НПАОП 0.00-1.07-94Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском

5.3.10. Манометр не дозволяється застосовувати у випадках, коли:

1) відсутня пломба або клеймо з відміткою про проведення перевірки;

2) прострочений термін перевірки;

3) стрілка манометра під час його виключення не повертається на нульову відмітку шкали на величину, яка перевищує половину погрішності, що допускається для цього приладу;

4)розбито скло або є інші пошкодження, що можуть позначитись на правильності його показань.

5.3.11. Перевірка манометрів з їх опломбуванням або клеймуванням повинна проводитись не рідше ніж один раз у 12 місяців. Крім того, не рідше одного разу в 6 місяців власник посудини має проводити додаткову перевірку робочих манометрів контрольним манометром із занесенням результатів до журналу контрольних перевірок. Якщо немає контрольного манометра, допускається додаткову перевірку проводити перевіреним робочим манометром, який має однакову шкалу і клас точності з манометром, що перевіряється.

Порядок і терміни перевірки справності манометрів обслуговуючим персоналом під час експлуатації посудин мають бути визначені в Інструкції по режиму роботи і безпечному обслуговуванню посудин.

5.4. Прилади для вимірювання температури

5.4.1. Посудини, що працюють при змінюваній температурі стінок, мають бути забезпечені приладами для контролю швидкості та рівномірності прогрівання по довжині і висоті посудини і реперами для контролю теплових переміщень.

Необхідність оснащення посудин вказаними приладами і реперами і допустима швидкість прогрівання та охолодження посудин визначаються розробником проекту і повинні бути зазначені в паспорті або в Інструкції з монтажу та експлуатації.

5.5. Запобіжні пристрої від підвищення тиску

5.5.1. Кожна посудина (порожнина комбінованої посудини) повинна забезпечуватися запобіжними пристроями від підвищення тиску більше допустимого значення.

5.5.2. Як запобіжні пристрої застосовуються:

1) пружинні запобіжні клапани;

2) важільно-вантажні запобіжні клапани;

3) імпульсні запобіжні пристрої (ІЗП), що складаються із головного запобіжного клапана (ГЗК) і керуючого імпульсного клапана (ІПК) прямої дії;

4) запобіжні пристрої з руйнівними мембранами (мембранні запобіжні пристрої – МЗП);

5) інші пристрої, застосування яких узгоджено з Держнаглядохоронпраці України.

Встановлення важільно-вантажних клапанів на пересувних посудинах не дозволяється.

5.5.3. Конструкція пружинного клапана повинна виключати можливість затягування пружини понад встановлену величину, а пружина має бути захищена від недопустимого нагріву (охолодження) і безпосередньої дії робочого середовища, якщо вона діє шкідливо на матеріал пружини.

5.5.4. Конструкція пружинного клапана повинна передбачати пристрій для перевірки справності дії клапана в робочому стані способом примусового відкривання його під час роботи.

Допускається встановлення запобіжних клапанів без пристосування для примусового відкривання, якщо останнє є небажаним за властивостями середовища (горюче, вибухонебезпечне, а також речовини 1 і 2-го класів небезпечності) або за умовами технологічного процесу. В цих випадках перевірка спрацювання клапана повинна здійснюватись на стендах.

5.5.5. Якщо розрахунковий тиск посудини є рівним або більшим за тиск живильного джерела і в посудині виключена можливість підвищення тиску від хімічної реакції чи обігрівання, то встановлення на ній запобіжного клапана і манометра не обов’язкове.

5.5.6. Посудина, розрахована на тиск, менший від тиску джерела, яке її живить, повинна мати на підвідному трубопроводі автоматичний редукуючий пристрій з манометром і запобіжним пристроєм, установленим на боці меншого тиску після редукуючого пристрою.

У разі встановлення обвідної лінії (байпаса) вона також повинна бути оснащена редукуючим пристроєм.

5.5.7. Для групи посудин, що працюють при одному й тому ж тиску, допускається встановлювати один редукуючий пристрій з манометром та запобіжним клапаном на спільному підвідному трубопроводі до першого відгалуження до однієї з посудин.

У цьому випадку встановлювати запобіжні пристрої на самих посудинах необов’язково, якщо в них виключена можливість підвищення тиску.

5.5.8. У випадку, коли автоматичний редукуючий пристрій внаслідок фізичних властивостей робочого середовища не може надійно працювати, допускається встановлювати регулятор витрат.

При цьому повинен бути передбачений захист від підвищення тиску.

5.5.9. Кількість запобіжних клапанів, їх розміри і пропускна здатність повинні бути вибрані за розрахунком так, щоб у посудині не міг утворитися тиск, який перевищує надмірний робочий більш як на 0,05 МПа (0,5 кгс/см2) для посудин з тиском до 0,3 МПа (3 кгс/см2), на 15 % – для посудини з тиском від 0,3 до 6,0 МПа (3–60 кгс/см2) і на 10 % – для посудин з тиском понад 6,0 МПа (60 кгс/см2).

Якщо працюють запобіжні клапани, то допускається перевищення тиску в посудині не більше як на 25 % робочого за умови, що це перевищення передбачене проектом і відображене в паспорті посудини.

5.5.10. Кількість запобіжних клапанів та їх пропускна здатність визначаються згідно з ГОСТ 12.2.085.

5.5.11. На запобіжні пристрої постачальник має видати замовникові паспорт та інструкцію з експлуатації.

У паспорті разом з іншими відомостями повинен бути вказаний коефіцієнт витрати клапана для стислих і нестислих середовищ, а також площа, до якої він віднесений.

5.5.12. Запобіжні пристрої повинні встановлюватись на патрубках або трубопроводах, безпосередньо приєднаних до посудини. Приєднувальні трубопроводи запобіжних пристроїв (підвідні, відвідні, дренажні) мають бути захищені від замерзання в них робочого середовища.

Якщо на одному патрубку (трубопроводі) встановлюють кілька запобіжних клапанів, то площа поперечного перерізу патрубка (трубопроводу) має бути не менше 1,25 сумарної площі перерізу клапанів, встановлених на ньому.

При визначенні перерізу приєднувальних трубопроводів довжиною понад 1000 мм необхідно також враховувати величину їх опорів. Відбір робочого середовища з патрубків (і на ділянках приєднувальних трубопроводів від посудини до клапанів), на яких встановлені запобіжні клапани, не допускається.

5.5.13. Запобіжні пристрої повинні бути розміщені в місцях, доступних для їх огляду.

5.5.14. Встановлення запірної арматури між посудиною і запобіжним пристроєм, а також за ним не допускається.

5.5.15. Арматура перед (за) запобіжним клапаном може бути встановлена за умови монтажу двох запобіжних клапанів і блокіровки, що виключає можливість одночасного їх відключення. В цьому випадку кожен з них повинен мати пропускну здатність, передбачену ст. 5.5.9 цих Правил.

При встановленні групи запобіжних клапанів та арматури перед (за) ними блокіровка повинна бути виконана так, щоб при будь-якому передбаченому проектом варіанті від­ключення клапанів залишені включеними запобіжні клапани мали сумарну пропускну здатність, передбачену ст. 5.5.9 і 5.5.10 цих Правил.

5.5.16. Відвідні труби запобіжних пристроїв та імпульсні лінії ІПУ в місцях можливого скупчення конденсату повинні бути обладнані дренажними пристроями для видалення конденсату.

Встановлення запірних органів або іншої арматури на дренажних трубопроводах не допускається. Середовище, що виходить із запобіжних пристроїв і дренажів, треба відводити у безпечне місце.

5.5.17. Мембранні запобіжні пристрої встановлюються:

1) замість важільно-вантажних і пружинних запобіжних клапанів, коли вони в робочих умовах конкретного середовища не можуть бути застосовані внаслідок їх інерційності або інших причин;

2) перед запобіжними клапанами у випадках, коли запобіжні клапани не можуть надійно працювати внаслідок шкідливої дії робочого середовища (корозія, ерозія, полімеризація, кристалізація, прикипання, примерзання) або можливих витікань через закритий клапан вибухо- і пожежонебезпечних, токсичних, екологічно-шкідливих та інших середовищ. У цьому випадку повинен бути передбачений пристрій, який дав би змогу контролювати справність мембрани;

3) паралельно із запобіжним клапаном для збільшення пропускної здатності систем скидання тиску;

4) на вихідній стороні запобіжних клапанів для запобігання шкідливої дії робочих середовищ з боку скидної системи і для виключення впливу коливання протитиску з боку цієї системи на точність спрацювання запобіжних клапанів.

Необхідність і місце встановлення мембранових запобіжних пристроїв та їх конструкцію визначає проектна організація.

5.5.18. На виготовлення мембран підприємство повинно мати дозвіл органів Держнаглядохоронпраці України.

Кожна запобіжна мембрана (пластина) повинна мати заводське клеймо із позначенням тиску спрацьовування, указанням робочої температури експлуатації, що допускається.

Паспорт видається на всю партію однотипних мембран, що направляються одному споживачу.

До паспорта має бути додана технічна документація на противакуумні опори, ножові леза, затискальні та інші елементи, в складі з якими допускаються в експлуатацію мембрани даної партії.

У паспорті вказуються:

–назва та адреса підприємства-виготовлювача;

– номер партії мембран, що відповідає номеру технічного завдання (замовлення);

–номер і дата видачі дозволу Держнаглядохоронпраці України;

–назва нормативного документа, відповідно до якого виготовлені мембрани;

–на замовлення якого підприємства виготовлені мембрани;

–кількість мембран у партії;

–тип мембран, умовний діаметр, робочий діаметр;

–матеріал;

– мінімальний і максимальний тиск спрацьовування мембран в партії при заданій температурі і при температурі 20 °С;

–гарантійні зобов’язання підприємства-виготовлювача;

–порядок допуску мембран до експлуатації;

–зразок журналу експлуатації мембран.

Паспорт має бути підписаний керівником підприємства-виготовлювача, підпис якого скріплюється печаткою.

5.5.19. Мембранні запобіжні пристрої мають бути розміщені в місцях, відкритих і доступних для огляду і монтажу-демонтажу, приєднувальні трубопроводи повинні бути захищені від замерзання в них робочого середовища, а пристрої необхідно встановлювати на патрубках або трубопроводах, безпосередньо приєднаних до посудини.

5.5.20. При встановленні мембранного запобіжного пристрою послідовно із запобіжним клапаном (перед клапаном або за ним) порожнина між мембраною і клапаном має сполучатися відвідною трубкою з манометром (для контролю справності мембрани).

5.5.21. Запобіжні мембрани повинні встановлюватися тільки в призначених для них затискних пристроях.

5.5.22. Запобіжні мембрани закордонного виробництва, виготовлені підприємствами (фірмами), не підконтрольними Держнаглядохоронпраці України, можуть бути допущені до експлуатації лише за наявності спеціальних дозволів на застосування таких мембран, які видаються Держнаглядохоронпраці України в установленому порядку.

5.5.23. Порядок і терміни перевірки справності дії клапанів, запобіжних і мембранних пристроїв в залежності від умов технологічного процесу повинні бути вказані в інструкції з експлуатації запобіжних пристроїв, розробленій відповідно до вказівок підприємства-виготовлювача і затвердженій в установленому порядку.

Результати перевірки справності запобіжних пристроїв, відомості про їх налагодження заносяться в змінний журнал роботи посудин особами, які виконують вказані операції.

5.6. Покажчики рівня рідини

5.6.1. У разі необхідності контролю рівня рідини в посудинах, що мають границю поділу середовищ, повинні застосовуватися покажчики рівня рідини. Крім покажчиків рівня на посудинах можуть бути встановлені звукові, світлові та інші сигналізатори і блокіровки за рівнем.

5.6.2. Покажчики рівня мають бути встановлені відповідно до інструкції підприємства-виготовлювача, при цьому треба забезпечити добру видимість рівня рідини.

5.6.3. На посудинах, що обігріваються полум’ям або гарячими газами, в яких можливе зниження рівня рідини нижче дозволеного, має бути встановлено не менше двох покажчиків рівня прямої дії.

5.6.4. Конструкція, кількість і місця встановлення покажчиків рівня визначаються розробником проекту посудини.

5.6.5. На кожному покажчику рівня повинні бути вказані допустимі верхній і нижній рівні.

5.6.6. Верхній і нижній допустимі рівні рідини в посудині встановлюються розробником проекту. Висота прозорого покажчика рівня рідини повинна бути не менше ніж на 25 мм відповідно нижче нижнього і вище верхнього допустимих рівнів рідини.

У разі необхідності встановлення кількох покажчиків по висоті їх треба розміщувати так, щоб вони забезпечили безперервність показу рівня рідини.

5.6.7. Покажчики рівня повинні бути обладнані арматурою (кранами і вентилями) для їх відключення від посудини і продувки з відведенням середовища в безпечне місце.

5.6.8. При застосуванні в покажчиках рівня як прозорого елемента скла або слюди для запобігання травмуванню персоналу при їх розриві має бути передбачений захисний пристрій.

6.1. Встановлення посудин

6.1.1. Посудини повинні встановлюватись на відкритих площадках у місцях, що виключають скупчення людей, або в окремо розташованих будинках.

6.1.2. Допускається встановлення посудин:

– у приміщеннях, що прилягають до виробничих будівель, за умови відокремлення їх від будівлі капітальною стіною;

–у виробничих приміщеннях у випадках, передбачених галузевими правилами безпеки;

– із заглибленням у грунт за умови забезпечення доступу до арматури і захисту стінок посудини від корозії під дією грунту та блукаючих струмів.

6.1.3. Не дозволяється встановлювати посудини в житлових, громадських і побутових будинках, а також у прилеглих до них приміщеннях.

6.1.4. Встановлення посудин має виключати можливість їх перекидання.

6.1.5. Встановлення посудин повинно забезпечувати можливість огляду, ремонту та очищення їх як з внутрішнього, так і з зовнішнього боку.

Для зручності обслуговування посудин мають бути зроблені площадки і сходи. Для огляду і ремонту можуть застосовуватись колиски та інші пристрої.

Указані пристрої не повинні порушувати міцності та стійкості посудини, а приварювання їх до посудини має бути виконане за проектом згідно з вимогами цих Правил. Матеріали та конструкція сходів і площадок повинні відповідати чинним НД.

6.2. Реєстрація посудин

6.2.1*. Посудини, на які поширюються ці Правила, за виключенням посудин, указаних у ст. 6.2.2, до пуску їх у роботу повинні бути зареєстровані в ЕТЦ.

6.2.2*. Реєстрації в ЕТЦ не підлягають:

1) посудини 1-ї групи, що працюють при температурі не вище 200 °С, в яких добуток тиску в МПа (кгс/см2) на місткість в м3(літрах) не перевищує 0,05 (500), а також посудини 2, 3 і 4-ї груп, що працюють при зазначеній вище температурі, в яких добуток тиску в МПа (кгс/см2) на міст­кість в м3(літрах) не перевищує 1 (10 000). Група посудин визначається за табл. 5;

2) апарати повітророздільних установок і розподілу газів, розташованих в середині теплоізоляційного кожуха (регенератори, колони, теплообмінники, конденсатори, адсорбери, відокремлювачі, випарники, фільтри, пароохолодники, підігрівники);

3) посудини холодильних установок і холодильних блоків у складі технологічних установок;

4) резервуари повітряних електричних вимикачів;

5) посудини, що входять до системи регулювання, мащення та ущільнення турбін, генераторів і насосів;

6) бочки для перевезення зріджених газів, балони місткістю до 100 л включно, які встановлені стаціонарно, а також які призначені для транспортування і (або) зберігання стиснутих, зріджених і розчинених газів;

7) генератори (реактори) для отримання водню, які використовуються гідрометеорологічною службою;

8) посудини, які включені в закриту систему видобування нафти (від свердловини до магістрального трубопроводу) ;

9) посудини для зберігання або транспортування зріджених газів, рідинних і сипких тіл, що перебувають під тиском періодично при їх випорожнюванні;

10) посудини із стиснутим і зрідженим газами, призначені для забезпечення паливом двигунів транспортних засобів, на яких вони встановлені;

11) посудин, які встановлені в підземних гірничих виробках;

12) вісцинові та інші фільтри, які встановлені на газорозподільних станціях і пунктах;

13) конденсатозбірники на лінійній частині магістральних газопроводів;

14) пристрої (метанольниці) для введення інгібітора гідратоутворення в газопроводах;

15) пневмогідроприводи механізмів управління запірної арматури;

16) вхідні буферні посудини, буферні посудини на виході всіх ступенів масловологовіддільників компресорних установок, автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій (АГНКС), які змонтовані на спільному з компресорними установками фундаменті та не мають відключаючої запірної арматури.

6.2.3. Реєстрація посудини здійснюється на підставі письмової заяви адміністрації власника посудини.

Для реєстрації повинні бути подані:

1) паспорт посудини встановленої форми;

2) посвідчення про якість монтажу;

3) схема включення посудини із зазначенням джерела тиску, параметрів її робочого середовища, арматури, контрольно-вимірювальних приладів, засобів автоматичного керування, запобіжних та блокувальних пристроїв. Схема повинна бути затверджена власником посудини;

4) паспорт запобіжного клапана з розрахуванням його пропускної здатності.

Посвідчення про якість монтажу складається організацією, що виконувала монтаж, і має бути підписане керівником цієї організації, а також керівником підприємства, яке є власником посудини, і скріплено печаткою.

У посвідченні повинні бути наведені такі дані:

1) найменування монтажної організації;

2) найменування підприємства – власника посудини;

3) найменування підприємства-виготовлювача і заводський номер посудини;

4)відомості про матеріали, застосовані монтажною ор­ганізацією додатково до вказаних у паспорті;

5) відомості про зварювання, що включають вид зварювання, тип і марку електродів, термообробку, режим термообробки і діаграми; прізвища зварників і термістів, номери їх посвідчень; результати випробувань контрольних стиків (зразків), а також результати неруйнівного дефекто­скопічного контролю стиків;

6) висновки про відповідність проведених на посудині монтажних робіт цим Правилам, проекту, технічним умовам та інструкції з монтажу і придатності їх до експлуатації при вказаних в паспорті параметрах;

7) копія дозволу органів Держнаглядохоронпраці на монтаж посудини.

6.2.4*. ЕТЦ зобов’язаний протягом 5 днів з дня отримання заяви розглянути подану документацію. При відповідності документації на посудину вимогам цих Правил, ЕТЦ в паспорті посудини ставить штамп про реєстрацію, пломбує документи і повертає їх власнику посудини. Про відмову в реєстрації повідомляється власнику посудини в письмовій формі із зазначенням причин відмови та з посиланнями на відповідні статті Правил.

6.2.5*. При перестановці посудини на нове місце або переданні посудини іншому власнику, а також при внесенні змін у схему її включення посудина до пуску в роботу повинна бути перереєстрована в ЕТЦ.

6.2.6*. Для зняття з обліку зареєстрованої посудини власник зобов’язаний подати в ЕТЦ заяву про причини зняття і паспорт посудини.

6.2.7*.При відсутності паспорта заводом-виготовлювачем направляється його дублікат. У випадку відсутності дублікату ЕТЦ складає в установленому порядку новий паспорт за формою додатка 3.

6.3. Технічне опосвідчення

6.3.1*. Посудини, на які поширюються ці Правила, підлягають технічному опосвідченню до пуску в роботу, періодично в процесі експлуатації і в необхідних випадках – позачерговому. Технічні опосвідчення проводяться експертами ЕТЦ. Періодичне технічне опосвідчення допускається проводити фахівцям організацій, підприємств, установ, які мають дозвіл Держнаглядохоронпраці України, отриманий в установленому порядку.

6.3.2. Зовнішній і внутрішній огляди мають за мету:

1) при первинному опосвідченні перевірити, що посудина встановлена та обладнана згідно з цими Правилами і поданими при реєстрації документами, а також що посудина та її елементи не мають пошкоджень;

2) при періодичних і дострокових опосвідченнях встановити справність посудини і можливість її подальшої роботи.

Гідравлічне випробування має за мету перевірку міцності елементів посудини і щільності з’єднань. Посудини мають бути пред’явлені до гідравлічного випробування з установленою на них арматурою.

6.3.3*. Обсяг, методи і періодичність технічних опосвідчень посудин (за винятком балонів) повинні бути визначені підприємством-виготовлювачем і вказані в паспорті та Інс­трукції з монтажу та експлуатації.

У разі відсутності таких вказівок технічне опосвідчення має проводитись відповідно до вимог цих Правил, поданих у табл. 10–15.

Якщо за умовами виробництва немає можливості пред’я­вити посудину для опосвідчення в зазначений термін, то власник зобов’язаний пред’явити її експерту ЕТЦ або фахівцю організації, підприємства, установи, які мають дозвіл Держнаглядохоронпраці України, отриманий в установленому порядку, достроково.

Опосвідчення балонів має проводитись за методикою, затвердженою розробником конструкції балонів (ДІТП, ДНВО “Газоапарат”), в якій треба вказати періодичність опосвідчення і норми браковки.

При технічному опосвідченні допускається використовувати методи неруйнівного контролю, в тому числі і метод акустичної емісії.

6.3.4. Перед внутрішнім оглядом і гідравлічним випробуванням посудина має бути зупинена, охолоджена (відігріта), звільнена від робочого середовища, що заповнює її, відключена заглушками від усіх трубопроводів, які з’єднують посудину з джерелом тиску або з іншими посудинами. Металеві посудини повинні бути очищені до металу.

Посудини, що працюють із сильнодіючими отруйними речовинами 1 і 2-го класів небезпечності за ГОСТ 12.1.007, до початку виконання всередині будь-яких робіт, а також перед внутрішнім оглядом повинні бути піддані ретельній обробці (нейтралізації, дегазації) згідно з інструкцією з безпечного ведення робіт, затвердженою в установленому порядку.

Завантажити