29.Кліті, що служать для спускання і підіймання працівників, повинні мати суцільні металеві дахи, що відкриваються, або дахи (міжповерхові перекриття) з люком, що відкривається, а також суцільну міцну підлогу. Конструкція кліті повинна гарантувати запобігання руйнуванню підлоги у випадку посадки на жорстку основу в робочому і аварійному режимах. Усі підйомні посудини, що призначені для перевезення працівників або технічного обслуговування і ремонту ствола, повинні мати стаціонарні (незнімні) двосхилі зонти. Підлога новостворюваних клітей має бути без виступаючих частин і отворів, за винятком стопорів і вирізів для реборд коліс вагонетки і технологічних (аварійних) люків, що закриваються. Довгі боки клітей необхідно обшивати на повну висоту суцільними металевими листами. Уздовж довгих боків кліті необхідно влаштовувати поручні. З коротких (торцевих) боків кліті повинні мати двері або інші надійно захищувальні пристрої, що запобігають можливості випадіння працівників з кліті. Конструкція дверей не повинна допускати зіскакування їх під час руху кліті. Двері мають відчинятися всередину кліті і закриватися двома засувами, розташованими зовні у верхній і нижній частинах дверей. Висота верхньої кромки дверей або інших огорож над рівнем підлоги кліті повинна бути не менше ніж 1,2 м, нижньої кромки — не більше ніж 150 мм.
Кількість працівників, які одночасно перебувають на кожному поверсі кліті, визначається з розрахунку 5 осіб на 1 м2корисної площі підлоги кліті, а в прохідницьких баддях — з розрахунку 4 особи на 1 м2днища, і має бути позначена в місцях посадки працівників у кліть.
30.Кліті для спускання та підіймання працівників і противаги людських і вантажно-людських підйомних установок повинні бути обладнані приладами (парашутами), призначеними для плавного гальмування і зупинки їх у разі обриву підйомних канатів. Приводна пружина парашута кліті повинна захищатися запобіжним кожухом.
Допускається відсутність парашутів на:
а) клітях і противагах багатоканатних підйомних установок з числом канатів чотири і більше;
б) клітях і противагах дво- і триканатних підйомних установок за умови вибирання і бракування підйомних канатів відповідно до вимог підпункту «а» таблиці 1 додатка 11 до цих Правил і дотримання вимог підпункту «а» пункту 20 глави 12 цього розділу цих Правил;
в) клітях і противагах аварійно-ремонтних підйомних установок;
г) клітях і противагах підйомних установок допоміжних стволів, не призначених для постійного спускання та підіймання працівників;
ґ) противагах діючих підйомних установок вертикальних стволів з обмеженими умовами (обмеженими слід вважати умови, за яких неможливо розмістити на противазі майданчик довжиною — 1,5 м і шириною — 0,4 м), якщо відділення кліті та противаги відокремлені одне від іншого перегородкою із рейок або канатами. Дозволяється відсутність перегородки, якщо висота рами противаги перевищує два кроки армування за двобічного і крок армування за однобічного розташування провідників. Противага в цьому випадку має бути також обладнана запобіжними башмаками довжиною не менше ніж 400 мм із збільшеними зазорами.
Уповільнення при гальмуванні порожніх клітей парашутами не повинне перевищувати 50 м/с2, а при гальмуванні клітей з максимальною кількістю працівників — повинне бути не меншим за 6 м/с2.
Випробування парашутів повинне проводитися перед введенням їх в експлуатацію і надалі не рідше одного разу на 6 місяців відповідно до інструкції з експлуатації для даного типу парашута, а також у разі розбирання його механізму при ремонті, заміні та проведенні інструментального контролю.
Парашутні пристрої мають замінюватися новими разом із заміною кліті, за винятком парашутів із захватом за гальмові канати, що мають замінюватися не рідше ніж через 5 років з дня навішування. За наслідками експертних обстежень стану парашутних пристроїв з захватом за гальмівні канати з проведенням неруйнівного контролю суб’єктами господарювання, які мають дозвіл Держгірпромнагляду відповідно до постанови КМУ від 26.05.2004 № 687, термін їх експлуатації може продовжуватися на період до 2-х років після кожного обстеження. Після 10 років використання подовження терміну їх експлуатації можливе за умови позитивних результатів неруйнівного контролю і проведення їх демонтажу, повного розбирання і дефектації за участю спеціалістів галузевих спеціалізованих інститутів та за згодою з територіальним органом Держгірпромнагляду.
Дозволяється продовження експлуатації підіймальних посудин (клітей, скіпів, рятувальних сходів) і противаг шахтного підйому понад нормативний термін, встановлений заводом-виробником, на підставі позитивних результатів експертного обстеження та технічного огляду суб’єктами господарювання, що мають дозвіл Держгірпромнагляду відповідно до постанови КМУ від 26.05.2004 № 687. Термін, на який продовжується після кожного обстеження експлуатація підіймальних посудин (клітей, скіпів, рятувальних сходів) і противаг шахтного підйому, не може перевищувати 3-х років. При цьому кількість обстежень не обмежується. Рішення щодо подальшої експлуатації устаткування приймає роботодавець.
31.Під час спускання та підіймання працівників у баддях:
а) бадді мають бути оснащені напрямними рамками і переміщатися напрямними, напрямні рамки повинні обладнуватися засобами сигналізації про їх зависання. Рух баддей без напрямних рамок допускається на відстань не більше ніж 20 м від вибою. При використанні на проходженні вертикальних виробок прохідницьких агрегатів (навантажувальних машин, грейферів) ця відстань може бути збільшена до 40 м;
б) бадді мають бути оснащені зонтами.
Під час виконання аварійних і ремонтних робіт у стволі допускається спускання і підіймання працівників в баддях без напрямних рамок. При цьому: швидкість руху бадді стволом не повинна перевищувати 0,3 м/с; зазори між кромкою бадді і виступними металоконструкціями елементів ствола мають бути не меншими за 400 мм; над баддею має бути встановлений запобіжний зонт; напрямна рамка повинна бути надійно закріплена на розвантажувальній площадці, а розвантажувальні ляди закриті;
в) посадка працівників у бадді та вихід із них мають проводитися на нижньому і верхньому приймальних майданчиках із спеціальних драбин або по сходинках бадді. При цьому мають бути закриті ляди, а бадді мають бути нерухомими;
г) посадка працівників в бадді і вихід з них на проміжних горизонтах і камерах мають провадитися з відкидних площадок, а на помостах і натяжних рамах — тільки тоді, коли борт бадді зупиняється на рівні розтруба або підлоги поверху за наявності дверей у розтрубі;
ґ) працівники повинні стояти на днищі бадді.
Під час спускання і підіймання вантажів баддя має недовантажуватися на 100 мм до верхнього краю борту. Баддя має бути оснащена пристроями для підтримки дужки в опущеному стані (кулачки). Висота кулачків повинна бути не менше ніж 40 мм.
У разі спускання і підіймання вантажів і працівників в баддях прохідницькі підйомні установки мають бути обладнані блокувальними пристроями, що не допускають проходження бадді через розтруб у нижньому помості, коли під розтрубом знаходиться навантажувальний пристрій.
Під час спускання бадді машиніст підйому повинен зупинити її на висоті 6 м від вибою ствола і припинити зниження до отримання додаткового сигналу.
У разі підіймання бадді машиніст підйому повинен зупинити її на висоті 1-2 м над вибоєм ствола для надання стійкості та очищення днища.
32.Спускання і підіймання працівників у перекидних клітях дозволяються за наявності блокувань, що унеможливлюють перекидання працівників в бункер, а також перекидання кліті під час руху у стволі.
Перевезення працівників підйомними посудинами допустиме тільки в режимах роботи підйомної установки «Люди» або «Ревізія». Рукоятник, стволовий та їх помічники повинні дозволяти посадку працівників у кліть тільки після переведення стволової сигналізації в режим «Люди», а прохід працівників на оглядовий майданчик підйомної посудини або противаги рукоятник може дозволити тільки після переведення стволової сигналізації в режим «Ревізія».
У разі розташування в одному стволі вантажно-людського і вантажного підйомів під час спускання-підіймання працівників вантажний підйом має стояти.
33.Ремонт і огляд ствола дозволяються виконувати з даху незавантаженої кліті, скіпа або противаги зі спеціально обладнаної на ній оглядової площадки. Площадка повинна мати площу не менше ніж 0,6 м2, і один із лінійних розмірів не менше ніж 0,4 м, і огорожу заввишки не менше ніж 1,2 м. При цьому працівники повинні прикріплюватися до підйомних канатів, елементів підвісного пристрою, підйомної посудини запобіжними поясами і бути захищені від предметів, що випадково падають, закріпленими захисними зонтами.
Запобіжні пояси кожні 6 місяців підлягають випробуванню на міцність відповідно до інструкції з експлуатації заводу-виробника.
На підйомній посудині та усередині неї можуть перебувати тільки особи, що проводять ремонт (огляд).
Огляд ствола повинен здійснюватися не менше ніж двома працівниками під час руху посудини зверху вниз.
Для огляду і ремонту ділянок кріплення та армування, віддалених від підйомних посудин, дозволяється застосовувати відкидні помости, надійно прикріплені до кліті або скіпа. Конструкція таких помостів повинна розроблятися проектно-конструкторськими підрозділами підприємств (організацій) і погоджуватися з організацією, що розробила підйомну посудину.
На підйомних установках з противагами огляд і ремонт ствола допускається виконувати з використанням вантажу, що врівноважує.
34.На шахтах повинні бути особи, відповідальні за організацію спускання і підіймання працівників та вантажів, призначені наказом директора шахти (уповноваженої особи).
2. Засоби шахтного транспорту
1.На кожній шахті має бути затверджена головним інженером схема конвеєрного транспорту і головних відкотних колій, на якій вказуються види відкаток, довжина відкотних колій, роз’їздів і їх місткість, пронумеровані стрілочні переводи, місця посадки (висадки) працівників, види і довжини конвеєрів, термін навішування та тип стрічки.
Зі схемою мають бути ознайомлені під підпис працівники та посадові особи дільниці шахтного транспорту, а також гірничі диспетчери і начальники змін.
2.Експлуатація транспортних машин з дизельним приводом повинна здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства згідно з проектами, розробленими з урахуванням рекомендацій спеціалізованого галузевого інституту згідно з проведеними НДР.
3.Для виконання маневрових робіт і відкатки вагонеток в горизонтальних виробках з нахилом до 0,005 ‰ допускається застосування лебідок, що мають швидкість до 1 м/с, за проектами, що пройшли експертизу у суб’єктах господарювання, які мають дозвіл на виконання робіт з підвищеної небезпеки Держгірпромнагляду відповідно до постанови КМУ від 15.10.2003 № 1631.
Для транспортування матеріалів і обладнання, а також для видачі породи від ремонту і перекріплювання в похилих виробках можуть застосовуватися лебідки, що відповідають таким вимогам:
а) відношення діаметра барабана (шківа) до діаметра каната повинне бути не менше ніж 20. Допускається багатошарове намотування каната на барабан;
б) швидкість руху каната на середньому радіусі намотування не повинна перевищувати 1,8 м/с;
в) лебідки повинні мати двоє гальм, одне з яких повинне діяти на барабан (шків). Кожне із гальм повинне забезпечувати у загальмованому стані приводу не менше ніж 2-кратне відношення величини гальмівного моменту до статичного;
г) лебідки мають за припинення подачі енергії автоматично загальмовуватися.
Експлуатація лебідок повинна здійснюватися з використанням світлової та звукової робочої сигналізації для подачі сигналів машиністу лебідки, яка повинна передбачатися проектом транспортування матеріалів і обладнання.
3. Колійне господарство
1.Експлуатація рейкових колій повинна здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства.
Радіуси закруглень рейкових колій і перевідних кривих у нових виробках мають бути не меншими:
для колії 600 мм — 12 м;
для колії 900 мм — 20 м.
На сполученні виробок, не призначених для локомотивної відкатки, допускається закруглення колії радіусом не менше ніж чотирикратна найбільша жорстка база рухомого состава.
У діючих виробках дозволяється експлуатація рейкових колій із закругленням радіусом не менше ніж 8 м — для колії 600 мм і не менше ніж 12 м — для колії 900 мм.
2.Розширення колії під час укладання допускається не більше ніж на 4 мм і звуження її не більше ніж на 2 мм у порівнянні з номінальною шириною рейкової колії.
Розширення рейкової колії в процесі експлуатації не повинне перевищувати 15 мм на прямолінійних ділянках і 10 мм — на криволінійних, перевищення однієї рейки над іншою на прямолінійній ділянці колії — не більше 4 мм.
3.Експлуатація рейкових колій допускається у випадку:
а) зношення головки рейки за вертикаллю не більше ніж 12 мм для рейок типу Р-24, 16 мм — для рейок типу Р-33 і 20 мм — для рейок типу Р-38, а також коли реборда колеса не торкається головок болтів, за відсутності подовжніх і поперечних тріщин у рейках, викришування головки рейок, відколювання частини підошви рейки та інших дефектів, що можуть викликати сходження рухомого состава з рейок;
б) відхилення рейок від осі колії на стиках (розломах) не більше ніж на 50 мм на довжині рейки менше ніж 8 м.
4.Експлуатація стрілочних переводів допускається у разі:
а) відсутності збитих, деформованих і вигнутих у подовжніх і поперечних напрямках вістряків (пір’я);
б) відсутності роз’єднаних стрілочних тяг;
в) замикання стрілок із зазором не більше ніж 4 мм між притисненим вістряком і рамною рейкою;
г) наявності фіксації положення стрілочних переводів за допомогою фіксаторів;
ґ) закритих канавок для тяг приводів стрілочних переводів.
5.Механічні та ручні приводи стрілочних переводів відкотних колій мають встановлюватися з боку людського проходу так, щоб забезпечувати вільну відстань не менше ніж 0,7 м від найбільш виступаючої частини приводу до кромки рухомого состава.
Відстань від приводу до кріплення має забезпечувати зручність монтажу, огляду і ремонту.
За недостатньої ширини виробки приводи стрілочних переводів мають встановлюватися в нішах.
6.Стрілочні переводи в приствольних дворах, на пересіченні головних відкотних виробок (між собою і з дільничними) за інтенсивної відкатки (понад один состав на годину) повинні мати дистанційне керування з кабіни електровоза, що рухається. На заїздах похилих відкотних виробок стрілочні переводи повинні мати дистанційне керування з пультів. У виробках, що використовуються епізодично, а також на в’їздах до гаражів, ЦПП, водовідливних камер, складів ВМ тощо можуть встановлюватися стрілочні переводи з ручним приводом.
7.Тимчасові гаражі для ремонту локомотивів на поверхні дозволяється обладнувати тільки на спеціальних тупикових коліях на відстані не менше ніж 30 м від ствола.
На рейкових коліях, що з’єднують гаражі локомотивів зі стволами, повинні встановлюватися постійно закриті бар’єри.
8.Колії, колійні пристрої, канави водовідведення, стрілочні переводи, колійні сигнали та знаки, зазори і проходи на горизонтальних і похилих відкотних виробках, а також контактна мережа електровозної відкатки повинні перевірятися із записом результатів у спеціальну книгу огляду:
начальником дільниці шахтного транспорту або його заступником (механіком) — не рідше одного разу на місяць;
гірничим майстром або спеціально призначеною наказом директора шахти (роботодавця) особою — не менше двох разів на місяць.
Під час оглядів гірничим майстром або особою, спеціально призначеною наказом директора шахти (уповноваженої особи), повинні вимірятися ширина рейкової колії та перевищення однієї рейки над іншою. Не рідше одного разу на рік за графіком, затвердженим головним інженером шахти, маркшейдерська служба шахти виконує вертикальну зйомку рейкових колій, визначає дефектні ділянки та надає за резолюцією головного інженера шахти припис начальнику дільниці шахтного транспорту для виправлення зазначених ділянок.
4. Локомотивна відкатка
1.Горизонтальні виробки, якими проводиться відкатка локомотивами, повинні мати похил не більше 0,005 ‰.
У тих випадках, коли гірничо-геологічні умови не дозволяють виконати вказану вимогу, допускається як виняток збільшення похилу до 0,050 ‰. При цьому відкатка повинна виконуватися за проектом, який має експертний висновок та виконаний відповідно до вимог чинного законодавства.
2.Гальмовий шлях поїзда на максимальному похилі при перевезенні вантажів не повинен перевищувати 40 м, а при перевезенні працівників — 20 м.
3.Локомотив під час руху має знаходитися в голові поїзда. При цьому локомотив з однією кінцевою кабіною повинен розташовуватися в гірничій виробці кабіною до ствола. Розміщення локомотива в хвості дозволяється тільки за умови маневрових операцій, виконувати які дозволяється на ділянці довжиною не більше ніж 300 м при швидкості руху не більше 2 м/с.
Дозволяється заштовхування составів вагонеток до вибою у разі проведення одноколійних підготовчих виробок на відстань не більше ніж 400 м.
4.Кожен локомотив повинен бути обладнаний системою освітлення з фарами білого і червоного світла. Допускається поєднання в одній фарі білого і червоного світла. Освітлення колії при включеному основному (дальньому) світлі має здійснюватися на відстань 60 м. Для світлового позначення поїзда, що рухається, на останній вагонетці має бути встановлений світильник з червоним світлом. У разі руху локомотива без вагонеток світильник з червоним світлом має встановлюватися на задній (за ходом) частині локомотива, якщо відсутні фари з червоним світлом.
У разі розміщення локомотива в хвості поїзда на передній зовнішній стінці першої за ходом руху вагонетки повинен бути підвішений включений світильник з червоним світлом.
Електровози мають бути обладнані звуковим сигнальним пристроєм та швидкостеміром.
5.Рух акумуляторного електровоза, що не має даху над кабіною, на ділянках шляху під включеним контактним проводом має виконуватися буксируванням при відсутності машиніста у кабіні акумуляторного електровоза.
6.Зазор між завантажувальним пристроєм і локомотивом з кабіною без даху повинен бути величиною не менше ніж 0,4 м.
7.Допускається експлуатація локомотивів за умови:
а) відсутності порушень вибухобезпеки обладнання на локомотивах;
б) наявності кришки на батарейному ящику акумуляторного електровоза, справного її блокувального пристрою і наявності електроізоляційного покриття;
в) справних електрообладнання, блокувальних пристроїв і засобів захисту;
г) справних і відрегульованих гальм;
ґ) справних пісочниць і наявності піску в них;
д) справних зчіпних пристроїв;
е) справних буферів;
є) спрацьованості менше ніж на 2/3 товщини гальмівних колодок і менше ніж на 10 мм — бандажів;
ж) наявності справних фар, що світяться;
з) справності сигнальних пристроїв.
8.Кожен локомотив, що знаходиться в експлуатації, повинен оглядатися в такі терміни:
а) щозмінно — машиністом під час приймання локомотива;
б) черговим електрослюсарем під час випуску локомотива на лінію;
в) щотижня — начальником електровозного депо або механіком дільниці шахтного транспорту;
г) щомісячно — начальником разом з механіком дільниці шахтного транспорту.
Щорічно повинен проводитися огляд локомотивів і обладнання підземних гаражів та зарядних камер комісією, призначеною наказом директора шахти (роботодавця), за участю представника територіального органу Держгірпромнагляду.
5. Контактна мережа. Заряд акумуляторних батарей
1.Для відкатки контактними електровозами допускається застосування постійного струму напругою не вище ніж 600 В.
Контактна мережа постійного струму в підземних виробках шахт повинна відповідати проекту, виконаному згідно з вимогами чинного законодавства.
2.У тягових підстанціях і зарядних установках електровозної відкатки повинен здійснюватися захист від перевантаження, струмів витоку на землю і короткого замикання в перетворювачах, трансформаторах і відхідних приєднаннях, що живлять контактну мережу.
З цією метою має застосовуватися захист без витримки часу.
3.Під час контактної відкатки для зменшення опору на рейкових коліях повинні встановлюватися електричні з’єднувачі.
4.На шахтах, де проводиться електропідривання, всі рейкові колії, не призначені для відкатки контактними електровозами, в місцях стикання з струмопровідними рейками повинні бути електрично ізольовані від останніх у двох точках, віддалених одна від одної на відстань максимально можливої довжини поїзда.
5.Висота підвіски контактного проводу від головки рейки повинна бути не меншою за вказану в таблиці 2 додатка 11 до цих Правил.
6.Відстань від контактного проводу до верхняка кріплення має бути не менше ніж 0,2 м. Відстань від струмоприймача електровоза до кріплення виробки має бути не менше ніж 0,2 м.
7.На час опускання і підіймання зміни працівників контактний провід повинен відключатися на ділянці від ствола до посадочної площадки, розташованої в приствольному дворі.
8.На території промислового майданчика підвіска контактного проводу має проводитися на висоті не менше ніж 2,2 м від рівня головки рейки за умови, що відкотні колії не перетинають інші дороги і дороги для проходу працівників.
У місцях пересічення доріг висота підвіски повинна відповідати правилам влаштування наземних електричних залізниць.
9.Контактна мережа повинна бути секціонована вимикачами, відстань між якими не повинна перевищувати 500 м. Секційні вимикачі мають встановлюватися також на всіх розгалуженнях контактного проводу.