НПАОП 28.52-1.32-14Правила охорони праці під час паяльних робіт

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
УКРАЇНИ

НАКАЗ
06.02.2014 № 118

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2014 р. за № 513/25290

Про затвердження Правил охорони праці під час паяльних робіт

Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці» та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 «Про деякі заходи з оп- тимізації системи центральних органів виконавчої влади»НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці під час паяльних робіт,що дода­ються.

2. Вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила безпеки праці при паянні та лудінні, затверджені Міністерством авіаційної промисловості СРСР від 26 грудня 1989 року.

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:

1. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2. внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з пи­тань охорони праці.

1. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Е

Міністр

. СтавицькийПравила охорони праці
під час паяльних робіт

ЗМІСТ

1. Загальні положення 3

2. Загальні вимоги 3

3. Вимоги безпеки до організації робочих місць 6

4. Вимоги охорони праці під час виконання технологічних процесів 7

1. Загальні вимоги до технологічних процесів 7

2. Вимоги охорони праці під час паяння виробів в замкнутих об’ємах 9

3. Вимоги охорони праці під час паяння зануренням у ванну 9

4. Вимоги охорони праці під час паяння у печах 11

5. Вимоги охорони праці під час газополуменевого паяння 12

6. Вимоги охорони праці під час індукційного паяння 12

7. Вимоги охорони праці під час електронно-променевого паяння 13

8. Вимоги охорони праці під час ультразвукового паяння 14

9. Вимоги охорони праці під час паяння лазером 14

10. Вимоги охорони праці під час паяння паяльними лампами 14

11. Вимоги охорони праці під час паяння електроопору 15

12. Вимоги охорони праці під час паяння електрифікованим

інструментом 1

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 06.02.2014 № 118

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2014 р. за № 513/25290

ПРАВИЛА
охорони праці під час паяльних робіт

1. Загальні положення

1. Ці Правила поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, які здійснюють діяль­ність під час виконання паяльних робіт.

2. Ці Правила встановлюють вимоги з охорони праці під час виконання паяльних робіт.

3. Ці Правила є обов’язковими для роботодавців та працівників, які ви­конують паяльні роботи.

II. Загальні вимоги

1. Роботодавець повинен створити службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого нака­зом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листо­пада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

2. Забороняється залучення жінок до робіт, визначених у Переліку важ­ких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких за­бороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснюва­ти з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юс­тиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

1. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Пере­ліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому нака­зом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщен­ня важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охоро­ни здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

1. Роботодавець повинен організувати опрацювання і затвердити нор­мативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві, відповідно до ви­мог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державно­го комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

2. Роботодавець повинен організувати розроблення інструкцій з охоро­ни праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Положення про ро­зробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

3. Роботодавець повинен за власні кошти організувати проведення медичних оглядів працівників певних категорій, а саме попередній медичний огляд (під час прийняття на роботу) та періодичні медичні огляди (протягом трудової діяльності), відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

4. Посадові особи та працівники повинні проходити навчання і пе­ревірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового поло­ження про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

5. Роботодавець повинен розробити та затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою відповідно до Переліку робіт з підвищеною небез­пекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (НПАОП 0.00-2.01-05).

6. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій здійснюються відповідно до вимог Порядку проведення розслідуван­ня та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

7. Роботодавець повинен організувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

8. Роботодавець повинен забезпечити безпечну експлуатацію електро­устаткування відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електро­установок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охоро­ною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98).

9. Системи опалення, вентиляції і кондиціювання повітря приміщень повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

10. Роботодавець повинен забезпечити працівників засобами індивіду­ального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

11. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам Тех­нічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постано­вою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.

12. Працівники, які виконують паяльні роботи, повинні бути забезпе­чені засобами індивідуального захисту відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального за­хисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затвер­джених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охо­рони праці та гірничого нагляду від 16 квітня 2009 року № 62, зареєстрова­них у Міністерстві юстиції України 12 травня 2009 року за № 424/16440 (НПАОП 0.00-3.07-09), та Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам машинобудування та металообробної промисловості, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 21 лютого 2006 року № 89, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 березня 2006 року за № 250/12124 (НПАОП 29.0-3.02-06).

13. Вибір засобів індивідуального захисту органів дихання повинен здійснюватися відповідно до вимог Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 28 грудня 2007 року № 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2008 року за № 285/14976 (НПАОП 0.00-1.04-07).

14. Роботодавець повинен забезпечити працівників профілактичними пастами або мазями відповідно до вимог ГОСТ 12.4.068-79 «Система стан­дартов безопасности труда. Средства индивидуальной защиты дерматологи­ческие. Классификация и общие требования».

15. Роботодавець зобов’язаний забезпечити працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально- профілактичним харчуванням відповідно до вимог чинного законодавства.

1. Вимоги безпеки до організації робочих місць

1. Роботодавець повинен створити для кожного працівника безпечні і нешкідливі умови праці шляхом належного облаштування робочих місць відповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охоро­ни праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних си­туацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (НПАОП 0.00-7.11-12).

2. Безпечні умови праці у робочих зонах, де існує потенційна мож­ливість виникнення вибухонебезпечного середовища під час виконання робіт, необхідно забезпечувати згідно з Вимогами до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 05 червня 2013 року № 317, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 червня 2013 року за № 1071/23603 (НПАОП 0.00-7.12-13).

3. Організація робочих місць повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 «Система стандартов безопасности труда. Рабочее место при вы­полнении работ сидя. Общие эргономические требования», ГОСТ 12.2.033-78 «Система стандартов безопасности труда. Рабочее место при выполнении ра­бот стоя. Общие эргономические требования».

4. Робочі місця повинні розміщуватися поза лінією руху вантажу, який транспортується вантажопідіймальними засобами.

5. На робочих місцях повинні бути передбачені площі для передачі ма­теріалів, напівфабрикатів та складування для обробки; ці площі повинні бути позначені фарбою за габаритами.

6. Параметри мікроклімату в межах робочої зони повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42.

7. Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати нормам, вста­новленим Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфра­звуку ДСН 3.3.6.037-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37.

8. Загальні вимоги безпеки до захисту від шуму на робочих місцях, шу­мових характеристик машин та механізмів повинні відповідати ГОСТ 12.1.003-83 «Система стандартов безопасности труда. Шум. Общие требова­ния безопасности».

9. Роботодавець повинен здійснювати контроль рівня шуму відповідно до вимог ГОСТ 12.1.050-86 «Система стандартов безопасности труда. Мето­ды измерения шума на рабочих местах» та ДСТУ 2867-94 «Шум. Методи оцінювання виробничого шумового навантаження. Загальні вимоги».

10. Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, встановлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та ло­кальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39, та ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 «Система стандартов безопасности труда. Вибра­ционная безопасность. Общие требования».

11. Рівні електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами елек­тромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юс­тиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524.

12. У робочій зоні виробничих приміщень вміст шкідливих речовин не повинен перевищувати граничнодопустимих концентрацій, встановлених вимогами ГОСТ 12.1.005-88 «Система стандартов безопасности труда. Об­щие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».

13. Не дозволяється захаращувати робочі місця готовою продукцією, матеріалами, деталями і предметами, які не використовуються у процесі ви­робництва.

14. Робочі місця повинні бути укомплектовані робочими кріслами з ре­гульованими ергономічними параметрами; сидіння і спинка крісла повинні бути виконані з матеріалів, що легко очищаються.

15. Робочі місця для паяння олов’яно-свинцевими припоями та припоя­ми зі сплавів берилію повинні бути обладнані місцевими витяжними при­строями.

1. Вимоги охорони праці під час виконання технологічних процесів

1. Загальні вимоги до технологічних процесів

1. Роботодавець повинен забезпечити встановлення знаків безпеки для позначення небезпечних зон відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.

2. Матеріали, які використовуються під час паяння, повинні мати пас­порт безпеки речовини (матеріалу) відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 30333:2009 «Паспорт безпечності хімічної продукції. Загальні вимоги».

3. Хімічні речовини необхідно зберігати в спеціально обладнаному приміщенні залежно від їхньої здатності до хімічної взаємодії відповідно до вимог ГОСТ 3885-73 «Реактивы и особо чистые вещества. Правила приемки, отбор проб, фасовка, упаковка, маркировка, транспортирование и хранение».

4. Флюс повинен мати температуру плавлення нижче температури при­пою і не повинен хімічно взаємодіяти з припоєм.

5. Тара для транспортування деталей і заготовок повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.010-82 «Система стандартов безопасности труда. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации» та ГОСТ 19822-88 «Тара производственная. Технические условия».

6. Припої для з’єднання заготовок повинні рівномірно розтікатися по поверхні спалюваних деталей, мати температуру плавлення нижче ніж мета­ли, які з’єднуються, та високу електропровідність під час паяння токо- провідних виробів.

7. Виробниче обладнання для технологічних процесів паяння повинно бути в справному стані, відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 «Система стандартов безопасности труда. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам» та мати огородження відповідно до вимог ГОСТ 12.2.062-81 «Система стандартов безопасности труда. Оборудование производственное. Ограждения защитные».

8. Устаткування, яке встановлене в одному технологічному потоці, по­винно бути обладнане світловою та звуковою сигналізаціями одночасно, зблокованими із загальним пусковим пристроєм.

Пускові пристрої устаткування повинні бути зблоковані з пусковими пристроями витяжних вентиляційних систем.

1. Устаткування для виконання паяльних робіт повинно бути обладнане контрольно-вимірювальною апаратурою та приладами для регулювання рів­нятехнологічних параметрів та відключення устаткування у разі виходу па­раметрів за межі встановлених норм.

Контрольно-вимірювальні прилади повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.019-80 «Система стандартов безопасности труда. Испытания и измере­ния электрические. Общие требования безопасности» та ГОСТ 12.1.006-84 «Система стандартов безопасности труда. Электромагнитные поля радиоча­стот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению кон­троля».

Використання у складі контрольно-вимірювальних приладів джерел іонізуючого випромінювання необхідно здійснювати за наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання відповідно до Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяль­ності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266, Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832, крім дже­рел іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких звільняєть­ся від ліцензування у встановленому законодавством порядку згідно з Кри­теріями, за якими діяльність з використання джерел іонізуючого ви­промінювання звільняється від ліцензування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1174.

1. Допустимі рівні напруженості електростатичних полів на виробни­чому обладнанні повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.124-83 «Система стандартов безопасности труда. Средства защиты от статического электриче­ства. Общие технические требования».

2. Роботи, які проводяться з використанням вантажопідіймальних кранів, вантажопідіймальних машин, вантажозахоплювальних пристроїв, та­ри, необхідно виконувати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/1405 (НПАОП 0.00-1.01-07).

3. Температура поверхонь виробничого обладнання та захисних при­строїв не повинна перевищувати 43°С відповідно до вимог ДСТУ PN 563­2001 «Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь».

4. Експлуатація устаткування, що працює під тиском, повинна здійснюватися відповідно до вимог Технічного регламенту безпеки обладна­ння, що працює під тиском, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року № 35, ДСТУ ГОСТ 12.2.085:2007 «Посудини, що працюють під тиском. Клапани запобіжні. Вимоги щодо безпеки».

1. Вимоги охорони праці під час паяння виробів в замкнутих об’ємах

   1. Паяння виробів в замкнутих об’ємах (котлах, резервуарах, печах) по­винні виконувати не менше ніж два працівники. Для здійснення контролю безпечного проведення робіт один з працівників має перебувати за межами замкнутого об’єму.

   2. Працівник, що виконує роботи в замкнутому об’ємі, повинен засто­совувати запобіжний пояс з канатом, кінець якого має знаходитися в іншого працівника (спостерігача), що перебуває поза замкнутим об’ємом.

   3. Паяння виробів в замкнутих об’ємах необхідно виконувати при працюючій місцевій припливно-витяжній вентиляції.

   4. Не дозволяється паяти вироби, що знаходяться під тиском, та вико­нувати паяння на відстані менше 5 м від легкозаймистих і вогненебезпечних матеріалів.

   5. Під час паяння в замкнутих об’ємах не дозволяється використання припоїв, що містять кадмій.

2. Вимоги охорони праці під час паяння зануренням у ванну

   1. Плавильні ванни повинні бути обладнані електричними нагрівачами та пристроями для закриття дзеркала ванн.

   2. Плавильні ванни повинні бути обладнані світловою сигналізацією, що попереджає про подачу напруги на нагрівальні елементи, та приладами автоматичного регулювання температури з автоматичною сигналізацією і відключенням нагрівачів при пошкодженні приладів теплового контролю.

   3. Плавильні ванни з розчинами повинні бути обладнані бортовими відсмоктувачами.

   4. Під плавильними ваннами повинні бути влаштовані аварійні збірники (приямки) для збору розплавленого припою і солей в разі прогоряння ванн. Приямки повинні бути термостійкими, гідроізольованими і сухими.

   5. Ультразвукове та індукційне обладнання повинно відповідати вимо­гам ГОСТ 12.1.001-89 «Система стандартов безопасности труда. Ультразвук. Общие требования безопасности» (далі - ГОСТ 12.1.001-89), ГОСТ 12.2.051­80 «Система стандартов безопасности труда. Оборудование технологическое ультразвуковое. Требования безопасности», ГОСТ 12.2.007.10-87 «Система стандартов безопасности труда. Установки, генераторы и нагреватели индук­ционные для электротермии. Установки и генераторы ультразвуковые. Тре­бования безопасности» (далі - ГОСТ 12.2.007.10-87), ГОСТ 12.4.077-79 «Си­стема стандартов безопасности труда. Ультразвук. Метод измерения звуково­го давления на рабочих местах» (далі - ГОСТ 12.4.077-79), ГОСТ 12.1.030-81 «Система стандартов безопасности труда. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление» (далі - ГОСТ 12.1.030-81).

   6. Розлив розплавленого припою з плавильної ванни необхідно вико­нувати переважно механізованим способом. У разі ручного розливу необ­хідно застосовувати розливні ковші з кришкою.

   7. На ділянках приготування паяльних флюсів, що містять фтористі і хлористі солі, повинні бути засоби для їх нейтралізації при потраплянні на шкіру працівника.

   8. Завантаження в плавильні ванни і вивантаження з них виробів масою більше 15 кг необхідно виконувати за допомогою вантажопідіймальних при­строїв, завантаження припою в плавильну ванну необхідно здійснювати ма­лими порціями (до 1 кг).

   9. Завантаження в плавильну ванну виробів вручну необхідно вико­нувати за допомогою кліщів.

   10. У разі аварійного зливу при виході з ладу облицювання ванни роз­плавлений припой з плавильної ванни необхідно зливати в спеціальні збірни­ки (сухі виливниці, піддони або приямки).

   11. Завантаження солей, що додаються в процесі роботи ванни, та роз­плавленого припою необхідно виконувати малими порціями (до 1 кг) за до­помогою спеціальних ковшів. Рівень розплавлених припоїв і солей не пови­нен перевищувати 3/4 висоти ванни.

   12. Вироби на пристроях і штангах під час паяння зануренням у ванну з розплавленими припоями і солями повинні бути закріплені, щоб запобігти їх падінню.

   13. Перед зануренням у ванну з розплавленим припоєм складальні де­талі, технологічне оснащення, інструмент необхідно просушити до повного видалення вологи.

   14. Завантаження та вивантаження виробів з ванни з розплавленими припоями і солями необхідно виконувати обережно, плавно і без ривків для запобігання розбризкуванню розплавлених припоїв і солей.

   15. Плівки розплавів і шлаки з ванни необхідно видаляти спеціальними ковшами з отворами без слідів вологи.

   16. Очищення ванни від солей і припою необхідно виконувати після відключення ванни від джерела електропостачання.

3. Вимоги охорони праці під час паяння у печах

   1. Електропечі для нагрівання складальних одиниць у газових та ваку­умних середовищах повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.9-88 «Си­стема стандартов безопасности труда. Оборудование электротермическое. Требования безопасности» (далі - ГОСТ 12.2.007.9-88).

   2. Пульти керування електричними печами повинні бути обладнані світловою сигналізацією, що попереджає про подачу напруги на нагрівальні елементи та про роботу блокувальних пристроїв.

   3. Під час паяння в печах з ручним завантаженням і вивантаженням ви­робів електричні печі повинні бути обладнані блокувальними пристроями для автоматичного зняття напруги з нагрівальних елементів при відкриванні дверей печі.

   4. Електричні печі повинні мати автоматичне регулювання температу­ри. Під час перевищення температури повинні включатися світлові і звукові сигнали.

   5. Посудини, обладнані байонетним і подібного типу затворами, повин­ні мати пристрої, що припиняють подачу газу під тиском у посудину при неповному закриванні кришки і її відкриванні.

   6. Під час паяння у печах вироби необхідно встановлювати на спеціаль­ні підставки, що запобігають потраплянню рідкого припою і флюсу на нагрівальні елементи.

   7. Під час зупинки електропечі необхідно відключити електронагрів печі, продути робочий об’єм печі п’ятикратним об’ємом інертного газу, по­вністю відкрити вхідні і вихідні дверці печі.