87.Киснева рампа повинна бути розташована в окремому приміщенні. Балони з киснем повинні знаходитися у спеціальних стояках.
Редуктор кисневої рампи повинен знаходитися поза стіною приміщення рампи, а загальний вентиль — перед редуктором у приміщенні рампи.
Зберігання балонів з киснем повинно здійснюватися у спеціальному приміщенні. Облаштування приміщення, порядок зберігання, транспортування та використання балонів з киснем повинні здійснюватись відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.
88.Футеровані ковші повинні подаватися під заливання металу тільки після перевірки справності зливного носка, футеровки ковша та заправлення, а також перевірки щільності установлення його у гнізді візка.
Не допускається проводити випуск розплаву з печі в непросушений розливний посуд.
89.Закочування і викочування візків з технологічним посудом до горна і назад повинні бути механізованими. При переміщенні візків за допомогою лебідок швидкість закочування їх не повинна перевищувати 12 м на хвилину. Швидкість пересування візків з приводом не повинна перевищувати 25 м на хвилину при максимальному прискоренні не більше 0,2 м/с2.
Колії для транспортування рідкого металу і шлаку повинні бути горизонтальні. У діючих цехах допускається нахил у бік печі не більше 0,0025. У кінці рейкової колії повинні бути тупики.
90.Перед випуском металу машина для закриття льотки повинна бути повністю заряджена й випробувана.
91.Під час вмикання і вимикання електропечі повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.
Ці заходи повинні бути опрацьовані відповідно до вимог експлуатаційної документації на устаткування та вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
92.Перед вмиканням печі працівники на всіх майданчиках повинні бути попереджені звуковим сигналом і відведені від неї на безпечну відстань.
Вимикання печі без знімання струмового навантаження дозволяється всім працівникам, що обслуговують піч, у випадках загрози виникнення аварії (відпал електрода, замикання на короткій мережі тощо) або загрози життю працівників.
93.Металеві інструменти при використанні їх для роботи в електропечі повинні бути заземленими або самі роботи повинні виконуватися працівником, що стоїть на ізолювальній підставці.
94.Вилучення уламків електродів повинно здійснюватися при вимкненій печі.
95.Інструменти, що використовуються для обслуговування печі, повинні знаходитися у спеціально відведених місцях.
96.Заслінки зонта печі повинні бути в закритому положенні. Відкривати заслінки необхідно тільки при обробленні колошника та заправленні печі.
Для спостереження за станом колошника в зонті повинні бути облаштовані спеціальні вікна.
Не дозволяється завантажувати в піч на розплавлену поверхню вологі шихтові матеріали.
Допускається завантаження в піч віяловим способом невеликими порціями шихтових матеріалів вологістю до 10 %. Інструмент, що використовується для оброблення колошника і взяття проб, повинен бути сухим і прогрітим.
97.Граничний вміст водню в газі від закритих печей установлюється на основі досліджень і визначається вмістом водню в шихтових матеріалах, що використовуються, за умови відсутності потрапляння води в підсклепінний простір через несправності водоохолоджуваних деталей печі, а також недопустимого перезволоження сирих матеріалів.
При підвищенні вмісту водню в газі на 5 % понад встановлений тиск під склепінням повинен бути піднятий на 20–30 Па (2–3 мм вод. ст.). При подальшому стійкому збільшенні вмісту водню піч повинна бути вимкнена для ліквідації несправності.
98.При підвищенні вмісту кисню в колошниковому газі закритих електропечей понад 1 % (за обсягом надлишковий тиск під склепінням повинен бути не менше 20–30 Па) (2–3 мм вод. ст.) необхідно вжити заходів щодо ліквідації підсмоктування повітря. Якщо вміст кисню в газі підвищився до 2 %, електропіч повинна бути негайно вимкнена для усунення причин, що призвели до підвищення його вмісту.
99.Тиск газу під склепінням печі повинен бути позитивним. Допускається робота з незначним розрідженням в окремих точках вимірювання за умов зберігання нормального складу колошникового газу за вмістом кисню і водню.
100.При виплавці феросиліцію тиск газу під склепінням печі може бути негативним. При підвищенні вмісту кисню понад 1 %, водню — 8 % у колекторі чистого газу або підвищенні температури в одній точці вимірювання понад 900 градусів за Цельсієм електрична піч повинна бути переведена на позитивний тиск.
101.Каркас індукційної печі повинен бути надійно ізольований від витків індуктора.
Підводи струму до печі повинні бути огородженими.
102.Механізми нахилу печі повинні бути захищені від бризок металу і шлаку. Механізм нахилу з електроприводом повинен бути обладнаний обмежувачами нахилу й гальмом, що забезпечує зупинку печі під час її нахилу в будь-якому положенні, у тому числі і у випадку перерви в живленні електроенергією.
103.Огляд і ремонт устаткування, що розташоване під піччю, при піднятому положенні електропечі допускається тільки за умов додаткового кріплення її за допомогою спеціальних міцних і стійких упорів.
104.Трубки індуктора повинні бути випробувані на міцність і щільність гідравлічним тиском, що перевищує робочий тиск охолоджувальної води не менше ніж у 1,5 раза.
105.Для контролю за безперервним надходженням води до індуктора печі повинні застосовуватися спеціальні прилади, що автоматично вимикають піч у випадку перебою подачі охолоджуючої води.
106.Для усунення можливого короткого замикання між витками індуктора повинен бути передбачений пристрій максимального струмового захисту, що автоматично вимикає піч.
107.Для запобігання викидам металу не слід проводити подачу холодних добавок і шихти в розплавлену ванну.
108.У випадку припинення подачі охолоджуючої води розплавлений метал з печі повинен бути випущений.
109.Інструмент, що застосовується при обслуговуванні індукційних печей, повинен мати ізольовані рукоятки.
110.Робочий майданчик печі по всьому периметру повинен бути огороджений поручнями з суцільною обшивкою знизу. Підлога робочого майданчика біля печі повинна бути покрита електроізолювальним настилом.
111.Для захисту працівників від впливу електромагнітних полів високої частоти пристрої, що генерують електромагнітні поля, повинні бути забезпечені екранами з таким розрахунком, щоб напруженість електромагнітного поля та інтенсивність опромінення на робочих місцях не перевищувала величин, передбачених санітарно-гігієнічними нормами.
4. Металотермічне виробництво
1.У металотермічних цехах, що будуються або перебувають на реконструкції, для дозування шихтових матеріалів і змішування їх з алюмінієвим порошком і селітрою повинні передбачатися окремі приміщення.
У діючих цехах при неможливості технологічно виділити ці операції в окреме приміщення повинніздійснюватися заходи щодо запобігання утворенню вибухонебезпечної суміші.
2.Внутрішні стіни металотермічних цехів у місцях дозування, змішування й пересипання шихти повинні мати гладку обштукатурену поверхню з мінімальною кількістю виступів і карнизів для запобігання осіданню на них легкозаймистого пилу.
3.У металотермічних цехах повинні бути передбачені спеціальні майданчики або приміщення для остигання зливків металу і шлаку.
4.Зберігання у плавильному корпусі металотермічних цехів легкозаймистих матеріалів повинно здійснюватися в закритій металевий тарі (банках, бочках та ін.) у кількості, що не перевищує дводобову потребу, з додержанням вимог пожежної безпеки.
Тривале зберігання цих матеріалів на підприємстві повинно бути організоване в окремих складах, що відповідають вимогам пожежної та вибухової безпеки.
5.У технічній документації на вихідні легкозаймисті порошкові матеріали й суміші, що виготовлені на їх основі, повинні визначатися такі характеристики:
а) для легкозаймистих порошкових матеріалів: нижній концентраційний рівень займання (далі —НКРЗ); температура займання аерозависи й самозаймання в шарі; максимальний тиск вибуху;
б) для сумішей, крім того: здатність до самостійного горіння.
Для сумішей, що містять окислювачі, повинні бути також визначені: розрахункова питома теплота, температура процесу горіння та чутливість до механічного впливу (тертя, удару).
Остання характеристика визначається також окремо для активної складової суміші горючого з окислювачем.
Питома теплота й температура процесу горіння суміші повинні визначатися розробником.
Не допускається застосовувати легкозаймисті матеріали й суміші при відсутності зазначених характеристик.
6.Не дозволяється при виробництві феросплавів застосовувати суміші:
процес горіння яких переходить у вибух;
які здатні до самостійного горіння та ті, що мають питому теплоту процесу горіння понад 50 кДж/моль;
чутливість яких до механічного впливу (удару) становить 19,6 Дж і менше, а активної складової —9,8 Дж і менше.
7.Зберігання й виробництво легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, при яких можливе утворення вибухонебезпечного середовища, дозволяється тільки у приміщеннях з виробництвами категорій А і Б, а легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей — у приміщеннях з виробництвами категорій А, Б, В.
8.У приміщеннях металотермічних цехів, де виконуються дробіння та розмелювання матеріалів, слід періодично проводити прибирання осілого пилу зі стін, стелі та інших будівельних конструкцій.
Періодичність прибирання повинна виключати накопичення пилу в кількості, при якій можливе горіння в шарі або в аерозависі.
Під час прибирання пилу повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.
9.У металотермічних цехах перевезення, розпаковування та завантаження концентратів у випалювальні печі, перемішування їх у печах, вивантаження випаленого концентрату, доставка й вивантаження в бункери повинні бути механізованими.
10.У металотермічних цехах при дозуванні і змішуванні шихтових матеріалів повинні бути дотримані такі вимоги:
матеріали, що дозуються, повинні бути сухими;
необхідно вживати заходів, що виключають іскроутворення, потрапляння у змішувач сторонніх предметів;
змішувачі повинні забезпечувати рівномірність розподілу матеріалів;
вузли дозування і змішування повинні бути обладнані індивідуальними вентиляційними та аспіраційними установками у вибухобезпечному виконанні.
Усі види ремонтних робіт, включаючи зварювальні, на вузлах дозування і змішування шихти, повинні виконуватися тільки після ретельного очищення їх від шихти та алюмінієвого пилу за нарядом-допуском, виданим згідно з НПАОП 27.0-4.02-90.
11.Для запобігання утворенню вибухонебезпечного середовища необхідно використовувати флегматизацію матеріалів.
Технологія флегматизації легкозаймистих порошкових матеріалів і застосовані для цього речовини повинні виключати можливість утворення вибухонебезпечних аерозависів при подальшій переробці порошкових матеріалів.
12.Під час приготування сумішей, здатних утворювати вибухонебезпечне середовище, до складу якого входять активні окислювачі, у змішувальний пристрій або завантажувальний бункер у першу чергу повинні завантажуватися матеріали або важковідновні окиси, потім — активні окислювачі. Після перемішування цих компонентів необхідно проводити завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів і остаточне змішування.
13.При приготуванні сумішей, у складі яких відсутні активні окислювачі і легкозаймисті порошкові матеріали, здатні утворювати вибухонебезпечне середовище, у першу чергу повинні завантажуватися інертні матеріали й окислювачі, потім — легкозаймисті порошкові матеріали.
Завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів допускається без попереднього перемішування компонентів.
14.Під час металотермічної плавки повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.
15.Металотермічні цехи повинні бути обладнані закритими плавильними камерами. Не дозволяється проводити плавку на відкритих майданчиках.
16.Плавильна камера повинна бути обладнана аспіраційною установкою. Під час ведення плавки двері камери повинні бути щільно зачинені.
Оглядові вікна камери повинні бути закриті захисною металевою сіткою або жаростійким склом.
Підлога у плавильній камері повинна бути сухою. У плавильній камері не повинно бути шихтових або будь-яких інших матеріалів.
17.Перед плавкою повинна бути ретельно перевірена справність плавильних шахт, ковшів, виливниць і вагонеток.
Секції шахт, виливниць не повинні мати тріщин і повинні бути надійно скріплені.
18.Футеровка і заправка плавильних шахт, ковшів та виливниць повинні виконуватися сухими вогнетривкими матеріалами. При застосуванні розчинів футеровка повинна бути просушена.
19.Маса запалювальної суміші та її склад повинні відповідати технологічній інструкції, затвердженій уповноваженою особою.
20.Приготовлена запалювальна суміш повинна зберігатися в окремому закритому приміщенні в ящиках з неіскристого металу, що виключає потрапляння вологи.
Підготовка і змішування запалювальної суміші повинні здійснюватися в тарі з неіскристого металу або дерева.
Кількість приготовленої запалювальної суміші не повинна перевищувати змінної потреби.
Переносити запалювальну суміш дозволяється тільки в закритій тарі з неіскристого металу або в пакетах з цупкого паперу.
21.Перед запалом шихтової суміші необхідно перевірити справність завантажувальних пристроїв і приладів, витяжної вентиляції та переконатись у відсутності працівників на плавильному майданчику й поблизу плавильної камери.
22.При використанні для запалювання шихтової суміші спеціальної електричної установки її облаштування та експлуатація повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98.
23.Завантаження шихти під час плавки не повинно порушувати вільний вихід газу.
24.Вносити будь-які зміни в технологічний процес плавки дозволяється тільки за письмовим дозволом уповноваженої особи підприємства.
25.При порушенні тяги під час ведення плавки та надходження газів у робочу зону в кількості, що перевищує санітарні норми, не слід проводити наступні плавки, доки не будуть усунуті причини, що викликали порушення тяги.
26.Для запобігання загазуванню цеху та викиду рідкого шлаку викочування шахти, ковша, виливниці з плавильної камери повинно проводитися тільки після припинення газовиділення з шлаку й металу.
27.При викочуванні з плавильної камери шихти з плавкою та її транспортуванні до місця розливання й остигання перебування працівників ближче ніж на 10 м від шахти не дозволяється.
28.На виробництво металотермічних плавок в електропічних установках розповсюджуються вимоги глави 3 розділу V цих Правил.
29.Ванни для замочування й охолодження блоку металу повинні бути обладнані витяжною вентиляцією, що забезпечує повне видалення парів води, що утворюються.
30.Вода для охолодження металу повинна подаватися зверху розбризкувальними форсунками.
На дні ванни повинні бути влаштовані ґрати або укладені балки, на які установлюється блок металу.
Шлак і сміття необхідно своєчасно прибирати, не допускаючи скупчення їх під ґратами (балкою), і забезпечувати стікання води.
31.Перед установленням металу у ванну для охолодження вся вода з ванни повинна бути видалена.
32.Невикористані шихтові матеріали повинні зберігатися в закритій тарі з неіскристого матеріалу в безпечному місці. У випадку неможливості їх використання вони повинні бути знищені.
33.Шихта для плавок повинна підготовлятися в кількості не більше змінної потреби.
34.Не дозволяється розміщення бункерів з пожежовибухонебезпечними шихтовими матеріалами під тролеями електромостових кранів.
При роботі з вказаними матеріалами повинен застосовуватися інструмент, що не дає іскор.
5. Конверторне виробництво
1.Конвертори повинні бути обладнані робочими майданчиками, зручними для обслуговування, та спеціальними майданчиками для обслуговування фурм.
2.Конвертори повинні бути обладнані системою уловлювання та очищення газів від пилу.
3.Пульт керування конверторами повинен бути розташований в окремому приміщенні, що забезпечує належний огляд та відповідає вимогам державного стандарту «Охорона праці. Терміни й визначення основних понять» (ДСТУ 2293-99) та стандартів ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.005-88 та ГОСТ 12.1.001-89 «ССБТ. Ультразвук. Общие требования безопасности».
Скління пультів керування повинно бути виконане з теплозахисного скла.
Приміщення пультів керування повинні мати припливну вентиляцію, що забезпечує нормальні умови праці, та відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91. У холодний і перехідний періоди року приміщення пультів повинні опалюватися.
4.Між пультом керування та конверторами повинен бути установлений прямий телефонний і двосторонній гучномовний зв’язок.
5.Пульт керування конверторами і приміщення кисневого розподільного пристрою повинні мати аварійне освітлення, мати прямий зв’язок з живильною підстанцією та бути забезпеченими необхідними засобами сигналізації.
6.Пульт керування конвертором повинен бути обладнаний приладами, що показують і реєструють витрати та тиск кисню й води.
7.Зношення цапф конверторів не повинно перевищувати 10 % від початкових розмірів.
Цапфи конверторів, що виготовлюються, а також тих, що виходять з капітального ремонту, повинні перевірятися методом неруйнівного контролю.
8.Усі види рознімних з’єднань конверторів (болтові, шпонкові, клинові) повинні забезпечувати надійність кріплення та повинні бути захищені від самочинного роз’єднання.
9.На конверторах, що проектуються заново і установлюються, механізми повороту повинні бути обладнані не менше ніж двома електродвигунами (один з яких — резервний) і гальмами, що дозволяють у випадку вимкнення електроенергії утримувати конвертор у нерухомому положенні.
10.Фурма повинна уводитися в конвертор тільки при його вертикальному положенні і тільки по центру. Для цього повинно бути облаштоване блокування, що виключає опускання фурми при нахиленому положенні конвертора. Положення фурми в конверторі повинно фіксуватися за допомогою приладів.
11.Автоматичне блокування повинне забезпечувати аварійний підйом фурми і припинення подачі кисню при відхиленні тиску, витрати або температури води, що виходить від величин, передбачених технологічною інструкцією, затвердженою уповноваженою особою.
12.Не дозволяється заливання металу в конвертор і його експлуатація:
при зношенні футеровки конвертора, коли з’являється арматурний шар;
при наявності охолодей на футеровці горловини;
при несправності механізмів нахилу;
при несправності системи уловлювання та очищення газів;
при несправності киснепроводу, арматури і приладів, що вказують на тиск і витрату кисню.
13.Перед нахилом конвертора й заливанням розплаву для продування повинні подаватися звуковий і світловий сигнали.
14.При прогоранні фурменого отвору або футеровки необхідно негайно вимкнути дуття і злити метал, що залишився.
15.Під час продування обслуговувальний персонал повинен перебувати за межами небезпечної зони.
16.Очищення горловини, ламання та видалення футеровки конвертора повинні бути механізованими.
17.Подача кисню до конверторів повинна бути централізованою і здійснюватися трубопроводами від кисневої станції.
18.Не дозволяється проводити підтягання фланцевих з’єднань киснепроводів і їх арматури під тиском.
19.Для ущільнення кисневої арматури повинні застосовуватися пароніт або фібра, попередньо знежирені спеціальними розчинниками. Після промивання прокладки повинні бути висушені підігрітим повітрям, що не містить масла, до повного видалення вологи.
Не дозволяється ущільнювати кисневу арматуру бавовняними, конопляними та гумовими прокладками.
20.Фурми перед установленням, а також шланги і трубки перед застосуванням повинні бути знежирені. Не дозволяється використовувати кисневий шланг для подачі води або повітря.
21.Сушіння та розігрівання конверторів повинні здійснюватися відповідно до технологічної інструкції, затвердженої уповноваженою особою.
6. Виробництво феросплавів методом змішування розплавів
1.На виробництво руднофлюсового розплаву поширюються вимоги глави 3 розділу V цих Правил.
2.Усі операції щодо змішування розплавів повинні бути механізованими.
3.У цехах, що будуються, заливання рідкого металу — відновника (феросиліцію, феросилікохрому та ін.) у розплав повинно здійснюватися за допомогою кантувача.
Дозволяється заливання металу-відновника за допомогою мостового крана. При цьому кабіна крана повинна бути захищена від бризок металу та теплового перегріву.
4.Вузол змішування розплавів повинен бути обладнаний аспіраційною установкою, що забезпечує видалення утворюваних газів.
5.Платформні терези вузла змішування повинні бути зафутеровані вогнетривким матеріалом і захищені від потрапляння в механізм терезів бризок розплаву.
Облаштування терезів повинно забезпечувати стійке положення ковша з розплавом.
6.Терези вузла змішування повинні бути обладнані автоматичною сигналізацією, що спрацьовує по закінченні заливання відновника.
7.Вузол змішування повинен бути обладнаний механізованим пристроєм для завантаження твердої шихти та металевих відходів у ківш у процесі плавки. Шихта з металевих відходів не повинна містити вологи.
8.Перед початком заливання відновника в розплав повинен подаватися звуковий сигнал.
Небезпечні дільниці змішування розплавів у цеху повинні бути забезпечені світловими табло, що вмикаються на час ведення процесу.