двосторонній телефонний зв’язок між пунктами навантаження і розвантаження конвеєрів.
8.3.11. Пускова апаратура конвеєра повинна мати блокування, яке виключає можливість пуску під час ремонту.
8.3.12. У разі раптового припинення подавання електроенергії працівники, які обслуговують стрічкові конвеєри, зобов’язані негайно перевести пускові пристрої електродвигунів і важелі керування в положення «стоп» (нульове).
8.3.13. У тих випадках, коли виникає необхідність переходу на місцеве керування конвеєром, відповідно до вимог цих Правил воно може бути застосоване як виняток і лише з наказу працівника, призначеного відповідальним за безпечну експлуатацію транспортних засобів, за умови забезпечення постійної присутності біля конвеєра обслуговуючого працівника. Про всі випадки переходу конвеєра на місцеве керування або на роботу в ремонтно-налагоджувальному режимі в журналі реєстрації робіт по технічному обслуговуванню та ремонту відповідно до вимог «Єдина система конструкторської документації. Експлуатаційні документи» (ДСТУ ГОСТ 2.601:2006) необхідно робити запис із вказівкою часу, причини переходу і заходів, вжитих для усунення причин переходу.
8.3.14. На конвеєрах, які входять в автоматизовані транспортні або технологічні лінії, повинні бути передбачені пристрої для автоматичної зупинки привода у разі виникнення аварійної ситуації.
8.3.15. На технологічній лінії, що складається з декількох послідовно встановлених і одночасно працюючих конвеєрів або з конвеєрів у поєднанні з іншим обладнанням (живильниками, млинами, апаратами з мішалками), приводи конвеєрів і всього обладнання повинні блокуватися так, щоб у разі раптової зупинки будь-якого обладнання або конвеєра попереднє обладнання або конвеєри автоматично відключалися, а подальші — продовжували працювати до повного вивантаження з них аміачної селітри, яка транспортується. Повинна бути передбачена можливість відключення кожного конвеєра окремо.
8.3.16. Під час роботи конвеєра обслуговуючий працівник зобов’язаний:
стежити, щоб ролики оберталися, стрічка не зміщувалася вбік і рівномірно завантажувалася селітрою;
не допускати, щоб на ролики і барабани налипала аміачна селітра;
контролювати нагрівання підшипників редуктора органолептично або візуально під час зупинення;
зупиняти конвеєр у випадку перекосу стрічки, з’ясовувати і усувати причини перекосу.
8.3.17. Очищення стрічкового конвеєра необхідно проводити тільки після його зупинки.
8.3.18. Для переходу через конвеєр слід користуватися тільки призначеними для цього містками.
8.3.19. У разі аварії працівники повинні діяти відповідно до ПЛАС, діючого на підприємстві, розробленого відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99.
8.3.20. Біля робочих місць повинні бути розміщені таблички, які пояснюють значення засобів сигналізації, що використовуються, і режим керування конвеєром.
8.3.21. Конвеєри, призначені для транспортування аміачної селітри насипом, повинні бути обладнані в місцях виділення пилу місцевими відсмоктувачами, підключеними до вентиляційної системи підприємства.
8.3.22. Місця періодичного змащення конвеєрів (підшипники барабанів та шасі, редуктор) повинні бути доступні без зняття захисних пристроїв.
8.3.23. Контроль за експлуатацією конвеєрів здійснює працівник, призначений наказом роботодавця відповідальним за безпечну експлуатацію транспортних засобів, який пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці у порядку, передбаченому НПАОП 0.00-4.12-05.
Не рідше одного разу на тиждень цей працівник повинен перевіряти положення установки конвеєра і прилягання стрічки до роликів на нижній і верхній гілках, знос скребків очисного пристрою, прилягання смуг відбортовки навантажувального або перевантажувального пунктів, правильність навантаження стрічки матеріалом.
8.3.24. Виявлені у процесі експлуатації і огляду неполадки, а також проведені ремонтні роботи повинні відмічатися у журналі обліку роботи конвеєрів згідно з вимогами ГОСТ 20-85.
8.3.25. Після закінчення роботи необхідно виконати послідовно такі дії:
відключити конвеєр від електромережі;
очистити стрічку конвеєра, барабани, натяжну і приводну станції, а також приймальні і завантажувальні пристрої від налиплої аміачної селітри.
8.3.26. На відключених апаратах при роботі людей на лінії повинні вивішуватися попереджувальні плакати «НЕ ВМИКАТИ — ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!».
8.3.27. Під час планово-попереджувального огляду та випробувань стрічкових конвеєрів, які проводяться в терміни, вказані в інструкціях з експлуатації, проводиться повний огляд, перевірка і ремонт приводної та натяжної станцій конвеєра, очисних і гальмових пристроїв, стрічок, роликового опору і центрувальних приладів, за необхідності замінюється неякісне мастило, перевіряється рівень масла у редукторах і рідини в гідромуфтах, прилягання колодок до гальмового шківа, рухливість гальмової системи, знос гальмових шківів і колодок, надійність затягування болтових з’єднань вузлів приводної та натяжної станцій, стан сполучених муфт, зварних швів барабанів стрічкових конвеєрів.
8.3.28. Поточний ремонт конвеєрних стрічок повинен проводитися безпосередньо на конвеєрі відповідно до вимог ГОСТ 20-85 за інструкціями розробників та виробників стрічок методом гарячої або холодної вулканізації за температури навколишнього повітря не нижче 0 °С.
8.3.29. Під час пуску стрічкового конвеєра після ремонту або аварійної зупинки, який проводиться у присутності працівника, призначеного відповідальним за безпечну експлуатацію транспортних засобів, необхідно проводити замір усіх параметрів, що контролюються, як у неробочому, так і в робочому стані.
8.3.30. Для локалізації і гасіння пожеж приводів стрічкових конвеєрів повинні бути передбачені первинні засоби пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 і НАПБ Б.03.001-2004, а також (за необхідності) встановлені стаціонарні системи пожежогасіння. Порядок оснащення стаціонарними системами пожежогасіння визначається згідно з вимогами НАПБ Б.06.004-2005.
8.3.31. Не допускається експлуатація конвеєра за відсутності або несправності засобів протипожежного захисту.
8.3.32. Не дозволяється:
зберігати горючі рідини, змащувальні і обтиральні матеріали поблизу пускових пристроїв;
перевозити на стрічкових конвеєрах сторонні матеріали і людей;
ремонтувати електроустаткування, яке перебуває під напругою;
підсипати між стрічкою і приводним барабаном у разі пробуксовки пісок або підливати смолу.
IХ. Вимоги охорони праці під час застосування аміачної селітри
9.1. Загальні вимоги
9.1.1. Технологічні процеси перероблення аміачної селітри у виробництві кальцієвої селітри та комплексних і рідких мінеральних добрив повинні вестись відповідно до затверджених технологічних регламентів.
9.1.2. Безпека технологічних процесів повинна забезпечуватися додержанням вимог «ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности» (далі — ГОСТ 12.3.002-75).
9.1.3. Повітря, що аспірується, та технологічні відходи, які не повертаються в технологічний процес, перед викидом їх в атмосферу повинні бути очищені від шкідливих домішок відповідно до вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря», вимог «Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями», затверджених постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 24.08.78 № 2329 (ГОСТ 17.2.3.02-78).
9.1.4. Технологічні процеси повинні бути організовані так, щоб рівні забруднення водойм відходами та стічними водами не перевищували встановлені нормативи відповідно до вимог «Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к охране поверхностных вод от загрязнения», затверджених постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 25.06.86 № 1790 (ГОСТ 17.1.3.13-86).
9.1.5. Не дозволяється працювати на несправному устаткуванні.
9.2. Вимоги безпеки під час перевезення аміачної селітри
9.2.1. Аміачну селітру насипом необхідно перевозити автомобільним транспортом згідно з Правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.07.2004 № 822, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 20.08.2004 за № 1040/9639, та залізничним транспортом згідно з Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 795/5986, та Правилами перевезення вантажів у спеціальних та спеціалізованих контейнерах відправників і одержувачів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 872/5093.
9.2.2. Працівники суб’єктів перевезення небезпечних вантажів повинні пройти спеціальне навчання працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів відповідно до вимог Порядку проведення спеціального навчання працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 № 1285.
9.2.3. Водії автотранспортних підприємств, зайняті перевезенням аміачної селітри, відповідно до вимог чинного законодавства повинні:
забезпечуватися спецодягом і засобами індивідуального захисту у порядку, передбаченому Типовими нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту, затвердженими наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 20.10.98 № 207, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 04.01.99 за № 1/3294 (НПАОП 60.2-3.06-98);
бути ознайомленими з основними вимогами виробничої санітарії, особистої гігієни та правилами надання першої медичної допомоги відповідно до вимог чинного законодавства.
9.2.4. Транспортування аміачної селітри насипом повинно проводитися у закритих або критих брезентом транспортних засобах, оснащених вогнегасниками відповідно до вимог Норм оснащення вогнегасниками колісних транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.97 № 1128 (зі змінами) (НАПБ Б.06.005-97). Брезент повинен бути виготовлений із вологостійкого та вогнестійкого матеріалу і закривати з усіх боків борти не менш ніж на 200 мм. Кузов не повинен мати механічного пошкодження, і його матеріали та покриття не повинні вступати у взаємодію з аміачною селітрою.
9.2.5. Транспортування аміачної селітри насипом залізничним транспортом дозволяється у вагонах типу мінераловоза або хоперцементовоза.
9.2.6. Транспортування аміачної селітри з глибинних складів до місця її використання повинно здійснюватися спеціальними засобами (автонавантажувачами, розкидачами) або засобами загального призначення (тракторними причепами, автомобілями тощо), що пристосовані для таких цілей.
9.2.7. Перевезення разом з аміачною селітрою працівників, харчових продуктів, предметів домашнього вжитку та інших вантажів, не передбачених транспортно-супровідною документацією, забороняється.
9.2.8. Транспортне марковання дорожньо-транспортних засобів проводиться відповідно до вимог «Вантажі небезпечні. Марковання» (далі — ДСТУ 4500-5:2005).
9.2.9. Перевезення порожніх вантажних одиниць та вантажних транспортних одиниць, не очищених і не знешкоджених від аміачної селітри, класифікованої як небезпечний вантаж, повинно здійснюватися відповідно до вимог Правил з перевезення небезпечних вантажів.
9.2.10. Неприпустиме потрапляння в аміачну селітру під час її перевезення горючих речовин (нафтопродуктів, торфу, соломи, макухи, тирси, сірки тощо), а також порошків металів (алюмінію, міді, цинку та ін.) та їх оксидів, оскільки за їхньої наявності можливе загоряння аміачної селітри, вона також стає вибухонебезпечною.
9.3. Вимоги безпеки під час використання аміачної селітри у виробництві кальцієвої селітри
9.3.1. Кальцієва селітра випускається як індивідуальний продукт (добриво), так і у вигляді сумішей з карбамідом за різних співвідношень.
9.3.2. Аміачна селітра насипом використовується для отримання кальцієвої селітри за такими методами:
шляхом взаємодії азотної кислоти з вапняним молоком (вапном, крейдою або іншою кальцієвмісною сировиною), розчиненням аміачної селітри в одержаному упареному розчині нітрату кальцію з подальшою грануляцією продукту в барабанних грануляторах-сушарках;
змішуванням розчинів аміачної селітри та нітрату кальцію і подальшою грануляцією продукту в барабанних грануляторах-сушарках (БГС).
9.3.3. Небезпека роботи апарату БГС обумовлюється:
достатньо високою температурою теплоносія (?850 °С), а за умови порушення технологічного процесу можливе екзотермічне розкладання продукту;
утворенням нерухомого шару продукту на дні барабана у разі його зупинки, коли через зниження тепловідводу може відбутися прискорення екзотермічної реакції розкладання;
наявністю у теплоносії сажі (внаслідок неповного згоряння природного газу), яка може створювати небезпеку утворення суміші вуглець — окиснювач і сприяти прискоренню процесу термічного розкладання селітри в результаті значного виділення тепла під час окиснювання вуглецю.
9.3.4. У процесі виробництва кальцієвої селітри необхідно передбачати автоматичне припинення подавання інертного газу у разі зупинки апарата БГС.
9.3.5. Усі виробничі приміщення повинні бути обладнані загальнообмінною примусовою вентиляцією, а місця можливого запилення — місцевими відсмоктувачами.
9.3.6. Під час роботи з кальцієвою селітрою слід користуватися засобами індивідуального захисту згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.01-08:
костюми захисні відповідно до вимог «Костюмы мужские для защиты от кислот. Технические условия» (ГОСТ 27652-88), «Костюмы женские для защиты от кислот. Технические условия» (ГОСТ 27654-88);
чоботи спеціальні гумові відповідно до вимог ГОСТ 12.4.072-79;
куртка бавовняна на утеплювальній підкладці (на зовнішніх роботах узимку) відповідно до вимог «Одежда верхняя пальтово-костюмного ассортимента. Общие технические условия» (ДСТУ ГОСТ 25295:2005);
окуляри захисні відповідно до вимог ГОСТ 12.4.013-85;
півмаски фільтрувальні пилозахисні або протигазові та комбіновані фільтри відповідно до вимог ДСТУ EN 149:2003 і ДСТУ EN 14387:2006.
9.4.
Вимоги безпеки під час використання аміачної селітри у виробництві рідких мінеральних добрив (КАС)
9.4.1. Аміачну селітру використовують для одержання рідких мінеральних добрив на основі розчинів карбаміду і аміачної селітри (КАС). Залежно від співвідношення вмісту карбаміду і аміачної селітри випускають декілька марок КАС із вмістом азоту від 28 до 34 %.
9.4.2. Розчини КАС мають легку корозійну активність щодо чорних металів, але у присутності інгібітору корозії (фосфат амонію в концентрації 0,1–0,2 % в перерахунку на Р2О5) метал стає стійким до впливу розчинів. У разі зниження температури розчину нижче 18 °С випадають кристалічні солі, які з підвищенням температури знов розчиняються. Температура замерзання розчину становить мінус 26 °С, після розморожування властивості КАС повністю відновлюються.
9.4.3. Зберігання і застосування розчинів КАС повинно бути обмежене весняно-осіннім періодом.
9.4.4. Для зберігання розчинів КАС можуть бути використані ємності, виготовлені із склопластиків і вуглецевої сталі, зі щільно закритим люком.
9.4.5. Не допускається розгерметизація посудин з розчинами КАС і видалення з них води, оскільки можливе утворення твердої суміші карбаміду з аміачною селітрою, взаємодія між якими може призвести до вибуху.
9.4.6. Транспортування розчинів КАС здійснюється усіма видами транспорту згідно з нормативними документами, якими регламентується їх перевезення відповідним видом транспорту.
9.4.7. Транспортування КАС повинно проводитися спеціальними транспортними засобами, оснащеними іскрогасниками, з відрегульованими запобіжно-випускними клапанами, технічно справними запірними пристосуваннями та герметично закритими люками, штуцерами.
9.4.8. Норма заповнення контейнера-цистерни повинна відповідати встановленій стандартом або технічними умовами на продукцію і забезпечувати залишок незаповненого простору, достатній для того, щоб рідина не заповнила увесь внутрішній об’єм тари за температури 55 °С.
9.4.9. Конструкція дорожньо-транспортних засобів, які використовуються для транспортування розчинів КАС, повинна відповідати вимогам нормативних документів на їх виготовлення та Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів і вимогам цих Правил.
9.4.10. Дорожньо-транспортні засоби, які використовуються для транспортування розчинів КАС, повинні мати марковання, нанесене відповідно до вимог ДСТУ 4500-5:2005.
9.4.11. Транспортні засоби після закінчення транспортування розчину КАС повинні бути промиті гарячою водою під тиском або парою і залишені відкритими до повного висихання.
9.4.12. Майданчик, на якому розташовані ємності для зберігання КАС, повинен бути огороджений та мати тверде рівне покриття. Місця приймання і видачі КАС повинні мати приямки для збору випадкового або аварійного розливу рідини.
9.4.13. Усі операції щодо заповнення посудин, призначених для зберігання КАС і заправки транспортних засобів, повинні проводитися тільки механізованим способом закритою герметичною системою трубопроводів.
9.4.14. Під час зливу КАС із транспортних цистерн у резервуари зберігання повинен проводитися постійний контроль показників вимірювальних приладів і герметичності системи.
9.4.15. Для запобігання вибухам під час виготовлення розчинів КАС необхідно:
перевіряти посудину перед завантаженням розчинів КАС на відсутність азотної кислоти, оскільки утворення вибухонебезпечного нітрату карбаміду неприпустимо;
промивати водою устаткування перед ремонтом;
періодично контролювати термоізоляцію, оскільки просочена розчином КАС термоізоляція небезпечна і втрачає ізоляційні властивості.
Не можна проводити теплоізоляцію потенційних місць витоку розчинів (фланцеві з’єднання, вентилі). У цих місцях слід використовувати знімальні ізоляційні муфти, які необхідно періодично оглядати.
Не можна застосовувати зварювальну апаратуру під час видалення термоізоляції, слід уникати сильних механічних ударів. Робота буде безпечнішою, якщо термоізоляцію просочити водою.
9.5. Вимоги безпеки під час використання аміачної селітри для виготовлення комплексних мінеральних добрив
9.5.1. Аміачна селітра — важливий компонент комплексних мінеральних добрив, до складу яких входять, як правило, сполуки фосфору і калію. Одним із найважливіших видів таких добрив є нітрофоска. Нітрофоску отримують шляхом змішування хлориду калію, амофосу і аміачної селітри.
9.5.2. Технологічне обладнання для виготовлення комплексних добрив відповідно до вимог ДБН В.2.2-7-98 та цих Правил може встановлюватися на відкритій, захищеній від впливу атмосферних факторів площадці промислового майданчика складу аміачної селітри.
9.5.3. Під час виготовлення комплексного добрива не допускається потрапляння сторонніх металевих предметів у зону перемішування мішалкою.
9.5.4. Необхідно забезпечувати контроль кислотності нітрофоски, не допускати її підвищення і дотримуватися температур, що регламентуються у процесі її виробництва і сушіння, з метою попередження мимовільного розкладання нітрофоски із залповим викидом токсичних газів.
9.5.5. Повинна бути передбачена достатня площа отвору, крізь який відбувається скидання надлишкового тиску, що утворюється під час спалаху аеросуспензії.
9.5.6. Будівля складу комплексних добрив може бути і окремою одноповерховою будівлею, яка належить до II ступеня вогнестійкості відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002. У будівлі складу повинна бути передбачена необхідна кількість евакуаційних виходів із будівлі, але не менше двох.
9.5.7. За ступенем надійності електрозабезпечення виробництво комплексних мінеральних добрив повинно належати до користувачів III категорії. Усі електротехнічні вироби повинні відповідати вимогам «Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды» (ГОСТ 15150-69), вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1143/13017, і Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98).
9.5.8. Для штучного освітлення приміщень повинні застосовуватися газорозрядні лампи з світловіддачею не менше 65 лм/Вт і кольоропередачею не менше 70-75 Ra.
9.5.9. Не можна, щоб металеві частини електроустановок та заземлювальні провідники торкалися міндобрива.
9.5.10. Системи вентиляції повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.021-75 та СНиП 2.04.05-91.
9.5.11. Пожежна сигналізація повинна виконуватися автоматично на базі теплових пожежних сигналізаторів або ручними пристроями для подавання сигналу тривоги в систему пожежної сигналізації на випадок пожежі.
9.5.12. Гасіння осередків займання комплексних мінеральних добрив на основі аміачної селітри повинно проводитися водою.
9.5.13. На промисловому майданчику виробництва комплексних мінеральних добрив повинні бути передбачені підземні резервуари для зберігання розрахункового запасу води для пожежогасіння.
9.5.14. Слід періодично вимірювати температуру мінерального добрива на основі аміачної селітри в бурті. Якщо температура наближається до 50 °С, бурт необхідно негайно перемістити.
X. Навантажувально-розвантажувальні роботи
10.1. Загальні вимоги
10.1.1. Навантажувально-розвантажувальні роботи необхідно виконувати відповідно до вимог «ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности» (далі — ГОСТ 12.3.009-76) та ГОСТ 12.3.002-75 і Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за № 784/14051 (далі — НПАОП 0.00-1.01-07).