13.3.17. Під час роботи людини у місткості дублер зобов'язаний кожні 2-3 хвилини довідуватись про її самопочуття за допомогою коду і сигнально-рятівної мотузки.
У випадку поганого самопочуття робітника або неотримання від нього відповіді, дублери зобов'язані негайно витягнути його з місткості. Заміну робітника у місткості необхідно виконувати через 15-20 хвилин.
13.3.18. ЗІЗ і ЗКЗ, а також запобіжні пристрої повинні відповідати вимогам вибухобезпеки.
13.3.19. У разі виконання газонебезпечної роботи необхідно застосовувати іскробезпечний інструмент, світильники, акумуляторні ліхтарі і прилади у вибухозахищеному виконанні.
13.3.20. Дозволяється спуск працівника у місткість і підіймання з неї по переносній драбині, що відповідає умовам безпеки.
13.3.21 У разі виконання газонебезпечної або вогневої роботи на лінійній частині МГ, повинен бути забезпечений телефонний або радіозв'язок місця робіт із диспетчером газотранспортного підприємства.
13.3.22. Вогневі і газонебезпечні роботи на газових мережах низького тиску (Р Р≤1,2 МПа) житлових селищ, будинків лінійних обхідників і операторів ГРС, проммайданчиках КС, ГРС, ПСГ тощо повинні виконуватись згідно з ДНАОП 0.00-1.20-98.
13.3.23. Вогневі роботи можуть бути плановими і аварійними. Планові роботи виконуються в терміни, намічені планом або графіком (ремонтних) робіт. Аварійні роботи виконуються негайно після виникнення аварії.
13.3.24. На виконання вогневої роботи, а також про призначення керівника роботи видається наказ по підрозділу, а в особливих випадках - наказ по газотранспортному підприємству (філії).
13.3.25. Керівниками вогневих робіт, залежно від складності, можуть бути призначені керівники або заступники керівників філій, керівники або заступники керівників виробничих підрозділів, начальники ГКС, ЛЕС, начальники служб ГРС тощо.
13.3.26. Керівник вогневої роботи зобов'язаний особисто керувати її підготовкою і проведенням. Він несе відповідальність за безпеку виконання вогневої роботи. При цьому він керується вимогами НАОП 1.1.23-5.06-88, цих Правил, відповідною інструкцією підрозділу на виконання вогневих робіт, затвердженим планом організації конкретної роботи та нарядом-допуском на її проведення.
13.3.27. У разі виконання вогневої роботи на об’єкті МГ, відкривати і закривати перекривну арматуру дозволяється тільки за розпорядженням керівника вогневої роботи, погодженому із диспетчерською службою.
13.3.28. До початку вогневих робіт усі учасники її проведення, включаючи і персонал сторонніх та залучених організацій, повинні бути проінструктовані про особливості і заходи безпеки під час її виконання під розписку керівником вогневих робіт.
13.3.29. До початку планової вогневої роботи повинен бути розроблений “План організації вогневої роботи” у її організаційно-технічній послідовності (Додаток № 4). Під час виконання аварійної вогневої роботи план складається на місці робіт її керівником.
13.3.30. Перед початком планової вогневої роботи її керівнику під розписку видається наряд-допуск.
Наряд-допуск оформлюється у 2-х примірниках, із яких один повинен зберігатись у диспетчера підрозділу, на об'єкті якого виконується робота, другий - у керівника робіт.
Наряд-допуск видається на термін, необхідний для виконання даної роботи.
13.3.31. Вогневу роботу дозволяється виконувати за умови вмісту газу у повітрі робочої зони не вище 20% від НКГВ. У разі підвищення концентрації газу більше 20% від НКГВ, вогневу роботу необхідно негайно припинити. Періодичність проведення контролю повітря робочої зони - не рідше ніж через 30 хвилин із записом результатів у наряді-допуску.
13.3.32. Не дозволяється під час вогневої роботи підіймання тиску в газопроводах, конденсатопроводах та інших продуктопроводах, що проходять в охоронній (небезпечній) зоні газопроводу, на якому виконується вогнева робота.
13.3.33. Технічні і транспортні засоби, механізми і персонал, який не приймає участі у виконанні вогневої роботи, а також засоби для відпочинку, обігрівання і приймання їжі (пересувні вагончики, палатки тощо) повинні знаходитись за межами небезпечної зони на віддалі не меншій, ніж приведені у таблиці 13.3:
Таблиця 13.3. Межі небезпечної зони.
| Умовний діаметр, мм | 300 і менше | 300 ¸600 | 600 ¸800 | 800 ¸1000 | 1000 ¸1200 | >1200 |
| Віддаль, м | 100 | 150 | 200 | 250 | 300 | 350 |
13.3.34. Вогневі роботи на газопроводі необхідно виконувати за умови надлишкового тиску 200 ¸500 Па (20-50 мм. вод. ст.).
Не допускається у цьому випадку попадання атмосферного повітря у газопровід.
13.3.35. Під час скидання газу у повітря, (стравлювання тиску) усі працівники, які безпосередньо не зайняті цією операцією, повинні бути на віддалі не менше 200 м. від свічки, з урахуванням напрямку вітру.
13.3.36. Якщо у разі скидання газу на свічку разом із газом із нею викидається газовий конденсат, скидання газу повинно бути припинене. Подальше скидання газу можна відновити після виконання заходів з попередження викидання конденсату.
13.3.37. Дільниця газопроводу, на якій виконується вогнева робота, повинна бути відключена надувними гумовими кулями. До установки гумової кулі необхідно перевірити її термін придатності і герметичність.
13.3.38. Гумові кулі встановлюють у газопроводі на віддалі 8 -10 м в обидва боки від місця виконання вогневої роботи між технологічними отворами та місцем робіт.
13.3.39. Для встановлення гумових куль у газопроводі повинні бути вирізані два отвори овальної форми розміром не більше 250 ¸300 мм і не менше 100 ¸150 мм, при цьому ширина отвору (менша вісь) не повинна перевищувати 0,5 діаметра труби. Різниця між довжиною і шириною отвору повинна бути не менше 50 мм.
Велика вісь отвору повинна розміщуватись вздовж осі газопроводу. Отвори можна вирізати не ближче 0,5 м від поперечного зварювального шва і не менше 0,2 м від повздовжнього шва.
13.3.40. Гумову кулю у газопроводі необхідно накачати повітрям або інертним газом до тиску 200 ¸500 мм. вод. ст. (2000 ¸5000 Па), а для контролю величини тиску застосовувати U-образний манометр або інший прилад, який його замінює. За станом гумових куль у газопроводі необхідно здійснювати постійний контроль.
13.3.41. На газопроводах діаметром до 300 мм включно у разі виконання вогневої роботи поряд із встановленням гумових куль допускається відключати місце роботи тимчасовими глиняними пробками.
13.3.42. У разі розриву газопроводу, коли дільниця повністю звільнена від газу, перед вирізкою отворів під гумові кулі, відключену дільницю газопроводу необхідно продувати газом для витіснення газоповітряної суміші тиском не більше 0,1 МПа (1кг/см 2) із двох боків до місця розриву. Після продування вміст кисню у газі не повинен перевищувати 2 % за об'ємом (згідно з газоаналізатором).
13.3.43. З метою підвищення безпеки виконання вогневої роботи можна заповнювати дільницю газопроводу, газові комунікації на КС (ГРС, ПСГ тощо), апарати і посудини інертним газом або димовими газами.
Рекомендована технологія застосування азоту під час вогневих робіт наведена у Додатку № 5.
13.3.44. Вогневі роботи, як правило, необхідно виконувати у денний час. Допускається, у виняткових випадках, (у разі ліквідації наслідків аварійних ситуацій) виконання вогневих робіт у нічний час, вихідні і святкові дні, за умови, що керівництво ними виконують керівники (або їх заступники) виробничих підрозділів.
13.3.45. Не дозволяється виконувати вогневі роботи під час грози, а також у разі знаходження людей біля лінійних кранів і в радіусі менше 200 м від продувальних свічок і відкритого газопроводу.
13.3.46. Вогнева робота повинна бути припинена у випадках:
- підвищення вмісту горючих газів у повітрі робочої зони вище 20 % від НКГВ;
- підвищення або зниження тиску газу усередині газопроводу вище 500 Па ( 50 мм.вод.ст.) і менше 200 Па (20 мм.вод.ст.);
- затухання полум'я газу, що виходить із прорізу у трубі або проскакування полум'я усередину під час робіт “під газом”;
- порушення герметичності гумових куль або глиняних пробок;
- виникнення витоку газу (газового конденсату) або аварійної ситуації у небезпечній зоні.
Повідомлення про ці порушення і ускладнення, що виникли, припинення роботи і прийнятих заходах, керівник робіт повинен передати диспетчеру виробничого підрозділу.
13.3.47. Кільцеві зварні з'єднання, виконані у процесі ремонтно-відновлювальних робіт на газопроводі і технологічних комунікаціях КС (ГРС, ПСГ тощо), підлягають контролю радіографічним методом (гама-променями або рентген-променями), а кутові зварні шви - ультразвуковим методом.
13.3.48. Допускається на дільницях газопроводів III і IV категорій монтаж і зварювання захльостів, а також вварювання патрубків (котушок) із застосуванням підкладного кільця із стальної стрічки шириною 40 ¸50 мм і товщиною 3-4 мм.
13.3.49. Вибір методу усунення дефектів труб визначається характером і ступенем небезпеки пошкодження їх стінок згідно з чинними технологічними методиками та інструкціями.
13.3.50. Труби аварійного запасу, що використовуються під час вогневих робіт, не повинні мати дефектів і ремонту не підлягають.
13.3.51. Отвори в трубах, що вирізаються для встановлення гумових куль, повинні заварюватись за допомогою латок (для труб із нормативною границею міцності до 55 кгс/см 2і товщиною стінки до 12 мм) або патрубка із еліптичною заглушкою (для труб із нормативною границею міцності 55 кгс/см 2і вище та товщиною стінки 12 мм і більше) згідно з вимогами НАОП 1.1.23-5.06-88 та інших чинних нормативних документів.
13.3.52. На операцію вварювання латок складається акт згідно з НАОП 1.1.23-5.06-88.
13.3.53. Після закінчення вогневої, ізоляційної і земляної робіт з засипки відремонтованої дільниці, із відключеної дільниці (технологічного трубопроводу, КС, ГРС, ПСГ тощо) витісняється газоповітряна суміш згідно з пунктом 13.3.42. цих Правил.
13.3.54. Після закінчення витіснення газоповітряної суміші, відремонтовану дільницю газопроводу випробовують прохідним (фактичним після закінчення робіт) робочим тиском протягом 2 годин у процесі роботи газопроводу. Випробування відремонтованих дільниць газопроводів на проммайданчиках КС, ГРС та ПСГ виконується згідно з НАОП 1.1.23-5.06-88 та відповідних стандартів підприємства.
13.3.55. На приймання відремонтованої дільниці трубопроводу складається акт, в якому вказуються: марка сталі і сортамент укладених труб, якість зварювання та ізоляції, результати випробувань, прізвище, ініціали та № клейма зварників, які виконували роботу, особа, яка дозволила роботу газопроводу після ремонту та випробування.
13.3.56. Вогневі роботи на КС, ГРС, ПСГ повинні виконуватись після надійного відключення технологічних трубопроводів і ліній, а також звільнення їх від газу і конденсату.
13.3.57. Не дозволяється суміщати вогневу і газонебезпечну роботи в одній небезпечній зоні.
13.3.58. Вогневу роботу на фонтанній арматурі свердловин ПСГ необхідно виконувати за умови попереднього повного глушіння свердловини, відсутності затрубних газопроявлень і закриття корінної засувки (крана). У цьому випадку необхідно безперервно вести контроль за тиском під корінною засувкою (краном).
13.3.59. Дозволяється вогнева робота на газопроводі близько газової свердловини без її глушіння на віддалі не ближче 30 м від гирла свердловини за умови її відключення і відсутності витоків газу із арматури або затрубних газопроявлень.
13.3.60. Вогневу роботу усередині газонебезпечної зони, в якій розміщене газове обладнання або арматура, можна виконувати після повного відключення газових комунікацій, що входять до цього приміщення, за допомогою арматури, яка встановлена ззовні його, зменшення тиску газу до атмосферного в обладнанні і трубопроводах усередині приміщення, а також після виконання необхідних заходів, передбачених документами згідно з пунктом 13.3.26 цих Правил.
13.3.61. Дозволяється, у разі виконання вогневої роботи, подавання газу споживачам здійснювати через обвідну (байпасну) лінію, розміщену поза приміщенням ГРС у разі постійного чергування оператора на вузлі редукування (байпасній лінії).
13.4. Експлуатація будівельних машин і механізмів
13.4.1. Експлуатація будівельних машин і механізмів повинна здійснюватись згідно з вимогами СНиП-ІІІ-4-80*, ДНАОП 0.00-1.03-02, ДНАОП 0.00-1.35-03 та інструкцій заводів-виготовлювачів машин і механізмів.
13.4.2. Керівники організацій, які виконують ремонтні та будівельно-монтажні роботи із використанням будівельних машин і механізмів, зобов'язані призначати відповідальних за безпечне проведення цих робіт із числа ІТП, які пройшли перевірку знань правил та інструкцій з безпечного проведення робіт із використанням цих машин і механізмів.
13.4.3. Особи, відповідальні за утримання будівельних машин і механізмів у робочому стані, зобов'язані забезпечувати виконання їх технічного обслуговування і ремонт згідно з вимогами інструкції заводів-виготовлювачів.
13.4.4. До початку роботи із використанням машин і механізмів, керівник роботи повинен визначити схему руху і місця їх установки, способи заземлення (занулення) машин, що мають електропривод, вказати способи взаємодії і сигналізації машиніста (оператора) із робітником-сигнальником, який обслуговує машини (механізми), визначити (за необхідністю) місцезнаходження сигнальника, а також забезпечити належне освітлення робочої зони.
13.4.5. На місці роботи машин і механізмів повинна бути забезпечена повна оглядовість робочої зони і зони маневрування. Якщо машиніст (оператор), який управляє машиною, не має достатньої оглядовості робочої зони або не бачить робітника (спеціально виділеного сигнальника), який подає йому сигнали, між машиністом і сигнальником необхідно встановити 2-х сторонній радіо або телефонний зв'язок. Не допускається проміжний сигнальник для передавання сигналів машиністу.
13.4.6. Значення сигналів, що подаються у процесі роботи або пересування машини, механізму, крана повинно бути роз'яснене усім особам, які приймають участь в роботі.
У зоні роботи машин (механізмів, крана тощо) повинні бути встановлені знаки безпеки і попереджувальні написи. Не дозволяється залишати без нагляду машину (обладнання, механізм) із працюючим (включеним) двигуном.
13.5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні роботи
13.5.1. Під час навантажувально-розвантажувальних і транспортних робіт необхідно керуватись вимогами ДНАОП 0.00-1.03-02, ДНАОП 0.00-1.28-97, ДНАОП 0.00-1.35-03, ДНАОП 0.00-5.03-95, ДНАОП 0.00-5.04-95, ДНАОП 0.00-5.06-94, ДНАОП 0.00-5.07-94, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.3.009, ГОСТ 12.3.020, Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України.
Транспортні та вантажопідіймальні засоби та механізми повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003. Драбини, сходи, трапи тощо повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.012.
13.5.2. Стропування вантажів необхідно виконувати інвентарними стропами або спеціальними вантажозахоплювальними пристроями, виготовленими за затвердженим проектом (кресленням). Способи стропування повинні виключати падіння або сповзання вантажу, який стропується.
13.5.3. Укладання (установка) вантажів на транспортні засоби повинна забезпечувати стійке положення транспортного засобу і вантажу під час навантажування, транспортування і розвантажування.
У разі виконання навантажувально-розвантажувальних робіт не дозволяється стропування вантажу, що знаходиться в нестійкому положенні, а також зміщення стропувальних пристроїв на підійнятому вантажі.
13.5.4. Такелажні пристрої (канати, троси, стропи, ланцюги) та вантажопідіймальні механізми (талі, лебідки, крани тощо), які використовуються під час експлуатації і ремонту, повинні бути перевірені і забезпечені клеймами або бирками, які вказують допустиме навантаження, дату проведеного випробування і наступного випробування.
13.5.5. Під час підіймання або переміщення вантажів повинно бути забезпечене освітлення місця робіт не менше 5 лк у разі роботи вручну і не менше 10 лк у разі роботи за допомогою машин і механізмів.
13.5.6. Під час навантажування і розвантажування труб, повинні бути вжиті заходи проти самовільного їх скатування із штабелів або транспортних засобів.
13.5.7. Під час навантажування, транспортування і розвантажування балонів і посудин, що знаходяться під тиском, матеріалів у скляній тарі, горючих і вибухонебезпечних вантажів, повинні бути вжиті заходи проти виникнення ударів і поштовхів.
13.5.8. Під час ремонтних робіт у компресорному цеху, підіймання деталей і вузлів вантажопідіймальними засобами повинно виконуватись під керівництвом старшого машиніста (машиніста) КС з ремонту, який зобов'язаний знати будову і експлуатацію підіймальних механізмів. Кранівники (машиністи КС, старші машиністи КС) і стропальники, відповідно, повинні мати посвідчення згідно з вимогами правил Держнаглядохоронпраці України та призначені наказом по виробничому підрозділу.
13.5.9. Переміщувати вантаж, маса якого близька до граничної вантажопідйомності крана (механізму), необхідно безпосередньо під керівництвом відповідальної особи за безпечне переміщення вантажів кранами (механізмами) у присутності відповідальної особи за справний і безпечний стан крана (механізму).
13.5.10. Під час перевезення вантажів автотранспортом, необхідно керуватись вимогами ДНАОП 0.00-1.28-97, “Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом України", а у разі перевезення вантажів авіаційним транспортом – вимогами НАОП 5.1.30-1.03-74.
13.5.11. Для переміщення вантажів вручну встановлені такі норми гранично допустимих навантажень:
20 кг для чоловіків старших за 18 років;
7 кг для жінок.
13.5.12. Балони із стиснутим і зрідженим газом необхідно перевозити спеціально обладнаними машинами, на яких вони повинні бути відокремлені один від одного м'якими прокладками і направлені головками в один бік. Вентилі на головках балонів повинні бути закриті запобіжними ковпаками.
13.5.13. Вибухові, радіоактивні, отруйні та інші небезпечні вантажі, а також не знешкоджена тара з-під них, повинні перевозитися згідно з спеціальними інструкціями, розробленими власниками цих вантажів на підставі ДНАОП 0.00-1.25-73, НАОП 5.1.30-1.03-74 та інших чинних нормативних документів.
13.6. Зварювально-монтажні роботи
13.6.1. Зварювально-монтажні роботи на об’єктах магістральних газопроводів слід виконувати згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.16-96, ДНАОП 0.00-1.21-98, ДНАОП 0.00-1.35-03, ДНАОП 0.01-1.01-95, НАОП 1.4.10-1.04-86, НАОП 1.4.74-1.11-73, ДСТУ 2448-94, ДСТУ 2456-94, ДСТУ 2489-94, ГОСТ 3242, ГОСТ 12.3.003, СНиП III-42-80, ВСН 006-89.
Електрозварювальне обладнання повинно відповідати вимогам ПУЕ (розділ 7.6.), ДНАОП 0.00-1.21-98, ДСТУ 2456-94, ГОСТ 12.2.007.8.
До зварювальних робіт на газопроводі і газонебезпечному обладнанні допускаються зварники, які пройшли спеціальне навчання, перевірку знань (атестацію) у відповідності до ДНАОП 0.00-1.16-96 та отримали посвідчення зварника про атестацію, де вказано - умови всіх випробувань, атестаційні категорії та область поширення допуску на конкретні умови зварювання.
Зварювальні роботи дозволяється виконувати за наявності розроблених головним зварником або відповідальним ІТП за зварювальне виробництво і затверджених керівником підприємства технологічних карт.
13.6.2. Зварники та їх помічники зобов'язані під час виконання робіт застосовувати відповідні ЗІЗ, зокрема одягати спецодяг і спецвзуття, користуватися захисною маскою зварника. У разі стельового зварювання необхідно користуватися подовженими рукавицями зварника (крагами).
У разі зварювання кольорових металів та їх сплавів з вмістом цинку, міді чи свинцю, зварник повинен користуватися відповідними 3І3 обличчя та дихальних шляхів.
13.6.3. Газорізальники під час виконання робіт зобов'язані застосовувати окуляри зі спеціальними світлофільтрами.
13.6.4. Під час зачищення зварних швів від шлаку та крапель металу, робітники повинні користуватися відповідними ЗІЗ (спецодяг, рукавиці, окуляри тощо).
13.6.5. Постійні електрозварювальні роботи повинні виконуватись у спеціально побудованих та оснащених для цього, згідно з проектом, будівлях чи в спеціально пристосованих приміщеннях, які вентилюються. Не дозволяється зберігати в цих приміщеннях легкозаймисті речовини.
13.6.6. Під час виконання електрозварювальних робіт у вибухонебезпечних приміщеннях не дозволяється в якості приєднувального зворотного струмопроводу використовувати дріт для заземлення, металоконструкції, корпуси обладнання та трубопроводи.
13.6.7. Під час виконання зварювальних робіт на риштуваннях чи на підмостках, вони повинні бути покритими листами заліза або азбесту таким чином, щоб краплі розплавленого метала не змогли викликати пожежі чи опіку людей.
13.6.8. Для підводу струму до електродотримача повинні застосовуватись гнучкі, цілі (одним шматком) або з'єднані із декількох шматків за допомогою спеціальних з’єднувачів ізольовані кабелі, захищені від пошкоджень. Не дозволяється застосовувати кабелі, що з'єднані із шматків методом скрутки та з пошкодженою ізоляцією.
13.6.9. Зварювальний апарат, допоміжні пристрої і механізми, що не задіяні в технологічному процесі зварювання, повинні бути на віддалі не ближче як 20 м від місця вогневої роботи.
13.6.10. Після закінчення роботи чи перерви в ній, джерело живлення зварювальної дуги повинно бути вимкнене.
13.6.11. Ремонтувати зварювальний ланцюг дозволяється тільки якщо джерело живлення вимкнене, а електрозварювальне обладнання не працює.
13.6.12. Температура нагріву окремих частин зварювального агрегату (трансформаторів, підшипників, щіток, контактів вторинного ланцюга тощо) не повинна перевищувати 75°С. У разі підвищення температури вище допустимої, агрегат необхідно вимкнути.
13.6.13. У разі виявлення під час роботи пробою напруги на корпус зварювального апарата, необхідно негайно зупинити зварювання і вимкнути апарат.
13.6.14. Ацетиленовий генератор повинен бути встановлений не ближче 10 м від місця проведення робіт або іншого відкритого джерела вогню з навітряного боку.
13.6.15. Балони з киснем (не більше двох) необхідно розташовувати з навітряного боку не ближче 10 метрів від місця проведення вогневих робіт з розривом між ними не менше 5 метрів. Балони необхідно експлуатувати згідно з ДНАОП 0.00-1.07-94.