ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
16.06.2006 № 365
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
„ 23”серпня 2006р. за № 1005/12879
ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ БЕРЕГОВИХ РИБООБРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Ці Правила поширюються на берегові рибообробні підприємства та на інших юридичних осіб, до складу яких входять рибообробні цехи та дільниці, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, а також на фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, що використовують найману працю під час виконання робіт, пов’язаних з переробкою риби.
Згідно з Законом України „Про охорону праці” роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Загальне керівництво роботою з охорони праці на підприємстві покладається на його роботодавця, а також на службу охорони праці згідно з Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.200
4№ 255, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.35-04).
Проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємстві, здійснюються згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112 (із змінами).
Роботодавець рибообробного підприємства зобов’язаний забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба в професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року згідно з вимогами Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.94 № 45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.94 за № 136/345 (ДНАОП 0.03-4.02-94) (із змінами).
Працівникам рибообробних підприємств на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на роботах, що пов’язані із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, видаються безплатно спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам рибного господарства, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 11.04.2006 № 214, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.04.2006 за № 473/12347 (НПАОП 05.0-3.03-06).
Під час виконання робіт, що не є специфічними для підприємства, необхідно керуватися відповідними правилами, нормами, інструкціями та іншими чинними нормативно-правовими актами з охорони праці.
2 ПЕРЕЛІК НЕБЕЗПЕЧНИХ І ШКІДЛИВИХ ВИРОБНИЧИХ ФАКТОРІВ
Під час виконання робіт на працівників берегових рибообробних підприємств, а також підприємств, до складу яких входять рибообробні цехи і дільниці, можуть впливати такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які за певних умов можуть призвести до професійного захворювання, тимчасового або стійкого зниження працездатності, підвищення частоти соматичних та інфекційних захворювань, до порушення здоров’я нащадків:
Фізичні:
машини і механізми, що рухаються; рухомі частини виробничого обладнання; сировина, що рухається під час оброблення; слизькість підлоги;
підвищена запиленість повітря робочої зони; підвищена або знижена вологість повітря;
підвищена або знижена температура повітря робочої зони, поверхні обладнання, трубопроводів;
підвищений рівень шуму та вібрації на робочих місцях; підвищена або знижена рухливість повітря;
підвищена напруга в електричній мережі, замикання якої може пройти через тіло людини;
електромагнітне випромінювання;
відсутність або недостатність природного освітлення;
недостатня освітленість робочої зони;
гострі краї, задирки й шорсткість поверхні робочих столів, а також інструменту й обладнання.
Хімічні:
підвищена загазованість повітря робочої зони;
подразнювальна дія мийних і дезінфекційних засобів;
за характером впливу на організм людини - токсичні, дратівні, сенсибілізувальні;
за шляхом проникнення до організму людини - через органи дихання, шкірні покриви і слизові оболонки.
Біологічні:
патогенні мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності.
Психофізіологічні:
фізичні перенавантаження (статичні й динамічні);
нервово-психічні перенавантаження (монотонність праці, емоційні перенавантаження).
3 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ
Територія, споруди, будівлі, приміщення, технологічні процеси, устаткування, сировина та допоміжні матеріали на рибообробних підприємствах повинні відповідати вимогам:
Закону України „Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них”;
„ Орієнтовно безпечних рівнів впливу (ОБРВ) шкідливих речовин у повітрі робочої зони”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України, 1993 № 5203 (ДНАОП 0.03-3.20-93), „Гігієнічної класифікації
праці”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР, 1986 № 4137 (ДНАОП 0.03-8.03-86);
ГОСТ 24297-87 „Входной контроль продукции. Основные положения”, затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 04.06.87 № 1809;
Державних санітарних правил і норм для підприємств і суден, що виробляють продукцію з риби та інших водних живих ресурсів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 06.05.2003 № 197, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2003
за № 435/7756, Санітарних правил і норм охорони поверхневих вод від забруднення (СанПиН 4630-88), Державних санітарних норм і правил під час виконання робіт у невимкнених електроустановках напругою до 750 кВ включно, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 09.07.97 за № 97 (ДСН 198-97), Державних санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 за № 37 (ДСН 3.3.6.037-99), Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 за № 39 (ДСН 3.3.6.039-99), Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними й біологічними речовинами) (ДСП 201-97).
Контроль якості й безпеки продуктів лову та харчової продукції з них повинен здійснюватися на всіх стадіях їх переробки виробничою лабораторією.
Якість води, використовуваної на виробничі та господарсько-питні потреби, повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82* „Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством”, затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 18.10.82 № 3989.
Температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, уміст шкідливих газів, пари й пилу в робочій зоні виробничих приміщень повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР, 1986 № 4088 (ДНАОП 0.03-3.15-86), та ГОСТ 12.1.005-88 „ССБТ. Общие санитарногигиенические требования к воздуху рабочей зоны”, затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29.09.88 № 3388.
На всіх рибообробних підприємствах повинні бути допоміжні та побутові приміщення відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 „Административные и бытовые здания”, затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 30.12.87 № 313 (із змінами та доповненнями), та розділів 5 і 23 цих Правил.
У всіх виробничих, побутових і допоміжних приміщеннях необхідно підтримувати чистоту. Під час прибирання виробничих приміщень повинно бути унеможливлено забруднення технологічного устаткування, інвентарю, оброблюваної сировини та готової продукції.
Миття і профілактичну дезінфекцію технологічного обладнання, інвентарю, стін, підлоги виробничих цехів і холодильників слід проводити систематично згідно з графіком, затвердженим роботодавцем.
4 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВА ТА ВІДКРИТИХ ВИРОБНИЧИХ ПЛОЩ
Територію рибообробного підприємства необхідно влаштовувати згідно з вимогами Закону України „Про пожежну безпеку”, СНиП ІІ-89-80 „Генеральные планы промышленных предприятий”, затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.80 № 213 (із змінами та доповненнями), Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.96 № 173, зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 24.07.96 за № 379/1404, та інших нормативно- правових актів.
Розташування будівель і споруд, складських і робочих майданчиків на території рибообробних підприємств повинно забезпечувати можливість організації вантажопотоків без перехресть напрямків або зустрічного руху сировини, тари, матеріалів, готової продукції та відходів виробництва.
Технологічні установки на відкритих майданчиках та виробничі будівлі з агрегатами, що виділяють в атмосферу газ, дим, пил та речовини з неприємним запахом, у разі різко вираженого переважального напрямку вітрів необхідно розташовувати відносно інших будівель з підвітряного боку.
Територія підприємства повинна відповідати санітарним вимогам до стоку атмосферних вод, сонячного опромінювання, природного провітрювання, сталого рівня ґрунтових вод і проведення протималярійних заходів.
Підприємства на березі моря, водоймища чи річки повинні розташовуватися на підвищених місцях і бути захищені від паводків, вітрових нагонів води.
Причал і приймальний пліт повинні бути забезпечені необхідними рятувальними засобами на воді.
Приймальний пліт повинен бути огороджений перилами висотою
м і мати бортову обшивку знизу висотою 0,2 м. Для забезпечення стоку води з поверхні плоту повинні бути передбачені отвори (шпігати).
Підземні резервуари, водойми, колодязі, люки, ями, канали повинні бути закриті міцними кришками на рівні з прилеглою територією, а під час виконання ремонтних робіт огороджені. Незакриті заглиблення повинні мати огорожу висотою 1,0 м.
Відкриті колодязі, заглиблені резервуари, інші тимчасові отвори повинні бути обов’язково огороджені бар’єром або перилами по всьому периметру, а також позначені: удень - переносною триногою з відповідним знаком, а вночі, крім того, ще й червоним ліхтарем. Працювати біля відчинених колодязів, заглиблених резервуарів, що не мають огорожі, не дозволяється.
З настанням темноти чи за недостатньої видимості місця руху людей і транспорту, проведення робіт забезпечується штучним освітленням відповідно до норм, а також світловими попереджувальними сигналами.
Відкриті склади легкозаймистих рідин (далі - ЛЗР) і горючих рідин (далі - ГР) та майданчики для зберігання нафтопродуктів у тарі слід розташовувати в місцях, що мають нижчу позначку відносно прилеглих будівель. У разі неможливості виконання цієї вимоги повинні передбачатися додаткові заходи (земляне обвалування, негорюча суцільна стінка заввишки не менше 0,5 м), що виключають можливість розливання ЛЗР та ГР під час аварії на територію підприємства.
Майданчики технологічного палива для димогенераторних установок повинні розташовуватися на сухих, незатоплюваних ділянках з рівною і вимощеною поверхнею на віддалі не менше 12 м (для тирси не менше 24 м) від дерев’яних та інших нестійких до вогню будівель.
Між штабелями необхідно залишити вільні проходи з торців шириною не менше 5 м.
Рух транспорту і людей на території підприємства повинні відповідати вимогам Закону України „Про дорожній рух”.
Мостові переходи, естакади і сходи на них, містки через канави і траншеї повинні мати перила висотою не менше 1 м. Підходи до них повинні бути вільними і з настанням темряви освітлюватись.
Під’їзні і внутрішні дороги рибообробних підприємств повинні задовольняти вимогам ДБН В.2.3-4-2000 „Споруди транспорту. Автомобільні дороги”, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 07.04.2000 № 66, та СНиП 2.05.07-91 „Промышленный транспорт”, затверджених постановою Державного комітету СРСР з будівництва та інвестицій 28.11.91 № 18.
На території рибообробного підприємства повинні бути встановлені відповідні знаки руху, а на в’їзді на видному місці - схема руху внутрішнього транспорту і людей.
Ворота для в’їзду повинні відчинятися всередину території і не повинні довільно відчинятися (зачинятися).
В’їзд на територію підприємства і виїзд з неї повинні бути обладнані попереджувальною світловою чи звуковою сигналізацією.
Ворота в’їзду на територію, що відчиняються за допомогою електроприводу, повинні мати пристосування, що дозволяють відчиняти їх вручну.
Дороги, проїзди і проходи до будівель, споруд, пожежних джерел води, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю і обладнання, засобів пожежогасіння та електроустановок повинні бути завжди вільними.
На території підприємства на видному місці повинні бути встановлені таблички з вказівкою номерів телефонів аварійно-рятувальних служб міста та підприємства, якщо такі є, із зазначенням порядку виклику пожежної охорони, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння, схеми руху транспорту, у якій слід указувати розташування будівель, водойм, гідрантів, пірсів та градирень.
У разі закриття ділянок доріг або проїздів з метою ремонту або з інших причин необхідно негайно повідомити про це підрозділи пожежної охорони.
На період закриття доріг у відповідних місцях повинні бути встановлені покажчики напрямку об’їзду або влаштовані переїзди через ці ділянки.
Перехрестя проїздів для автотранспорту з залізничними коліями в одному рівні повинно влаштовуватись на горизонтальному відрізку шляху довжиною не менше 5 м в обидва боки від крайньої рейки, а підходи автопроїздів до перехрестя упродовж 50 м повинні мати тверде покриття та повздовжній похил не більше 30 % о .
Для утримання та санітарної обробки внутрішньозаводського транспорту (автомобілів, автонавантажувачів, електрокар) повинні бути відповідно обладнані приміщення чи майданчики з водопроводом і трапами для спуску стічних вод.
Усі проїзди і проходи, що прилягають до виробничих, адміністративних та санітарно-побутових будівель рибообробного підприємства, у літній період потрібно регулярно прибирати від сміття і поливати водою, в зимовий період очищати від снігу та льоду, а у випадках обмерзання посипати піском.
Територія підприємства повинна мати зовнішнє освітлення, яке забезпечує швидке знаходження пожежних драбин, пожежного обладнання, входів до будівель і споруд.
Стоянка транспорту в наскрізних проїздах будівель, на відстані менше 10 м від в’їзних воріт на територію, менше 5 м від пожежних гідрантів, забірних пристроїв джерел води, пожежного обладнання та інвентарю, на поворотних майданчиках тупикових проїздів не дозволяється. У зазначених місцях повинні встановлюватися відповідні заборонні знаки.
Рейкові колії, тимчасові траншеї та канави не повинні ускладнювати рух пожежних автомобілів, для чого в необхідних місцях потрібно обладнати зручні переїзди, завжди вільні для проїзду пожежних автомобілів.
Проїзди та проходи через залізничні колії повинні мати суцільні настили на рівні голівок рейок.
У разі розміщення поблизу будівель і споруд залізничних колій, останні повинні бути не ближче 6 м від осі колії до виходів з будівель і споруд.
За неможливості виконання цієї вимоги біля виходів повинні бути встановлені запобіжні огорожі та сигнали, що попереджають людей про рух залізничного транспорту.
Відстань від складованих вздовж залізничних колій матеріалів, деталей, виробів та інших вантажів до головки крайньої рейки повинна бути не менше 2 м.
Для навантажувально-розвантажувальних робіт із залізничних вагонів повинні бути влаштовані рампи та майданчики, як правило, на прямих та горизонтальних (без уклонів) відрізках колії.
Місця переходу та переїзду через внутрішньозаводські автопожежні та залізничні шляхи повинні бути позначені спеціальними покажчиками, оснащені необхідною огорожею і попереджувальними знаками.
Переїзди і переходи в місцях перехрещення залізничних колій повинні охоронятись або бути обладнані сигналізацією, що забезпечує безпеку руху.
На території підприємства не дозволяється влаштовувати звалища горючих відходів.
Розпалювати багаття, спалювати відходи, тару, викидати не загашене вугілля на відстань менше 15 м від будівель та споруд, а також у межах установлених будівельними нормами протипожежних розривів не дозволяється.
Майданчики для сміття повинні знаходитись на відстані не ближче 25 м від виробничих і складських приміщень і мати тверде покриття. Розміри майданчика повинні бути більше основи сміттєзбиральника на 1 м з усіх боків.
Сміттєзбиральники повинні бути водонепроникні із щільними кришками.
Очистка і дезінфекція сміттєзбиральників і майданчиків для сміття повинна проводитися щоденно.
Куріння на території підприємства дозволяється тільки в спеціально відведених місцях, обладнаних урнами (попільницями) з негорючих матеріалів.
5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО БУДІВЕЛЬ, СПОРУД І ПРИМІЩЕНЬ 5.1 Виробничі будівлі та приміщення
Об’ємно-планувальні та конструктивні рішення виробничих будівель і споруд рибообробних підприємств повинні прийматись з урахуванням вимог СНиП 2.09.02-85* „Производственные здания”, затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.85 № 287 (вид. 1991 р., із змінами та доповненнями),
СНиП 2.09.04-87, ДБН В.1.1-7-2002 „Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва”, затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 03.12.2002 №88, ВНТП 35-86
„ Ведомственные нормы технологического проектирования предприятий рыбной промышленности. Рыбообрабатывающее производство” та ВНТП 03-86 „Ведомственные нормы технологического проектирования распределительных холодильников”.
Нагляд за технічним станом й експлуатацією виробничих будівель і споруд здійснюється відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 27.11.97 № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за № 424/2864 (із змінами).
Площа та кубатура виробничих приміщень установлюються з урахуванням характеру технологічних процесів та забезпечення на кожного працівника (у найбільшу зміну) не менше 4,5 м2площі та 15 м3об’єму.
У приміщеннях висота від підлоги до низу виступних конструкцій перекриття (покриття) повинна бути не менше2,2м, висота до низу виступних частин комунікацій та обладнання в місцях регулярного проходу людей і на шляхах евакуації - не менше2м, а в місцях нерегулярного проходу людей - не менше1,8м.
Незалежно від наявності вентиляційних установок у виробничих приміщеннях повинні передбачатися улаштування для їх провітрювання.
Кожен віконний отвір повинен бути обладнаний не менше, ніж однією фрамугою, що відчиняється (за винятком приміщень з кондиціюванням повітря). Ті частини вікон, що відчиняються, повинні бути обладнані пристроями та пристосуваннями для їх механічного та ручного відкривання.
Усі приміщення повинні мати достатню кількість входів, виходів і сходів, виконаних відповідно до будівельних і протипожежних норм. Двері або ворота для проходу людей і для проїзду вантажів повинні бути окремими.
Внутрішні двері повинні відчинятися в бік найближчих загальних виходів, двері яких відчиняються назовні.
Ширина сходів і дверей повинна бути не менше 1 м.
У виробничих цехах, у яких за умовами виробництва необхідно відчиняти в холодну пору року ворота чи двері, для захисту працівників від впливу різкого зниження температури або протягу повинні влаштовуватись тамбури, повітряно-теплові завіси та інші пристосування.
Внутрішньоцехові проїзди повинні бути прямими, достатньо широкими для забезпечення зустрічного проїзду найширшого внутрішньоцехового транспорту, але не менше 2,5 м. Проходи між окремими машинами повинні бути не менше1м.
У приміщеннях з підлогами, облицьованими кахлями, дозволяється улаштування доріжок з асфальту в проїздах та місцях інтенсивного руху наземних візків.
Верхні грані рейок, прокладених у приміщеннях на підлозі, кришки над люками, решітки над трапами тощо повинні бути на одному рівні з поверхнею підлоги і надійно закріплені.
Незакриті поглиблення повинні бути огороджені перилами.
Панелі стін та колони цехів, пов’язаних з випуском і зберіганням харчових продуктів, повинні бути облицьовані керамічними глазурованими кахлями на висоту 2,5 м, а вище від панелей пофарбовані вологостійкою фарбою.
Побілка та фарбування виробничих і допоміжних приміщень повинні виконуватись не менше одного разу на рік. У разі появи плісняви на стінках, стелях, у кутах останні перед фарбуванням або побіленням необхідно обробляти антисептиком.
Підлоги в усіх приміщеннях повинні бути гладкими, рівними, без щілин та вибоїн, мати зручну для прибирання поверхню.
Типи покриття підлог виробничих приміщень необхідно приймати залежно від виду та інтенсивності механічних, рідинних та теплових впливів з урахуванням вимог до влаштування підлог СНиП 2.03.13-88 „Полы”, затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 16.05.88 № 82.
На робочих місцях, де немає постійного руху і де за умовами технологічних процесів підлоги постійно зволожуються, необхідно використовувати решітки під ноги.
Металеве покриття підлог, майданчиків, естакад, переходів, східців повинно бути рифленим або зробленим з просічно-витяжної сталі.
Підлоги повинні бути неслизькими, з нахилом 2,0 % у бік каналізаційних трапів з решітками та гідравлічними затворами. Трапи повинні розміщуватися біля випуску стоків з устаткування, але не менше одного на кожні100м2підлоги.
Скидання в каналізацію стічних вод з устаткування повинно виконуватися закритим способом з розривом струменя. Скидання стічних вод, навіть чистих, на підлогу виробничих приміщень, а також улаштування відкритих жолобів для їх стоку в каналізацію не дозволяється.
У вологих цехах підлога повинна бути вологонепроникною (заасфальтована, цементна, з керамічними кахлями) з нахилом до трапів, що влаштовуються осторонь від робочих місць і проходів.
У разі використання у виробництві агресивних речовин (кислот, лугів, солей тощо) підлога повинна бути стійкою до дії таких речовин.
У виробничі приміщення не дозволяється заходити і залишатися у верхньому одязі, харчуватися тощо.
Куріння у виробничих приміщеннях не дозволяється. Для куріння повинні передбачатися спеціально обладнані місця.
Ступінь вогнестійкості будівель повинна визначатись мінімальними межами вогнестійкості будівельних конструкцій згідно з ДБН В.1.1-7-2002.
У приміщеннях категорії А і Б повинні: