Транспортні та вантажопідіймальні засоби та механізми повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности».
5.2. Стропування вантажів необхідно виконувати інвентарними стропами або спеціальними вантажозахоплювальними пристроями, виготовленими за затвердженим проектом (кресленням). Способи стропування повинні унеможливлювати падіння або сповзання вантажу, який стропується.
5.3. Укладання (установка) вантажів на транспортні засоби повинні забезпечувати стійке положення транспортного засобу і вантажу під час навантажування, транспортування і розвантажування.
У разі виконання навантажувально-розвантажувальних робіт не дозволяється стропування вантажу, що знаходиться в нестійкому положенні, а також зміщення стропувальних пристроїв на підійнятому вантажі.
5.4. Такелажні пристрої (канати, троси, стропи, ланцюги) та вантажопідіймальні механізми (талі, лебідки, крани тощо), які використовуються під час експлуатації і ремонту, повинні бути перевірені і забезпечені клеймами або бирками, які вказують допустиме навантаження, дати проведеного випробування і наступного випробування.
5.5. Під час підіймання або переміщення вантажів повинно бути забезпечене освітлення місця робіт не нижче ніж 5 лк у разі виконання роботи вручну і не нижче ніж 10 лк у разі виконання роботи за допомогою машин і механізмів.
5.6. Під час навантажування і розвантажування труб повинні бути вжиті заходи проти самовільного їх скатування із штабелів або транспортних засобів.
5.7. Під час навантажування, транспортування і розвантажування балонів і посудин, що знаходяться під тиском, матеріалів у скляній тарі, горючих і вибухонебезпечних вантажів слід уникати ударів і поштовхів.
5.8. Під час ремонтних робіт у КЦ підіймання деталей і вузлів вантажопідіймальними засобами повинно виконуватись під керівництвом старшого машиніста (машиніста) КС з ремонту. Кранівники і стропальники повинні мати відповідні посвідчення та призначатися наказом керівника виробничого підрозділу.
5.9. Граничні норми вантажів під час переміщення вантажів по горизонтальній поверхні вручну встановлені «Граничными нормами подъема и перемещения грузов мужчинами», затвердженими постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань та Президією Всесоюзної Центральної Ради Професійних Союзів від 27.01.82 № 22/11-1, та Граничними нормами підіймання і переміщення важких речей жінками, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10.12.93 № 241 та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за № 194.
5.10. Балони із стиснутим і зрідженим газом необхідно перевозити спеціально обладнаними машинами. Балони повинні бути відокремлені один від одного м’якими прокладками і направлені головками в один бік. Вентилі на головках балонів повинні бути закриті запобіжними ковпаками.
5.11. Вибухові, радіоактивні, отруйні та інші небезпечні вантажі, а також незнешкоджена тара з-під них повинні перевозитися відповідно до вимог Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.07.2004 № 822, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.08.2004 за № 1040/9639, та нормативних документів з перевезення небезпечних вантажів.
6. Зварювально-монтажні роботи
6.1. Зварювально-монтажні роботи на об’єктах МГ необхідно виконувати згідно з вимогами чинних будівельних норм і правил, проектів виконання робіт, технологічних карт, цих Правил та нормативно-правових актів, що регламентують вимоги безпеки під час виконання електрозварювальних робіт.
Електрозварювальне обладнання повинно відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98, ДСТУ 2456-94 «Зварювання дугове і електрошлакове. Вимоги безпеки», ГОСТ 12.2.007.8-75* «ССБТ. Устройства электросварочные и для плазменной обработки. Требования безопасности» та нормативно-правових актів.
До зварювальних робіт на газопроводі і газонебезпечному обладнанні допускаються зварники, які пройшли спеціальне навчання, перевірку знань (атестацію) відповідно до вимог Правил атестації зварників, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 19.04.96 № 61, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31.05.96 за № 262/1287 (НПАОП 0.00-1.16-96), та отримали посвідчення зварника про атестацію, де вказані умови всіх випробувань, атестаційні категорії та область поширення допуску на конкретні умови зварювання.
Зварювальні роботи дозволяється виконувати за наявності технологічних карт, розроблених головним зварником або відповідальною особою за зварювальне виробництво і затверджених керівником газотранспортного підприємства.
6.2. Зварники та їх помічники (лінійні трубопровідники, монтажники тощо) зобов’язані під час виконання робіт застосовувати ЗІЗ, передбачені НПАОП 11.1-3.24-80 та нормативними документами, зокрема одягати спеціальний одяг і спеціальне взуття, користуватися захисною маскою зварника. У разі стельового зварювання необхідно користуватися подовженими рукавицями зварника (крагами).
6.3. Газорізальники під час виконання робіт зобов’язані застосовувати окуляри зі спеціальними світлофільтрами.
6.4. Під час зачищення зварних швів від шлаку та крапель металу працівники повинні користуватися відповідними ЗІЗ (спеціальний одяг, рукавиці, окуляри тощо).
6.5. Стаціонарні електрозварювальні роботи повинні виконуватись у спеціально спорудженихчи в спеціально пристосованих будівлях (приміщеннях), оснащених згідно з проектом. Не дозволяється зберігати в цих приміщеннях легкозаймисті речовини.
6.6. Під час виконання електрозварювальних робіт у вибухонебезпечних приміщеннях не дозволяється використовувати дріт для заземлення, металоконструкції, корпуси обладнання та трубопроводи як приєднувальний зворотний струмопровід.
6.7. Підмостки для виконання зварювальних робіт на риштуваннях повинні бути покриті листами заліза або азбесту, щоб краплі розплавленого металу не спричинили пожежі чи травмування людей.
6.8. Для підводу струму до електродотримача повинні застосовуватись гнучкі, цілі або з’єднані із декількох фрагментів за допомогою спеціальних з’єднувачів ізольовані кабелі, захищені від пошкоджень. Не дозволяється застосовувати кабелі, що з’єднані методом скрутки та з пошкодженою ізоляцією.
6.9. Зварювальний апарат, допоміжні пристрої і механізми, що не задіяні в технологічному процесі зварювання, повинні бути на відстані не ближче ніж 20 м від місця вогневої роботи.
6.10. Після закінчення роботи чи під час перерви джерело живлення зварювальної дуги повинно бути вимкнене.
6.11. Ремонтувати зварювальне коло (кабелі, електродотримачі тощо) дозволяється при вимкненому джерелі живлення.
6.12. Температура нагріву окремих складових зварювального агрегату (трансформаторів, підшипників, щіток, контактів вторинного ланцюга тощо) не повинна перевищувати 75 °С. У разі підвищення температури вище допустимої агрегат необхідно вимкнути.
6.13. У разі виявлення під час роботи пробою напруги на корпус зварювального апарата необхідно негайно зупинити зварювання і вимкнути апарат.
6.14. Ацетиленовий генератор повинен бути встановлений не ближче ніж 10 м від місця проведення робіт або іншого відкритого джерела вогню з навітряного боку.
6.15. Балони з киснем (не більше двох) необхідно розташовувати з навітряного боку не ближче ніж 10 м від місця проведення вогневих робіт з розривом між ними не менше ніж 5 м.
Під час експлуатації балонів не дозволяється повністю виробляти газ, який в них знаходиться. Залишковий тиск газу в балоні повинен бути не нижче ніж 0,05 МПа (0,5 кгс/см2).
Не дозволяється безпосередній контакт кисню (негерметичного балона з киснем) з мастильними матеріалами та іншими вуглеводневими легкозаймистими рідинами.
6.16. Газорізальник, при розрізанні криволінійного фрагмента трубопроводу, наприкінці різання повинен перебувати з внутрішньої сторони кривої трубопроводу.
6.17. Балони із стисненими і скрапленими газами під час транспортування і зберігання повинні бути захищеними від нагріву сонячним промінням або джерелами опалювання.
Не дозволяється транспортування і зберігання балонів із стисненим і скрапленим газами без заглушок на штуцерах вентилів і без захисних ковпаків. Під час транспортування і зберігання балонів необхідно запобігати їх падінню та ударам між собою.
6.18. Не дозволяється сумісне транспортування і зберігання балонів з киснем, ацетиленом, зрідженим вуглеводневим газом, паливно-мастильними матеріалами та жирами.
У виняткових випадках допускається сумісне транспортування кисневих балонів та балонів з ацетиленом та зрідженим вуглеводневим газом за умови:
а) одночасного транспортування не більше десяти балонів;
б) ретельного очищення балонів і кузова автомобіля від слідів жиру і мастила;
в) наявності на корпусі балонів амортизаційних гумових кілець;
г) розміщення балонів в один ряд на дерев’яній підставці;
ґ) розділення і максимального віддалення в кузові автомобіля балонів з киснем і паливним газом.
6.19. У разі використання для розрізання металів ЛЗР (гасу, бензину тощо) необхідно дотримуватись таких вимог:
а) ємність з паливом повинна бути встановлена з навітряного боку не ближче ніж 5 м від балонів з киснем і від місця роботи, а також від будь-якого джерела вогню;
б) ємність повинна бути заповнена паливом не більше ніж на 3/4 об’єму, тиск в ємності не повинен перевищувати 0,3 МПа (3 кгс/см2);
в) після закінчення роботи не допускається випуск повітря із ємності з паливом до повного згасання полум’я різака.
6.20. Не дозволяється взаємне замінювання шланга для ацетилену та шланга для кисню.
6.21. Під час виконання робіт необхідно слідкувати за тим, щоб шланги не перекручувались, не переламувались та не торкалися провідників зі струмом, нагрітих поверхонь і не забруднювались мастилом і жировими речовинами. На шланги не повинні попадати розплавлені краплі металу і шлак.
У разі прокладання шлангів через проїзди і проходи їх необхідно захистити від механічного руйнування.
6.22. Використання у складі виробничого обладнання та/або контрольно-вимірювальних приладів джерел іонізуючого випромінювання для неруйнівного методу контролю якості зварних з’єднань має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за № 978/7266 (НП 306.5.05/2.065-2002), Державних гігієнічних нормативів «Норми радіаційної безпеки України» (НРБУ-97), уведених у дію постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 № 62 (ДГН 6.6.1.-6.5.001-98), та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2005 № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).
6.23. Особи, які здійснюють дефектоскопію зварних з’єднань, повинні пройти навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05 та мати посвідчення на право проведення відповідного виду контролю зварювальних робіт.
6.24. У разі застосування магнітографічного контролю зварних з’єднань прилади відтворення і джерело живлення потрібно заземляти згідно з вимогами заводських інструкцій.
6.25. Транспортування закритих джерел іонізуючого випромінювання дозволяється за наявності відповідної ліцензії на провадження діяльності з перевезення радіоактивних матеріалів з дотриманням вимог Правил ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів (ПБПРМ-2006), затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 30.08.2006 № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18.09.2006 за № 1056/12930.
7. Ізоляційно-укладальні роботи
7.1. Ізоляційно-укладальні роботи на об’єктах МГ повинні виконуватись згідно з вимогами цих Правил, технологічних карт та інших нормативних документів.
7.2. Усі ізоляційні матеріали повинні відповідати вимогам нормативних документів.
7.3. Усі роботи, пов’язані з нанесенням ізоляції (укладання труб на лежаки та в траншею, очищення, покриття ґрунтовкою та ізоляцією), повинні виконуватися під керівництвом майстра, бригадира або іншої відповідальної особи.
7.4. Робоча ділянка траси газопроводу повинна бути підготовлена так, щоб очисні та ізоляційні машини мали можливість без перешкод просуватися вздовж трубопроводу.
7.5. Не дозволяється одночасне проведення робіт у котловані по зварюванню та ізоляції газопроводу.
7.6. Працівники, які зайняті на роботі з гарячими ізоляційними матеріалами, повинні бути у відповідних ЗІЗ:
а) у брезентових куртках та брюках (брюки повинні бути широкими та одягненими на випуск), а в зимовий час — у ватяних костюмах;
б) у шкіряних напівчоботах або чоботах (під брюки);
в) в окулярах та брезентових рукавицях з підкладкою та крагами під час приготування, перенесення, розливання гарячої бітумної мастики, огортання трубопроводів обгорткою по незастиглому покриттю;
г) у брезентових шоломах зі склом для захисту очей.
7.7. Під час механізованого очищення та ізоляції трубопровід слід підтримувати кранами-трубоукладачами на висоті, достатній для проходу очисних та ізоляційних машин, але не вище ніж 0,8 м над лежаками (від низу труби). Взаємне розміщення трубоукладачів повинно відповідати вимогам безпеки, встановленим відомчими будівельними нормами Міністерства палива та енергетики України «Магістральні газопроводи. Лінійна частина. Капітальний ремонт» (ВБН В.3.1-00013741-08:2008) та «Строительство магистральных и промысловых трубопроводов. Противокоррозионная и тепловая изоляция» (ВСН 008-88).
7.8. Не дозволяється перебувати між траншеєю та трубопроводом напроти трубоукладачів, очисних та ізоляційних машин.
7.9. Піскоструменеве очищення труб виконується з дотриманням таких вимог:
а) робочі місця повинні мати огорожу та знаки безпеки;
б) апарати піскоструменевого очищення повинні бути обладнані засобами пожежогасіння;
в) між працівником, що займається очищенням труби, та працівником, який обслуговує піскоструменевий апарат, повинна бути встановлена сигналізація;
г) необхідно постійно контролювати якість піску;
ґ) після закінчення роботи подавання повітря в колектор необхідно припинити і тиск в ньому знизити до атмосферного;
д) працівники повинні бути забезпечені відповідними ЗІЗ (навушники, шолом);
е) повинна бути автономна система подавання повітря для дихання.
7.10. Гідроструменеве очищення труб виконується з дотриманням таких вимог:
а) в радіусі 10 м не повинні перебувати працівники;
б) не дозволяється направляти пістолет гідроочищення в бік від труби;
в) повинен здійснюватись постійний контроль герметичності шлангів високого тиску;
г) працівники повинні бути забезпечені спеціальними ЗІЗ.
7.11. При роботі з ґрунтовкою необхідно дотримуватись правил пожежної безпеки. Не дозволяється користуватися відкритим вогнем, а приготування ґрунтовки та праймеру виконувати на відстані ближче ніж 50 м від відкритого вогню.
7.12. Під час підготовки, перенесення та нанесення ґрунтовки (праймеру) на трубопровід не дозволяється палити.
7.13. Бочки з ґрунтовкою необхідно зберігати в окремому приміщенні або під навісами, дотримуючись у цьому випадку правил пожежної безпеки.
7.14. Під час виконання навантажувальних робіт не дозволяється кидати бочки з ґрунтовкою та відкривати їх кришки ударами металевих предметів.
7.15. Місце розливу ґрунтовки чи бензину необхідно посипати піском або землею. Забруднений пісок (землю) необхідно зібрати в металеву тару та обробити нейтралізатором.
7.16. У разі загоряння ґрунтовки можна застосовувати усі засоби пожежогасіння, за винятком води.
7.17. Зливати ґрунтовку в бак ізоляційної машини необхідно механізованим способом.
7.18. Ґрунтовку для бітумної ізоляції готують на безпечній від місця розігріву бітуму відстані. Для змішування бензину з бітумом слід бітум, розігрітий до температури не вище ніж 100 °С, вливати тонкою цівкою в бензин (а не навпаки), весь час перемішуючи суміш дерев’яною мішалкою.
7.19. Не дозволяється застосовувати етильований бензин і бензол як розчинники для приготування ґрунтовки.
7.20. У котловані та траншеї наносити ґрунтовку на трубопровід повинні не менше двох працівників.
7.21. Котел для приготування бітумної мастики необхідно розташовувати не ближче ніж 30 м від газопроводу, заповненого газом. Робочий майданчик біля котла повинен бути обладнаний таким чином, щоб верх котла був на рівні грудей працівника.
7.22. Бітумоплавильний котел необхідно завантажувати не більше ніж на 3/4 його об’єму.
7.23. Територія, на якій розташовуються котли, повинна бути очищена від трави. Біля місць приготування мастики необхідно мати комплект протипожежних засобів.
7.24. Під час роботи котлів необхідно вжити заходи з недопущення загоряння мастики.
7.25. Гарячу мастику подають у траншею в спеціальному металевому бачку, який заповнюється не більше ніж на 3/4 його об’єму. Бачок повинен мати кришку, яка щільно зачиняється і має запірний пристрій. Опускати бачок в траншею необхідно на міцній мотузці з карабіном із спеціально виконаного містка, ширина якого не менше ніж 1 м і який має поручні. Бачок встановлюють на дно траншеї після виведення звідти працівників.
7.26. При подачі ґрунтовки або мастики до котловану вручну спуск в котлован повинен обладнуватися маршовою драбиною або пологим трапом з поручнями та поперечними рейками.
7.27. Під час роботи з бітумом рекомендується змащувати шкіру обличчя, шиї та рук захисними пастами або ланоліном.
7.28. У зв’язку з токсичністю випаровування толуолу максимальні обсяги приготування кремнієорганічної композиції в базових умовах не повинні перевищувати 150 л (180 кг).
7.29. Під час нанесення ізоляційних покриттів необхідно дотримуватися таких вимог:
а) працівники повинні бути забезпечені ЗІЗ;
б) в радіусі 10 м не повинні перебувати працівники;
в) апаратура безповітряного розпилення повинна відповідати вимогам безпечної експлуатації електроустановок;
г) під час роботи не дозволяється залишати без нагляду установку для нанесення покриття та ліквідовувати будь-які неполадки;
ґ) шланги високого тиску повинні бути ретельно захищені від пошкоджень та постійно контролюватись;
д) змішування компонентів повинно відбуватися на відкритому повітрі;
е) розчинники повинні зберігатись в щільно закритій тарі при температурі, яка не перевищує 25 °С(не допускається пряме попадання сонячних променів на композити);
є) вимоги до зберігання компонентів ізоляції повинні відповідати вимогам до вогненебезпечних матеріалів;
ж) ізоляційні матеріали повинні зберігатися на робочих місцях в кількості, яка необхідна на одну робочу зміну.
7.30. Під час виконання ізоляційних робіт не допускається присутність в траншеї людей, безпосередньо не зайнятих виконанням цих робіт.
7.31. Не дозволяється скидання та волочіння по землі труб з ізоляцією.
7.32. Накладання склополотна на трубопровід повинно здійснюватися ізоляційною машиною. Накладання склополотна вручну не дозволяється. Склополотно, що накладається на трубу, повинно бути просякнуте ізоляційною мастикою.
7.33. До початку робіт з укладання трубопроводу в траншею необхідно перевірити стан канатів, блоків, рушників та пристроїв гальмування трубоукладачів.
7.34. Під час укладання трубопроводу повинні застосовуватися м’які рушники або вантажозахватні пристрої з еластичними накладками. Не дозволяється застосовувати троси, ланцюги та інші вантажозахватні пристрої, що викликають пошкодження ізоляції.
7.35. У зоні укладання газопроводу не дозволяється перебування працівників у траншеї та між траншеєю і трубопроводом.
7.36. Під час укладання трубопроводу в траншею машиністи трубоукладачів повинні працювати узгоджено за сигналами бригадира (сигнальника), який призначається керівником робіт.
7.37. До початку роботи з електричним дефектоскопом він повинен бути надійно заземлений.
7.38. Під час виконання дефектоскопії не дозволяється: працювати без діелектричних рукавичок та гумового взуття; торкатися до щупа та заземлювача або ремонтувати прилад, не вимкнувши його живлення; перевіряти якість ізоляції, якщо її поверхня волога.
7.39. Під час здійснення контролю якості ізоляції методом катодної поляризації вмикання джерела електроживлення здійснюється після монтажу схеми. Демонтаж схеми виконується після вимкнення джерела електроживлення. Корпус генератора повинен бути заземлений.
8. Робота в гірських умовах
8.1. На ділянках з поперечним схилом до 8° допускається проводити земляні роботи механізмами без утримуючих пристосувань.
На поперечних схилах понад 8° слід влаштовувати полиці. Конструкція полиць встановлюється проектом з урахуванням діаметра труб і одностороннього руху механізмів по полиці.
На поперечних схилах до 15° включно в нескельних і розрихлених скельних ґрунтах полиці необхідно розробляти поперечними проходами бульдозерів. Доробку і планування основи полиці необхідно виконувати повздовжніми проходами бульдозера. Ґрунт з напіввиємки переміщується для відсипки напівнасипу.
На косогорах з поперечним схилом більше 15° полиці слід розробляти одноківшевими екскаваторами з прямою лопатою з переміщенням ґрунту в напівнасип. Остаточну доробку і планування виконують бульдозерами.
На косогорах з поперечним ухилом більше 45° і висотою косогору над основою більше ніж 30 м, а також в місцях крутих поворотів радіусом менше ніж 10 м допускається місцеве розширення полиць за рахунок насипної частини, передбаченої проектом.
8.2. Для надання стійкості насипній частині полиці необхідно:
а) осушити основу шляхом відведення поверхневих вод;