Автомобільні і залізничні рампи складів треба обладнувати поливальними кранами із підведенням холодної води. Відстань між поливальними кранами — не більше 25 м.
В складських приміщеннях для зберігання солоної риби, господарських товарів, що мають кислотно-лужну основу, і інших товарів, що шкідливо діють на шкіру людини, необхідно улаштовувати умивальники із підведенням холодної і гарячої води.
В складських приміщеннях для зберігання солоної риби, рослинного масла необхідно передбачати поливальні крани із підведенням холодної і гарячої води, а також трапи або лотки із трапами за нормою один трап і один поливальний кран на 300 кв.м підлоги складу.
Поливальні крани повинні бути установлені в:
гардеробній робочого одягу;
убиральнях, обладнаних трьома і більше унітазами;
умивальних приміщеннях при кількості умивальників більше п’яти;
приміщеннях з необхідністю вологого прибирання підлоги.
Вимоги до системи водопостачання
Розміщення, улаштування, експлуатація і порядок обслуговування систем водопроводу повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85.
Кожна водозабірна споруда із відкритих чи підземних джерел, що знаходиться в підпорядкуванні підприємства, повинна мати технічну документацію, узгоджену в установленому порядку з місцевими органами санітарного нагляду.
Резервуари води для технічних і господарсько-питних цілей, розміщені поза будівлями, повинні бути закритими, а резервуари, розміщені в землі, обнесені огорожею висотою не менше 1 м.
Водозабірні споруди для питної води повинні мати зону суворого санітарного режиму, розміри якої визначаються за чинними СНиП і погоджуються з місцевими органами санітарного нагляду. Зона повинна бути огороджена, в нічний час освітлена.
Господарсько-питний водопровід, який живиться від міської водопостачальної мережі, не повинен мати безпосереднє сполучення з водопроводом, який живиться від місцевого джерела водопостачання, а також водопроводом, що подає воду непитної якості.
Питні фонтанчики або установки для постачання газованої води треба передбачати на відстані не більше 75 м від робочих місць в будівлях.
На підприємствах, де джерела питного водопостачання забезпечують всі потреби споживачів, при техніко-економічному обгрунтуванні і за узгодженням з органами санітарно-епідеміологічної служби допускається підводити воду непитної якості до пісуарів та змивних бачків унітазів.
Прокладання труб водопостачання в приміщеннях електрощитових і холодильних камерах забороняється.
Приєднання водорозбірних приладів до циркуляційних водопроводів не допускається.
Вимоги до систем каналізації
Каналізаційна мережа підприємств повинна приєднуватися до загальноміської каналізації за умови забезпечення характеристики стічних вод на рівні вимог СНиП 2.04.03-85.
Виробничі стічні води, що містять горючі рідини, взвислі речовини, жири, масло, кислоти і інші речовини, що порушують нормальну роботу або викликають руйнування мереж очисних споруд, а також в яких є цінні відходи виробництва, треба очищати до надходження їх в зовнішню мережу каналізації.
Забороняється введення в експлуатацію підприємства з відсутніми або недобудованими спорудами каналізації.
Для запобігання проникнення газів із каналізаційної мережі в технологічне устаткування чи приміщення, а також всі санітарні прилади і приймальники, установлені на мережах господарсько-фекальної і виробничої каналізації, повинні бути обладнані гідравлічними затворами.
Прокладка внутрішніх каналізаційних мереж не допускається :
під стелею, в стінах і в підлозі обідніх залів, робочих контор, адміністративних будівель, залів засідань, пультів керування, автоматики, електрощитових і трансформаторних, бібліотек, навчальних аудиторій, припливних вентиляційних камер і виробничих приміщень, які потребують особливого санітарного режиму.
Приміщення споруд по механічній очистці стічних вод і біофільтрів повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією не менше 5-кратного обміну повітря в годину.
При роботах на спорудах для очистки стічних вод повинні застосовуватися заходи, що виключають безпосередній контакт обслуговуючого персоналу із стічною рідиною: використання дистанційного управління, засобів захисту працюючих згідно з ГОСТ 12.3.006-75.
Відбір проб води чи осадків із споруд треба проводити із робочих майданчиків, улаштування яких (огорожі, освітленість і т.ін.) повинно забезпечувати повну безпеку робітників.
При ручній очистці покидьки із решіток повинні видалятися в збірники, що закриваються, з послідуючим вивезенням в місця знезаражування.
Вимоги безпеки при експлуатації споруд водопостачання і каналізації
В колодязях і камерах мереж водопостачання і каналізації і в інших спорудах повинні бути улаштовані сходи чи скоби для спускання робітників.
Керування сітками, шиберами, задвижками, і іншим устаткуванням, що знаходиться під водою, слід здійснювати з землі шляхом маховиків керуючих приладів, виведених на поверхню перекриття на висоту 0,7 м.
Перевірка справності і надійності закріплення сходів проводиться відповідальним за проведення робіт. При роботі в закритих ємностях сходи повинні відповідати вимогам, установленим для пожежо- і вибухонебезпечних виробництв.
Робочий, що спускається в колодязь, не повинен тримати в руці будь-які предмети. Всі необхідні для роботи інструменти і матеріали спускаються робочому в сумці чи іншій тарі окремо після його спускання.
Роботи в колодязі дозволяється проводити тільки інструментами, що не іскрять.
Робота в каналізаційних колодязях повинна виконуватися відповідно до вимог, наведених в підрозділі 9.2 цих Правил.
6.12. Шум і вібрація
При розробці технологічних процесів, проектуванні, виготовленні та експлуатації машин і устаткування, виробничих будівель і споруд, а також при організації робочих місць треба приймати всі необхідні заходи щодо зниження шуму, що діє на людину, до значень, які не перевищують гранично допустимі рівні.
Гранично допустимий рівень шуму на постійних робочих місцях і на території підприємства повинен бути не більше 80 Дб. Гранично допустимий рівень на робочих місцях повинен знижуватися в залежності від тяжкості і напруженості праці.
Визначення категорії напруженості і тяжкості праці проводиться згідно з ергономічними категоріями оцінки тяжкості і напруженості праці, наведеними в Санітарних нормах допустимих рівнів шуму на робочих місцях.
Приміщення, в яких розміщено устаткування з підвищеним рівнем шуму і вібрації, повинні бути ізольовані засобами шумо- і віброізоляції.
Допустимі величини виробничого шуму повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 (додаток 4 ).
Допустимі рівні вібрації повинні відповідати ГОСТ 12.1.012-90 (додаток 5).
Колективні і індивідуальні засоби, що направлені на зниження впливу шуму і вібрації на робітників, повинні відповідати вимогам ГОСТ 26568-85, ГОСТ 12.1.029-80 і СНиП II-12-77.
Захист від шуму будівельно-акустичним засобом необхідно проектувати на підставі акустичного розрахунку і передбачати для зниження рівня шуму такі заходи :
звукоізоляція огороджуваючих конструкцій;
звукоізоляція місць пересічення огороджуваючих конструкцій із інженерними комунікаціями;
використання звукопоглинальних конструкцій і екранів;
використання глушителів шуму, звукопоглинального облицювання в газоповітряних шляхах вентиляційних систем із механічним спонуканням і систем кондиціонування повітря.
Використовувані звукоізоляційні і звукопоглинальні матеріали, повинні бути вогнестійкими і важкоспаленними.
Устаткування, робота якого супроводжується інтенсивною вібрацією, необхідно установлювати на ізольовані від конструкцій будівлі фундаменти.
Виробниче устаткування, що створює шум і вібрацію, повинно мати паспорт, де зазначаються шумові характеристики і рівні вібрації під час роботи цього устаткування.
Склад шумових характеристик і засоби їх визначення для машин, механізмів, транспортних засобів і іншого устаткування установлені ГОСТ 12.1.028-80, а величини шумових характеристик необхідно приймати у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.003-83.
Забороняється проводити модернізацію і реконструкцію устаткування, що приводять до підвищення рівня шуму і вібрації.
На підприємстві повинен бути забезпечений контроль рівнів шуму і вібрації на робочих місцях не рідше одного разу на рік.
ТОРГОВЕ І ТЕХНОЛОГІЧНЕ УСТАТКУВАННЯ, ІНСТРУМЕНТ, ТАРА
Загальні положення
Потреба в технологічному і підіймально-транспортному устаткуванні при проектуванні нових оптових баз та складів, реконструкції і дооснащенні діючих оптових підприємств приймається у відповідності з нормами технічного оснащення підприємств оптової торгівлі споживчої кооперації (постанова правління Центроспілки від 18.04.83 р. №195).
Будова, монтаж, обслуговування та експлуатація устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 14757-74, ГОСТ 12.2.053-91, нормативно- технічної документації заводів-виготівників.
Будова, виготовлення, монтаж, прийняття, експлуатація і ремонт посудин, що працюють під тиском, повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
Будова, виготовлення, монтаж, прийняття, експлуатація, ремонт котельних установок повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів.
Компресорне обладнання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016-81 і Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів.
Холодильні установки повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок.
Будова, установка і експлуатація кранів всіх типів, вантажних електричних візків, ручних і електричних талей, знімних вантажозахоплювальних органів і пристосувань повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.
Ліфти, скіпові і ліфтові підіймачі повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів.
Будова і експлуатація деревообробного устаткування, металообробних станків мають відповідати вимогам ГОСТ 12.2.026.0-93, ГОСТ 12.3.042-88,
ГОСТ 12.2.009-80, ГОСТ 12.3.025-80, ГОСТ 12.3.028-82.
Вимоги цих Правил не звільняють замовника устаткування і машин і їх розробника від забезпечення додаткових вимог безпеки, які обумовлюються особливостями призначення, експлуатації та конструкції устаткування, а також умовами роботи.
Вимоги і заходи безпеки, що визначаються особливостями конструкції і умовами роботи машин і устаткування, систем елементів конструкції, а також концентрації парів, аерозолів та інших шкідливих речовин, які виділяються, рівні шуму, вібрації в числових значеннях повинні зазначатись в стандарті, технічних умовах на машину, устаткування в розділі «Вимоги безпеки».
В експлуатаційній документації апаратів і машин, що працюють під тиском шкідливих газів, парів, пилу і які мають відсмоктувачі в самій конструкції, повинні міститься вказівки на необхідний об’єм відсмоктуваного від них повітря.
Устаткування повинно мати паспорти та інвентарні номери. За відсутності паспорта заводу-виготівника він складається безпосередньо оптовим підприємством. Допускається складання одного паспорта на групу однотипного устаткування з вкладишами для кожної одиниці устаткування.
За інвентарними номерами устаткування заноситься в спеціальні журнали обліку і періодичних оглядів.
На підприємстві повинні бути розроблені і затверджені керівником виробничі інструкції по безпечній експлуатації устаткування на основі цих Правил, паспортів устаткування заводів-виготівників, інструкцій по експлуатації та іншої нормативної документації.
Монтаж устаткування повинен виконуватися у відповідності з проектно- кошторисною документацією, розробленою в установленому порядку.
Персонал, що допускається до роботи на обладнанні, повинен бути забезпечений інструкцією щодо експлуатації цього виду устаткування і ознайомлений з нею під розпис. Не допускаються до експлуатації устаткування ненавчені і сторонні особи.
Здійснення нагляду за безпечною експлуатацією складського устаткування і проведенням його експлуатаційних випробувань покладається наказом по підприємству на інженерно-технічного працівника або працівника, який має необхідну кваліфікацію.
Наказ про призначення особи, відповідальної за безпечну експлуатацію складського устаткування, видається після перевірки його знань кваліфікаційною комісією та видачі йому відповідного посвідчення.
Періодична перевірка знань цієї особи проводиться один раз в три роки.
Особа, відповідальна за експлуатацію складського устаткування зобов’язана:
здійснювати нагляд за технічним станом і безпечною експлуатацією складського устаткування та вживати заходів щодо попередження порушень вимог безпеки виробництва;
контролювати додержання правильних прийомів праці і умов особистої безпеки персоналу складів;
в установлені строки проводити технічні огляди та видавати дозвіл на експлуатацію складського устаткування;
контролювати виконання графіків періодичного огляду і ремонту складського устаткування, включаючи рейкові кранові колії;
слідкувати за додержанням виконання системи нарядів-допусків;
перевіряти додержання порядку допуску працівників до управління і обслуговування складського устаткування;
приймати участь в комісіях по атестації та періодичній перевірці знань обслуговуючого персоналу оптового підприємства;
контролювати наявність виробничих інструкцій в обслуговуючого персоналу і осіб, які відповідають за справний стан складського устаткування;
контролювати наявність, правильне зберігання і застосування засобів особистого захисту;
вести необхідну документацію.
Вимоги до складського технологічного устаткування
Технологічне устаткування складів включає: підіймально-транспортне устаткування; вантажозахоплювальні пристосування до підіймально-транспортного устаткування (в тому числі полуавтоматичні і автоматичні); засоби малої механізації; ваговимірювальне устаткування; стелажі; виробничу тару і піддони; пакетоформуючі та пакетообв’язувальні машини; обладнання дільниць виробничих послуг.
Для здійснення механізації і автоматизації вантажо-розвантажувальних робіт в закритих опалюваних складах слід застосовувати підіймально-транспортне устаткування з електроприводом: крани мостові електричні, крани-штабелери мостові опорні, крани- штабелери стелажні і трансманіпулятори, в тому числі з системами автоматичного управління (САУ), електронавантажувачі і електроштабелери, електровізки і електротягачі, засоби безперервного транспорту.
На відкритих і напівзакритих складах слід застосовувати крани мостові електричні з кабінами, які обігріваються, крани-штабелери, крани козлові, автонавантажувачі.
Конструкції устаткування повинні відповідати:
вимогам міжгалузевих правил і нормативів по охороні праці, цих Правил;
вимогам Санітарних правил організації технологічних процесів і гігієнічних вимог до виробничого устаткування;
особливостям транспортування устаткування до місця установлення;
вимогам безпеки до проведення такелажних і монтажних робіт з урахуванням використання підіймально-транспортного обладнання і пристосувань для монтажу.
Устаткування, яке виділяє тепло, повинно бути теплоізольовано таким чином, щоб температура зовнішньої поверхні не перевищувала 45 град.С. Застосування горючих теплоізоляційних матеріалів не допускається.
Конструкція виробничого устаткування повинна забезпечувати:
шумову характеристику — за ГОСТ 12.1.050-86;
вібрацію — за ГОСТ 12.1.012-90.
Машини і устаткування повинні мати форму і конфігурацію, обробку і лакофарбове покриття таким, щоб забезпечувались:
вільне обслуговування (пуск, зупинка, змащення, огляд, регулювання і т.ін.);
прибирання, миття та протирання машини до повного очищення від бруду, пилу і
т.ін.;
стійкість до впливу кліматичних факторів, миючих рідин і виробничих середовищ.
При фарбуванні устаткування необхідно враховувати кольори: розпізнавального забарвлення — ГОСТ 14202-73; сигнальні і безпеки — ГОСТ 12.4.026-76.
Органи керування виробничим устаткуванням повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.064-81 і мати чіткі позначення за ГОСТ 12.4.040-78 або написи, які пояснюють їх функціональне призначення.
Конструкція і розміщення органів керування повинні виключати можливість самовільного включення або виключення устаткування.
Всі рухомі, обертові і ті, які виступають, частини устаткування та допоміжних механізмів повинні бути надійно обгороджені або розташовані так, щоб виключалась можливість травмування обслуговуючого персоналу.
Устаткування для деревообробки повинно мати пристрої, які б виключали:
дотикання людини до різальних інструментів;
виліт різального інструмента;
викидання оброблених деталей і відходів в робочу зону;
травмування працюючих при установленні і заміні різальних інструментів.
Робоча частина різальних інструментів деревооброблюючих станків (пил, фрез, ножових установок) повинна закриватися автоматично діючою огорожею, яка відкривається на час проходження оброблювального матеріалу тільки для його пропуску на величину, відповідну габаритам оброблювального матеріалу по висоті і ширині. Нерухомі огорожі допускається застосовувати в тих випадках, коли вони виключають можливість дотикання з приведеним в дію різальним інструментом.
Технічні характеристики підіймально-транспортного устаткування, вантажозахоплювальних пристроїв, машин для формування вантажних одиниць і іншого обладнання, необхідного для оснащення складів, слід приймати у відповідності з паспортними даними обладнання, а також каталогами і іншими довідковими матеріалами.
Стелажне устаткування повинно відповідати таким вимогам:
виключенню можливості іскроутворення для виробництв категорій А, Б, В;
вогнестійкості і горючості, зазначених в СНиП 2.11.01-85, СНиП 2.01.02-85;
можливості установлення автоматичного пожежогасіння, а також збереження елементів установок від пошкодження під час вантажо-розвантажувальних робіт.
Установлення і монтаж стелажів, які обслуговуються кранами-штабелерами, слід проводити у відповідності з паспортними даними на кран.
Конструкція стелажів, їх параметри і розміри повинні відповідати ГОСТ 16140-77, ГОСТ 14757-81.
В окремих випадках допускається застосування зварних конструкцій стелажів, розміри яких відповідають стандартам.
Механізовані вішала для розміщення і відбирання готового одягу в підвішеному стані повинні відповідати документації заводу-виготівника.
Ваговимірювальні прилади слід установлювати на шляху прямування вантажів на майданчиках прибуття та відправлення вантажів в місцях, які не потребують спеціального підіймання або опускання вантажів, а також порушення прямо-лінійності потоків.
Пакетоформувальні машини на складах слід установлювати в залежності:
від величини вантажообороту (менше 20 тис.т в рік — з ручним керуванням, понад 50 тис.т в рік — автоматичні, від 20 до 50 тис.т в рік — напівавтоматичні);
від схеми технологічного процесу вантажопереробки по напрямку видачі сформованих пакетів.
Вантажопідіймальні машини і механізми
При установленні вантажопідіймальних машин в складах і інших місцях необхідно передбачати можливість випробування їх контрольним вантажем або спеціальними пристосуваннями.
Вантажопідіймальні машини повинні бути установлені таким чином, щоб при підійманні вантажу виключалась необхідність попереднього його підтягування при похилому положенні вантажних канатів і була б можливість переміщення вантажу, піднятого не менше ніж на 0,5 м вище предметів, які зустрічаються на шляху пересування (устаткування, штабелів, вантажів і т.ін.).
При установленні керованих з підлоги кранів повинен передбачатись вільний прохід для робітника, який керує краном.
Установлення вантажопідіймальних машин, що пересуваються надземними рейковими коліями, повинно проводитися при додержанні таких вимог:
відстань від верхньої точки вантажопідіймальної машини до стелі будівлі, нижнього пояса кроквяних ферм або прикріплених до них предметів повинна бути не менше 0,1 м;
відстань від настилу площадок і галереї опорного крана, за виключенням настилу кінцевих балок і візків, до суцільного перекриття або підшивки покрівлі до нижнього пояса кроквяних ферм і прикріплених до них предметів повинна бути не менше 1,8 м;
відстань від частин торців крана, що виступають, до колон і стін будівлі, поручнів прохідних галерей повинна бути не менше 0,06 м;
відстань від нижньої габаритної точки вантажопідіймальної машини (не враховуючи вантажозахоплювального органу) до площадок, на яких під час роботи крана можуть знаходитись люди, повинна бути не менше 2 м;
відстань від нижніх частин вантажопідіймальної машини, що виступають (не враховуючи вантажозахоплювального органу), до розташованого в зоні її дії устаткування повинна бути не менше 0,4 м;
відстань від частин, що виступають, кабіни керування або кабіни для обслуговування тролеїв до стін, устаткування, частин будівлі, що виступають, колон і інших предметів, відносно яких кабіна переміщується, повинна бути не менше 0,4 м.