11.19. Відстані між найбільшими частинами візків, що виступають, і конструкціями будівлі, устаткуванням і матеріалами, які складуються в цеху, повинна бути не менше 0,7 м з обох боків візка.
11.20. Під час руху електрокара, електронавантажувача або електрокарного крану в шумних місцях необхідно подавати звуковий сигнал часто і безперервно.
Якщо на шляху руху зустрічаються переносні сходи або інші пристрої, на яких знаходяться люди, їх треба об'їжджати на відстані не ближче 1 м. Якщо такий об'їзд неможливий, треба припинити рух і усунути з проїзду зазначені сходи або пристрої.
12.1. Проектування, будівництво і експлуатація ультразвукових установок повинні проводитися відповідно до вимог міждержавних стандартів ГОСТ 12.1.001-69, ГОСТ 12.2.051-80 і Санітарних норм та правил при роботі на промислових ультразвукових установках.
12.2. Допустимі рівні ультразвуку в зонах контакту руки, інших частин тіла оператора з робочими органами установок і приладів не повинні перевищувати 110 дБ.
12.3. Рівні звукового тиску повинні контролюватися після монтажу установки, ремонту, а також періодично, у процесі експлуатації, не рідше одного разу на рік.
При визначенні ультразвукової характеристики вимір необхідно проводити не менше, як у 4 контрольних точках на висоті 1,5 м від підлоги, на відстані 0,5 м від контуру установок і не менше, як 2 м від навколишніх поверхонь. Відстань між точками виміру не повинна перевищувати 1 м.
Виміри рівней звукового тиску, що розповсюджується у повітряному середовищі, повинні проводитися згідно з ГОСТ 12.4.077-79.
12.4. Зони з рівнями ультразвукових коливань, що перевищують гранично допустимі, повинні бути означені попереджувальними знаками відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.
12.5. Ультразвукові установки, що генерують шум, в якому рівні звукових тисків в частотних смугах спектру перевищують допустимі значення, повинні бути обладнані кожухами або екранами (сталеві листи товщиною 1,5-2 мм, покриті гумою товщиною до 1 мм, поролоном, пористою гумою).
12.6. Ультразвукові установки повинні мати блокування, що відключає перетворювачі при відкриванні кожухів.
12.7. У тих випадках, коли за допомогою кожухів і екранів неможливо знизити шум до допустимих розмірів, технологічна частина ультразвукових установок повинна бути розміщена у звукоізольованих кабінах, доступ у які дозволяється тільки особам, безпосередньо зайнятим обслуговуванням установки та забезпеченим засобами індивідуального захисту від шуму.
12.8. Під час роботи ультразвукового устаткування повинен бути повністю виключений контакт руки робочих з рідиною, ультразвуковим інструментом і деталями, що опрацьовуються шляхом:
механізації та автоматизації процесів спаювання, очищення і знежирювання деталей і т.і.;
застосування автоматичного відключення установок при виконанні допоміжних операцій (завантаження і вивантаження продукції та т.і.);
використання пристроїв для фіксації положень джерела ультразвуку або оброблюваних металів і виробів;
застосування подвійних бавовняних і гумових рукавиць, що відбивають ультразвук шаром повітря.
12.9. Як засіб індивідуального захисту працюючих від шкідливого впливу ультразвуку повинні застосовуватися протишуми за ГОСТом 12.4.051-87.
13.1. Профілактичний огляд і ремонт устаткування повинні проводитися в строки, передбачені графіками, затвердженими у встановленому порядку і у відповідності до вимог "Тимчасового положення про технічне обслуговування і ремонти" (ТОіР) механічного устаткування підприємств системи чорної металургії, Положенням про планово-запобіжні ремонти електрообладнання металургійних заводів, Положенням про капітальні ремонти устаткування, будівель і споруд на підприємствах чорної металургії, Правилами технічної експлуатації механічного устаткування прокатних цехів, Правилами безпеки при ремонті устаткування на підприємствах чорної металургії, Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правилами техніки безпеки.
13.2. Ремонт устаткування повинен проводитися у відповідності з дефектною відомістю згідно заздалегідь розробленого проекту організації робіт (ПОР) і відповідно до вимог биркової системи та нарядів-допусків.
13.3. Перед зупинкою устаткування на капітальний ремонт начальник цеху зобов'язаний скласти інструкцію щодо зупинки устаткування і роботи у передзупинний період.
Інструкція повинна бути затверджена головним інженером підприємства і відпрацьована з усім персоналом цеху.
13.4. До початку ремонту (за 1-2 місяця) спільним наказом адміністрації підприємства і ремонтної організації повинен назначатися начальник ремонту і його заступники для організації підготовчих робіт і проведення ремонту.
13.5. Перед початком ремонтних робіт всі робітники та спеціалісти, зайняті на ремонті, повинні пройти інструктаж з техніки безпеки, а ремонтний персонал цеху і сторонніх організацій, крім того, повинен бути ознайомлений під розпис з проектом організації робіт.
13.6. Устаткування, що підлягає ремонту, повинно оформлятися актом.
13.7. На дільницях проведення ремонту повинні бути вивішені попереджаючі про небезпеку плакати і знаки.
13.8. Перед початком ремонту станів необхідно зупинити допоміжне устаткування шляхом розбирання електросхем, відключення стислого повітря, гідравліки та т.і.
13.9. Всі отвори у перекриттях, майданчиках та інших місцях під час виконання ремонтних робіт повинні бути закриті щільним настилом або огороджені поручнями висотою не менше 1,0 м.
13.10. Всі роботи по доставці необхідних для ремонту нагрівальних пристроїв матеріалів, подавання їх у нагрівальні пристрої, прибирання розібраної цегли та сміття, повинні бути механізовані.
13.11. Ремонт камер регенераторів, рекуператорів, лежаків нагрівальних колодязів повинен проводитися згідно з інструкціями, розробленими відповідно до Правил безпеки у газовому господарстві підприємств чорної металургії.
При знаходженні робітників у камері заливання шлаку водою забороняється.
13.12. Ремонт кришок колодязів, а також їх заміна повинні проводитися після відключення газу.
Для ремонту кришок повинно бути відведено спеціальне місце, обладнане стояками для укладання кришок. Стояки повинні мати надійні замки (фіксуючі пристрої), що виключають випадкове зрушення і падіння кришки.
13.13. Ремонтні роботи із застосуванням відкритого вогню у приміщеннях з вибухо-пожежонебезпечними виробництвами повинні проводитися у відповідності з типовою інструкцією щодо організації безпечного проведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухо-пожежонебезпечних об'єктах.
13.14. При використанні сходів у процесі ремонту їх треба влаштовувати на міцну горизонтальну підставу під кутом не більше 60 градусів. Довжина (висота) переносних приставних сходів не повинна перевищувати 5 м, у розсувних — 4 м. Ширина нижньої частини сходів повинна бути не менше 1,1 м, а верхніх — 0,4 м. Розсувні сходи необхідно оснащати спеціальними гачками або ланцюжками, що виключають самовільне розсунення сходів. При проведенні робіт з переносними сходами на висоті, понад 1,3 м робітники повинні користуватися запобіжними поясами з страхуючими канатами. Місце закріплення канату повинно бути зазначеним у проекті організації робіт (ПОР).
Забороняється працювати з переносними сходами у безпосередній близькості від працюючих під напругою, а також виконувати роботи, які пов'язані з натягуванням проводів чи підтримуванням важких предметів.
13.15. Устаткування після капітального ремонту може бути запроваджено в експлуатацію тільки після прийняття його комісією, призначеною директором (головним інженером) підприємства з обов'язковим включенням до складу комісії представника Держнаглядохоронпраці України.
Приймання устаткування після ремонту повинно оформлятися актом.
14.1. Для утворення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці в прокатних цехах необхідно передбачати:
ефективну аерацію будівель;
влаштування вентиляційних і аспіраційних пристроїв, повітряне і повітроводяне душування робочих зон і робочих місць;
кондиціонування повітря;
захист від джерел тепловипромінювання, електричних, електромагнітних і магнітних полів, ультразвуку, шуму;
широке використання засобів індивідуального захисту;
нормальну освітленість;
систематичне і ретельне прибирання приміщень.
14.2. Санітарно-гігієнічний стан повинен відповідати вимогам міждержавних стандартів ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.0.005-84, ГОСТ 12.1.001-89, ГОСТ 12.1.012-90, ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.4.051-87, ГОСТ 12.4.011-89, СНиП 2.04.05-86, СНиП II-4-79, СН 245-71, Санітарно-гігієнічним нормам допустимої напруженості електростатичного поля (№ 1757-77), Гранично допустимим рівням впливу постійних магнітних полів при роботі з магнітними пристроями і магнітними матеріалами (№ 1742-77), Санітарним нормам і правилам при роботі з джерелами електромагнітних полів високих, ультрависоких і надто високих частот (№ 848-70).
14.3. Контроль санітарно-гігієнічного стану у прокатних цехах повинен проводитися згідно з міждержавними стандартами ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.4.012-83, ГОСТ 12.4.077-79, ГОСТ 12.1.023-80; ГОСТ 12.1.006-84.
14.4. Контроль за викидом гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у атмосферу здійснюється відповідно до ГОСТ 17.2.02-78 і "Санітарних правил з охорони атмосферного повітря і населених місць" (№ 4946-89).
14.5. Обладнання систем водопостачання і каналізації повинно відповідати СН 245-71 і СНиП 2.09.04-87.
Джерела водопостачання, які використовуються для постачання господарсько-питних водопроводів, повинні відповідати ГОСТ 2761-84. Норми витрат води на господарсько-побутові потреби на одну людину у прокатних цехах повинні складати 45 літрів за зміну при коефіцієнті годинного нерівномірного споживання води 2,5.
14.6. Стічні води, що містять в собі шкідливі речовини, до надходження в зовнішню каналізаційну сіть, повинні бути очищені.
14.7. Якість питної води, води для душу, умивальників, вентиляції, охолодження повітря і пилопридушення повинно відповідати вимогам ГОСТ 2874-82.
14.8. В прокатних цехах робочі повинні забезпечуватися підсоленою газованою водою з вмістом солі 0,5%, температурою від 8 до 20 градусів Цельсію і з розрахунку 4-5 л на людину за зміну.
Для подавання газованої води повинні бути влаштовані спеціальні пункти з водоструминною промивкою склянок. Пункти повинні бути ізольовані від пилу, кіптяви та інших шкідливих факторів, виробничого середовища і повинні постійно утримуватися в чистоті.
Для користування простою питною водою повинні влаштовуватися фонтанчики, що з'єднані з водопостачальною мережою чи бачками. Питні бачки повинні бути виготовлені з матеріалів, які легко очищуються і дезінфікуються, мають кришки, що щільно закриваються, замикаються на замок і встановлюються на висоті 1 м від підлоги. Вода у бачках повинна щодня замінюватися свіжою. Бачки повинні регулярно промиватися кип'ятком і підлягати дезинфекції. При охолодженні води льодом повинна виключатися можливість забруднення води від попадання в неї льоду.
14.9. Душові або лазні повинні бути забезпечені гарячою і холодною водою з розрахунку 500 л на одну душову сітку за годину, і мати змішувальні пристрої з регулюючими кранами.
14.10. Обладнання та експлуатація бойлерних установок і баків для нагрівання води повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації теплоізолюючих установок і теплових мереж, а також Правил техніки безпеки.
14.11. В побутових приміщеннях роздягальні та душові повинні мати таку пропускну спроможність, щоб працюючі у найбільш численній зміні витрачали на миття і переодягнення не більше 45 хвл.
14.12. На роботах з особливо шкідливими умовами праці, пов'язаних із забрудненням тіла, поза видаваємих кожному робітнику 400 г мила, при умивальниках повинно бути в достатній кількості мило для миття під час роботи та по її закінченні.
На роботах, де можливо попадання на шкіру шкідливодіючих речовин, працюючим повинні видаватися профілактичні пасти та мазі, а також речовини, що змащують і нейтралізують шкіру.
14.13. В усіх відділеннях повинні бути аптечки з набором медикаментів і перев'язувальних матеріалів для надання першої медичної (долікарняної) допомоги.
Спостереження за набором і складом медикаментів повинно здійснюватися керівництвом цеху і здравпунктом.
15.1. При влаштуванні на роботу трудівники повинні пройти навчання щодо надання першої допомоги.
15.2. При нещасному випадку постраждалий сам або за допомогою іншої особи повинен надати собі першу допомогу і при необхідності звернутися до медпункту. Якщо постраждалий не може звернутися до лікаря сам, необхідно відправити його у медпункт транспортом, який є на цей час, або визвати лікаря (швидку допомогу) від найближчого телефону або нарочним.
15.3. В кожному цеху, на стані, дільниці повинні бути носилки для доставки постраждалих в медпункт.
15.4. Для доставки постраждалих або зненацька занедужалих на роботі з пункту медичної допомоги у лікувальний заклад, повинні бути санітарні машини, які забороняється використовувати з іншою метою.
15.5. Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та облік здійснюються відповідно до "Положення про розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємствах, в закладах і організаціях", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. за № 623.
16.1. Особи, винні у порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
16.2. За безпечність конструкції, правильність вибору матеріалу, якість виготовлення, монтажу, налагодження, ремонту і технічного діагностування, а також відповідність об'єкта цим Правилам відповідає підприємство, установа, організація (незалежно від форми власності та відомчої належності), що виконує відповідні роботи .
16.3. Керівники підприємств, установ, організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків, згідно з чинним законодавством.