НПАОП 27.4-1.12-06Правила безпеки при виробництві та переробці титану

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МНС України

22 серпня 2006 року № 548

ЗАРЕЄСТРОВАНО

в Міністерстві юстиції України

6 грудня 2006 року за № 1272/13146

НПАОП 27.4-1.08-06

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ

ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ТА ПЕРЕРОБЦІ ТИТАНУ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Ці Правила поширюються на всіх працівників, які виконують роботи при виробництві губчастого титану магнієтермічним методом та його переробці.

Вимоги Правил є обов’язковими для державних підприємств, що підпорядковані Міністерству промислової політики України та пов’язані з виробництвом та переробкою титану.

Порядок і термін приведення діючих цехів (відділень) з виробництва та переробки титану у відповідність до вимог цих Правил визначаються роботодавцем по узгодженню з територіальними органами державного нагляду за охороною праці.

1. ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

ПЛАС - план ліквідації аварійних ситуацій;

СНиП- санитарные нормы и правила;

ГОСТ - государственный стандарт;

ДБН - державні будівельні норми;

ДСН - державні санітарні норми;

ССБТ - система стандартов безопасного труда;

ГРС - газорятувальна служба;

ГДК - гранично допустима концентрація.

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

   1. Для працівників, які виконують роботи при виробництві губчастого титану, крім цих Правил, є обов’язковими також вимоги Законів України „Про охорону праці”, „Про об’єкти підвищеної небезпеки”, „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, Загальних правил безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 13.05.87 (далі - НПАОП 27.0-1.01.87), Правил безпеки при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору (ПБХ-93), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.93 № 105 (зі змінами) (далі - НПАОП 24.1-1.24-93), Правил безпеки при виробництві магнію, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР, Мінкольорметом СРСР 24.06.86 (НПАОП 27.4-1.02-86).

Виробництво губчастого титану включає технологічні процеси руднотермічної плавки титанових концентратів, підготовки шихти та очистки тетрахлориду титану, хлорування шлаків титану, магнієтермічного відновлення тетрахлориду титану, вакуумної сепарації губчастого титану та його механічного подрібнення і сортування.

Характеристику шкідливих речовин, які використовуються та утворюються при виробництві губчастого титану, наведено в додатку 1. Характеристику пожежовибухонебезпечних речовин та матеріалів, які використовуються та утворюються при виробництві губчастого титану, наведено в додатку 2. Перелік небезпечних та шкідливих виробничих факторів при виробництві губчастого титану наведено в додатку 3.

1. Проектування, будівництво і реконструкція цехів, відділень та дільниць з виробництва та переробки губчастого титану, їх устаткування повинні проводитися відповідно до чинних санітарних і будівельних норм та правил, норм технологічного проектування, вимог цих Правил.

Експертиза проектів, прийняття в експлуатацію об'єктів виробництва повинні здійснюватись відповідно до вимог: Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об’єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.94 №431 (зі змінами) (НПАОП - 0.00-4.20-94), Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243.

1. Засоби пожежогасіння в цехах повинні відповідати Правилам пожежної безпеки в Україні, затвердженим наказом МНС України від 19.10.2004 № 126, зареєстрованим в Мін’юсті України 04.11.2004 за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001.2004), виходячи з категорії виробництв щодо пожежовибухонебезпеки.

2. Первинні засоби пожежогасіння, що розміщуються на об'єкті або обладнанні, повинні відповідати ГОСТ "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание" (ГОСТ 12.4.009-83).

3. Уносити зміни до конструкції діючого основного устаткування, змінювати технологічні схеми без узгодження з проектною організацією - автором проекту, установою - розробником технології або заводом- виробником, а також з територіальними органами державного нагляду за охороною праці не дозволяється. Проектні організації повинні здійснювати авторський контроль за впровадженням проектних рішень з питань охорони праці при будівництві.

4. Усі діючі цехи, відділення та дільниці з виробництва губчастого титану повинні мати:

паспорти (сертифікати) на основні види технологічного обладнання;

план захисту персоналу і населення у разі аварій на металургійних та інших об'єктах і ліквідації (локалізації) їх наслідків (план ліквідації аварії) згідно з інструкцією із складання цих планів;

робочі інструкції з ведення технологічних процесів та ремонту й очищення обладнання;

інструкції з охорони праці для працівників кожної професії;

інструкції з пожежної безпеки.

Усі перелічені інструкції та плани ліквідації аварій повинні бути затверджені роботодавцем.

Інструкції з охорони праці повинні бути складені відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці”, Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 21.12.93 № 132, зареєстрованого в Мін’юсті України 07.02.94 за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03­93), Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 № 9, зареєстрованого в Мін’юсті України 07.04.98 за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

1. Плани ліквідації аварій повинні переглядатися і затверджуватися за місяць до початку наступного року відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 17.06.99 № 112, зареєстрованого в Мін’юсті України 30.06.99 за № 424/3717 (НПАОП 0.00-4.33­99). Плани повинні бути вивішені на основних технологічних дільницях. Не дозволяється виконувати роботи працівникам, які не ознайомлені з планом ліквідації аварій і не знають його в частині, що стосується місця їх роботи.

2. Усі працівники повинні бути ознайомлені з інструкціями з охорони праці за професією з розписом у відповідних документах. Крім того, інструкції повинні міститися на робочих або в спеціально призначених місцях.

3. Інструкції з охорони праці та регламенти повинні переглядатися не рідше одного разу на 5 років, а також при внесенні змін у технологічний процес (умови праці), застосуванні нових видів устаткування у разі виникнення аварійної ситуації або травмування працівників через недосконалість самої інструкції.

Інструкції з охорони праці для робіт підвищеної небезпеки повинні переглядатися один раз на 3 роки.

1. Спеціалісти і працівники, які пов'язані з експлуатацією та обслуговуванням вантажопідіймальних кранів, посудин, що працюють під тиском, інших об'єктів, підконтрольних територіальним органам державного нагляду за охороною праці, повинні проходити навчання і допускатися до роботи відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Мінпраці України від 20.08.2002 № 409 (далі - НПАОП 0.00-1.03-02), Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94 № 104 (зі змінами) (далі - НПАОП 0.00-1.07-94).

2. Працівники, зайняті на роботах, передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованим у Мін’юсті України 15.02.2005 за № 232/10512 (далі - НПАОП 0.00-8.24-05), повинні проходити попереднє спеціальне навчання, один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці та проходити навчання з питань пожежної безпеки згідно з вимогами Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом МНС України від 29.09.2003 № 368, зареєстрованого в Мін’юсті України 11.12.2003 за № 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

3. На підприємстві повинні бути розроблені, затверджені роботодавцем та щорічно переглядатися переліки вибухопожежонебезпечних місць та робіт, де вогневі роботи повинні провадитися за нарядом-допуском, узгодженим з працівниками пожежної охорони.

4. Експлуатація та технічне обслуговування засобів гасіння пожежі повинно здійснюватись відповідно до вимог НАПБ А.01.001.2004.

5. Не дозволяється допуск працівників, які не досягли вісімнадцяти років, до робіт, передбачених Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженим наказом МОЗ України від 31.03.94 № 46, зареєстрованим у Мін’юсті України 28.07.94 за № 176/385 (НПАОП 0.03-8.07­94).

6. До виконання газонебезпечних робіт повинні допускатися спеціалісти і працівники відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 01.10.97 № 254, зареєстрованих в Мін’юсті України 15.05.98 за № 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98), а також Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт, затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.85 (далі - НПАОП 0.00-5.11-85).

7. На підприємстві повинен бути складений з урахуванням НПАОП 0.00-8.24-05 конкретний перелік робіт з підвищеною небезпекою (газо-, вибухо-, пожежонебезпечні роботи, роботи на висоті тощо), затверджений роботодавцем. Цей перелік повинен переглядатися не рідше одного разу на три роки.

8. Роботи з підвищеною небезпекою повинні виконуватися за нарядом- допуском. Призначення працівників, відповідальних за видачу наряду-допуску, і проведення робіт підвищеної небезпеки повинно здійснюватися відповідно до вимог НПАОП 0.00-8.24-05.

9. У приміщеннях цехів повинні бути інструкції щодо заходів пожежної безпеки, які відображають такі пункти:

порядок утримання приміщень і територій, шляхи евакуації працівників;

порядок підготовки проведення вогневих робіт;

місця, де застосування відкритого вогню заборонено, а також місця, де палити дозволяється;

спеціальні протипожежні заходи для окремих приміщень, недотримання яких може викликати пожежу;

порядок збирання, зберігання і видалення горючих відходів;

категорія приміщень з вибухопожежної та пожежної небезпеки з урахуванням вимог НАПБ „Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности (ОНТП 24-86)”, затверджених МВС СРСР 27.02.86 (зі змінами) (НАПБ Б.07.005-86);

правила утримання приміщень робочих місць з пожежо- вибухонебезпечних речовин і матеріалів;

місця, порядок та норми одночасного зберігання в приміщенні сировини, напівфабрикатів та готової продукції;

порядок проходження працівниками перевірки знань з питань пожежної безпеки;

порядок проведення з працівниками протипожежних інструктажів і знань з пожежотехнічного мінімуму;

обов’язки та дії працівників у разі виникнення пожежі.

1. При складанні інструкцій з безпечного ведення робіт необхідно ураховувати, що:

губчастий титан легко окислюється у повітрі та може загорітися від нагрівання, удару та іскор різноманітного походження;

розплави магнію енергійно реагують з водою, реакція має характер вибуху;

сублімати конденсату реагують з вологою повітря, що може призвести до його самозагоряння.

1. Розслідування аварій і нещасних випадків, що мали місце при експлуатації обладнання, установок, трубопроводів та комунікацій, провадяться відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112 (НПАОП 0.00­6.02-04).

2. Цехи виробництва губчастого титану повинні бути забезпечені запасом спецодягу та засобами індивідуального захисту для працівників, які тимчасово перебувають у цих цехах.

3. Для працівників усіх виробничих дільниць повинні бути обладнані кімнати приймання їжі згідно з СНиП „Административные и бытовые здания” (СНиП 2.09.04-87).

4. Експлуатація і технічне обслуговування устаткування повинні здійснюватися відповідно до вимог експлуатаційної документації виробника, з урахуванням місцевих виробничих умов і вимог цих Правил. Експлуатація несправного устаткування не дозволяється.

5. Проектування та розміщення виробництв, на які розповсюджується дія цих Правил, повинні здійснюватися з урахуванням сейсмічності району і з урахуванням можливого впливу інших несприятливих природних факторів.

1. ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

   1. Виробництво титанового шлаку

      1. Загальні вимоги

         1. У цехах, відділеннях, дільницях шихтові матеріали потрібно зберігати в приміщеннях або закритих спорудах.

         2. Вантажно-розвантажувальні роботи та переміщення матеріалів на складах повинні бути механізовані.

         3. Для обігрівання працівників у холодні періоди року на складі матеріалів повинно бути передбачено спеціальне приміщення.

         4. Зона роботи грейферних та магнітних кранів повинна бути обладнана покажчиками "Небезпечна зона".

         5. Прибирання пилу з будівельних конструкцій та обладнання у приміщеннях складів повинно виконуватися не рідше одного разу на півроку.

      2. Пристрої для подрібнення та грохочення матеріалів

         1. Завантажувальні отвори дробарок з дисковими та клиновими ножами повинні мати знімні ґратчасті огорожі, які б забезпечували захист працівників при обслуговуванні дробарок.

         2. Регулювання ширини щілини, підтягування пружин, болтів, а також проштовхування та шурування матеріалу повинно виконуватися при відключеній дробарці. Крім цього, повинні бути прийняті запобіжні заходи проти її пуску.

         3. Молоткові, валкові та щокові дробарки повинні мати герметичні кожухи, обладнані оглядовими вікнами, що щільно закриваються.

         4. Робоча площадка кулькового млина із зовнішнього боку повинна мати огорожу.

         5. Грохоти для сухих матеріалів повинні мати кожухи, приєднані до аспіраційних устаткувань.

      3. Руднотермічні електропечі

         1. Улаштування та експлуатація руднотермічних печей (далі - РТП) повинні відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97 № 257, зареєстрованих в Мін’юсті України 13.01.98 за № 11/2451 (зі змінами) (НПАОП 40.1-1.01-97) та ГОСТ "ССБТ. Оборудование электротермическое. Требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.007.9-88).

         2. Електропечі, які працюють у закритому режимі, повинні бути герметичними й обладнаними:

газовідсмоктувальними пристроями з автоматичним утриманням розрідження під склепінням печі для запобігання попаданню реакційних газів у робочу зону;

свічками безпеки з автоматичним скидом газів при підвищенні тиску під склепінням печі при "закипанні" шлаку;

камерою допалювання технологічних газів з автоматичним контролем наявності факела;

санітарними відсмоктуваннями від нещільностей склепіння, льотки та робочих вікон;

системою охолодження склепіння водою;

повітряним охолодженням днища;

системою очищення технологічних газів та вловлювання пилу до нормативів граничнодопустимих викидів (ГДВ);

автоматичним контролем температури кожуха та днища для запобігання перегріву футерівки та прориву металу.

1. Усі робочі площадки та огороджувальні пристрої для обслуговування РТП повинні мати покриття з електроізоляційних матеріалів, крім того, площадки біля горну печі та колошника повинні бути виконані з вогнетривкого матеріалу та бути сухими.

2. Площадка для обслуговування електродів повинна бути огороджена таким чином, щоб запобігти доступу до неї працівників при наявності напруги на електродах печі. Роботи на площадці слід дозволяти лише при відключеній печі і наявності в працівників ключа-бирки.

3. Площадка горнового повинна бути обладнана захисним екраном від тепловипромінювання та бризок під час випуску розплаву.

4. На колошниковій площадці печі повинна бути передбачена світлова сигналізація, що попереджає працівників про наявність напруги на печі. Перед уключенням печі належить подавати звуковий сигнал.

5. Конструкція підвісної системи електродів повинна виключати можливість проникнення газів з печі на площадки для дозування та нарощування електродів.

6. Система відсмоктування та очистки технологічних газів повинна бути герметизованою.

7. Усі деталі та вузли обладнання РТП, які можуть опинитися в аварійних ситуаціях під напругою, повинні виконуватися з електроізоляційними розривами.

8. Проектування та обслуговування камери допалювання технологічних газів повинно виконуватися відповідно до вимог Правил вибухонебезпеки при використанні мазуту та природного газу в котельних установках, затверджених Міненерго СРСР 08.02.84 (далі - НПАОП 0.00-1.12­84).

9. Конструктивне виконання камери допалювання повинно забезпечувати повне допалювання небезпечних газів (водню та оксиду вуглецю) і не створювати умов для їх накопичення.

10. Проектування та обслуговування установок випарювального охолодження РТП слід виконувати відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.07-94 і Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.09.98 № 177, зареєстрованих у Мін’юсті України 07.10.98 за № 636/3076 (зі змінами) (НПАОП 0.00-1.11-98).

11. Для роботи установки випарювального охолодження необхідно використовувати хімічно очищену, деаеровану воду у замкнутому циклі водозабезпечення.

12. При обслуговуванні установки випарювального охолодження не дозволяється підвищувати тиск у барабані-сепараторі вище встановленого технологічною інструкцією.

13. Графітовані електроди з електродотримачами у верхній частині повинні бути електроізольованими один від одного.

14. Швидкість піднімання електродів печі не повинна допускати перевантаження печі за струмом.

15. При збиранні графітованих електродів з'єднувальні ніпелі повинні щільно і повністю угвинчуватись у гнізда електродів із застосуванням спеціальної мастики. Застосовувати графітові з'єднувальні ніпелі, які мають тріщини або відколи різьби, не дозволяється.

16. Електродотримач та електроди, а також системи струмопідводів до печей необхідно оглядати щозміни. При порушенні контактів або виявленні інших ушкоджень слід негайно провести відповідний ремонт.

17. Не дозволяється при роботі на електродній площадці торкатись одночасно двох електродів (двох мантелів), електроду і заземлених конструкцій та обладнання на цій площадці (колон, балок, ланцюгів, лебідок тощо). Роботи з нарощування електродів слід виконувати тільки при виключеній печі.

18. Струмоведучі шини короткої мережі електропечі повинні мати огорожу, яка б виключала можливість випадкових доторкань до шин.

19. Гнучкий струмопровід короткої мережі в крайньому положенні не повинен торкатися кожуха печі, робочого майданчика та інших металоконструкцій.

20. Управління електричною частиною печі, а також контроль за температурою стінок та поду печі повинні бути автоматизовані і мати дистанційне управління із загального пульта.

21. Електропечі слід забезпечити контрольними приладами для безпечного ведення технологічних процесів. Експлуатація обладнання при несправності або відсутності вказаних приладів не дозволяється. Вимірювальну та контрольну апаратуру належить монтувати на спеціальних пультах управління у місцях, які б мали шляхи сполучення з робочою площадкою печі.

22. Пульт управління печі повинен бути розташований на одному рівні з колошниковою площадкою.

23. На щитах та пультах управління електропечами належить установлювати лампи, які сигналізують про подання напруги на електроди печі або її зняття.

24. Виймання уламків електродів повинно виконуватися після зняття напруги.

25. Уміст вологи у шихті, яка завантажується у піч, не повинен перевищувати межі, передбаченої технологічним регламентом. Не дозволяється допускати попадання у піч снігу, льоду зі стружкою та обрізками титану, а також води, яка може міститися у трубах та порожнинах відходів.

26. Завантаження печі слід вести при закритих робочих вікнах.

27. Водоохолоджувані елементи печі, що працюють на проточній воді, перед їх установкою та після ремонту повинні підлягати гідравлічному випробуванню пробним тиском відповідно до ГОСТ 12.2.007.9-88. Окремі елементи або групи елементів системи охолодження печі повинні мати індивідуальні вентилі.

28. Вода, що подається для проточного охолодження, повинна бути очищена від механічних домішок.

29. Система охолодження агрегату повинна мати прилади контролю температури, зблоковані із сигналізацією, що спрацьовує при підвищенні температури охолоджувальної води понад допустиму або зниженні її витрат порівняно з величиною, установленою технологічною інструкцією з виробництва титанового шлаку в РТП.

30. Запірна арматура для виключення окремих водоохолоджуваних елементів повинна розміщуватися у доступних та безпечних для обслуговування місцях.

31. Запірна арматура, що встановлена на підводах води у кесоновані плити та в кесони, повинна бути замаркована та мати бирку з указівкою номера кесона, плити.

32. Температура води, що відходить від водоохолоджуваних елементів печей, крім установки випарювального охолодження, не повинна перевищувати +45 °С.

33. Підведення охолоджувальної води повинно здійснюватись до нижньої частини охолоджуваних елементів, а відведення нагрітої води - від верхньої їх частини.

34. Підведення та відведення води належить розміщувати у місцях, де унеможливлюється попадання на них розплавлених металу та шлаку.

35. Усі охолоджувальні елементи та системи печі, які працюють на проточній воді і при використанні вторинних енергоресурсів, повинні мати резервне (незалежне) джерело водопостачання.

36. РТП необхідно негайно відключити у разі: