відстань від найбільш виступних відкритих струмопровідних частин апаратів і приладів, розташованих на протилежно встановлених рядах щитів, повинна бути не менше 1,5 м, причому ширина проходу між рядами щитів повинна бути не менше0,8м;
відстань від найбільш виступних відкритих струмопровідних частин апаратів і приладів, встановлених на внутрішніх стінках щита, до розташованої позаду стіни приміщення повинна бути не менше1,0м у разі ширини проходу не менше0,8м; допускається звуження проходу в окремих місцях, наприклад будівельними конструкціями до0,6м;
проходи обслуговування між щитами за умови їх довжині понад 7 м повинні мати два виходи;
не дозволяється використовувати проходи для обслуговування (перед щитом, між щитами і позаду щита) як основний чи запасний прохід, а також для транспортування до інших приміщень різного устаткування.
Контрольно-вимірювальні прилади і засоби автоматизації потрібно монтувати після закінчення будівельних робіт і встановлення технологічного обладнання.
Залишати щити автоматики і контрольно-вимірювальних приладів незамкнутими не дозволяється.
У щитових приміщеннях повинно бути повітряне опалення.
Контрольно-вимірювальні прилади
Вимірювання і регулювання технологічних параметрів (витрати, температури, тиску тощо) повинні здійснюватися контрольно- вимірювальними приладами та регуляторами, які пройшли атестацію та своєчасну перевірку. Вимірювальні прилади повинні відповідати діючим стандартам, мати необхідний клас точності та виконання.
Усі встановлені манометри (мановакуумметри) повинні бути запломбовані та мати клеймо перевірки, що повинна проводитися1раз на12місяців, а також кожного разу після виконаного ремонту.
Контрольні перевірки приладів повинні проводитися не рідше 1 разу на6місяців. Не дозволяється застосування несправних, не атестованих контрольно-вимірювальних приладів, а також приладів зі строком перевірки, що минув.
Вимірювальні прилади повинні встановлюватися так, щоб циферблат розміщувався у вертикальній площині, був захищений від нагрівання і добре освітлювався.
На манометрі повинна бути червона стрілка навпроти поділки, що відповідає допустимому робочому тиску.
Для аміачних систем дозволяється застосовувати тільки такі манометри (мановакуумметри), на яких є напис „аміак”.
Не дозволяється виконувати будь-які ремонтні та налагоджувальні роботи в приладах:
які перебувають під напругою;
незаземлених у разі можливого подання напруги;
на трубопроводах і резервуарах, що перебувають під тиском рідин і газів.
Перед початком робіт прилади необхідно відключити від електромережі і повісити на пристроях включення таблички „Не вмикати - працюють люди”.
Проводити огляд або ремонт приладів з висувним шасі дозволяється тільки після того, як вони будуть попередньо закріплені на верстаку або стенді.
Системи автоматизації
Щитові приміщення систем автоматизації допускається розташовувати поруч з розподільними пристроями, трансформаторними підстанціями, машинними та іншими електротехнічними приміщеннями за умови, що силове електроустаткування не впливає негативно на роботу пристроїв систем автоматизації та обслуговуючий персонал.
У схемах живлення регуляторів і приладів, що складаються з кількох взаємозв’язаних елементів (окремі блоки регуляторів, датчики та вторинні прилади), повинні встановлюватися загальні апарати управління і захисту. На відгалуженнях до окремих елементів регуляторів, які за необхідності можуть відключатися (регулюючі прилади під час дистанційного управління тощо), повинні додатково встановлюватися індивідуальні вимикачі.
Виконавчі механізми автоматичних регуляторів необхідно піддавати випробуванню разом з технологічною арматурою і комунікаціями.
Під час управління електродвигунами виконавчих механізмів і електроприводів (засувок, вентилів тощо) з кількох місць чи за наявності кількох видів управління (автоматичного, дистанційного, місцевого) повинні бути передбачені перемикаючі апарати (ключі вибору режиму), які унеможливлюють пуск електродвигунів з кількох місць.
Ключі вибору (ключі безпеки) залежно від вимог зручності експлуатації та техніки безпеки повинні встановлюватися як за місцем (безпосередньо поблизу механізму), так і на щиті, з якого ведеться управління.
Не треба поєднувати функції ключа вибору режиму з апаратами управління електродвигунів.
Сигналізація і зв’язок
Будівлі, приміщення та споруди рибообробних підприємств повинні обладнуватися автоматичною пожежною і охоронною сигналізацією.
Технічні засоби пожежної сигналізації не встановлюються у приміщеннях та будівлях, обладнаних автоматичними засобами пожежогасіння, у приміщеннях з цілодобовим режимом роботи та у приміщеннях площею менше100м2, якщо сумарна площа приміщень на підприємстві менша1000м2.
Утримання у працездатному стані установок пожежної сигналізації (далі - УПС) та автоматичних установок пожежогасіння (далі - АУП) повинно забезпечуватися такими заходами, як проведення технічного обслуговування з метою збереження показників безвідмовної роботи на період терміну служби, матеріально-технічним (ресурсним) забезпеченням з метою безумовного виконання функціонального призначення в усіх режимах експлуатації, підтриманням і своєчасним відновленням працездатності, опрацюванням необхідної експлуатаційної документації для обслуговуючого і чергового персоналу тощо.
Для якісної експлуатації УПС та АУП на об’єкті наказом або розпорядженням адміністрації повинні бути призначені:
особа, яка відповідає за експлуатацію УПС та АУП;
оперативний (черговий) персонал для контролю за працездатним станом УПС та АУП (оперативний персонал - для щоденного контролю, черговий персонал - для цілодобового); функції оперативного (чергового) персоналу можуть суміщатися.
Установлені пожежні сповіщувачі повинні функціонувати цілодобово і постійно триматись у чистоті. До них має бути забезпечений вільний доступ. Відстань від складованих матеріалів і обладнання повинна бути не менше0,6м.
Апаратура УПС повинна бути опломбованою і встановлюватися в місцях, недоступних для сторонніх осіб. Клемні коробки приладів повинні бути закриті захисними кришками і опломбовані, а корпуси приладів - заземлені.
Приміщення з установленими в ньому приймально-контрольними приладами та станціями має бути сухим і добре вентильованим, а також обладнаним аварійним освітленням, мати достатній рівень природного та штучного освітлення.
Електроживлення УПС та АУП має здійснюватися згідно з вимогами будівельних норм і ПУЕ. У разі використання як джерела резервного живлення акумуляторної батареї її ємність повинна забезпечувати роботу систем сигналізації протягом однієї доби в режимі чергування і не менше трьох годин у режимі „тривога”.
Для своєчасного оповіщення працівників та термінового виклику відповідних служб (пожежного підрозділу, швидкої медичної допомоги, аварійно-рятувальної бригади, санепідемслужби, інспекцій екологічної та з питань охорони праці, інших органів держнагляду) у разі нештатних ситуацій (пожежі, аварії, нещасних випадків тощо) рибообробні підприємства повинні бути оснащені надійними засобами зв’язку (телефон, радіо, гучномовці, оповіщувачі) для передачі необхідного повідомлення в будь-який час доби.
17 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВЛАШТУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ І ТЕПЛОТЕХНІЧНИХ УСТАНОВОК 17.1 Загальні вимоги
Улаштування та експлуатація систем теплопостачання і теплотехнічних установок повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94, НАПБ А.01.001-2004, СНиП ІІ-35-76 „Котельные установки”, затверджених постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР у справах будівництва від 31.12.76 № 229 (із змінами та
доповненнями), СНиП 2.04.07-86 „Тепловые сети”, затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 30.12.86 № 75
(із змінами та доповненнями), СНиП 2.04.14-88, СНиП ІІ-89-80 та інших нормативних документів, що належать до систем теплопостачання, теплотехнічних установок та їх обслуговування.
Будова та експлуатація устаткування, що працює з використанням газу, повинні відповідати вимогам Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 01.10.97 № 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.05.98 за № 318/2758 (ДНАОП 0.00-1.20-98), та ДБН В.2.5-20-2001 „Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання”, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.04.2001 № 101.
Не дозволяється проводити ремонтні роботи на трубопроводах і обладнанні, що знаходяться під тиском рідин, пари і газів. Котельні установки рибообробних підприємств повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.05.94 № 51 (далі - ДНАОП 0.00-1.08-94) (із змінами та доповненнями), Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 °С, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 23.07.96 № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.11.96 за № 655/1680 (ДНАОП 0.00-1.26-96).
Стаціонарні котли повинні встановлюватися у будівлях і приміщеннях, що відповідають вимогам СНиП ІІ-35-76.
Стіни всередині виробничих приміщень повинні бути гладкими і пофарбовані водостійкою фарбою у світлі тони.
Підлога приміщення котельні на відмітці обслуговування і нижче повинна мати покриття, що легко відмивається.
Будівлі котелень згідно з чинними будівельними, санітарними і технічними нормами повинні бути забезпечені:
надійною системою електропостачання і зв’язку;
природним і штучним (у тому числі аварійним) освітленням;
вентиляцією, водопроводом і каналізацією, а за необхідності також опаленням;
побутовими і службовими приміщеннями для персоналу котельні;
майстернями (майданчиками) для ремонту котельного устаткування.
Вихідні двері з котельного приміщення повинні відкриватися назовні та мати табличку „Стороннім вхід заборонений”.
Розташування котлів і допоміжного обладнання в котельних (віддаль між котлами і будівельними конструкціями, ширина проходів), а також улаштування майданчиків і драбин для обслуговування обладнання незалежно від параметрів теплоносія необхідно передбачати згідно з ДНАОП 0.00-1.08-94.
Теплові мережі
Траси, способи прокладання та конструкція теплових мереж повинні задовольняти вимоги СНиП ІІ-89-80 і СНиП 2.04.07-86.
У разі надземної відкритої прокладки трубопроводів теплових мереж допускається спільна прокладка трубопроводів усіх категорій з технологічними трубопроводами різного призначення, крім випадків, коли таке прокладання суперечить правилам безпеки.
Камери для обслуговування підземних трубопроводів повинні мати не менше двох люків з драбинами або скобами.
Не дозволяється прокладання теплових мереж у непрохідних каналах чи тунелях підприємств разом з киснепроводами, з трубопроводами стисненого повітря тиском понад 1,6 МПа, з трубопроводами легкозаймистих і отруйних рідин, а також з силовими та освітлювальними кабелями.
У разі прокладання теплових мереж над землею застосування горючих теплоізоляційних матеріалів не дозволяється, за винятком трубопроводів, прокладених поза підприємствами та населеними пунктами. У цьому разі повинні влаштовуватись вставки довжиною 5 м з негорючих матеріалів не менше ніж на кожні100м протяжності трубопроводу.
З’єднання деталей і елементів трубопроводів повинні бути зварними. Застосування фланцевих з’єднань може бути допущено лише для приєднання трубопроводів до арматури і деталей обладнання, що мають фланці.
Трубопроводи пари та гарячої води повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 08.09.98 № 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за № 636/3076 (ДНАОП 0.00-1.11-98) (із змінами та доповненнями).
Усі елементи трубопроводів з температурою зовнішньої поверхні стінки вище 55 °С, що розташовуються у доступних для обслуговуючого персоналу місцях, повинні бути покриті тепловою ізоляцією, температура зовнішньої поверхні якої не повинна перевищувати 55 °С.
Трубопровід, розрахунковий тиск якого нижчий від тиску джерела, що живить його, повинен мати редукційний пристрій з манометром і запобіжним клапаном, які встановлюються з боку меншого тиску.
Редукційні і редукційно-охолоджувальні пристрої повинні мати автоматичне регулювання тиску і температури пари.
Запобіжні пристрої повинні бути розраховані і відрегульовані таким чином, щоб тиск в елементі, що захищається, не перевищував розрахунковий більше ніж на10%.
Перед ремонтом трубопроводів повинно бути проведено відключення ділянки трубопроводу, що ремонтується, пониження в ній тиску до атмосферного і видалення води, пари, повітря.
Трубопроводи, на яких відбулися розриви або порушення герметичності, необхідно негайно відключити від теплової мережі.
Вирви з гарячою водою після розривів трубопроводів повинні своєчасно обгороджуватися.
18 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВЛАШТУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ І КАНАЛІЗАЦІЇ 18.1 Загальні вимоги
Рибообробне підприємство повинно бути забезпечено водою для виробництва харчової продукції, господарсько-питних і технічних потреб, поливання території та протипожежного водопостачання.
Будівництво та експлуатація систем водопостачання і каналізації рибообробних підприємств повинні виконуватись з урахуванням вимог СНиП 2.04.01-85 „Внутренний водопровод и канализация зданий”, затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 10.04.85 № 169 (із змінами та доповненнями), СНиП 2.04.02-84
„ Водоснабжение. Наружные сети и сооружения”, затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 27.07.84 № 123
(із змінами та доповненнями), СНиП 2.04.03-85 „Канализация. Наружные сети и сооружения”, затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 21.05.85 № 71 (із змінами та доповненнями),
СНиП 3.05.04-85* „Наружные сети и сооружения водоснабжения и канализации”, затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 31.05.85 № 73 (вид. 1990 р., із змінами та доповненнями),
ДБН А.2.2-1-2003 „Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд”, затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 15.12.2003 № 214, Державних
санітарних правил планування та забудови населених пунктів, постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 року № 465 „Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами”, „Санитарных правил и норм охраны прибрежных вод морей от загрязнения в местах водопользования населения”, затверджених головним державним санітарним лікарем СРСР 06.06.88 (СанПиН 4631-89), Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від
№ 37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691, НАПБ А.01.001-2004.
Господарсько-питний водопровід, який живиться від міського водопроводу, не повинен мати безпосереднього з’єднання з іншими господарсько-питними водопроводами, що живляться від місцевих джерел водопостачання.
З’єднання мереж господарсько-питного водопроводу з мережами водопроводів, які подають воду непитної якості, не дозволяється.
Для джерел водопостачання, водозабірних та інших водопровідних споруд і водоводів необхідно передбачати зони санітарної охорони і забезпечувати санітарно-епідеміологічну надійність.
Для забезпечення працівників водою для пиття треба передбачати автомати газованої води, фонтанчики, закриті баки з фонтануючими насадками.
Водозабірні споруди
Під час будівництва та експлуатації водозабірних споруд треба дотримуватися вимог діючих правил безпеки проведення гідротехнічних та водолазних робіт.
На глибоких річках з бистрою течією (понад 0,3-0,7 м/с) очищення вхідних решіток повинно проводитися водолазами або працівниками, які мають відповідну підготовку і забезпечені необхідним обладнанням і пристосуванням.
Очищення вхідних решіток ручними граблями з човнів або льоду дозволяється тільки за умови слабкої течії (до0,2м/с), малої глибини (до2м) і тільки в разі незначного забруднення.
Очищення великих решіток, оголовків від засмічення потрібно проводити за допомогою спрощених механічних грабель.
У зимовий час водозабірні споруди або їх частини, що виступають з води або стикуються з поверхнею льоду, повинні регулярно обколюватися від льоду.
Рух по льоду річки чи водойми (під час очищення решіток, оголовка від льоду, обколювання обмерзлих частин споруд) допускається після перевірки товщини льоду та за умови безперервного нагляду за його станом. Працівники повинні користуватися запобіжними поясами і вірьовками.
Для проведення робіт і проходу людей необхідно укладати на льоду дощані настили.
Під час проведення берегоукріплювальних робіт на водозабірних спорудах на видимому місці повинні бути розташовані рятувальні засоби (круги, гаки, вірьовки, пояси тощо). У безпосередній близькості від місця проведення робіт повинні розміщуватись рятувальні човни з черговими рятувальниками, оснащені необхідним рятувальним інвентарем.
Усі роботи, пов’язані зі спуском працівників у водоприймальні колодязі, необхідно проводити тільки в разі зупинених насосів.
Роботи з очищення водоприймального колодязя від осаду і спускання в колодязь слід проводити відповідно до вимог, викладених у пункті 20.3 цих Правил.
Насосні станції
Категорію надійності електропостачання водопровідних і каналізаційних насосних станцій необхідно встановлювати залежно від технологічних процесів, які вони обслуговують.
Насосні станції всіх призначень повинні передбачатися без постійного обслуговувального персоналу і мати такі види управління:
автоматичне (залежно від технологічних вимог);
автоматичне включення резервних насосів у разі аварійного відключення агрегатів, що працюють;
дистанційне - з пункту управління;
місцеве - персоналом, який наглядає за роботою насосів періодично.
Насосні станції для перекачування побутових і виробничих стічних вод слід розташовувати в окремих будівлях або зблокованих з очисними спорудами. Насоси для перекачування стічних вод необхідно встановлювати „під заливом”.
Для недопущення можливого затоплення агрегатів в аварійних ситуаціях у заглиблених приміщеннях машинного залу потрібно:
розміщувати електродвигуни насосів на висоті не менше 0,5 м від підлоги;
улаштовувати водозбірний приямок з дренажним насосом нижче рівня підлоги машинного залу або передбачувати відкачування води з приямка основним насосом.
Насосні станції протипожежного водопостачання допускається розташовувати у виробничих будівлях, у цьому разі вони повинні бути відокремлені протипожежними перегородками.
Для безпечної експлуатації обладнання в насосних станціях необхідно мати ширину проходів не менше:
між насосними агрегатами -1м;
між насосами або електродвигунами та стіною в заглиблених приміщеннях - 0,7 м, в інших - 1 м;
між компресорами або повітродувками - 1,5 м, між ними і стіною - 1 м;
між нерухомими виступними частинами обладнання - 0,7 м;
перед електричним розподільним щитом -2м;
у приймальному відділенні станції з механізованими граблями -1,2м (перед фронтом - 1,5 м), з ручною очисткою - 0,7 м.
Особливих заходів перестороги треба додержуватися під час обслуговування приймального резервуара каналізаційної насосної станції, у який разом зі стічними водами можуть потрапляти горючі, вибухонебезпечні та отруйні речовини.
Зняті з решіток відходи, що не подрібнюються, повинні не рідше одного разу на день видалятися з приміщення.
Виконання робіт з ремонту обладнання, що міститься під водою, допускається тільки після спорожнення резервуара, камери, басейну.
Приміщення насосних станцій повинні триматись у чистоті, мати достатнє освітлення і надійну вентиляцію.
У насосні станції не дозволяється допуск сторонніх осіб.
Очисні споруди
У приміщеннях заготівлі та дозування активованого вугілля не дозволяється куріння та будь-яка робота з вогнем. Електропроводка повинна мати вибухобезпечне виконання.
Перед входом у хлораторну черговий персонал повинен провітрити приміщення і перевірити повітря на наявність токсичних і вибухонебезпечних газів.
Вимоги безпеки під час проведення робіт з хлором та аміаком наведено в пункті 14.4 цих Правил.
Для виявлення присутності хлору та аміаку в повітрі приміщень амонізаційної та хлораторної персонал повинен забезпечуватися газоаналізаторами, за їх відсутності - фенолфталеїновими індикаторними паперовими стрічками для амонізаційного приміщення, а йодокрохмалистими стрічками - для хлораторної.
Працівники, зайняті фторуванням води, повинні забезпечуватися спецодягом, спецвзуттям і запобіжним пристосуванням від отруєння.
Усі входи і лази в підземні резервуари і водонапірні башти повинні бути закриті та опломбовані.
Для ліквідації та знешкодження відходів, що знімаються з решіток очисних споруд, необхідно їх дробити і скидати у стічну воду в канал перед решітками. Відходи після їх пропускання через дробарку можуть направлятися безпосередньо в метантенк.
Не дозволяється виконувати роботу з відкритим вогнем і курити на території та в усіх виробничих приміщеннях з метантенками. Під час ремонтних робіт повинен використовуватися інструмент з матеріалів, що не утворюють іскор (мідь, берилієва бронза тощо).
Під час монтажу та експлуатації бактерицидних установок потрібно виконувати вимоги ПУЕ.
Місця ремонтних робіт повинні бути забезпечені електричними лампами напругою не більше 12 В.
Приводні механізми скребків відстійників, ферми, рейкові колії повинні бути заземлені.
Мережа каналів, поля зрошення, огороджувальні вали, дороги, мости, що обслуговують майданчики на очисних каналізаційних спорудах, повинні триматися в чистоті, підлягати огляду не рідше1разу на тиждень і своєчасно ремонтуватися.
Очищення пісколовок уручну має виконуватися ланкою у складі не менше двох осіб. Осад з пісколовки, що не вивозиться на піщані майданчики, повинен знешкоджуватися хлорним вапном.
Фільтросні пластинки повинні очищатися металевими щітками з використанням 15-30 % розчину соляної кислоти або за допомогою піскоструминного апарата.
Реагенти, привезені на очисні споруди, слід розвантажувати під наглядом спеціально призначеного і проінструктованого працівника.
Водопровідні та каналізаційні очисні споруди повинні забезпечуватися аптечками з медикаментами і матеріалами, необхідними для надання першої допомоги.