підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину) для жінок — 10 кг (Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками);
переміщення вантажів постійно впродовж робочого дня для жінок — 7 кг;
сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочого дня не повинна перевищувати для жінок: з робочою поверхні — 350 кг; з підлоги — 175 кг.
Примітки:
У вагу вантажу, що переміщається, включається вага тари і упаковки.
При переміщенні вантажу на візках або у контейнерах докладне зусилля не повинно перевищувати 10 кг.
Рівнем робочою поверхні вважається робочий рівень стола, конвейєра і ін. згідно з ГОСТ 12.2.032-78 та ГОСТ 12.2.033-78.
Підіймання вантажу вагою понад 50 кг слід виконувати не менше ніж двома робітниками (чоловіками).
Підіймання вантажу з укладанням в штабель вручну не повинно перевищувати 2 м для чоловіків і 1,5 м для жінок.
При одночасному перенесенні вантажів робітники повинні знаходитися на відстані не менше 3 м один від одного.
Перенесення вантажу на носилках по горизонтальному шляху здійснюється на відстань не більше 50 м. Перекидати та опускати носилки необхідно за командою робітника, що йде позад. Не дозволяється переносити вантажі на носилках по сходам.
Для перенесення довгомірних матеріалів (колод, труб і т.ін.) треба застосовувати спеціальні захоплювачі та пристрої. Не дозволяється переносити довгомірні матеріали на ломах, дерев’яних брусках і т.ін.
На навантаження (розвантаження) довгомірних вантажів (колод, балок довжиною 1/3 довжини кузова автомобіля, тракторного причепа і т.ін.) вручну необхідно виділяти не менше двох вантажників.
При навантаженні і розвантаженні бочок, рулонів, котушок кабелю і тому подібних вантажів треба застосовувати спеціальні пристрої — лати (пологи) з гачками. Пологи повинні бути довжиною не менше 4 м і діаметром не менше 20 см.
Переміщення важких штучних вантажів, устаткування способом кантування проводиться за допомогою роликових ломів або інших пристроїв.
Не дозволяється перекочувати і кантувати вантаж на себе.
При ручному перенесенні запасних частин і інших вантажів, зібраних в невеликі низки, необхідно спочатку переконатися в міцності низки.
Перенесення і навантаження антисептованих лісоматеріалів допускається проводити тільки в спеціальному одязі (брезентові куртки, брюки, гумові сапоги, рукавиці).
До вантажо-розвантажувальних робіт з пестицидами не допускаються вагітні жінки і матері-годувальниці, а також особи, що мають медичні протипоказання. На всі види робіт, зв’язаних з пестицидами, працівники повинні допускатися за нарядом- допуском.
Під час перекочування бочок, коліс і т.ін. робітник повинен знаходитися слідом за вантажем і контролювати швидкість його переміщення.
Забороняється підіймати, перехоплювати балони, тримаючись за запобіжний колпак або вентиль.
СПЕЦИФІЧНІ ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ (ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ І ВИБУХОПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕЧНИХ)
Загальні положення
До категорії вантажів легкозаймистих (ЛЗР), вибухонебезпечних (ВН), горючих рідин (ГР), отруйних і небезпечних в поводженні, які зберігаються на базах і складах оптових підприємств, відносяться: кислоти і луги, солі, полімерні і лакофарбові матеріали, розчинники, нафтопродукти, стиснені і зріджені гази і т. ін.
Вантажопереробка і зберігання ЛЗР, ВН, ГР повинні проводитися у відповідності з Правилами пожежної безпеки в Україні.
Сумісне зберігання лакофарбових і полімерних матеріалів і інших пожежо-і вибухонебезпечних матеріалів, різних господарських і будівельних матеріалів не допускається (додаток 8).
Зберігання ЛЗР, ВН, ГР в тарі слід проводити в будівлях або на майданчиках під накриттям. Накриття повинно бути з негорючих матеріалів. Не дозволяється зберігання в тарі на відкритих майданчиках нафтопродуктів з температурою спалаху 45 град.С і нижче.
Будови і споруди (за винятком металевих резервуарів) складів для зберігання ЛЗР і ГР повинні бути не нижче ІІ ступеня вогнетривкості.
Загальна місткість однієї будівлі для зберігання нафтопродуктів в тарі не повинна перевищувати 1,2 тис.куб.м. ЛЗР або 6 тис.куб.м ГР.
При цьому в одному приміщенні (секції) дозволяється зберігати не більше 0,2 тис.куб.м. ЛЗР або 1 тис.куб.м. ГР. Приміщення для зберігання ЛЗР і ГР повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією у відповідності до вимог будівельних норм.
Дверні отвори в приміщеннях для зберігання ЛЗР і ГР в тарі повинні мати пороги з пандусами заввишки не менше 0,15 м для запобігання розливу рідини у випадку аварії.
При зберіганні ЛЗР і ГР в бочках слід додержуватись таких вимог:
ручне укладання штабеля на підлозі не більше ніж в два яруси при горизонтальному положенні бочок, пробками вверх;
укладання бочок механізовано, не більше ніж в п’ять ярусів для ГР і три яруси — для ЛЗР;
укладати бочки не більше двох бочок по ширині штабеля або стелажа;
укладати бочки на кожному ярусі стелажа в один ряд по висоті;
проходи для транспортування бочок повинні бути не менше 1,8 м шириною, а проходи між стелажами або штабелями — не менше 1 м.
При зберіганні бочок на відкритих майданчиках необхідно:
в межах однієї обвалованої території розташовувати не більше шести штабелів;
додержуватись таких розмірів одного штабеля: довжина не повинна перевищувати 25 м, а ширина — 15 м;
передбачати відстані між штабелями на одному майданчику не менше 5 м, між штабелями сусідніх майданчиків — не менше 20 м, між штабелями і валом (стіною) — не менше 5 м;
укладати бочки на майданчиках не більше ніж в два яруси по висоті і з проходами шириною не менше 1 м через кожні два ряди.
Порожні металеві бочки з-під ЛЗР і ГР необхідно зберігати окремо на спеціально відведених майданчиках, щільно закритими та укладеними не більше ніж в чотири яруси.
Не допускається фасування вантажів в місцях зберігання. Для цієї мети повинні бути передбачені спеціальні приміщення, обладнані відповідними пристроями для виконання зазначених робіт.
Видавати ЛЗР і ГР споживачам дозволяється за допомогою сифонів або насосів виключно в спеціальну тару з пробками (кришками). Видавати ЛЗР і ГР в скляні і поліетиленові ємності забороняється.
Вантажно-розвантажувальні і складські роботи з ЛЗР, ГР, ВН, отруйними і небезпечними в поводженні вантажами дозволяється проводити тільки під безпосереднім спостереженням особи, яка відповідає за безпечне виконання робіт, або завідуючого складом.
Переміщення вантажів, які знаходяться в скляній тарі, від місця розвантаження до складу, від складу до місця навантаження, по складських приміщеннях і т.ін. слід проводити в спеціально пристосованих для цього носилках, візках і т.ін., які забезпечують повну безпеку транспортування.
Скляні посудини з горючими і агресивними рідинами повинні бути захищені від
ударів.
Вантажно-розвантажувальні роботи з пожежо- і вибухонебезпечними вантажами повинні проводитись навантажувачами в вибухобезпечному виконанні.
Для транспортування шкідливих і агресивних рідин повинні використовуватися спеціальні герметично закриті цистерни, що виключають виділення шкідливих парів та газів в атмосферу.
Для перевезення шкідливих і агресивних рідин в невеликих кількостях (до 2 т) використовуються механічно міцні і хімічно стійкі контейнери, бочки або сулії.
Вантажно-розвантажувальні та складські роботи з небезпечними вантажами повинні проводитись з використанням засобів індивідуального захисту.
Склади з небезпечними в поводженні вантажами мають бути забезпечені аптечками першої долікарняної допомоги, які необхідно поповнювати медикаментами за мірою їх витрачання.
До роботи на складах ЛЗР, ВН, ГР, отруйних і небезпечних у поводженні вантажів допускаються особи, що пройшли вступний інструктаж та інструктаж на робочому місці, а також перевірку знань і навиків з питань охорони праці і пожежної безпеки.
В місцях зберігання, зливання-наливання і роботи з етилованим бензином повинні бути в достатній кількості засоби знезаражування розлитого етилованого бензину (гас, хлорне вапно, розчин хлораміну, тирса, пісок і т.ін.).
Вантажопереробка і зберігання кислот та лугів
Особи, що допущені до вантажо-розвантажувальних і складських робіт з кислотами та лугами, повинні бути забезпечені спеціальним одягом. Роботу з кислотами та лугами необхідно проводити в костюмах — для жінок за ГОСТ 25574-87, для чоловіків за ГОСТ 25575-87.
Для роботи з концентрованими кислотами робітники зобов’язані одягати поверх спеціальних костюмів прогумовані фартухи та нарукавники за ГОСТ 12.4.029-76, гумові рукавички за ГОСТ 20010-74 і чоботи за ГОСТ5375-79, а також запобіжні захисні окуляри ПО-2 за ГОСТ 12.4.013-85.
Навантаження і розвантаження кислот і лугів в тарі, а також установлення їх в транспортні пристосування повинно проводитись двома вантажниками. Вивільнення сулій від кислот і розчинів лугів пневматичним засобом під вакуумом може проводитись без зняття сулій з автомашин.
Сулії з кислотами слід упаковувати в корзини або ящики з міцними ручками, вільний простір між сулією і тарою необхідно заповнювати неспаленним амортизуючим матеріалом.
Переливання кислоти із сулій в розхідну тару проводиться за допомогою підставок з перекидними пристосуваннями або сифонів в спеціальних приміщеннях.
Розлита кислота нейтралізується вапняним розчином, а потім це місце слід посипати піском, прибрати його та промити водою.
Для приготування розчину сірчаної кислоти її необхідно вливати в воду тонкою цівкою і безперервно перемішувати. Вливати воду в сірчану кислоту забороняється.
При вантажопереробці металевих бочок з кислотами забороняється перекачувати їх по підлозі і піддавати ударам і поштовхам.
Луги, що поступають на склади в барабанах або мішках, слід пакетувати на плоских піддонах та установлювати в чарунки стелажів або штабель.
Висота штабеля, який сформований з паперових мішків, не повинна перевищувати
м, а із барабанів — 1,5 м,
Кислоти зберігаються в резервуарах, цистернах, бочках, скляних суліях в спеціальних одноповерхових опалюваних, вентильованих приміщеннях при температурі не нижче 3 град.С.
Луги зберігаються в закритих, сухих неопалюваних приміщеннях.
Кожний вид лугу має зберігатися в окремому відсіку.
Не допускається транспортування і зберігання на складах ємностей з кислотами і лугами при відсутності маркіровки на тарі і відповідних написів.
При підготовці до транспортування кислот і лугів на тару або упаковку слід наклеювати ярлик з написом «Бережись опіку», а в накладній ставити штемпель «Небезпечно», «Їдка речовина», при перевезенні кислот — »Небезпечно», «Кислота».
Відкривати барабани (бочки) з кристалічним їдким натрієм слід за допомогою спеціальних різаків.
Застосування для цього зубил і молотка забороняється.
Навантаження і розвантаження кислот, лугів та інших небезпечних рідин, а також установлення їх в кузові транспортного засобу повинні здійснюватися робітниками
дотриманням таких заходів безпеки:
- перед початком роботи кожне місце вантажу повинно бути ретельно оглянуто, при виявленні навіть найменших пошкоджень тари необхідно прийняти додаткові заходи обережності, щоб забезпечити безпеку робітників і водія;
переносити сулії з кислотою слід тільки після попередньої перевірки дна корзини та ручок;
при пошкодженні тари необхідно негайно викликати керівника робіт;
категорично забороняється переносити сулії з кислотою і лугами на спині, плечі, перед собою і нахиляти їх.
Постійні працівники складу зберігання та вантажопереробки кислот і лугів повинні забезпечуватись спецодягом і спецвзуттям а також засобами індивідуального захисту, зокрема: костюмом бавовняним з кислотозахисним просоченням, чоботами гумовими, рукавичками гумовими, окулярами захисними.
Під час робіт, пов’язаних з перезатаренням лугів, робітники додатково повинні забезпечуватись фільтруючими промисловими протигазами з коробкою марки А, окулярами типу ПО-2 або універсальними протигазами з коробкою марки БКФ.
Вантажно-розвантажувальні роботи з кристалічною лимонною і виннокам’яною кислотами необхідно проводити в респіраторах для захисту від пилевиділення.
Вантажно-розвантажувальні роботи з рідкою молочною кислотою необхідно проводити в гумових рукавичках і фартусі з кислотозахисним просоченням.
Ремонт цистерн, бочок, насосів за допомогою електрозварювання дозволяється проводити тільки після спорожнення їх від кислот, промивки водою та пропарки.
Сумісне зберігання кислот і лугів не дозволяється.
Допускається зберігати луги з кислотами в одній будівлі, але в різних відсіках, при цьому відстань між відсіками повинна бути не менше 5 м.
Вантажопереробка і зберігання солей
Солі від заводів-постачальників на бази і склади повинні поступати в герметично закритих металевих барабанах (карбід кальцію та ін.), в 4—5-шарних паперових мішках (бура, сульфат натрію, цинк сірчанокислий і ін.), в дерев’яних ящиках і картонних коробках (мідь сірчанокисла).
Для запобігання утворенню вибухонебезпечних або легкозаймистих сумішей, перед навантаженням на зберігання карбіду кальцію необхідно ретельно перевірити тару. При виявленні пошкоджень слід доставити упаковку в спеціальне приміщення для перезатарювання.
Зберігання карбіду кальцію в пошкоджених негерметичних барабанах і суліях не допускається.
Пакети солей, що сформовані на плоских піддонах, від місць вивантаження слід транспортувати в склад навантажувачами у вибухобезпечному виконанні.
Солі повинні зберігатись в неспаленних, неопалених, сухих, добре вентильованих приміщеннях тільки в упакованому виді. Складування солей в підвальних приміщеннях і на відкритих майданчиках не допускається.
Карбід кальцію зберігається в барабанах, що установлюються в вертикальному положенні штабелем висотою не більше двох ярусів з використанням плоских піддонів або дерев’яних прокладок. Ширина проходів між штабелями повинна бути не менше 1,5 м.
В механізованих складах укладання барабанів на плоских піддонах в штабель за допомогою кранів-штабелерів в вибухобезпечному виконанні допускається до п’яти ярусів.
Солі, що упаковані в мішки, повинні зберігатися на піддонах в штабелях висотою не більше 2 м.
При укладанні карбіду кальцію на зберігання в чарунки стелажів необхідно використовувати плоскі піддони. Установлення упаковок карбіду кальцію безпосередньо на полицях стелажів не допускається.
Не допускається сумісне зберігання карбіду кальцію з кислотами, водою, окислювачами, органічними рідинами, що містять галоідозаміщені вуглеводи, самозаймисті речовини.
Видавати карбід кальцію із складу слід, по можливості, цілими упаковками.
При видачі в кількості, меншій ніж міститься в одній упаковці, необхідно додержуватись таких застережних заходів:
фасувати барабани з карбідом кальцію слід в окремих приміщеннях, в спеціальному одязі, в захисних окулярах, респіраторах або протигазах з фільтруючою коробкою марки БКФ;
відкривати барабани допускається спеціальними латунними або обмідненими інструментами;
фасувати карбід кальцію для видачі допускається тільки в спеціальні металеві бідони з герметично закритими кришками.
Із порожньої тари необхідно видалити карбідний пил в герметично закриту тару та відправити в спеціально відведене місце для знищення.
Під час транспортування автотранспортом барабани з карбідом кальцію необхідно накривати зверху брезентом, захищати їх від ударів і поштовхів.
Перевезення карбіду кальцію разом з будь-якими матеріалами не допускається.
Розвантаження барабанів з карбідом кальцію під дощем або снігом забороняється.
Порожня тара з-під карбіду кальцію повинна зберігатися в спеціально відведених місцях. Не дозволяється складувати порожню тару в вологих приміщеннях або під відкритим небом.
Вантажопереробка і зберігання лакофарбових матеріалів
Лакофарбові матеріали, що надходять на бази і склади будь-яким видом транспорту, повинні бути герметично упаковані для запобігання утворенню вибухонебезпечних або легкозаймистих сумішей при виконанні вантажо- розвантажувальних робіт.
При виявленні несправної тари, відсутності пробок, кришок і т.ін. слід припинити вантажно-розвантажувальні роботи та повідомити про це особу, відповідальну за безпечне виконання робіт.
При навантаженні (розвантаженні) лакофарбових матеріалів, затарених в скляні ємності, необхідно використовувати спеціальні візки.
Лакофарбові матеріали повинні зберігатися в закритих, сухих, добре вентильованих складських приміщеннях.
Склади для зберігання лакофарбових матеріалів слід розташовувати в неспаленних окремих будівлях. Допускається зберігання лакофарбових матеріалів в блок-складах за умови відділення від секцій складу неспаленними стінками з межею вогнестійкості не менше 2 годин і наявності самостійного входу ззовні.
Сформовані пакети з лакофарбових матеріалів доставляються навантажувачами до місця постійного зберігання і укладаються в чарунки стелажів або штабель.
Лакофарбові матеріали, затарені в банки, укладають на піддоні не більше ніж в три яруси, а затарені в бочки, бідони, фляги — не більше ніж в один ярус.
При штабельному зберіганні лакофарбові матеріали, затарені в мішки і ящики, допускається укладати на піддоні висотою не більше 4 м, а затарені в бідони і фляги — висотою не більше ніж в 3 яруси.
При зберіганні на складі лакофарбових матеріалів необхідно розташовувати їх по видах та сортах в окремих, ізольованих одне від одного приміщеннях. При невеликих їх запасах допускається зберігання в одному приміщенні, але в різних секціях, за виключенням сухої фарби і алюмінієвої пудри, що повинні зберігатися в окремому приміщенні.
При зберіганні легкозаймистих і горючих рідин в тарі необхідно додержуватись таких вимог:
тару з легкозаймистими і горючими рідинами слід зберігати в щільно закритих металевих шафах або ящиках, на яких повинні бути таблички з зазначенням норм зберігання таких матеріалів;
в зазначених ящиках і шафах не дозволяється зберігати інші матеріали;
не допускається зберігати легкозаймисті і горючі рідини в крихкому посуді, а також у відкритій або несправній тарі;
Рідини з температурою спалаху парів до +28 град.С і нижче повинні зберігатись в одному ряду. Для легкозаймистих рідин (з температурою спалаху парів від +28 град.С до 45 град.С) при механізованому навантаженні класти бочки допускається на стелажі не більше ніж в 3 яруси, а горючі рідини — не більше ніж в 5 ярусів.
В кожному стелажі або штабелі слід класти по ширині не більше двох бочок, а по довжині — не більше 15.
Установлення на зберігання в складі рідких лакофарбових матеріалів в скляних суліях допускається тільки в корзинах (ящиках).
Розміщення корзин (ящиків) слід проводити групами не більше 50 сулій в кожній і установлювати в два ряди. Між групами повинен бути прохід шириною не менше 1 м. Зберігання на відкритому майданчику сулій з рідинами не допускається.
Всі лакофарбові матеріали повинні зберігатися на відстані не менше 1 м від нагрівальних приладів, струмопровідної арматури і електропроводів.
Тара з-під легкозаймистих рідин повинна зберігатися в окремих приміщеннях або на майданчиках на відстані не ближче 10 м від складу.
Нітрофарби, нітролаки, розчинники і т.ін. повинні зберігатися з додержанням умов зберігання легкозаймистих рідин.
Нітрофарби, ацетон, розчинники і інші речовини слід розливати тільки в закриту тару. Для їх фасовки необхідно використовувати насоси і інші пристосування в вибухобезпечному виконанні.
При перезатаренні і фасовці рідких лакофарбових матеріалів і розчинників із залізних бочок пробки слід відкручувати ключем, без ударів або за допомогою мідних молотків, що не дають іскри при ударах.
Працюючі з лакофарбовими матеріалами повинні бути забезпечені спецодягом і засобами індивідуального захисту у відповідності з вимогами ГОСТ 12.4.011-89, ГОСТ 12.4.103-83.
Роботи по видачі і розливу токсичних рідин (розчинників, нітрофарб, рідин для змивання і т.ін.) виконуються в промисловому протигазі з коробкою марки А або респіраторі з захисними окулярами, при цьому необхідно використовувати гумові рукавички і чоботи, комбінезон, фартух із прогумованої тканини або із тканини з полівінілхлорідним покриттям.
Під час роботи з пиловидними, сипучими лакофарбовими матеріалами (відбір проб, перезатарення, фасовка) необхідно користуватися протипиловими респіраторами (У-2К, типу «Лепесток», «Астра-2», Ф-62Ш) і спецодягом.
Лакофарбові матеріали, затарені в бочки, барабани, каністри, фляги, сулії, бідони повинні навантажуватись в кузов з використанням вантажопідіймальних механізмів.
У кузові бочки, фляги, бідони, банки з лакофарбовими матеріалами слід установлювати щільно кришками і пробками до гори; в проміжку між вантажами необхідно уставляти міцні дерев’яні прокладки і розпірки.
При установленні вантажу в скляній тарі один на другий між рядами повинні бути укладені дерев’яні прокладки.
При перевезенні легкозаймистих рідин відправник повинен ставити штемпель на накладну про небезпеку вантажу: «Небезпечно», «Легко займається».