НПАОП 60.2-1.02-14Правила будови і безпечної експлуатації пасажирських підвісних канатних доріг

Кількість пасажирів, які перевозяться в кабіні за один рейс, не повинна пере­вищувати кількість, зазначену в паспорті канатної дороги.

1. У кабінах і колисках канатних доріг проїзд дітей віком до 12 років допу­скається за наявності провідника або дорослих пасажирів у кабіні (колисці).

2. Діти віком до 12 років, а також зростом менше ніж 1,25 м повинні пере­возитися на крісельних дорогах тільки у супроводі дорослих пасажирів. Переве­зення груп дітей на одноканатних маятникових і на кільцевих дорогах може бути предметом спеціальних домовленостей між керівником групи дітей і начальником канатної дороги.

В одномісних кріслах допускається проїзд дорослого пасажира з однією ди­тиною до шести років на руках.

1. На канатних дорогах не допускається проїзд пасажирів у стані алкоголь­ного чи наркотичного сп'яніння.

2. Перевезення вибухових, вогненебезпечних і отруйних речовин заборо­няється.

3. Посадка і висадка пасажирів має здійснюватися під контролем праців­ників канатної дороги.

4. Забороняється перевезення пасажирів (експлуатація канатної дороги) під час грози, шквального вітру, поривів вітру швидкістю понад зазначену в пунк­ті 1.16 глави 1 розділу II цих Правил, за наявності ожеледних відкладень на кана­тах.

5. Кабіна двоканатної маятникової дороги повинна супроводжуватися провідником незалежно від місткості.

1. Аварійно-рятувальні роботи

   1. У разі неможливості здійснити повернення транспортних засобів на ста­нції мають бути розроблені безпечні способи проведення аварійно-рятувальних робіт з урахуванням особливості місцевості, типу канатної дороги і кліматичних умов.

   2. Аварійно-рятувальні роботи мають здійснюватися шляхом:

• зняття пасажирів з транспортних засобів на землю з використанням ава­рійно-рятувальних засобів;

• зниження несуче-тягового каната із закріпленими на ньому кріслами чи кабінами шляхом зняття каната з роликового балансира;

• пересування пасажирів уздовж каната з використанням евакуаційного тра­нспортного засобу;

• використання інших засобів.

1. Проект канатної дороги повинен містити розрахунок необхідної кількості персоналу аварійно-рятувального формування (служби) та аварійно-рятувальних засобів з урахуванням максимального завантаження канатної дороги та максима­льно допустимої загальної тривалості аварійно-рятувальних робіт. Перелік ава­рійно-рятувальних засобів, рекомендації щодо їх використання та основна схема (метод) аварійно-рятувальних робіт повинні зазначатися в експлуатаційних доку­ментах канатної дороги.

2. Загальна тривалість проведення аварійно-рятувальних робіт, зазначених у плані реагування на надзвичайні ситуації, з урахуванням найбільш несприятли­вих умов не повинна перевищувати трьох годин. Відлік часу розпочинається від моменту зупинки канатної дороги та продовжується до моменту врятування останнього пасажира.

Кількість і якість аварійно-рятувальних засобів на канатній дорозі мають бу­ти такими, щоб загальний час аварійно-рятувальних робіт не перевищував у разі перебування пасажирів у:

• кріслах - 1,5 години;

• колисках (кошиках) - 2 години;

• кабінах - 2,5 години.

1. Під час вибору способів проведення аварійно-рятувальних робіт необ­хідно враховувати:

• тип і характеристики канатної дороги, а також умови її експлуатації;

• погодні умови та умови даної місцевості (пересічена місцевість, небезпека сходу лавин тощо);

• кількість і підготовку персоналу, який бере участь у проведенні аварійно- рятувальних робіт;

• технічні можливості аварійно-рятувальних засобів.

1. Аварійно-рятувальні роботи можуть проводитися одним або кількома аварійно-рятувальними формуваннями (службами) на одній або одночасно на кі­лькох ділянках траси канатної дороги.

2. Аварійно-рятувальні роботи входять в обов'язки провідника транспорт­ного засобу, якщо наявність провідника в транспортному засобі передбачена.

3. До транспортних засобів, що не супроводжуються провідником, має бути організований доступ рятувальників із землі або з каната.

Спеціальними заходами можуть передбачатися аварійно-рятувальні роботи з використанням драбин.

1. Зняття пасажирів з транспортного засобу, підвішеного на канаті, допус­кається за умови, що відстань від підлоги транспортного засобу до землі не пере­вищує 100 м і місцевість розташування канатної дороги дає змогу проводити ава­рійно-рятувальні роботи або відповідним чином підготовлена.

2. Якщо на будь-якій ділянці траси або на всій трасі канатної дороги про­ведення зняття пасажирів з транспортного засобу неможливе через складну міс­цевість або відстань від підлоги транспортного засобу до землі перевищує 100 м, то необхідно передбачити на цих ділянках траси евакуаційні транспортні засоби.

3. Евакуаційний транспортний засіб, що використовується під час прове­дення аварійно-рятувальних робіт, повинен обов'язково супроводжуватися ряту­вальником, який має радіозв'язок з командним пунктом на землі.

Для безпечного наближення до транспортного засобу евакуаційний транспо­ртний засіб має бути обладнаний освітленням.

1. На кожній канатній дорозі має бути розроблений план реагування на надзвичайні ситуації та складена інструкція щодо проведення аварійно- рятувальних робіт із зазначенням:

• осіб, відповідальних за організацію (порядок) аварійно-рятувальних робіт;

• осіб, відповідальних за безпосереднє проведення аварійно-рятувальних ро­біт і надання першої допомоги потерпілим;

• аварійно-рятувальних засобів, необхідних для проведення аварійно- рятувальних робіт, а також місць і умов їх зберігання;

• важкодоступних ділянок на трасі канатної дороги, можливості та способів проведення на цих ділянках аварійно-рятувальних робіт;

• способів зняття пасажирів;

• засобів зв'язку та порядку спілкування між пасажирами та рятувальною командою.

План реагування на надзвичайні ситуації у виняткових випадках повинен пе­редбачати використання пристроїв і обладнання, що не належать до обладнання канатної дороги (вишки, підйомники, автодрабини, вертольоти тощо).

1. Для проведення аварійно-рятувальних робіт у найкоротші терміни ма­ють бути передбачені аварійно-рятувальні засоби з урахуванням таких вимог:

• аварійно-рятувальні засоби повинні комплектуватися відповідно до визна­ченої кількості аварійно-рятувальних формувань (служб);

• аварійно-рятувальні засоби мають зберігатися в легкодоступних місцях і вологонепроникних рюкзаках (мішках), опломбованих начальником канатної до­роги або особою, на яку покладено ці обов'язки, з доданими настановами щодо експлуатації та переліком обладнання;

• не рідше одного разу у 12 місяців аварійно-рятувальні засоби повинні під­лягати огляду - пошкоджені та зношені мають замінюватися на справні;

• усі неметалеві канати, що використовуються під час аварійно-рятувальних робіт, повинні бути виконані із синтетичного волокна з розривним зусиллям не менше 22 кН;

• усі карабіни повинні бути замкового типу;

• жердини чи драбини, що використовуються для проведення аварійно- рятувальних робіт, повинні мати пристрої для фіксації їх на канаті або транспорт­ному засобі;

• аварійно-рятувальні засоби повинні використовуватися тільки для аварій­но-рятувальних робіт та проведення навчально-тренувальних заходів рятувальни­ків на даній канатній дорозі;

навчально-тренувальні заняття за основною схемою (методом) аварійно- рятувальних робіт під час роботи канатної дороги повинні проводитися не рідше одного разу на шість місяців згідно з графіком, затвердженим власником.

У разі перерви в роботі понад чотири місяці експлуатація канатної дороги допускається тільки після проведення навчально-тренувальних занять за основ­ною схемою (методом) аварійно-рятувальних робіт.

1. Відповідальність за наявність аварійно-рятувальних засобів несе нача­льник дороги.

2. У кожній кабіні двоканатної маятникової дороги повинні бути передба­чені аварійно-рятувальні засоби. Крім того, канатна дорога такого типу може бути обладнана додатковими аварійно-рятувальними засобами, розміщеними поза ка­біною, - евакуаційним транспортним засобом або лебідкою зі зворотним канатом, розташованою біля опори, тощо, - відповідно до розробленого плану реагування на надзвичайні ситуації.

Зняття пасажирів з кабін маятникової канатної дороги може проводитися за допомогою аварійно-рятувальних засобів, що розміщені в кабіні (самогальмівна лебідка з канатом і рятувальним мішком або поясом).

1. На кільцевих і маятникових одноканатних дорогах зняття пасажирів може здійснюватися зниженням несуче-тягового каната із закріпленими на ньому кріслами чи кабінами шляхом зняття каната з опор (роликового балансира), якщо вжито заходів щодо убезпечення пасажирів під час виконання цих робіт.

2. Протягом 15 хвилин після вимушеної зупинки працівник, відповідаль­ний за справний стан і безпечну експлуатацію канатної дороги, зобов'язаний опе­ративно поінформувати пасажирів щодо ситуації, що склалася, та вжити заходів щодо відновлення руху транспортних засобів головним або резервним приводом для доставки пасажирів на станцію. Якщо протягом 30 хвилин з моменту зупинки канатної дороги відновлення руху транспортних засобів не відбулося, мають бути розпочаті аварійно-рятувальні роботи.

Інформування пасажирів відбувається незалежно від місця перебування тра­нспортного засобу на трасі і несприятливих погодних умов.

1. Розслідування аварій і нещасних випадків

Розслідування аварій та нещасних випадків, що мали місце під час монтажу, демонтажу, налагодження, експлуатації, ремонту чи реконструкції канатних доріг, здійснюється відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, за­твердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1232.

Директор Департаменту промислової безпеки, охорони праці,

цивільного та фізичного захисту, трудової та соціальної політики О. М. Онищенко

ПОГОДЖЕНО:

Заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та

житлово-комунального господарства України Д. В. Ісаєнко

В.Акопян

Директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворю­вань України

Додаток 1

до Правил будови і безпечної експлуатації пасажирських підвісних канатних доріг (пункт 1.2 глави 1 розділу II)

Ризики від впливу основних видів небезпеки

Види небезпеки, що можуть статися за нормальних умов експлуатації і в разі порушення нормальних умов експлуатації канатної дороги, які становлять загрозу для пасажирів і працівників, такі:

1. Механічні види небезпеки, пов'язані з рухом канатної дороги і спричинені:

1. зіткненням транспортного засобу з елементами конструкцій унаслідок:

• неконтрольованого завантаження, перевищення навантаження;

• неконтрольованої амплітуди коливання складових частин канатної дороги;

• невідповідної конструкції затискачів;

1. наближенням працівників до механізмів, пристроїв та транспортного засо­бу;

2. сходом каната з підтримувальних або притискних елементів (роликів, бло­ків тощо);

3. недостатньою механічною міцністю складових частин і деталей;

4. невідповідною конструкцією шківів і барабанів;

5. неправильним вибором канатів, затискачів, транспортного засобу та їх не­правильним установленням (навішуванням) на канатній дорозі;

6. невідповідними умовами для установлення, монтажу, демонтажу, налаго­дження, випробування, експлуатації, ремонту, реконструкції канатних доріг і мо­дернізації їх обладнання;

7. неконтрольованим рухом канатної дороги;

8. дією транспортного засобу та рухомих елементів канатної дороги на пра­цівників (завдання удару транспортним засобом, противагою, натяжним візком тощо).

1. Механічні види небезпеки, пов'язані зі складовими частинами канатної до­роги і зумовлені формою (гострі крайки, ріжучі елементи, гострокінцеві частини тощо), місцем установлення, масою та стійкістю (потенційна енергія частин, що можуть почати рухатися під дією сили тяжіння), масою та швидкістю (кінетична енергія частин під час контрольованого чи неконтрольованого рухів), прискорен­ням, сповільненням, недостатньою механічною міцністю, що може призвести до поломок чи до руйнувань, накопиченням енергії усередині елементів канатної до­роги (у пружних елементах, у рідинах, газах, що перебувають під тиском, в умо­вах вакууму), порушенням безпечних відстаней, а саме:

1. здавлювання;

2. поріз;

3. розітнення чи відсікання;

4. намотування, утягування чи захоплення частин одягу, кінцівок тощо;

5. удар;

6. укол або проколювання;

7. розбризкування рідини під високим тиском;

8. утрата стійкості елементів;

9. ковзання, спотикання або падіння (на конструкціях чи з конструкцій кана­тної дороги) працівників і пасажирів.

1. Електричні види небезпеки, що можуть призвести до травм або смерті від електрошоку чи опіків, а також внаслідок чинника несподіваності, викликаного електричним ударом, - до падіння працівника з причин:

1. контакту працівників з частинами, що зазвичай перебувають під напругою (прямий контакт);

2. контакту працівників з частинами, що перебувають під напругою через не­справність (непрямий контакт);

3. непридатності ізоляції для передбачених умов використання;

4. дії електростатичних процесів унаслідок контакту працівників з електрич­но зарядженими частинами;

5. термічного випромінювання або таких процесів, як розбризкування розп­лавлених речовин, хімічних процесів під час коротких замикань, перевантажень тощо;

6. удару блискавки.

1. Термічні види небезпеки, що призводять до опіків, обмороження та інших травм,спричинених:

1. контактом працівників з предметами або матеріалами з дуже високою або низькою температурою;

2. полум'ям або вибухом;

3. випроміненням джерел тепла;

4. роботою в гарячому або холодному виробничому середовищі.

1. Небезпека, спричинена шумом, може призвести до:

1. тривалого порушення гостроти слуху;

2. дзвону у вухах;

3. утоми, стресу тощо.

1. Небезпека, спричинена вібрацією, що може призвести до значних пору­шень здоров'я (розлад судинної та нервової систем, порушення кровообігу, хворо­би суглобів тощо).

2. Небезпека, спричинена матеріалами, речовинами (та їх компонентами), що використовуються або виділяються на канатній дорозі під час монтажу, експлуа­тації, ремонту та технічного обслуговування унаслідок:

1. вдихання, заковтування працівниками шкідливих для здоров'я рідин, газів, аерозолів, парів та пилу, а також їх контакту зі шкірою, очима і слизовою оболон­кою, проникнення через шкірний покрив;

2. вогне- і вибухонебезпечності.

1. Небезпека, спричинена нехтуванням ергономічних вимог і принципів під час проектування канатної дороги:

1. незручна робоча поза або надмірне чи повторюване фізичне навантаження на організм працівника;

2. нехтування засобами індивідуального захисту;

3. недостатнє місцеве освітлення;

4. розумове перевантаження, стрес тощо, що виникають під час робочого процесу, процесу контролю за роботою канатної дороги чи технічного обслугову­вання;

5. незручна конструкція, розміщення або марковання елементів керування;

6. незручна конструкція або розміщення приладів контролю.

1. Небезпека, спричинена несподіваним запуском, несподіваним перевищен­ням швидкості тощо, унаслідок:

1. виходу з ладу або порушення в роботі системи керування;

2. припинення подавання енергії і відновлення енергопостачання після пере­рви;

3. зовнішнього впливу на електрообладнання;

4. дії природних атмосферних чинників;

5. помилки в програмному забезпеченні;

6. помилки машиніста.

1. Небезпека, спричинена помилками виробника під час складання настано­ви щодо експлуатації або інструкції щодо монтування, пускання, регулювання та обкатування канатної дороги.

2. Небезпека, спричинена поломками під час роботи, унаслідок:

1. утомного руйнування;

2. неприпустимої величини деформації;

3. критичного спрацювання;

4. корозії.

1. Небезпека, спричинена предметами, що падають (інструмента, деталей тощо).

2. Небезпека, спричинена поступальним рухом транспортного засобу канат­ної дороги, унаслідок:

1. руху під час запуску двигуна;

2. руху за відсутності машиніста на своєму місці;

3. руху за відсутності надійного закріплення всіх складових частин, деталей;

4. занадто високої швидкості канатної дороги;

5. занадто високих амплітудних коливань транспортного засобу канатної до­роги під час руху;

6. недостатньої спроможності канатної дороги до сповільнення, вимикання, зупинки та утримування навантаження.

1. Небезпека, пов'язана з робочим місцем машиніста канатної дороги, унас­лідок:

1. падіння під час спроби зайняти або покинути робоче місце;

2. викидів газів;

3. пожежі (займистість приміщення, нестача засобів пожежогасіння);

4. механічних видів небезпеки на робочому місці (наїзд натяжного візка, па­діння предметів, проникнення предметів, поломка деталей, що обертаються з ви­сокою швидкістю, контактування працівників з рухомими складовими частина­ми);

5. недостатнього огляду з робочого місця;

6. невідповідного освітлення;

7. незручного місця для сидіння;

8. шуму на робочому місці;

9. вібрації на робочому місці.

1. Небезпека, пов'язана із системою керування:

1. неправильне розміщення органів керування;

2. неправильна конструкція органів керування та неправильний режим їх ро­боти.

1. Небезпека, пов'язана з джерелами енергії (двигуном, акумуляторними ба­тареями тощо) та передаванням енергії між обладнанням канатної дороги.

2. Небезпека, пов'язана з третіми особами:

1. несанкціонований запуск або експлуатація;

2. відсутність або невідповідність візуальних або звукових попереджуваль­них сигналів.

1. Небезпека, пов'язана з такими несприятливими природними факторами:

1. вітрове навантаження;

2. снігове навантаження;

3. ожеледно-вітрове навантаження;

4. сейсмічне навантаження;

5. грозові електричні розряди.

1. Небезпека, пов'язана з помилками під час складання інструкцій з охорони праці для працівників.

2. Небезпека, пов'язана з відсутністю планів реагування на надзвичайні си­туації.

1. Небезпека, пов'язана з невідповідністю кількості аварійно-рятувальних формувань (служб), що залучаються для проведення аварійно-рятувальних робіт на канатній дорозі, розрахунковій потребі аварійно-рятувальних формувань (служб).

ї 0,15

Додаток 2

до Правил будови і безпечної експлуатації пасажирських підвісних канатних доріг (пункт 2.4 глави 2 розділу II)

Рис. Безпечні відстані під кабіною Додаток 3

до Правил будови і безпечної експлуатації пасажирських підвісних канатних доріг (пункт 3.1 глави 3 розділу II)