ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
№ 13
6
Включено до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці
„23” липня 2007р.за №370НПАОП 19.0-1.01-07
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
„04” липня 2007 р.
за № 760/1402
7
ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ШКІРЯНОГО ВИРОБНИЦТВА
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Ці Правила поширюються на підприємства, установи й організації (далі - підприємства) незалежно від їхпідпорядкування і форм власності, які займаютьсяшкіряним виробництвом.
Вимоги цих Правил є обов"язковими для всіх підприємствшкіряного виробництва .
Правила регламентують вимоги щодо безпечного виконання робіт у технологічному процесі шкіряного виробництва
. Для запобігання травматизму, професійним захворюванням і аваріям на виробництві роботодавець зобов'язаний згідно з Законом України “Про охорону праці” створити на кожному робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та забезпечити усунення причин, що призводять до нещасних випадків та професійних захворювань. З цією метою роботодавець повинен забезпечити функціонування системи управління охороною праці, а працівник зобов"язаний додержуватися вимог нормативно-правових актів та цих Правил.
Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва, вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04), для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно- гягієничних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням, аваріям в процесі роботи, розробляє і затверджує Положення про службу охорони праці на підприємстві.
На кожному підприємстві повинні бути розроблені інструкції з охорони
праці.
При прийомі на роботу працівник відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці» повинен бути ознайомлений з умовами праці на робочому місці та вимогами щодо запобігання несприятливій дії небезпечних і шкідливих чинників виробничого процесу , а також його правами, у тому числі на компенсацію за роботу в таких умовах.
На кожному підприємстві повинен бути затверджений Перелік робіт з підвищеною небезпекою з метою проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників шкіряного виробництва.
Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників проводяться відповідно до Закону України “Про охорону праці” у встановлені терміни згідно з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров,д України від 31.03.94 № 45, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.06.94 за № 136/345.
ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧІ ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
Вимоги до території підприємства, виробничих споруд та приміщень
Територія підприємства та розташовані на ній будівлі повинні відповідати вимогам СНиП “Генеральные планы промышленных предприятий”, затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.80 № 213 (СНиП ІІ-89-80), Правил пожежної безпеки України , затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-04), та цих Правил.
Територія підприємства повинна бути огороджена, впорядкована й утримуватися в належному санітарно-гігієнічному стані. Для тимчасового зберігання відходів виробництва та сміття повинні бути обладнані спеціальні площадки з твердим покриттям, звідки вони транспортуються в місця організованого складування - на полігони, звалища тощо. У разі тимчасового їх зберігання необхідно запобігати забрудненню ними грунту, води, повітря.
Розташування виробничих і допоміжних будівель, споруд на території підприємства повинно відповідати технологічному процесу виробництва.
Територія підприємства має бути вирівняна і спланована так, щоб було забезпечено відведення стічних вод від будівель, майданчиків, проїздів та пішохідних доріжок до водостоків.
Перед в'їздом на територію підприємства повинна бути розміщена інформація (схеми, плани) про розташування виробничих підрозділів, доріг, пожежних гідрантів, водоймищ, швидкість руху автотранспорту тощо.
На території підприємства мають бути впорядковані дороги з твердим покриттям (асфальт, бетон тощо) для руху транспорту, техніки, а також пішохідні доріжки та тротуари завширшки 1,5 м. Дороги і пішохідні доріжки необхідно систематично очищати від бруду і снігу, а в темну пору доби -освітлювати.
Пожежні водойми, траншеї, конденсатні, каналізаційні та інші технічні колодязі, що влаштовуються з виробничою метою, повинні бути огороджені або закриті міцними кришками, а в темну пору доби - освітлені. До водоймищ, які є джерелами протипожежного водопостачання, повинні обладнуватись під'їзди з твердим покриттям. Для зупинки та розвороту
автомобілів біля водоймищ повинні облаштовуватись майданчики розміром не менше 12 х 12 м.
Резервуари, баки та інші ємності для зберігання паливних і мастильних матеріалів необхідно розташовувати на спеціально відведених місцях (ділянках).
Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій мають бути визначені категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до НАПБ “Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. ОНТП 24-86”, затвердженого наказом МВС СРСР від 27.02.86 № 6141-1 (далі - НАПБ Б.07.005-86), а також клас зони відповідно до вимог Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Мінпраці України від 21.06.2001 № 272 (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначити на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та зовні.
Протипожежні перепони (стіни, перегородки, перекриття, протипожежні зони, двері та ін.) вибухопожежонебезпечних приміщень повинні мати границю вогнетривкості відповідно до вимог ДБН “Захист від пожежі . Пожежна безпека об'єктів будівництва”, затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 № 88 (далі - ДБН В.1.1-7-2002).
Небезпечні зони на території промислових майданчиків підприємств, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях повинні бути позначені знаками безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 і обгороджені.
Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення виробничих будівель і споруд повинні відповідати вимогам СНиП “Производственные здания”, затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.01.86 № 287 (далі - СНиП
85), СНиП “Складские здания”, затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.85 № 280 (далі - СНиП 2.11.01-85), ДБН В.1.1-7-2002, ДБН “Природне і штучне освітлення”, затверджених наказом Мінбуду України від 15.05.2006 № 168 (далі - ДБН В.2.5-28:2006), ГОСТ 12.1.005-88 та цих Правил.
Виробничі будівлі та споруди необхідно оглядати два рази на рік (навесні та восени) з метою визначення їх подальшої експлуатації відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиціїї України
за 424/2864 (далі - НПАОП 45.2-4.01.98).
Виробничі будівлі та споруди повинні бути обладнані технічними засобами протипожежного захисту (установками пожежної сигналізації, пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу тощо) та первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом МНС України від 22.08.2005 № 161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за № 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005), ДБН “Інженерне обладнання будівель і споруд. Пожежна автоматика будівель і споруд”, затверджених наказом Держбуду України від
№247 (ДБН В.2.5-13-98), Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МНС України від 02.04.2004 № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за № 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004), ГОСТ 12.4.009-83 .
Виробничі будівлі та первинні засоби пожежогасіння повинні утримуватись у справному технічному стані відповідно до вимог технічної документації на них, щоб у разі необхідності ефективно застосувати для гасіння пожежі, а також забезпечити виконання правил пожежної безпеки згідно з НАПБ
А.01.001-2004 та Правил пожежної безпеки для підприємств легкої промисловості, затверджених Мінлегпромом УРСР від 05.05.90 (НАПБ Б.01.043-90/170).
Евакуаційні шляхи та виходи необхідно утримувати вільними для забезпечення безпеки людей під час евакуації у разі виникнення пожежі чи аварії. Їх конструктивні та планувальні рішення, кількість та розміри, умови освітленості, забезпечення незадимлення, протяжність шляхів евакуації, їх оздоблення повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85 та НАПБ А.01.001-2004.
Підлога в приміщеннях цехів повинна бути рівною, мати тверде покриття з гладкою неслизькою поверхнею, зручною для очищення та ремонту, а також не бути джерелом утворення пилу. У приміщеннях з холодною підлогою постійні робочі місця повинні бути обладнані підставками та килимками.
Вхідні двері виробничих приміщень, розташованих у районах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря для холодної пори року 15о С і нижче, повинні бути обладнані тамбурами або повітряно-тепловими завісами, а двері тамбурів обладнані безпечними пристроями для самостійного зачинення та фіксації у відкритому положенні.
Адміністративні, санітарно-побутові приміщення (гардеробні, переддушові, душові, умивальні, убиральні, для зберігання спецодягу, одягу) повинні відповідати вимогам СНиП “Административные и бытовые здания”, затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.87 № 313 (далі - СНиП 2.09.04-87).
У всіх умивальнях має бути достатня кількість мила, інших мийних засобів та повітряно-теплові сушарки для рук.
Уживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях і їдальнях, кімнатах відпочинку та вживання їжі, які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або ємностями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.
Усі вантажопідіймальні машини необхідно експлуатувати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Мінпраці України від 20.08.2002 № 409 (НПАОП 0.00-1.0302).
Експлуатація повітряних компресорів і повітропроводів повинна проводитись відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71 (НПАОП 0.00-1.13-71).
Посудини, що працюють під тиском, повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94 № 104 (далі - НПАОП 0.00-1.07-94).
При виконанні електрозварювальних і газозварювальних робіт слід дотримуватись вимог Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві ацетилену, кисню і газополуменевій обробці металів, затверджених
Мінхіммашем СРСР 08.07.85 (НПАОП 0.00-1.43-85), Санітарних правил при зварюванні, наплавці та різанні металів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров„я СРСР № 1009-73 та пунктів НАПБ А.01.001-2004.
Експлуатація металообробного устаткування та інструменту повинна відповідати вимогам Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії при холодній обробці металів, затверджених Мінхімашем СРСР 05.07.83 (НПАОП 0.00-1.42-83 ), Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Мінпраці України від 05.06.2001 № 252 (далі - НПАОП 0.00-1.30-01).
Освітлення
Виробничі, побутові, допоміжні та інші приміщення повинні мати штучне та природне освітлення відповідно до ДБН В.2.5-28:2006 та НАПБ
А.01.001-2004.
Природне освітлення повинно бути максимально використане. Для захисту працівників від прямих сонячних променів необхідно застосовувати штори, жалюзі тощо.
Для забезпечення нормованої освітленості і рівномірного світлового потоку на робочу поверхню машини повинно бути передбачено місцеве освітлення стаціонарними світильниками.
Для додаткового освітлення закритих вузлів і механізмів під час огляду і ремонту в обладнанні повинні бути передбачені спеціальні стаціонарні світильники або штепсельні розетки для підключення переносних ламп з закритими ковпаками.
Для місцевого освітлення необхідно застосовувати світильники з лампами розжарювання з напругою не вище 42 В. Допускається застосування світильників з люмінесцентними лампами з напругою 127-220 В за умов недопущення їх струмовідводних частин для випадкових доторкань.
Світильники місцевого освітлення як з лампами розжарювання , так й з люмінісцентними лампами, повинні мати відбивачі із непрозорого матеріалу з захисним кутом не менше 30°, а при встановленні світильника не вище рівня очей працівника - не менше 10 °.
Світильники штучного освітлення в цехах, де проводяться процеси рідинної обробки, повинні встановлюватись у герметичній арматурі у відповідності до вимог НПАОП 40.1-1.32-01.
Вибір світильників для вибухопожежонебезпечних приміщень повинен проводитись відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01 та НАПБ
01.001-2004 залежно від класу вибухопожежонебезпеки. Для освітлення таких приміщень необхідно встановлювати щілинні світильники.
Облаштування світильників повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.4.120-83, ГОСТ 12.4.123-83 та Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров,д України від 18.12.2002 № 476 , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за № 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-02).
Ремонт та нагляд за справністю проводів, вимикачів ламп, запобіжників, рубильників та іншої апаратури необхідно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97.
Очищення світильників та арматури повинно здійснюватись тільки після відключення напруги електричної мережі та їх охолодження (перевіряється їх стан, зіпсовані вузли та деталі підлягають заміні). Під час виконання цієї роботи необхідно використовувати спеціально призначені пересувні вишки, випробувані драбини тощо.
Очищення від забруднення віконного скла, скляних світлових прорізів, ліхтарів і світильників повинно здійснюватись відповідно до вимог ДБН
2.5-28:2006 не менше двох разів на рік (або в залежності від забруднення), а в приміщеннях лужних станцій, шліфувальних відділеннях, приміщеннях сортування і комплектування шкіряної сировини сухого консервування, кузнях, котельних та інших приміщеннях зі значним виділенням пилу і копоті повинно виконуватись не рідше чотирьох разів на рік.
У темну пору доби або за поганої видимості (туман, дощ, снігопад) територія підприємства, місця руху людей та транспортних засобів, майданчики, стоянки, а також робочі місця повинні бути освітлені відповідно до вимог ДБН
В.2.5-28:2006. Освітлення повинно бути виконано відповідно до НПАОП 40.11.32-01.
Роботодавець повинен забезпечити проведення контролю освітленості не рідше одного разу на рік та після кожної групової заміни ламп.
2.3. Вентиляція й опалення
Виробничі, допоміжні будівлі й приміщення повинні бути обладнані природною і припливно-витяжною вентиляцією, а також системою опалення відповідно до СНиП “Отопление, вентиляция, кондиционирование”, затверджених Держбудом СРСР 28.11.91 (далі - СНиП 2.04.05-91), та НАПБ А.01.001-2004.
В цехах і на дільницях шкіряних підприємств, де проводяться процеси рідинної обробки, та в оздоблювальних цехах повинна передбачатись вентиляція у відповідності до галузевих норм технологічного проектування.
Для очищення запиленого та загазованого повітря, що видаляють місцеві витяжні пристрої, перед викидом його в атмосферу повинні бути обладнані пилогазоочищувальні пристрої (циклони, фільтри, пилоосадочні камери або водяні завіси тощо).
Пилові камери, циклони, фільтри, за виключенням індивідуальних аспираційних пристроїв, змонтованих на машинах, повинні встановлюватись поза робочим приміщенням.
Застосування вентиляції повинно бути обґрунтоване розрахунками, які підтверджують забезпечення необхідного повітрообміну, температури та стану повітряного середовища відповідно до вимог Державних санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 42 (далі - ДСН 3.3.6.04299), НАПБ А.01.001-2004 та ГОСТ 12.1.005-88. Усі вентиляційні пристрої (системи) підлягають планово-попереджувальному огляду і ремонту, а також періодичному технічному випробуванню.
Рециркуляція повітря дозволяється в робочий час тільки в приміщеннях, де немає виділення шкідливих речовин (1,2,3 класів небезпеки) відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 або їх кількість не перевищує допустимих концентрацій, а у повітрі відсутні різко виражені неприємні запахи цих речовин.
Виробничі процеси, під час виконання яких утворюється пил (процеси шліфування) або відбувається виділення шкідливих газоподібних речовин (процеси приготування та нанесення фарб, апретур тощо), а також променевого і конвекційного теплоутворення, повинні проводитися у приміщеннях, ізольованих від інших та обладнаних припливно-витяжною вентиляцією та місцевими відсмоктувачами.
Не дозволяється підключати до вентиляційної установки більшу кількість споживачів, ніж це передбачено проектом.
Заново змонтовані або реконструйовані вентиляційні установки підлягають налагодженню та випробуванню на ефективність їх дії. Стан повітряного середовища виробничих приміщень повинен періодично перевірятися відповідно до затверджених роботодавцем графіків.
У разі зміни технологічного процесу та розташування виробничого обладнання, що забруднює повітря на дільниці (в цеху), вентиляційні установки повинні бути пристосовані до нового режиму роботи.
Системи опалення, вентиляції і кондиціонування повітря та їх розташування повинні відповідати вимогам СНиП 2-04.05-91 та ГОСТ 12.4.021-75.
Опалювальні прилади повинні мати огорожу, яка запобігає попаданню на них пилу та різних матеріалів виробництва й можливому дотику працівника, а також гладку поверхню, яку легко очищати від пилу.
Для поверхонь обладнання, яке нагрівається під час технологічних процесів, необхідно передбачати теплоізоляцію і підтримання температури поверхні не більше 43 °С.
Водопостачання і каналізація
Виробничі та побутові приміщення мають бути обладнані внутрішнім водопроводом та каналізацією відповідно до вимог СНиП “Внутренний водопровод и канализация зданий”, затверджених постановою Держбуду СРСР від 04.10.85 № 169 (далі - СНиП 2.04.01-85), а також протипожежним
водопостачанням згідно з вимогами пунктів 5.4, 6.3 НАПБ А.01.001-2004.
Зовнішні мережі, споруди водопроводу та каналізації повинні відповідати вимогам СНиП “Водоснабжение. Наружные сети и сооружения”, затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.07.84 № 123 (СНиП 2.04.02-84), СНиП “Канализация. Наружные сети и сооружения”, затверджених постановою Держбуду СРСР від 21.05.85 № 71 (СНиП 2.04.03-85), та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691. Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75. Облаштування внутрішніх водопроводів, каналізації і водостоків повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85, а експлуатація водопровідних і каналізаційних споруд і мережі має відповідати вимогам ГОСТ 12.3.006-75.
Кожне підприємство повинне бути забезпечено подачею води:
для санітарно-гігієнічних потреб;
для виробничо-технічних потреб;
для потреб зовнішнього і внутрішнього пожежогасіння .
Поєднувати мережі господарських водопроводів з мережами, що подають питну воду, не дозволяється.
Для забезпечення працівників питною водою потрібно встановлювати водопровідні колонки, автомати газованої води, кулери або інші пристрої. Дозволяється також забезпечення питною водою разового використання в дрібній розфасовці.
Відстань від робочого місця до пункту водороздачі не повинна перевищувати 75 м.
Питна вода повинна відповідати вимогам ДСанПіН “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання“, затверджених наказом Міністерства охорони здоров"я України від 23.12.96 № 383, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за № 136/1940 (ДСанПіН 383-96).
Вода для душових, умивальників, для охолодження повітря в кондиціонерах повинна відповідати вимогам до питної води.
У відмочувально-зольних і дубильних цехах, на лужних, хімічних і фарбувально-жирувальних станціях, хімічних лабораторіях та інших приміщеннях, де можливий шкідливий вплив на працівників вапна, сірчистого натрію, кислоти, лугу, хромових сполучень та інших хімікатів, повинні бути фонтанчики або крани для обмивання шкіри і негайного промивання очей після ураження.
Трубопроводи для спуску виробничих чистих і забруднених стічних вод повинні мати крани для відбору проб.