НПАОП 24.1-1.35-13Правила охорони праці на об’єктах з виробництва барвників та пігментів

і

Міністерство надзвичайних ситуацій України

НАКАЗ

м. Київ

1. № 1410

Про затвердження Правил охорони праці на об’єктах з виробництва барвників та пігментів

Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці», підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 402,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці на об’єктах з виробництва барвників та пігментів, що додаються.

2. У встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.) внести наказ до Державного реєстру нормативно- правових актів з питань охорони праці.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

В. Сиротін

уЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України 12 грудня 2012 року № 1410

ПРАВИЛА

охорони праці на об’єктах з виробництва барвників та пігментів

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Ці Правила поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які здійснюють діяльність з виробництва барвників та пігментів.

2. Ці Правила встановлюють вимоги охорони праці під час виконання робіт на об’єктах з виробництва барвників та пігментів.

3. Ці Правила є обов’язковими для виконання роботодавцями та працівниками, які проводять роботи з виробництва активних, прямих, аніонних, кислотних і хромових барвників, титан діоксиду та заліза оксидів жовтого і червоного.

4. У цих Правилах терміни вживаються в такому значенні: барвник - речовина, яка на будь-якій стадії процесу фарбування

проявляє внутрішню спорідненість до матеріалу, що фарбується;

об'єкт з виробництва барвників та пігментів - суб’єкт господарювання, який має виробничі потужності (технологічне обладнання, будівлі і споруди, технічні засоби), необхідні для виробництва, фасування і зберігання барвників та пігментів;

пігмент - речовина, яка використовується для фарбування матеріалу і не має спорідненості до цього матеріалу.

Інші терміни, які використовуються в цих Правилах, вживаються в значеннях, наведених у Основах законодавства України про охорону здоров’я і Законах України «Про охорону праці», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять», затвердженому наказом Держстандарту України від 26 березня 1999 року № 164, ДСТУ OHSAS 18001:2010 «Системи управління гігієною та безпекою праці. Вимоги», затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 27 грудня 2010 року № 564.

1. У цих Правилах вживаються такі позначення та скорочення:

Г ДК - граничнодопустима концентрація;

ГОСТ - міждержавний стандарт;

ДБН - державні будівельні норми України;

ДСанПіН - державні санітарні правила і норми;

ДСТУ - національний (державний) стандарт України;

НАПБ - нормативний акт з пожежної безпеки;

НД - нормативний документ;

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

ПЛАС - план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій;

ССБП - система стандартів безпеки праці;

ССБТ - «система стандартов безопасности труда».

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА

ОБ’ЄКТАХ З ВИРОБНИЦТВА БАРВНИКІВ ТА ПІГМЕНТІВ

1. Усі будівлі, споруди, транспортні, енергетичні та інші інженерні комунікації, розміщені на території об’єкта з виробництва барвників та пігментів, відповідно до Закону України «Про охорону праці» повинні відповідати затвердженій проектній документації та вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

2. Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

3. Роботодавець відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (НПАОП 0.00-2.01-05), повинен затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою

об’єкта, для проведення яких працівникам необхідно пройти спеціальне навчання і щороку проходити перевірку знань з питань охорони праці.

1. Роботодавець повинен забезпечувати своєчасне і якісне проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

2. Мікрокліматичні умови виробничих приміщень повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99).

3. У разі провадження діяльності з випуску чи імпорту хімічних речовин (сумішей) роботодавець повинен дотримуватись вимог Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів і Порядку оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420.

4. Категорії виробничих приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною і пожежною небезпекою необхідно визначати відповідно до Норм визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 03 грудня 2007 року № 833 (НАПБ Б.03.002-2007).

5. На об’єктах з виробництва барвників та пігментів повинні бути затверджені у встановленому порядку:

технічна документація на будівлі і споруди, здані в експлуатацію; технологічні регламенти, розроблені відповідно до чинних НД; інструкції з ведення технологічних процесів і обслуговування обладнання та інструкції з охорони праці за професіями і видами робіт;

ПЛАС, розроблений відповідно до статті 11 Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» і затверджений роботодавцем.

Не дозволяється виконувати роботи підвищеної небезпеки працівникам, які не ознайомлені з ПЛАС.

1. Суб’єкт господарювання забезпечує розроблення паспортів безпечності на готову хімічну продукцію (хімічні речовини або суміші) за змістом згідно з ДСТУ ГОСТ 30333:2009 «Паспорт безпечності хімічної продукції. Загальні вимоги».

2. Роботодавець повинен забезпечити безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд відповідно до Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 липня 1998 року за № 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01-98), та проведення обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд відповідно до Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06 липня 1998 року за № 423/2863 (НПАОП 45.2-1.01-98).

3. Роботодавець повинен забезпечувати стан пожежної безпеки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

Обладнання об’єктів системами протипожежного захисту необхідно здійснювати відповідно до ДБН В.2.5-56:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22 грудня 2010 року № 537. Стан протипожежних заходів у всіх будівлях і спорудах мають перевіряти працівники об’єктів, відповідальні за пожежну безпеку.

Виробничі приміщення повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до НАПБ А.01.001-2004 і Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004).

1. Роботодавець повинен забезпечувати стан техногенної безпеки відповідно до вимог Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15 серпня 2007 року № 557, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 вересня 2007 року за № 1006/14273 (далі - Правила техногенної безпеки).

2. Роботодавець використовує в складі виробничого обладнання радіоізотопні прилади за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266, та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832.

3. Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва, видів діяльності і чисельності працівників повинен створити службу охорони праці та затвердити положення про службу охорони праці відповідно до Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

4. Роботодавець повинен опрацьовувати і затверджувати нормативні акти з охорони праці, що діють на об’єкті, відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня

1. року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого

2. року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

1. Роботодавець повинен опрацьовувати та вводити в дію нові, переглядати (скасовувати) інструкції з охорони праці, що діють на об’єкті, відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

Роботодавець повинен затверджувати зміни до технологічних регламентів та інструкцій у разі зміни технологічних процесів, схем комунікацій або застосування нових видів устаткування.

1. Роботодавець повинен організовувати розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

2. Роботодавець відповідно до Закону України «Про охорону праці» повинен організовувати за рахунок власних коштів проведення медичних оглядів працівників певних категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

Не допускаються до виконання трудових обов'язків працівники, які не пройшли обов’язкових медичних оглядів, а також працівники, які мають медичні протипоказання.

1. Роботодавець повинен забезпечувати працівників засобами індивідуального захисту відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина 1), затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 07 вересня 2004 року № 194, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2004 року за № 1362/9961 (НПАОП 24.0-3.01-04), та Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв. Частина 2, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 13 грудня 2007 року № 305, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31 березня 2008 року за № 264/14955 (НПАОП

24.0-3.03-07).

1. Роботодавець повинен забезпечувати працівників засобами індивідуального захисту відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (далі - НПАОП 0.00-4.01-08).

2. Рівень виробничого шуму повинен відповідати нормам, установленим Державними санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99), та ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности», затвердженому постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 06 червня 1983 року № 2473.

У разі його перевищення приміщення об’єктів повинні бути оснащені засобами колективного захисту відповідно до ДСТУ 7238:2011 «ССБП. Засоби колективного захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02 лютого 2011 року № 37.

1. Рівень вібрації обладнання повинен відповідати нормам, встановленим Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (ДСН 3.3.6.039-99), та гігієнічним нормам вібрації відповідно до ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования», введеного наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 жовтня 2008 року № 366.

2. Роботодавець повинен безоплатно забезпечувати працівників, зайнятих на роботах з особливо шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, а працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, - молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами відповідно до Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 березня 2012 року № 627, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за № 521/20834.

3. Роботодавець повинен забезпечувати працівників питною водою шляхом встановлення водопровідних колонок з фонтанчиками для подавання води із централізованої системи питного водопостачання, сатураторних установок для газованої води, кулерів та інших пристроїв.

Якість питної води повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для

споживання людиною», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747 (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

1. Не допускається залучення жінок до робіт, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

1. Не допускається залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

1. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ І ДОПУСКУ ПРАЦІВНИКІВ ДО РОБОТИ

1. Роботодавець повинен організувати навчання і щорічну перевірку знань з питань охорони праці працівників відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

2. Навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки працівників роботодавець повинен організовувати і проводити відповідно до Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

Навчання повинні проходити працівники, які обіймають посади, включені до Переліку посад, при призначенні на які особи зобов’язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1147/8468 (НАПБ Б.06.001-2003).

Перелік посад, при призначенні на які працівники повинні проходити спеціальне навчання з питань пожежної безпеки, затверджується наказом роботодавця.

1. Навчання з питань цивільного захисту роботодавець повинен організовувати і проводити відповідно до вимог Правил техногенної безпеки.

2. Роботодавець повинен організувати розроблення та затвердити перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору, відповідно до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554, для проведення яких працівникам необхідно проходити спеціальне навчання і щороку перевірку знань з питань охорони праці.

3. Проведення технічного огляду та/або експертного обстеження устаткування підвищеної небезпеки повинні здійснювати фахівці, атестовані відповідно до вимог Порядку атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 20 грудня 2006 року № 16, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 2007 року за № 103/13370 (НПАОП 0.00-6.08-07).

4. Для забезпечення безпечної експлуатації електроустановок необхідно залучати спеціалістів відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).