НПАОП 17.0-1.01-13Правила охорони праці для працівників бавовняного виробництва

Про затвердження Правил охорони праці для працівників бавовняного виробництва

Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці», підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 402,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці для працівників бавовняного виробництва, що додаються.

1. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 19 червня 2007 року № 135 «Про затвердження Правил охорони праці для

працівників бавовняного виробництва», зареєстрований у

Міністерстві юстиції України 06 липня 2007 року за № 776/14043.

1. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.):

   1. У встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

   2. У встановленому порядку внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

2. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

В.Сиротін

у ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МНС України 12 грудня 2012 року № 1417

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ БАВОВНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які відповідно до чинного законодавства використовують найману працю та

здійснюють діяльність, пов’язану з виробництвом бавовняної пряжі, бавовняних тканин, виробів з текстилю та інших бавовняних виробів.

Вимоги цих Правил є обов’язковими для виконання роботодавцями та працівниками бавовняного виробництва.

Ці Правила регламентують вимоги до безпечного виконання робіт у технологічних процесах бавовняного виробництва.

1. Для запобігання травматизму, професійним захворюванням і аваріям на виробництві роботодавець зобов'язаний відповідно до Закону України «Про охорону праці» створити в кожному структурному підрозділі, на кожному робочому місці умови праці відповідно до норм чинного законодавства, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

2. Роботодавець повинен розробляти та затверджувати інструкції з охорони праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

3. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників бавовняного виробництва проводяться відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511.

4. Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників проводяться відповідно до Закону України «Про охорону праці» та Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

5. Розслідування й облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій здійснюються відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на

виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

1. З метою організації виконання правових, організаційно-технічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням, аваріям у процесі роботи, та з урахуванням специфіки виробництва роботодавець створює на підприємстві службу охорони праці відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці» та Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125.

2. Під час укладання трудового договору відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

ІІ. ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧІ ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

1. Вимоги до території, виробничих споруд та приміщень суб’єкта

господарювання

1. Територія суб’єкта господарювання та розташовані на ній будівлі повинні відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

2. Територія суб’єкта господарювання огороджується, впорядковується й утримується в належному санітарному стані. Для тимчасового зберігання відходів виробництва та сміття обладнуються спеціальні майданчики з твердим покриттям, звідки вони транспортуються у місця організованого складування - на полігони, звалища тощо. У разі тимчасового їх зберігання необхідно запобігати забрудненню ними ґрунту, води, повітря.

3. Розташування виробничих та допоміжних будівель, споруд на території суб’єкта господарювання повинно відповідати технологічному процесу виробництва.

4. Територія суб’єкта господарювання має бути вирівняна і спланована так, щоб був забезпечений відвід стічних вод від будівель, майданчиків, проїздів та пішохідних доріжок до водостоків.

5. Перед в’їздом на територію суб’єкта господарювання розміщується інформація (схеми, плани) про розташування виробничих підрозділів, доріг, пожежних гідрантів, водоймищ, швидкість руху автотранспорту тощо.

6. На території суб’єкта господарювання впорядковуються дороги з твердим покриттям (асфальт, бетон тощо) для руху транспорту, техніки і пішохідні доріжки та тротуари. Дороги і пішохідні доріжки необхідно систематично очищувати від бруду та снігу, а в темну пору доби - освітлювати.

7. Резервуари, баки та інші ємності для зберігання паливних і мастильних матеріалів необхідно розташовувати на спеціально відведених місцях (ділянках).

8. Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій повинні бути визначені категорії з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог чинного законодавства.

9. Небезпечні зони на території промислових майданчиків суб’єктів господарювання, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях позначаються знаками безпеки відповідно до вимог ДСТУ

!SO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, ITD)» і огороджуються.

1. Виробничі будівлі та споруди в процесі експлутації, а також у період її тимчасового припинення повинні перебувати під систематичним наглядом інженерно-технічних працівників, відповідальних за збереження цих об’єктів, відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 липня 1998 року за № 424/2864.

2. Первинні засоби пожежогасіння утримуються у справному технічному стані відповідно до вимог Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153 (далі - НАПБ Б.03.001-2004), НАПБ А.01.001-2004.

3. Виробничі будівлі та споруди обладнуються технічними засобами протипожежного захисту (автоматичними установками пожежної сигналізації, пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу тощо) та первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ Б.03.001- 2004, ГОСТ 12.4.009-83 «ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание».

4. Технічні засоби протипожежного захисту

утримуються у справному технічному стані та забезпечується суб’єктами господарювання виконання правил пожежної безпеки відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.

Монтаж, наладка та технічне обслуговування засобів протипожежного призначення здійснюються організаціями, які мають ліцензію на право виконання цих робіт.

1. Евакуаційні шляхи та виходи необхідно тримати вільними для забезпечення безпеки людей під час евакуації у разі виникнення надзвичайної ситуації, вони повинні відповідати вимогам ДСТУ !S0 6309:2007 та НАПБ А.01.001-2004.

2. Підлога в приміщеннях цехів повинна бути рівною, мати тверде покриття з гладкою неслизькою поверхнею, зручною для очищення та ремонту, а також не бути джерелом утворення пилу. У приміщеннях з холодною підлогою на постійних робочих місцях повинні бути килимки, підставки, трапи тощо.

3. Не дозволяється паління (куріння) у виробничих приміщеннях і на території суб’єкта господарювання, зважаючи на пожежну небезпеку бавовняного виробництва.

Спеціально визначені та обладнані для паління місця повинні бути позначені знаком або написом, мати урну або попільницю з негорючих матеріалів.

Курильні приміщення повинні розміщуватись, як правило, суміжно з убиральнями або приміщеннями для відпочинку чи обігрівання. Допускається використовувати курильні і шлюзові при убиральнях з кількістю працівників не більше ніж 100 осіб у найбільшій зміні. Курильні при приміщеннях для відпочинку чи обігрівання повинні мати вентиляцію.

1. У всіх умивальнях повинні бути достатня кількість мила, інших мийних засобів та повітряно-теплові сушарки для рук.

2. Уживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях і їдальнях, кімнатах відпочинку та вживання їжі, які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або ємностями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.

3. Усі вантажопідіймальні машини експлуатуються відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132,

зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07).

1. Експлуатація повітряних компресорів і повітропроводів проводиться відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07 грудня 1971 року (НПАОП

0.00-1.13-71).

1. Посудини, що працюють під тиском, повинні експлуатуватися відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 27 листопада 1987 року (далі - НПАОП 0.00-1.59-87).

2. При виконанні електрозварювальних і газозварювальних робіт слід дотримуватися вимог Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві ацетилену, кисню і газополуменевій обробці металів, затверджених Мінхіммашем СРСР 08 липня 1985 року (НПАОП 0.00-1.43­85), НАПБ А.01.001-2004 та Санітарних правил при зварюванні, наплавці та різанні металів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР № 1009-73.

3. Експлуатація металообробного устаткування та інструменту повинна відповідати вимогам Правил охорони праці при холодній обробці

металів, затверджених Міноборонпромом СРСР 27

листопада 1991 року (НПАОП 0.00-1.48-91), та вимогам чинного законодавства.

1. Освітлення

   1. Виробничі, побутові, допоміжні та інші приміщення повинні мати штучне та природне освітлення відповідно до вимог чинного законодавства.

Природне освітлення повинно бути максимально використане. Для захисту працівників від прямих сонячних променів застосовуються штори, жалюзі тощо.

1. Для забезпечення нормованої освітленості і рівномірного світлового потоку на робочу поверхню машини передбачається місцеве освітлення стаціонарними світильниками.

2. Для додаткового освітлення закритих вузлів і механізмів під час огляду і ремонту в обладнанні передбачаються спеціальні стаціонарні світильники або штепсельні розетки для підключення переносних ламп із закритими ковпаками.

3. Для місцевого освітлення, крім розрядних джерел світла, рекомендується використовувати лампи розжарювання з напругою не вище 42 В, у тому числі галогенові, та проводити вибір джерел світла за кольоровими характеристиками відповідно до вимог чинного законодавства.

4. Для місцевого освітлення робочих місць слід використовувати світильники з непросвічувальними відбивачами. Світильники повинні розташовуватися так, щоб їх елементи, які світяться, не потрапляли в поле зору працівника на освітленому робочому місці та інших робочих місцях.

5. Світильники штучного освітлення у цехах, де проводяться процеси рідинної обробки, встановлюються у герметичній арматурі відповідно до вимог чинного законодавства.

6. Вибір світильників для вибухопожежонебезпечних приміщень повинен проводитись залежно від класу вибухопожежонебезпеки.

7. Облаштування світильників повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.4.120-83 «ССБТ. Средства коллективной защиты от ионизирующих излучений. Общие технические требования» (далі - ГОСТ 12.4.120-83), ГОСТ 12.4.123-83 «ССБТ. Средства коллективной защиты от инфракрасных излучений. Общие технические требования» (далі - ГОСТ 12.4.123-83) та Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-02).

8. Ремонт і нагляд за справністю проводів, вимикачів ламп, запобіжників, рубильників та іншої апаратури необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97).

9. Очищення світильників та арматури здійснюється тільки після вимкнення напруги електричної мережі та їхнього охолодження (перевіряється їх стан, зіпсовані вузли та деталі підлягають заміні). Під час виконання цієї роботи слід використовувати спеціально призначені пересувні вишки, випробувані драбини тощо.

10. Очищення від забруднення віконного скла та ліхтарів приміщень здійснюється не менше двох разів на рік (або залежно від забруднення), а в приміщеннях зі значним виділенням пилу повинно виконуватись не рідше чотирьох разів на рік.

11. У темну пору доби або за поганої видимості (туман, дощ, снігопад) територія підприємства, місця руху людей та руху транспортних засобів,

майданчики, стоянки, а також робочі місця освітлюються відповідно до вимог чинного законодавства.

1. Роботодавець повинен забезпечити проведення контролю освітленості не рідше одного разу на рік та після кожної групової заміни ламп.

1. Вентиляція й опалення

   1. Опалювальні прилади повинні мати огорожу, яка запобігає попаданню на них пилу, різних матеріалів виробництва та можливому дотику працівника, а також гладку поверхню, яку легко очищувати від пилу.

   2. Застосування вентиляції повинно бути обґрунтоване розрахунками, які підтверджують забезпечення необхідного повітрообміну, температури та стану повітряного середовища відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» (далі - ГОСТ 12.1.005-88), Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99) та НАПБ А.01.001-2004. Усі вентиляційні пристрої (системи) підлягають планово-попереджувальному огляду і ремонту, а також періодичному технічному випробуванню відповідно до затверджених графіків.

   3. Рециркуляція повітря дозволяється в робочий час тільки в приміщеннях, де немає виділення шкідливих речовин (1, 2 класів небезпеки) відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 «ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности» або їх кількість не перевищує допустимих концентрацій, а в повітрі відсутні різко виражені неприємні запахи цих речовин.

   4. При роботі з рециркуляцією повітря припливна вентиляція повинна працювати з обов’язковою промивкою його в припливно- зволожувальній камері. При переробці низьких сортів бавовни та високій запиленості повітря робочої зони (процеси сортування, тіпання, очистки, кардочесання, приготування стрічки та рівниці, прядильні та ткацькі цехи) повинна бути передбачена двоступенева суха очистка повітря.

   5. Основні цехи прядильного та ткацького виробництв розміщуються в приміщеннях, які обладнані системою припливно-витяжної вентиляції, що забезпечує нормовані параметри повітря робочої зони відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.

Цехи фарбувально-оздоблювального виробництва повинні обладнуватися загальною припливною та місцевою витяжною вентиляцією та розміщуватися в окремих приміщеннях. Допоміжні процеси: попередня обробка та очищення відходів виробництва; пропилювання, точіння шляпок та валиків; ремонт

натискних та чистильних валиків, пристроїв, гравірувальних друкарських валів; приготування розчинів та барвників; промивка; реставрація деталей машин та верстатів; очистка запиленого повітря (фільтри), здійснюються в ізольованих приміщеннях, які обладнані припливно-витяжною вентиляцією та місцевими відсмоктувачами від кожного робочого місця.

1. Не дозволяється підключати до вентиляційної установки більшу кількість споживачів, ніж це передбачається проектом.

2. Заново змонтовані або реконструйовані вентиляційні установки підлягають налагодженню та випробуванню на ефективність їх дії. Стан повітряного середовища виробничих приміщень періодично перевіряється відповідно до затверджених роботодавцем графіків.

3. У разі зміни технологічного процесу та розташування виробничого обладнання, що забруднює повітря на дільниці (у цеху), вентиляційні установки пристосовуються до нового режиму роботи.

4. Для поверхонь обладнання, яке нагрівається під час технологічних процесів, необхідно передбачати теплоізоляцію і підтримання температури поверхні не більше 43 °С згідно з ДСТУ EN 13202-2002 «Ергономіка теплового середовища. Температури гарячих поверхонь, доступних для дотику. Посібник з установлення граничних значень температур поверхонь в стандартах на продукцію з використання EN 563» (далі - ДСТУ EN 13202­2002).

1. Водопостачання і каналізація

   1. Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж здійснюється відповідно до вимог Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 року № 37,

зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 року за № 403/6691.

1. Облаштування внутрішніх водопроводів, каналізації і водостоків, а також експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

2. Кожний суб’єкт господарювання повинен бути забезпечений подачею води для:

санітарно-гігієнічних потреб;

виробничо-технічних потреб;

потреб зовнішнього і внутрішнього пожежогасіння.

1. Поєднувати мережі господарських водопроводів з мережами, що подають питну воду, не дозволяється.

2. Для забезпечення працівників питною водою потрібно встановлювати водопровідні колонки з фонтанчиками з корозійностійких матеріалів, або сатураторні установки газованої води, кулери, або інші пристрої. Дозволяється також забезпечення питною водою разового використання в дрібній розфасовці.

3. Питна вода повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747.

4. Вода для душових, умивальників, для охолодження повітря в кондиціонерах повинна відповідати вимогам до питної води.

5. Трубопроводи для спуску виробничих чистих і забруднених стічних вод повинні мати крани для відбору проб.

1. Електроустановки й електросилове обладнання

   1. Експлуатація електроустановок, електричних станцій і підстанцій та електричних мереж повинна проводитись з дотриманням вимог електробезпеки відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98), ГОСТ 12.1.045-84 «ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на робочих местах и требования к проведению контроля», ГОСТ 12.2.007.1-75 «ССБТ. Машины электрические вращающиеся. Требования безопасности», ДСН 3.3.6.096-02, експлуатаційної документації та цих Правил.

   2. Улаштування та експлуатація внутрішніх мереж електроустановок і установок електричного освітлення в приміщеннях повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.01-97.

   3. Електропроводка та арматура силової та освітлювальної мережі у виробничих приміщеннях надійно ізолюються і захищаються від впливу високої температури, механічних пошкоджень і хімічної дії згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.

   4. Використання електрозахисних засобів під час виконання робіт у технологічних процесах, пов’язаних з обслуговуванням електроустановок, потрібно здійснювати відповідно до чинного законодавства.

   5. Електрообладнання повинно мати надійне захисне заземлення (занулення) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление» (далі - ГОСТ 12.1.030-81) та бути захищеним від попадання пилу, вологи тощо.

   6. Стан ізоляції та надійність заземлення щороку та після капітального ремонту потрібно перевіряти контрольно-вимірювальними приладами.

   7. Електроприлади й електрообладнання, установлені на обладнанні (машинах) та ізольовані від його станини, повинні мати самостійне занулення, заземлення. У разі порушення або несправності заземлення електричні установки слід негайно вимкнути і вжити заходів до відновлення заземлення.

   8. Обладнання, під час роботи якого можливе утворення статичної електрики, повинно мати пристрій, який унеможливлює її накопичення. Захист від статичної електрики необхідно проводити відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

   9. Увімкнення до електричної мережі ручних переносних інструментів необхідно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та ГОСТ 12.2.013.0-91 (МЭК 745-1-82) «ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний».

   10. Під час роботи на електронно-обчислювальних машинах і персональних комп’ютерах необхідно дотримуватись вимог Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26 березня 2010 року № 65, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19 квітня 2010 року за № 293/17588.

   11. Очищення електрообладнання від пилу необхідно здійснювати за графіком, але не рідше одного разу на місяць, а в запилених приміщеннях - щотижня відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21.98 та НАПБ А.01.001-2004.

   12. Усі будівлі, споруди та зовнішні установки повинні бути захищені від потрапляння блискавки та вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».

2. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

   1. Під час виконання технологічних процесів у бавовняному виробництві необхідно брати до уваги небезпечні та шкідливі виробничі