НПАОП 51.0-1.03-96Правила охорони праці при експлуатації баз, складів і сховищ, виконанні вантажо-розвантажувальних робіт на об'єктах оптової торгівлі

  • оснащення робочого місця відповідним його призначенню основним і допоміжним устаткуванням, технічною і організаційною оснасткою, засобами зв’язку;

  • найбільш зручне і ефективне для трудового процесу розміщення всіх складових елементів робочого місця;

  • забезпечення обслуговування робочого місця допоміжними службами;

  • зниження фізичного навантаження, скорочення кількості зайвих переходів, нахилів і поворотів;

  • дотримання санітарно-гігієнічних норм.

      1. Організація робочих місць товарознавців-реалізаторів, товарознавців- бракерів, завідуючих складами, комірників, комплектувальників оптового підприємства повинна відповідати Галузевим вимогам і нормативним матеріалам по організації праці, які повинні ураховуватися при проектуванні нових і реконструкції діючих підприємств оптової торгівлі, розробці технологічних процесів і устаткування.

      2. Виходячи з умов праці на конкретному оптовому підприємстві, слід проводити атестацію робочих місць в усіх структурних підрозділах на відповідність безпеки технологічних процесів вимогам цих Правил відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ОКРЕМИХ ВИДІВ РОБІТ

    1. Загальні вимоги

      1. Роботи, пов’язані з оглядом, чисткою, ремонтом технологічного устаткування, комунікацій, в тому числі усередині ємностей, при проведенні яких є або не виключена можливість виділення в робочу зону вибухопожежонебезпечних або шкідливих парів, газів та інших речовин, здатних викликати вибух, займання, спричинити шкідливу дію на організм людини , а також роботи при недостатній концентрації в повітрі кисню (нижче 20% об’єму) повинні проводитися за нарядом-допуском у відповідності з вимогами інструкцій, розроблених на підставі цих Правил з урахуванням місцевих умов.

      2. На оптовому підприємстві має бути розроблений перелік робіт з підвищеною небезпекою відповідно до Переліку, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.93 р., № 123.

В переліку повинні окремо зазначатися роботи:

  • що проводять з оформленням наряду-допуску за формою у відповідності з додатком 14;

  • що проводять без оформлення наряду-допуску, з обов’язковою реєстрацією таких робіт перед їх початком в журналі за формою відповідно до додатку 15.

      1. Перелік робіт з підвищеною небезпекою розробляється технічною службою підприємства, погоджується із службою охорони праці і затверджується керівником підприємства.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою повинен періодично, не рідше одного разу в рік, переглядатись і перезатверджуватись .

      1. В переліку повинні бути указані: приміщення, місце і характер роботи, можливі небезпечні фактори при її проведенні, виконавці, основні заходи, що забезпечують безпеку виконуваних робіт.

      2. Наряд-допуск підписується керівником підприємства, погоджується із службою охорони праці (з реєстрацією в спеціальному журналі і присвоєнням наступного номера), призначається відповідальна особа, яка контролює виконання цих робіт.

Наряд-допуск оформляється в двох примірниках, які після затвердження передаються начальнику дільниці.

Начальник дільниці передає один примірник відповідальному за підготовчі роботи.

Після виконання робіт по підготовці об’єкта обидва примірники підписуються особами, відповідальними за підготовку і проведення робіт з підвищеною небезпекою, підтверджуючими повноту виконання підготовчих робіт і заходів, що забезпечують безпеку проведення самих робіт.

Один примірник наряду-допуску після закінчення робіт передається в службу охорони праці і зберігається у справах служби не менше трьох місяців.

Другий примірник знаходиться у посадової особи, відповідальної за проведення цих робіт, і після їх закінчення зберігається у справах не менше трьох місяців.

Забороняється заповнення наряду-допуску олівцем. Записи в обох примірниках повинні бути чіткими, виправлення в тексті і підписи відповідальних осіб під копірку не допускаються.

      1. Список осіб, які можуть призначатися керівниками робіт за нарядами- допусками, і перелік таких робіт на підприємстві визначається керівником підприємства.

      2. Наряд-допуск визначає обсяг і склад підготовчих робіт, послідовність їх виконання, заходи безпеки, періодичність аналізів повітряного середовища і засоби захисту працюючих. Забороняється змінювати обсяги робіт, передбачені нарядом- допуском, вбік їх збільшення.

      3. Наряд-допуск видається тільки на одну бригаду, на один вид робіт, на одну зміну. Якщо ці роботи не закінчені в установлений термін, умови і склад бригади не змінилися, то наряд-допуск може бути продовжений начальником дільниці на наступну зміну.

    1. Роботи усередині ємності

      1. Для проведення робіт усередині ємності повинна призначатися бригада у складі не менше трьох чоловік (працюючий, дублер, спостерігаючий). Перебування усередині ємності дозволяється одній людині. При необхідності перебування в ємності більшої кількості працюючих, повинні бути розроблені, внесені у наряд-допуск і додатково здійснені заходи безпеки, що передбачають збільшення кількості спостерігаючих (не менше одного спостерігаючого на одного працюючого в ємності), порядок входу і евакуації працюючих, порядок розміщення шлангів, забірних патрубків протигазів, сигнально-рятувальних мотузок, наявність засобів зв’язку і сигналізації на місці проведення робіт та ін.

      2. До роботи усередині ємності допускаються особи, які мають дозвіл на виконання таких робіт. Особи, відповідальні за проведення робіт усередині ємності, зобов’язані перевірити у робітників наявність посвідчень на право роботи усередині ємності.

Перед початком робіт робітники повинні бути проінструктовані щодо правил і прийомів безпечного проведення робіт. Працюючі усередині ємності і їх дублери зобов’язані знати перші ознаки отруєння, правила евакуації потерпілих з ємності і заходи по наданню їм першої допомоги.

      1. Перед проведенням робіт електроприлади і пристрої з живленням від електричної мережі повинні бути знеструмлені, а також в місцях відключення живлення мають бути вивішені плакати з попереджувальним написом «Не включати! Працюють люди». Вентиляція ємності і періодичний аналіз повітря в ній повинен проводитись на протязі всього часу проведення робіт. Місцеве вентиляційне відсмоктування ємності, в якій повинні проводитись роботи, необхідно заглушити від вентиляційної мережі інших ємностей.

      2. До початку робіт усередині ємності особи, відповідальні за проведення технологічного процесу на даній дільниці і за проведення ремонтних робіт, зобов’язані забезпечити:

  • повне спорожнення ємності від продуктів;

  • надійне від’єднання ємності від водяних, парових та інших трубопроводів шляхом закриття вентилів, засувок або кранів і установлення на трубопроводах заглушок із маховиками, які виходять назовні і на яких вибиті порядкові номера з зазначенням тиску, на який вони розраховані;

  • вивішення на запірній і пусковій арматурі підвідних трубопроводів табличок з попереджаючим написом «Не відкривати! Працюють люди»;

  • відкриття верхнього і нижнього люків для попереднього промивання, а також на весь час роботи;

  • проведення лабораторного аналізу повітряного середовища усередині ємності відбором проб в верхній зоні на відстані не менше 1 м від верхнього люка і в нижній — на відстані не більше 0,2 м від днища;

  • наявність і справність інвентаря, а для роботи в ємностях і інших небезпечних місцях, в яких може утворюватися вибухо- пожежонебезпечне середовище, також заходи, що виключають іскроутворення при виконанні ремонтних робіт і чистці устаткування;

  • наявність і справність переносних електроламп відповідного виконання;

  • наявність і справність спецодягу, спецвзуття, захисних і запобіжних засобів, в тому числі киснево-ізолюючого апарату, шлангового протигазу, рятувального пояса, сигнально-рятувальної мотузки, що мають бирку із зазначенням номера і дати випробування;

  • наявність плаката з написом «Ремонт — працюють люди».

      1. Зняття покришки люка-лазу може проводитись тільки після спорожнення ємності і вирівнювання тиску в ній до атмосферного.

      2. Всі ємності і трубопроводи після звільнення їх від продукту необхідно пропарювати насиченою парою під тиском не менше 0,05 МПа (0,5 кгс/кв.см) для видалення парів мазуту, бензину і інших горючих рідин, а також двоокису вуглецю, промити водою і при необхідності продути інертним газом. Підвід інертного газу повинен здійснюватися стаціонарно з установленням запірного крана і зворотного клапана.

      3. Видалення виявленого газу треба проводити за допомогою ручного переносного чи пересувного вентилятора в вибухобезпечному виконанні.

      4. Не допускається для вентиляції ємності застосовувати балони із стисненим

газом.

      1. Видалення газу з невеликих ємностей допускається здійснювати шляхом наповнення їх водою з наступним зливанням чи відкачкою.

      2. Ємність, в якій зберігались кислота або луг, необхідно нейтралізувати і перевірити на наявність водню.

      3. Двоокис вуглецю повинен видалятись через нижній люк або витіснятись шляхом заповнення резервуара водою.

      4. Після закінчення підготовчих заходів (проведення провітрювання, нейтралізації, промивки) необхідно провести аналіз повітря усередині ємності за допомогою газоаналізатора або індикатора.

      5. Якщо концентрація шкідливих і небезпечних речовин через 2 — 3 години після пропарки перевищує гранично допустиму, роботи в ємності повинні виконуватись в шлангових протигазах ПШ-2 або киснево-ізолюючих апаратах.

      6. Шланговий протигаз з відрегульованою подачею повітря працівник одягає безпосередньо перед спусканням в ємкість. Герметичність складання, підгонку маски протигазу і справність повітродувки перевіряє особа, відповідальна за проведення робіт.

      7. Забірний патрубок шланга протигазу виводять назовні не менше як на 2 м і закріплюють в зоні чистого повітря, при цьому шланг необхідно розміщати таким чином, щоб виключити можливість припинення доступу повітря із-за перекручувань, перегинів, а також передавлювань при наїзді транспортних засобів, при переході людей і т. ін.

      8. Рятувальний пояс повинен одягатися поверх одягу, мати хрестоподібні лямки і прикріплену до нього сигнально-рятувальну мотузку довжиною на 2 м більше глибини ємності, але не більше як 10 м.

      9. Рятувальну мотузку прив’язують до кільця пояса і пропускають через кільце, прикріплене до перехресних лямок на спині з таким розрахунком, щоб при евакуації потерпілого із ємності за допомогою рятувальної мотузки тіло його висіло вертикально головою вверх.

Вільний кінець мотузки повинен бути виведений назовні і надійно закріплений. Вузли на мотузці мають бути на відстані 0,5 м один від другого.

      1. Під час роботи в протигазі на кожного працюючого, крім дублера, повинен бути працівник, що спостерігає за роботою повітродувки.

      2. Дублер зобов’язаний бути в тому ж спорядженні, що і працюючий в ємності.

      3. При виявленні будь-яких несправностей (прокол шланга, зупинка повітродувки, обрив рятувальної мотузки і т. ін.), а також при спробі працюючого зняти шолом-маску протигазу робота усередині ємності повинна бути припинена, а робочого треба витягнути із ємності.

      4. Якщо під час роботи усередині ємності працюючий втратив свідомість, дублер зобов’язаний негайно витягнути потерпілого із ємності. При необхідності спускання в ємкість для рятування потерпілого дублер терміново викликає допомогу і тільки після прибуття допомоги спускається в ємкість.

      5. Якщо при роботі в ємності робочий відчує недомагання, він повинен подати сигнал спостерігаючому, припинити роботу і піднятись із ємності.

      6. Тривалість одноразового перебування працівника в протигазі не повинна перевищувати 15 хв. з наступним відпочинком на чистому повітрі не менше 15 хв.

      7. Під час роботи в ємності повинні застосовуватися тільки безпечні світильники і прилади з джерелом живлення напругою не більше 12 В.

      8. Роботи усередині резервуарів і апаратів, в яких можливе утворення вибухо- пожежонебезпечних сумішів, повинні проводитися за допомогою інструменту і інвентаря, що виключають іскроутворення. Проведення робіт усередині таких резервуарів і апаратів у комбінезонах, куртках та іншому верхньому одязі з матеріалів, що електризуються, забороняється.

      9. Працівник, який спускається в ємкість або підіймається з неї, не повинен тримати в руці будь-які предмети. Всі необхідні інструменти і матеріали треба спускати йому і приймати від нього у спеціальні сумці або інструментальному ящику.

      10. Проникнення робітників усередину ємності, що має верхній і нижній люки, повинно здійснюватись тільки через нижній люк при відкритому верхньому.

      11. Після закінчення робіт усередині ємності начальник дільниці, де проводились роботи, повинен особисто перевірити відсутність усередині ємності людей, інвентаря і інструменту і дати письмовий дозвіл на зняття заглушок, установлених на трубопроводах, і на закриття люків.

    1. Миття і дезинфекція ємностей

      1. Робота по миттю ємностей і інших посудин повинні бути механізовані.

      2. При проведенні робіт по миттю, очистці і дезинфекції ємностей з перебуванням людей усередині її необхідно додержуватися вимог безпеки, викладених в підрозділі 9.2. цих Правил.

      3. Нанесення дезинфікуючих розчинів на поверхню посудини треба проводити без розбризкування.

      4. Для миття і знежирення поверхні слід застосовувати неспаленні і нетоксичні матеріали.

      5. Забороняється застосовувати для дезинфекції алюмінійових резервуарів, а також зберігати в алюмінійових посудинах і посудинах з оцинкованої сталі лугові розчини.

      6. Всі роботи по дезинфекції, дегазації. дератизації, перевезенню, зберіганню, видачі отруйних речовин (отрутохімікатів), повинні здійснюватися у повній відповідності з інструкцією з боротьби з шкідниками та іншими спеціальними інструкціями і правилами, погодженими з Міністерством охорони здоров’я.

      7. Кожний працівник, що допускається до керівництва і безпосереднього проведення робіт по дезинфекції, дератизації, переміщенню, прийманню, зберіганню і видачі отрутохімікатів, повинен мати посвідчення на право проведення цих робіт.

Адміністрація підприємства, на якому проводяться роботи по дезинфекції і дератизації, зобов’язана перевірити наявність посвідчень у працівників, які проводять ці роботи,

    1. Вогневі роботи

      1. Проведення вогневих робіт на підприємстві повинно відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні.

      2. До виконання вогневих робіт (електрозварювальних, газозварювальних, бензо-гасорізальних, паяльних) допускаються особи, які мають кваліфікаційне посвідчення на право виконання вогневих робіт і талон по техніці пожежної безпеки, а також пройшли інструктаж по охороні праці.

      3. Вогневі роботи можна проводити тільки за наявності наряду-допуску, що підписаний головним інженером підприємства або його замісником (додаток 14).

      4. В аварійних випадках дозвіл (наряд-допуск) на проведення вогневих робіт може видавати начальник дільниці або особа, яка його заміщає. В цьому випадку вогневі роботи треба проводити під безпосереднім керівництвом особи, що видала дозвіл на їх проведення з повідомленням керівника підприємства або служби з охорони праці.

      5. Вогневі роботи на діючих вибухонебезпечних і вибухо-пожежонебезпечних об’єктах з урахуванням місцевих умов допускаються в крайніх випадках, коли ці роботи неможливо виконувати в спеціально відведених для цієї мети постійних місцях.

Вогневі роботи на вибухонебезпечних і вибухо-пожежонебезпечних об’єктах необхідно проводити тільки в денний час (за винятком аварійних випадків).

      1. Апарати, машини, ємності, трубопроводи і інше устаткування, на яких необхідно проводити вогневі роботи, повинні бути зупинені, звільнені від вибухонебезпечних і вибухо-пожежонебезпечних, пожежонебезпечних і токсичних речовин, відключені заглушками від діючих апаратів і трубопроводів (про що необхідно зробити запис в журналі установлення і зняття заглушок) і підготовлені до проведення вогневих робіт. Пускова арматура, що призначена для включення машин і механізмів, повинна бути вимкнена і повинні бути вжиті заходи, що виключають раптовий пуск машин і механізмів.

      2. Майданчики, металоконструкції, конструктивні елементи будівель, що знаходяться в зоні проведення вогневих робіт, повинні бути очищені від вибухонебезпечних, вибухо-пожежонебезпечних і пожежонебезпечних матеріалів .

      3. Місце проведення вогневих робіт повинно бути обладнано необхідними первинними засобами пожежогасіння.

      4. Для проведення вогневих робіт необхідно призначати відповідальну особу з числа інженерно-технічних працівників, які не зайняті в цей час проведенням технологічного процесу і знають правила, атестовані на право проведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухо-пожежонебезпечних об’єктах.

      5. Під час проведення вогневих робіт необхідно здійснювати контроль за станом повітряного середовища в апаратах, комунікаціях, на яких проводяться дані роботи, і в небезпечній зоні.

      6. Вогневі роботи дозволяється починати за відсутності вибухонебезпечних і вибухо-пожежонебезпечних речовин в повітряному середовищі або наявності їх не вище гранично допустимих концентрацій згідно з діючими санітарними нормами.

      7. Під час проведення вогневих робіт технологічному персоналу дільниці необхідно вжити заходи щодо виключення можливості виділення в повітря вибухонебезпечних, вибухо-пожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин.

      8. Допуск на проведення вогневих робіт здійснює особа, відповідальна за проведення вогневих робіт, після прийняття устаткування від особи, що відповідає за підготовку до вогневих робіт, і при задовільному стані повітряного середовища.

      9. Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов’язаний ретельно оглянути місце їх проведення, за наявності горючих конструкцій полити їх водою, усунути можливі причини виникнення пожежі.

      10. Посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку приміщення, де проводились вогневі роботи, повинна забезпечити перевірку місця проведення цих робіт протягом двох годин після їх закінчення. Про приведення місця проведення вогневих робіт в пожежобезпечний стан виконавець і відповідальна за пожежну безпеку посадова особа роблять відповідні відмітки в наряді-допуску.

      11. З метою виключення потрапляння розпечених часток металу в суміжні приміщення, на сусідні поверхи, близько розташоване устаткування, технологічні і вентиляційні люки, монтажні і інші отвори в перекриттях, стінах і перегородках приміщень, де здійснюються вогневі роботи, повинні бути закриті негорючими матеріалами.

      12. Двері, що з’єднують приміщення, де виконуються вогневі роботи, з суміжними приміщеннями, повинні бути закриті.

      13. Місце для проведення зварювальних робіт в будівлях і приміщеннях, в конструкціях яких використані горючі матеріали, має бути обгороджене суцільною перегородкою з негорючого матеріалу. При цьому висота перегородки повинна бути не менше 1,8 м, а відстань між перегородкою та підлогою — не більше 50 мм. Для запобігання розлітанню розпечених часток цей зазор повинен бути обгороджений сіткою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не більше 1,0 мм х 1,0 мм.

      14. Під час перерви у роботі, а також у кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна відключатися, у тому числі від електромережі, шланги від’єднуватися і звільнятися від горючих рідин і газів, а в паяльних лампах тиск повинен бути повністю знижений.

Після закінчення робіт уся апаратура і устаткування мають бути прибрані в спеціально відведене приміщення (місце).

      1. Не дозволяється:

  • приступати до роботи за несправності апаратури;

  • розміщати постійні місця для проведення вогневих робіт у пожежонебезпечних і вибухо-пожежонебезпечних приміщеннях;

  • проводити зварювання, різання або паяння свіжопофарбованих конструкцій і виробів до повного висихання фарби;

  • виконуючи вогневі роботи, користуватися одягом і рукавицями із слідами масел та жирів, бензину і інших ГР;

  • зберігати в зварювальних кабінах одяг, ГР і інші горючі предмети і матеріали;

  • допускати стикання електричного проводу з балонами із зрідженим, стисненим газами;

  • виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях, заповнених горючими і токсичними матеріалами, а також на тих, що перебувають під тиском негорючих рідин, газів, парів та повітря або під електричною напругою;

  • виконувати вогневі роботи на елементах будівель і споруд, виготовлених з легких металевих конструкцій з горючими і важкогорючими утеплювачами.

      1. Пересувні (переносні) ацетиленові генератори слід установлювати на відкритих майданчиках. Дозволяється їх тимчасова робота в добре провітрюваних приміщеннях.

      2. Ацетиленові генератори необхідно обгороджувати і розміщати на відстані не ближче 10 м від місця проведення зварювальних робіт, а також від відкритого вогню, нагрітих предметів, місць забору повітря компресорами, вентиляторами та на відстані не менше 5 м від балонів з киснем і горючими газами.

У місцях установлення ацетиленових генераторів слід вивішувати таблички (плакати) з написами «Стороннім вхід заборонений: вогненебезпечно», «Не проходити з вогнем».

      1. Після закінчення робіт карбід кальцію в переносному генераторі повинен бути використаний повністю. Вапняковий мул, який видаляється з генератора, слід вивантажувати у пристосовану для цього тару і зливати у мулову яму або спеціальний бункер.

      2. В місцях зберігання і розкриття барабанів з карбідом кальцію забороняється паління, використання відкритого вогню і застосування інструменту, який під час роботи утворює іскри.

      3. Під час проведення газозварювальних і газорізальних робіт забороняється:

Завантажити