5.4.27.5. Забороняється виконувати газове різання металобрухту на штабелях і відвалах. Розрізати його необхідно тільки на поверхні робочого майданчика, звільненого від брухту, що не підлягає обробці.
5.4.27.6. При виконанні газорізальних робіт забороняється знаходження на робочому майданчику сторонніх осіб.
5.4.27.7. При виявленні під час газового різання металобрухту вибухонебезпечних або сумнівних в цьому відношенні предметів роботи повинні бути зупинені, а робочі виведені в безпечну зону.
5.4.27.8. Різання вибухонебезпечного брухту повинне проводитися тільки після його огляду піротехніком або особою, відповідальною за безпечне виконання робіт по обробці металобрухту.
5.4.27.9. Робочі місця, де проводяться роботи по газовому різанню металобрухту, повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння і медичними аптечками з необхідними медикаментами. Місце знаходження засобів пожежогасіння і медичних аптечок визначається керівником підприємства.
5.4.27.10. Поступаюча на заготівельний склад газорізальна апаратура (різаки, пальники, редуктори, бачки і гумові шланги) перед видачею в експлуатаці.ю повинна бути зареєстрована в спеціальному журналі і перевірена на справність.
5.4.27.11. Газорізальні апарати повинні перевірятися газорізальниками на газонепроникливість перед початком роботи і в усіх випадках, коли є підозра на їх несправність. Не рідше одного разу в квартал повинен проводитися технічний огляд і випробування кисневих і газових редукторів. Гумотканеві шланги, які застосовуються при газокисневій різці повинні випробовуватися не менше двох разів на рік на герметичність.
5.4.27.12. Барабани з карбідом кальцію повинні бути закриті кришками з відігнутими краями, які щільно прилягають до барабану.
5.4.27.13. У місцях зберігання й розкриття барабанів з карбідом кальцію забороняється паління, використання відкритого вогню та застосування інструмента, який під час роботи утворює іскри.
5.4.27.14. Балони з крапленим газом під час їх зберігання, транспортування та експлуатації повинні бути захищені від дії сонячного проміння та інших джерел тепла. Наповнені газом балони повинні зберігаються на спеціальних стелажах, а пусті складатися в штабелі. Всі балони повинні бути забезпечені запобіжними ковпаками, які захищають вентиль від пошкодження. Не дозволяється відігрівати замерзлі головки і вентилі балонів вогнем. При приєднанні шланга з редуктором до балону необхідно стояти з боку штуцера. При переміщенні балонів з киснем до місць різання металу необхідно користуватися спеціальними візками.
5.4.27.15. Забороняється використовувати кисневі шланги для подачі ацетилена, а ацетиленові - для подачі кисню. Довжина шлангів для газової різки не повинна перевищувати 30 м. Заcтосування дефектних шлангів забороняється. Окремі куски шланга необхідно з`єднувати двосторонніми шланговими ніпелями. Не дозволяється з`єднувати шланги за допомогою відрізків труб, мінімальна довжина відрізків шлангів, що стикуються повинна бути не менше 3 м, а кількість стиків - не більше двох. Закріплення газопідвідних шлангів на приєднувальних ніпелях апаратури, пальників, різаків та редукторів повинно бути надійним. Для цієї мети треба застосовувати спеціальні хомутики або м`який відпалений (в`язальний) дріт, який закріплює шланг у двох місцях уздовж ніпеля.
5.4.27.16. Не дозволяється користуватися несправним редуктором.
5.4.27.17. Забороняється запалювати пальник (різак) від розжареного металу або інших палаючих предметів.
5.4.27.18. Забороняється переміщуватися з запаленим пальником за межі робочого місця. Під час перерви в роботі полум`я пальника необхідно погасити, а вентилі на пальнику щільно закрити. При перегріванні пальника треба зупинити роботу, а пальник погасити і охолодити в посудині з чистою водою.
5.4.27.19. Забороняється розміщувати балони з киснем в місцях забруднених мастилами
5.4.27.20. Різка ємкостей з під пального або мастил повинна здійснюватися лише після промивки їх 5-10%-ним розчином каустичної соди, потім гарячою водою і пропарюванням.
5.5. Бите скло
5.5.1. Бите скло повинно збиратися в металеві контейнери. Контейнери повинні бути міцними і не мати тріщин.
5.5.2. Контейнери з битим склом повинні зберігатися на площадках з цементною або асфальтованою підлогою.
5.5.3. Бите скло необхідно завантажувати в контейнери металевими лопатами.
5.6. Кістки
5.6.1. Заготівля, зберігання і транспортування кісток повинні здійснюватися відповідно з вимогами ГОСТ 16147-88.
5.6.2. Зберігати кістки треба ізольовано від інших видів вторинної сировини, в закритих, добре провітрюваних приміщеннях, які періодично повинні підлягатидезинфекції, або на площадках під навісом навалом, висотою не більше 2,5 м.
5.6.3. При відвантаженні кісток навалом залізничним транспортом відправник повинен встановити в дверних прорізах вагонів дерев`яні щити, які запобігають травмування працівника при розвантаженні вагонів.
5.7. Використана гума
5.7.1. Камери пневматичних шин повинні бути звільнені від вентилів.
5.72. Зношені камери пневматичних шин треба укладати в паки масою не більше 30 кг і щільно ув`язувати дротом діаметром 5-8 мм або синтетичним шнуром. Обв`язувальний дріт повинен бути обпаленим і не мати задирок та іржі, міцність їх повинна забезпечувати цілісність пак при навантаженні, розвантаженні і транспортуванні.
5.8. Перо і пух
5.81. Мішки з пером і пухом повинні прийматися зашитими шпагатом, нитками або іншими матеріалами, що забезпечують їх міцність. Маса мішків повинна бути не більша 20 кг. Допускається приймати перо і пух в мішках багаторазового використання, якщо вони пройшли попередню санітарну обробку.
5.8.2. Допускається перо-пухову сировину упаковану в мішки пресувати в тюки з 3-4 мішків і скріплювати двома металевими стяжками.
5.8.3. Перо і пух необхідно зберігати у сухому, чистому, добре провітрюваному приміщенні в мішках на дерев`яних решітках, рейках або дошках в штабелях висотою до 3 м.
5.9. Вторинні полімерні матеріали
5.9.1. Не допускається заготівля полімерної сировини, що забруднена цементом, алебастром, гіпсом, отрутохімікатами, клеями, олійними фарбами, дьогтем, бітумом, лаком та іншим не розчинним матеріалом.
5.9.2. Мішки з-під добрив необхідно приймати попередньо розрізаними по периметру без залишків вмісту.
5.9.3. Вторинні полімерні матеріали повинні розподілятися по групах та укладатися в паки вагою не менше 80 кг, запаковуватися в мішки, тарну тканину або ящики вагою не менше 20 кг. Роботи пов`язані з складуванням і переміщенням пак повинні проводитися із застосуванням підіймально-транспортних засобів.
5.9.4. Спресовані та упаковані в паки полімерні матеріали необхідно обв`язувати не менше ніж у три ряди дротом діаметром 2,0-4,5 мм, металевою стрічкою 0,5-0,9 мм або мотузкою діаметром 8 мм згідно з ГОСТ 1868-72. Металевий дріт чи стрічка повинні бути обпаленими і не мати задирок і іржі. При обв`язці пак необхідно користуватися спеціальними натяжними кліщами.
5.9.5. Допускається обв`язувати паки дротом, мотузкою або металевою стрічкою, які були використані раніше, але міцність яких забезпечує цілісність упаковок.
5.9.6. При зберіганні в опалювальних приміщеннях вторинні полімерні матеріали повинні знаходитися на відстані 1 м від опалювальних приладів.
5.9.7. Забороняється транспортувати вторинні полімерні матеріали разом з пально-мастильними матеріалами.
5.10. Санітарні вимоги
5.10.1. Забезпечення безпечних санітарно-епідеміологічних умов праці робітників заготівельних підприємств вторинної сировини повинно здійснюватися згідно з Санітарними правилами по збиранню, зберіганню, транспортуванню та первинній переробці вторинної сировини.
5.10.2. Персонал, який зайнятий заготівлею і первинною обробкою вторинної сировини, повинен бути вакцинований проти брюшного тифу, туляремії, стовбняку та сибірської язви, а також підлягати медичному огляду не рідше одного разу на рік.
5.10.3. Всі працівники заготівельних підприємств, які зайняті на роботах з небезпечними умовами праці, а також пов`язаних із забрудненням або тих, що здійснюються в несприятливих температурних умовах повинні бути забезпечені безплатним спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно з Типовими нормами безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв, Типовими галузевими нормами безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям, які зайняті на будівельних, будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних роботах та додатком 6 цих Правил.
Порядок визначення потреби, придбання, зберігання, видачі і користування спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту необхідно здійснювати згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту.
5.10.4. Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту повинні зберігатися у приміщеннях з температурою не нижче +10С та не вище +30С при відносній вологості повітря 50-70%. Спеціальний одяг з прогумованих тканин та гумове взуття повинні зберігатися в затемнених приміщеннях при температурі від +5С до +20С з відносною вологістю повітря 50-70%. Засоби індивідуального захисту при зберіганні повинні бути захищені від прямого попадання сонячних променів.
5.10.5. Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту, які були в ужитку, можуть бути видані іншим працівникам тільки після прання, хімчистки, дезинфекції і ремонту.
5.10.6. Черговий спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту повинні знаходитися у завідувача складом і видаватися робітникам тільки на час виконання тих робіт, для яких вони передбачені.
5.10.7. На роботах, які здійснюються у несприятливих температурних умовах (на відкритих площадках і в неопалювальних приміщеннях) робітникам заготівельних підприємств повинні видаватися додатково теплий спецодяг і спецвзуття згідно з додатком 6 цих Правил.
5.10.8. Спецодяг повинен раз в тиждень підлягати пранню і дезинфекції. Під час прання і дезинфекції спецодягу повинне бути забезпечене зберігання його захисних властивостей. У випадках інфекційного захворювання робітника спецодяг, спецвзуття та інші зособи індивідуального захисту, якими він користувався і приміщення, в якому вони зберігалися необхідно піддавати дезинфекції.
5.10.9. Власник підприємства повинен компенсувати працівникам витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушений і працівники були змушені придбати їх за власні кошти. У разі дострокового зносу цих засобів не з вини працівників керівник зобов`язаний замінити їх за рахунок підприємства.
5.10.10. За погодженням з представниками профспілкових органів та за рішенням трудового колективу заготівельного підприємства, враховуючи вимоги технологічних процесів робітникам може видаватися спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту (щитки, захисний шолом, каска, надплічники та ін.), які не вказані в Типових галузевих нормах але передбачені нормативними актами про охорону праці.
5.10.11. Вторинна сировина повинна збиратися в справну тару (щільні мішки, контейнери та ін.). Тару необхідно систематично чистити, мити, а при необхідності проводити дезинфекцію.
5.10.12. Не підлягає заготівлі вторинна сировина в деяких лікувальних закладах (інфекційних, шкіро-венерологічних, онкологічних, туберкульозних, відді-леннях патолого- анатомічних і гнійної хірургії), а також у ветеринарних установах. Забороняється приймати брухт консервних банок на звалищах побутового сміття та сміттєзбірниках житлових будинків.
5.10.13. Не підлягає заготівлі вторинна сировина на підприємствах, що виробляють та переробляють отруйні речовини.
5.10.14. Збирання вторинної сировини на звалищах дозволяється тільки при виконанні всіх необхідних запобіжних заходів (наявність спецодягу та індивідуальних захисних засобів) і по узгодженню з місцевими санітарно-епідеміологічними службами.
5.10.15. Не підлягають заготівлі кістки померлих тварин.
5.10.16. Первинну обробку вторинної сировини необхідно проводити з додержанням всіх необхідних заходів застереження (спецодяг та індивідуальні засоби захисту у вигляді масок і марлевих пов`язок), враховуючи можливість наявності в сировині бактерій-збудників.
5.10.17. Не дозволяється перевозити вторинну сировину пасажирським транспортом або транспортом, що призначений для перевезення харчових та сільськогосподарських продуктів.
5.10.18. Транспорт, призначений для перевезення вторинної сировини повинен задовольняти наступним вимогам:
всі частини транспорту повинні бути легко доступні для чищення та дезинфе-
кції;
дно і стіни кузовів автомашин та спеціальних візків повинні бути суцільними, а один з бортів - відкидний.
5.10.19. До відвантажувальних документів разом з специфікацією необхідно додавати санітарні свідотства місцевої санітарно-епідеміологічної служби про проведену дезинфекцію відвантаженого ганчір`я.
5.10.20. Кістки допускаються до залізничних перевезень з пунктів, благополучних щодо заразних захворювань тварин, під контролем транспортного державного ветсаннагляду Мінсільпроду.
5.10.21. Кістки приймаються до перевезення тільки очищеними від м`якотних частин і бруду, старано висушеними.
5.10.22. Перевезення столових і ковбасних кісток разом з польовими забороняється.
5.10.23. Вторинний текстиль необхідно обеззаражувати дезинфікуючими речовинами: 5-10%-ним розчином лізола, креоліном, сольвентом і формаліном під контролем санітарно-епідеміологічної станції, що видає довідку про його санітарну обробку.
При проведенні поверхньої дезинсекції, кіпи ганчір`я не повинні розпаковуватися. Обробку треба проводити по поверхні кіп з усіх сторін.
При проведенні глибокої дезинсекції, ганчір`я треба розіслати на підлозі шарами в 50-80 мм і обприскнути кожен шар із пульверізатора дезинфікуючим розчином. Оброблене ганчір`я треба нещільно укласти в брезентові мішки, зав`язати і винести для просушки під сонячне проміння або в приміщення для сортування, пакування ганчір`я і макулатури на 6-8 годин. Після цього ганчір`я необхідно вийняти з мішків і просушити до випаровування з нього хімікатів.
5.10.24. Вторинна сировина, що являє собою небезпеку в санітарно-епідеміоло-гічному відношенні, підлягає ізоляції і знешкодженню.
5.10.25. Приміщення заготівельних складів і приймальних пунктів вторинної сировини повинні підлягати дезинфекції не менше одного разу в шість місяців.
5.10.26. Профілактичну дезинфекцію приміщень треба проводити розчином хлорного вапна, що містить 5 % активного хлору, або 10% гарячим (75-80С) розчином їдкого натру, чи 4% розчином формальдегіда, або 10% гарячим розчином сірчано-карболової суміші. В зимовий період при низькій температурі дезинфекцію треба проводити гарячим 10% розчином сірчано-карболової суміші з добавленням в розчин 10% кухонної солі.
5.10.27. Для дезинфекції обладнання необхідно застосовувати освітлені розчини хлорного вапна, що містять 5% активного хлору.
5.10.28. Обладнання з металевими частинами, а також привідні ремні треба обробляти 4% розчином формальдегіда. Привідні ремні і обладнання, яке не можна змочувати, необхідно протирати формаліно-скипидарною емульсією.
5.10.29. Після проведення дезинфекції приміщення необхідно закрити на 3 години, після чого його провітрити, а підлогу промити водою.
5.10.30. Дерев`яна і металева тара повинна тричі з інтервалом в 1 годину оброблятися будь-яким з розчинів: хлорного вапна, що містить 5% активного хлору; 10% гарячим (70-80С) розчином їдкого натра; 4% розчином формальдегіда. Через 3 години після обробки тару треба ретельно промити гарячою водою.
5.10.31. Спецодяг при дезинфекції необхідно кип`ятити протягом півтори години в 1% розчині кальціонованої соди в закритому посуді.
5.10.32. Гумове взуття і рукавиці треба обробляти протягом 4 годин в 4% розчині формальдегіда або протягом 2 годин активованим розчином хлораміна.
5.10.33. При проведенні робіт по дезинфекції необхідно суворо дотримуватися заходів особистої гігієни. Особи, які виконують цю роботу, повинні бути забезпечені спецодягом.
5.10.34. При застосуванні препаратів, які негативно діють на органи зору і дихання, роботу треба проводити тільки в захисних окулярах та респіраторах а при роботі з концентрованими препаратами необхідно, крім того, надівати гумові рукавиці.
5.10.35. Всі препарати, що застосовуються для проведення дезинфекції, повинні зберігатися в відокремленому закритому приміщенні як ядохімікати.
5.10.36. Палити та приймати їжу під час роботи з дезинфікуючими засобами забороняється.
5.10.37. Після роботи з дезинфікуючими засобами обличчя і руки необхідно вимити теплою водою з милом.
5.10.38. На всіх заготівельних складах і пунктах вторинної сировини повинні бути аптечки першої допомоги, до яких необхідно також включати нейтралізатори дезинфікуючих засобів, що застосовуються на цих підприємствах.
6. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПРИ ВИКОНАННІ ВАНТАЖО- РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ
6.1. Загальні вимоги
6.1.1. Виконання вантажо-розвантажувальних робіт, переміщення вантажів і експлуатація підіймально-транспортного обладнання повинні проводитися у відпо-відності з вимогами ГОСТ 19433-88, ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.020-80.
6.1.2. До роботи на підіймально-транспортному обладнанні допускаються особи, віком не молодше 18 років, які пройшли курс навчання по спеціальній програмі з наступною перевіркою знань кваліфікаційною комісією і мають посвідчення на право управління вантажопідіймальними і транспортними механізмами.
6.2. Вимоги до процесів виконання вантажо-розвантажувальних робіт
6.2.1. Процеси навантаження, розвантаження і переміщення вантажів на заго-тівельних складах і приймальних пунктах вторинної сировини повинні виконуватися з максимальним використанням підіймально-транспортного обладнання і засобів малої механізації.
6.2.2. Переміщення вантажів вагою більше 20 кг в технологічному процесі повинно здійснюватися за допомогою підіймально-транспортних пристроїв або засобів механізації.
6.2.3.Переміщення вантажів на відстань більше 25 м повинне бути механізоване.
6.2.4. Перед початком роботи кожний вантаж повинен бути старанно оглянутий.
6.2.5. При виявленні найменших пошкоджень тари чи пакувальних матеріа- лів, в яких знаходиться вторинна сировина, необхідно прийняти заходи, що виключають можливість одержання травм.
6.2.6. Схеми укладки і способи кріплення вантажів повинні забезпечувати їх стійкість при складуванні та транспортуванні, а також можливість проведення механізованого навантаження і розвантаження транспортних засобів.
6.2.7. Не дозволяється проведення вантажо-розвантажувальних робіт з використанням тари та пакувальних матеріалів, які не відповідають вимогам нормативно-технічної документації.
6.2.8. Не допускається укладання на транспортні засоби і піддони вантажів у тарі або в упаковці, що не забезпечує їх рівновагу і стійкість при транспортуванні.
6.2.9. При укладанні вантажу на вантажні візки необхідно слідкувати за тим, щоб вантаж був розподілений рівномірно по всій поверхні платформи і не виступав за її межі.
6.2.10. При укладанні на піддони вантаж не повинен виступати за їх межі більше ніж на 20 мм з кожного боку.
6.2.11. При завантаженні та розвантаженні брухту чорних і кольорових металів необхідно використовувати прокладки, які попереджують псування вантажозахоплюючих пристроїв.
6.2.12. Способи розміщення і закріплення вантажів на підіймально-транспортних засобах повинні забезпечувати:
стійкість вантажів при транспортуванні, виключення можливості їх зміщення і перевертання;
стійкість транспортних засобів при маневруванні з вантажем;
огляд фронту робіт і шляхів пересування транспортних засобів з вантажем;
безпеку робітників, які керують механізмами та виконують роботи вручну.
6.2.13. Маневрування транспортних засобів з вантажами після зняття з них кріплень не допускається.
6.2.14. Маса вантажів, що переміщуються, не повинна перевищувати вантажопідйомність обладнання, зазначену в експлуатаційній документації.
6.2.15. При виконанні вантажо-розвантажувальних робіт підіймально-транспортні механізми повинні знаходитися в стані, що виключає їх самовільне переміщення, а також мати справні пристрої, які не дозволяють їх експлуатацію сторонніми особами.
6.2.16. Не допускається припинення робіт на вантажо-підіймальному обладнанні (навантажувачі, штабелери, похилі транспортери), що знаходяться з вантажем у піднятому стані. Вантаж повинен бути опущений і зафіксований у нижньому положені.
6.2.17. Забороняється знаходження робітників у зоні можливого падіння вантажів при їх розвантаженні, завантаженні та переміщенні, а також на вантажі, що транспортується підіймально-транспортними механізмами.
6.2.18. Для складування вантажів в місцях їх зберігання залежно від виду вторинної сировини, упаковки та специфіки зберігання необхідно вико-ристовувати підтоварники, піддони, стелажі і контейнери.
6.2.19. При переміщенні вантажів на піддонах механізмами з вилочними захватами, вони повинні розміщуватися на вантажозахватних пристроях стійко, без перекосу на бік.
6.2.20. Зміщення вантажу за межі опорної поверхні захвату не повинна перевищувати третини опорної поверхні піддону.
6.2.21. При переміщенні і штабелюванні навантажувачем вантаж необхідно укладати на вилах в один ярус. Дозволяється переміщати вантажі навантажувачем з укладкою в декілька ярусів при забезпеченні їх надійного кріплення від падіння.
6.2.22. Не дозволяється укладати вантажі на висоту, що обмежує зону огляду водія на шляху пересування навантажувача.
6.2.23. При виконанні вантажо-розвантажувальних робіт на автотранспорті необхідно підніматися на борт автомашини і спускатися з неї, використовуючи спеціальні драбини, трапи тощо. Забороняється знаходження людей в кузові автомашини під час опускання в нього вантажу.