Ю. Продан
С.В.Дунас
О. Мусій
В. А. Негода
Г. В. Осовий
О. Мірошниченко
С. Г. Божко
С. Бочковський
МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТ^Ж ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
УКРАЇНИ
НАКАЗ
13.10.2014 м. Київ № 717
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2014 р. за № 1357/26134
Про затвердження Правил охорони праці під час виробництва олова і
сплавів на його основі
Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці"
НАКАЗУЮ:
Затвердити Правила охорони праці під час виробництва олова і сплавів на його основі, що додаються.
Вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила безпеки при виробництві олова і сплавів на його основі, затверджені Міністерством кольорової металургії та Державним гірничотехнічним наглядом СРСР 28 червня 1977 року (НПАОП 27.4-1.06-77).
Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:
забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.
Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Міністр
ПОГОДЖЕНО:
Заступник Голови Держгірпромнагляду України
Міністр охорони здоров'я України
Перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
Перший заступник Голови СПО об'єднань профспілок Перший заступник Голови Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні Голова Державної інспекції ядерного регулювання України Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій
Голова Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва М. Ю. Бродський
МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ
ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
Правила охорони праці
під час виробництва олова
і сплавів на його основі ЗМІСТ
Загальні положення3
Загальні вимоги3
Вимоги безпеки до організації робочих місць5
Вимоги охорони праці під час технологічних процесів7
Загальні вимоги 7
Вимоги охорони праці під час дроблення, подрібнення, згущення і
сушіння матеріалів 8
Вимоги охорони праці під час випалення концентратів 9
Вимоги охорони праці під час виплавки чорнового металу і
сплавів 10
Вимоги охорони праці під час розливання чорнового металу і
сплавів 14
Вимоги охорони праці під час прибирання шлаку 15
Вимоги охорони праці під час рафінування чорнового металу і
сплавів 16
Вимоги охорони праці під час застосування кисню для пропалювання
шпурів 19
Вимоги охорони праці під час виробництва олова високої чистоти 19
Вимоги охорони праці під час виробництва порошків з олова 20
Вимоги охорони праці під час опалення агрегатів рідким паливом.... 20
Вимоги охорони праці під час пиловловлювання і очищення газів .... 21
Вимоги охорони праці під час гідрометалургійного переділу 26ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 13 жовтня 2014 року № 717
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
29 жовтня 2014 р. за №
1357/26134
ПРАВИЛА
ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА ОЛОВА
І СПЛАВІВ НА ЙОГО ОСНОВІ
Загальні положення
Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, які здійснюють діяльність з виробництва олова і сплавів на його основі.
Ці Правила встановлюють вимоги з охорони праці під час виробництва олова і сплавів на його основі.
Вимоги цих Правил є обов'язковими для роботодавців та працівників, які виконують роботи з виробництва олова і сплавів на його основі.
II. Загальні вимоги
Роботодавець повинен забезпечити охорону праці працівників відповідно до цих Правил та Загальних вимог стосовно забезпечення роботодав-цями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичай-них ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за №
Роботодавець повинен створити службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).
Роботодавець повинен організувати опрацювання і затвердження нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстро-ваного в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).
Роботодавець повинен розробити та затвердити інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00- 4.15-98).
Роботодавець за рахунок власних коштів повинен організувати проведення медичних оглядів працівників певних категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та впродовж трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здо-ров'я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юс-тиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.
Роботодавець повинен організувати навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Дер-жавного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).
Роботодавець повинен здійснювати розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.
Забороняється залучення жінок до робіт, зазначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.
Піднімання та переміщення важких речей жінками дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.
Забороняється залучення неповнолітніх до робіт, зазначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забо-роняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за №
Піднімання та переміщення важких речей неповнолітніми дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.
Роботодавець повинен забезпечити своєчасне і якісне проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.
Роботодавець повинен забезпечити працівників засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).
Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.
Працівники, які виконують роботи з виробництва олова і сплавів на його основі, повинні бути забезпечені спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам металургійної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 серпня 2008 року № 187, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2008 року за № 918/15609 (далі - НПАОП 27.0-3.01-08).
Працівники повинні бути забезпечені питною водою, яка відповідає Державним санітарним нормам та правилам "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затвердже-ним наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року № 452/17747.
Використання джерел іонізуючого випромінювання необхідно здійснювати за наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року № 125, зареєстрованих у Міністерстві юс-тиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266, та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832 (далі - ДСП 6.177-2005-09-02).
Працівники, які виконують певні роботи з виробництва олова і сплавів на його основі, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання.
Вибір та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання здійснюються відповідно до вимог Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року № 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2008 року за № 285/14976 (далі - НПАОП 0.00-1.04-07).
Вимоги безпеки до організації робочих місць
Робочі місця працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.03278 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования" та ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам".
Робоче місце повинно відповідати ДСТУ 7234:2011 "Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки".
На робочих місцях повинні знаходитись інструкції з охорони праці за професіями та видами робіт, інструкції з ведення технологічних процесів та обслуговування обладнання в обсязі професійних обов'язків, розроблені відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98.
Параметри мікроклімату в межах робочої зони повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (ДСН 3.3.6.042-99).
Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати нормам, установленим Державними санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та ін-фразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (ДСН
Загальні вимоги безпеки до захисту від шуму на робочих місцях, шумових характеристик машин та механізмів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности".
Роботодавець повинен здійснювати контроль рівня шуму відповідно до вимог ГОСТ 12.1.050-86 "ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах" та ДСТУ 2867-94 "Шум. Методи оцінювання виробничого шумового навантаження. Загальні вимоги".
Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, установлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39, та ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования".
У робочій зоні виробничих приміщень вміст шкідливих речовин не повинен перевищувати граничнодопустимої концентрації, встановленої ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санітарно гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".
Робоче місце повинно бути спроектовано та організовано відповідно до вимог ДСТУ E№ 294-2001 "Безпечність машин. Безпечні відстані для запобігання можливості досягнення небезпечних зон руками".
На робочих місцях необхідно проводити щоденне вологе прибирання для запобігання накопиченню пилу на стінах та устаткуванні.
На робочих місцях забороняється зберігання горючих матеріалів.
Робочі місця повинні утримуватися в чистоті, не захаращуватися деталями та інструментом, які не використовуються в процесі виробництва, відходами виробництва.
Вимоги охорони праці під час технологічних процесів
1. Загальні вимоги
Організація технологічних процесів повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности".
Технологічне обладнання повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.00391 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.064-81 "ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности", ДСТУ 7234:2011 "Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки".
Розбирання кладки печей і прибирання сміття в місцях значного виділення пилу необхідно супроводжувати зрошенням водою.
Під час проведення гарячого ремонту (без припинення підведення теплової енергії в робочий простір печі) піч необхідно зупинити.
Ремонт шпурових отворів дозволяється проводити після охолодження шпурової плити.
Під час охолодження водою шлаку, що залишився в печі, необхідно виключити можливість контакту води з електричним живленням печі.
Видалення застиглих настилей (шлакових наростів) має бути механізованим.
Ремонт та заміну кесонів необхідно проводити після попереднього обстеження їх стану на предмет виявлення небезпечних місць та з дотриманням вимог інструкції з охорони праці, розробленої відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98.
Забороняється проводити демонтаж балок, газоходів обваленням. Спуск їх повинен проводитися на тросах за допомогою вантажопідйомних механізмів.
Експлуатація димових труб дозволяється при справному стані стовбура та футеровки.
Перевірку стану димових труб необхідно проводити через кожні два місяці. Виявлені несправності повинні бути усунуті.
Знос цапфів ковшів у всіх вимірах не повинен перевищувати 10 % від початкових розмірів. За станом цапфів повинно здійснюватися постійне спостереження. Відповідно до вимог Правил охорони праці у сталеплавильному виробництві, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 15 жовтня 2009 року № 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 листопада 2009 року за № 1038/17054, стан цапфів ковшів повинен перевірятися не рідше одного разу на рік методом неруйнівного контролю. Результати перевірки повинні оформлятися актом.
В процесі експлуатації не рідше одного разу на шість місяців ковші і траверси повинні підлягати ретельному огляду.
Забороняється застосовувати ковші, що мають у стінках тріщини довжиною більше 0,2 м, раковини, вм'ятини, тріщини в місцях кріплення цапфів, а також ковші, що втратили форму внаслідок деформації або мають хитання цапфів у тілі ковша.
Експлуатація ковшів, що мають тріщини довжиною менше 0,2 м, без попереднього проварювання тріщин забороняється.
Забороняється нарощування ковша для збільшення його ємності.
Зливні носики ковша не повинні мати прогарів.
Ковші необхідно встановлювати тільки на спеціально відведених майданчиках. Поверхня майданчиків для установлення ковшів повинна бути рівною, а ківш повинен спиратися на неї всією площиною днища.
Забороняється підкладати під ковші сторонні предмети.
Невикористані ковші необхідно встановлювати на підлозі виробничого приміщення в спеціально відведених місцях.
Ремонт ковшів необхідно проводити в спеціально відведених місцях.
Не дозволяється експлуатувати совки, які не промарковані із зазначенням номера, вантажопідйомності і власної маси.
Площа перетину вихідного отвору совка не повинна бути менше площі перетину тіла совка.
Внутрішня поверхня совка повинна бути гладкою і забезпечувати вивантаження матеріалів при нахилі совка.
Совки повинні мати упори, що забезпечують стійкість їх при установці на підлогу.
Сережка на задній стінці совка повинна бути надійно закріплена і мати розміри, що дозволяють піднімати совок крюком.
Забороняється завантаження совка вище бортів. Завантажувати матеріал необхідно нижче кромки не менше ніж на 0,2 м.
Забороняється користуватися совками з налиплими до днища або бортів шматками шлаку.
Нахил совка при розвантаженні необхідно створювати по його поздовжній осі за рахунок підйому торцевої сторони допоміжним гаком крана. Забороняється відчіплювати бічні ланцюгові стропи. При розвантаженні носик совка не повинен мати упору. При розвантаженні совка працівники повинні перебувати на безпечній відстані від нього.
Не дозволяється експлуатувати кюбелі (вантажний пристрій для переміщення сипучих вантажів), які не пройшли випробування та не промарковані із зазначенням номера, дати випробування і максимальної вантажопідйомності.
Кюбелі для транспортування продуктів рафінування та матеріалів, що утворюють пил, повинні мати герметичні затвори в нижній частині і щільно прилеглі кришки, забезпечені патрубками для приєднання до аспіраційної системи.
Допускається завантаження і збереження в кюбелі різних типів знімань (проміжних продуктів рафінування), якщо вони зберігаються, транспортуються та в подальшому переробляються як небезпечні матеріали (із вмістом сполук миш'яку, вісмуту, сірки, сурми, свинцю).
Вимоги охорони праці під час дроблення, подрібнення, згущення і
сушіння матеріалів
У виробничих приміщеннях необхідно передбачати зволоження матеріалів, герметизацію обладнання, аспірацію місць виділення пилу, гідрознепи- лення і систематичне мокре прибирання.
Пускові пристрої дробарки повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм живильника і конвеєра.
Згущувач повинен бути огороджений, якщо верхня кромка його борту знаходиться на висоті менше 1 м від рівня робочої зони.
Закритий зверху вздовж борту згущувач, у якого отвори, ремонтні лази і люки закриті кришками, дозволяється не огороджувати. Кришки необхідно періодично оглядати.
На згущувачах, що не мають кришок, необхідно встановлювати перехідні містки та обслуговувальні майданчики, що забезпечують доступ до приводу, механізму підйому, пультів управління, насосів, живильної воронки і зливних жолобів згущувача. Містки і майданчики повинні мати огородження.
На розвантажувальній воронці згущувача необхідно встановлювати запірну засувку.
При розташуванні зливного борта згущувача на висоті 1 м і більше від рівня підлоги навколо згущувача повинен бути влаштований майданчик, огороджений перилами.
Забороняється ходити по бортах згущувачів.
Забороняється ставати на кільцевий жолоб і заходити за огорожу майданчика ферми під час вимірювання щільності пульпи і відбору проб.
Місця з'єднання обертового барабана з топковими камерами печей повинні бути герметизовані. Тягодуттєві пристрої повинні забезпечувати розрідження в порожнині сушильного барабана.
Місця пилоутворення на ділянках сушильних агрегатів необхідно укривати та обладнувати аспірацією.
Сушильні установки повинні мати автоматичне регулювання температури.
Перед пуском в експлуатацію сушильної установки після монтажу, тривалої зупинки та капітального ремонту необхідно проводити випробування механізмів на холостому ходу при безперервній роботі протягом 12 годин відповідно до технологічної інструкції на цей вид устаткування.
При порушеннях в роботі сушильної установки, в результаті яких створюється підвищена запиленість і загазованість в робочій зоні, її необхідно зупиняти.
Вимоги охорони праці під час випалення концентратів
Будова міжповерхових перекриттів повинна виключати прокидання недогарка і пилу з верхніх поверхів на нижні в місцях примикань до печей.
Для обслуговування печі повинні бути передбачені майданчики, огороджені поруччям із суцільним обшиванням по низу, за винятком передньої частини майданчика. Підлога робочого майданчика біля печі повинна бути покрита електроізолювальним настилом.
Привід перегребного механізму обпалювальної печі необхідно обладнувати дистанційним керуванням, розташованим на кожному поверсі виробничого приміщення. Схема дистанційного управління повинна передбачати пуск печі тільки після подачі відповідного звукового сигналу.
Приводний механізм печі необхідно обладнувати запобіжним пристроєм, що відключає піч при перевантаженні.
Для заміни рукояток перегребного механізму необхідно використовувати пристрої, призначені для цього виду робіт. Підйом і спуск рукояток повинні бути механізовані.
Місця завантаження шихти в печі, вивантаження недогарка і пилу з випалювальних печей, газоходів і стояків повинні мати аспірацію, що виключає надходження газів і пилу у робочу зону.
Газоходи, шиберні пристрої, бункери і жолоби для вивантаження пилу з газоходів повинні бути герметизовані.
Транспортування недогарка і пилу від випалювальних печей необхідно здійснювати способом, що виключає надходження пилу і газів у робочу зону.
Випалювальні печі повинні мати контрольно-вимірювальні прилади.
Вимоги охорони праці під час виплавки чорнового металу і сплавів
Жолоби для випуску розплаву повинні мати мінімальну довжину і ухил не менше 6 %. Жолоби повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами, що виключають надходження газів в атмосферу приміщення.