відігрівати замерзлі ацетиленові генератори, трубопроводи, вентилі, редуктори і інші деталі зварювальних установок відкритим вогнем;
допускати стикання кисневих балонів, редукторів і іншого зварювального устаткування з різними маслами, а також з промасленим одягом і шматтям;
переносити балони на плечах та руках;
зберігати і транспортувати балони з газами без нагвинчених на їхні горловини запобіжних ковпаків;
працювати від одного водяного затвору двом і більше зварювальникам;
завантажувати карбід кальцію завищеної грануляції або вштовхувати його в лійку апарата за допомогою залізних патиків, а також працювати на карбідному пилові;
завантажувати карбід кальцію в мокрі завантажувальні корзини або, за наявності води, в газозбірник, а також завантажувати корзини карбідом більш як наполовину їх об’єму під час роботи генератора «вода на карбід»;
продувати шланг для горючих газів киснем та кисневий шланг горючими газами, а також робити взаємозаміну шлангів під час роботи;
користуватися шлангами, довжина яких перевищує 30 м, а під час виконання монтажних робіт — 40 м (застосування шлангів довжиною понад 40 м дозволяється у виняткових випадках з письмового дозволу посадової особи, що видала наряд-допуск на виконання робіт);
перекручувати, заломлювати або затискати газопідвідні шланги;
переносити генератор за наявності в газозбірнику ацетилену;
форсувати роботу ацетиленових генераторів шляхом навмисного збільшення тиску газу в них або збільшення одноразового завантаження карбіду кальцію;
- застосовувати мідний інструмент для розкриття барабанів з карбідом кальцію, а мідь — як припій для паяння ацетиленової апаратури і в тих місцях, де можливе стикання з ацетиленом.
При виконанні газозварювальних і газорізальних робіт працівник повинен бути забезпечений спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту, зокрема: костюмом бавовняним з вогнезахисним просоченням або костюмом для зварника, черевиками шкіряними з жорстким підноском, рукавицями брезентовими, окулярами захисними.
Установка для електрозварювальних робіт повинна бути обладнана вимикачем або контактором, покажчиком величини зварювального струму і запобіжником в первинному колі. Однопостові зварювальні двигуни — генератори і трансформатори захищаються запобіжниками тільки з боку мережі живлення.
З’єднування зварювальних проводів слід робити за допомогою обтискання, зварювання, паяння або спеціальних затискачів. Підключення електропроводів до електродотримача, зварюваного виробу і зварювального апарата здійснюється за допомогою мідних кабельних наконечників, скріплених болтами з шайбами.
Кабелі (електропроводи) електрозварювальних машин повинні розміщатися від трубопроводів кисню на відстані не менше 0,5 м, а від трубопроводу ацетилену і інших горючих газів — не менше 1 м.
Конструкція електродотримача для ручного зварювання повинна забезпечувати надійне затискання і швидку заміну електродів, а також виключати можливість короткого замикання його корпусу на зварювану деталь під час тимчасових перерв у роботі або в разі його випадкового падіння на металеві предмети. Держак електродотримача має бути виготовлений з негорючого діелектричного і теплоізолюючого матеріалу.
Електроди, застосовувані під час зварювання, повинні бути заводського виготовлення і відповідати номінальній величині зварювального струму.
В разі заміни електродів їх залишки слід класти у спеціальний металевий ящик, установлений біля місця зварювальних робіт.
Електрозварювальна установка на весь час роботи повинна бути заземлена і споряджена пристроєм автоматичного зниження напруги при розриві дуги.
Над переносними або пересувними електрозварювальними установками, що використовуються на відкритому повітрі, повинні бути споруджені навіси з негорючих матеріалів для захисту від атмосферних опадів.
Під час проведення електрозварювальних робіт повинні вживатись заходи щодо захисту оточуючих від дії світлового потоку електричної дуги.
Технічне обслуговування і планово-попереджувальний ремонт зварювального устаткування повинні проводитись згідно з графіком. Після закінчення роботи треба проводити очищення установки і пускової арматури.
Температура нагрівання окремих частин зварювального агрегату (трансформатора, підшипників, щіток і ін.) не повинна перевищувати 75 град.С.
Опір ізоляції струмопровідних частин зварювального кола повинен бути не нижче 0,5 МОм. Ізоляцію необхідно перевіряти не рідше одного разу в три місяці.
При виконанні електрозварювальних робіт працівник повинен забезпечуватись спеціальним одягом, спеціальним взуттям і засобами індивідуального захисту, зокрема: костюмом брезентовим або костюмом для зварника, черевиками шкіряними, рукавицями брезентовими, шоломом захисним.
При проведенні робіт з використанням паяльних ламп робоче місце повинно бути очищене від горючих матеріалів, а конструкції з горючих матеріалів, що містяться на відстані менше 5 м, повинні бути захищені екранами з негорючих матеріалів, або политі водою.
Паяльні лампи необхідно утримувати справними та не рідше одного разу в місяць перевіряти на міцність і герметичність із занесенням результатів і дати перевірки до спеціального журналу. Крім того, не рідше одного разу в рік повинні проводитись контрольні гідравлічні випробування паяльних ламп тиском.
Кожна паяльна лампа повинна мати паспорт із зазначенням результатів заводського гідравлічного випробування і допустимого робочого тиску. Запобіжні клапани мають бути відрегульовані на заданий тиск.
Заправляти паяльні лампи пальним та розжарювати їх слід у спеціально відведених для цього місцях.
Для запобігання викиду полум’я із паяльної лампи пальне, яким заправляють лампи, повинно бути очищене від сторонніх домішок і води.
Щоб уникнути вибуху паяльної лампи не слід:
застосовувати як пальне для ламп, що працюють на гасі, бензин або суміш бензину з гасом;
заповнювати лампу пальним більше ніж на 3/4 об’єму її резервуара;
відкручувати повітряний гвинт і наливну пробку, коли лампа горить або ще не охолола;
ремонтувати лампу, а також виливати з неї або заправляти її пальним поблизу відкритого вогню, під час цього палити.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ВАНТАЖНО- РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ
Загальні вимоги
Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись у відповідності з вимогами ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.2.003-91, нормативно-технічної документації, затвердженої органами Держнаглядохоронпраці, Рекомендаціями щодо експлуатації, технічного обслуговування і ремонту технологічного устаткування для вантажопереробки на оптових базах, а також цих Правил.
Електрообладнання і заземлення транспортних і вантажопідіймальних засобів повинні відповідати вимогам ПУЕ і розділу 12 цих Правил.
Виконання вантажо-розвантажувальних робіт слід проводити відповідно до технологічних схем, технологічних карт, схем укладання різних товарів, інструкцій затверджених в установленому порядку.
При виконанні вантажо-розвантажувальних робіт рівень небезпечних і шкідливих виробничих факторів не повинен перевищувати допустимих величин, передбачених ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.012-90.
Навантаження і розвантаження товарів масою понад 50 кг і підіймання їх на висоту більше 2 м повинні бути механізовані.
До виконання вантажо-розвантажувальних робіт допускається персонал, який пройшов навчання і перевірку знань безпеки праці відповідно до Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань про охорону праці, Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі і перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах і організаціях України.
До керування вантажопідіймальним і транспортним обладнанням допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання і одержали посвідчення на право керування машинами, видане кваліфікаційною комісією оптового підприємства чи спеціалізованими навчальними закладами.
Місця виробництва вантажо-розвантажувальних робіт повинні бути обладнанні знаками безпеки у відповідності з вимогами ГОСТ 12.4.026-76 і іншою нормативно-технічною документацією, затвердженою в установленому порядку.
На відкритих майданчиках і в складах на місцях для укладання вантажів повинні бути розмічені кордони штабелів, проїздів, проходів між ними. Не дозволяється розміщати вантажі на проходах і проїздах. Майданчики для проміжного складування вантажів повинні знаходитись на відстані не менше 2,5 м від залізничних колій і автомобільних доріг.
Вантаж повинен бути розміщений і закріплений на транспортному механізмі таким чином, щоб він:
не представляв небезпеки водію і оточуючим;
не обмежував водію оглядовість;
не порушував рівноваги транспортного засобу;
не закривав світові і сигнальні пристрої, а також номерні і реєстраційні номери.
Вимоги безпеки під час роботи на вантажопідіймальних машинах і устаткуванні
Загальні вимоги
Будова, установка і експлуатація кранів всіх типів, вантажних електровізків, що пересуваються по наземним рейковим коліям сумісно з кабіною керування, ручних і електричних талей, лебідок для підіймання вантажів, знімних вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари, крім транспортних контейнерів, повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.
Під час проведення робіт по підійманню і переміщеню вантажів вантажопідіймальними машинами і устаткуванням повинні дотримуватися такі вимоги безпеки:
на вантажопідіймальні машини і устаткування, а також на місце проведення робіт по переміщенню вантажів не слід допускати осіб, які не мають прямого відношення до виконання робіт;
для стропування вантажу повинні застосовуватися стропи, що відповідають вазі вантажу, який підіймається, з урахуванням кількості віток і кута їх нахилу;
стропи загального призначення треба підбирати так, щоб кут між їх вітками не перевищував 90 градусів;
обв’язування і зачеплення вантажів треба виконувати тільки у відповідності з графічним зображенням способів стропування вантажів;
при накладанні ланцюга, каната на вантаж необхідно слідкувати щоб вони не перекручувались і на них не створювались вузли;
не допускається підіймати вантаж до обмежника підйому, призначеного для аварійного відключення;
забороняється перебувати людям під піднятим вантажем;
забороняється урівноважувати вантаж при підійманні і під час транспортування вагою власного тіла, поправляти стропування ударами різних інструментів або предметів, за таких випадків треба опускати вантаж на підлогу;
при переміщенні довгомірних і громіздких вантажів необхідно використовувати відтяжки з стального чи конопляного каната. Переміщати довгомірні і громіздкі вантажі без відтяжки не допускається;
на місце укладання вантажу повинні бути попередньо покладені підкладки, щоб можна було легко і без пошкоджень витягнути стропи з-під вантажу;
перш ніж знімати стропи, ланцюги і інші вантажозахоплювальні пристрої із вантажу, необхідно впевнитися в надійності установлення його на робоче місце;
не допускається під час перерви в роботі і по закінченню її залишати вантаж в підвішеному стані;
при підійманні вантажу, установленого поблизу стіни, колони, штабеля, залізничного вагона або іншого устаткування, не повинні перебувати люди (в тому числі стропальники) між вантажем, який підіймається, і зазначеними частинами будівлі або устаткуванням. Ця вимога повинна виконуватись також при опусканні вантажу;
стропальник може знаходитись біля вантажу під час його підіймання або опускання, якщо вантаж знаходиться на висоті не більше 1 м від рівня майданчика, на якому стоїть стропальник;
під час переміщення вантажу в горизонтальному напрямку він повинен бути попередньо піднятий на 0,5 м вище предметів, що зустрічаються на шляху;
під час переміщення стрілового крана з вантажем, положення стріли та навантаження на кран повинні установлюватись у відповідності з вказівкою заводу- виготівника і інструкцією по монтажу і експлуатації крана;
опускати стрілу з вантажем до вильоту, при якому вантажопідіймальність крана буде менше маси піднятого вантажу;
укладати вантаж на електричні кабелі і трубопроводи, а також на край укосу або траншеї забороняється;
підіймати балони з стисненим і зрідженим газами, які не укладені в спеціальні контейнери, не дозволяється.
Під час роботи на вантажопідіймальній машині не допускається:
вхід на вантажопідіймальну машину під час її руху;
перебування сторонніх людей біля працюючого стрілового або баштового крана;
підіймання вантажу, що знаходиться в нестійкому положенні чи підвішеного за один ріг дворогого гака;
підіймання і переміщення вантажу з людьми, що знаходяться на ньому;
підтягування вантажу по землі, підлозі або рейках гаком крана при похилому положенні вантажних канатів;
підіймання вантажу, що засипаний землею або примерз до землі, а також закладеного іншими вантажами;
робота при несправних приладах безпеки та гальмах.
Не слід приступати до роботи на вантажопідіймальній машині за наявності таких несправностей:
наявність тріщин або деформацій в металоконструкціях;
вантажний канат має поверхневий знос, що перевищує установлену норму, обірване пасмо або місцеві пошкодження;
механізм підіймання вантажу має дефекти;
ушкодження деталей гальма механізму підіймання вантажу;
несправний пристрій, який зачиняє зів гака;
порушено кріплення гака в обоймі;
блок гака не обертається навколо своєї осі, вісь не закріплена запірними планками або іншими запірними пристроями;
несправні або відсутні обмежувачі висоти підйому гака, вантажопідіймальності
і т. ін.;
відсутня огорожа механізмів або неізольованих струмопровідних частин електрообладнання;
відсутнє або пошкоджено заземлення;
відсутні шпильки в з’єднувальних муфтах або гайки на шпильках;
відсутні або зношені пружні кільця;
редуктори гальма, гальмові шківи, електродвигун або інше обладнання машини не укріплені і зміщуються при роботі механізмів;
пошкоджена ізоляція електропроводки;
гнучкі тролеї сильно провисають.
Після огляду вантажопідіймальної машини перед пуском її в роботу необхідно випробувати вхолосту всі механізми і перевірити справність:
гальмів, механізмів і електричної апаратури;
приладів і пристроїв безпеки, установлених на вантажопідіймальній машині;
обмежувача вантажопідіймальності машини, який перевіряється за допомогою контрольного вантажу в терміни, установлені адміністрацією підприємства. Результати перевірки заносяться в вахтовий журнал. Під час експлуатації кранів, які керуються з кабіни, повинна застосовуватися марочна система, при якій керування краном може здійснювати лише особа, яка одержала в установленому порядку ключ-марку, що замикає електричне коло керування краном.
Для кожного складу, дільниці, де працює мостовий кран, не обладнаний прохідними галереями вздовж кранової колії, повинен бути установлений порядок безпечного спуску кранівника з кабіни при вимушеній зупинці крана. Про порядок такого спуску кранівники повинні бути проінструктовані.
При змушеній зупинці мостового крана не біля посадочного майданчика і за відсутності уздовж підкранової колії прохідної галереї евакуація кранівника з крана повинна бути організована за його сигналом адміністрацією і проводитися згідно з порядком, установленим на даному підприємстві.
В разі раптового припинення живлення крана струмом кранівник повинен поставити в нульове положення штурвали і рукоятки контролерів і виключити рубильник у кабіні.
Вхід і вихід з крана мостового типу повинен проводитися через посадочний майданчик або прохідну галерею.
Пересувати міст крана при знаходженні на його галереї людей не допускається за винятком огляду крана монтером.
Під’їжджати до тупикових упорів кранівник повинен тільки на зниженій швидкості.
При знаходженні на одній підкрановій колії декількох кранів для уникнення їх зіткнення кранівники обох кранів повинні слідкувати за справністю обмежувачів взаємних переміщень, але не використовувати обмежувачі як робочий орган, для чого не допускається зближення кранів менше ніж на 1 м.
В разі аварії або нещасного випадку кранівник зобов’язаний зупинити кран і припинити роботи до приходу особи, відповідальної за безпечне виконання вантажо-розвантажувальних робіт.
Перед початком пересування крана по рейковим коліям кранівник повинен дати попереджувальний звуковий сигнал.
По сигналу «Стоп» кранівник зобов’язаний зупинити кран незалежно від того, хто подав сигнал.
Кранівник зобов’язаний забезпечити підіймання і переміщення вантажу, а також пересування крана і вантажного візка плавно, без ривків і поштовхів. Не допускається переводити механізми із прямого ходу на зворотній без затримки в нульовому положенні до повної зупинки механізмів.
Кранівникові забороняється:
працювати при заклиненому лінійному контакторі захисної панелі;
відкривати контролери, захисну панель та іншу апаратуру при включеному рубильнику;
замикати на ключ увідний ящик (автомат) на опорі крана під час роботи крана;
залишати кабіну крана, не поставивши контролери в нульове положення, не включивши аварійний вимикач і рубильник (при залишенні крана ключ-марка повинен бути вийнятий з замка захисної панелі, а кабіна зачинена на замок).
При необхідності переміщення вантажів в зоні, де працюють люди, кранівник повинен розпочати роботу тільки після одержання письмового розпорядження адміністрації підприємства і виконувати роботи під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення робіт по переміщенню вантажів кранами.
Згідно з СНиП ІІІ-4-80 і Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів кранівник повинен керуватися наступним:
при підійманні вантажу за масою, близькою до граничної вантажопідіймальності крана, необхідно попередньо підняти вантаж на висоту не більше 0,2...0,3 м, що
б переконатись в стійкості крана і справності дії гальм, а також правильності стропування, після чого підіймати його на необхідну висоту;
при пересуванні крана треба слідкувати за тим, щоб відстань між тупиковими упорами і торцями візків в крайніх положеннях крана була не менше 0,5 м;
вантажна підвіска не повинна доходити до верхнього положення, при якому спрацьовує кінцевий вимикач обмеження висоти, а вантажний візок — до крайніх граничних положень ближче ніж на 0,25 м;
при переміщенні вантажу його частини, що виступають, не повинні наближатися до елементів конструкції крана ближче ніж на 0,3 м.
Кранівник повинен припинити роботу крана у випадку:
поломки механізмів або металоконструкцій крана;
закручування канатів вантажного поліспаста;
помічених несправностей підкранових колій;
недостатнього освітлення зони роботи крана, сильного туману, снігопаду, а також якщо погано розрізняє сигнали стропальника;
при температурі повітря нижче допустимої, зазначенної в паспорті крана;
наближення грози, сильного вітру, швидкість якого перевищує допустиму при роботі даного крана, зазначену в його паспорті, при цьому кранівник повинен виконувати вимоги інструкції заводу-виготівника проти угону крана вітром;
якщо знаходяться під напругою гак або металеві конструкції крана, захисний кожух механізмів і електрообладнання, контролери;
часткового спрацювання електричного, теплового захисту.
В разі виникнення на крані пожежі кранівник повинен негайно знеструмити кран і розпочати гасіння пожежі наявними на крані протипожежними засобами, одночасно викликати через одного з членів бригади, обслуговуючих кран, пожежну охорону.
При вантажопереробці автомобілів, сільськогосподарських машин, механізмів і устаткування козловим краном кранівник повинен дотримуватися таких вимог:
знати масу машин і устаткування, що підлягають переміщенню краном;
не проводити переміщення і підіймання машин поблизу ліній електропередачі;
користуватися справними чалочними пристосуваннями;
проводити вантажно-розвантажувальні роботи в темний час доби тільки при належному освітленні;
негайно припинити підіймання або переміщення вантажу краном в разі появи в зоні роботи крана сторонніх осіб;
підіймання машини (устаткування) проводити тільки в тому випадку, якщо стропування її виконано за всі місця або пристосування, призначені для стропування;
під час вантаження сільськогосподарських машин і великих агрегатів, що не мають позначених місць стропування, на автотранспорт або їх розвантаження на відкриті майданчики необхідно спочатку підняти вантаж на невелику висоту, щоб правильно визначити місце приєднання стропів і розміщення центру ваги;
виконувати кожну операцію по підійманню, опусканню або переміщенню машин тільки після подачі сигналу стропальником;
після установки машин на майданчик переконатися в звільненні гака від чалочних пристроїв і тільки після цього підняти гак.