зверху або знизу допоміжних приміщень;
знизу естакад технологічних трубопроводів з горючими, їдкими та вибухопожежонебезпечними продуктами;
зверху майданчиків незахищених насосних та компресорних установок, крім випадків використання герметичних безсальникових насосів або в разі вживання спеціальних заходів безпеки, щоунеможливлюють попадання вибухопожежонебезпечних речовин на встановлене нижче обладнання.
1.19. Не допускається застосовувати обладнання й трубопроводи, матеріали та комплектувальні вироби, якщо не мають документів, що засвідчують якість їх виготовлення та відповідність вимогам чинних НД.
1.20. Не допускається зварювати трубопроводи та резервуари, що перебувають під тиском, незалежно від того, чим їх заповнено.
Під час виконання зварювальних робіт на сталевих трубопроводах на місцях монтажу трубопроводів І категорії, які входять до складу блоків І категорії вибухонебезпечності, проводять 100 % контроль зварних з’єднань неруйнівними методами (ультразвук).
1.21. Для герметичного з’єднання рухомих частин технологічного обладнання, яке працюєу контакті з ЛЗР і ГР, використовують ущільнення торцевого типу.
1.22. Усі тепловипромінювальні апарати, паропроводи та устаткування повинні мати ефективну та надійну теплову ізоляцію згідно з вимогами СНиП 2.04.14-88, температура поверхонь не повинна перевищувати 43 °С згідно з вимогами ДСТУ ЕN 563-2001.
За потреби розташування теплоізоляції на зовнішній поверхні технологічних апаратів та трубопроводів передбачають заходи захисту від попадання на теплоізоляцію горючих продуктів.
1.23. На кожному підприємстві, у відділенні має бути схема розташування та взаємозв’язку технологічного обладнання і трубопроводів, виконана в умовних кольорах, із зазначенням запірної та регулювальної арматури, КВПіА.
1.24. Розміщення технологічного обладнання та засобів вибухо- і пожежозахисту в виробничих приміщеннях та на відкритих майданчиках має забезпечувати зручну і безпечну їх експлуатацію, можливість проведення ремонтних робіт та організації оперативних заходів щодо запобігання аварійним ситуаціям або локалізації аварій.
1.25. Резервуари і ємності, призначені для зберігання скраплених вуглеводневих газів і ЛЗРз температурою кипіння нижче ніж 45 °С, має бути розраховано на тиск, не нижчий від пружності пари цих рідин за температури 50 °С, а також на вакуум або має бути забезпечено захист цього устаткування від утворення в ньому вакууму. У разі утворення вакууму в систему допускається вводити тільки інертні гази, пару, газові суміші продуктів виробництва.
Зазначена вимога не поширюється на ємнісне устаткування, що використовується під час ізотермічного або напівізотермічного зберігання цих речовин.
Глава 2 .Насоси та компресори
2.1. При експлуатації насосів та компресорів на підприємствах основної хімічної промисловості треба дотримуватись вимог Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 31.12.2003 № 279, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2004 за № 704/9303, ГОСТ 12.2.016-81 «ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности», законодавства, а також цих Правил.
2.2. Облаштування компресорів та насосів має відповідати вимогам чинних НД та цих Правил.
Компресори та насоси, які використовують для переміщення ЛЗР та ГР, за надійністю і конструктивними відмінностями вибирають, враховуючи критичні значення фізико-хімічних параметрів продуктів, які перекачують, та параметрів технологічного процесу.
Кількість насосів та компресорів має забезпечувати вимоги технологічного процесу, а в деяких випадках треба передбачати резервні одиниці.
2.3. Компресорне обладнання має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016-81 та чинних нормативно-правових актів щодо правил будови та безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок.
2.4. Компресори, оснащені засобами сигналізації й блокування відповідно до НД заводу-виробника, за необхідності можуть бути обладнані додатковими засобами аварійної сигналізації й блокування, які забезпечують умови ведення технологічного процесу.
2.5. Для запобігання потраплянню рідини в компресор за можливої конденсації пари і газів необхідно передбачати на всмоктувальному трубопроводі встановлення віддільника рідини (сепаратора). Всмоктувальні трубопроводи треба прокладати з ухилом у бік віддільника рідини, а за неможливості — в нижній точці трубопроводу треба передбачити постійно діючий дренаж.
При перевищенні встановленого рівня рідини в сепараторі необхідно передбачати можливість автоматичного відключення компресора.
2.6. У разі замкнутої системи охолодження компресорів на відвідному трубопроводі води необхідно передбачати оглядові вікна або контрольні крани, в разі відкритої системи охолодження — зливальні воронки.
У разі припинення подачі рідини до трубопроводу, в випадку відключення електродвигуна компресора або насоса, аварійна зупинка устаткування забезпечується спрацьовуванням автоматичного реле протоку. Реле протоку має відповідати вимогам ГОСТ 12997-84 «Изделия ГСП. Общие технические условия». Встановлюють реле протоку на горизонтальному відрізку трубопроводу назнач-ній відстані від турбулентного потоку рідини (трубопровідної арматури). Напрямок руху рідини має відповідати напрямку, що вказаний стрілкою на корпусі реле.
2.7. Для насосів, зупинка яких при короткочасних зникненнях напруги електричного струму може призвести до порушення технологічного режиму або до аварійного стану, необхідно передбачати самозапускання електродвигунів насосів.
2.8. Для перекачування зріджених газів, ЛЗР, а також шкідливих речовин I і II класів небезпеки повинні застосовуватися безсальникові, мембранні насоси або насоси з торцевими ущільненнями, які за своїми технічними характеристиками можуть перекачувати отруйні, вогне- та вибухонебезпечні рідини.
2.9. Насоси, що перекачують зріджені гази, ЛЗР й ГР, а також шкідливі речовини, незалежно відмісця їх встановлення, крім розташованої на місці встановлення насосів пускової апаратури,повинні мати дистанційне керування.
2.10. Необхідно передбачати автоматичне включення резервного насоса у випадку зупинення того, що працює та подає рідину в подвійні торцеві ущільнювачі насосів і пристроїв для перемішування.
2.11. У разі розташування насосів на відкритих майданчиках треба передбачати заходи щодо унеможливлення застигання й замерзання рідини, яка перекачується насосом трубопроводу.
2.12. При розміщенні насосів зовні (під етажерками, навісами) треба передбачати захисні бічні огородження площею, що не перевищує 50 % від загальної площі захисного боку насосної (від підлоги до частини перекриття, що виступає, або покриття). Захисні бічні огорожі за умовами природної вентиляції не мають доходити до підлоги й покриття (перекриття) менше ніж на 0,3 м.
2.13. У разі використання для охолодження корпусів підшипників і камер сальників горючих або шкідливих незамерзаючих рідин (антифриз) циркуляція має відбуватись за безперервною замкнутою системою.
2.14. Трубопровідну обв’язку насосів, компресорів треба виконувати таким чином, щоб було забезпечено можливість:
видалення рідини й газу з устаткування і трубопроводів;
продування азотом або пропарювання водяною парою устаткування й трубопроводів;
проведення гідравлічного випробовування устаткування й трубопроводів;
огляду й обслуговування устаткування і трубопроводів;
демонтажу й монтажу під час роботи відділення.
2.15. Під час експлуатації насосних станцій на підприємствах основної хімічної промисловості необхідно дотримуватися таких вимог:
допускається працювати тільки на справному устаткуванні і комунікаціях, обладнаних запобіжними пристроями, регулювальними та контрольно-вимірювальними приладами, сигналізацією й блокуваннями. Теплові клапани на трубопроводах, що працюють, мають бути закритими, а на тих, що не працюють,— відкритими;
не допускається регулювати запобіжні клапани на устаткуванні та комунікаціях, які працюють. Регулювання запобіжних клапанів виконують на спеціальному стенді;
необхідно систематично перевіряти надходження мастила в усі частини змащуваних механізмів і обладнання, подавання ущільнювальної рідини на торцеві ущільнення насосів, обдування електродвигунів;
перевіряти працездатність систем автоматичного пожежогасіння та комплектність первинних засобів пожежогасіння;
у виробничих приміщеннях застосовувати переносні електроінструменти тільки у вибухозахищеному виконанні.
2.16. Запірна арматура має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.063-81.
2.17. Запірна арматура, встановлена на нагнітальному та всмоктувальному трубопроводах насоса або компресора, повинна мати вільний і зручний доступ до обслуговування.
На нагнітальному трубопроводі треба передбачати встановлення зворотного клапана або іншого пристрою, що запобігає можливості утворення руху речовин у зворотному напрямку.
Глава 3 .Трубопроводи та арматура
3.1. Виготовляти, монтувати та експлуатувати трубопроводи й арматуру для ЛЗР і ГР треба, враховуючи хімічні властивості, технологічні параметри середовищ відповідно до вимог ГОСТ 14202-69 «Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки» та законодавства.
Трубопроводи пари та гарячої води мають відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці від 08.09.98 № 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за № 636/3076 (НПАОП 0.00-1.11-98).
3.2. Не допускається застосовувати у вибухопожежонебезпечних технологічних системах гнучкі шланги (гумові, пластмасові) як стаціонарні трубопроводи для транспортування речовин у паро-газовому стані, ЛЗР та ГР.
Допускається використовувати гнучкі шланги для зливання або наливання в тару за умови забезпечення захисту від статичної електрики згідно з вимогами ГОСТ 12.4.124-83 «ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования». Гумові або інші шланги з неелектропровідних матеріалів, з металевими наконечниками, які використовують для наливання рідини в залізничні цистерни, автоцистерни та інші пересувні посудини та апарати, повинні бути обвиті мідним дротом діаметром не менше ніж 2 мм (або мідним тросиком перетином не менше ніж 4 мм) з шагом витка від 100 до 150 мм. Один кінець дроту (або тросика) з’єднують пайкою (або під болт) з металевими заземленими частинами продуктопроводу, а другий — з наконечником шланга. Підключення гнучких шлангів для виконання допоміжних операцій допускається лише на період проведення цих робіт.
3.3. Прокладання трубопроводів має забезпечувати мінімальну довжину комунікацій, унеможливлюючи провисання та утворення застійних зон.
3.4. Трубопроводи не повинні мати фланцевих з’єднань.
Фланцеві з’єднання допускаються лише в місцях встановлення арматури, або з’єднання трубопроводів з апаратами, або на ділянках, де їх необхідно періодично розбирати для чищення та ремонту.
Фланцеві з’єднання розташовують у місцях з вільним доступом для обслуговування та візуального огляду.
Не допускається розташовувати фланцеві з’єднання трубопроводів з вибухопожежонебезпечними, токсичними та їдкими речовинами над місцями проходу працівників та робочими майданчиками.
Матеріали з’єднувальних фланців та ущільнень треба вибирати, враховуючи властивості речовин, транспортованих трубопроводами.
Глава 4 .Вимоги безпеки під час проведення робіт в ємностях,
резервуарах, трубопроводах
4.1. Роботи в ємностях, резервуарах, трубопроводах треба виконувати відповідно до вимог чинного законодавства.
4.2. Приводи механізмів, робочі органи яких розміщено в апаратах та ємностях, має бути знеструмлено та відключено від електродвигунів зняттям запобіжників або інших заходів із вивішуванням попереджувальних плакатів.
Ємності, резервуари, трубопроводи, в яких будуть проводити роботи, має бути виведено з експлуатації, звільнено від продуктів, речовин, відключено від усіх комунікацій установленням заглушок, очищено, промито водою і, за необхідності, пропарено, охолоджено, провентильовано, якщо це допускається технологічним процесом.
4.3. Перед початком робіт в ємностях та на весь час проведення робіт у газонебезпечній зоні необхідно вивісити табличку з попередженням: «Газонебезпечні роботи», яку після закінчення робіт знімають за згодою працівника, відповідального за проведення робіт.
4.4. За необхідності виконання робіт усередині ємності при температурі вище ніж 30 °С (під час ліквідації аварії) повинні вживатися додаткові заходи безпеки: безперервне обдування свіжим повітрям, використання костюмів і взуття з теплоізоляцією, перерви в роботі.
4.5. До роботи всередині ємностей допускається бригада в складі не менше двох працівників (працюючий та спостерігаючий). За необхідності проводити роботи в ємностях більше ніж одним працівником необхідно передбачати додаткові заходи безпеки, які встановлюють збільшення числа спостерігаючих (не менше одного спостерігаючого на одного працюючого в апараті), послідовність роботи та евакуації, порядок розміщення обладнання на місці проведення робіт.
4.6. Працівник, який перебуває всередині ємності, повинен бути споряджений рятувальним паском з сигнально-рятувальною мотузкою. За відсутності візуального зв’язку між працюючим та спостерігаючим застосовується система подачі умовних сигналів.
4.7. Спостерігаючий повинен перебувати біля люка ємності у такому самому спорядженні, які працюючий, та додатково мати напоготові справний протигаз.
4.8. Роботи всередині технологічних апаратів і ємностей треба виконувати вдень. У разі необхідності проведення робіт уночі має бути розроблено додаткові заходи безпеки та одержано наряд-допуск на виконання газонебезпечних робіт.
4.9. Спускатися до відкритої ємності працівник повинен за допомогою переносної драбини, що має зверху гаки для зачіплювання за край ємності.
4.10. Доступ працівників усередину ємностей, що мають верхні та нижні люки, має здійснюватися тільки через нижній люк.
4.11. Якщо спостерігаючий за працюючим помічає, що працюючий поводить себе неадекватно (спроба зняти протигаз, ознаки нездужання), або при виникненні інших надзвичайних обставин роботу негайно зупиняють, а працюючого евакуюють.
4.12. Приміщення і резервуари, де виконують роботи з нанесення захисних покриттів, треба безперервно вентилювати. Вентилятор, який застосовано для видалення вибухонебезпечних випарів, має бути у вибухозахищеному виконанні. Вогневі роботи в ємностях проводять за відкритих люків та достатнього повітрообміну.
Глава 5. Вимоги безпеки під час проведення вогневих робіт
5.1. Організація та виконання вогневих робіт повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.3.003-86 «ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности», Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечнихоб’єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за № 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01).
5.2. Перед зварюванням ємностей (цистерни, резервуари), в яких знаходилися рідке паливоі ЛЗР, повинні бути проведені ретельне їх очищення, промивання гарячою водою і каустичною содою, випарювання, сушка та вентилювання.
Зварювання повинно проводитися обов’язково з відкритими лазами, люками, пробками.
5.3. На місцях електрозварювальних робіт повинна бути постійна (природна або штучна) вентиляція, в разі роботи у приміщенні — витяжна вентиляція для запобігання отруєнню шкідливими газами, що утворюються під час зварювання металів.
5.4. Під час проведення електрозварювальних робіт необхідно використовувати флюси, електродний дріт, електродні покриття, захисні гази та зварювальні матеріали, що в процесі зварювання не виділяють шкідливих речовин або виділяють їх у кількості, що не перевищує ГДК у повітрі робочої зони, встановлених ГОСТ 12.1.005-88.
5.5. Метал у місцях зварювання повинен бути сухим, очищеним від бруду, мастил, окалини, іржі та фарби.
5.6. Під час зварювання та різання великих деталей, балок, ферм, станин повинні вживатися заходи для запобігання падінню відрізаних частин на працівників. Різати листовий матеріал необхідно на столах розмірами, не меншими розмірів матеріалу, що розрізається.
5.7. Проходи між зварювальними трансформаторами, генераторами, а також проходи з кожного боку стола або стелажа мають забезпечувати зручність транспортування виробів, виконання робіт.
5.8. Дільниці, де систематично проводять зварювання виробів масою понад 20 кг, необхідно обладнувати підйомно-транспортними механізмами відповідної вантажопідйомності.
5.9. Довжина проводів від електромережі до зварювальної установки не повинна перевищувати 10 м. Ізоляція проводів має бути захищеною від механічних пошкоджень.
5.10. Переміщення електрозварювальної установки допускається тільки після відключення її від електромережі.
5.11. З’єднання зварювальних проводів треба виконувати гарячою пайкою, зварюванням або за допомогою гільз із гвинтовими затискачами. З’єднання скручуванням не допускається.
5.12. У кабінах для зварювання та на робочих місцях зварників повинні знаходитися штативи для укладання на них тримачів електродів під час короткочасної перерви в роботі.
5.13. Для запобігання вибуху вентиль кисневого балона та кисневий редуктор необхідно ретельно оберігати від потрапляння на них ЛЗР і ГР.
Х. Вимоги безпеки під час виконання робіт на допоміжних системах та об’єктах
Глава 1 .Автоматизація та сигналізація
1.1. Монтувати та експлуатувати системи КВПіА виробничих процесів, системи ПАЗ, а також зв’язку і сповіщення про аварійні ситуації на підприємствах основної хімічної промисловості треба, враховуючи вимоги затвердженої проектної документації, НАПБ А.01.001-2004, СНиП 3.05.07-85 «Системы автоматизации», затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 18.01.85 № 175, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533, (далі — НПАОП 40.1-1.21-98), та НПАОП 40.1-1.01-97.
1.2. Місце розташування засобів автоматизації, які використовують відповідно до ПЛАС, має бути позначено в технологічному регламенті та інструкціях з охорони праці, розроблених згідно з НПАОП 0.00-4.15-98 і затверджених роботодавцем.
1.3. Системи КВПіА, управління та ПАЗ, а також зв’язку і сповіщення маркують з нанесенням відповідних написів.
1.4. У випадку відключення електрики або припинення подавання стисненого повітря для живлення систем КВПіА та управління системи ПАЗ треба забезпечити переведення технологічного об’єкта в безаварійний режим роботи.
1.5. Повітря для компресорів та систем КВПіА має бути очищеним від мастила, вологи, пилу. Якість стисненого повітря має відповідати ДСТУ 4169-2003 «Стиснене повітря. Частина 1. Забруднювачі та класи чистоти» (ISO 8573-1:2001, MOD) та бути не нижче 1 класу забрудненості.
1.6. Не допускається використовувати інертний газ для живлення систем КВПіА.
1.7. Не допускаються ведення технологічних процесів та робота обладнання з несправними або вимкнутими системами контролю, керування і ПАЗ.
1.8. Не допускається проводити монтажні, налагоджувальні та ремонтні роботи в умовах загазованості.
1.9. Перевірку й випробовування КВПіА та автоматичних пристроїв потрібно проводити згідно з ДСТУ 3400-2006 «Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів».
1.10. Система електроживлення КВПіА має забезпечувати необхідну надійність живлення, належну якість електроенергії, зручність і безпеку експлуатації.
1.11. Конструкція, виконання, спосіб встановлення і клас ізоляції приладів, апаратів та інших засобів автоматизації мають відповідати умовам навколишнього середовища і номінальній напрузі мережі.
1.12. Для живлення КВПіА треба використовувати розподільчі пристрої, до яких не підключено потужне виробниче устаткування, включення якого може спричинити різку зміну навантаження (електродвигуни, електропечі).
1.13. Підлога в приміщеннях, де розташовано розподільчі пристрої, повинна бути неструмопровідною. Під час ремонту електроапаратури розподільчих пристроїв на підлозі перед ними обов’язково має бути діелектричний гумовий килимок.
1.14. Не допускається прокладати через приміщення, де розташовано розподільчі пристрої, пожежні водопроводи та розташовувати в них шафи для пожежних кранів і рукавів. Для пожежогасіння у цих приміщеннях треба застосовувати вуглекислотні та порошкові вогнегасники.
1.15. Залишати розподільчі пристрої КВПіА незамкненими не допускається.
1.16. У приміщеннях, де розташовано розподільчі пристрої, має бути повітряне опалення.
Глава 2 .Електропостачання та електрообладнання
2.1. Улаштування, утримання, експлуатація і обслуговування електричних установок та елект-ричних мереж мають відповідати вимогам:
Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених Міністерством охорони здоров’я України від 18.12.2002 № 476, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за № 203/7524 (далі — ДСанПіН 3.3.6.096-2002).
2.2. Обслуговувати діючі електроустановки, організовувати й виконувати ремонтні, монтажні або налагоджувальні роботи та випробування повинні спеціально підготовлені і атестовані електротехнічні працівники, що мають відповідну кваліфікаційну групу з електробезпеки, підтверджену посвідченням, відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.