НПАОП 0.00-1.19-08Правила охорони праці для нафтохімічних підприємств

57. Для потенційно небезпечних підприємств, потенційно небезпечних об'єктів, на яких можливі аварії із залповими викидами вибухонебезпечних і токсичних продуктів, вибухами і загоряннями (пожежами) в апаратурі, виробничих приміщеннях і зовнішніх спорудах, які можуть призвести до зруйнування будинків, споруд, технологічного устаткування, ураження людей, негативного впливу на довкілля, необхідно розробити плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 17.06.99 N 112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99).

58. У цехах, де виділяються шкідливі речовини, необхідно проводити періодичний контроль повітряного середовища на вміст в ньому шкідливих речовин згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 12.0.005-84 "ССБТ. Метрологическое обеспечение в области безопасности труда. Основные положения" та відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.

59. Обладнання, при експлуатації якого можливе виділення шкідливих речовин і пилу в повітря робочої зони, повинно бути облаштоване укриттями з місцевим відсмоктуванням. Місцеве відсмоктування необхідно виконувати у вигляді суцільного укриття, на зразок витяжної шафи, з періодичним або постійним відкритим прорізом для виконання робіт. Пуск місцевого відсмоктування для видалення шкідливих речовин I і II класів шкідливості, а також вибухонебезпечних речовин повинен бути зблокований з пуском технологічного обладнання.

60. Дільниці просіювання і розважування інгредієнтів, цех приготування гумових сумішей, бункерний склад технічного вуглецю, інші виробничі дільниці із значним виділенням пилу повинні мати установки для прибирання пилу.

61. У приміщеннях приготування клеїв, термостатування виробів з гуми на основі фтористих і силіконових каучуків, вулканізації малонаповнених ебонітових виробів в автоклавах, а також в інших місцях, де в результаті розгерметизації технологічного обладнання і порушення технологічного процесу можливе раптове надходження шкідливих або вибухонебезпечних газів або парів в повітря робочої зони, необхідно передбачати аварійну витяжну вентиляцію.

62. Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з вимогами чинного законодавства. Прокладання повітропроводів загальнообмінної і місцевої витяжної вентиляцій дільниць термостатування виробів, при якому можливе виділення шкідливих газів в значних об'ємах, а також повітропроводів припливної і витяжної вентиляцій приміщень виробництв категорій А і Б через приміщення інших категорій не дозволяється.

63. Камера дробоструминної установки повинна мати витяжну вентиляцію, що забезпечує швидкість руху повітря в зоні входження до камери не менше 0,8 м/сек.

64. Місця охолодження звулканізованих виробів у виробництвах гумотехнічних виробів слід облаштовувати місцевими або наближеними відсмоктуваннями витяжної вентиляції.

65. Витяжні вентилятори, що видаляють газо-, паро- і пилоповітряні суміші з пожежонебезпечних зон класів 0, 1, 2, 20, 21, 22, повинні бути у вибухобезпечному виконанні згідно з чинними нормативно-технічними документами.

66. Місцеві витяжні вентиляційні установки, не зблоковані з технологічним обладнанням, слід вмикати за 3 - 5 хв. до початку роботи технологічного обладнання і вимикати через 3 - 5 хв. після закінчення роботи.

67. Припливні і загальнообмінні витяжні вентиляційні установки необхідно вмикати за 10 - 15 хв. до початку роботи цеху (дільниці), при цьому спочатку вмикаються витяжні, а потім припливні вентиляційні установки.

68. Припливні і загальнообмінні витяжні вентиляційні установки необхідно вимикати через 10 - 12 хв. після закінчення роботи цеху. Спочатку вимикають припливні, а потім - витяжні вентиляційні установки.

69. У приміщеннях і на дільницях, де можливе утворення вибухонебезпечних сумішей горючих парів і газів з повітрям, необхідно встановлювати промислові газоаналізатори або сигналізатори довибухових концентрацій горючих парів і газів у вибухонебезпечних зонах, що належать до 0, 1, 2 класів. Встановлення сигналізаторів та газоаналізаторів для контролю ГДК необхідно виконувати в приміщеннях, в яких можливе виділення небезпечних парів і газів, які належать до 1, 2, 3 класів небезпеки.

70. Пуск аварійної вентиляції повинен здійснюватись автоматично при спрацьовуванні газоаналізатора або сигналізатора, а також за допомогою ручного пристрою, розташованого біля основних вхідних дверей ззовні будинку.

71. При спрацьовуванні газоаналізаторів і сигналізаторів повинна бути забезпечена подача світлового і звукового сигналів в операторну, загазоване приміщення при постійному перебуванні в ньому працівників і на вхід в приміщення при періодичному перебуванні в ньому працівників.

72. Використовувати приміщення вентиляційних камер для зберігання різних матеріалів і загромаджувати їх сторонніми предметами не дозволяється. Вони повинні бути чистими.

73. Не дозволяється облаштовувати входи у вентиляційні камери із складських приміщень, а також з виробничих приміщень з вибухонебезпечними виробництвами або такими, що характеризуються значними виділеннями пилу і шкідливих речовин.

74. Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони виробничих приміщень не повинен перевищувати граничнодопустимих концентрацій.

75. Вентиляційні системи після закінчення будівництва і монтажу перед експлуатацією повинні бути відрегульовані і доведені до проектної потужності.

76. На всі вентиляційні установки повинні бути заведені паспорти, ремонтні карти, журнали з експлуатації і ремонту систем вентиляції.

77. Ремонт, чищення і профілактичний огляд вентиляційних систем необхідно проводити відповідно до затвердженого керівником підприємства графіка з реєстрацією проведених робіт в журналах ремонту і експлуатації або в ремонтних картах вентиляційних систем.

78. Установлення світильників в зонах і накриттях місцевої витяжної вентиляції, що призначається для видалення від машин і агрегатів вибухонебезпечних і пожежонебезпечних газів, парів і пилу, не дозволяється.

79. Рециркуляція повітря при улаштуванні повітряного опалення, поєднаного з припливною вентиляцією виробничих цехів, забороняється.

80. У разі пожежі працюючі вентиляційні системи повинні бути негайно зупинені.

81. Технологічне обладнання і комунікації необхідно розміщувати з урахуванням забезпечення потоковості виробництва, а також вільного доступу для їх безпечного обслуговування і ремонту. Мінімальна відстань від обладнання до будівельних конструкцій повинна бути не менше ніж 0,6 м в неробочій зоні і не менше ніж 1 м зі сторони обслуговування.

82. Проходи і проїзди в цехах мають бути постійно вільними і позначеними на підлозі смугами, що відрізняються від кольору підлоги іншим забарвленням. Ширина головних проходів в цехах (дільницях) має бути на менше ніж 1,5 м, а допоміжних (до окремих робочих місць) - не менше ніж 1 м.

83. Усе обладнання, що експлуатується, повинно бути справним. Робота на несправному обладнанні не дозволяється. Дотримання графіків планового попереджувального ремонту є обов'язковим.

84. Не дозволяється використання у виробництві сировини і матеріалів, токсичні властивості яких не досліджені.

85. Над приміщеннями з розміщеними в них вулканізаційними автоклавами, автоклавами-пресами, гідроакумуляторами не дозволяється розташовувати приміщення з перебуванням працівників.

86. При спрацьовуванні запобіжних клапанів, встановлених на обладнанні, робоче середовище, що забезпечує технологічні параметри (стиснене повітря, перегріта пара), повинно відводитись за межі виробничих приміщень в безпечне місце.

87. Гідроакумулятори розміщувати біля проходів і проїздів не дозволяється. Гідроакумулятори повинні мати огорожу, встановлену на відстані не менше 2 м від них.

88. Усі рухомі частини машин, механізмів і технологічного обладнання (маховики, вали, муфти, передачі), розміщені на висоті менше 3 м від підлоги або площадки обслуговування, місця набігання стрічки на барабани і ланцюгів на зірочки конвеєрів, а також вантажі натяжних станцій конвеєрів повинні бути огороджені.

89. Для обслуговування обладнання, приладів, арматури і механізмів на висоті 1,8 м і вище від підлоги потрібно улаштовувати спеціальні площадки.

90. Для попередження аварій на вальцях необхідно перевіряти роботу аварійних вимикачів. Електрична схема обладнання, що була зупинена аварійним вимикачем, підлягає обов'язковій перевірці для з'ясування причин зупинки. Після виявлення причин зупинки та вжиття заходів електрична схема може бути підготовлена до роботи електромонтером.

91. На всіх валкових машинах при аварійній їх зупинці на холостому ходу гальмівний шлях валків не повинен перевищувати чверть оберту валків.

92. У приміщеннях, де виконуються роботи на вальцях, каландрах, форматорах-вулканізаторах і індивідуальних вулканізаторах, повинно бути не менше двох працівників.

93. Органи керування обладнанням повинні бути розміщені в межах робочого місця, перебувати у справному стані і забезпечені захистом від самозапуску або випадкового переключення.

Кнопки пуску в роботу і зупинки обладнання повинні мати чіткі написи, що визначають їх призначення. Кнопки "Стоп" повинні бути пофарбовані в червоний колір.

94. Педалі керування верстатами, розміщеними на підлозі, повинні мати захисні огорожі від випадкового ввімкнення та мати заземлення.

95. Пуск в роботу обладнання, машин і верстатів повинен здійснюватись відповідно до вимог міждержавного стандарту ГОСТ 12.2.003-91.

96. Діючі на підприємстві інструкції з охорони праці розробляються і переглядаються згідно з вимогами Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98), а також Порядку опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 21.12.93 N 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229 (далі - НПАОП 0.00-6.03-93), але не рідше одного разу на 5 років, а для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою - не рідше одного разу на 3 роки.

97. Установлення і знімання технологічного оснащення, пристосувань, пристроїв, прес-форм, окремих частин обладнання необхідно проводити за допомогою механізмів, що забезпечують їх надійне утримання і транспортування.

98. Застосування підлогового транспорту необхідно передбачати тільки в тих випадках, коли відсутня можливість використання інших транспортних систем.

99. Навантаження на вантажні автомобілі, залізничні напіввагони і розвантаження з них вантажів кранами всіх типів, автонавантажувачами і іншими підйомно-транспортними механізмами необхідно виконувати відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.12.2007 N 311, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.12.2007 за N 1419/14686 (далі - НПАОП 63.21-1.22-07), та Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07).

100. Укладання бухт конвеєрних стрічок слід виконувати в один ярус. При укладанні бухт конвеєрних стрічок в два яруси бухти нижнього ярусу необхідно встановлювати на торець.

101. Порошкоподібні матеріали слід зберігати в бункерах або закритій тарі. Транспортування порошкоподібних матеріалів необхідно здійснювати способом, що виключає їх пилення.

102. Транспортування напівфабрикатів і готових виробів слід здійснювати безпечними і зручними для навантаження і розвантаження способами з мінімальним використанням ручної праці.

103. Транспортування всередині цеху та між цехами напівфабрикатів та готової продукції повинно бути механізованим.

104. Очищення стрічки і барабана відбірного конвеєра від залишків гуми слід виконувати при зупинених конвеєрі і вальцях.

105. Працівники, які зайняті на роботах з розтарювання, розважування, розфасування, обпудрювання і на інших операціях, при яких можливе виділення пилу, повинні бути забезпечені протипиловими респіраторами.

106. Використання сухого обпудрювання листів гумової суміші і напівфабрикатів неприпустимо. В кожному конкретному випадку використання цього методу обробки виробів повинно бути обґрунтоване.

107. Клеї, лаки і розчинники в цехових коморах необхідно зберігати в закритій металевій тарі, встановленій на струмопровідній заземленій основі. Чищення тари від залишків клею повинно виконуватись в спеціальних місцях, відведених для цих цілей.

108. Місця фасування клею, лаку, розчинників, промащування клеєм заготовок і виробів, складання гумових виробів із застосуванням клею повинні бути забезпечені місцевою витяжною вентиляцією. Столи, на яких здійснюється промащування клеєм і складання гумових виробів із застосуванням клею, повинні мати струмопровідні покриття, що приєднані до заземлювального контуру.

109. Транспортувати лаки, клеї, розчинники слід трубопроводами. При використанні цих продуктів в малих кількостях і використанні клеїв високої в'язкості їх транспортування дозволяється в передбаченій для цього закритій тарі.

110. Ємності для зберігання розчинників повинні розміщуватись поза будівлями.

111. Лаки, клеї і розчинники, що використовуються для промащування або освіження гумових сумішей, повинні на робочих місцях бути у спеціальних посудинах, виготовлених з матеріалів, що не викликають іскріння, і забезпечені кришками і поплавками. Ці посудини повинні заповнюватись в об'ємах, не більших змінної норми. Не використані при роботі клеї, лаки, розчинники слід зливати в ємності і посудини, розміщені у спеціально відведених місцях.

Освіження гумових сумішей розчинниками необхідно виконувати спеціальним тампоном або щіткою, не дозволяючи рясного їх зрошення і розбризкування розчинників.

112. Застосування клею на основі дихлоретану і бензолу в кожному окремому випадку повинно бути обґрунтоване технологічним регламентом. Бензин, що використовується для виготовлення клею або освіження гумових виробів, повинен містити не більше 1 % бензолу.

113. У випадку проливання лаку, клею або розчинника на спецодяг останній необхідно замінити. Підходити в такому спецодязі до місць паління або джерела відкритого вогню забороняється.

114. Для захисту рук працівників від дії розчинників, клеїв і лаків повинні використовуватись латексні рукавички, біологічні мазі і пасти відповідно до вимог ГОСТ 12.4.068-79 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования".

115. Обладнання і комунікації, що працюють в умовах інтенсивної корозії (автоклави для вулканізації ебонітових виробів, ванни з розчинами кислот, лугів), повинні піддаватись контролю величини зношення їх стінок. Періодичність контролю встановлюється щорічним графіком, що затверджується керівником підприємства.

116. Змащення обладнання під час роботи повинно здійснюватись за допомогою спеціальних пристроїв, що забезпечують безпеку його проведення.

117. Зберігання мастил дозволяється в шафах чи ящиках з негорючих матеріалів з кришками, що щільно закриваються.

118. Для зниження рівня шуму, що виникає при скиданні відпрацьованого стисненого повітря з машин і верстатів, необхідно передбачати встановлення спеціальних пристроїв для глушіння шуму як засобу колективного захисту працюючих.

119. Стрічкові ножі, що використовуються для розкрою гумових матеріалів, повинні мати магнітні уловлювачі полотна ножа і сіткове огородження.

Для запобігання потраплянню пальців рук працівника під ніж шаблони для виготовлення деталей з використанням стрічкових ножів повинні мати бортики висотою не менше 5 мм.

120. Набір шанцевих ножів для розкрою гумових деталей необхідно зберігати на стелажах, обладнаних бортовими планками.

121. Розміщувати на столі стрічкового ножа і вирівнювати матеріал перед його розкроєм слід на відстані не менше 200 мм від леза ножа.

122. Вирубні преси, що використовуються для виготовлення виробів та заготовок, повинні мати пристрої, що допускають вмикання преса тільки при зайнятості обох рук на пусковому пристрої.

123. Дискові ножі для різання заготовок і розкрою гумових деталей повинні бути огороджені і мати пристрій, що виключає потрапляння рук під ніж. Подавання напівфабрикатів і виробів під лезо дискового ножа слід провадити спеціальним штовхачем або іншим пристроєм, що виключає перебування рук в зоні обертання ножа.

124. Шліфувальні круги машин для опорядження гумових виробів повинні мати огородження.

125. Вантажні натяжні пристрої конвеєрів повинні мати кінцеві упори для обмеження ходу натяжного візка і кінцеві вимикачі, що вимикають привід конвеєра при досягненні натяжним візком крайніх положень. Натяжні пристрої повинні бути огороджені.

126. Ланцюгові конвеєри повинні бути забезпечені уловлювачами на відгалуженнях для захвату ланцюга в разі його обривання.

127. Місце проходу людей і проїзд транспорту під навісними конвеєрами необхідно захищати огородженнями, розташованими на висоті не менше 2,2 м. Для проїзду транспорту огородження повинно бути висотою, що дозволяє вільний прохід транспортних засобів з вантажем максимального габариту.

128. Оглядові люки пересипних лотків, бункерів, встановлені в місцях завантаження і розвантаження конвеєрів, повинні бути закриті сітчастим огородженням.

129. Вимоги до безпечності експлуатації загальноцехових конвеєрів повинні відповідати ГОСТ 12.2.022-80 "ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности".

Усі конвеєри в місцях розташування приводів і натяжних пристроїв повинні мати кнопку "Стоп".

Конвеєри в головній та хвостовій частинах повинні бути обладнані аварійними кнопками "Стоп".

Підлогові конвеєри по всій довжині з обох сторін повинні мати тросовий вимикач для аварійної зупинки конвеєра.

Підвісні конвеєри, що розташовані в робочій зоні, повинні мати кнопку "Стоп" через кожні 15 - 20 м або бути обладнані тросовим аварійним вимикачем.

130. У схемі керування конвеєром повинна бути передбачена звукова або світлова сигналізація, яка передує пуску конвеєра.

131. Конвеєри з відкритою трасою довжиною до 30 метрів повинні бути обладнані вимикаючими пристроями, що дозволяють зупиняти конвеєр в аварійних ситуаціях з будь-якого місця по його довжині зі сторони проходу для його обслуговування.

132. Контрольно-вимірювальні прилади і автоматика (далі - КВПіА), що використовуються у виробництві, повинні проходити в установлені строки повірку.

133. Контрольно-вимірювальні прилади, які розташовані на щитах управління, повинні мати напис, що визначає їхнє призначення.

134. Не дозволяється проводити врізання в трубопровід стисненого повітря, яке подається на КВПіА, з метою використання його для інших цілей.

135. Технічний огляд приладів контролю та автоматики, систем блокування і сигналізації повинен проводитись працівниками служби контрольно-вимірювальних приладів і автоматики або спеціально навченими працівниками за графіком, що передбачає проведення оглядів і обстежень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 "Про затвердження Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки".

136. Ремонт, повірка і регулювання приладів контролю і автоматики, а також систем блокування і сигналізації повинні виконуватися відповідно до ДСТУ 2708-2006 Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення та ДСТУ 3400:2006 Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів.

137. Не дозволяється встановлення та використання контрольно-вимірювальних приладів:

які не мають клейма, або з простроченим клеймом, чи без свідоцтв та атестатів;

пошкодженими або такими, що потребують ремонту та повірки.

138. Прилади контролю і засоби автоматизації, виробнича сигналізація та зв'язок на вибухонебезпечних та вибухопожежонебезпечних підприємствах повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

139. Сигнальні пристрої та їх елементи (дзвоники, сирени, лампи) повинні бути захищені від механічних пошкоджень і встановлюватись на видних місцях для оповіщення працівників в умовах роботи даного цеху.

140. Перевірку спрацювання систем протиаварійної сигналізації та блокування необхідно проводити службою контрольно-вимірювальних приладів і автоматики в присутності технологічного персоналу згідно з графіками та реєструвати в журналі обліку протиаварійних і протипожежних тренувань згідно з вимогами Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 N 4 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

141. Виробничі, адміністративні, складські та допоміжні будівлі та приміщення повинні бути забезпечені засобами зв'язку (пожежна сигналізація, телефони) для негайного виклику пожежної допомоги в разі виникнення пожежі.

142. Пожежні депо повинні бути з'єднані прямим телефонним зв'язком з найближчою міською пожежною охороною та телефонним зв'язком з комутатором телефонної станції підприємства.

143. Використання у складі виробничого, ремонтного чи вимірювального обладнання джерел іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ) має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використанням ДІВ та обов'язкової реєстрації ДІВ у Державному регістрі ДІВ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.97 N 847 "Про створення Державного регістру джерел іонізуючого випромінювання", з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використанням джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 (далі - НПА 306.5.05/2.065-2002), Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97 N 208, уведених в дію постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62, та ДСП 6.177-2005-09-2002 Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832.

Завантажити