ремонтної і діагностичної організацій буде встановлено, що при виконанні ними відповідних робіт допускаються порушення даних Правил, то залежно від характеру порушень встановлюються терміни для їх усунення або забороняється подальше виконання робіт.
13.3. Якщо при обстеженні котлів, які знаходяться в експлуатації, будуть виявлені дефекти або порушення Правил, що загрожують безпеці, а також якщо минув встановлений заводом-виготовлювачем термін експлуатації або термін чергового опосвідчення, або відсутня призначена в установленому даними Правилами порядку особа, відповідальна за справний стан і безпечну експлуатацію, чи несправна автоматика безпеки, аварійна сигналізація, то експлуатація котла повинна бути заборонена. При цьому в паспорт котла вноситься запис про причини заборони з посиланням на діючі статті Правил.
Терміни приведення у відповідність до даних Правил котлів, пароперегрівачів і економайзерів, які знаходяться в процесі виготовлення, повинні бути визначені власником і погоджені з органами Держнаглядохоронпраці України не пізніше ніж через 6 місяців від дати набуття чинності даних Правил.
Необхідність і терміни приведення у відповідність до даних Правил котлів, автономних пароперегрівачів і економайзерів, які знаходяться в стані монтажу, експлуатації, ремонту і реконструкції, визначаються власником за погодженням з органами Держнаглядохоронпраці України не пізніше ніж через 6 місяців від дати набуття чинності даних Правил.
№ п/п | Спеціалізація | Організація | Адреса, телефон |
1 | 2 | 3 | 4 |
Україна | |||
1. | Проектування, розрахунки на міцність, корозія, контроль, зварювання, металознавство котлів паропродуктивністю більше 10 т/год і водогрійних – більше 10 МВт | Науково-дослідний інститут теплоенергетики (НДІТЕ) Міненерго України | 338001, Донецька обл., м. Горлівка, пл. Леніна, 3 тел. 2-70-45 |
2. | Проектування, реконструкція, модернізація, виготовлення, ремонто- і монтажопридатність парових котлів паропродуктивністю більше 2,5 т/год і водогрійних – більше 10 МВт | Харківське центральне конструкторське бюро (ХЦКБ) науково-виробничого об’єднання «Енергопрогрес» Міненерго України | 310078, м. Харків, пр-т Леніна, 50 тел. 47-61-69 факс 32-21-80 |
3. | Металознавство, контроль, корозія, зварювання, ремонт і монтаж парових котлів паропродуктивністю більше 2,5 т/год і водогрійних котлів | ЛьвівОРДРЕС Міненерго України | 290011, м. Львів, вул. Тютюнникова, 55 тел. 76-01-37 факс 76-01-32 |
4. | Металознавство, контроль, корозія, зварювання, ремонт і монтаж парових котлів паропродуктивністю більше 2,5 т/год і водогрійних котлів | ДонОРДРЕС Міненерго України | 338001, Донецька обл., м. Горлівка, пр-т Леніна, 4а тел. 4-22-32 |
5. | Проектування, розрахунки на міцність, корозія, контроль, металознавство, виготовлення, ремонт і монтаж парових котлів паропродуктивністю більше 10 т/год, автономних пароперегрівачів, економайзерів тиском до 14 МПа (140 кгс/см2) і температурою до 540°С, водогрійних котлів більше 10 до 180 Гкал/год, котлів-утилізаторів і енерготехнологічних котлів | Виробничо-технічне підприємство (ВТП) «Укренергочормет» Мінпрому України | 310072, м. Харків, пр-т Леніна, 58 тел. 32-44-17, 32-22-51 факс 32-83-11 |
6. | Металознавство, розрахунки на міцність, монтаж, ремонт, реконструкція, контроль, корозія, експлуатація парових котлів паропродуктивністю до 100 т/год, тиском до 3,9 МПа (39 кгс/см2) і температурою пари до 450°С і водогрійних котлів продуктивністю до 100 Гкал/год | Державне виробниче об’єднання «Укрцукротехенергоремонт» Держхарчопрому України | 252112, м. Київ, вул. Дехтярівська, 50 тел. 213-26-43, 213-26-51 факс 213-27-20 |
7. | Зварювання: розроблення нових методів, режимів, технологій, ГСП, їх вдосконалення; дослідна атестація технологій; нормативні документи; експертиза і сертифікація; металознавство, контроль, розрахунки на міцність; зварювальне обладнання | Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона | 252650, м. Київ, 5 ГСП вул. Боженка, 11 тел. 227-31-83 факс 268-04-86 |
8. | Котли парові паропродуктивністю до 10 т/год і водогрійні до 10 МВт, транспортабельні і пересувні котельні установки: проектування, розрахунки на міцність, виготовлення, зварювання, контроль, металознавство, експертні висновки по котлах вітчизняного і закордонного виробництва | Спеціальне проектне конструкторсько-технологічне бюро (СПКТБ котломаш) Державного виробничого об’єднання «ТЕКОМ» | 258830, Черкаська обл., м. Монастирище, вул. Леніна, 122 тел. 2-13-56 |
Росія (висновки, що видаються переліченими організаціями, дійсні на території України) | |||
9. | Котли парові та водогрійні: проектування, розрахунки на міцність, виготовлення, зварювання, контроль, корозія, металознавство, технічне діагностування | Науково-виробниче об’єднання по дослідженню і проектуванню енергетичного обладнання | 193167, м. Санкт-Петербург, вул. Атаманська, 3 тел. 277-57-20 |
10. | Котли парові продуктивністю до 2,5 т/год: проектування, виготовлення, зварювання, контроль, корозія, металознавство. Арматура енергетична | Всесоюзний науково-дослідний інститут атомного енергетичного машинобудування (ВНДІАМ) | 125171 м. Москва, вул. Космонавта Волкова, 6а тел. 150-83-48, 150-83-35 |
11. | Котли парові та водогрійні: металознавство, технологія виготовлення та зварювання, контроль, технічне діагностування, розрахунки на міцність | Науково-виробниче об’єднання Центрального науково-дослідного інституту технології машинобудування (НВО ЦНДІТМАШ | 109088, м. Москва, вул.Шарикопідшипникова, 4 тел. 275-83-82 |
12. | Арматура: проектування, виготовлення, контроль і металознавство | Центральне конструкторське бюро арматуробудування (ЦКБА) | 197061, м. Санкт-Петербург, вул.М.Монетна, 2 тел. 238-68-19 |
13. | Котли енергетичні парові паропродуктивністю більше 2,5 т/год та водогрійні: корозія, контроль, зварювання, металознавство, ремонт, монтаж, технічне діагностування, розрахунки на міцність | Всеросійський теплотехнічний інститут (ВТІ) | 109068, м. Москва, вул. Автозаводська, 14/23 тел. 275-41-18 |
14. | Котли енергетичні парові паропродуктивністю більше 2,5 т/год та водогрійні: корозія, контроль, зварювання, металознавство, ремонт, монтаж, технічне діагностування | Фірма по налагоджуванню, вдосконаленню технології і експлуатації електростанцій і мереж «ОРДРЕС» | 105023, м. Москва, Семеновський пров., 15 тел. 369-30-74 |
15. | Котли парові та водогрійні: зварювання, термообробка і контроль при монтажі та ремонті | Державний інститут по проектуванню організацій енергетичного будівництва (ОРГЕНЕРГОБУД) | 113105, м. Москва, Варшавське шосе, 17 тел. 955-56-77 |