Електроустановки й електросилове обладнання
Експлуатація електроустановок, електричних станцій і підстанцій та електричних мереж повинна проводитись з дотриманням вимог електробезпеки
1
1відповідно до вимог НАПБ А.01.001- 2004, Правил захисту від статичної
електрики, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 № 103 (далі - НПАОП 0.00-1.29-97), Правил експлуатації електрозахисних засобів, затверджених наказом Мінпраці України від 05.06.2001 № 253 (далі - НПАОП 40.1-1.07-01), ГОСТ 12.1.013-78, ГОСТ 12.1.045-84, ГОСТ 12.2.007.1-75, ДСН 3.3.6.096-02, експлуатаційної документації та цих Правил.
Улаштування і експлуатація внутрішніх мереж електроустановок і установок електричного освітлення в приміщеннях мають відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-02 .
Електропроводка та арматура силової і освітлювальної мережі у виробничих приміщеннях повинні бути надійно ізольовані і захищені від впливу високої температури, механічних пошкоджень і хімічної дії згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.
Експлуатацію електрозахисних засобів, що використовуються під час експлуатації та ремонту електропроводок, потрібно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.07-01.
Електрообладнання повинне мати надійне захисне заземлення (занулення) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 та бути захищеним від попадання пилу, вологи тощо.
Стан ізоляції і надійність заземлення щороку після капітального ремонту потрібно перевіряти контрольно-вимірювальними приладами зі складанням відповідного протоколу (акта) згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.
Електроприлади й електрообладнання, установлені на обладнанні (машинах) та ізольовані від його станини, повинні мати самостійне занулення, заземлення. У разі порушення або несправності заземлення електричні установки повинні бути негайно вимкнені і вжито заходів до відновлення заземлення.
Обладнання, під час роботи якого можливе утворення статичної електрики (лакування, полірування, шліфування деталей тощо), повинне мати пристрій, який виключає можливість її накопичення. Захист від статичної електрики необхідно проводити згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.29-97.
Увімкнення до електричної мережі ручних переносних інструментів необхідно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та ГОСТ 12.2.013.0-91.
Під час роботи на електронно-обчислювальних машинах і персональних комп'ютерах необхідно дотримуватись вимог Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно- обчислювальних машин, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 № 7 (ДСанПіН 3.3.2.007-98).
Усі будівлі, споруди та зовнішні установки повинні бути захищені від потрапляння блискавки та вторинних її проявів відповідно до вимог Инструкции по устройству молниезащиты зданий, сооружений и промышленных коммуникаций (РД- 34.21.122-87).
Небезпечні та шкідливі виробничі чинники
Під час виконання технологічних процесів у шкіряному виробництві необхідно брати до уваги небезпечні та шкідливі виробничі чинники, які можуть впливати на працівників, відповідно до вимог ГОСТ 12.0.003-74.
Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.096-02, Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 39 (ДСН 3.3.6.039-99), Державних санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 37 (ДСН 3.3.6.037-99), ДСН 3.3.6.042-99, ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90 , ДСН 3.3.6.096-02.
ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ
Загальні вимоги безпеки
Улаштування і утримання виробничих будівель, приміщень повинно відповідати вимогам НПАОП 45.2-4.01.98 та НАПБ Б.01.043-90/170.
Усі приміщення повинні бути обладнані пожежною сигналізацією та засобами пожежогасіння. При необхідності встановлюються газоаналізатори і системи димовидалення.
Стіни і стелі робочих приміщень повинні бути гладкими, рівними, зручними для очистки і пофарбовані у світлі тони.
У цехах і на дільницях шкіряних підприємств, де проводяться процеси рідинної обробки, а також у відділеннях стругання, салотоплення, камерах завезення, дезінфекційних, холодильних камерах, приміщеннях асколізації стіни на всю висоту повинні бути облицьовані скло або глазурованою плиткою. У приміщеннях тимчасового або тривалого зберігання шкірсировини, сортирувально- комплектувальних дільницях, на здавальних площадках і в сушарках стіни повинні бути облицьовані керамічними плитками на висоту не менше 1,8 м, а вище - пофарбовані водостійкою фарбою світлих тонів.
Підлога у виробничих приміщеннях повинна бути щільною, рівною, не слизькою, без вибоїв. У цехах, де проводяться процеси рідинної обробки (відмочувально-зольних, дубильних, фарбувально-жирувальних, хімічних станціях), підлога повинна бути водонепроникною, легкозмивною, стійкою до дії кислот, лугів і гарячої води і мати уклони і жолоби для стоку рідин.
У приміщеннях для збереження хімікатів підлога повинна бути бетонною або з асфальтовим покриттям. Допускається опорядження підлоги кислотостійкою плиткою.
На постійних робочих місцях і цехах, де проводяться процеси рідинної обробки, повинні бути обладнані настили і решітки, які охороняють ноги працівників від намокання й охолодження.
Стічні канали повинні бути закриті металевими плитами або решітками.
Уся мережа трубопроводів повинна бути заглиблена в підлогу або піднята і укріплена на висоті понад 2 м від підлоги і пофарбована згідно з вимогами ГОСТ 12.4.026-76.
Усі люки, колодязі, канали повинні бути закриті кришками або суцільними настилами. Відкриті отвори в підлозі виробничих приміщень повинні бути огороджені з усіх боків міцними перилами висотою не менше 1,0 м із суцільною обшивкою по низу заввишки не менше 0,15 м.
Усі мостики, площадки, проходи, уклінні естакади та інші споруди, які піднесені над рівнем підлоги на 0,5 м і більше, а також драбини, які ведуть до них повинні мати перила заввишки не менше 1,0 м із суцільною обшивкою по низу заввишки не менше 0,15 м. Місця переходів через трубопроводи та інші комунікації повинні бути обладнані настилами.
Ширина проїздів для цехового транспорту повинна бути при русі в одному напрямку не менше максимальної ширини завантажених
транспортних засобів плюс 1,0 м, а при зустрічному русі - не менше подвійної максимальної ширини транспортних засобів плюс 1 м.
Ширина головних проходів у виробничих приміщеннях для руху працівників без вантажу повинна бути не менше 1,5 м, а другорядних проходів, які використовуються для ремонту, огляду і змащування обладнання, - не менше 0,8 м.
Висота галерей, естакад і тунелів, які використовуються для регулярного проходу людей, повинна бути не менше 2 м від підлоги до виступних конструкцій і не менше 1,8 м - для нерегулярного проходу людей.
Ширина пішохідних галерей і тунелів при чисельності працівників, які проходять в одному напрямку за зміну не більше 400 чоловік, повинна бути не менше 1,5 м зі збільшенням на 0,5 м на кожні 20 чоловік понад вказану чисельність.
Ширина транспортних і комунікаційних галерей і естакад повинна допускати вільний від обладнання і комунікацій прохід шириною не менше 0,7 м.
Довжина тунелів і галерей, які призначені для проходу людей, не може перевищувати 100 м.
Тунелі, галереї повинні мати штучну або природну вентиляцію і освітлення, регулярно очищатись від пилу і сміття, не мати трубопроводів з тиском пару вище 0,7х10 МПа, трубопроводів отруйних і легкозаймистих рідин і газів.
Для пропуску транспортерів через перегородки і стіни необхідно влаштовувати отвори мінімальних розмірів. Проміжок між верхньою і нижньою гілками транспортера повинен бути максимально закритий.
Зовнішні входи і виходи у виробничих приміщеннях повинні мати утеплений тамбур або повітряні теплові завіси.
Двірні прорізи для транспортування шкіряної сировини, напівфабрикатів, готової продукції тощо повинні влаштовуватись у відповідності до габаритів транспортних засобів, що застосовуються, і забезпечувати вільні проходи по обидва боки від цих габаритів не менше 0,7 м, а за висотою не менше 0,2 м.
У виробничих приміщеннях драбинні площадки, проходи, проїзди, віконні прорізи, опалювальні прилади, електричні шафи, електродвигуни, протипожежне обладнання, робочі місця не повинні захаращуватись сировиною, напівфабрикатами, готовою продукцією, відходами виробництва, тарою тощо, які повинні міститися в установлених місцях.
Передача вантажів з одного поверху на інший повинна бути механізована. При передачі вантажів зверху вниз можуть застосовуватись уклінні спуски, облаштовані з унеможливленням травмування робочих вантажем.
У всіх виробничих і допоміжних приміщеннях повинні бути встановлені урни та ящики з кришками, які щільно закриваються, для збору відходів і сміття. Урни та ящики повинні очищатись не рідше одного разу за зміну і ретельно дезінфікуватись.
Облаштування і розташування складів повинно відповідати
вимогам СНиП 2.11.01-85, а також задовольняти вимоги пожежобезпеки
відповідно до ГОСТ 12.1.004-91.
Висота приміщень складського, транспортного господарства, компресорних тощо має бути не менше 3,6 м.
Усі допоміжні споруди і приміщення повинні відповідати нормам проектування згідно із СНиП 2.09.04-87.
Віконні стулки і ліхтарні рами, які відкриваються для природного провітрювання, повинні бути обладнані пристроями, які легко управляються, для відкривання і встановлення їх у необхідному положенні.
Перелік спеціальних побутових приміщень і пристроїв для шкіряного виробництва визначається в залежності від характеристики виробничих процесів і переліку професій працівників у шкіряній галузі з віднесенням їх до відповідних груп виробничого процесу.
Для зменшення шуму в приміщеннях вентиляційні агрегати повинні бути розміщені в ізольованих вентиляційних камерах та встановлені на віброфундаменті, а повітроводи повинні приєднуватись до вентилятора за допомогою м'яких вставок.
Додаткові вимоги до окремих виробничих приміщень шкіряних підприємств
Лужні, хімічні і фарбувально-жирувальні станції мають бути зв'язані двостороннім телефонним зв'язком з виробничими цехами, які споживають робочі рідини, зі зливними пунктами і складами хімікатів.
Виконання робіт, пов'язаних з виділенням пилу, шкідливих парів і газів (гашення вапна, приготування хромових екстрактів, розчинів кислот і пикеля тощо), повинно здійснюватись в ізольованих приміщеннях, обладнаних спеціальною апаратурою, вентиляцією і необхідними індивідуальними засобами захисту (масками, респіраторами тощо).
Приміщення хімічних лабораторій, де виконується робота з легко займистими рідинами, а також речовинами, що виділяють шкідливі пари і гази, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.
Короткотермінове зберігання ввезеної шкіряної сировини повинне бути в закритих приміщеннях, які вентилюються. Ці приміщення можуть розміщуватися поряд з відмочувально-зольним цехом, але повинні відділятись від нього суцільною перегородкою з прорізом, що відкривається, який дає змогу здійснювати механізовану подачу сировини у відмочувально-зольний цех.
Лаковарки і цехи з обробки лакових шкір мають бути розташовані в ізольованих вогнетривких приміщеннях.
Усі виробничі приміщення і прилегла до них територія, а також обладнання та інвентар підлягають профілактичній дезінфекції.
На підприємствах повинні бути камери для дезінфекції автомашин і візків, а також печі для спалення сміття.
При виїзді з території підприємства повинні бути мати, які змочуються дезінфекційними засобами, або ємкості з дезінфекційною рідиною для дезінфекції колес автотранспорту.
При виході з виробничих приміщень повинні бути мати, які змащуються дезінфекційними засобами для обтирання взуття, а також спеціально влаштовані і закріплені на підлозі щітки для знепилювання й очистки його від бруду.
Приміщення, де сортується і комплектується шкіряна сировина сухого консервування, повинні бути обладнані системами припливно-витяжної
вентиляції для забезпечення нормованих параметрів повітря робочої зони відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.
4. ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ 4.1. Загальні вимоги до організації технологічних процесів
Технологічні процеси організовують відповідно до вимог ГОСТ
75, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.1.004-91, Санітарних правил організації технологічних процесів та гігієнічних вимог до виробничого обладнання, затверджених у 1973 році Міністерством охорони здоров„я СРСР (СП № 1042-73), і технологічних карт на кожну операцію.
Виробничі процеси організовують так, щоб виключити забруднення шкідливими речовинами виробничого середовища, водоймищ, ґрунту і повітря згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 та наказом Міністерства охорони здоров„я України від 23.02.2000 № 30 “Про затвердження списків і введення в дію гігієнічних регламентів шкідливих речовин у повітрі робочої зони і атмосферному повітрі населених пунктів”. Концентрація шкідливих речовин перед викидом не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій .
Технологічні процеси, у яких використовують речовини, здатні при певних умовах створити вибухонебезпечне середовище, організовують відповідно до вимог ГОСТ 12.1.010-76 .
При організації технологічних процесів слід передбачати технічні засоби та організаційні заходи, що забезпечують захист працівників від дії електричного струму у відповідності до ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.1.030-81 та ДСН 3.3.6.096-02.
Технологічні процеси організовують у приміщеннях, у яких забезпечуються нормовані параметри повітря робочої зони щодо умов мікроклімату згідно з ГОСТ 12.1.005-88 та ДСН 3.3.6.042-99.
2. Вимоги до організації процесів обробки шкіряної сировини
Вантажно-розвантажувальні роботи, що пов„язані з прийманням- здаванням шкіряної сировини, яка надходить на шкіряні підприємства залізничним та автомобільним транспортом, мають бути механізовані.
На сортувальних і комплектувальних ділянках переміщення порожніх і завантажених сировиною стелажів (піддонів) має здійснюватись механізованим способом.
Переміщення шкіряної сировини з вагів на конвейєр має бути механізовано або здійснюватись по спускному лотку.
Приготування консервувальної суміші для доконсервування шкіряної сировини має проводитись у барабанах, завантаження і розвантаження яких має бути механізованим.
Для видалення шкідливих парів і газів у робочій зоні барабана має бути система витяжної вентиляції.
Завантаження і розвантаження чанів при промиванні шкіряної сировини від солі повинно бути механізованим.
При міздруванні голини або струганні напівфабрикату видалення відходів міздри та стружки від обладнання повинне проводитись на спеціально обладнаних міздропроводах чи стрічкових транспортерах.
При роботі апаратів і барабанів під час проведення відмочувально- зольних, підготовчих, дубильних і фарбувально-жирувальних процесів огородження мають бути закриті і зблоковані з приводом.
Відкривання люків барабанів, клапанів для зливу розчинів і промивної води, огляд напівфабрикату і відбір проб повинні проводитись тільки при повній зупинці барабанів, установленні їх на гальмо і при вимкнутому пускачу.
Для барабанів “Гігант” і для зольних барабанів аналогічних розмірів відчинення і зачинення кришок повинно виконуватись без докладання великих зусиль і не перевищувати 4 кг при частому використанні.
Приводи до підвісних барабанів повинні здійснюватись із застосуванням малошумних передач , що не перевищують 80 дБ.
Пробивання отвору в шкурах перед навішуванням їх на рами повинно здійснюватись механізованим способом або спеціальними безпечними пристосуваннями.
Для нанесення суміші для видалення волосу зі шкіри до намазувальної площадки повинна бути підведена вода для змивання залишків намазувальної суміші.
При зніманні щетини на прохідних щетино-висмикувальних машинах для очищення смуги відвідного транспортера під нею повинен бути встановлений нерухомий скребок та забезпечено стікання рідини із-під машини.
Заточення ножів робочого валу міздрильної машини повинно бути механізоване і виконуватись безпосередньо на машині.
Під час роботи міздрильних, волосозгінних та чистильних машин міздря і волос повинні видалятись від машин безперервно гідравлічним або іншим механізованим способом.
Заточення і правлення стрічкових ножів на двоїльно-стрічкових
машинах повинні бути механізовані і виконуватись безпосередньо на машині.
Видалення хромової стружки від стругальних машин та її
брикетування повинні бути механізовані.
Управління шліфувально-знепилувальними агрегатами повинно
здійснюватись із загального пульту.
Пилозбірники індивідуальних аспіраційних пристроїв повинні своєчасно звільнятись від накопиченого пилу. Видалення пилу повинно бути централізоване із застосуванням вологого способу очищення.
Завантаження хімікатів для приготування вапняної суспензії в збірники з розмішувачами має бути механізоване.
Завантаження сірчистого натрію і хромових сполучень в апаратуру для розчинення повинно бути механізоване.
Завантаження дубильних екстрактів в обладнання повинно бути механізоване.
Переміщення і встановлення бочок для витоплювання жирів повинні бути механізовані.
Завантаження котлів, автоклавів для варіння клею і витоплення сала різаною і промитою міздрою або салом-сирцем, а також вивантаження шквар повинні бути механізовані.
Очищення каналізаційних колодязів, колекторів, тунелів, збірників і відстійників різного призначення, а також чанів, приямків та іншої технологічної апаратури повинно здійснюватись лише після перевірки стану повітряного середовища в них і надійного відключення впуску і випуску стічних вод у відповідності до ГОСТ 12.3.006-75 .
Чавунні кришки люків повинні відкриватись спеціальним гачком, дошки настилів підніматись ломиком.
ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ,
ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ У ВИРОБНИЧОМУ ПРОЦЕСІ 5.1. Загальні вимоги
Усе обладнання, що використовується , модернізується та встановлюється у виробничому процесі, повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81 та цим Правилам.
Виробниче обладнання повинне бути розміщене раціонально, щоб його експлуатація, ремонт та обслуговування були зручними і безпечними, забезпечували безперервність технологічного процесу.
На все діюче та нове обладнання, що надходить, повинні бути паспорти з технічними характеристиками і даними щодо охорони праці. Усі зміни, що вносяться до конструкції обладнання в процесі його експлуатації, ремонту і модернізації, мають фіксуватись в паспорті згідно з вимогами ГОСТ 12.2.003-91.
Для уникнення перевантаження окремих частин і вузлів обладнання і недопущення можливості аварії кожний вид обладнання повинен застосовуватись тільки для обробки тих видів сировини і напівфабрикатів, для обробки яких він призначений. При цьому кожний вид обладнання повинен використовуватись для виконання тільки тих технологічних операцій і тільки при тих режимах, на які воно розраховано.
Облаштування і експлуатація електроприводів, пускорегулювальної апаратури, контрольно-вимірювальних електроприладів і пристроїв захисту обладнання повинно відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01 та НПАОП 40.11.21.98.
Усі види обладнання або його частини, що працюють під тиском, повинні мати повірені манометри із зазначенням гранично-допустимого тиску. Манометри повинні мати клеймо про повірку, бути справними і встановлюватись на видному для обслуговувального персоналу та добре освітленому місці. Запобіжні клапани повинні мати запірні кожухи або ковпаки, які унеможливлюють збільшення навантаження клапана, і повинні бути освітлені й доступні.
Машини, апарати та різного роду пристрої в небезпечних зонах повинні мати надійну огорожу, яка забезпечує безпеку роботи і відповідає вимогам ГОСТ 12.2.062-81.
Небезпечні зазори між рухомими і нерухомими частинами повинні бути огороджені.
Частини обладнання , переміщення яких відбувається під дією власної ваги, повинні забезпечуватись пристроями, що виключають самовільне опущення цих частин при наладці або змащуванні обладнання.
Огородження робочих органів і механізмів, а також дверцята, кришки, щитки в цих огородженнях, що відкриваються, повинні мати надійні електричні, механічні або інші блокування, які забезпечують зупинку машини при зніманні або відкриванні огородження і неможливість пуску при відкритому положенні жодного з огороджень.
Огородження повинні мати достатньо жорстку конструкцію, яка б витримувала випадкові навантаження з боку обслуговувального персоналу. Огородження, що закривають деталі і частини обладнання, при поломці яких можуть вилітати осколки й окремі деталі, повинні мати міцність, яка забезпечує затримку цих осколків та деталей без пошкодження самого огородження.
Огородження, їх кришки і дверцята повинні надійно фіксуватись в закритому положенні, а огородження (кришки), які відкриваються вверх, повинні фіксуватись також у відкритому положенні.
Сполучення огороджень у притворах кришок і дверцят повинні бути щільними, а зусилля для відкриття або зняття кожного огородження вручну не повинно перевищувати 4 кг при частому використанні в процесі обслуговування і 12 кг при ремонті обладнання.
Абразивні камені і круги, що обертаються, повинні бути обов"язково виправлені і збалансовані. Отвір круга повинен точно відповідати діаметру валика, на який він насаджується.
Круглі пили, точильні верстати, центрифуги та інші машини з великим числом обертів повинні мати запори, що виключають можливість відкриття кришок і дверцят під час роботи.
Управління машинами, апаратами і агрегатами