5.16. Підлога у прокатних цехах повинна бути стійкою до механічних і теплових впливів, бути рівною і мати нековзке покриття. Елементи конструкцій підлоги не повинні накопичувати або поглинати різноманітні рідини, що потрапляють на підлогу у процесі проведення робіт, як, наприклад, масла, емульсії, нейтральні, лугові або кислі розчини та ін., бути стійкими до їх впливу, а покриття підлоги повинно легко очищатися від таких рідин, виробничих забруднень і пилу.
5.17. На виробничих дільницях, де за характером технологічних процесів використовують масла, емульсії та інші речовини, необхідно застосовувати заходи щодо попередження їх попадання на підлогу. В іншому випадку підлога дільниці повинна систематично очищатися і у необхідних випадках посипатися деревними стружками та іншими матеріалами, що запобігають сковзанню.
5.18. Прибирання робочих місць і виробничих приміщень повинно проводитися кожної зміни.
5.19. Дахи будівель повинні бути справними. Не допускається скупчення пилу, снігу, льоду. У цехах, що знов будуються, повинні бути передбачені засоби механізованого прибирання пилу і сміття всередині будівель, а також пилу, снігу і льоду з дахів виробничих приміщень, які виключають пилення.
5.20. З метою зручності та безпеки робіт в місцях ремонту кранів повинні бути передбачені вантажопідіймальні пристрої.
5.21. Всі виробничі та допоміжні будівлі, споруди та склади прокатних цехів повинні відповідати міждержавному стандарту ГОСТ 12.1.004-91 "Пожежна безпека. Загальні вимоги", Правилам пожежної безпеки для підприємств чорної металургії (ППБО-136-86), а також повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння. Кількість останніх повинна відповідати нормам первинних засобів пожежогасіння для підприємств і організацій чорної металургії. Засоби пожежогасіння та протипожежний інвентар повинні розміщуватися у легкодоступних місцях, узгоджених з органами пожежного нагляду.
5.22. Будівлі прокатних цехів повинні бути освітлені відповідно до вимог СНиП II-4-79 "Природнє і штучне освітлення. Норми проектування" та "Єдиних санітарних правил для підприємств чорної металургії".
5.23. Захист від блискавки будівель, споруд і зовнішніх установок у процесі експлуатації повинен виконуватися у відповідності до Норм з проектування пристроїв захисту від блискавки будівель і споруд СН 305-77 та інструкції щодо влаштування захисту від блискавки будівель і споруд (РД 344.22-87).
5.24. Перевірка стану димових труб, а також майданчиків і сходів до них повинна проводитися згідно з Інструкцією щодо експлуатації та утримання димових труб на підприємствах чорної металургії. Результати перевірки заносяться до паспорту на димову трубу. Забороняється експлуатація димових труб, відхилення від вертикалі (крен), яких перевищує допустимі значення.
5.25. Експлуатація та ремонт будівель і споруд повинні здійснюватися згідно до вимог "Інструкцій по технічній експлуатації та ремонтам виробничих будівель і споруд підприємств системи Міністерства чорної металургії" і "Положення про службу технічного нагляду і ремонту виробничих будівель і споруд підприємств системи Міністерства чорної металургії", а також вимогам ОРД 00.000.89 підприємств Міністерства промисловості України.
6.1. Пристрої та обладнання складів та майданчиків для складування повинні відповідати вимогам норм технологічного проектування, будівельних, санітарних і протипожежних норм, правил, інструкцій, що затверджені у встановленому порядку.
6.2. Всі операції на складах і майданчиках для складування повинні бути механізовані.
6.3. Поверхні майданчиків для складування повинні бути рівними і без вибоїв, мати тверде покриття і утримуватися у справному стані.
З них повинно бути забезпечено відведення поверхневих вод, а у зимовий час — очищення від снігу і льоду, посипання піском або іншими матеріалами.
6.4. Робочі майданчики складів, проходи та шляхи пересування вантажів повинні утримуватися у чистоті.
Забороняється захаращування території складів, проходів і шляхів пересування вантажів.
6.5. Складування готової продукції уздовж залізничних шляхів повинно виконуватися при дотриманні габариту між штабелем і головкою ближчої рейки: не менше 2,0 м при висоті штабелю до 1,2 м; не менше 2,5 м при більшій висоті.
6.6. Зливки на складах складаються правильними штабелями у клітку навперемінно вузьким і широким кінцями висотою до 3 м.
Зливки круглого перетину зберігають у стелажах-стояках висотою не більше 2 м.
Блюми та квадратні заготовки необхідно складати у штабель хрест-навхрест висотою до 2,5 м при довжині до 5 м, і висотою до 4 м при довжині понад 5 м.
Сляби треба складати стопами в одному напрямі чи хрест-навхрест. Висота штабелю встановлюється інструкцією підприємства залежно від ширини слябів і пристроїв, за допомогою яких здійснюють їх укладення, але не більше: 3 м при укладенні в одному напрямі; 4 м — при укладенні хрест-навхрест.
Листи та пачки листів необхідно складати у стопи в одному напрямі чи хрест-навхрест. Висота штабелів листового металу повинна бути не більше полуторної ширини листів, але не перевищувати для товстих листів 3 м, для тонких — 2 м.
Гарячекатані смуги у рулонах необхідно складати у штабелі в вертикальному положенні у декілька рядів пірамідою висотою до 4,5 м.
Холодокатані і гарячекатані смуги у рулонах на міжопераційних складах необхідно складати в один ряд у горизонтальному положенні на спеціальні стелажі, а стрічки — в два ряди.
Рейки, балки та інший сортовий прокат необхідно складати в одному напрямку в кармани висотою до 2,5 м, які утворені вертикальними стояками, що забезпечують безпечні проходи між карманами, та стропування вантажів.
Укладка сортових профілів прокату хрест-навхрест в штабелі висотою до 4 м допустима при виконанні робіт кранами зі спеціальними вантажопідіймальними пристроями, що виключають участь стропальників.
Круглу заготовку, великосортний, середньосортний та дрібносортний метал необхідно складати зв'язаними паяками хрест-навхрест у штабель висотою до 4 м.
Катанку у бунтах необхідно складати у декілька рядів у штабелі висотою до 5 м.
6.7. Проходи між штабелями повинні бути не менше 1 м для холодного металу і не менше 1,5 м — для гарячого металу. Ширина головних проходів і відстань від штабелів до будівель повинні бути не менше 2 м.
6.8. Укладення металу на перекриття канав, траншей, маслопідвалів, тунелів, люків і т.і. забороняється. Місця перекрить повинні бути чітко позначені на підлозі цеху і , крім того, повинні бути зроблені відповідні написи. Якщо при проектуванні цих споруд було враховано навантаження на перекриття, то воно також повинно бути вказано відповідними написами.
6.9. Склади металу повинні бути обладнані підіймально-транспортними пристроями ( кранами, електрокарами та т.і.). Переміщування і завантаження металу на складі повинні виконуватися за допомогою електромагнітних кранів, механізованих або автоматизованих вантажозахоплювальних пристроїв, без застосування ручної праці.
Для підвищення безпеки транспортних операцій слід застосовувати дистанційне управління підіймальними кранами.
Пратцен-крани, крім електромагнітів, повинні мати механічні підхвати (граблі), щоб усунути можливість падіння заготовки у випадку обриву її від електромагнітів.
При неможливості застосування механізованих вантажозахоплювальних пристроїв допускається проводити стропування металу вручну з дотриманням вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.
6.10. Для автомашин, автонавантажувачів і електрокарів у складах повинні бути позначені проїзди, що забезпечують відстань 1 м між штабелями та транспортними засобами.
6.11. На кожному складі, де зберігається метал, повинна бути вивішена схема складування.
6.12. Завантаження металу на складах здійснюється відповідно до технологічних карт, затверджених головним інженером підприємства (прокатного виробництва).
7.1.1. Нагрівальні пристрої, що використовуються в прокатному виробництві, опалювальні газом чи рідким паливом, а також електротермічні установки повинні відповідати вимогам відповідних документів, а також інструкціям, затвердженим головним інженером підприємства.
7.1.2. Не допускається опалення нагрівальних пристроїв газом, що не відповідає технічним умовам (за температурою, вологістю та т.і.).
7.1.3. При застосуванні газового палива повинні бути передбачені засоби безпеки, що виключають витік газу, а також заходи пожежо- і вибухобезпеки, попереджаючи створення вибухонебезпечних сумішей газу з повітрям.
7.1.4. Запаси рідкого палива повинні зберігатися у підземних резервуарах, що влаштовані з дотриманням вимог нормативної документації для складів нафтопродуктів і вимог пожежної безпеки.
7.1.5. У процесі роботи нагрівальних пристроїв повинні бути передбачені заходи безпеки згідно з інструкцією підприємства, що попереджають вибивання полум'я з-під кришок цих пристроїв. Для цього необхідно забезпечити встановлений режим горіння палива у робочому просторі, а також щільне прилягання кришок до стінок печі. При сильному вибиванні з вікон печей полум'я і газів дуття та тягу необхідно регулювати так, щоб тиск у робочому просторі печі на рівні підлоги при максимальній продуктивності не перевищував би 33 Па.
7.1.6. Запобігаючи вибухів необхідно:
подачу газу і дуття в пальнику здійснювати після того, як вентилятор почне працювати з повним числом оборотів;
на трубопроводах газу до кожного пальника влаштовувати кран чи засувку, а на підведеннях до зони для багатозонних печей — швидкодіючий клапан безпеки на кожну зону.
Інше газообладнання печі повинно відповідати Правилам безпеки в газовому господарстві заводів чорної металургії (ПБГЧМ-86). При застосуванні пальників з попереднім змішуванням газу і повітря необхідно:
створювати надлишок газу у суміші, а після цього додавати повітря в пальники печі;
не допускати включення газу при закритому димовому шибері;
не допускати контакту розплавленого шлаку з водою чи вологими матеріалами.
7.1.7. Для попередження зворотних ударів полум'я у інжекційних пальниках і пальниках з попереднім змішуванням необхідно, щоб швидкість виходу пальної суміші з пальників перевищувала швидкість розповсюдження полум'я.
7.1.8. Для оглядів склепінь нагрівальних печей, рекуператорів, а також обслуговування пальників, приладів КВП і автоматики та проведення ремонтів повинні бути влаштовані майданчики, що стоять окремо, або ж з кріпленням до металоконструкцій печі. Настил майданчиків повинен бути теплоізольований.
Забороняється ставати безпосередньо на склепіння.
7.1.9. Шаржирні крани та інші машини, що використовуються для обслуговування нагрівальних печей, повинні обладнуватися блокуванням, що виключає можливість наближення кабіни крану, машин до колон і стін приміщення на відстань менше 1 м.
Відстань від низу кабіни крану, машини до підлоги при крайньому положенні повинна бути не менше 0,5 м. Зона роботи шаржирної машини повинна бути огороджена.
Якщо на печах не використовуються телевізійні установки або ж не йде безперервний процес завантаження заготовки, вікна печей повинні закриватися кришками, що щільно прилягають до рами. Кришки вікон, що розміщені в зоні високих температур, повинні бути теплоізольованими або мати охолодження.
7.1.10. Піднімання кришок робочих вікон для завантаження і вивантаження металу повинно бути механізовано.
7.1.11. Підлога навкруги нагрівальних печей повинна бути нековзкою.
7.1.12. Для захисту працюючих від теплового впливу нагрівальних пристроїв необхідно застосовувати:
теплоізоляцію поверхонь, що випромінюють тепло;
теплоізоляцію та охолодження робочих місць;
природню та механічну вентиляцію;
повітряне охолодження замкнених просторів печей, що знаходяться у ремонті;
водорозпилення у припливних віконних прорізах і на робочих місцях;
спецодяг та індивідуальні захисні пристрої — щитки, екрани, окуляри, світлофільтри.
Ці прилади та пристрої не повинні створювати незручності для обслуговуючого персоналу печей.
7.2.1. Габарити наближення колодязів до залізничного шляху повинні відповідати міждержавному стандарту ГОСТ 9238-83.
З боку залізничної колії групи колодязів повинні огороджуватися від рівня підлоги цеху до робочого майданчика колодязів. Захисні плити колодязів, що встановлюються з боку залізничних колій для подачі поїзду із зливками, повинні вкладатися так, щоб не порушувалися габарити наближення рухомого поїзду.
Забороняється притуляти зливки до захисних плит колодязів.
7.2.2. Забороняється складувати та захаращувати зливками і запасним устаткуванням робочі майданчики колодязів.
7.2.3. Під час відкривання кришки камери колодязя повинна автоматично відключатися подача газу.
7.2.4. Робочі майданчики нагрівальних колодязів з усіх боків, за винятком сторони переносу зливків, огороджуються поручнями із суцільною обшивкою знизу.
Для огляду і ремонту скатів наземно-кришкових кранів з боку гарячих колій повинні бути передбачені пристрої, що забезпечують безпеку робіт. На коліях пересування наземно-кришкових машин необхідно влаштовувати тупикові упори.
Для забезпечення безпеки робітників при ремонтах чарунок нагрівальних колодязів навкруги них повинні встановлюватися тимчасові огородження.
7.2.5. Для підвищення безпеки, а також якісного нагрівання зливків і заготовок необхідно за допомогою автоматичних приладів регулювати температуру у колодязях і рекуператорах, підтримувати необхідне співвідношення обсягу газу і повітря, тиску газів у камері, відключення газу при відкриванні кришок і переключення газових і повітряних клапанів.
7.2.6. Склепіння і оглядові вікна регенераторів і рекуператорів повинні бути ущільнені газонепроникною масою для запобігання просочування газу. У процесі експлуатації регенераторів і рекуператорів повинен влаштовуватися спеціальний нагляд за можливим просочуванням газу; тріщини та щілини повинні бути вчасно зашпаровані. Стіни регенераторів і рекуператорів повинні бути непроникними.
7.2.7. Кришки нагрівальних колодязів повинні бути постачені пристроями, що забезпечують щільність їх посадки на камери і виключають можливість вибивання полум'я. Зазор між кришкою і камерою повинен ущільнюватися відповідним матеріалом.
7.2.8. Для герметичності кришок люків газових перекидних клапанів їх необхідно ущільнювати набивкою азбестовою просоченою, а лежаки герметизувати газонепроникливою жаростійкою масою.
7.2.9. Попередження вибухів у регенераторах і лежаках досягається усуненням підсосів у повітря шляхом включення повітряного клапану на 10-15 секунд пізніше газового. Це досягається після споруджування або ремонту колодязів сушіння їх відпрацьовують до тієї пори, поки температура повітря у газових лежаках і насадках не досягне температури займання газу (500 градусів Цельсію).
Забороняється одночасний перевід газового і повітряного клапанів.
7.2.10. Перед пультами керування кришками нагрівальних колодязів повинні бути встановлені теплозахисні екрани.
У діючих цехах, де в пульти керування не може бути забезпечений достатній приплив свіжого повітря через стулки вікон, робочі місця біля пультів повинні бути забезпечені припливною вентиляцією з регулюванням температури повітря, що подається.
Керування наземно-кришковими кранами повинно бути дистанційним. У випадку відсутності дистанційного керування кабіни керування таких кранів повинні бути обладнані установками для кондиціонування повітря чи повітряного душування.
Забороняється знаходження людей на робочому майданчику перед відкритими камерами колодязів, а також знизу на нульовій відмітці в зоні транспортування зливків під час їх посадки і видавання.
Майданчики для приміщення КВП і пульти керування з боку нагрівальних колодязів повинні бути екрановані.
7.2.11. Застосовувати для переносу зливків кліщи зі спрацьованими кернами забороняється. Керни повинні бути виготовлені зі стійкого проти спрацювання металу або наплавлятися твердим сплавом.
Брати холодні зливки неохолодженими кліщами забороняється.
Баки для замочування кліщів повинні бути забезпечені проточною водою, температура якої не повинна перевищувати 45 градусів Цельсію.
7.2.12. Стіни та підлога кабіни кліщових кранів повинні бути ізольовані. Для захисту машиніста крану від тепловипромінювання у вікнах кабіни повинно бути встановлено подвійне скління. Зовнішні шибки повинні бути тепловіддавальними.
Кабіни повинні бути обладнані кондиціонерами.
7.2.13. Керування зливковозом повинно бути дистанційним. Перекидач повинен забезпечувати надійну стійкість зливків і виключати можливість їх падіння на бік. При човниковому русі зливковозів шлях у кінці будівлі повинен бути обладнаний надійним тупиком.
При кільцевому зливкоподанні у районі закруглення повинна бути встановлена світлова сигналізація, що попереджає про рух зливковозу. Холоста вітка зливковозної колії повинна бути огороджена поручневим огородженням висотою не менше 1,2 м з суцільною обшивкою знизу на висоту 0,14-0,15 м.
У прокатних цехах, які проектуються, прибирання окалини та шлаку з колій зливковозу повинно бути механізовано.
7.2.14. Пост керування зливковозом повинен бути розташований так, щоб забезпечити хорошу видимість усього шляху руху зливковозу.
7.2.15. Ремонт зливковозу повинен проводитися на спеціальній дільниці.
7.2.16. Вилучення шлаку з нагрівальних колодязів повинно бути механізовано.
Рідке шлаковидалення слід проводити за допомогою кліщового крану, який обладнаний спеціальним гребком. Для більш безпечного і ефективного вилучення шлаку у рідкому вигляді підошву камери нагрівального колодязя треба посипати порошком магнезіту, феросиліцію, алюмінію або іншими речовинами-стравлювачами.
7.2.17. Забороняється розчищення і вибивання шлаку вологим інструментом.
Для доступу до шлакових льоток повинні бути влаштовані гратові майданчики з поручнями та суцільною обшивкою знизу на висоту 0,14-0,15 м.
Розподіл шлакових льоток повинен здійснюватися відповідно до вимог інструкції, затвердженої головним інженером підприємства.
7.2.18. Коробки та ковші під шлак повинні бути справними та сухими.
Переповнення ковшів (коробок) рідинним шлаком забороняється.
Прибирання коробок (ковшів), що наповнені рідким шлаком, повинно проводитися вчасно. Грануляція рідкого зварювального шлаку водою забороняється. Робочі місця у шлакових льоток повинні мати повітряне душування. Стіни нагрівальних колодязів у районі шлакових льоток повинні бути закриті екранами.
7.2.19. Вилучення шлаку з-під колодязів у шлакові приміщення повинно бути механізовано.
Шлакові візки повинні бути постачені звуковою сигналізацією та при необхідності обладнані захисним козирком водія.
7.2.20. Транспортування і кантування ковшів або коробок зі шлаком у залізничні вагони повинні вироблятися тільки після остигання шлаку. Тривалість остигання шлаку визначається інструкцією підприємства.
7.2.21. Забороняється проводити вилучення шлаку на підлогу шлакового тунелю.
7.2.22. Забороняється знаходитися поблизу шлакових льоток при їх відкриванні.
7.3.1. Подавання металу до нагрівальних печей і видавання металу з печей повинні бути механізовані.
Приймальні пристрої повинні мати обслуговуючі майданчики, огороджені поручнями.
7.3.2. Завантажувальні пристрої обладнуються засобами для вирівнювання заготовок, що завантажуються у піч (упорами, маніпуляторами, лінійками та т.і.)
Забороняється ставити:
на завантажувальні пристрої при завантаженні заготовки у піч;
на плитний настил рольгангу під час руху заготовки;
на редуктори при звільненні застряглих заготовок, а також затримувати заготовку на рольгангу ломиком.
7.3.3. Розміщення постів керування штовхачами повинно забезпечувати якісну видимість заготовки на завантажувальних пристроях. На постах керування повинна бути влаштована сигналізація, що сповіщає про видавання заготовки з печі.
7.3.4. На печах, які споруджуються і тих, що реконструюються, кантування зливків повинно бути механізовано.
Печі повинні бути обладнані пристроями, які запобігають руйнування кладки бокових стін заготовкою.
7.3.5. Майданчики для обслуговування пальників, розміщених на склепінні, повинні огороджуватися поручнями та мати не менше двох входів.
Забороняється обладнання вертикальних сходів.
7.3.6. Керування шиберами на печах повинно бути механізовано, а шибери повинні розташовуватися у безпечних і легкодоступних для обслуговування та ремонту місцях.
7.3.7. Рідкий шлак з печі повинен випускатися у сухі коробки та ковші.
Шлакові льотки повинні огороджуватися щитами.
Вивантаження з коробок і ковшів, а також розбивання і розподіл шлаку повинні проводитися після повного його застигання у спеціально відведеному для цього місці.
7.3.8. Робочі місця біля нагрівальних печей повинні бути обладнані пристроями повітряного душування.
7.3.9. Для зменшення тепловиділення елементи печей повинні бути теплоізольовані.
7.4.1. При експлуатації нагрівальних пристроїв, що опалюються газом, необхідно ретельно дотримуватися виконання Правил безпеки у газовому господарстві підприємств чорної металургії ПБГЧМ-86.
7.4.2. На кожному нагрівальному пристрої повинен бути перелік газонебезпечних місць, які встановлюються по результатах систематичного відбору і аналізу проб повітря на загазованість залежно від виду газу, що застосовується (що утворюється при технологічному процесі) і можливості його витоку.
7.4.3. Місця витоку газу, перевірка щільності з'єднань газопроводів, арматури та пристроїв повинна вироблятися із застосуванням мильного розчину (піни).
7.4.4. Тепловий режим нагрівальних пристроїв повинен бути автоматизований.