НПАОП 27.4-1.44-15Правила охорони праці під час виробництва алюмінію

С. В. Дунас

В. Лазоришинець

1. А. Негода

К. Ляпіна

1. Бочковський

С. Г. Божко

Г. В. Осовий

О. Мірошниченко

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИК ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
УКРАЇНИ

НАКАЗ

19.01.2015 м. Київ № 19

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2015 р. за № 126/26571

Про затвердження Правил охорони праці під час виробництва алюмінію

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці"

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці під час виробництва алюмінію, що додаються.

2. Вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила безпеки при виробництві алюмінію, затверджені Міністерством кольорової металургії СРСР 20 січня 1976 року та Державним комітетом з нагляду за без­печним веденням робіт у промисловості та гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР (Держгіртехнагляд СРСР) 25 травня 1976 року (НПАОП 27.4­1.04-76).

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:

1. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2. внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з пи­тань охорони праці.

1. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

В

Міністр

ПОГОДЖЕНО:

Заступник Голови Держгірпромнагляду України

Т. в. о. Міністра охорони здоров'я України

Перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та

житлово-комунального господарства України

Голова Державної регуляторної служби України

Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій

Голова Державної інспекції ядерного регулювання України

Перший заступник Голови СПО об'єднань профспілок

Перший заступник Голови Спільного представницького органу сто­рони роботодавців на національному рівні

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ
ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

ПРАВИЛА

охорони праці під час виробництва алюмінію ЗМІСТ

1. Загальні положення 3

2. Загальні вимоги 3

3. Вимоги безпеки до технологічних процесів 10

1. Загальні вимоги 10

2. Вимоги охорони праці під час виробництва електролітичного

алюмінію 10

1. Вимоги охорони праці під час розливання алюмінію 17

2. Вимоги охорони праці під час виробництва алюмінієвої катанки 18

3. Вимоги охорони праці під час беззливкової прокатки алюмінієвого листа

(стрічки) 19

1. Вимоги охорони праці під час електролітичного рафінування

алюмінію 19

1. Вимоги охорони праці під час флотації та регенерації кріоліту 20

2. Вимоги охорони праці під час підготовки подової маси та

подрібнення шамоту 21ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 19 січня 2015 року № 19

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

03 лютого 2015 р. за № 126/26571

ПРАВИЛА
охорони праці під час виробництва алюмінію

1. Загальні положення

1. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, які здійснюють діяльність з виробництва алюмінію.

2. Ці Правила встановлюють вимоги з охорони праці під час виробництва алюмінію (первинного або переробки).

3. Ці Правила є обов'язковими для роботодавців та працівників, які вико­нують роботи з виробництва алюмінію.

1. Загальні вимоги

1. Роботодавець повинен створити службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (із змінами) (НПАОП 0.00-4.21-04).

2. Роботодавець повинен організувати опрацювання і затвердження нор­мативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

3. Роботодавець зобов'язаний розробити та затвердити інструкції з охо­рони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98).

4. Роботодавець за рахунок власних коштів повинен організувати прове­дення медичних оглядів працівників певних категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медич­них оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністер­ства охорони здоров'я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113 (із змінами).

5. Роботодавець повинен забезпечити проведення навчання та перевірку знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників під час прийняття на роботу та в процесі їх трудової діяльності відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з пи­тань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (із змінами) (НПАОП 0.00-4.12-05).

6. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві здійснюються відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захво­рювань і аварій на виробництві, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

7. Забороняється застосування праці жінок на роботах, визначених у Пе­реліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 року № 256, за­реєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Піднімання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням Граничних норм підіймання і переміщення важ­ких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

1. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Пере­ліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року № 46, за­реєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Піднімання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням Граничних норм підіймання і переміщення важ­ких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здо­ров'я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

1. Роботодавець повинен організувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації ро­бочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

2. Роботодавець повинен розробити та затвердити перелік робіт з підви­щеною небезпекою відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (НПАОП 0.00-2.01-05), та Пере­ліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрова­ного в Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554 (із змінами). Працівники зобов'язані проходити щорічне спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

3. Роботодавець повинен забезпечити працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одя­гом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, за­твердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстро­ваного в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (із змінами) (НПАОП 0.00-4.01-08), та Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту праців­никам металургійної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 серпня 2008 року № 187, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2008 року за № 918/15609 (далі - НПАОП 27.0-3.01-08).

4. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам Техніч­ного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.

5. Роботодавець повинен забезпечити санітарно-гігієнічний стан вироб­ничих приміщень відповідно до вимог:

• Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електро­магнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-2002);

• Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99);

• Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затверджених постановою Головного державного санітар­ного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99);

• ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" в частині гігієнічного нормування в галузі вібрації;

•ГОСТ 12.1.001-89 "ССБТ. Ультразвук. Общие требования безопасно­сти";

• ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности".

1. Роботодавець повинен забезпечити проведення контролю санітарно- гігієнічного стану у цехах згідно з вимогами:

• ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88);

•ГОСТ 12.4.012-83 "ССБТ. Вибрация. Средства измерения и контроля вибрации на рабочих местах. Технические требования";

• ГОСТ 12.4.077-79 "ССБТ. Ультразвук. Метод измерения звукового дав­ления на рабочих местах";

• ГОСТ 12.1.023-80 "ССБТ. Шум. Методы установления значений шумо­вых характеристик стационарных машин";

• ГОСТ 12.1.006-84 "ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допу­стимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля" (далі - ГОСТ 12.1.006-84);

• ДСН 3.3.6.096-2002.

1. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочих зон виробничих приміщень не повинен перевищувати граничних значень, встановлених ГОСТ 12.1.005-88. Працівники, які працюють в умовах дії шкідливих речовин, по­винні бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання індивідуального користування залежно від класу небезпеки речовин.

2. Контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони необ­хідно здійснювати згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88.

3. Показники мікроклімату в межах робочої зони виробничих приміщень під час виробництва алюмінію повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених поста­новою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99).

4. Граничне значення температури гарячих поверхонь, доступних для дотику, технологічного обладнання та машин не повинно перевищувати 43° C відповідно до вимог ДСТУ E№ 563-2001 "Безпечність машин. Температура поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення гранич­них значень температури гарячих поверхонь" та Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року № 71, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2007 року за № 197/13464 (із змінами).

5. У виробничих приміщеннях розташування обладнання повинно забез­печувати зручність його обслуговування і ремонту.

6. Під час пуску устаткування, що обладнано пультом управління та знаходиться поза зоною видимості з пульта управління, повинна бути перед­бачена пускова сигналізація (світлова, звукова).

7. Відкриті рухомі частини машин і механізмів (ремінні, зубчасті, ланцюгові передачі) повинні бути огороджені суцільними кожухами або сітками з вічками не більше 20 х 20 мм, за винятком обертаючих частин ме­ханізмів шторних укриттів і підйому анодів, що розташовані на висоті більше

1. м.

1. Ремонт та чищення рухомих частин, а також закріплення огороджень під час роботи обладнання забороняються.

Змащення вузлів агрегатів повинно бути автоматичним. Ручне змащення машин і механізмів під час руху за відсутності безпечних пристосувань забо­роняється. Мастильні та обтиральні матеріали, що застосовуються при обслу­говуванні машин і механізмів, повинні зберігатися в закритих металевих ящи­ках.

1. Під час виконання робіт на висоті слід дотримуватись вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Дер­жавного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07).

2. Для обслуговування контрольно-вимірювальних приладів, а також за­пірної, регулюючої, живильної арматури, розташованої на висоті 2 м і більше над рівнем підлоги, повинні бути влаштовані стаціонарні майданчики та сходи до них.

3. Сходи маршеві, майданчики та огорожі до них повинні бути виготов­лені відповідно до вимог законодавства.

Майданчики, призначені для обслуговування устаткування, перехідні містки та сходи повинні мати огородження по периметру висотою не менше 1 м із суцільним металевим обшиванням понизу огородження на висоту 0,14 м та з додатковою планкою на висоті 0,5 м від настилу.

1. Експлуатацію устаткування, що працює з використанням газу, необ­хідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01 жовтня 1997 року № 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за № 318/2758 (НПАОП 0.00-1.20-98).

2. Вивантаження матеріалів із залізничних вагонів і завантаження в них продукції повинні бути механізовані.

3. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні здійснюватися згідно з вимогами ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности".

4. Роботи, пов'язані з використанням вантажопідйомних, а також ван­тажозахватних пристосувань, необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затвер­джених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охо­рони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрова­них у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07).

5. Технологічне обладнання, комунікації, ємності повинні бути зазем­лені та захищені від статичної електрики відповідно до вимог ГОСТ 12.1.018­93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.018-93), ГОСТ 12.4.124-83 "ССБТ. Средства за­щиты от статического электричества. Общие технические требования".

6. Робочі місця, проходи, проїзди і сполучні коридори повинні утримува­тись у чистоті і порядку. Зберігання деталей устаткування, а також скупчення відходів виробництва на робочих місцях і в проходах забороняється. Зберігання в корпусах необхідного (оперативного) запасу сировини і металу дозволяється в спеціально відведених місцях із забезпеченням відповідних за­ходів безпеки.

7. Прокладання водопровідних або каналізаційних комунікацій в корпу­сах електролізу і електролітичного рафінування алюмінію забороняється.

8. Природне і штучне освітлення виробничих та складських приміщень повинно відповідати вимогам законодавства.

9. Роботодавець повинен забезпечити безпечну експлуатацію електро­устаткування відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроуста­новок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охо­роною праці України від 06 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451 (із змінами) (НПАОП 40.1-1.01-97), Правил безпечної експлуатації електроустановок спо­живачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98).

10. Забороняється обслуговування електроустановок без застосування ви­пробуваних і справних захисних засобів, які відповідають напрузі, зазначеній в технічних документах електроустановки.

11. Роботодавець повинен забезпечити встановлення знаків безпеки для позначення небезпечних зон відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров'я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.

12. При заземленні шинопроводів для проведення ремонтних робіт в кор­пусах електролізу і електролітичного рафінування алюмінію вузли будівель­них конструкцій, до яких підключаються заземлювальні провідники, повинні бути попередньо перевірені на термічну стійкість.

13. Заземлення шинопроводів під час виконання робіт дозволяється на од­ному електролізері в серії, що не має постійної заземленої нульової точки. Вимірювання еквівалентного опору ізоляції слід проводити безпосередньо пе­ред її накладанням.

14. Під час проведення ремонтних робіт на електролізері його шинопровід повинен бути з'єднаний з контуром заземлення за допомогою пристрою, що складається з комутаційного апарату в ланцюзі заземлювального провідника і системи аварійної сигналізації, що спрацьовує при потенціалі електролізера відносно "землі" понад 50 В і при аварійному замиканні на "землю" ланцюга технологічного струму в іншій точці серії.

Заземлювальний провідник повинен бути виконаний з гнучкого мідного проводу перетином не менше 95 мм2.

1. Працювати у електролізері, що ремонтується, необхідно бригадою у складі не менше двох працівників, на одного з яких покладені обов'язки спо­стерігача.

2. Під час роботи газорізальників у корпусах електролізу алюмінію ба­лон зі стисненим газом повинен знаходитися за межами корпусів. Подача га­зової суміші до місця роботи повинна проводитися шлангами довжиною не більше 30 м. У двоповерхових корпусах електролізу алюмінію допускається встановлювати балони зі стисненим газом на другому поверсі в чохлі з вогне­тривкого матеріалу на відстані не менше 10 м від розгерметизованого електро- лізера.

Постійні місця проведення вогневих робіт визначаються відповідними організаційно-розпорядчими документами роботодавця. Огороджувальні кон­струкції в цих місцях (перегородки, перекриття, підлоги) повинні бути з него­рючих матеріалів.

Роботодавець або керівник відповідного структурного підрозділу, де про­водяться вогневі роботи на тимчасових місцях (крім будівельних майданчиків та приватних домоволодінь), повинен оформити відповідний наряд-допуск на проведення цих робіт відповідно до вимог чинного законодавства.

1. Обладнання, що працює з газоподібним киснем, повинне відповідати вимогам чинних стандартів.

2. Отвір, що утворився після демонтажу електролізера, після закінчення робіт, а також під час перерви демонтажу необхідно обгородити поручнями висотою 1 м і вивісити відповідні знаки безпеки.

3. Прокладання колекторів горючих газів в корпусах електролізу алюмінію забороняється. Прокладання вказаних колекторів допускається по зовнішніх стінах корпусу з улаштуванням стояків з вимикаючою арматурою і штуцерами для приєднання до них гумотканинних рукавів, що пропускаються через віконні отвори в корпус, для подачі газу в переносні пальникові при­строї.

4. На колекторі горючого газу повинен бути встановлений клапан- відсікач, який припиняє подачу газу при зниженні тиску газу нижче від зада­ного.

Крім крана, на пальнику має бути встановлений вимикаючий кран до ру­кава.

1. Гумотканинні рукави для подачі газу не повинні мати металевого за­хисту та внутрішнього армування.

У віконному отворі повинна бути забезпечена надійна фіксація рукава, що унеможливлює його механічне пошкодження.

Кінці рукавів повинні бути надійно закріплені на штуцері і пальниковому пристрої хомутами.

1. Робота переносного пальникового пристрою повинна виконуватися під контролем працівників.

III. Вимоги безпеки до технологічних процесів

1. Загальні вимоги

1. Організація технологічних процесів, а також гігієнічні вимоги до виро­бничого обладнання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности".

2. Технологічне обладнання та організація робочих місць повинні відповідати вимогам: