При проходженні стволів під час спускання-підіймання обладнання прохідницькими лебідками робота підйому дозволяється тільки для переміщення працівників і технічного персоналу, який спостерігає за виконанням цих робіт.
10.Усі проміжні, нижні та верхні приймальні майданчики вертикальних стволів, якими проводиться підіймання та спускання вантажів у вагонетках, а також майданчики перед перекидачем мають бути обладнані стопорними пристроями, що забезпечують разове дозування і запобігають довільному скочуванню вагонеток.
11.У процесі експлуатації підйомної установки за згодою з органами Держгірпромнагляду підлягають зміні такі параметри і функціональні характеристики:
а) збільшення кінцевого навантаження та швидкості руху;
б) збільшення глибини ствола або пуск нових горизонтів;
в) зміна системи управління гальмом;
г) зміна типу підйомної машини;
ґ) зміна функцій підйому*;
д) зміна типу електропривода, схеми його управління, електропостачання;
е) зміна обладнання стволової сигналізації;
є) зміна конструкції армування ствола.
На вказані зміни мають бути проекти, що пройшли відповідну експертизу.
8. Армування стволів шахт
1.Сумарний зазор між напрямними башмаками ковзання підйомної посудини (противаги) та провідниками при їх установленні має складати:
а) на базовій позначці:
для рейкових провідників — 10 мм;
для дерев’яних — 20 мм;
б) за глибиною ствола:
для рейкових провідників 10 ± 8 мм;
для дерев’яних — 20 ± 10 мм.
При застосуванні на підйомних посудинах пружних робочих напрямних пристроїв кочення обов’язкова наявність запобіжних башмаків, що встановлюються безпосередньо на несучій конструкції підйомної посудини і конструктивно не пов’язані з робочими напрямними пристроями.
Сумарний зазор між контактними поверхнями запобіжних башмаків ковзання та провідників при їх встановленні має складати на базовій позначці:
для рейкових провідників — 20 мм;
для провідників прямокутного перерізу — 30 мм.
Башмаки ковзання або їх змінні вкладиші підлягають заміні за зношення контактних поверхонь понад 8 мм на один бік.
Сумарне зношення провідників і башмаків на один бік не може перевищувати:
для рейкових провідників — 10 мм;
для дерев’яних — 18 мм.
При цьому допускається загальне зношення бокових поверхонь башмака і рейкового провідника двобічного розташування до 20 мм.
Глибина зіва робочих напрямних башмаків ковзання відкритого типу при їх встановленні має бути:
для рейкових провідників — 60 мм;
для дерев’яних — 80 мм.
Глибина зіва запобіжних башмаків ковзання при їх встановленні має бути:
для рейкових провідників — 65 мм;
для провідників прямокутного перерізу — 110 мм.
Внутрішній діаметр нових вкладишів робочих напрямних пристроїв ковзання для канатних провідників при їх установці має бути на 10 мм більше діаметра провідникового каната. Глибина канавки роликів у разі застосування напрямних роликоопор має бути не менше ніж 1/3 діаметра провідникового каната. Для запобіжних напрямних пристроїв при застосуванні канатних провідників різниця в діаметрах нового вкладиша і провідникового каната повинна складати 20 мм, а допустиме зношення вкладишів напрямних — 15 мм за діаметром.
2.Провідники підлягають заміні при зношенні на один бік:
рейкові — понад 8 мм;
дерев’яні — понад 15 мм;
коробчасті — понад половину товщини стінки.
При цьому допускається сумарне бокове зношення рейкових провідників за їх двобічного розташування відносно посудини до 16 мм.
Зношення полиці, яка з’єднує голівку рейкових провідників з підошвою, допускається не більше ніж на 25 % номінальної її товщини.
При парашутах різання дерев’яні провідники в стволі підлягають заміні при сумарному їх зношенні понад 20 мм.
Допускається експлуатація провідників при зношенні, що перевищує вказані вище значення, на підставі експертного висновку суб’єктами господарювання, що виконують експертизи відповідно до статті 21 Закону України «Про охорону праці».
3.Експлуатаційні зазори між максимально виступаючими частинами підйомних посудин, кріпленням і розпорами у вертикальних стволах, обладнаних стаціонарними підйомними установками, повинні відповідати величинам, наведеним у таблиці 5 додатка 11 до цих Правил.
Для гнучкого армування проектні зазори визначаються відповідно до вимог чинного законодавства.
4.На прохідницькому підйомі величина зазору між середніми напрямними канатами повинна бути не менше 300 мм. При глибині ствола понад 400 м обов’язкове встановлення відбійних канатів або інших пристроїв, які унеможливлюють зіткнення баддей. Ці пристрої не потрібні, якщо зазори між середніми напрямними канатами дорівнюють 250 + Н/3, мм (Н — глибина ствола, м).
Зазор між рухомими баддями і кріпленням ствола або виступними частинами обладнання, розташованого в стволі (трубопроводами, балками), повинен бути не менше 400 мм.
Зазор між стінками розтруба прохідницького помосту і виступними частинами рухомої напрямної рамки бадді має бути не менше 100 мм.
Під час проходження стволів з паралельним або подальшим армуванням зазори між частиною бадді, що найбільше виступає, або напрямної рамки і розпорами повинні бути такі:
при канатних провідниках, розташованих у площині, перпендикулярній розпорам, мають бути не менше 350 мм;
при канатних провідниках, розташованих у площині, паралельній розпорам,— не менше 400 мм;
при жорстких провідниках між найбільш виступною частиною стояка напрямної рамки і провідником — не менше 30 мм.
5.Перед пуском новонавішеної або відремонтованої підйомної посудини (противаги), а також після ремонтних робіт у стволі, пов’язаних з рихтуванням армування, провідників або кріплення, після падіння в ствол предметів, що могли вплинути на стан армування, повинна провадитися перевірка зазорів. Після ремонту в стволі, пов’язаного із заміною армування та провідників, має проводитися профілювання провідників.
Зазори між двома підйомними посудинами в похилих виробках за всіх кутів нахилу повинні бути не менші ніж 200 мм. Зазор між кріпленням виробки і найбільш виступною кромкою габариту підйомної посудини повинен бути не меншим ніж 250 мм при дерев’яному, металевому кріпленнях та із залізобетонних стояків і не меншим ніж 200 мм — при бетонному і кам’яному.
6.Армування стволів шахт має відповідати проекту будівництва. Кожен шахтний ствол повинен мати паспорт технічного стану, який складається на основі акта державної приймальної комісії будівельно-монтажних робіт відповідно до постанови КМУ від 08.10.2008 № 923 або спеціалізованої налагоджувальної організації після обстеження ствола. Усі змінення армування, кріплення та заміни обладнання, які сталися у період експлуатації, повинні вноситися до паспорта ствола.
9. Підйомні машини і прохідницькі лебідки
1.У схемі управління асинхронним приводом з реостатним керуванням підйомних установок має бути передбачений режим динамічного гальмування. Відмова системи динамічного гальмування повинна призводити до спрацьовування запобіжного гальма.
Лебідки, що служать для спускання та підіймання працівників у клітях і вагонетках похилими і вертикальними виробками, мають відповідати всім вимогам, що пред’являються до підйомних машин.
2.Під час проходження вертикальних стволів, шурфів, свердловин для навішування прохідницького обладнання та здійснення спуско-підйомних операцій з різним обладнанням і матеріалами мають застосовуватися прохідницькі лебідки, що відповідають вимогам чинного законодавства та цих Правил.
3.Підйомні машини і лебідки повинні бути оснащені апаратом (індикатором), що показує машиністу положення посудин у стволі.
Під час роботи підйомної машини при проходженні або поглибленні ствола на реборді барабана має наноситися позначка верхнього зрізу розтруба прохідницького підвісного помосту.
На лебідках, призначених для підвішування обладнання під час проходки вертикальних стволів, індикатор глибини не потрібен.
Кожна підйомна машина повинна мати справно діючі:
а) самописець швидкостемір (для машин зі швидкістю понад 3 м/с, встановлених на поверхні). Тахограми мають зберігатися протягом 3 місяців;
б) вольтметр і амперметр;
в) манометри, що показують тиск стисненого повітря або масла в гальмівній системі.
Підйомні установки, що вводяться в експлуатацію, мають оснащуватися реєстратором основних параметрів роботи.
4.Кожна підйомна машина і лебідка повинні мати систему механічного робочого гальмування і систему запобіжного гальмування з незалежним один від одного вимиканням приводу. Загальний виконавчий орган гальмування має діяти на орган намотування.
У прохідницьких лебідках і лебідках для рятувальних драбин (швидкість руху кінцевого вантажу не більше відповідно 0,2 і 0,35 м/с) має бути маневрове гальмо на валу двигуна або на проміжному валу, запобіжне гальмо, що впливає на орган намотування, стопорний пристрій на барабані (храповий зупинник) і пристрій блокування, що унеможливлює пуск електродвигуна у напрямку опускання вантажу при включених запобіжному гальмі та стопорному пристрої.
5.У загальмованому (нерухомому) стані підйомної машини (лебідки) відношення величин гальмівних моментів, які створюються як запобіжним гальмом, так і робочими гальмами, до статичних моментів мають бути не менші за наведені в таблиці 6 додатка 11 до цих Правил.
Для виробок із змінними кутами нахилу гальмівний момент повинен розраховуватися для кожної з ділянок шляху з постійним кутом нахилу і прийматися за найбільшим із набутих значень.
Робоче гальмо для машин із шківами тертя (пружинно-пневматичним з вантажною частиною приводу гальма) може настроюватися на створення гальмівного моменту, меншого за той, що утворюється запобіжним гальмом, але не меншого за двократний статичний момент.
Для діючих підйомних машин з діаметром органу навивки (старих типів) до 3 м для розгальмування робочого гальма допускається застосування мускульної сили машиніста, якщо для робочого гальмування використовується вантажний привід. Гальмовий вантаж робочого гальма повинен забезпечувати гальмовий момент у 1,5 раза більший максимального статичного моменту. У всіх інших випадках обов’язкове застосування регульованого робочого гальма з механічним приводом.
Під час перестановки барабанів гальмівний пристрій як при запобіжному, так і при робочому гальмуванні має розвивати як на заклиненому барабані, так і на переставному (переставній частині розрізного барабана) момент, який дорівнює не менше ніж 1,2 статичного моменту, що створюється масою порожньої посудини (противаги) і масою головного і врівноважувального канатів. При розчепленні барабанів переставний барабан (переставна частина розрізного барабана) має бути загальмований стопорним пристроєм, що забезпечує не менше ніж трикратний максимальний статичний момент. Під час перестановки барабана і переміщення посудини перебування працівників у посудині та стволі має бути унеможливлене.
У прохідницьких лебідок і лебідок для рятувальних драбин (із швидкістю руху кінцевого вантажу відповідно до 0,2 і 0,35 м/с) гальмівні моменти, що створюються окремо як маневровим, так і запобіжним гальмом, мають бути не меншими за двократний по відношенню до найбільшого статичного моменту навантаження, причому включення запобіжного гальма повинне супроводжуватися автоматичним спрацьовуванням маневрового гальма.
6.Тривалість холостого ходу запобіжного гальма діючих підйомних машин не повинна перевищувати:
0,5 с — при пневмовантажному та пружинно-вантажному приводах;
0,6 с — при гідровантажному приводі;
0,3 с — при пневмопружинному і гідропружинному приводах;
0,2 с — для всіх новостворюваних конструкцій гальмівних пристроїв.
Час спрацьовування гальма незалежно від типу привода гальма не повинен перевищувати 0,8 с при опусканні номінального вантажу. Для підйомних машин із шківами тертя, оснащених системами вибіркового або автоматично регульованого запобіжного гальмування, ця вимога поширюється тільки на режим опускання вантажу (противаги).
Для прохідницьких лебідок тривалість холостого ходу не повинна перевищувати 1,5 с.
Однокінцеві підйомні установки в похилих виробках, на яких регулюванням гальмівної системи не вдається виключити набігання вагонеток на канат під час запобіжного гальмування, повинні мати пристрій, що керує запобіжним гальмом під час його вмикання та унеможливлює набігання в режимі підіймання, а також забезпечує в момент зупинки барабана машини гальмівний момент величиною не менше передбаченої пунктом 5 глави 9 цього розділу цих Правил. Час спрацьовування запобіжного гальма при цьому може перевищувати 0,8 с.
7.Після заміни елементів гальмівної системи (гальмівні колодки, тяга, циліндри) і зміни кінцевого навантаження необхідно проводити випробування гальмівної системи спеціалізованою налагоджувальною організацією, що має дозвіл Держгірпромнагляду на проведення цих робіт відповідно до вимог постанови КМУ від 26.05.2004 № 687. Результати випробування оформляються актом.
8.На вертикальних і похилих (на шахтах, що будуються і реконструюються) поверхневих вантажно-людських і людських підйомах намотування канатів на барабани машин має бути одношаровим.
На підйомних машинах вантажних вертикальних підйомів, встановлених на поверхні, підйомів флангових і вентиляційних стволів, що призначені для перевезення працівників в аварійних випадках, людських і вантажно-людських підйомів у підземних виробках з кутом нахилу від 30° до 60° допускається двошарове намотування канатів на барабани.
Тришарове намотування допускається на всіх інших підйомах, що експлуатуються, та при проходженні вертикальних і похилих виробок.
На аварійно-ремонтних і допоміжних вантажних підйомних установках (породні відвали, підіймання вантажів на естакади), а також на прохідницьких лебідках (швидкість не вища за 0,4 м/с) і лебідках для рятувальних драбин (швидкість до 0,35 м/с) допускається багатошарове намотування.
За наявності більше одного шару намотування канатів на барабани необхідно дотримуватися таких умов:
а) реборда барабана має виступати над верхнім шаром на 2,5 діаметра каната;
б) за критичною ділянкою каната довжиною в чверть останнього витка нижнього ряду (перехід на верхній ряд) має бути посилений нагляд (облік розірваних у цьому місці дротів) і здійснюватися пересування каната на чверть витка через кожні 2 місяці;
в) за наявності пристрою для плавного переходу каната з одного шару на інший.
Барабани прохідницьких лебідок повинні мати реборди з обох боків, які виступають над верхнім шаром намотування не менше ніж на 2,5 діаметра каната.
На діючих підйомних машинах у похилих виробках за доопрацьовування горизонтів допускається за згодою з територіальним органом Держгірпромнагляду перевищення вказаного числа шарів на один за умови виконання вимог підпунктів «а» та «б» цього пункту і за наявності пристрою для плавного переходу каната з одного шару на інший, а за чотиришарового намотування каната на барабан, крім того, і за наявності захисту, що унеможливлює роботу підйому за намотування на канат п’ятого шару.
На прохідницьких лебідках, що мають швидкість не вище ніж 0,4 м/с, допускається мати висоту реборди над верхнім шаром намотування не менше ніж 1,5 діаметра каната.
Футерівка барабанів повинна мати нарізані канавки незалежно від числа шарів намотування каната.
Наявність футерівки і нарізаних канавок на барабанах прохідницьких лебідок (швидкість не вища 0,2 м/с) і лебідок для рятувальних драбин (швидкість до 0,35 м/с) не обов’язкова.
Під час будівництва і реконструкції шахт з блочною схемою розкриття та проходження флангових стволів, а також за необхідності проведення виробок приствольного двору через скіповий ствол дозволяється двошарове або тришарове намотування канатів на барабан вантажно-людських підйомів на вказаних стволах у період проведення горизонтальних і похилих виробок. При цьому, окрім дотримання умов, зазначених вище, шахтобудівельною організацією повинні розроблятися додаткові заходи за згодою з територіальним органом Держгірпромнагляду, що гарантують безпеку опускання та підіймання працівників.
9.Для послаблення натягу каната в місці його прикріплення до барабана, футерованого деревом, пресмасою або іншим матеріалом, узгодженим із заводом-виробником машини та з урахуванням рекомендацій спеціалізованих галузевих інститутів відповідно до проведених НДР, на поверхні останнього повинно бути не менше трьох витків тертя та не менше п’яти витків тертя на барабанах без футеровки.
10.Прохідницькі лебідки, що використовуються для навішування помостів, опалубки, напрямних канатів, а також лебідки для нарощування технологічних трубопроводів, установки тюбінгів і елементів армування мають бути обладнані приладами контролю за натягом канатів.
11.Принципово нові схеми та системи управління і автоматизації всіх підйомних установок повинні розроблятися з урахуванням рекомендацій спеціалізованих галузевих інститутів відповідно до проведених НДР.
10. Вимоги до обслуговування
1.Щозміни перед початком перевезення працівників кліті, підвісні пристрої повинні оглядатися черговим електрослюсарем із записом у Книзі огляду підйомної установки згідно з додатком 10 до цих Правил.
За доставки вантажів похилими виробками підйомні установки, їх підйомні та тягові канати, причіпні пристрої перед початком роботи повинні оглядатися черговим електрослюсарем із записом у Книзі огляду підйомної установки згідно з додатком 10 до цих Правил.
Підйомні посудини, парашути, стопори, підвісні пристрої, напрямні башмаки, посадочні, завантажувальні та розвантажувальні пристрої, напрямні і відхильні шківи, їх футеровка і підшипники, гальмівна система і інші елементи підйомної машини, апаратура захисту і система керування, сигнальні пристрої повинні оглядатися і перевірятися щодоби особою, яка має відповідну кваліфікацію та призначена наказом директора шахти (уповноваженої особи) для цієї мети, і щотижня — механіком підйому. Цією самою особою щодоби має оглядатися армування ствола за швидкості руху посудин до 1 м/с і не рідше одного разу на тиждень за швидкості 0,3 м/с. Ділянки стволів, що знаходяться в ремонті, мають оглядатися щодоби за швидкості 0,3 м/с. Одночасно з оглядом армування стволів спеціально навченою особою, призначеною наказом директора шахти (уповноваженої особи), має оглядатися кріплення.
Якщо робота підйомної установки припинялася більше ніж на 4 години, перед відновленням експлуатації, незалежно від щоденних перевірок, обов’язково проводиться контрольне опускання-підіймання за маршрутом регулярного перевезення працівників.
Лебідки, що використовуються для кінцевої відкатки дільничними похилими гірничими виробками, мають оглядатися і перевірятися щодоби особою, яка має відповідну кваліфікацію і призначена наказом директора шахти (уповноваженої особи) для цієї мети, і щотижня — механіком дільниці. Один раз на рік комісією під головуванням головного механіка шахти повинна проводитися перевірка знань працівників, які обслуговують та експлуатують такі лебідки, а також працівників, які обслуговують підйомні комплекси.
Допускається одночасне проведення огляду армування в суміжних відділеннях ствола за різниці позначок за висотою між підйомними посудинами, із яких проводиться огляд, не більше 5 м.
Перед навішуванням нового каната і надалі не рідше одного разу на квартал шківи підлягають огляду головним механіком шахти або старшим механіком. При цьому повинні вимірюватися переріз жолоба і товщина його тіла за контрольним отвором і проводитися зарисовка найбільш зношеного місця жолоба.
Головний механік шахти — щомісячно, а старший механік не рідше одного разу на 15 днів повинні проводити перевірку правильності роботи запобіжного гальма, захисних пристроїв і справність всіх інших вищезгаданих елементів підйомної установки. Результати оглядів повинні заноситися до Книги огляду підйомної установки (додаток 10 до цих Правил).
Копри повинні оглядатися:
металеві, дерев’яні та прохідницькі — щодоби особою, спеціально призначеною наказом директора шахти;
дерев’яні та прохідницькі — двічі на рік комісією, створеною наказом директора шахти, під головуванням головного інженера шахти або шахтопрохідницького управління;
металеві та залізобетонні — один раз на рік комісією, створеною наказом директора шахти, під головуванням головного інженера шахти.
Кожна копрова споруда повинна мати паспорт технічного стану, що складається директором шахти (уповноваженою особою) на підставі акта державної приймальної комісії будівельно-монтажних робіт відповідно до постанови КМУ від 08.10.2008 № 923 або експертного висновку спеціалізованої налагоджувальної організації після обстеження споруди.
Нормативний термін служби або термін наступного обстеження повинен зазначатися в паспорті копрової споруди.
У разі виявлення відхилень від нормальної експлуатації копрів, а також якщо термін служби металевих і залізобетонних копрів закінчився, вони повинні обстежуватися комісією під керівництвом головного інженера шахти із залученням експертних організацій або інститутів, що мають дозвіл Держгірпромнагляду відповідно до постанови КМУ № 687 на право виконання робіт щодо експертного обстеження та технічної діагностики з метою встановлення можливості подальшої експлуатації копра.
2.Огляд прохідницьких лебідок повинен проводити електрослюсар щозміни і перед кожноюспуско-підйомною операцією, один раз на тиждень — механік дільниці, один раз на місяць — головний механік шахтопрохідницького (шахтобудівельного) управління.
3.Машиністами підйомних машин можуть призначатися особи, які пройшли навчання за професією, двомісячне стажування та одержали відповідне свідоцтво і допущені до самостійної роботи комісією, очолюваною головним механіком шахти.