9.У цехах, що будуються або перебувають на реконструкції, переливання продуктів плавки з ковша в ківш змішування повинно проводитися на вузлі переливань, що обладнаний аспіраційною установкою.
10.Ковші для змішування в них розплавів повинні відповідати вимогам глави 9 розділу V цих Правил. Футеровка ковшів повинна проводитися високовогнетривкими матеріалами з дотриманням заходів, що забезпечують безпеку працівників.
11.Безпосередній контроль за станом ковшів для розплаву та їх безаварійну експлуатацію повинна здійснювати уповноважена особа підприємства.
12.Рівень заповнення ковша руднофлюсовим розплавом повинен забезпечувати безпеку працівників при змішуванні, зберіганні устаткування.
13.Перед початком змішування в ковшах з розплавом і відновником повинні бути пробиті кірки, що утворилися.
Пробивання кірки шлаку вручну не дозволяється.
14.У випадку, якщо через декілька секунд після початку заливання відновника реакція відновлення не почалася, заливання відновника повинно бути негайно припинене до початку процесу. Якщо реакція не відбувається, кірку шлаку необхідно пробити повторно.
15.У кожному випадку при відхиленні від нормального процесу змішування обов’язкова присутність уповноваженої особи для прийняття відповідних заходів.
16.У випадку спінення розплаву заливання відновника та завантаження твердої шихти в розплав повинні бути припинені, а надалі повинна бути зменшена швидкість заливання.
17.По закінченні заливання відновника повинна бути зроблена витримка до припинення виділення газу з поверхні розплаву в ковші.
18.Перебування працівників у районі вузла змішування під час ведення процесу не допускається.
19.Тверда шихта, відходи металу й розплаву, що переплавляються, якщо вони завантажуються в ківш, повинні бути сухими, без домішок масла.
20.Не дозволяється проводити плавку при почервонінні кожуха ковша з рідким відновником.
21.При використанні твердих відновників у технологічній інструкції, затвердженій уповноваженою особою підприємства, повинні бути відображені особливості їх застосування.
7. Гідрометалургійне та електрогідрометалургійне виробництво
1.У приміщеннях, де здійснюються мокрі технологічні процеси, холодної пори року повинна бути забезпечена плюсова температура в межах 16–20 °С.
2.Апаратура для здійснення мокрих технологічних процесів повинна встановлюватися на фундаменти, що виступають над рівнем підлоги не менше 0,1 м.
3.Апаратура, установлена у виробничих приміщеннях, повинна мати антикорозійний захист зовнішніх поверхонь.
4.Усі ємнісні технологічні апарати (реактори, згущувачі, мішалки, агітатори та ін.) повинні бути максимально закриті та забезпечені місцевими відсмоктувачами.
5.Основне технологічне устаткування повинно бути зблокованим з відповідними системами витяжної вентиляції, що обладнані пристроями, які сигналізують про порушення нормального режиму роботи вентиляції.
При несправній вентиляції робота устаткування не дозволяється.
6.Витяжна вентиляція на всіх виробничих дільницях при періодичній роботі повинна вмикатися не менше ніж на 15 хвилин після її закінчення.
7.Уся ємнісна апаратура для агресивних рідин повинна мати сигналізатори верхнього рівня та автоматичні пристрої припинення подачі рідини.
8.На дільницях, де проводяться роботи, пов’язані з кислотами та іншими агресивними речовинами, на видних і легкодоступних місцях повинні бути установлені фонтанчики та раковини самодопомоги, підключені до господарсько-питного водопроводу.
9.Фланцеві з’єднання магістралей подачі кислот повинні мати захисні кожухи. У місцях переходів фланцеві з’єднання на магістралях не допускаються.
10.Приготування розчинів і електролітів повинно проводитися в окремих спеціально обладнаних приміщеннях, що мають витяжну вентиляцію.
11.При роботі з токсичними розчинами повинні бути вжиті заходи для запобігання розбризкуванню й розливанню їх на підлогу. У випадку розливання токсичних розчинів повинно бути негайно проведено прибирання, наприклад, вакуумним насосом через збірник, а підлога повинна бути ретельно промита водою зі шланга.
12.При готуванні розчинів сірчаної кислоти спочатку необхідно заливати воду, а потім кислоту. При готуванні суміші кислот сірчану кислоту необхідно заливати в останню чергу.
13.Поповнення електролізних ванн і апаратів водою, що має температуру 80–100 °С, необхідно проводити невеликим струменем через спеціальний штуцер у кришці або під дзеркало розчину.
14.Не дозволяється експлуатувати апарати і трубопроводи при наявності течі агресивних і токсичних розчинів.
15.Огляд та ремонт кислотопроводів, вимірників кислоти, реакторів, насосів, відкриття запірної арматури на кислотних трубопроводах працівники повинні проводити в захисних окулярах і рукавичках.
16.Внутрішній огляд, очищення та ремонт ємностей, апаратів (реакторів, збірників та ін.) повинні здійснюватися за нарядом-допуском, виданим відповідно до НПАОП 27.0-4.02-90, з дотриманням таких вимог:
апарати повинні бути відключені від електродвигунів і живильних трубопроводів, напруга з електродвигунів повинна бути знята; на пускових пристроях повинен бути вивішений плакат: «Не вмикати! Ремонт!»;
апарати повинні бути звільнені від розчинів та провітрені;
концентрація отруйних газів і парів в апаратах не повинна перевищувати санітарних норм;
спуск працівників в апарати допускається тільки у присутності керівника робіт;
при роботі усередині апарата двох і більше чоловік повітряні шланги і страхувальні мотузки від запобіжних поясів, що виведені з апарата, повинні бути розташовані в діаметрально протилежних місцях; вільний кінець мотузки повинен бути закріплений поза апаратом; забірний шланг протигаза повинен бути виведений з приміщення в зону чистого повітря;
для освітлення усередині апарата повинні застосовуватися переносні електричні світильники напругою 12 В;
при спуску або підйомі працівників з апарата руки їх повинні бути вільні від будь-яких предметів;
інструменти для очищення та ремонту апаратури повинні бути доставлені в апарат перед спуском у нього працівників.
17.Розкривати металеву тару, заповнену каустиком, хромовим ангідридом і подібними речовинами, необхідно за допомогою спеціального пристрою або на спеціальному стенді в ізольованій камері, обладнаній витяжною вентиляцією.
18.Не дозволяється проводити дробіння трифосфату, каустичної і кальцинованої соди відкритим способом.
19.Облаштування, експлуатація та ремонт електролізних установок повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98.
20.Ванни електролізних установок повинні виступати над рівнем підлоги на 0,75–0,85 м. Проміжки між ваннами повинні бути закриті козирками для запобігання потраплянню на підлогу розчинів під час перенесення катодних матриць.
21.Електролізні ванни й шинопроводи повинні бути ізольовані від землі, а збірні баки для електроліту заземлені.
На шинопроводах повинен бути пристрій для контролю ізоляції з сигналізацією про витікання струму.ґ
22.Установка ізоляторів під ваннами та обслуговувальними майданчиками повинна виключатиможливість потрапляння на них розчинів при випадкових переливаннях. Ізолятори повинні бути добре освітлені і доступні для очищення.
23.Очищення ізоляторів під шинами та ваннами працівники повинні проводити в захисних окулярах і гумових рукавичках, користуючись скребком з дерев’яною ручкою. Не дозволяється користуватися струмопровідними інструментами.
Під час очищення ізоляторів у сирих місцях під ноги необхідно підкладати сухий гумовий килимок. Драбина, що використовується при очищенні ізоляторів, повинна бути ізольована від підлоги.
24.Ходові та робочі зони підлоги вздовж рядів (серій) електролізних ванн повинні бути покриті дерев’яним настилом (ґратами), на який повинні бути укладені гумові доріжки.
25.Газовиділення з електролізних ванн повинні видалятися боковим відсмоктувачем.
26.Вентиляційні повітропроводи, виконані з металу, повинні бути електроізольованими від електролізних ванн і мати заземлення.
27.Комунікації водопостачання, стисненого повітря й вентиляційних систем у приміщенні електролізу у випадку їх прокладання на висоті менше 3 м повинні бути електроізольованими або огородженими.
28.Насоси і трубопроводи для циркуляції електроліту повинні бути ізольовані.
29.Для запобігання ураженню струмом слід дотримуватися вимог охорони праці під час роботи з ізоляційними прокладеннями в серіях.
30.Повітропроводи бокових відсмоктувань електролізних ванн одержання хрому повинні мати спеціальні краплевідбійники для уловлювання бризок електроліту перед надходженням газоповітряної суміші на очищення або вентустановку.
31.Умикати й перемикати серії можуть тільки відповідальні особи.
32.При тимчасовому розриві електричного кола на серії з утворенням електричної дуги не слід підходити до серії перед зніманням напруги.
33.Вимикання окремих ванн для ремонту та інших цілей, а також вмикання ванн допускається тільки у присутності уповноваженої особи.
34.Під час вивантаження катодних матриць з електролізних ванн повинна бути зроблена витримка для стікання електроліту у ванни. Ці роботи дозволяється виконувати тільки в гумових чоботах і рукавичках.
35.Роботи щодо промивання катодних матриць з осадом і знімання катодних осадів повинні бути механізованими.
36.Під час ремонту електролізних ванн повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.
8. Вакуумтермічне виробництво
1.Змішувальні барабани і змішувальні машини повинні бути герметизовані та обладнані аспіраційними установками.
2.Завантаження змішувачів не повинно перевищувати норм, установлених заводом-виготовлювачем.
3.Механізми перекидання змішувальних машин повинні бути обладнані кінцевими вимикачами.
4.Не дозволяється відкривати кришку змішувача та розвантажувати його вручну при працюючому механізмі змішування.
5.При відборі проб шихти з барабанного змішувача вручну привод його повинен бути знеструмлений і на пусковому пристрої вивішений попереджувальний плакат.
6.Брикетний прес повинен мати огородження і звукову сигналізацію, що вмикається перед його пуском.
7.Експлуатація брикетного преса повинна здійснюватися із застосуванням бирочної системи.
8.Не дозволяється під час роботи брикетного преса перебувати на пресі або виконувати будь-які роботи на ньому (регулювання тощо), а також очищати приямок преса.
9.Електричні печі опору повинні бути обладнані сигнальними лампами або світловими табло, які вказують на те, що піч перебуває під напругою.
При підйомі дверцят або кришки електропечі під час робочого процесу електронагрівачі повинні автоматично вимикатися, якщо є можливість випадкового дотику до них працівників.
10.Електричні печі повинні бути обладнані аспіраційними установками. Нерознімні і рознімніз’єднання корпусів електропечей повинні бути газонепроникні. У вогнетривкій частині кладки повинні бути передбачені температурні шви для компенсації теплового розширення.
11.Електричні печі повинні бути обладнані приладами для контролю електричного режиму та термопарами для контролю температури.
12.При виявленні течі води з системи охолодження піч повинна бути негайно вимкнена до усунення пошкодження.
13.Кришки електричних печей повинні мати надійні стопорні пристрої.
14.Вакуумна електрична піч опору повинна бути герметична та обладнана вакуумметром і манометром.
У випадку, якщо в електропечі відповідно до здійснюваного в ній технологічного процесу або в аварійних ситуаціях тиск може підвищуватися вище атмосферного, в конструкції повинні бути передбачені пристрої, що знижують цей надлишковий тиск.
15.Труби для викиду газу в атмосферу, що установлені після вакуумних насосів, повинні бути виведені вище гребеня покрівлі або ліхтаря не менше ніж на 4 м.
16.Не дозволяється проводити будь-які роботи щодо ремонту арматури на азотопроводі, що перебуває під тиском.
17.Проведення холодного і гарячого ремонтів усередині камер вакуумтермічної печі слід провадити з дотриманням заходів, що забезпечують безпеку працівників.
9. Облаштування і підготовка технологічного посуду
1.Під час провадження робіт щодо футеровки, сушіння та ремонту розливного посуду повинні бути передбачені заходи для забезпечення безпеки працівників.
2.Цапфи розливних ковшів повинні бути ковані та мати не менше восьмиразового запасу міцності.
Допускається облаштування запобіжних кілець на цапфах розливних ковшів за умов проточування цапф не більше 5 % діаметра, передбаченого проектом.
3.Знос цапф ковшів в усіх вимірюваннях не повинен перевищувати 10 % від початкових розмірів.
За станом цапф ковшів повинен бути організований нагляд.
При ремонті кожуха ковша необхідно дотримуватися тих самих вимог, що і при його виготовленні.
4.Центр ваги ковшів, наповнених до країв металом або шлаком, повинен бути нижче опорних точок цапф не менше ніж на 200 мм.
5.Не дозволяється проводити нарощування ковшів для збільшення їх ємності.
6.Ковші та інший посуд для прийому рідкого металу і шлаку повинні заповнюватися нижче верхнього краю не менше ніж на 100 мм.
7.Ковші, шлаковні, виливниці та інший посуд для прийняття або розливання металу і шлаку повинні бути просушені до повного видалення водяних парів.
8.Сушіння ковшів повинно проводитися у спеціальних місцях, що обладнані пристроями для видалення продуктів горіння.
9.Нагляд за станом розливного посуду, порядок оглядів і норми вибраковування його повинні бути передбачені інструкцією, затвердженою уповноваженою особою.
10.Очищення ковшів після розливання металу повинно бути механізованим. Для захисту від тепловипромінювання при очищенні ковшів повинні застосовуватися екрани.
11.Не дозволяється проводити ремонт посуду для металу і шлаку під льоткою печі. Ремонт указаного посуду повинен проводитися у спеціально відведеному місці.
Ремонт і футеровка ковшів повинні проводитися на спеціально установлених стендах, що обладнані майданчиками зі сходами, або в ремонтних ямах.
Проміжок між стінками ями та ковшем повинен бути закритим спеціальними майданчиками.
Не дозволяється виконувати роботи, стоячи на борту ковша. Для доступу всередину ковша повинна застосовуватися драбина з захватом за борт ковша.
12.У розливному прольоті повинні бути спеціальні пристрої для установлення знімних траверс, а також стенди для установлення ковшів, конструкція яких не дозволяє установлювати їх безпосередньо на підлогу.
10. Розливання феросплавів
1.У плавильних цехах, що будуються або перебувають на реконструкції, розливання феросплаву на блок (підлогові виливниці, полігон) не допускається.
У діючих цехах розливання феросплавів на блок дозволяється при наявності справних блокувань, світлової сигналізації та аспірації, також необхідно передбачити заходи, що забезпечують безпеку працівників.
2.У цехах, що будуються або перебувають на реконструкції, прибирання та доставка металу в охолоджувальне відділення повинні бути повністю механізованими.
3.Не дозволяється загущати шлак у ковші сміттям або сирим заправним матеріалом. Для загущення шлаку біля місць розливання металу або біля горна повинні бути в наявності необхідні сухі матеріали.
4.Перед транспортуванням краном ківш з рідким металом необхідно трохи підняти на висоту не більше 0,1 м, переконатися в надійності дії гальма механізму підйому крана та у правильності зачеплення ковша.
Ківш з металом або шлаком при транспортуванні повинен бути піднятий над зустрічними предметами не менше ніж на 0,5 м.
5.При транспортуванні ковша з металом краном працівник, що обслуговує горн, зобов’язаний супроводжувати його до місця розливання, при цьому перебувати від ковша на відстані не менше ніж 5 м.
6.Перед розливанням металу працівник, що обслуговує горн, зобов’язаний обробити кірку шлаку в ковші. Якщо метал з ковша не зливається через утворення кірки, розливання повинно бути негайно припинене, а ківш поданий на оброблення носка.
7.Під час розливання металу виконання будь-яких інших робіт у районі розливання і перебування там працівників, що не мають стосунку до цієї роботи, не дозволяється.
8.При розливанні та остиганні металу повинні забезпечуватись умови, що виключають можливість травмування працівників зливками, що рвуться.
Навантаження зливків низьковуглецевого ферохрому дозволяється на платформи та в короби з високими бортами або у звичайні короби, встановлені у спеціальному укритті.
Передавання плавок до складу готової продукції повинно проводитися тільки після повного розтріскування зливків.
9.Не дозволяється охолоджувати зливки, ковші й виливниці у грануляційних баках.
10.Не дозволяється провадити вивалювання шлакових гарнісажів у ківш при наявності в ньому рідкого шлаку або металу.
11.При розливанні металу під шлак виливниці до початку розкладання шлаку повинні бути вивезені з розливного прольоту в цех сепарації шлаків або в охолоджувальний проліт при наявності в ньому спеціально відведених і огороджених місць для остигання зливків.
12.Конвеєрні машини для розливання феросплавів, що розташовані на естакадах поза будівлею, повинні бути обладнані навісом з вогнестійкого матеріалу вздовж усього конвеєра.
13.Робочий майданчик розливної машини в розливному прольоті повинен мати з обох боків входи (виходи), обладнані сходами.
З обох боків конвеєра повинні бути облаштовані обслуговувальні майданчики шириною не менше 1 м.
14.Простір під конвеєрами розливної машини повинен бути з усіх боків огородженийґратами або поручнями. В огородженнях повинні бути передбачені дверці. Прохід, облаштований під стрічками, повинен бути огороджений міцним навісом.
15.Над устаткуванням і апаратами, що установлені під стрічками, повинні бути влаштовані навіси для захисту їх від можливого падіння чушок сплаву.
Не дозволяється розміщувати під стрічками запірну й регулювальну арматуру.
16.Пульт керування розливною машиною повинен бути розташований таким чином, щоб було видно весь робочий майданчик кантувальної камери. Пульт повинен бути обладнаний двосторонньою гучномовною або світлозвуковою сигналізацією для зв’язку з працівниками, що обслуговують розвантажувальну частину конвеєра, а також подібним зв’язком з машиністами кранів розливного прольоту і складу готової продукції. На пульті повинен бути пристрій аварійного вимикання конвеєрних стрічок розливної машини.
17.Оглядове вікно камери кантувача повинно бути закрите жаростійким склом або металевою сіткою з чарунками не більше 2 мм.
18.Для стікання води у відстійники під конвеєрами повинні бути облаштовані спеціальні жолоби, закритіґратами.
Прибирання екрана з відстійників повинно бути механізованим.
19.Для обслуговування основної частини розливної машини повинні бути передбачені вантажопідіймальні пристрої.
20.Приготування вапняного молока для кількох розливних машин повинно бути централізованим і здійснюватися в окремому приміщенні. Усі операції щодо приготування вапняного молока, підготовки й доставки вапна повинні бути механізованими.
21.У приміщеннях приготування вапняного молока та обприскувачів повинно бути передбачене гідрозмивання підлоги.
22.Канави для стікання відпрацьованого вапняного молока повинні бути перекриті легкими знімними плитами, а відстійники огороджені поручнями.
23.Металеві конструкції галереї і розливної машини повинні бути захищені стійкими антикорозійними покриттями.
24.При установленні розливних машин у галереях і застосуванні води для охолодження зливків повинен бути забезпечений відвід пари.
25.Конструкція кантувального пристрою розливної машини повинна забезпечувати стійкість і надійність кріплення розливного ковша, повільний нахил його з регульованою швидкістю, мінімальне розбризкування металу при розливанні та мати обмежувач нахилу ковша.
26.Кантувальний пристрій розливної машини, що розташований у приміщенні, повинен бути обладнаний аспіраційною установкою.
27.Кріплення виливниць до кілець ланцюга конвеєра повинно забезпечувати можливість швидкої й безпечної їх заміни. Конструкція та матеріал виливниць повинні забезпечувати високу їх стійкість і виключати можливість застрягання чушок.
28.Швидкість руху стрічки конвеєра розливної машини та система охолодження повинні забезпечувати повне затвердіння зливків металу до виходу їх із виливниць.
29.Для видалення бризок металу, що потрапляють при розливанні під виливниці, між конвеєрами повинні бути установлені похилі плити для очищення їх від скрапу та окалини гідрозмиванням або ручним способом.
30.Вибивання чушок металу з виливниць повинно бути механізованим.
31.Розливна машина повинна бути обладнана світлозвуковою сигналізацією. Звукові і світлові сигнали повинні подаватися перед початком розливання.
32.У системі гідропривода кантувача конвеєрної машини необхідно застосовувати негорючі й нетоксичні рідини.
У випадку застосування в гідроприводі мастила мають бути передбачені протипожежні заходи.
33.Установлення і знімання ковша з кантувача слід здійснювати під керівництвом машиніста розливної машини. Під час подачі ковша перебувати в камері кантувального пристрою не дозволяється.
34.Перед розливанням металу машиніст розливної машини повинен переконатися в надійності кріплення ковша в кантувальному пристрої. Упори ковша для захоплення не повинні мати надрізів, тріщин та інших дефектів.