НПАОП 19.3-1.01-08Правила охорони праці при виробництві взуття

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та

гірничого нагляду 09.12.2008 № 27

1

Включено до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці 12 січня 2009 року за № 444

НПАОП 19.3-1.01-08

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2008 року за № 1255/1594

6

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ВЗУТТЯ

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Ці Правила поширюються на підприємства, установи, організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності, а також на фізичних осіб- суб'єктів підприємницької діяльності (далі - підприємства), які займаються взуттєвим виробництвом.

Вимоги цих Правил є обов'язковими для виконання всіма підприємствами взуттєвого виробництва, а також працівниками підприємств.

Правила регламентують вимоги щодо безпечного виконання робіт у технологічному процесі взуттєвого виробництва.

Для запобігання травматизму, професійним захворюванням і аваріям на виробництві роботодавець зобов'язаний відповідно до Закону України “Про охорону праці” створити в кожному структурному підрозділі, на кожному робочому місці умови праці відповідно до норм чинного

законодавства, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

1. Для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці, роботодавець повинен створити службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від

1. № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

1. На підприємстві повинні бути розроблені інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

2. На основі Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15,

зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 232/10512 (НПАОП 0.00-8.24-05), з урахуванням специфіки виробництва роботодавцем розробляються і затверджуються відповідні переліки робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібне спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці.

1. Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається роботодавцем згідно з Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від

1. № 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці.

1. Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників проводяться відповідно до статті 17 Закону України “Про охорону праці” у встановлені терміни згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров,я України від

1. № 246, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за № 846/14113.

1. Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій повинні організовуватись згідно з вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112 (НПАОП

0.00-6.02-04).

1. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими температурними умовами, працівники взуттєвої галузі промисловості повинні забезпечуватись безплатно за встановленими нормами спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Закону України “Про охорону праці”, Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держгірпромнагляду України від 24.03.2008 № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08), та Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам взуттєвої галузі промисловості, затверджених наказом Держгірпромнагляду України від 29.10.2007 № 248 (НПАОП 19.3-3.01-07), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України

1. за № 1265/14532.

Не дозволяється допускати до роботи працівників, які не мають відповідного спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

1. Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 та вимогам безпеки для даного технологічного процесу або виду робіт за наявності небезпечних та шкідливих чинників.

2. Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБ і вище працівники мають забезпечуватися бірушами, протишумовими навушниками згідно з ГОСТ 12.4.051-87, ДСТУ EN 352-1-2002.

3. Під час виконання робіт, пов'язаних з можливістю ураження очей, працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами згідно з ГОСТ 12.4.013-85.

4. Працівникам, які працюють з механізованим (пневматичним) ручним інструментом, необхідно видавати засоби захисту рук від вібрації відповідно до вимог ГОСТ 12.4.002-97.

5. Для захисту шкіри рук працівникам повинні видаватись захисні креми, мазі, пасти згідно з вимогами ГОСТ 12.4.068-79.

6. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту необхідно очистити, знезаразити, провітрити, висушити, знезарядити тощо.

7. Спецодяг повинен зберігатись окремо від особистого одягу працівників в індивідуальних шафах у спеціально виділеному приміщенні, яке повинно провітрюватись.

ІІ. ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧІ ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

1. Вимоги до території підприємства, виробничих споруд та

приміщень

1. Територія підприємства та розташовані на ній будівлі повинні відповідати вимогам СНиП “Г енеральные планы промышленных предприятий”, затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.80 № 213 (СНиП ІІ-89-80), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції

України 04.11.2004 за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та цих Правил.

1. Територія підприємства повинна бути огороджена, впорядкована і утримуватися в належному санітарному стані. Для тимчасового зберігання відходів виробництва та сміття повинні бути обладнані спеціальні площадки з твердим покриттям, звідки вони транспортуються в місця організованого складування - на полігони, звалища тощо. У разі тимчасового їх зберігання необхідно запобігати забрудненню ними ґрунту, води, повітря.

2. Розташування виробничих і допоміжних будівель, споруд на території підприємства повинно відповідати технологічному процесу виробництва.

3. Територія підприємства має бути вирівняна і спланована так, щоб було забезпечено відведення стічних вод від будівель, майданчиків, проїздів та пішохідних доріжок до водостоків.

4. Перед в'їздом на територію підприємства повинна бути розміщена інформація (схеми, плани) щодо розташування виробничих підрозділів, доріг, пожежних гідрантів, водоймищ, швидкості руху автотранспорту тощо.

5. На території підприємства мають бути впорядковані дороги з твердим покриттям (асфальт, бетон тощо) для руху транспорту, техніки, а також пішохідні доріжки та тротуари. Дороги і пішохідні доріжки необхідно систематично очищати від бруду і снігу, а в темну пору доби - освітлювати.

6. Пожежні водойми, траншеї, конденсатні, каналізаційні та інші технічні колодязі, що влаштовуються з виробничою метою, повинні бути огороджені або закриті міцними кришками, а в темну пору доби - освітлені. До водоймищ, які є джерелами протипожежного водопостачання, повинні обладнуватись під'їзди з твердим покриттям. Для зупинки та розвороту автомобілів біля водоймищ повинні облаштовуватись майданчики розміром не менше ніж 12 х 12 м.

7. Резервуари, баки та інші ємності для зберігання паливних і мастильних матеріалів необхідно розташовувати у спеціально відведених місцях (ділянках).

8. Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення, лабораторій, а також зовнішніх установок мають бути визначені категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою відповідно до Норм визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою, затверджених наказом МНС України від 03.12.2007 № 833 (далі - НАПБ Б.03.002-2007).

9. Протипожежні перепони (стіни, перегородки, перекриття, протипожежні зони, двері та інше) вибухопожежонебезпечних приміщень повинні мати межу вогнетривкості відповідно до вимог ДБН “Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва”, затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 № 88 (далі - ДБН В.1.1-7-2002).

10. Небезпечні зони на території промислових майданчиків підприємств, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях повинні бути позначені знаками безпеки відповідно до вимог ГОСТ

1. 76 і обгороджені.

1. Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення виробничих будівель і споруд повинні відповідати вимогам СНиП “Производственные здания”, затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.01.86 № 287 (далі - СНиП 2.09.02-85), СНиП “Складские здания”, затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.85 № 280 (далі - СНиП 2.11.01-85), ДБН В.1.1-7- 2002, ДБН “Природне і штучне освітлення”, затверджених наказом Мінбуду України від 15.05.2006 № 168 (далі - ДБН В.2.5-28:2006), ГОСТ 12.1.005-88 та цих Правил.

2. Виробничі будівлі та споруди повинні утримуватись у справному стані, їх необхідно оглядати двічі на рік (навесні та восени) з метою визначення їх подальшої експлуатації відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Держбуду України та Держнаглядохоронпраці

України від 27.11.97 № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві

юстиції України 06.07.98 за 424/2864 (далі - НПАОП 45.2-4.01.98).

1. Виробничі будівлі та споруди повинні бути обладнані технічними засобами протипожежного захисту (установками пожежної сигналізації, пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу тощо) та первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом МНС України від 22.08.2005 № 161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за № 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005), ДБН “Інженерне обладнання будівель і споруд. Пожежна автоматика будівель і споруд”, затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 № 247 (ДБН В.2.5-13-98), Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МНС України від 02.04.2004 № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за № 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004), ГОСТ 12.4.009-83.

2. Технічні засоби протипожежного захисту та первинні засоби пожежогасіння потрібно утримувати у справному технічному стані відповідно до вимог технічної документації на них, щоб у разі необхідності застосувати для гасіння пожежі, а також забезпечити виконання правил пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001-2004 та Правилами пожежної безпеки для підприємств легкої промисловості, затвердженими Мінлегпромом УРСР від 05.05.90 (НАПБ Б.01.043-90/170).

3. Евакуаційні шляхи та виходи необхідно утримувати вільними для забезпечення безпеки людей під час евакуації у разі виникнення пожежі чи аварії. Їх конструктивні та планувальні рішення, кількість та розміри, умови освітленості, забезпечення незадимлення, протяжність шляхів евакуації, їх оздоблення повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002, СНиП 2.09.02­85 та НАПБ А.01.001-2004.

4. Підлога в приміщеннях цехів повинна бути рівною, мати тверде покриття з гладкою неслизькою поверхнею, зручною для очищення та ремонту, а також не бути джерелом утворення пилу. У приміщеннях з холодною підлогою постійні робочі місця повинні бути обладнані підставками та килимками.

5. Вхідні двері виробничих приміщень, розташованих у районах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря для холодної пори року 15о С і нижче, повинні бути обладнані тамбурами або повітряно-тепловими завісами, а двері тамбурів обладнані безпечними пристроями для самостійного зачинення та фіксації у відкритому положенні.

6. Адміністративні, санітарно-побутові приміщення (гардеробні, переддушові, душові, умивальні, убиральні, для зберігання спецодягу, одягу) повинні відповідати вимогам СНиП “Административные и бытовые здания”, затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.87 № 313 (СНиП

2.09.04-87).

З огляду на пожежну небезпеку взуттєвого виробництва паління (куріння) у виробничих приміщеннях і на території підприємств не дозволяється.

Курильні приміщення повинні розміщуватись, як правило, суміжно з убиральнями або приміщеннями для відпочинку чи обігрівання. Допускається використовувати курильні і шлюзові при убиральнях з кількістю працівників не більш ніж 100 осіб у найбільшій зміні. Курильні при приміщеннях для відпочинку чи обігрівання повинні мати вентиляцію.

1. У всіх умивальнях має бути достатня кількість мийних засобів та повітряно-теплові сушарки для рук.

2. Уживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях і їдальнях, кімнатах для відпочинку та вживання їжі, які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або ємностями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.

3. Експлуатація вантажопідіймальних машин повинна здійснюватись відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Держгіпромнагляду України від 18.06.2007 № 132, зареєстрованих у

Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за № 784/14051 (НПАОП

0.00-1.01-07).

1. Експлуатація повітряних компресорів і повітропроводів повинна проводитись відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці.

2. Посудини, що працюють під тиском, повинні експлуатуватись відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці.

3. При виконанні електрозварювальних і газозварювальних робіт слід дотримуватись вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці.

4. Експлуатація металообробного устаткування та інструменту повинна здійснюватись відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці.

1. Освітлення

   1. Виробничі, побутові, допоміжні та інші приміщення повинні мати штучне та природне освітлення відповідно до ДБН В.2.5-28:2006 та НАПБ А.01.001-2004.

Природне освітлення повинно бути максимально використане. Для захисту працівників від прямих сонячних променів необхідно застосовувати штори, жалюзі тощо.

1. Для забезпечення нормованої освітленості і рівномірного світлового потоку на робочу поверхню машини повинно бути передбачено місцеве освітлення стаціонарними світильниками.

2. Для додаткового освітлення закритих вузлів і механізмів під час огляду і ремонту в обладнанні повинні бути передбачені спеціальні стаціонарні світильники або штепсельні розетки для підключення переносних ламп із закритими ковпаками.

3. Для місцевого освітлення необхідно застосовувати світильники з лампами розжарювання з напругою не вище 42 В. Допускається застосування світильників з люмінесцентними лампами з напругою 127-220 В за умов недопущення випадкових доторкань їх струмовідвідних частин.

4. Світильники місцевого освітлення як з лампами

розжарювання , так і з люмінесцентними лампами повинні мати відбивачі з непрозорого матеріалу з захисним кутом не менше 30°, а при встановленні світильника не вище рівня очей працівника - не менше 10 °.

1. Вибір світильників для вибухопожежонебезпечних приміщень повинен проводитись відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 залежно від класу вибухопожежонебезпеки. Для освітлення таких приміщень необхідно встановлювати щілинні світильники.

2. Облаштування світильників повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.4.120-83, ГОСТ 12.4.123-83 та Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров,я України від 18.12.2002 № 476 ,

зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за № 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-02).

1. Ремонт та нагляд за справністю проводів, вимикачів ламп, запобіжників, рубильників та іншої апаратури необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок , затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 06.10.97 № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за № 11/2451 (НПАОП 40.1-1.01-97).

2. Очищення світильників та арматури повинно здійснюватись тільки після відключення напруги електричної мережі та їх охолодження (перевіряється їх стан, зіпсовані вузли та деталі підлягають заміні). Під час виконання цієї роботи необхідно використовувати спеціально призначені пересувні вишки, випробувані драбини.

3. Очищення від забруднення віконного скла, скляних світлових прорізів, ліхтарів і світильників повинно здійснюватись відповідно до вимог ДБН В.2.5-28:2006 не менше двох разів на рік (або залежно від забруднення), а в приміщеннях зі значним виділенням пилу і кіптяві повинно виконуватись не рідше чотирьох разів на рік.

4. У темну пору доби або за поганої видимості (туман, дощ, снігопад) територія підприємства, місця руху людей та транспортних засобів, майданчики, стоянки, а також робочі місця повинні бути освітлені відповідно до вимог ДБН В.2.5-28:2006. Освітлення повинно бути виконано відповідно до вимог ГОСТ 12.1.038-82.

5. Роботодавець повинен забезпечити проведення контролю освітленості не рідше одного разу на рік та після кожної групової заміни ламп.

1. Вентиляція і опалення

   1. Виробничі, допоміжні будівлі і приміщення повинні бути обладнані природною і припливно-витяжною вентиляцією, а також системою опалення відповідно до СНиП “Отопление, вентиляция, кондиционирование”, затверджених Держбудом СРСР 28.11.91 (далі - СНиП

1. 91), та НАПБ А.01.001-2004.

1. Для очищення запиленого та загазованого повітря, що проходить через місцеві витяжні пристрої перед викидом його в атмосферу, повинні бути обладнані пилогазоочищувальні пристрої (циклони, фільтри, пилоосадочні камери або водяні завіси тощо).

2. Пилові камери, циклони, фільтри, за винятком індивідуальних аспіраційних пристроїв, змонтованих на машинах, повинні встановлюватись поза робочим приміщенням.

3. Застосування вентиляції повинно бути обґрунтоване розрахунками, які підтверджують забезпечення необхідного повітрообміну, температури та стану повітряного середовища відповідно до вимог Державних санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99), НАПБ А.01.001-2004 та ГОСТ 12.1.005-88. Усі вентиляційні пристрої (системи) підлягають планово-попереджувальному огляду і ремонту, а також періодичному технічному випробуванню.

4. Рециркуляція повітря дозволяється в робочий час тільки в приміщеннях, де немає виділення шкідливих речовин (1,2,3 класів

небезпеки) відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 або їх кількість не перевищує допустимих концентрацій, а у повітрі відсутні різко виражені неприємні запахи цих речовин.

1. Не дозволяється підключати до вентиляційної установки більшу кількість споживачів, ніж це передбачено проектом.

2. Заново змонтовані або реконструйовані вентиляційні установки підлягають налагодженню та випробуванню на ефективність їх дії. Стан повітряного середовища виробничих приміщень повинен періодично перевірятися відповідно до затверджених роботодавцем графіків.

3. У разі зміни технологічного процесу та розташування виробничого обладнання, що забруднює повітря на дільниці (в цеху), вентиляційні установки повинні бути пристосовані до нового режиму роботи.

4. Системи опалення, вентиляції і кондиціювання повітря та їх розташування повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 та ГОСТ

12.4.021-75.

1. Опалювальні прилади повинні мати огорожу, яка запобігає потраплянню на них пилу та різних матеріалів виробництва й можливому дотику працівника, а також гладку поверхню, яку легко очищати від пилу.

2. Для поверхонь обладнання, яке нагрівається під час технологічних процесів, необхідно передбачати теплоізоляцію і підтримання температури поверхні не більше 43 °С.

1. Водопостачання і каналізація

   1. Виробничі та побутові приміщення мають бути обладнані внутрішнім водопроводом та каналізацією відповідно до вимог СНиП “Внутренний водопровод и канализация зданий”, затверджених постановою Держбуду СРСР від 04.10.85 № 169 (далі - СНиП 2.04.01-85), а також протипожежним водопостачанням згідно з вимогами пунктів 5.4, 6.3 НАПБ А.01.001-2004.

   2. Зовнішні мережі, споруди водопроводу та каналізації повинні відповідати вимогам СНиП “Водоснабжение. Наружные сети и сооружения”, затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.07.84 № 123 (СНиП

1. 84), СНиП “Канализация. Наружные сети и сооружения”, затверджених постановою Держбуду СРСР від 21.05.85 № 71 (СНиП 2.04.03­85), та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691. Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75.