Зарядження і перезарядження вогнегасників усіх типів повинні виконуватися відповідно до інструкції з експлуатації. Контроль маси заряду вогнегасників треба проводити не рідше одного разу в рік. При втраті маси заряду вогнегасника на 5% і більше від початкової ваги вогнегасники підлягають дозарядженню.
Використані вогнегасники, а також вогнегасники із зірваними пломбами необхідно негайно направляти на перезарядження або перевірку.
Вогнегасники, відправлені з підприємства на перезарядження, повинні бути замінені відповідною кількістю заряджених вогнегасників.
Вогнегасники, установлені за межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за мінусових температур, повинні зніматися на холодний період в найближчі опалювані приміщення, біля яких необхідно вивішувати покажчик «Вогнегасники знаходяться тут».
Евакуація людей з приміщень і будівель
Евакуація людей з приміщень і будівель повинна проводитися у відповідності з вимогами СНиП 2.01.02-85.
Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну евакуацію всіх людей, що знаходяться в приміщеннях будівель, через евакуаційні виходи.
Виходи є евакуаційними, якщо вони ведуть з приміщень:
а) першого поверху назовні безпосередньо чи через коридор, вестибюль, сходові
клітки;
б) будь-якого поверху, крім першого, в коридор, який веде на сходову клітку, або безпосередньо в сходову клітку. При цьому сходові клітки повинні мати вихід назовні безпосередньо або через вестибюль, відмежований від прилеглих коридорів перегородками з дверми;
в) в сусіднє приміщення на цьому ж поверсі, забезпечене виходами, зазначеними в пунктах «а» і «б», за винятком випадків, зазначених в СНиП 2.01.02-85 частині 2.
При улаштуванні евакуаційних виходів з двох сходових кліток через загальний вестибюль одна з них крім виходу в вестибюль повинна мати вихід безпосередньо назовні.
Виходи назовні допускається передбачати через тамбури.
З будівель, з кожного поверху і з приміщень необхідно передбачати не менше двох евакуаційних виходів, за винятком випадків, зазначених в СНиП частині 2.
Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено.
Мінімальна відстань L між найбільш віддаленими один від другого евакуаційними виходами з приміщення треба визначати по формулі:
L >= 1,5 ,
де П — периметр приміщення.
З приміщення площею до 300 кв.м, розташованого в підвальному або цокольному поверсі, допускається передбачати один евакуаційний вихід, якщо число людей, що постійно знаходяться в ньому, не перевищує 5 чоловік. При числі людей від 6 до 15 допускається передбачати другий вихід через люк розмірами 0,6х0,8 м з вертикальними сходами чи через вікно розмірами не менше 0,75х1,5 м з пристроєм для виходу.
Виходи з підвалів і цокольних поверхів треба передбачати безпосередньо назовні, за винятком випадків, зазначених в СНиП частині 2.
Ширина шляхів евакуації повинна бути не менше 1 м, дверей — не менше 0,8 м, а висота дверей — не менше 2 м. Висоту дверей і проходів, які ведуть в приміщення без постійного перебування в них людей, а також в підвальні, цокольні і технічні поверхи допускається зменшувати до 1,9 м, а дверей, що є виходом на горище або безгорищне покриття — до 1,5 м.
В підлозі на путях евакуації не допускаються перепади висот менше 45 см і виступи, за винятком порогів в дверних отвірах. В місцях перепаду висоти треба передбачати сходи з числом східців не менше трьох чи пандуси з ухилом не більше 1:6.
В загальних коридорах не допускається улаштування умонтованих шафів, за винятком шафів для коммуникацій і пожежних кранів.
В вестибюлях допускається розміщати кімнати охорони, відкритий гардероб і легкознімні лотки.
У сходових клітках не допускається улаштовувати приміщення будь-якого призначення, промислові газопроводи і паропроводи, трубопроводи з горючими рідинами, електричні кабелі і проводи (за винятком електропроводки для освітлення коридорів і сходових кліток), виходи з підіймальників і вантажних ліфтів, сміттєпроводи, а також устаткування, що виступає з площини стін на висоті до 2,2 м від поверхні проступів і площадок сходів.
Двері на шляхах евакуації повинні відкриватися по напрямку виходу з будівель.
Зовнішні евакуаційні двері будівель не повинні мати запорів, що не можуть бути відкритими зсередини без ключа.
Двері сходових кліток, які ведуть в загальні коридори, двері ліфтових холів і тамбурів-шлюзів повинні мати пристрої для самозачинення і ущільнення в притворах і не повинні мати запорів, що перешкоджають їх відкриванню без ключа.
В будівлях з незадимлюваними сходовими клітками треба передбачати димовидалення з коридорів на кожному поверсі у відповідності з СНиП 2.04.05-91.
Ці коридори треба розділяти протипожежними перегородками не рідше ніж через
60 м.
ТЕРИТОРІЯ, БУДОВИ І СПОРУДИ
Загальні вимоги безпеки
Територія, вантажно-розвантажувальні майданчики, товарні склади, допоміжні і підсобного призначення приміщення оптових підприємств повинні відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85, СНиП 2.09.02-85, СНиП II-39-79, СНиП 2.09.04-87, норм технологічного проектування загальнотоварних складів, ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.1.004-91, цих Правил.
Освітлення територій, пішохідних переходів і шляхів руху транспортних засобів, майданчиків стоянок машин, загальнотоварних складів, а також місць виконання різних робіт повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79, СН 245-71, ПУЕ, ПТЕ і ПТБ.
Гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі на території, товарних складах, допоміжних і підсобних приміщеннях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88.
Рівні звукового тиску і рівні шуму на території і в приміщеннях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83.
Улаштування території
Планування території оптового підприємства повинно забезпечувати найбільш сприятливі умови для технологічного процесу і праці та здійснюватися відповідно до вимог чинних будівельних норм і правил.
Обгородження території оптового підприємства треба виконувати відповідно до СН 441-79.
Обгородження території повинно мати не менш двох виїзних (в’їзних) воріт шириною отвору і висотою над проїжджою частиною не менше 4,5 м.
Ворота для в’їзду (виїзду) повинні мати запори, які виключають можливість їх самовільного відчинення і зачинення та сигналізацію, попереджаючу про рух транспорту.
Розмір санітарно-захисної зони до кордонів житлової забудівлі необхідно улаштовувати відповідно до СН 245-71.
Відкриті майданчики, на яких розміщені склади горючих і інших легкозаймистих рідин, повинні бути обгороджені, мати за периметром обвалування і не мати доступу стороннім особам.
Територія оптового підприємства повинна мати розмітку проїжджої частини у відповідності з вимогами чинних Правил дорожнього руху, а на в’їздах повинні бути вивішені відповідні дорожні знаки і схеми руху транспортних засобів по території.
Під’їзні шляхи (основні під’їзди), пішохідні доріжки (тротуари), вантажно- розвантажувальні майданчики, а також майданчики під відкриті склади повинні бути заасфальтовані або замощені. Незамощені дільниці території слід озеленювати. Площа дільниць, призначених для озеленення, повинна складати не менше 15% загальної площі території. В випадках компактності забудівлі понад 50% площа озеленювання зменшується до 10% (СНиП II-89-80).
На території підприємства необхідно передбачити улаштування зливної каналізації із відповідним ухилом (коефіцієнт стоку повинен знаходитися в межах 0,80...0,95), а також поливальних кранів для прибирання території.
В теплий період року перед прибиранням територію необхідно поливати водою. В зимовий час проїжджу частину території і пішохідні доріжки необхідно систематично очищати від снігу і льоду, при ожеледиці — посипати піском.
Територія, яка прилягає до підприємства, підлягає прибиранню силами підприємства.
Для збирання сміття повинні бути установлені контейнери-сміттєзбірники з кришками на асфальтованій або бетонній площадці, площа якої не менше 1 кв.м від основи кожного сміттєзбірника. Площадка сміттєзбірника повинна розташовуватися на відстані не менше 25 м від підприємства.
Очистка сміттєзбірників повинна проводитись не рідше одного разу в два дні, з наступною обов’язковою дезинфекцією в теплий час року 20%-ним розчином свіжегашеного вапна чи 10%-ним розчином хлорного вапна, або іншими дезинфікуючими засобами, які дозволені МОЗ України. Вивіз сміття виконується спеціалізованим транспортом. При централізованому збиранні сміття сміттєзбірники повинні доставлятися чистими і продезинфікованими. Санітарну обробку контейнерів виконують спеціалізовані підприємства комунального господарства.
Окремо розташовані туалети повинні знаходитися на відстані не менше 25 м від оптового підприємства і бути підключені до каналізації і утеплені.
Туалети повинні утримуватись в чистоті і щодня дезинфікуватися 10%-ним розчином хлорного вапна або іншими рівноцінними дезинфікуючими засобами, які дозволені МОЗ України.
Підземні інженерні мережі на території оптового підприємства повинні мати зовнішні розпізнавальні знаки.
Кабельні траси (електросилові і зв’язку) повинні бути позначені пікетами через кожні 100 м, на поворотах кабелю, над кабельними муфтами, при перетинах з залізничними коліями, дорогами. На пікетах повинні бути указані номер кабелю і його найменування.
Заглиблені резервуари, колодязі, люки повинні бути закриті міцними кришками урівень з прилеглою територією.
Під час ремонтних робіт на території незакриті заглиблення (котловани, траншеї, ями) повинні мати огорожу висотою 1 м з суцільним зашиттям унизу 0,15 м; тимчасово відкриті колодязі повинні бути обгороджені або закриті щитами з установкою попереджувальних (забороняючих) переносних знаків безпеки і освітлюватися в темний час доби.
Санітарні розриви між будівлями і спорудами, освітлювані через віконні отвори, повинні бути не менше найбільшої висоти до верху карнизу будівель і споруд, які стоять навпроти.
Склади для зберігання лакофарбових і полімерних матеріалів, кислот і лугів, цементу та інших сипучих матеріалів, забруднюючих атмосферне повітря, слід розташовувати по відношенню до інших складів із підвітряної сторони.
До всіх будівель і споруд підприємства повинен бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будівлями забороняється захаращувати і використовувати для складування товарів, матеріалів, устаткування і для стоянки автотранспорту.
Для переходу людей через канави, траншеї, транспортери повинні бути установлені трапи і містки.
Пішохідні доріжки повинні бути максимально короткими з мінімальною кількістю пересічень з шляхами вантажопотоків.
Небезпечні зони можливого виходу пішоходів на проїжджу частину повинні мати обгородження висотою 1 м, пофарбовані в сигнальні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
Ширина доріжок тротуару повинна бути не менше 1,5 м. При інтенсивності пішохідного двостороннього руху менше 100 чол/годину допускається улаштування тротуарів шириною 1 м.
Ширина пішохідних містків через канави і траншеї повинна бути не менше 0,8 м з обгородженням поручнями висотою не менше 1 м. Підхід до містків повинен бути вільним і в темний період доби освітлюватися.
При розміщенні тротуарів поряд або на загальному із автомобільною дорогою земляному полотні вони повинні бути відокремлені від дороги додатковою смугою шириною не менше 0,8 м.
Розміщення тротуарів впритул до проїжджої частини автомобільної дороги допускається тільки за умов реконструкції підприємства.
При примиканні тротуару до проїжджої частини тротуар повинен бути на рівні верху бортового каменю, але не менше ніж на 0,15 м вище проїжджої частини.
Автомобільні проїзди і залізничні колії
Рух транспорту на оптовому підприємстві необхідно організовувати у відповідності з Правилами дорожнього руху по схемі маршрутів руху транспортних і пішохідних потоків з зазначенням на ній поворотів, зупинок, виїздів, переходів. Схема маршрутів руху повинна бути вивішена в місцях стоянки транспорту, перед в’їздами на територію і в інших необхідних місцях.
Територія підприємства повинна бути обладнана дорожніми знаками, покажчиками швидкості руху транспорту за ДСТУ 2586-94 і знаками безпеки за ГОСТ 12.4.026-76. Необхідна кількість дорожніх знаків і покажчиків та місця їх установлення повинні обгрунтовуватися прийнятою схемою організації руху транспортних і пішохідних потоків.
Автомобільні дороги, розміщені на території оптового підприємства, повинні відповідати вимогам СНиП 2.05.02-85 і СНиП 2.05.07-91.
Ширина проїжджої частини автомобільних доріг до загальнотоварних складів та експедиції повинна бути не менше 7 м, решти з одностороннім рухом — 4,5 м.
При улаштуванні тупикових доріг в кінці тупика повинні бути передбачені петлеві об’їзди або майданчики розмірами не менше 12х12 м для розвороту автомобілів.
Місця стоянки автомобілів і інших транспортних засобів біля вантажо- розвантажувальних фронтів, прохідних тощо треба передбачати за межами проїжджої частини доріг у вигляді спеціальних майданчиків чи смуг.
Ширина вантажного двору від рампи до бортового каменю повинна бути не менше 24 м.
Якщо автомобільні рампи двох складських корпусів розташовуються по обидві сторони вантажного двору, одна навпроти іншої, ширина двору між ними повинна бути не менше 32 м.
Під’їзди автотранспорту до залізничної колії повинні бути обгороджені стовпчиками.
Залізничні виїзди і переїзди на території оптового підприємства повинні бути обладнані шлагбаумами, світловими сигналами або іншими пристроями, які дозволяють регулювати рух транспорту.
Будівництво, експлуатація, утримання і ремонт залізничних шляхів повинні здійснюватися відповідно до вимог Правил технічної експлуатації залізничних шляхів і вимог СНиП II-39-79 і СНиП 2.05.07-91.
Відкриття для постійної експлуатації новозбудованих залізничних під’їзних колій, подача на них рухомого складу допускається після здійснення робіт по будівництву згідно з проектом, прийняття в установленому порядку в експлуатацію і установлення залізницею порядку обслуговування.
На кожну залізничну під’їзну колію повинні бути оформлені технічний паспорт, план розміщення колії, подовжній профіль і креслення споруд.
В місцях, де залізничні колії проходять поблизу будівель і споруд із дверними отворами, обернутими вбік залізничних колій, необхідно улаштовувати двосторонню (усередині і ззовні) світлову і звукову сигналізацію, попереджаючу про наближення залізничного потягу.
Швидкість руху залізничного і автомобільного транспорту по території оптового підприємства повинна бути указана для кожного виду транспорту на спеціально виставлених дорожніх знаках за ДСТУ 2586-94 і не перевищувати наступних величин:
залізничний транспорт:
потяг із локомотивом попереду —15 км/год;
потяг із локомотивом позаду вагонів —10 км/год;
рух за утруднених умов і при переїзді, в’їзді або виїзді із території, при причіплюванні вагонів тощо — 5 км/год;
при пересуванні вагонів лебідкою (вручну ) — 2 км/год.
автомобільний транспорт:
по проїздах на території підприємства — 10 км/год;
при перетинанні переїздів підприємства, при виїздах і в’їздах — 5 км/год;
при подачі автомобіля заднім ходом — 3 км/год;
для авто- і електронавантажувачів, електрокар — 3 км/год.
Пересування вагонів вручну повинно виконуватись відповідно до інструкції, затвердженої керівником оптового підприємства.
Вимоги безпеки до відкритих дільниць зберігання і вантажно- розвантажувальних майданчиків
Вантажно-розвантажувальні майданчики повинні бути розміщені на спеціально відведеній території, обладнані засобами механізації у відповідності з видами вантажів, мати розміри, які забезпечують необхідний фронт робіт.
Вантажно-розвантажувальні майданчики повинні відповідати таким вимогам:
поверхня майданчиків повинна бути рівною, без вибоїн, з улаштуванням необхідних ухилів для стоку атмосферних вод і мати тверде покриття (асфальт, бетон та ін.);
розміри майданчиків повинні забезпечувати поточний рух транспорту і виїзд з майданчиків без маневрування;
для приймання (відправлення) сипучих вантажів необхідно улаштовувати приймально-відпускні пристрої, які механізують вантажно-розвантажувальні роботи;
в місцях навантаження-розвантаження вантажів повинні бути улаштовані накриття.
На майданчиках для укладання вантажів мають бути позначені кордони штабелів, проходів, проїздів між ними. Не дозволяється розміщувати вантажі в проходах і проїздах.
Вантажні рампи повинні бути розташовані з боку залізничних колій, а також з боку під’їзду автомобілів і мати не менше двох розсереджених пандусів і сходів.
Ширину рамп треба приймати з урахуванням вантажообороту і можливості проїзду вантажопідіймального транспорту за двома напрямками при установленні (в складі продовольчих товарів) вагівниць, але не менше 6 м.
Поперечний ухил підлоги рамп повинен дорівнювати 1%.
При розміщенні складу на обмежених майданчиках допускається улаштування пилоподібних зубців по краю автомобільної рампи. У цьому випадку глибина прямокутного вирізу рампи від її краю повинна бути не більше 2,5 м, а кут ухилу до краю рампи має бути в межах 30%.
Удовж передньої кромки автомобільної і залізничної рампи треба улаштовувати знімні відбійні бруски перетином 150х150 мм для попередження провалу коліс вантажопідіймального транспорту за край рампи.
Висоту рампи для залізничного транспорту треба приймати рівною 1,4 м від головки рейки.
Для забезпечення відчинення дверей всіх типів ізотермічних вагонів усередину залізничних колій рампа повинна мати знижену частину рівну 0,56 м з висотою 1,1 м від головки рейки.
Висота рампи для автомобільного транспорту повинна бути 1,2 м від поверхні вантажно-розвантажувальної площадки.
Для приймання універсальних контейнерів масою брутто 2,5—5,0 т, що надходять автотранспортом, треба передбачати місцеве поширення автомобільної рампи — контейнерну площадку, обладнану кран-балкою вантажопідіймальністю 5 т.
Ширина пандусів для проїзду наземного транспорту повинна бути на 0,6 м більше максимальної ширини навантаженого транспортного засобу. Ухил пандусів треба приймати в залежності від типу транспортних засобів, але не більше 16% при розміщенні їх в закритих приміщеннях і не більше 10% при розміщенні ззовні будівель.
Вантажно-розвантажувальні рампи треба проектувати з урахуванням вимог захисту вантажів і вантажо-розвантажувальних механізмів від атмосферних опадів.
Накриття над залізничними вантажно-розвантажувальними рампами має перекривати вісь залізничної колії не менше ніж на 0,5 м, а над автомобільними рампами перекривати автомобільний проїзд не менше ніж на 1,5 м від краю рампи. При використанні конструкції накриття з опорою на колони крок колон при розміщенні їх по зовнішньому краю рампи треба приймати не менше 12 м.
На вантажно-розвантажувальні майданчики повинні бути складені карти- схеми розміщення товарів із позначенням проходів, проїздів, місць розвантаження і зон дії кранів.
Вимоги безпеки до закритих складів
Складські будівлі і споруди повинні відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85 і цих Правил.
Склади для зберігання балонів, які наповнені стисненим, зрідженим і розчиненим газами, повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, Правил безпеки в газовому господарстві і Правил пожежної безпеки в Україні.
Приміщення для зберігання легкозаймистих речовин і горючих рідин повинні задовольняти вимогам ВБНВ 2.2-58.1-94.
Складські приміщення, віднесені до вибухо- і пожежонебезпечних, необхідно розташовувати в окремих одноповерхових будівлях із дахами, які легко скидаються.
Складські приміщення, призначені для зберігання горючих вантажів або негорючих в горючій упаковці, треба відділяти від інших приміщень протипожежними перегородками чи стінами.
Складські приміщення, призначені для зберігання горючих вантажів або негорючих в горючій упаковці, обладнані стелажами висотою від 5,5 м і вище, повинні бути забезпечені автоматичними установками пожежогасіння.
Складські приміщення, призначені для вантажів, в процесі зберігання яких можливе виділення шкідливих речовин, повинні мати санітарно-технічні пристрої, які б забезпечували вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони не вище граничнодопустимих концентрацій і мікрокліматичні умови відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88.
Під час будівництва, реконструкції, технічного переоснащення і капітального ремонту будівель з металевих конструкцій із полімерним утеплювачем повинен видаватися письмовий дозвіл окремо на кожний вид роботи, пов’язаної з проведенням електрогазозварювання і інших вогневих робіт. Кріплення панелей із полімерним утеплювачем, улаштування в них отвірів і установлення закладних деталей із застосуванням електрогазозварювання і інших вогневих робіт забороняється.
При пошкодженні металевих обшивок панелей повинні прийматися негайно заходи до їх ремонту і відновленню за допомогою металевих з’єднань (болтових та ін.).
Не дозволяється прибудовувати до будівель з огороджуючими металевими конструкціями, що містять горючі полімерні утеплювачі (пінополістирол, пінополіуретан і т. ін.), комори, майстерні та інші приміщення.
Розташування складських приміщень загального призначення в підвальних і напівпідвальних приміщеннях допускається тільки за наявності відповідного обгрунтування і дозволу органів державного пожежного нагляду.
В місцях отворів в протипожежних перегородках, що відокремлюють приміщення категорій А і Б від приміщень інших категорій, коридорів і сходових кліток, треба передбачати тамбур-шлюзи з постійним підпором повітря відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91. Улаштування загальних тамбур-шлюзів для двох і більше приміщень зазначених категорій не допускається.
При проектуванні складських будівель треба обмежувати площу віконних отворів, приймаючи її в приміщеннях складів мінімальною, але не менше площі, що визначається за розрахунком димовидалення при пожежі, а в решті приміщень — у відповідності з вимогами СНиП II-4-79.
В складських приміщеннях, розташованих в підвальних або напівпідвальних поверхах, з метою забезпечення пожежної безпеки необхідно передбачати вікна розмірами 0,9 х 1,2 м із приямками.