НПАОП 51.0-1.03-96Правила охорони праці при експлуатації баз, складів і сховищ, виконанні вантажо-розвантажувальних робіт на об'єктах оптової торгівлі

При транспортуванні акумуляторних батарей треба застосовувати візки з гніздами за розміром батарей, які перевозяться.

1. Приготування електроліту треба проводити, дотримуючись таких правил:

• змішувати сірчану кислоту з дистильованою водою треба в спеціальних посудинах (керамічних, пластмасових);

• виливати кислоти з пляшок необхідно за допомогою спеціальних пристроїв (качалок, сифонів); переливання кислоти вручну не дозволяється;

• робочі, які готують електроліт, повинні бути проінструктовані щодо правил змішування кислоти з водою (забороняється вливати воду в кислоту), а також надання першої допомоги при опіках кислотами і електролітом.

1. Акумуляторники, зайняті на ремонті та зарядці акумуляторів і приготуванні електроліту повинні мати окуляри захисні, рукавички гумові, полуботи гумові, костюм бавовняний з кислотозахисним просоченням та фартух гумовий.

2. Контроль за ходом зарядки повинен здійснюватися тільки за допомогою контрольних приладів (термометра, нагрузочної виделки, ареометра).

Перевіряти акумуляторну батарею коротким замиканням забороняється.

1. З’єднання акумуляторних батарей, які знаходяться під зарядкою, повинно здійснюватися шляхом щільно прилягаючих освинцьованих клем, виключаючи можливість іскріння.

2. Категорично забороняється знаходитися стороннім особам в приміщеннях зарядних станцій.

3. Приймання і зберігання їжі в приміщеннях акумуляторних забороняється.

4. Залишки використовуваного електроліту слід спочатку нейтралізувати 42%- ним розчином їдкого натрію, який зберігається окремо від кислоти, і тільки після цього злити в каналізацію.

Для нейтралізації 1 л кислотного електроліту потрібно 540 г 42%-ного розчину їдкого натрію.

1. Дільниці ремонту необхідно забезпечити природним і штучним освітленням за вимогами СНиП II-4-79.

2. На робочих місцях, біля верстатів, стендів необхідно улаштовувати місцеве освітлення напругою 12...42 В. Для місцевого освітлення повинні використовуватися світильники із непросвічувальними відбивачами, що мають захисний кут 10...30 град.

Для освітлення участків ремонту треба передбачати газорязрядні лампи низького і високого тиску (люмінесцентні, ДРЛ, металогалогенні, натрієві, ксенонові). За неможливості чи техніко-економічної недоцільності застосування ламп розжарювання, вибір джерел світла треба проводити з урахуванням вимог СНиП II-4-79

1. . Всі оптові підприємства повинні бути забезпечені допоміжними приміщеннями (службові і побутові приміщення, пункти харчування, охорони здоров’я, зали товарних зразків, приміщення для розміщення технічних засобів АСУ) відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 і СН 245-71.

2. Загальна площа допоміжних приміщень по відношенню до площі виробничих (складських) приміщень повинна складати 8—10%.

3. Допоміжні приміщення оптового підприємства, як правило, повинні розміщатися в окремо розташованій від загальнотоварних складів будівлі (адміністративно-побутовому корпусі).

4. Висота поверхів допоміжних будівель і убудувань повинна бути 3,3 м.

5. Висоту допоміжних приміщень, розташованих безпосередньо в загальнотоварних складах, в тому числі на антресолях, треба приймати не менше 2,4 м.

6. Убудування допоміжних приміщень треба відділяти від виробничих приміщень протипожежними стінами і перегородками, перекриттями з межею вогнестійкості 2,5 г.

7. Корпус допоміжних приміщень повинен бути розташований на відстані не менше 25 м від об’єктів, що виділять пил, шкідливі гази і пари, з урахуванням переважного напряму вітру в даній місцевості.

8. При блокуванні в одній будівлі різних по своєму призначенню і санітарному режиму приміщень не допускається розміщення душових, умивальних, убиралень тощо над харчовими блоками, конторськими приміщеннями, здоровпунктами.

9. Убиральні, приміщення для відпочинку, особистої гігієни жінок, пристрої питного водопостачання, умивальні, курильні кімнати допускається розміщати безпосередньо в убудованих приміщеннях загальнотоварних складів.

10. В побутових приміщеннях прибирання повинно провадитись не рідше одного разу в день з застосуванням гарячої води і дезинфікуючих засобів.

11. Прибиральний інвентар для туалетів повинен зберігатися в спеціально виділеному місці, ізольованому від прибирального інвентаря інших приміщень, мати чітку маркіровку.

12. Стіни і перегородки гардеробних, душових, переддушових, умивальних, приміщень для сушіння, знепилення і знешкоджування спеціального одягу, особистої гігієни жінок і убиралень повинні бути облицьовані матеріалами, що дозволяють їх легке очищення і миття гарячою водою з застосуванням миючих засобів.

Висота облицювання повинна відповідати висоті дверних отворів, а душових і переддушових — висоті приміщень.

1. Стіни і перегородки зазначених приміщень вище облицювання, а також стелю необхідно фарбувати вологостійкими фарбами, при цьому стелю душових і переддушових, розміщених на верхньому поверсі будівель з сумісними покриттями, необхідно фарбувати вологостійкими паронепроникними фарбами. Перегородки решти санітарно-побутових приміщень повинні бути пофарбовані на всю висоту вологостійкими фарбами, стелі — водяними незмивними.

2. В підлогах душових, умивальних на п’ять і більше умивальників, убиралень на три і більше санітарних приладів, а також інших приміщень, в яких необхідне мокре прибирання, повинні передбачатися трапи, в підлогах душових, крім того, обклеююча гідроізоляція.

3. Для зберігання вуличного, домашнього і спеціального одягу повинні бути гардеробні.

Гардеробні для чоловіків і жінок улаштовуються окремо, допускається улаштування сумісних гардеробних за наявності роздільних приміщень для переодягання.

Гардеробні вуличного, а також вуличного і домашнього одягу в усіх випадках можуть бути загальними для всіх груп технологічних процесів

1. . Вхід в гардеробні слід передбачати через тамбур. При вході повинні бути пристосування для обчищення взуття.

2. В гардеробних кількість відділень в шафах або крючків вішалок для вуличного і домашнього одягу і спеціального одягу приймається рівною обліковій чисельності працюючих.

3. При обліковій чисельності працюючих до 50 чоловік допускаються загальні гардеробні для всіх груп технологічних процесів.

4. При гардеробних слід розміщати комори спецодягу, убиральні, приміщення для чергового персоналу з місцем для прибирального інвентаря, місця для чистки взуття.

5. Кількість душових, умивальників і побутових приладів треба приймати за нормами в залежності від чисельності працюючих.

6. Душові повинні бути обладнані відкритими душовими кабінами, до 20% яких можуть бути закритими.

7. Убиральні в багатоповерхових побутових і виробничих будівлях повинні бути на кожному поверсі.

При чисельності працюючих на двох суміжних поверхах 30 чоловік або менше убиральні допускається розміщати на одному з поверхів, де більша чисельність.

1. Геометричні параметри, мінімальні відстані між осями і ширину проходів між рядами обладнання побутових приміщень треба приймати за таблицею 2.

Т а б л и ц я 2

Розміщення устаткування побутових приладів (витяг з СНиП 2. 09. 04-87 )

*) Далі — спецодягу. Для звичайного складу спецодягу (халати, фартухи, легкі комбінезони) треба передбачати шафи розмірами в плані 0,25 х 0 5 м, для поширеного складу (звичайний склад плюс натільна білизна, засоби індивідуального захисту) — 0,33 х 0,5 м, для громіздкого спецодягу (розширений склад плюс кожух, валянки, спеціальні комбінезони ) — 0,4 х 0,5 м.

**) В знаменнику наведена ширина проходу між рядами шаф без лав.

Примітки: 1. Ширину проходу між стіною і рядами обладнання допускається зменшувати на 40%; при кількості одиниць обладнання більше 6 в ряду — збільшувати на 25 %.

1. При тупикових проходах між шафами для одягу число відділень в ряду треба зменшувати на 35%.

1. Норми площі приміщень на одну людину, одиницю обладнання, розрахункове число працюючих, які обслуговуються на одиницю обладнання в санітарно- побутових приміщеннях, повинні прийматися відповідно до СНиП 2.09.04-87.

2. При проектуванні підприємств треба передбачати здоровпункти, медпункти, приміщення для особистої гігієни жінок, парильні (сауни), а також для відпочинку і психологічного розвантаження в робочий час.

3. На підприємствах обліковою чисельністю працюючих понад 300 чоловік повинні передбачатися фельдшерські здоровпункти.

4. При обліковій чисельності від 50 до 300 працюючих повинен бути передбачений медичний пункт.

Площа медичного пункту: 12 кв. м — при обліковій чисельності 50...150

працюючих, 18 кв. м. — при 151...300 працюючих.

1. Приміщення для особистої гігієни жінок треба розміщати в убиральнях з розрахунку 75 чоловік на один прилад. В приміщеннях повинні бути місця для роздягання та умивання.

2. Улаштування і утримання кафетеріїв, столових і буфетів, що знаходяться при оптових підприємствах, повинні здійснюватися відповідно до Правил охорони праці для підприємств громадського харчування.

3. Кількість місць в їдальнях треба приймати за розрахунком — одне місце на чотири працівника підприємства.

4. Рівень звукового тиску в допоміжних приміщеннях і в місцях відпочинку, а також психологічного розвантаження не повинен перевищувати 65 дБА.

5. Оптове підприємство має бути забезпечено достатньою кількістю урн. Урни повинні щодня промиватися і дезинфікуватися 5% освітленим розчином хлорного вапна чи іншими рівноцінними засобами, дозволеними МОЗ України.

6. Вимоги до залу товарних зразків

1. Планування залу товарних зразків, де зосереджена робота по оптовій закупці і організації продажу товарів в роздрібну торгову мережу, повинно забезпечувати вільний доступ відвідувачів до зразків товарів, зручність їх огляду та ознайомлення з ними.

2. Площу залів зразків оптових підприємств треба приймати 120—150 кв.м для укрупнених груп товарів (культурно-побутового призначення, легкої промисловості, господарські товари, продовольчі товари).

Загальна площа залу зразків загальнотоварного складу на кожні 1000 кв. м складської площі приймається для непродовольчих товарів — 40—50 кв. м, для продовольчих — 10—15 кв. м.

1. Торгові меблі, використовувані для залу товарних зразків повинні задовольняти вимогам:

• універсальність і уніфікованість конструкції деталей повинні дозволяти збирати різні варіанти горок з урахуванням показу найрізноманітніших товарів;

• задні стінки горок повинні бути перфорованими для зручності організації на них вертикального викладення товарів;

- мати достатню кількість пристроїв для ефективної демонстрації товарів — різноманітні штанги, консолі, крючки, планшети, підставки, куби, подіуми для великогабаритних товарів.

1. Ширина центральних проходів повинна складати не менше 2 м, відстань між рядами горок — не менше 1 м.

2. Для оснащення залу товарних зразків застосовуються горки висотою 1,8 м

і 2,2 м.

Горки висотою 1,8 м використовуються як островні, а висотою 2,2 м — як пристінні, а також для розподілу залу зразків на окремі бокси, що забезпечує відокремлення робочих місць комерційних працівників і зон їх обслуговування.

1. Розміщати торгове устаткування треба з розрахунком максимального використання природного освітлення.

Крім цього, на горках повинні бути установлені джерела місцевого освітлення для підсвічування товарів.

1. Торгові меблі повинні бути оснащені засобами реклами і інформації у відповідності з рішеннями художньо-декоративного оформлення залу, що сприяє також орієнтації покупця в залі.

2. Робочі місця комерційних працівників, які працюють в залі товарних зразків, мають бути відокремлені одне від другого за допомогою розставлення торгово- технологічного устаткування, конструктивних і художньо-декоративних рішень засобів інформації, декоративного озеленення, різноманітних прийомів штучного освітлення і кольорового оздоблення.

3. Робочі місця комерційних працівників (товарознавців) мають бути оснащені меблями і різним устаткуванням, що відповідають комплексу трудових операцій.

1. Вимоги до приміщень обчислювальної техніки

1. Проектування нових і реконструкція діючих будівель обчислювальних центрів здійснюється у відповідності з вимогами СН 245-71 і СНиП 2.01.02-85.

2. Відстань від обчислювального центру до сусідніх будівель і споруд повинна бути не менше 50 м. Не допускається будівництво будівель обчислювального центру поблизу джерел шуму з рівнем звуку більше 90 дБА.

3. Над і під залами електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), а також в суміжних з ними приміщеннях не дозволяється розміщати приміщення категорій А і Б по вибухопожежній небезпеці. Приміщення категорій В повинні відокремлюватися від залів ЕОМ протипожежними стінами.

4. Сховища інформації, приміщення для зберігання перфокарт, перфострічок, магнітних стрічок і пакетів магнітних дисків треба розміщати у відокремлених приміщеннях, обладнаних негорючими стелажами і шафами. Зберігати перфокарти, перфострічки і магнітні стрічки на стелажах необхідно в металевих касетах.

5. Фальшпідлога в приміщеннях ЕОМ повинна бути виготовлена із негорючих матеріалів (або важкогорючих з межею вогнестійкості не менше 0,5 години). Простір під нею треба розділяти негорючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250 кв.м.

Діафрагми повинні мати межу вогнестійкості не менше 0,75 години. В місцях пересічення з діафрагмами комунікації треба прокладати в спеціальних обоймах, а зазори затуляти негорючими матеріалами.

Звукопоглинальне облицювання стін і стелі цих приміщень повинно бути виконане із негорючих або важкогорючих матеріалів.

1. Стіни і стелю залу ЕОМ покривають звукоізоляційними плитами. Рівень шуму не повинен перевищувати 50 дБА — в приміщеннях програмістів, 75 дБА — в машинному залі, 80 дБА — в окремих приміщеннях підготовки даних.

2. Установлені такі норми освітленості умовної робочої поверхні:

• для системи комбінованого освітлення при люмінесцентних лампах — 750 лк, при лампах розжарювання — 600 лк;

• для системи загального освітлення при люмінесцентних лампах — не менше 400 лк, лампах розжарювання — не менше 200 лк.

1. Оптимальна температура в залі повинна бути 20+2 град.С, але не нижче 18 град.С і не вище 28 град. С.

2. Рекомендована вологість повітря в залі — в межах 55+5%. Запиленість в залі не повинна перевищувати 0,5 мг/куб.м.

3. Устаткування розміщають з урахуванням вимог безпечної експлуатації, а також раціональної організації роботи.

Проходи по фронту пультів і панелей керування передбачаються шириною не менше 1 м при однорядному розміщенні устаткування і 1,2 м — при дворядному. Від задньої і бокових сторін устаткування ширина проходів повинна бути не менше 0,8 м.

1. Для промивання деталей необхідно застосовувати негорючі препарати. Промиванння чарунок і інших знімних пристроїв горючими рідинами дозволяється тільки в спеціальних приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією.

В разі необхідності дрібного ремонту чи технічного обслуговування ЕОМ безпосередньо в машинному залі і неможливості застосування негорючих миючих рідин дозволяється мати в залі не більше 0,5 л ЛЗР в тарі, що не б’ється і щільно закривається.

1. Приміщення, в яких розташовані персональні ЕОМ і дисплейні зали (де улаштування систем автоматичного пожежогасіння не обов’язкове), слід оснащати переносними вуглекислотними вогнегасниками із розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв.м площі приміщення з урахуванням гранично-допустимої концентрації вогнегасної речовини.

2. Персональні комп’ютери після закінчення роботи на них повинні відключатися від мережі.

3. Не рідше одного разу в квартал необхідно очищати від пилу агрегати і вузли, кабельні канали і простір між підлогами.

4. Не дозволяється :

• розміщати машинні зали ЕОМ в підвалах;

• проводити роботи по ремонту вузлів (блоків) ЕОМ безпосередньо в машинному

залі;

• зберігати постійно в машинних залах перфокарти, перфострічки, магнітні стрічки і дискети, інші носії інформації, запасні блоки і деталі (зберігатися там можуть носії інформації, необхідні для поточної роботи);

• залишати без нагляду включену в мережу електронну апаратуру, що використовується для перевірки і контролю ЕОМ.

1. Вимоги до улаштування освітлення

1. Загальні вимоги

1. Природне і штучне освітлення складських, допоміжних і підсобних приміщень а також робочих місць повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79.

2. Освітленість виробничих приміщень і окремих виробничих дільниць при штучному освітленні повинна бути не менше величин, наведених в таблиці 3 .

3. Норми штучної освітленості робочих місць допоміжних приміщень і коефіцієнти природного освітлення (к.е.о.) треба приймати згідно з таблицею 4.

6.8.1.4 Для живлення світильників загального освітлення слід застосовувати напругу не вище 380/220 В перемінного струму при заземленій нейтралі і не вище 220 В перемінного струму при ізольованій нейтралі і постійного струму.

Світильники з люмінесцентними лампами на напругу 127 — 220 В допускається улаштовувати на висоті менше 2,5 м від підлоги, а також для місцевого освітлення за умови недоступності їх струмопровідних частин в разі дотику

. Норми освітленості (витяг з ВНТП 02-84 )

Примітки:

1. Освітленість указана для складських приміщень без природного освітлення і з постійним перебуванням людей. Освітленість для складських приміщень з природним освітленням знижується на один ступень.

2. В графах 2 і 3 у чисельнику приведена освітленість неавтоматизованих складів, в знаменнику — для автоматизованих.

3. Для забезпечення освітленості, зазначеної в таблиці, над робочими місцями бракерів, крім загального необхідно улаштування додаткового місцевого освітлення.

Норми штучної освітленості допоміжних приміщень (витяг з СНиП ІІ-4-79)