Вимоги до застосування і розміщення підіймально-транспортного
устаткування, механізмів, пристосувань та огороджень, організації робо-
чих місць
Підіймально-транспортне устаткування (далі - устаткування), що застосовується при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт, повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, а також вимогам безпеки, викладеним у стандартах і технічних умовах на устаткування конкретного виду. Устаткування і його частини, які є джерелом небезпеки, повинні бути пофарбовані в сигнальні кольори і мати знаки безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 та Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників.
Робоче місце водія та взаємне розташування його елементів мають відповідати характеру роботи, забезпечувати зручне положення водія, його безпечність, можливість виконання робочих маніпуляцій.
При переміщенні вантажу устаткуванням необхідно використовувати марковані, справні, відповідні вантажопідіймальності змінні вантажозахо- плювальні органи і знімні вантажозахоплювальні пристрої, які пройшли технічний огляд і випробування, відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07.
Технічний стан всіх видів підіймально-транспортного устаткування, механізмів і тари повинен забезпечувати безпечну роботу з ними і відповідати умовам експлуатації, зазначеним у технічному паспорті підприємства- виробника.
Не допускаються роботи на вантажопідіймальній машині (кран, перевантажувач кранового типу) при швидкості вітру, що перевищує значення, зазначене в паспорті машини, а також в снігопад, туман, дощ, які знижують видимість у межах робочої зони.
Не допускаються роботи на вантажопідіймальній машині, якщо температура навколишнього повітря нижче значень, зазначених у паспорті машини.
Знімні вантажозахоплювальні пристрої (стропи, траверси) до пуску в роботу повинні бути піддані повному технічному огляду відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07 та повинні мати бирки, на яких зазначені дата огляду, інвентарний номер пристрою та його максимальна вантажопідіймальність.
Огороджувальні пристрої та запобіжні пристосування підіймально- транспортного устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.062-81 «ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные».
У прийомних бункерах, які завантажуються із автомобільного та залізничного транспорту, повинні встановлюватися запобіжні ґрати і колони (якщо це передбачено технічною документацією заводу-виробника).
Естакади, з яких розвантажуються автомобілі-самоскиди, повинні бути міцно огороджені з боків й обладнані відбійними брусами.
Вантажно-розвантажувальна площадка для великотоннажних контейнерів повинна мати напрямні для напівпричепів, бути рівною, бетонованою або асфальтованою з максимальним ухилом не більше 15 ° .
Граничнодопустима висота завантаження складів зерном насипом повинна вказуватися на стінах різко позначеною лінією з попереджувальними написами.
Верхні прохідні конвеєрні галереї, люки гвинтових і лоткових спусків необхідно огороджувати поруччям висотою не менше ніж 1,00 м. Поруччя люків повинні мати додаткові огородження на висоті 0,50 - 0,60 м від настилу площадки. Настил площадок огороджується бортами висотою не менше ніж 0,15м.
При кутах нахилу спусків більше 24 °необхідно встановлювати гальмові пристрої для вантажів, які упаковані у мішки або іншу тару.
Спуски повинні мати борти такої висоти, яка б виключала можливість випадання тарних вантажів, що спускаються.
Електроустаткування транспортних засобів із приводом від акумуляторних батарей повинне забезпечувати безвідмовну роботу приладів освітлення, сигналізації та електричних контрольних приладів, а також виключати можливість іскроутворення в проводах і затискачах. Проводи електроустаткування повинні мати неушкоджену ізоляцію.
Акумуляторна батарея повинна бути надійно закріплена і закрита кришкою. Не допускається витікання електроліту з моноблоку батареї.
На підіймально-транспортному устаткуванні та механізмах повинні бути позначені їх гранична вантажопідіймальність, їх інвентарний або реєстраційний номер, дати наступних часткового і повного технічних оглядів. Маса переміщуваного вантажу повинна включати масу вантажозахоплювальних і знімних пристосувань і тари.
Підіймально-транспортне устаткування із двигунами внутрішнього згоряння в закритих складських приміщеннях, вагонах і контейнерах у разі відсутності природної або примусової вентиляції повинне бути оснащене вихлопними трубами для відводу газів назовні. По всій довжині вихлопні труби необхідно укладати в металевий кожух з отворами для обміну повітря або ізолювати негорючим матеріалом.
Експлуатація ліфтів повинна відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01 вересня 2008 року № 190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 року за № 937/15628 (НПАОП 0.00-1.02-08).
Експлуатація конвеєрів (транспортерів) повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80 «ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности» (далі - ГОСТ 12.2.022-80).
Під час роботи на вантажопідіймальних кранах необхідно дотримуватись вимог НПАОП 0.00-1.01-07.
Вантажопідіймальні крани всіх типів, ручні і електричні талі при експлуатації повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.058-81, ГОСТ 28609-90 «Краны грузоподъемные. Основные положения расчета», ГОСТ 12.2.071-90 «ССБТ. Краны грузоподъемные. Краны контейнерные. Требования безопасности» (далі - ГОСТ 12.2.071-90), ГОСТ 12.2.087-83 «ССБТ. Тали электрические. Паспорт», ГОСТ 22584-96 «Тали электрические канатные. Общие технические условия», ГОСТ 25032-81 «Средства грузозахватные. Классификация и общетехнические требования».
Стелажні крани-штабелери повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.05391 «ССБТ. Краны-штабелеры. Требования безопасности» (далі - ГОСТ 12.2.053-91), ГОСТ 16553-88 «Краны-штабелеры. Типы».
Пульт керування крана-штабелера, керованого з кабіни, повинен мати пристрій, який замикає індивідуальним ключем електричний ланцюг керування краном.
Мостові крани-штабелери повинні бути обладнані пристроями і приладами безпеки відповідно до вимог ГОСТ 28434-90 «Краны-штабелеры мостовые. Общие технические условия».
Стелажні крани-штабелери повинні бути обладнані пристроями і приладами безпеки відповідно до вимог ГОСТ 28433-90 «Краны-штабелеры стеллажные. Общие технические условия».
Конструкція кранів-штабелерів, керування якими виконується з кабіни, повинна передбачати можливість аварійного спуску кабіни при припиненні подачі електроенергії.
Стелажі для зберігання тарно-штучних вантажів повинні забезпечуватися табличкою із зазначенням номера стелажа і вантажопідіймальності осередку.
Стелажі для зберігання металу повинні забезпечуватися табличкою із зазначенням номера стелажа і його вантажопідіймальності.
Стелажі для зберігання матеріалів для умов видавничих і книжкових торговельнихорганізацій повинні відповідати вимогам ГОСТ 23508-79 «Мебель книготорговая для складских помещений. Общие технические условия».
Стелажі для зберігання вантажів повинні оглядатися за графіком, затвердженим наказом роботодавця, працівником, відповідальним за їхній справний стан.
До експлуатації допускається тара, що відповідає вимогам ГОСТ 14861-91 «Тара производственная. Типы», ГОСТ 12.3.010-82 «ССБТ. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации» (далі - ГОСТ 12.3.010-82), ГОСТ 19822-88 «Тара производственная. Технические условия», ГОСТ 19434-74 «Грузовые единицы, транспортные средства и склады. Основные присоединительные размеры», ГОСТ 9078-84 «Поддоны плоские. Общие технические условия», ГОСТ 9557-87 «Поддон плоский деревянный размером 800 х 1200 мм. Технические условия», ГОСТ 9570-84 «Поддоны ящичные и стоечные. Общие технические условия».
Тару і робочі ємності необхідно очищати і мити в спеціально оснащенихмісцях, в яких є місцева витяжна примусова вентиляція та очисні пристрої стічних вод.
Тару з-під лакофарбових матеріалів, розчинників, розріджувачів, смол, оліф, горючих відходів виробництва необхідно зберігати в приміщеннях, обладнаних витяжною вентиляцією, або на площадках, розташованих на безпечній відстані від виробничих приміщень.
Проходи між стелажами та штабелями повинні бути від 0,8 м до 1,2 м залежно від операцій, які виконуються. Проходи між стіною і штабелем повинні бути не менше ніж 1 м.
Робочі місця, розташовані від підлоги на рівні 0,6 м і вище, повинні мати огородження.
При висоті штабеля, стелажа більше 1,3 м необхідно передбачати пристрої або пристосування, що дозволяють стропальникові безпечно підніматися до верхньої зони штабеля, стелажа та виконувати стропальні роботи, не перебуваючи безпосередньо на штабелі, стелажі, контейнері або вантажі.
Вимоги до робочого місця при виконанні робіт сидячи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования» (далі - ГОСТ 12.2.03278).
Вимоги до робочого місця при виконанні робіт стоячи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.033-78 «Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования» (далі - ГОСТ 12.2.033-78).
Вимоги безпеки до транспортування вантажів, до внутрішньозаводсь-
кого й цехового транспорту
Переміщення вантажів на підприємствах повинно виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75 «ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности» (далі - ГОСТ 12.3.002-75) та ГОСТ 12.3.020-80.
Транспортування вантажів за допомогою конвеєрів необхідно проводити відповідно до вимог ГОСТ 12.2.022-80.
Для переміщення вантажів на підприємствах повинні бути розроблені та затверджені роботодавцем транспортно-технологічні схеми відповідно до вимог ГОСТ 12.3.020-80.
На підприємстві, що виконує вантажопідіймальні роботи кранами, мають бути розроблені та затверджені у встановленному порядку проект виконання робіт, технологічні карти складування вантажів, навантаження і розвантаження рухомого складу відповідно до НПАОП 0.00-5.03-95.
У технологічних картах зазначаються місця розміщення стропальників під час переміщення вантажів і передбачається можливість їх виходу на естакади або навісні площадки.
Стоянку електрокарів та авто- і електронавантажувачів необхідно влаштовувати в гаражах або на критих площадках.
Електрокари та авто- і електронавантажувачі встановлюють так, щоб не захаращувати проходи, проїзди, виходи.
Відкриті площадки для розміщення автомобілів повинні мати розмітку, яка виконується незмивною фарбою або іншими способами і визначає місце для установки автомобілів та проїздів.
Уздовж стін, біля яких установлюють автомобілі, повинен бути передбачений відбійний брус висотою: для автомобілів I категорії - 0,12 м; II і III категорій - 0,3 м; IV категорії - 0,4 м.
Обладнання і експлуатація машин наземного, безрейкового електрифікованого транспорту, авто- і електронавантажувачів, вантажних візків повинні відповідати вимогам ГОСТ 18962-97 «Машины напольного безрельсового электрифицированного транспорта. Общие технические условия», ГОСТ 16215-80 «Автопогрузчики вилочные общего назначения. Общие технические условия», ГОСТ 13188-67 «Тележки грузовые. Типы, основные параметры и размеры», ГОСТ 24366-80 «Авто- и электропогрузчики вилочные общего назначения. Грузозахватные приспособления. Общие технические условия».
Причіпні візки до транспортних засобів повинні мати чітке позначення номінальної вантажопідіймальності і граничнодопустимої швидкості руху.
Під час перевезення довгомірних вантажів на автомобілі із причепом необхідно застосовувати поворотні кола із пристосуванням, яке закріплює коло при русі автомашини без вантажу.
Легкозаймисті рідини і балони з газом необхідно транспортувати на транспортних засобах, обладнаних іскрогасниками на вихлопних трубах.
Легкозаймисті рідини та отруйні речовини допускається транспортувати з використанням тягача електротранспорту, при цьому він повинен бути обладнаний засобами пожежогасіння.
Транспортування вантажів, які порошать, на бортових транспортних засобах повинно проводитися в ущільнених кузовах, накритих брезентом.
Навалювальні та сипучі вантажі (вапно, доломіт, феросплави) необхідно перевозити в контейнерах або саморозвантажних вагонах, а вогнетриви - у контейнерах або на спеціальних піддонах з механізованою вантажопере- робкою.
Вантажі з температурою вище 70 оС необхідно транспортувати на транспортних засобах, обладнаних металевими кузовами.
Перевозити працівників на автомобілі, моторолері, електрокарі без спеціально обладнаних для них місць забороняється.
Під час експлуатації електронавантажувачів забороняється:
транспортувати вантажі на металевих листах;
піднімати й транспортувати вантаж, що перевищує вантажопідіймальність машини та величину припустимих навантажень на вила електронавантажувача;
піднімати, опускати і перевозити працівників на вилочному захваті електронавантажувача;
укладати вантаж вище захисного пристрою, що охороняє робоче місце водія від падіння вантажу на нього.
Під час роботи на автосамоскиді необхідно дотримуватися таких вимог:
не підходити до кузова в момент звалювання вантажу;
під час стоянки не залишати кузов у положенні скидання вантажу;
не виконувати роботи в піднятому кузові;
очищати підняті кузови автомобілів-самоскидів треба шкребками або лопатами з подовженою рукояткою, при цьому працівники, які роблять очищення, повинні перебувати на землі;
при завантаженні екскаватором або краном водієві необхідно вийти з кабіни та відійти на безпечну відстань.
Вимоги до транспортування вантажів колісними та гусеничними
тракторами
Перед початком експлуатації тракторист повинен перевірити технічний стан трактора і причепа шляхом візуального огляду основних вузлів та агрегатів транспортного засобу.
Перед початком руху необхідно переконатися у відсутності працівників перед трактором, а також між трактором та причепом.
Під’їжджати на тракторі до причепа необхідно на мінімальній швидкості, уникаючи ривків.
Під час роботи на схилах необхідно враховувати форму ділянки, кут схилу, вибирати знаряддя, що дозволяє трактору легко розвертатись. Працювати поперек схилу необхідно на мінімальній швидкості.
Перед переміщенням начіпного знаряддя або поворотом трактора необхідно переконатися у відсутності працівників або перешкод у межах роботи транспортного засобу.
Під час перевезення довгомірних вантажів їх необхідно надійно кріпити до причепа.
При одночасному перевезенні довгомірних вантажів різної довжини коротші вантажі необхідно розташовувати зверху.
Вимоги до транспортування вантажів авто- і електро-
навантажувачами
Рух авто- і електронавантажувача необхідно робити при відхиленій назад рамі навантажувача.
Транспортувати необв’язаний вантаж та такий, що не має фіксуючих елементів, допускається в один ярус.
Тару з фіксуючими елементами допускається транспортувати у два яруси.
Транспортувати вантаж допускається при установці його впритул до вертикальної частини вилочного захвату і відхиленої вщерть назад рами навантажувача; при рівномірному розподілі вантажу на вилочному захваті.
Розташування вантажу на захваті навантажувача повинно забезпечувати мінімальний перекидаючий момент.
Під’їжджати до місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт і від’їжджати від нього необхідно на мінімально можливій для певного транспортного засобу швидкості.
Транспортувати вантаж необхідно плавно, без різкого гальмування та крутих поворотів навантажувача.
Довгомірний або нестійкий вантаж при транспортуванні необхідно обв’язати так, щоб виключити можливість його розвалу чи падіння.
Під час транспортування вантажу необхідно витримувати відстань між габаритом навантажувача або вантажу, що транспортується, і устаткуванням, штабелями не менше ніж 0,5 м.
Транспортувати дрібноштучні вантажі необхідно в спеціальній тарі, яка заповнюється не вище краю її бортів або відмітки її заповнення.
Не допускається транспортувати навантажувачем вибухонебезпечні матеріали і газові балони.
Не допускається рух навантажувача з вантажем поздовжнім спуском, ухил якого перевищує найбільший кут нахилу рами вантажопідіймальника навантажувача назад мінус 3 ° .
Не допускається рух електронавантажувача на ухил або підйом, кут якого більше 10 ° .
При русі по горизонтальній площадці між навантажувачами необхідно витримувати інтервал не менше ніж 10 м.
Підйом вантажу перед транспортуванням необхідно робити на висоту не більше ніж 250 мм для навантажувачів на пневматичних шинах і не більше ніж 500 мм для навантажувачів, що мають колеса з масивними гумовими шинами.
Під час руху навантажувача необхідно спостерігати за верхніми перешкодами (проводами, трубами, арками, фермами, огородженнями, шинопроводами).
При наявності на шляху руху переносних пристосувань і пристроїв, на яких перебувають працівники, необхідно їх об’їжджати на відстані не менше ніж 1 м.
Для роботи у вибухонебезпечних приміщеннях необхідно застосовувати електронавантажувачі у вибухозахисному виконанні.
Похилі доріжки (пандуси) для в’їзду електронавантажувача в склад з прилеглим до нього площадками або автопроїзду (і у зворотному напрямку) необхідно виконувати з ухилом до горизонту не крутіше 1:10 (не більше 6 ° ).
Для в’їзду електронавантажувачів у криті залізничні вагони та виїзду з них у склад (або рампу) необхідно застосовувати містки у вигляді сталевого рифленого листа шириною не менше 1200 мм, товщиною 7-8 мм. Знизу до листа приварюють два зачепи для закріплення містка за дверну рейку вагона.
З боку автопроїзду необхідно передбачити збудовані вирівнювальні містки довжиною 2 - 3 м для в’їзду електронавантажувача в кузов автомобіля (причепа) і виїзду з них.
Для забезпечення безпеки під час навантаження вантажів електро- навантажувачами на автомобілі, причепи, у тому числі й відчеплені від автомобілів, і розвантаження з них необхідно, щоб вони були надійно зафіксовані упорними башмаками.
Під’їжджати вилами під тару або вантаж треба на малій швидкості: вила необхідно підводити так, щоб вантаж розташовувався відносно них рівномірно. Підйом і опускання вантажу необхідно робити при фіксованих колесах.
Якщо під час роботи каретка піднімального механізму перестає рухатися по напрямних і вилочному захвату, не опускається або не піднімається, або водієм замічені ще які-небудь несправності, необхідно припинити роботу.
Абразивні круги необхідно перевозити в передбачених для перевезення стендах. Не допускається їх перевезення навалом та з укладкою один на один.
Вимоги до транспортування вантажів підлоговими рейковими пере-
датними електровізками
На електровізку повинно бути позначено цеховий реєстраційний номер, вантажопідіймальність і дату наступного випробування.
Шляхи для пересування електровізків необхідно прокладати виключно горизонтально, ухил шляху не повинен перевищувати 0,002 ° .
Зазори в рейкових стиках шляхів пересування електровізків не повинні перевищувати 5 мм. Уступи в стиках не більше ніж 1 мм.
Настили над каналами, де покладені тролеї, від яких живляться електровізки, повинні бути міцними, з рифленою поверхнею.
При живленні електровізка через кабель, який під час руху змотується на барабан і розмотується з нього під час руху у зворотному напрямку, повинні бути передбачені пристрої, що виключають пошкодження кабелю.
Платформи електровізків необхідно обладнати пристроями, які б виключали падіння та скочування вантажів.
Електровізок необхідно завантажувати не більше його вантажопідіймальності, вантаж повинен мати стійке положення.
Розташування вантажу на платформі повинно забезпечити рівномірний розподіл навантаження.
При транспортуванні вантажів складної та нестійкої конфігурації їх частини необхідно кріпити до платформи електровізка.
Зона руху електровізка повинна бути вільною не менше ніж на 800 мм по обидві сторони від краю його платформи.
Перед початком руху електровізка необхідно переконатися у відсутності працівників у зоні його руху.
Керувати електровізком необхідно, перебуваючи за межами зони його руху або з візка, якщо конструкція візка передбачає місце для працівника.
При роботі на електровізку забороняється:
включати механізм пересування електровізка до повного звільнення вантажу від пристосувань для зачалювання;
пересувати електровізок до його зіткнення з упорами;
робити пересування під вантажами, що транспортують вантажопідіймальними механізмами.
Електровізок має бути обладнаний звуковим сигналом, що автоматично включається під час руху.
Інтервал руху електровізків, що перебувають на одному шляху, повинен бути не меншим ніж 5 м.
Дуги пересування електровізка не повинні мати перетинань із залізничними коліями.
При експлуатації електровізків повинна застосовуватися марочна система, при якій керування електровізком дозволяється працівнику, що одержав у встановленому на підприємстві порядку марку або ключ, що замикає електричний ланцюг керування електровізком.