8.8.9. Усі операції, які пов’язані з підготовкою суміші розчинників, приготування складів лаків і фарб, а також розведенням їх розчинниками, повинні виконуватися за технологічною картою в спеціальному приміщенні.
8.8.10. Насипання, пересипання, подрібнення і просіювання сухих фарб повинно проводитися в спеціальному місці, обладнаному витяжним зонтом таким чином, щоб можливо було видалити пил і шкідливу пару, які утворюються в цих операціях, безпосередньо від місця їх утворення.
8.8.11. Розведення сухих фарб оліфою, зберігання фарб перероблених на фарботерній машині, а також інших розведених фарб, масел, скипидару і т.д. повинне проводитися в металевих банках, які щільно закриваються кришками.
Не дозволяється застосовувати для цієї мети дерев’яні діжки, ящики або скляну тару.
8.8.12. Запас фарб, масел, лаків, скипидару в приміщенні для приготування фарб повинен бути не більше добової потреби.
8.8.13. Під час фарбування вагонів необхідно:
- готувати нітрофарбу, нітролаки в окремому приміщенні, яке відповідає вимогам пожежної безпеки;
- працювати з ввімкненою вентиляцією і справним електроосвітленням;
- сушити вагони закритими електронагрівальними або вогнебезпечними приладами;
- підігрівати загуслі фарби, дотримуючись вимог пожежної безпеки.
8.9. Вимоги безпеки під час виконання зварювальних робіт.
8.9.1. Під час проведення зварювальних робіт необхідно дотримуватися вимог НАПБ А.01.001-95, НАПБ В.01.010-97/950, ЦВ-0019, ГОСТ 12.3.003-86, ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.1.030-81, №1009-73.
Експлуатація, транспортування і зберігання балонів із стиснутими газами повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94.
8.9.2. Місця проведення зварювальних та інших вогневих робіт повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-95.
8.9.3. До зварювальних та інших вогневих робіт допускаються особи, які мають кваліфікаційні посвідчення та пройшли у встановленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічну перевірку знань з одержанням спеціального посвідчення.
8.9.4. Під час виконання зварювальних робіт зварники і їх підручні повинні бути забезпечені спецодягом і іншими засобами індивідуального захисту в залежності від виду зварювання і умов його проведення.
8.9.5. Перед проведенням зварювальних робіт на риштуваннях або підмостках необхідно вжити заходи проти загорання дерев’яних елементів та попадання бризок розплавленого металу на людей та риштування.
8.9.6. Не дозволяється проводити зварювальні роботи поблизу легкозаймистих і вогненебезпечних матеріалів, в тому числі поблизу свіжопофарбованих місць на вагонах (не ближче 5 м).
8.9.7. Не дозволяється зберігати на зварювальній дільниці гас, бензин і інші легкозаймисті матеріали.
8.9.8. Зварювальні проводи від джерела струму до робочого місця зварника повинні бути захищені від механічних пошкоджень.
Зварювальні проводи, у разі застосування тролей, повинні підвішуватися на висоті, яка забезпечує безпеку працюючих, а у разі підземної прокладки – пропускатися під рейками в проміжках між шпалами.
Не дозволяється використовувати в якості зворотного проводу рейку.
8.9.9. В дощову погоду зварювальні роботи повинні проводитися під навісами або прикриттям, які забезпечують безпеку робіт.
8.9.10. Для попередження впливу зварювальної дуги на інші робочі місця, місця виконання зварювальних робіт повинні бути огороджені переносними ширмами, щитками або спеціальними шторами висотою не менш 1,8 м.
8.9.11. Не дозволяється проводити зварювальні роботи на виробах, які знаходяться під тиском.
8.9.12. Корпус стаціонарної або пересувної зварювальної машини або трансформатора, а також деталь, яка зварюється, повинні бути надійно заземлені або занулені на весь час виконання зварювальних робіт відповідно до ЦВ-0019.
8.9.13. Наявність жирних або масляних плям на газозварювальному обладнанні і інструменті не дозволяється. Замерзлі газогенератори і редуктори повинні відігріватись в теплому приміщенні або теплою водою. Застосовувати для відігрівання відкрите полум’я не дозволяється.
8.10. Вимоги безпеки під час роботи на пересувних вагоноремонтних установках.
8.10.1. Експлуатувати пересувні вагоноремонтні установки дозволяється на спеціально виділених дільницях з шириною міжколійя не менш 4800 мм, а на дільницях, які заново будуються і реконструюються з шириною міжколійя не менше 5300 мм.
8.10.2. Рівень головок рейок вузької колії для пересувних вагоноремонтних установок повинен бути нижче на 100 мм рівня головок рейок залізничних колій. Дозволяється на ПТО, де пересувні установки запроваджені, однаковий рівень головок рейок вузької і широкої колій.
8.10.3. Швидкість пересувної вагоноремонтної установки не повинна перевищувати в робочому положенні 0,3 км/год, в транспортному положенні – 2,7 км/год.
Не дозволяється застосовувати вагоноремонтну установку для буксирування, транспортування негабаритних предметів під час руху поїзда, а також завантажувати її більше встановленої вантажопідіймальності і перевозити на ній людей.
8.10.4. Під час обмерзання верхніх площадок вагоноремонтної установки, перед початком роботи їх слід очистити від снігу та льоду.
8.10.5. Перед ввімкненням установки в роботу необхідно випробувати всі її агрегати на холостому ходу і перевірити її справність.
8.10.6. Поповнення запасними частинами, вивантаження несправних деталей, знятих з вагонів, повинне проводитися на спеціально виділених місцях під час перерв у роботі з технічного обслуговування і ремонту вагонів.
8.10.7. Експлуатація вагоноремонтних установок не дозволяється у разі:
- покриття рейок льодом, снігом, сміттям;
- виходу машини за габарити рухомого складу;
- наявності тріщин у вузлах і деталях;
- несправності рейкових захватів;
- несправного електрообладнання і несправних приладах освітлення;
- несправної гальмової системи;
- відсутності огороджень частин, які рухаються і обертаються;
- несправного звукового сигналу;
- наявності гідродомкратів і інших вантажопідіймальних механізмів, термін опосвідчення яких минув;
- несправності хоч би одного тягового двигуна або насоса;
- простроченого терміну періодичного огляду механізмів;
- несправних запобіжних і блокувальних пристроїв;
- відсутності захисних діелектричних засобів, переносних ламп і попереджувальних знаків;
- контакту тролей між собою або з металоконструкцією машини;
- відсутності щільного контакту струмоприймачів з тролейним проводом;
- складування запасних частин, деталей і інших матеріалів в габариті вагоноремонтної машини;
- проведення маневрових робіт і руху поїздів по суміжних коліях.
8.10.8. Під час роботи вагоноремонтної машини не дозволяється:
- приводити її в рух у разі знаходження людей між порталом машини і вагоном;
- знаходитися в вагоні, на вагоні або під вагоном під час правлення;
- проводити її технічне обслуговування.
Після закінчення ремонтних робіт вагоноремонтна машина, інші пристрої та обладнання повинні відвозитися в установлені місця зберігання.
9. Вимоги безпеки під час ремонту обладнання рефрижераторного рухомого складу.
9.1. Вантажні приміщення рефрижераторних вагонів перед подачею для ремонту в депо необхідно очистити, помити і, у разі необхідності, провести санітарне оброблення (продезинфікувати). Санітарне оброблення повинно проводитися на пункті промивки станції. Порядок направлення рефрижераторних вагонів на санітарне оброблення встановлюється управлінням залізниці.
9.2. Перед постановкою в складальний цех із службових дизельних вагонів повинно бути злите паливо. Зливання дизельного палива із паливних баків рефрижераторних вагонів необхідно проводити на окремій позиції в спеціальні ємкості.
У складальному цеху не дозволяється пускати дизель-генераторні установки.
9.3. Усі зняті для ремонту в депо вузли і деталі обладнання перед оглядом і дезинфекцією необхідно очистити і помити. Очищення і мийку вузлів і деталей необхідно проводити в спеціальних мийних машинах, обладнаних системою вентиляції, які виключають розбризкування або випаровування мийних розчинів в виробниче приміщення, пристроями для стічних вод, механізованого відведення залишків бруду.
9.4. Ремонт холодильних установок РРС в умовах депо повинен проводитися відповідно до вимог державних стандартів системи ССБТ на відповідні технологічні процеси.
9.5. Перед зварюванням або паянням апаратів і трубопроводів із холодильної установки має бути вилучений холодоагент, а внутрішні порожнини з’єднанні з атмосферою.
Усі роботи, пов’язані з ремонтом холодильно-опалювальної установки секцій ЦБ-5, слід проводити тільки після їх демонтажу з вагона.
Не дозволяється проведення зварювання або паяння на холодильно-опалювальній установці, висунутій на монтажну рейку.
9.6. Перед зварювальними роботами паливний бак повинен бути промитий, а потім пропарений. Перед пропарюванням повинна бути перевірена концентрація пари дизельного палива всередині бака газоаналізатором.
Дозволяється проводити ремонт паливних баків електрозварюванням без пропарювання з попередньою продувкою і заповненням їх вуглекислим газом або після наповнення баків водою.
Технологічний процес на ремонт паливних баків зварюванням повинен бути погоджений з органами державного пожежного нагляду.
9.7. Ремонт гумового настилу підлоги в вагонах необхідно проводити на спеціальній позиції, яка обладнана місцевою витяжною вентиляцією.
Гумовий клей і розчинники для ремонту слід зберігати в металевих ємностях, кришки яких щільно закриваються, в кількості не більше змінної потреби.
9.8. Під час виконання ремонтних робіт на даху РРС працівники повинні користуватися запобіжними поясами.
9.9. Після закінчення ремонту РРС у депо необхідно провести прибирання обладнання і приміщення машинних відділень, а також очищення від виробничих забруднень вантажного приміщення.
10. Вимоги безпеки під час випробування обладнання рефрижераторного рухомого складу.
10.1. Випробування електричної міцності ізоляції електричних кіл рефрижераторних вагонів за допомогою високовольтної установки повинно проводитися на спеціальній дільниці, яка обладнана обгороджувальними щитами, сигналізацією відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98.
10.2. Випробувальні і ремонтні стенди, обладнання і пристрої з механічним, пневматичним або гідравлічним приводом, повинні мати відповідні технічні паспорти і інструкції з обслуговування.
10.3. Випробування високовольтного обладнання рефрижераторних вагонів повинно проводитися тільки на спеціально обладнаній позиції.
10.4. Позиція для проведення випробувань повинна бути обладнана автоматичною світловою сигналізацією: червоне світло лампочки – позиція під напругою, зелений колір лампочки – напруга знята. Якщо лампочка не горить, позиція вважається під напругою.
10.5. Установка з випробування високовольтного обладнання вагона, повинна бути огороджена з усіх боків сіткою висотою не менше 1,7 м. Вхідні двері в приміщення повинні мати блокувальний пристрій, який забезпечує зняття напруги під час їх відкривання.
10.6. Керівник робіт повинен чітко знати електричну схему рефрижераторного вагона, який випробовується, будову і принцип дії випробувальної установки, а також порядок і послідовність проведення випробувань, які він повинен повідомити учасникам випробувань під час інструктажу перед початком робіт.
10.7. Стендові випробовування повинні проводитись керівником робіт, який призначений наказом керівника депо.
10.8. Керівником робіт з випробовування електричної міцності ізоляції електричних кіл повинна бути призначена особа, яка має групу по електробезпеці не нижче IV.
10.9. На випробовувальній дільниці у керівника робіт повинен бути затверджений технологічний процес, а також паспорт на випробувальну установку.
10.10. Перед початком обкатки і випробовувань на випробовувальних стендах повинно бути перевірено:
- кріплення усіх вузлів і деталей обкаточного стенду;
- наявність, справність і кріплення захисних огороджень і заземлюючих проводів;
- справність підіймальних механізмів і захоплюючих пристроїв;
- робота сигналізації під час випробовування.
10.11. Стендові випробовування дизель-генератора повинні проводитись в окремому приміщенні, звукоізольованому від інших приміщень. Працівники, які проводять стендові випробовування, повинні мати індивідуальні засоби захисту від шуму.
10.12. Розбирання і збирання дизелів, а також їх вузлів, слід проводити на стендах-кантувателях, які відповідають ГОСТ 12.2.003-91 з використанням інструменту і пристроїв, наведених в технологічному процесі на ремонт дизелів.
10.13. На всіх випробувальних дільницях під час випробовувань не дозволяється присутність сторонніх осіб.
10.14. Випробовування котлів опалення і кухонної плити повинне проводитися в службовому вагоні секції на спеціально виділеному місці за межами цехів.
11. Вимоги безпеки під час розбирання вагонів на металобрухт.
11.1. Роботи з розбирання вагонів на металобрухт повинні проводитися відповідно до вимог цих Правил.
11.2. Наказом начальника депо повинні бути призначені особи, відповідальні за:
- розбирання вагонів;
- проведення маневрів, поставлення і зняття огороджень;
- безпечне переміщення вантажів кранами;
- електробезпеку;
- технічно справний стан кранів, вантажозахоплювальних пристроїв, електро- і газозварювальне обладнання;
- газове і складське господарство;
- протипожежний стан.
11.3. Вагони на позиції розбирання повинні, як правило, переміщуватися механізованим способом (електричні маневрові лебідки тощо)
11.4. Вагони на позиціях розбирання повинні закріплюватися гальмовими башмаками з обох боків. Порядок поставлення і зняття башмаків повинен бути відображений в інструкції з охорони праці під час підготовки вагонів до розбирання.
11.5. Перед початком різання вагонів необхідно:
- підготувати до роботи обладнання для газополум’яного різання;
- перевірити стан приставних драбин, піднімальних площадок і переконатися в їх справності;
- переконатися у відсутності на площадці легкозаймистих і горючих рідин і матеріалів, в знаходженні газового обладнання на безпечній відстані від місця проведення робіт;
- погодити порядок і послідовність операцій газорізальника з кранівником і стропальником.
11.6. Під час виконання робіт по різанню вагонів газорізальник повинен:
- виконувати роботи у відповідальності з технологічним процесом для кожного типу вагонів;
- проводити різання частин вагонів тільки після їх стропування;
- обпирати приставні драбини на нерухомі частини вагона, попередньо переконавшись в надійності їх установки;
- слідкувати за відсутністю людей в небезпечній зоні (можливого падіння частин вагонів, викиду струменю розплавленого металу) і попереджати їх про небезпеку;
- виконувати різання так, щоб останній (завершальний) різ проводити, по можливості, з рівня землі, знаходячись під прикриттям невідрізаної частини вагона або маючи можливість туди відступити;
- розташовувати на площадці шланги так, щоб під час роботи і переході на нове місце не піддавати їх дії бризок розплавленого металу і щоб на них не могли впасти відрізані частини.
11.7. Під час розрізання вагона кранівник і стропальник повинні:
- виконувати вимоги ДНАОП 0.00-1.03-02;
- стропувати відрізані частини відповідно до затверджених схем стропування за всі стропувальні отвори і не допускати косого натягнення стропів;
- натягнення віток стропів проводити до легкого їх натягнення так, щоб під час відрізування застропованої частини вагона, з одного боку не було різкого падіння її на недостатньо натягнутих (провислих) вітках, а з іншого – щоб не відбувався відрив і ривок відрізаної частини через надмірно натягнуті вітки стропів;
- перед підійманням відрізаної частини впевнитися в тім, що вона повністю відділена від вагона, який розбирається, і нічого не заважає її вільному підніманню;
- починати підіймання вантажу тільки за командою стропальника, впевнившись у відсутності людей в небезпечній зоні;
- перед підійманням вантажу необхідно попередньо підняти його на висоту 100-200 мм і зробити зупинку, впевнившись в надійності роботи гальма механізму підйому, правильності стропування, провести подальші операції з вантажем;
- для розвертання відрізаної частини необхідно користуватися багром або спеціальною відтяжкою;
- під час переміщення відрізаної частини піднімати її на висоту не менше 0,5 м над предметами, які зустрічаються на шляху переміщення.
11.8. Під час відділення і піднімання відрізаної частини, роботи по відрізанню повинні бути припинені і відновлені тільки після того, як вона буде відведена на відстань не менше 5 м.
11.9. Підготовлені до відвантаження розрізані частини вагонів повинні складуватися на площадці так, щоб витримувалися габарити наближення до рухомого складу і будівель.
Відстань від розібраних частин вагонів до зовнішньої грані головки крайньої рейки повинна бути не менше:
- 2,0 м при висоті складування до 1,2 м;
- 2,5 м при висоті складування більше 1,2 м.
Висота складування розібраних частин вагонів не повинна перевищувати 2,5 м.
11.10. Місця проведення вогневих робіт з розбирання вагонів повинні розташовуватися на відстані від:
- перепускних рампових газових установок і ацетиленового генератора не ближче 10 м;
- постів з балонами не ближче 5 м;
- газопроводів горючих газів, газорозбірних постів, розміщених у металевих шафах – не ближче 3 м.
12. Вимоги до території, виробничих будівель, приміщень, площадок і робочих місць.
12.1. Виробничі будівлі, приміщення, споруди, території депо і ПТО, робочі місця повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85, ГОСТ 12.1.004-91.
12.2. Утримання виробничих будівель повинне здійснюватися відповідно до НАОП 5.1.11-1.07-62.
12.3. Території депо, ПТО повинні мати під’їзди, які забезпечують безпечне транспортування вантажів, зручне введення і виведення рухомого складу. Залізничні переїзди повинні бути обладнані шлагбаумами, звуковою і світловою сигналізацією.
Тракційні колії депо і колії поточного відчеплювального ремонту не повинні мати ухилів.
12.4. Приміщення, розташовані між коліями, повинні мати двері для входу або виходу, які спрямовані вздовж колії. Біля дверей паралельно колії повинен бути встановлений бар’єр довжиною 3-5 м і висотою 1-1,2 м. Аналогічний бар’єр повинен бути встановлений біля приміщення, яке розташоване на відстані від 3 до 5 м від залізничної колії.
Приміщення, які розташовані між коліями, зовні повинні мати попереджуюче забарвлення.
12.5. Проходи і проїзди повинні мати бетонне або асфальтове покриття і утримуватися в чистоті.
12.6. Місця перетинання пішохідних переходів із залізничними коліями на рівні головок рейок повинні обладнуватися настилами.
12.7. На території депо, ПТО всі люки, які забезпечують доступ до підземних комунікацій повинні бути закриті, а траншеї і канави надійно огороджені і мати перехідні містки з перилами висотою не менше 1,0 м.
12.8. Маршрути руху транспорту і людей повинні бути відокремлені один від одного і позначені знаками. Схеми маршрутів повинні бути вивішені на видних місцях.
12.9. Усі заглиблення (канави, приямки) в приміщенні повинні закриватися врівень з підлогою спеціальними плитами, металевими рифленими листами або мати огородження.
12.10. Дахи, карнизи будівель і споруд повинні систематично очищатись від снігу, льоду і різних забруднень.
12.11. Приміщення для зберігання балонів із стиснутими і зрідженими газами повинні відповідати ДНАОП 0.00-1.07-94.
12.12. Природне і штучне освітлення територій, виробничих і допоміжних приміщень повинні відповідати НАОП 5.1.11-3.02-91 і НАОП 5.1.11-3.04-86.
В приміщеннях депо і ПТО повинне бути передбачене аварійне освітлення.
12.13. Скло світлових прорізів будівель (вікна, фонарі) повинне систематично очищатися від пилу і бруду, але не рідше двох разів на рік, а в приміщенні із значним виробничим виділенням диму, пилу, кіпоті тощо – не рідше одного разу на квартал.
Газорозрядні лампи, які вийшли із ладу, повинні збиратися, упаковуватися і зберігатися в спеціальному приміщенні до їх вивозу на утилізацію.
12.14. Для захисту робочих місць від прямих і відбитих сонячних променів, повинні застосовуватися сонцезахисні пристрої типу жалюзі, які міняють розподіл світлових потоків або козирки, екрани, ставні, карнизи, штори тощо.
12.15. Виробничі, допоміжні і складські приміщення повинні бути обладнані відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 і СНиП 2.04.05-91.
12.16. У виробничих і допоміжних приміщеннях, незалежно від наявності вентиляційних пристроїв, для видалення шкідливих виділень повинні передбачатися фрамуги і інші пристрої в вікнах, які відкриваються, площею не менше 20 % загальної площі світлових прорізів.
12.17. У всіх приміщеннях на видних місцях на відстані 15-20 м від воріт і вхідних дверей на висоті 1,5 м повинні бути встановлені термометри.
12.18. У разі централізованого опалення повинна бути забезпечена можливість регулювання ступеню нагрівання приміщення, а також можливість незалежного ввімкнення опалювальних секцій.
12.19. Ворота, вхідні двері і інші пройми в капітальних стінах у холодну пору року повинні бути утеплені і забезпечені тепловими завісами.
Ворота підйомного типу повинні бути обладнані пристроями, які фіксують піднімальні частини воріт у верхньому положенні, а також утримують їх від падіння у разі аварійних ситуацій (обрив каната, злом електроприводу лебідки, обрив направляючих роликів тощо).