9.1.22. Забороняється наповнювати газом несправні цистерни або бочки, якщо:
1) закінчився строк назначеного опосвідчення;
2) відсутня або несправна арматура і контрольно-вимірювальні прилади;
3) відсутні належні пофарбування або написи;
4) в цистернах або бочках знаходиться не той газ, для якого вони призначені.
Споживач, випорожнюючи цистерни, бочки, зобов’язаний залишати в них надлишковий тиск газу не менше 0,05 МПа (0,5 кгс/см2).
Для зріджених газів, пружність парів яких у зимовий період може бути нижчою за 0,05 МПа (0,5 кгс/см2), залишковий тиск встановлюється виробничою інструкцією підприємства-наповнювача.
9.1.23. Наповнення та випорожнення цистерн і бочок газами повинно проводитися за інструкцією, узгодженою з органами Держнаглядохоронпраці України.
Наповнення цистерн і бочок зрідженими газами мусить відповідати нормам, указаним у табл. 16.
Для газів, не вказаних у даній таблиці, норма наповнення встановлюється виробничими інструкціями підприємств-виготовлювачів виходячи з того, щоб при наповненні зрідженими газами, в яких критична температура вище 50°С, в цистернах і бочках був достатній об’єм газової подушки, а при наповненні зрідженими газами, в яких критична температура нижче 50 °С, – тиск у цистернах і бочках при температурі 50 °С не перевищував установленого для них розрахункового тиску.
Під час зберігання і транспортування наповнені бочки повинні бути захищені від впливу сонячних променів і від місцевого нагрівання.
9.1.24. Величина наповнення цистерн і бочок зрідженими газами повинна визначатись зважуванням або іншим надійним способом контролю.
9.1.25. Якщо під час наповнення цистерн або бочок буде виявлено пропускання газу, наповнення повинно бути припинено, газ із цистерни або бочки видалено; наповнення може бути поновлене тільки після усунення пошкоджень.
9.1.26.Після наповнення цистерн або бочок газом на бокові штуцери вентилів повинні бути встановлені заглушки, а арматура цистерн – закрита запобіжним ковпаком, який має бути опломбований.
9.1.27. Транспортування цистерн і бочок повинно здійснюватись згідно з правилами відповідних транспортних міністерств.
Таблиця 16
Назва газу | Маса газу на 1 л місткості цистерни або бочки, кг, не більше | Місткість цистерни або бочки на 1 кг газу, л, не менше |
Азот | 0,770 | 1,30 |
Аміак | 0,570 | 1,76 |
Бутан | 0,488 | 2,05 |
Бутилен | 0,526 | 1,90 |
Пропан | 0,425 | 2,35 |
Пропилен | 0,445 | 2,25 |
Фосген, хлор | 1,250 | 0,80 |
Кисень | 1,080 | 0,93 |
10.1. Загальні вимоги
10.1.1. Балони мають розраховуватися і виготовлятися за НД, узгодженою з Держнаглядохоронпраці України.
10.1.2. Балони повинні мати вентилі, щільно вкручені в отвори горловини або у витратно-наповнювальні штуцери у спеціальних балонах, що не мають горловини.
10.1.3. Балони для стиснених, зріджених і розчинених газів місткістю більше 100 л повинні бути забезпечені паспортом (додаток 3).
10.1.4. На балони місткістю понад 100 л повинні встановлюватися запобіжні клапани. При груповому встановленні балонів допускається встановлення запобіжного клапана на всю групу балонів.
10.1.5. Балони місткістю понад 100 л, які встановлюються як витратні ємності для зріджених газів, що використовуються як паливо на автомобілях та інших транспортних засобах, крім вентиля і запобіжного клапана повинні мати покажчик максимального рівня наповнення. На таких балонах також допускається встановлення спеціального наповнювального клапана, вентиля для відбирання газу в пароподібному стані, покажчика рівня зрідженого газу в балоні і спускної пробки.
10.1.6. Бокові штуцери вентилів для балонів, які наповнюються воднем та іншими горючими газами, повинні мати ліву різьбу, а для балонів, які наповнюються киснем та іншими негорючими газами, – праву різьбу.
10.1.7. Кожний вентиль балонів для вибухонебезпечних горючих речовин, шкідливих речовин 1 і 2-го класів небезпеки за ГОСТ 12.1.007 повинен бути забезпечений заглушкою, яка накручується на боковий штуцер.
10.1.8. Вентилі в балонах для кисню повинні вкручуватись із застосуванням ущільнювальних матеріалів, загоряння яких в середовищі кисню виключається.
10.1.9. На верхній сферичній частині кожного металевого балона повинні бути вибиті (чітко видні) такі дані:
1) товарний знак підприємства-виготовлювача:
2) номер балона;
3) фактична маса порожнього балона (кг): для балонів місткістю до 12 л включно – з точністю до 0,1 кг; понад 12 до 55 л включно – з точністю до 0,2 кг; маса балонів місткістю понад 55 л указується відповідно до НД на їх виготовлення:
4) дата (місяць, рік) виготовлення і наступного опосвідчення;
5) робочий тиск (Р), МПа (кгс/см2);
6) пробний гідравлічний тиск (П), МПа (кгс/см2);
7) місткість балонів, л:
для балонів місткістю до 12 л включно–номінальна;
для балонів місткістю понад 12 до 55 л включно – фактична з точністю до 0,3 л;
для балонів місткістю понад 55 л – відповідно до НД на їх виготовлення;
8) клеймо ВТК підприємства-виготовлювача круглої форми діаметром 10 мм (за винятком стандартних балонів місткістю понад 55 л);
9) номер стандарту для балонів місткістю понад 55 л.
Висота знаків на балонах повинна бути не менше 6 мм, а на балонах місткістю 55 л – не менше 8 мм.
Маса балонів, за винятком балонів для ацетилену, вказується з урахуванням маси нанесеної фарби, кільця для ковпака і башмака, якщо такі передбачені в конструкції, але без маси вентиля і ковпака.
На балонах місткістю до 5 л або товщиною стінки менше 5 мм паспортні дані можуть бути вибиті на пластині, припаяній до балона, або нанесені емалевою чи олійною фарбою.
10.1.10. Балони для розчиненого ацетилену повинні бути заповнені відповідною кількістю пористої маси і розчинника за стандартом. За якість пористої маси і за правильність наповнення балонів відповідальність несе підприємство, яке наповнює балон пористою масою. За якість розчинника і за правильне його дозування відповідальність несе підприємство, яке здійснює заповнення балонів розчинником.
Після заповнення балонів пористою масою і розчинником на його горловині вибивається маса тари (маса балона без ковпака, але з пористою масою і розчинником, башмаком, кільцем і вентилем).
10.1.11. Написи на балони наносять по обводу на довжину не менше 1/3 обводу, а смуги – по всьому обводу, причому висота букв на балонах ємністю понад 12 л має бути 60 мм, а ширина смуги – 25 мм. Розміри написів і смуг на балонах ємністю до 12 л повинні визначатися в залежності від величини бокової поверхні балонів.
10.1.12. Зовнішня поверхня балонів повинна бути пофарбована відповідно до табл. 17.
Фарбування балонів і написи на них можуть виконуватися масляними, емалевими або нітрофарбами.
Фарбування наново виготовлених балонів і нанесення написів здійснюється підприємствами-виготовлювачами, а під час експлуатації – наповнювальними станціями або випробувальними пунктами.
Маркірування та фарбування неметалевих балонів повинні проводитися у відповідності до ТУ на балон.
Таблиця 17
Фарбування і нанесення написів на балони
Назва газу | Колір балонів | Текст напису | Колір напису | Колір смуги |
Азот | Чорний | Азот | Жовтий | Коричневий |
Аміак | Жовтий | Аміак | Чорний | - |
Аргон сирий | Чорний | Аргон сирий | Білий | Білий |
Аргон технічний | Чорний | Аргон технічний | Синій | Синій |
Аргон чистий | Сірий | Аргон чистий | Зелений | Зелений |
Ацетилен | Білий | Ацетилен | Червоний | - |
Бутилен | Червоний | Бутилен | Жовтий | Чорний |
Нафтобаз | Сірий | Нафтогаз | Червоний | - |
Бутан | Червоний | Бутан | Білий | - |
Водень | Темно-зелений | Водень | Червоний | - |
Повітря | Чорний | Стиснуте повітря | Білий | - |
Гелій | Коричневий | Гелій | Білий | - |
Закис азоту | Сірий | Закис азоту | Чорний | - |
Кисень | Голубий | Кисень | Чорний | - |
Кисень медичний | Голубий | Кисень медичний | Чорний | - |
Сірководень | Білий | Сірководень | Червоний | Червоний |
Сірчистийангідрид | Чорний | Сірчистийангідрид | Білий | Жовтий |
Вуглекислота | Чорний | Вуглекислота | Жовтий | - |
Фосген | Захисний | - | - | Червоний |
Фреон 11 | Алюмінієвий | Фреон 11 | Чорний | Синій |
Фреон 12 | Алюмінієвий | Фреон 12 | Чорний | - |
Фреон 13 | Алюмінієвий | Фреон 13 | Чорний | 2 червоні |
Фреон 22 | Алюмінієвий | Фреон 22 | Чорний | 2 жовті |
Хлор | Захисний | - | - | Зелений |
Циклопропан | Оранжевий | Циклопропан | Чорний | - |
Етилен | Фіолетовий | Етилен | Червоний | - |
Всі інші горючі гази | Червоний | Назва газу | Білий | - |
Всі інші негорючі гази | Чорний | Назва газу | Жовтий | - |
10.1.13. Колір фарбування і текст написів на балонах, які використовуються в спеціальних установках або призначених для наповнення газами спеціального призначення, встановлюються зацікавленими відомствами за узгодженням з органами Держнаглядохоронпраці України.
10.2. Опосвідчення балонів
10.2.1. Дозвіл на опосвідчення балонів видається підприємствам-наповнювачам, наповнювальним станціям і пунктам випробовування органами Держнаглядохоронпраці України після перевірки ними наявності:
1) виробничих приміщень, а також технічних засобів, що забезпечують можливість якісного проведення опосвідчення;
2) наказу про призначення на підприємстві осіб, відповідальних за проведення опосвідчення, з числа інженерно-технічних працівників, котрі мають відповідну підготовку;
3) інструкції по проведенню технічного опосвідчення балонів.
При видачі дозволу на опосвідчення органи нагляду повинні зареєструвати у себе клеймо з відповідним шифром.
10.2.2. Перевірка якості, опосвідчення і приймання виготовлених балонів здійснюються робітниками відділу технічного контролю підприємства-виготовлювача відповідно до вимог НД на балони.
Величина пробного тиску і час витримки балонів під пробним тиском на підприємстві-виготовлювачі встановлюються для стандартних балонів за стандартами, для нестандартних – за технічними умовами, при цьому пробний тиск повинен бути не менший ніж полуторний робочий тиск.
10.2.3. Пробний тиск для балонів, виготовлених із матеріалу, відношення тимчасового опору до границі текучості якого більше 2, може бути знижений до 1,25 робочого тиску.
10.2.4. Балони на підприємстві-виготовлювачі, за винятком балонів для ацетилену, після гідравлічного випробування повинні також підлягати пневматичному випробуванню тиском, що дорівнює робочому тиску.
Під час пневматичного випробування балони повинні бути занурені у ванну з водою. Балони для ацетилену повинні підлягати пневматичному випробуванню на підприємствах, які наповнюють балони пористою масою. Безшовні балони з двома відкритими горловинами випробуванню на герметичність на підприємстві-виготовлювачі не підлягають, крім балонів, призначених для роботи із середовищами 1, 2, 3, 4-го класів небезпеки за ГОСТ 12.1.007.
10.2.5. Балони нової конструкції або балони, виготовлені з раніше не використовуваних матеріалів, повинні бути випробувані за спеціальною програмою, яка передбачає, зокрема, доведення балонів до руйнування, при цьому запас міцності за мінімальним значенням тимчасового опору металу при 20°С повинен бути не менше 2,6 з перерахуванням на найменшу товщину стінки без додавання на корозію.
На етапі відпрацювання ресурсної міцності металопластикових і неметалевих балонів величина внутрішнього тиску в процесі тривалого або циклічного навантаження приймається на 10 % вище величини робочого тиску.
10.2.6. Результати огляду виготовлених балонів заносяться ВТК підприємства-виготовлювача у відомість, в якій повинні бути відображені такі дані:
1) номер балона;
2) дата (місяць, рік) виготовлення (випробування) балона і наступного опосвідчення;
3) маса балона, кг;
4) місткість балона, л;
5) робочий тиск, МПа (кгс/см2);
6) пробний тиск, МПа (кгс/см2);
7) підпис представника ВТК підприємства-виготовлювача.
Всі заповнені відомості мають бути пронумеровані, прошнуровані і зберігатися в справах ВТК підприємства.
10.2.7. Опосвідчення балонів, за винятком балонів для ацетилену, включає:
1) огляд внутрішньої і зовнішньої поверхонь балонів;
2) перевірку маси і місткості;
3) гідравлічне випробування.
Перевірка маси і місткості безшовних балонів ємністю до 12 л включно і понад 55 л, а також зварних балонів, незалежно від місткості, не провадиться.
10. 2. 8. При задовільних результатах підприємство, на якому проведено опосвідчення, вибиває на балоні своє клеймо круглої форми діаметром 12 мм, дату проведеного і наступного опосвідчення (в одному ряду з клеймом).
Результати технічного опосвідчення балонів ємністю понад 100 л заносяться в паспорт балонів. Клейма на балонах в цьому випадку не ставляться.
10.2.9. Результати опосвідчення балонів, за винятком балонів для ацетилену, записуються особою, яка проводила опосвідчення балонів, у журнал випробувань, який має, зокрема, такі графи:
1) товарний знак підприємства-виготовлювача;
2) номер балона;
3) дата (місяць, рік) виготовлення балона;
4) дата проведеного і наступного опосвідчення;
5) маса, вибита на балоні, кг;
6) маса балона, встановлена під час опосвідчення, кг;
7) місткість балона, вибита на балоні, л;
8) місткість балона, визначена під час опосвідчення, л;
9) робочий тиск (Р), МПа (кгс/см2);
10) позначка про придатність балона;
11) підпис особи, яка здійснювала опосвідчення балонів.
10.2.10. Огляд балонів для ацетилену повинен здійснюватися на ацетиленових наповнювальних станціях не рідше ніж через 5 років і складатися із:
1) огляду зовнішньої поверхні;
2) перевірки пористої маси;
3) пневматичного випробування.
10.2.11. Стан пористої маси в балонах для ацетилену повинен перевірятись на наповнювальних станціях не рідше ніж через 24 місяці. При задовільному стані пористої маси на кожному балоні повинні бути вибиті:
1) рік і місяць перевірки пористої маси;
2) клеймо наповнювальної станції;
3) клеймо (діаметром 12 мм із зображенням літер Пм), що засвідчує перевірку пористої маси.
10.2.12. Балони для ацетилену, які наповнені пористою масою, під час опосвідчення випробовують азотом під тиском 3,5 МПа (35 кгс/см2).
Чистота азоту, який застосовується для випробування балонів, повинна бути не нижче 97 % за об’ємом.
10.2.13. Результати опосвідчення балонів для ацетилену заносять в журнал випробувань, який має, зокрема, такі графи:
1) номер балона;
2) товарний знак підприємства-виготовлювача;
3) дата (місяць, рік) виготовлення балона;
4) підпис особи, яка здійснювала опосвідчення балона;
5) дата опосвідчення балона.
10.2.14. Огляд балонів здійснюється з метою виявлення на їх стінках корозії, тріщин, вм’ятин, пленів та інших пошкоджень (для визначення придатності балонів до подальшої експлуатації). Перед оглядом балони мають бути ретельно очищені і промиті водою, а в необхідних випадках промиті відповідним розчинником або дегазовані.
10.2.15. Балони, в яких під час огляду зовнішньої і внутрішньої поверхні виявлені тріщини, плени, вм’ятини, видими, раковини і риски глибиною понад 10 % від номінальної товщини стінки, надриви і вищерблення, знос різьби горловини, а також на яких відсутні деякі паспортні дані, повинні бути вибракувані.
Ослаблення кільця на горловині балона не може служити причиною бракування останнього. В цьому випадку балон може бути допущений до подальшого опосвідчення після закріплення кільця або заміни його новим.
Балон, у якого виявлена скісна або слабка насадка башмака, до подальшого опосвідчення не допускається до пересадки башмака.
10.2.16. Ємність балона визначають за різницею між вагою балона, наповненого водою, і вагою порожнього балона або за допомогою мірних бачків.
10.2.17. Відбраковка балонів за результатами зовнішнього і внутрішнього оглядів повинна здійснюватися відповідно до НД на їх виготовлення.
Забороняється експлуатація балонів, на яких вибиті не всі дані, передбачені ст. 10.1.6.
Закріплення або заміна ослабленого кільця на горловині або башмаку повинна бути виконана до опосвідчення балона.
10.2.18. Безшовні стандартні балони місткістю від 12 до 55 л при зменшенні маси від 7,5 до 10 % і збільшенні їх місткості в межах від 1,5 до 2 % переводяться на тиск, знижений проти спершу встановленого на 15 %. При зменшенні маси від 10 до 13,5 % або збільшенні їх місткості в межах від 2 до 2,5 % балони переводяться на тиск, знижений проти встановленого не менше ніж на 50 %.
При зменшенні маси від 13,5 до 16 % або збільшенні їх місткості в межах від 2,5 до 3 % балони можуть бути допущені до роботи при тискові не більше 0,6 МПа (6 кгс/см2). При зменшенні маси більше ніж на 16 % або збільшенні їх місткості більше ніж на 3 % балони бракуються.
10.2.19. Балони, переведені на понижений тиск, можуть використовуватись для заповнення газами, робочий тиск яких не перевищує допустимого для даних балонів, при цьому на них мають бути вибиті: маса; робочий тиск (Рроб), МПа (кгс/см2); пробний тиск (Рпроб), МПа (кгс/см2); дата проведеного та наступного опосвідчення і клеймо пункту випробування.
Свідчення на балоні, які нанесені раніше, за винятком номера балона, товарного знаку підприємства-виготовлювача і дати виготовлення, повинні бути забиті.
10.2.20. Забраковані балони, незалежно від їх призначення, повинні бути доведені до непридатності (шляхом нанесення зарубок на різьбі горловини або просвердлювання отворів на корпусі), яка б виключала можливість подальшої їх експлуатації.
10.2.21. Опосвідчення балонів має здійснюватись в окремих спеціально обладнаних приміщеннях. Температура повітря в цих приміщеннях повинна бути не нижче 12 °С.
Для внутрішнього опосвідчення балонів допускається застосування електричного освітлення з напругою не більше 12 В.
Під час огляду балонів, які наповнюються вибухонебезпечними газами, арматура ручної лампи та її штепсельне з’єднання мають бути у вибухонебезпечному виконанні.
10.2.22. Наповнені газом балони, які перебувають на тривалому складському зберіганні, при настанні чергових термінів періодичного опосвідчення підлягають опосвідченню представником адміністрації у вибірковому порядку в кількості не менше 5 шт. – із партії до 100 балонів, 10 шт. – із партії до 500 балонів і 20 шт. – із партії понад 500 балонів.
При задовільних результатах опосвідчення термін зберігання балонів установлюється особою, яка здійснює опосвідчення, але не більше 2 років. Результати вибіркового опосвідчення оформляються відповідним актом.
При незадовільних результатах опосвідчення здійснюється повторне опосвідчення балонів у такій самій кількості.
У разі незадовільних результатів при повторному опосвідченні подальше зберігання всієї партії балонів не допускається, газ із балонів повинен бути видалений в строк, указаний особою (представником адміністрації), яка здійснювала опосвідчення, після чого балони повинні бути опосвідчені кожний окремо.
10.3. Експлуатація балонів
10.3.1. Експлуатація, зберігання і транспортування балонів на підприємстві повинні здійснюватись відповідно до вимог інструкції, затвердженої в установленому порядку.
10.3.2. Робітники, які обслуговують балони, мають бути навчені і проінструктовані відповідно до ст. 7.2.2 чинних Правил.
10.3.3. При експлуатації балонів забороняється повністю виробляти газ, який в них знаходиться. Залишковий тиск газу в балоні повинен бути не менше 0,05 МПа (0,5 кгс/см2).
10.3.4. Випускання газів із балонів в ємності з меншим робочим тиском має здійснюватись через редуктор, призначений для даного газу і пофарбований у відповідний колір.
Камера низького тиску редуктора повинна мати манометр і пружинний запобіжний клапан, відрегульований на відповідний дозволений тиск в ємності, в яку перепускається газ.
10.3.5. При неможливості через несправність вентилів випустити на місце вживання газ із балонів, останні треба повернути на наповнювальну станцію. Випускання газу із таких балонів на наповнювальній станції має здійснюватися відповідно до інструкції, затвердженої в установленому порядку.
10.3.6. Наповнення балонів газами повинно здійснюватись за інструкцією, розробленою і затвердженою в установленому порядку з урахуванням властивостей газу, місцевих умов і вимог інструкції по наповненню балонів газами.
Наповнення балонів зрідженими газами має відповідати нормам, указаним у табл. 18.
Для газів, не указаних у даній таблиці, норма наповнення встановлюється виробничими інструкціями наповнювальних станцій.
10.3.7.Наповнювальні станції, які здійснюють наповнення балонів стисненими, зрідженими і розчиненими газами, зобов’язані вести журнал наповнення балонів, в якому, зокрема, мають бути вказані: