1.80. Привід панорами необхідно встановлювати на спеціальних площадках з вільним доступом до барабана і механізму.
1.81. У робочому положенні доріжка повинна бути закріплена розтяжками для запобігання розгойдуванню. Вертикальне переміщення доріжки повинно бути забезпечено надійним стопорінням підіймального механізму. Не дозволяється жорстке закріплення кінців доріжки панорами до несучих конструкцій сцени.
1.82. Посадка барабана на вал повинна бути надійною, що запобігає самовільному роз’єднанню деталей.
1.83. Під час обладнання наскрізних панорамних валів, що проходять від робочих галерей до планшета, верхня опора та привідний механізм повинні монтуватися на самостійній конструкції, безпосередньо пов’язаній з конструкцією планшета сцени або несучими конструкціями робочих галерей (балки, консолі). Не дозволяється установка й закріплення верха панорамних валів і їхніх механізмів тільки до настилу підлоги, огороджень, поручнів робочих галерей.
1.84. Портальні лаштунки облаштовуються на планшеті або виготовляються підвісними.
1.85. Каркас лаштунків, який спирається ходовими колесами на планшет, повинен мати додатково верхні ролики для руху по горизонтальних напрямних, щоб запобігти зсуву у вертикальній площині. Підвісні лаштунки повинні мати по нижньому краю напрямний профіль, який входить в окантовану металом щілину планшета.
1.86. Конструкція лаштунків повинна забезпечувати міцність у разі збільшення корисного вертикального рівномірно-розподіленого навантаження 0,8 кН/м2по поверхні настилу балкона для освітлювальної апаратури з коефіцієнтом перевантаження 1,3 і фактичного навантаження від обладнання.
1.87. Балкони лаштунків облаштовуються огородженням відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059-89 і бортовою смугою висотою 0,15 м від настилу. Огородження повинні забезпечувати міцність у разі прикладання горизонтального навантаження 0,1 кН/м2по всій довжині огородження з коефіцієнтом перевантаження 1,2.
1.88. Пересувати лаштунки дозволяється безпосередньо вручну або за допомогою ручного приводу, який встановлюють в габаритах лаштунків. Рукоятки ручного приводу повинні легко зніматись.
1.89. На нижніх або верхніх напрямних повинні бути установлені обмежувачі ходу лаштунків. Ходове колесо портальних лаштунків повинно мати реборди або переміщатися в жолобчастій доріжці.
1.90. Східці портальних лаштунків, починаючи від рівня першого балкона і до верха каркаса, повинні мати вертикальне огородження у вигляді дуг, які розташовані на висоті 0,8 м одна від одної.
Ширина дуг береться по ширині східців, глибина дуг не повинна бути менше ніж 0,7 м і не більше ніж 0,8 м. Дуги між собою повинні з’єднуватись вертикально сталевою смугою.
1.91. Відстань між щаблями східців повинна бути не більше ніж 0,3 м. Діаметр прутків для щаблів повинен бути не менше ніж 16 мм.
1.92. Пересувні освітлювальні рами обладнуються ручним або електричним приводом.
Металеві доріжки для пересування рам повинні монтуватися на несучих конструкціях нижньої (освітлювальної) галереї.
1.93. Рами повинні мати пристрій для надійної фіксації їх у робочому положенні.
1.94. Пересувні освітлювальні рами повинні бути обладнані висувними (телескопічними) драбинами.
1.95. На висоті більше трьох метрів від планшета сцени висувна драбина повинна бути огороджена металевими дугами.
1.96. Польотні пристрої для людей повинні бути з жорсткою доріжкою у вигляді напрямних. Напрямні жорсткої доріжки повинні нерухомо прикріплюватися до колосників.
1.97. Швидкість підйому і пересування кареток польотного пристрою під час польотів людей по горизонталі не повинна перевищувати 2 м/сек, а по вертикалі —1,0 м/сек.
Приводи лебідок польотних пристроїв повинні бути ручними, мати два барабани роздільно для управління горизонтальним рухом і підйомом об’єкта, з обов’язковим встановленням на барабані підйому гальм двосторонньої дії.
1.98. У польотних пристроях для людей допускаються тільки сталеві канати хрестової звивки.
1.99. Каретки польотних пристроїв і поліспасних блоків повинні надійно й безшумно пересуватися і мати пристрої від випадання або заїдання тягових і піднімальних канатів.
1.100. Ходове колесо кареток і всі блоки піднімального пристрою повинні виготовлятися з металу. Не дозволяється використовувати для польотів неметалеві ролики.
1.101. Доріжки для руху кареток повинні мати обмежувачі крайніх положень.
1.102. Каретки польотних пристроїв повинні мати не менше двох ходових коліс.
1.103. Місця встановлення приводу повинні обладнуватися сигналізацією і зв’язком з помічником режисера.
1.104. Рукоятки лебідок приводу для підіймання і пересування повинні мати пристосування для фіксації, які унеможливлюють самовільні дії. Зусилля на привідній рукоятці ручного приводу не повинно перевищувати 15 кг.
1.105. Закріплення пояса або колиски до ходової каретки повинно здійснюватись за допомогою сталевого каната. Пояси повинні виготовлятися тільки за розміром артиста, зайнятого в польоті, та випробовуватись на міцність. Пояс на артисті повинен застібатися не тільки на рівні талії, але і на рівні грудей. Пояс до сталевого каната закріплюється подвійним гачком.
1.106. Клапани димових люків для випуску диму та газів повинні влаштовуватися в спеціальному ліхтарі над сценою або в стіні сценічної коробки, вище колосникової решітки. Загальна площа отвору димових люків повинна бути не менше 2,5 % від площі сцени на кожні 10 м висоти від трюму до гребня даху. Люки, які розташовані у протилежних стінках ліхтаря або стінах сценічної коробки, повинні мати однакову площу перерізу.
1.107. Стінки ліхтарів для установки клапанів повинні бути вертикальними. Допускається улаштування похилих стінок з гострим кутом нахилу. Не дозволяється влаштовувати похилі стінки ліхтарів з тупим кутом клапанів з вертикальною віссю обертання.
1.108. Відкривання клапанів димових люків повинно відбуватися безпосередньо під дією моменту від сили ваги при звільненні їх від утримуючого пристосування, яке забезпечує подолання опору повороту клапана, рівного 300 Н/м (30 кгс/м) його периметра.
1.109. Лебідка димових люків повинна забезпечувати:
часткове або повне відкривання люків із наступним їх закриттям (якщо використовують для вентиляції);
аварійне відключення люків при дистанційному (електричному) або місцевому ручному управлінні.
1.110. Лебідки димових клапанів встановлюють в приміщенні пожежного поста. Дозволяється розміщувати лебідки в інших приміщеннях за умови, що лебідки будуть обнесені надійним огородженням, яке замикається, і дистанційне аварійне управління ними здійснюється з приміщення пожежного поста. Між лебідкою і конструкціями приміщення повинен бути вільний круговий прохід шириною не менше ніж 1 м.
1.111. Електрична схема управління димовими клапанами повинна забезпечити дистанційне відкривання люків із планшета сцени, приміщення пожежного поста і приміщення лебідки.
1.112. Канати управління димовими клапанами повинні мати п’ятикратний запас міцності.
1.113. Канати управління димовими клапанами, які йдуть уздовж стін сценічної коробки і по колосниках, повинні мати огородження.
1.114. Вантажі балансирів повинні надійно закріплюватися на своїх місцях спеціальними замками або запірними планками.
1.115. Робота димових люків повинна регулярно перевірятися. У зимовий період необхідно стежити, щоб крайки по периметру клапанів не змерзалися.
1.116. Клапани димових люків на зимовий період необхідно утеплювати і не рідше одного разу на 10 днів перевіряти на надійність їх роботи.
2. Вимоги безпечної експлуатації нижнього механічного обладнання
2.1. Конструкція вбудованих сценічних пристроїв планшета (коло, фурки, шторки люків-провалів, підіймально-опускні площадки, кришки сейфа, кришки рамп, які трансформуються, пластини транспортерів тощо) повинна забезпечувати міцність під час прикладання корисного вертикального рівномірно-розподіленого навантаження по площі настилу 5 кН/м2з коефіцієнтом перевантаження 1,3 і горизонтального навантаження з розрахунку 0,3 кН/м2з коефіцієнтом перевантаження 1,4.
2.2. Для сценічних пристроїв, які мають трюм, міцність конструкції повинна забезпечувати додаткове вертикальне рівномірно-розподілене навантаження 0,1 кН/м2по площі настилу трюму з коефіцієнтом перевантаження 1,3.
2.3. Потужність приводу вбудованих і «накладних» пристроїв планшета повинна забезпечувати рух сценічних пристроїв (підйом, переміщення, обертання) при корисному вертикальному рівномірно-розподіленому навантаженні 1 кН/м2по площі настилу планшета з коефіцієнтом перевантаження 1,3, а за наявності трюму додатково 0,5 кН/м2по площі настилу трюму з коефіцієнтом перевантаження 1,3.
2.4. Проходи повинні бути не менше, м:
на планшеті між стіною і краєм круга, кільця, підіймально-опускної площадки, протипожежної завіси — 0,7;
на планшеті сцени між м’якою декорацією і краєм круга, кільця підіймально-опускної площадки — 0,5;
на планшеті сцени між торцевим краєм транспортера і стіною — 1,5;
у трюмі між частинами, що виступають та рухаються, і нерухомими конструкціями — 0,7;
висота від підлоги ігрового трюму до конструкцій, що виступають — 1,9.
2.5. Зазори між настилами пристроїв, що рухаються, і планшетом сцени не повинні бути більше ніж 0,01 м.
2.6. Стаціонарні круги сцен, естрад можуть бути урізаними, урізаними з обертальним трюмом (піддоном), барабанними з піднімальними площадками і врізними ексцентриками.
2.7. Конструкція приводу круга не повинна допускати пробуксовки каната або ведучих коліс.
2.8. Простір, у якому знаходиться круг з підвісним трюмом або барабанний, повинен мати огородження відповідно до ГОСТ 12.4.059-89, що охоплює круг по всьому периметру.
Підвісний трюм та ігровий трюм барабанного круга повинні мати суцільне сітчасте огородження по всьому периметру круга.
2.9. Двері входу й виходу з барабанного круга і круга з обертовим трюмом (піддоном) повинні бути зблоковані з приводом обертання круга. При відкритих вхідних дверях круг не повинен обертатися.
2.10. Відстань між частинами, що виступають, обертального барабанного круга й круга з піддоном і підлогою трюму під ними повинна бути не менше ніж 0,5 м.
2.11. Натягання тягового каната повинно здійснюватися за допомогою противаги. Не дозволяється застосувати гвинтовий натяжний пристрій.
2.12. Привідний канат повинен мати не менше ніж п’ятикратний запас міцності на розривне зусилля.
2.13. Лінійна швидкість круга (по зовнішньому краю) не повинна перевищувати 1 м/сек. Регулювання швидкості повинно бути або плавним, або ступінчатим.
2.14. Круг урізаного типу без піддонів під час використання люків-провалів повинен мати блокіратор вмикання приводу круга.
2.15. Електролебідка приводу круга встановлюється у трюмі у спеціальному ізольованому приміщенні. При відсутності спеціального приміщення електропривід допускається загороджувати сітчастою конструкцією з дверима, які зачиняються на замок.
2.16. Електропривід круга, кільця обладнується ручним аварійним приводом. Механізм вимикання і рукоятка, яка знімається, обладнуються електричним блокуванням, яке запобігає включенню електропривода при надітій рукоятці.
2.17. Електропривід круга, кільця рекомендується обладнувати контролювальним пристроєм за обертанням круга. Прилад-покажчик монтується на пульті помічника режисера або спеціальному пульті.
2.18. Кільцеві струмоприймачі повинні мати глухе огородження з оглядовими дверцятами.
2.19. Управління швидкістю обертання круга повинно здійснюватися з пульта помічника режисера або із спеціального пульта. На пульті управління кругом повинна бути кнопка «Стоп» для аварійної зупинки круга.
2.20. Для зниження рівня шуму опорні катки круга, крім барабанного, повинні мати бандажі з твердої гуми.
2.21. Стаціонарні фурки можуть пересуватися як паралельно, так і перпендикулярно до портальної стіни. Привід може бути механічним або ручним.
Швидкість руху фурки повинна бути не більше ніж 0,5 м/сек. У театрах опери і балету швидкість руху повинна плавно регулюватися в межах 0,05–0,75 м/сек. Електропривід фурки повинен мати електромагнітне гальмо замкнутого типу.
2.22. Запас міцності тягового каната на зусилля розриву повинно бути не менше ніж 4,5.
2.23. Фурки з електроприводом повинні мати незалежну подвійну систему діючих кінцевих вимикачів. Аварійний вимикач повинен автоматично зупиняти фурку у разі переходу робочого положення на більше ніж 0,2 м.
Робочий вимикач повинен автоматично зупиняти фурку в її робочому положенні. Барабан електропривода повинен мати жорсткий кінематичний зв’язок з кінцевим вимикачем.
2.24. Фурки можуть бути суцільними або збірними. Фурки великих розмірів допускається обладнувати урізними обертовими кругами і кільцями.
2.25. Розміри фурок, які розташовують на ар’єрсцені, кишенях і планшеті сцени, естради, повинні бути такими, щоб забезпечити між ними та стіною прохід шириною не менше ніж 0,7 м.
2.26. Планшет сцени, естради, обладнаний врізними фурками, повинен мати вирівнювальні площадки. У підлозі кишень і ар’єрсцени допускається не влаштовувати вирівнювальних площадок за наявності розбірних огороджень фурок.
2.27. Управління електроприводом фурок повинно здійснюватися з пульта помічника режисера або зі спеціального пульта. На пульті управління повинна бути кнопка «Стоп» для аварійної зупинки фурок.
2.28. Підіймально-опускні площадки планшета і барабанного круга повинні переміщуватися в жорстких вертикальних напрямних і, як правило, повинні бути обладнані підіймальним трюмом. У верхньому положенні площадки підлога трюму повинна бути на одному рівні з планшетом сцени, естради або круга.
2.29. Підіймально-опускні площадки типу «ножиці» встановлюють без вертикальних напрямних і без підіймального трюму.
2.30. Підіймально-опускні площадки з підіймальним трюмом по контуру повинні бути обладнані контактними або дистанційними датчиками («плавальні рейки», пневматичні, світлооптичні тощо), які при зіткненні з ними або при перетинанні зони їхньої дії стороннім тілом (нога людини, різноманітні предмети) повинні розривати ланцюг керування і негайно зупиняти площадку.
2.31. Допускається експлуатація підіймально-опускних площадок без пристрою блокування за умови, що під час підйому й опускання установлюється тимчасове огородження, включається звукова і світлова сигналізації.
2.32. Підіймально-опускні площадки без підіймального трюму облаштовуються на глибину ігрового трюму з усіх сторін постійними огородженнями відповідно до ГОСТ 12.4.059-89, які повинні під час підйому, опускання або установки площадок у проміжне положення унеможливлювати випадкове потрапляння під дану або сусідню площадку людей або предметів. Місце установки площадок в ігровому трюмі повинно бути відділене від простору трюму поручневим огородженням відповідно до ГОСТ 12.4.059-89.
2.33. За наявності декількох підіймально-опускних площадок в оркестровій ямі огородженнявстановлюють на суміжних сторонах площадок. Сторони площадок, що примикають до стін оркестрової ями, допускається влаштовувати без огородження.
2.34. Якщо відповідно до постановочних вимог у спектаклі, концерті, репетиції підіймально-опускні площадки з підіймальним трюмом потрібно встановити в проміжне положення (під час підйому) або опустити і разом з тим в планшеті сцени, естради утворюється проріз, то в цьому випадку необхідно встановлювати тимчасові огородження, які захищають від випадкового падіння людей у прорізи, що утворилися. Як огородження допускається використовувати елементи декорацій спектаклю, концерту.
2.35. Прискорення під час руху підіймально-опускних площадок не повинно перевищувати 1 м/сек2.
2.36. Привід підіймально-опускних площадок може бути електромеханічним або гідравлічним (плунжерний або з гідродвигуном). Електропривід площадки повинен мати електромагнітне гальмо замкнутого типу і пристрій, що стежить за положенням площадки під час руху. Електропривід повинен мати жорсткий кінематичний зв’язок з кінцевими вимикачами.
2.37. Привідні механізми підіймально-опускних площадок повинні забезпечувати зупинку в будь-якому заданому положенні.
2.38. Піднімальні механізми з гідроприводом повинні мати пристрій, який запобігає самовільному опусканню площадки.
2.39. Площадки з канатним приводом повинні мати пристосування, що забезпечують рівномірність натягу усіх канатів.
2.40. Підіймально-опускні площадки з електроприводом повинні мати подвійну систему незалежно діючих кінцевих вимикачів. Аварійний вимикач повинен автоматично зупиняти площадку у разі переходу допустимих положень.
2.41. Усі деталі підіймально-опускних площадок, які рухаються в межах ігрового трюму, повинні мати огородження, що перешкоджає випадковому доторку до них під час підйому або опускання.
2.42. Висота напрямних підіймально-опускної площадки повинна бути така, щоб за межею верхнього робочого положення була можливість вільного ходу площадки на висоту не менше ніж 0,1 м. За межами нижнього робочого положення має залишатися вільний простір не менше, ніж 1 м від трюму площадки, що виступає, до підлоги трюму сцени або барабанного трюму.
2.43. Під час встановлення підіймально-опускної площадки в робоче положення повинна бути виключена будь-яка можливість самовільного руху площадки вниз.
2.44. Дверні прорізи, які служать для входу оркестрантів в оркестрову яму, повинні бути забезпечені автоматичними замками, що замикають двері раніше, ніж піднімальна підлога відійде від рівня входу на 0,05 м. Автоматичний замок повинен бути так улаштовано та встановлено, щоб йоговідмикання було неможливе, якщо підлога знаходиться не на рівні входу. Крім того, на дверях повинні бути електричні блок-контакти, що перешкоджають руху підлоги, якщо відкрито двері.
2.45. Коли підлога оркестрової ями рухається на вихідних дверях і в приміщенні оркестру повинно засвічуватися світлове табло, яке попереджає про рух.
2.46. Не дозволяється підіймально-опускну підлогу в оркестровій ямі з навісним козирком використовувати для підйому людей.
Піднімати людей в оркестровій ямі можна тільки за умови, що стінки оркестрової ями гладкі та не мають виступів.
2.47. Керування підіймально-опускними площадками необхідно здійснювати з пульта управління, що встановлено на планшеті сцени, естради, в трюмі або спеціальному приміщенні з повним оглядом усіх площадок.
Схеми управління підіймально-опускними площадками повинні забезпечувати як індивідуальний, так і груповий підйом площадок, мати світлову сигналізацію й аварійні кнопки«Стоп»в безпосередній близькості від площадок.
2.48. Прорізи в планшеті сцени призначені для підіймання і опускання людей через люки-провали, які мають розміри не менше ніж 0,7 ? 0,7 м.
2.49. Люки-провали можуть бути з електроприводом або з ручним приводом і повинні мати жорсткі напрямні. Електропривід повинен мати аварійний ручний привід. Платформа повинна бути підвішена не менше ніж на двох тягових канатах.
2.50. Швидкість підйому й опускання люка-провалу при ручному приводі визначається можливостями ручного приводу, а при електроприводі вона не повинна бути більшою ніж 0,75 м/сек.
2.51. Міцність вантажних і тягових канатів повинна забезпечувати не менше ніж дев’ятикратний запас.
2.52. Ручний привід люка-провалу повинен мати вантажоупорне гальмо, а барабани — гвинтові пази для намотування канатів.
2.53. Затвори клапанів люка-провалу повинні мати кріплення, які унеможливлюють їх самовільне відчинення.
2.54. Люки-провали повинні мати блокування, яке забезпечує підйом платформи тільки при цілком відкритих шторках, а закриття шторок — тільки при досягненні платформою крайнього нижнього положення.
2.55. Незалежно від наявності гальм платформа люка-провалу повинна мати пристрій, що надійно фіксує її у верхньому положенні.
2.56. Стаціонарні сейфи повинні бути обладнані штанговими підіймачами з електроприводом вантажопідіймальністю до 5 кН.
2.57. Конструкція підвісу штанги і схема роботи підіймача з електроприводом повинні відповідати усім вимогам, що встановлені для сценічних підйомників.
2.58. Сейфи зі штанговими підіймачами повинні бути обладнані двома видами полиць:
широкими, шириною не менше ніж 1,0 м і розташовуватись не ближче ніж через 1,9 м, щоб забезпечити прохід людини;
вузькими, шириною не більш 0,7 м, у проміжку між широкими, з відстанню не менше ніж 0,6 м.
2.59. Ширина проходу між двома рядами широких полиць або одним рядом широких полиць і стіною повинна бути не менше 0,6 м.
2.60. При глибині стаціонарного сейфа більше ніж 3,5 м повинна бути обладнана підіймальна площадка з електроприводом або на кожному ярусі між широкими полицями повинні бути влаштовані відкидні кришки, що перекривають сейф.
2.61. Конструкція касетного сейфа і підіймально-опускної площадки при дії корисного вертикального рівномірно-розподільного навантаження по площі полиць або площадки повинна забезпечувати міцність 2 кН/м2з коефіцієнтом перевантаження 1,3.
2.62. Конструкція настилу полиць стаціонарного сейфа повинна забезпечувати міцність 3 кН/м2з коефіцієнтом перевантаження 1,3 при дії корисного вертикального рівномірно-розподіленого навантаження по площі полиць.
2.63. Тросову підвіску площадки, противаги або касет необхідно виконувати не менше ніж на чотирьох канатах.
2.64. Пристрої уловлювачів регуляторів швидкості для піднімальної площадки та касетного сейфа при тросовій системі приводу не потрібні.
2.65. Цегляні або бетонні стінки сейфа, що примикають до полиць, для запобігання передачі вогкості від стін до декорацій, які зберігаються, повинні бути обладнані дерев’яними дошками, покладеними на рейки. Деревина повинна бути глибоко просочена вогнезахисним розчином.
2.66. Полиці сейфа повинні бути з нахилом до стіни не більше ніж 10°.
2.67. Скатки декорацій повинні зберігатися у декілька рядів пірамідою. Полиці сейфа для запобігання падінню скаток повинні бути обладнані підпряжними пасами.
2.68. Управління електроприводом піднімальної площадки допускається тільки з одного місця — з підіймальної площадки, а керування електроприводом касетного підіймача та підіймача штангового типу з планшета сцени. Рух повинен супроводжуватися звуковою й світловою сигналізаціями.