1.12. Зупинка ГРС для проведення ремонту обладнання повинна здійснюватися щорічно після узгодження із споживачами газу часу та тривалості зупинки ГРС.
1.13. У випадках понадлімітного відбору газу споживачами за відсутності ресурсів газу в ГТС допускається примусове обмеження подачі газу споживачам до встановлених лімітів.
2. Проммайданчики, будівлі, споруди та технологічні трубопроводи газорозподільних станцій
2.1. На кожну ГРС після введення її в експлуатацію повинна бути оформлена документація, передбачена вимогами нормативних документів. Оригінали документів повинні знаходитись у керівника служби, відповідального за експлуатацію ГРС.
2.2. Територія проммайданчика ГРС повинна бути огороджена. Ворота повинні бути постійно зачиненими на замок. По периметру огорожі і на вхідних воротах повинні встановлюватися знаки безпеки згідно з вимогами нормативних документів і плакати із написом «Газ! Вхід стороннім заборонений».
2.3. На вихідному газопроводі ГРС повинне встановлюватися ізолююче фланцеве з’єднання (ізолюючі муфти). Допускається експлуатація ГРС без ізолюючих фланців, якщо вони не передбачені проектом, та у випадках, передбачених нормативними документами, за умови забезпечення нормативного значення захисного потенціалу.
2.4. Проммайданчик ГРС (пиловловлювачі, вузол перемикання, свічки тощо) повинен обладнуватися блискавкозахистом. Засоби зв’язку, обліку та КВПіА повинні бути захищені від вторинних проявів блискавки.
2.5. Температура у приміщеннях ГРС, що експлуатуються без постійного перебування працівників, повинна бути не нижче ніж 5 °С, а у витратомірних приміщеннях — 20 °С ± 5 °С.
2.6. Електрообладнання вибухонебезпечних приміщень ГРС повинно бути у вибухозахищеному виконанні відповідно до вимог ПУЕ, ВСН 332-74 «Инструкция по монтажу электрооборудования, силовых и осветительных сетей взрывоопасных зон», затверджених Монтажспецбудом СРСР 24.06.74, та нормативних документів.
2.7. ГРС повинна бути забезпечена технічною водою або мати водопостачання.
2.8. ГРС повинна мати оперативний технологічний зв’язок із диспетчером структурного підрозділу і споживачем газу. Будівництво лінії системи зв’язку із споживачем газу здійснює споживач і він несе витрати на її утримання у працездатному стані та оплачує послуги власника лінії (системи зв’язку).
2.9. Вогневі і газонебезпечні роботи у приміщеннях ГРС і на блоках ГРС виконуються за нарядом-допуском бригадою у складі не менше трьох працівників після відключення відповідного обладнання і стравлення із нього газу з дотриманням вимог цих Правил та нормативних документів.
2.10. Місця витоків газу допускається виявляти за допомогою мильного розчину, переносного газоаналізатора, індикатора чи індикаторного паперу.
2.11. На блочних автоматизованих ГРС повинно бути окреме приміщення, яке опалюється.
2.12. У приміщеннях ГРС періодично повинен виконуватись контроль загазованості повітря за вмістом метану:
а) на ГРС із вахтовим обслуговуванням — один раз на зміну;
б) на ГРС із періодичним (надомним) обслуговуванням — один раз на добу (у денний час);
в) на ГРС із централізованим (об’їзним) обслуговуванням — під час відвідування ГРС, але не рідше одного разу на місяць.
3. Блоки редукування та перемикання
3.1. Редукування газу на ГРС повинно бути автоматичним. Допускається редукування газу в ручному режимі на байпасі блока перемикання на час виконання ремонтних робіт, заміни обладнання і у разі виникнення аварійних ситуацій за умови постійного контролю тиску газу працівниками ГРС. Перекривна арматура на байпасі блока перемикання ГРС повинна бути опломбована.
3.2. Величина вихідного тиску газу (після блока редукування) повинна відповідати проектним параметрам або умовам договору на надання послуг з газопостачання.
3.3. Не допускається випуск газу із імпульсної системи і задавальних пристроїв регуляторів тиску в приміщення. Випуск газу повинен виконуватись на свічку, що виведена за межі блока редукування.
3.4. Регулюючі нитки блока редукування повинні мати шумознижувальне покриття (у разі перевищення рівня шуму 80 дБА).
3.5. Електрообладнання блока редукування повинно бути у вибухозахищеному виконанні.
3.6. Вимикачі освітлення блока редукування повинні розташовуватися назовні.
3.7. Двері приміщення блока редукування повинні відчинятися назовні.
3.8. Налагодження та пуск в роботу блока редукування повинні виконуватись під керівництвом посадової особи структурного підрозділу, відповідальної за експлуатацію ГРС.
4. Одоризаційні установки
4.1. Не допускається експлуатація ГРС з незадіяними одоризаційними установками, крім випадків:
а) коли угодою на газопостачання передбачена подача споживачам неодорованого газу;
б) подачі споживачам природного газу, що містить природні сірчисті сполуки і має інтенсивність запаху не нижче нормативної;
в) періодичної одоризації газу крапельним методом при надмалому добовому газоспоживанні (до 1000 м3/добу).
4.2. Газотранспортне підприємство є відповідальним за забезпечення оптимального режиму одоризації газу, що подається промисловим та побутовим споживачам.
4.3. Оптимальний режим одоризації повинен забезпечувати нормативну інтенсивність запаху газу відповідно до вимог ГОСТ 5542-87 «Газы горючие природные для промышленного и комунально-бытового назначения. Технические условия» (далі — ГОСТ 5542-87). Розрахункова норма витрати одоранту, залежно від його типу, встановлюється інструкцією з експлуатації одоризаційної установки, затвердженою керівником структурного підрозділу, на балансі якого знаходиться ГРС. Інтенсивність запаху газу відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.20-98 повинна перевірятись спеціалізованими підприємствами газового господарства.
4.4. Під час заправлення витратної ємності одоризаційної установки скидання в атмосферу парів одоранту без їх нейтралізації не допускається.
4.5. Для одоризації газу можуть застосовуватися одоранти етилмеркаптан (С2Н5SH), суміш природних меркаптанів, кротоновий альдегід (2-бутеналь, С4Н6О), тетрагідротіофен (С4Н8S) та інші речовини, допущені до застосування як одоранти.
4.6. Блоки одоризації та склади одорантів повинні обладнуватися з дотриманням вимог вибухобезпеки та пожежної безпеки.
4.7. Не допускається перебування працівників у приміщеннях блоків одоризації та складів одоранту без відповідних ЗІЗОД, визначених інструкцією з експлуатації одоризаційної установки.
Вхід працівників до цих приміщень допускається лише після пуску витяжної вентиляції не менше ніж за 15 хвилин до входу. Вентиляція повинна безперервно працювати протягом всього часу перебування працівників у приміщеннях.
4.8. Робота з одорантом є газонебезпечною і повинна виконуватись із застосуванням відповідних ЗІЗ (протигазів, гумових чобіт, гумових рукавиць, прогумованих фартухів тощо).
4.9. Відкривати бочки з одорантом необхідно іскробезпечним інструментом. Не допускається відкривати бочки з одорантом та зливати його у закритому приміщенні.
З метою запобігання самоспалахам пірофорних сполук після відкриття зовнішньої пробки на бочці з одорантом внутрішню пробку слід обкласти вологою тканиною.
4.10. Зливання одоранту з бочок необхідно проводити закритим способом не менше ніж 3 працівниками. Категорично забороняється злив одоранту відкритим струменем.
4.11. Одорант, що пролився на підлогу або на землю, необхідно негайно нейтралізувати розчином хлорного вапна, гіпохлориду натрію або марганцевокислого калію. Після цього землю необхідно перекопати і вдруге полити нейтралізуючим розчином. Для попередження спалаху одоранту розчин хлорного вапна повинен бути рідким (без грудок).
4.12. Тару, звільнену від одоранту, необхідно зберігати і перевозити герметично закритою.
4.13. Електрообладнання одоризаційних установок повинно бути у вибухозахищеному виконанні (крім приміщень, у яких відсутня категорійність за вибухозахистом).
4.14. Ремонт технологічного обладнання та внутрішній огляд ємностей одоризаційних установок можна виконувати після повного їх звільнення від одоранту, промивання або пропарювання.
4.15. З метою запобігання самоспалахам пірофорних сполук необхідно проводити зовнішній огляд з’єднань обладнання та технологічної обв’язки одоризаційних установок та ретельно їх протирати.
5. Блок підігрівання газу
5.1. Трубопроводи і арматура блока підігрівання газу, температура яких у зоні обслуговування під час експлуатації перевищує 43 °С, повинні бути захищені тепловою ізоляцією.
5.2. Не дозволяться експлуатація блоків підігрівання газу з несправними чи незадіяними штатними засобами автоматики безпеки.
5.3. Експлуатація блока підігрівання газу повинна здійснюватись згідно з вимогами експлуатаційної документації заводу-виготовлювача та інструкції, затвердженої уповноваженою особою структурного підрозділу.
6. Блок очищення газу
6.1. На ГРС повинні застосовуватись пиловловлювачі згідно з проектом, конструкція яких забезпечує очищення газу згідно з вимогами ГОСТ 5542-87.
6.2. Якщо газ, що подається на ГРС, містить сірководень, з метою запобігання самоспалахам пірофорних сполук розкриття технологічних апаратів блока очищення газу повинно здійснюватися після їх заповнення водою або пропарювання.
Впродовж терміну розкриття технологічних апаратів їх внутрішні стінки необхідно постійно змочувати водою.
6.3. Вилучені пірофорні сполуки необхідно накопичувати в металевій тарі, заповненій водою, та після закінчення робіт негайно вивезти з території ГРС та утилізувати чи нейтралізувати у порядку.
6.4. Пиловловлювачі повинні оснащуватися засобами дренажу рідини згідно з проектом.
VIII. Газовимірювальні станції і пункти вимірювання витрати газу
1.Основне та допоміжне технологічне обладнання ГВС (ПВВГ) повинно відповідати вимогам цих Правил, проектної документації, нормативних документів та інструкцій заводів — виробників технологічного обладнання.
2.Вогневі і газонебезпечні роботи на ГВС (ПВВГ) повинні виконуватись відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.11-85, Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за № 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01), нормативних документів.
3.Система опалення витратомірних приміщень на ГВС (ПВВГ) та система вентиляції чи кондиціювання (за наявності) повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха» (далі — СНиП 2.04.05-91).
4.Електрообладнання, електроосвітлення, КВПіА ГВС та ПВВГ повинні бути у вибухозахищеному виконанні.
5.На ГВС та ПВВГ повинна знаходитись така документація:
а) затверджені технологічні схеми ГВС та ПВВГ;
б) затверджена інструкція з безпечної експлуатації технологічного обладнання, системи КВПіА, системи електроживлення;
в) посадові інструкції для чергового персоналу ГВС та ПВВГ;
г) нормативно-правові акти з охорони праці та промислової безпеки;
ґ) ПЛАС;
д) вахтовий журнал змінного персоналу ГВС та ПВВГ;
е) інша документація, що визначена газотранспортним підприємством.
6.Усі з’єднувальні трубопроводи, що не підключені до вторинних приладів, повинні бути заглушені.
IX. Підземні сховища газу
1.Вимоги даного розділу розповсюджуються на такі об’єкти ПСГ:
а) геологічну структуру з штучним газовим покладом та контрольними горизонтами;
б) експлуатаційний фонд свердловин (експлуатаційно-нагнітальні, спостережні, контрольні, геофізичні, поглинальні, розвантажувальні, дегазаційні);
в) шлейфи свердловин і газозбірні колектори, технологічні трубопроводи;
г) ГЗП;
ґ) УПГ;
д) виробничо-господарські та адміністративні будівлі, допоміжні споруди та об’єкти (санітарно-технічні, енергозабезпечення тощо);
е) газопроводи-підключення;
є) під’їзні дороги до ПСГ, ГСП та огороджених свердловин експлуатаційного фонду.
2.Експлуатація та ремонт свердловин здійснюються відповідно до вимог Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості України, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 06.05.2008 № 95, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.06.2008 за № 497/15188 (далі — НПАОП 11.1-1.01-08), нормативних документів.
3.Свердловини експлуатаційного фонду ПСГ повинні бути обладнані наземним та підземним обладнанням згідно з вимогами цих Правил, проектної документації та нормативних документів.
4.Свердловини повинні бути огороджені згідно з проектом.
5.Територія навколо свердловин ПСГ у межах відведення землі повинна бути звільнена від кущів і лісу. По периметру цієї площі повинна бути влаштована та періодично поновлюватися (боронуванням чи іншим методом) мінералізована смуга завширшки не менше ніж 4 м, що звільнена від будь-якої рослинності.
6.Територія, на поверхні якої виявлені грифони, повинна бути терміново огороджена. По периметру огородження та біля доріг необхідно встановити знаки безпеки «Газ. З вогнем не наближатися».
7.У разі виникнення відкритого газового фонтана персонал ПСГ повинен діяти згідно з вимогами ПЛАС, розробленого відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99.
8.Експлуатація газопроводу-підключення ПСГ, шлейфів свердловин, газозбірних колекторів, технологічних газопроводів із робочим тиском понад 1,2 МПа здійснюється згідно з вимогами розділу V цих Правил та відповідних нормативних документів.
9.Газопроводи з робочим тиском нижче ніж 1,2 МПа повинні експлуатуватися згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.20-98.
10.ДКС на ПСГ повинні експлуатуватися відповідно до вимог цих Правил та нормативних документів.
11.Експлуатація технологічного обладнання ГЗП, УПГ здійснюється згідно з вимогами НПАОП 11.1-1.01-08, цих Правил та затверджених регламентів з експлуатації установок ПСГ.
12.На ПСГ повинна бути така документація:
а) проектна та виконавча документація на об’єкти ПСГ;
б) інструкції з охорони праці за професіями та видами робіт, з якими експлуатаційний персонал ПСГознайомлений під розпис;
в) протоколи перевірки знань працівників ПСГ з питань охорони праці та фонтанної безпеки;
г) технологічний регламент експлуатації об’єктів ПСГ;
ґ) порядок пуску та зупинки об’єктів ПСГ при нормальному режимі роботи;
д) порядок аварійної зупинки об’єктів ПСГ;
е) ПЛАС;
є) графік перевірки запобіжних клапанів;
ж) журнал контролю якості газу, що подається в МГ;
з) паспорти на посудини, що працюють під тиском;
и) масштабні плани комунікацій об’єктів ПСГ (шлейфи, газозбірні колектори, технологічні трубопроводи тощо) з точною прив’язкою до місцевості;
і) перелік ерозійно небезпечних місць та корозійнонебезпечних ділянок технологічної обв’язки основного обладнання та технологічних трубопроводів об’єктів ПСГ;
ї) акти товщинометрії в ерозійно небезпечних та корозійнонебезпечних місцях технологічних комунікацій;
й) акти контролю стану антикорозійного покриття технологічних трубопроводів;
к) графіки ППР технологічних трубопроводів;
л) технологічна схема об’єктів ПСГ;
м) нормативні документи з охорони праці та фонтанної безпеки.
13.Товщинометрія технологічних комунікацій об’єктів ПСГ повинна здійснюватись з періодичністю, встановленою газотранспортним підприємством, але не рідше ніж один раз на 5 років.
14.Якість газу, що подається з ПСГ в МГ, повинна відповідати вимогам чинних нормативних документів.
15.Випробування та регулювання запобіжних клапанів повинні здійснюватися у встановлені строки згідно з графіком на спеціальному стенді.
16.Усунення пропусків газу здійснюється після зупинки та стравлювання газу з технологічного обладнання.
17.Скидання газу із технологічних апаратів і трубопроводів, обладнаних запобіжними клапанами, здійснюється відповідно до проектних рішень.
18.Стан повітряного середовища вибухонебезпечних приміщень повинен контролюватися стаціонарними газосигналізаторами, які при досягненні загазованості 10 % НКГВ повинні подавати звуковий та світловий сигнали з автоматичним включенням аварійної вентиляції (якщо це передбачено проектом).
19.Не допускається експлуатація технологічного обладнання у вибухонебезпечних приміщеннях з незадіяною системою контролю загазованості чи незадіяною системою аварійної вентиляції.
20.Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони виробничих приміщень не повинен перевищувати ГДК, що встановлені ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» (далі — ГОСТ 12.1.005-88) та санітарними правилами і нормами «Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны», затвердженими постановою головного державного санітарного лікаря СРСР від 26.05.88 № 4617-88 (СанПіН 4617-88).
21.Об’єкти ПСГ повинні бути забезпечені справними засобами пожежогасіння в обсягах, передбачених проектом.
22.Не допускається експлуатація технологічного обладнання в приміщеннях, обладнаних системами автоматичного пожежогасіння, у разі несправності останніх (відсутність піноутворювача, несправність пожежних насосів, піногенераторів тощо).
23.Системи стиснутого повітря КВПіА повинні мати буферну ємність, що забезпечує запас стиснутого повітря, достатній для роботи приладів. Повітря, що подається в системи КВПіА, повинно бути очищеним та осушеним.
24.Працівники, які експлуатують технологічне обладнання об’єктів ПСГ, зобов’язані знати технологічну схему об’єктів ПСГ та призначення всього технологічного обладнання.
25.Не допускається експлуатація технологічних апаратів об’єктів ПСГ:
а) у разі їх експлуатації понад встановлений заводом-виготовлювачем термін;
б) у випадках розгерметизації технологічного апарата;
в) у випадках несправних запобіжних клапанів і запобіжних клапанів, що не пройшли випробування;
г) із несправними чи незадіяними засобами КВПіА, що задіяні у схемі аварійної зупинки ПСГ або технологічного обладнання;
ґ) без заземлення технологічних апаратів згідно з проектом;
д) у разі експлуатації газосепараційного обладнання в режимах можливого гідратоутворення (у тому числі з незадіяною системою подачі та регенерації інгібітора гідратоутворення);
е) із незадіяною проектною схемою контролю температури газу на теплообмінному обладнанні.
26.Допускається експлуатація ємнісних технологічних апаратів УПГ (ГЗП) (газові сепаратори, пиловловлювачі тощо) з незадіяною проектною системою автоматичного дренування рідини у разі, якщо рідина в них постійно відсутня.
У разі надходження на УПГ (ГЗП) незначної кількості рідини (до 10 % від максимального проектного чи паспортного об’єму) допускається періодичне ручне дренування рідини з технологічних апаратів за графіком з відповідним записом у змінному журналі.
27.Вузли ємнісних технологічних апаратів УПГ (ГЗП), в яких може накопичуватись рідина (рівнемірні пристрої пиловловлювачів, сепараторів тощо), повинні бути обладнані засобами продувки у дренажну систему або в приставну тару.
28.При аварійній ситуації об’єкти ПСГ повинні бути зупинені згідно з ПЛАС.
29.Технологічна схема ПСГ, технологічні схеми об’єктів ПСГ та масштабні плани комунікацій об’єктів ПСГ повинні переглядатися, корегуватися та перезатверджуватися не рідше одного разу на 3 роки. Корегування технологічних схем та масштабних планів комунікацій виконуються впродовж трьох діб після завершення робіт з реконструкції.
Технологічна схема ПСГ повинна знаходитися в приміщеннях диспетчерської та операторної. Пооб’єктні технологічні схеми повинні знаходитись у приміщеннях відповідних об’єктів, а масштабні плани комунікацій — у приміщеннях відповідних служб.
30.Не допускається установлення перекривної арматури між запобіжними клапанами та технологічними апаратами (трубопроводами), окрім таких випадків:
а) застосування системи запобіжних клапанів «робочий та резервний», що блокує одночасне відключення робочого та резервного клапанів;
б) опломбування перекривної арматури у відкритому положенні.
31.Не допускається застосування перекривної арматури як регулюючої.
32.З метою проведення профілактичних робіт із запобігання виникненню відкритих газових фонтанів та аварійних ситуацій і проведення робіт з ліквідації аварій на об’єктах ПСГ повинно здійснюватися обслуговування об’єктів ПСГ спеціалізованими аварійно-рятувальними службами.
X. Захист від корозії
1.Вимоги цього розділу поширюються на ЛЧМГ, трубопроводи технологічної обв’язки КС, ГРС, ПСГ, ГВС, обсадні колони свердловин, обладнання ПСГ, силові кабелі і кабелі технологічного зв’язку.
2.При всіх способах прокладання, крім надземного, газопроводи підлягають комплексному захисту від корозії захисними діелектричними покриттями та засобами ЕХЗ.
При надземному прокладанні трубопроводи та обладнання захищаються від атмосферної корозії неметалевими та металевими покриттями відповідно до вимог нормативних документів.
3.Тип та конструкція захисних покриттів, що застосовуються на магістральних трубопроводах, визначаються відповідно до вимог ДСТУ 4219-2003 «Трубопроводи сталеві магістральні. Загальні вимоги до захисту від корозії» (далі — ДСТУ 4219-2003).
4.Система ЕХЗ повинна бути споруджена та задіяна до здачі об’єкта в експлуатацію.
5.УКЗ і УДЗ на територіях, що не охороняються, повинні бути розміщені в укриттях, що унеможливлюють доступ до них сторонніх осіб.
6.Електрохімічний захист повинен забезпечувати захищеність газопроводів по протяжності з потенціалами за абсолютним значенням не менше мінімального і не більше максимального згідно з вимогами ДСТУ 4219-2003.
7.Перерва в роботі УКЗ згідно з вимогами ДСТУ 4219-2003 під час проведення регламентних і ремонтних робіт допускається не більше ніж 72 години на квартал, а під час проведення дослідних робіт, за умови комплексного контролю, допускається відключення УКЗ на термін до 10 діб на рік. Перерва у роботі засобу ЕХЗ повинна бути усунена протягом не більше 24 годин.