4 ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
4.1 Загальні вимоги.
4.1.1 При проектуванні наново збудованих та реконструйованих будівель повинні додержуватися основні протипожежні норми і вимоги, приведені у ГОСТ 12.1.004-91, СНиП 2.01.02-85 і Правил пожежної безпеки в Україні.
4.1.2 У відповідності з чинним законодавством, відповідальність за забезпечення пожежної безпеки підприємства несе власник; за забезпечення пожежної безпеки окремих цехів, лабораторій, складів, майстерень та інших виробничих дільниць несуть керівники або особи що виконують їх обов’язки.
4.1.3 Власник підприємства:
- розробляє комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки, розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють в межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;
- впроваджує досягнення науки і техніки, передовий досвід;
- забезпечує додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;
- організовує навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;
- утримує у справному стані засоби протипожежного захисту і зв’язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;
- створює у разі потреби відповідно до встановленого по рядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;
- подає на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об’єктів і продукції, що ними виробляється;
- здійснює заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;
- своєчасно інформує пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;
- провадить службове розслідування випадків пожеж.
4.1.4 У кожному підрозділі (цеху, майстерні, лабораторії чи іншому приміщенні) повинна бути опрацьована інструкція щодо заходів пожежної безпеки і схема евакуації людей з приміщення, затверджена власником, вивчена в системі виробничого навчання та вивішена на видному місці.
4.1.5 Під’їзди до дільниць, виходи та проходи на установці, сходові клітки, проходи до протипожежного інвентарю та засобів пожежегасіння не повинні захаращуватись.
4.1.6 Слід передбачати в будівлі засіб оповіщення про пожежу (технічні або організаційні заходи), який визначається в залежності від призначення будівлі і його об’ємно-планувальних та конструктивних рішень.
4.1.7 Засоби пожежогасіння, сигналізації і зв’язку повинні бути справними і постійно готовими до дії.
4.1.8 У виробничих, адміністративних і побутових будівлях підприємства забороняється:
- виконувати прибирання приміщень з використанням бензину, гасу та інших легкозаймистих і горючих рідин;
- відігрівати трубопроводи у разі їх замерзання паяльними лампами або іншими засобами з застосуванням відкритого вогню;
4.1.9 Забороняється збереження спецодягу, промаслених обтиральних матеріалів у цеху поза спеціально обладнаних металевих ящиків, а також сушіння обтирального матеріалу, спецодягу та інших предметів на апаратах і трубопроводах.
4.1.10 При загоранні водню полум’я необхідно гасити азотом та вуглекислотою.
4.1.11 Паління і запалювання вогню у вибухопожежонебезпечних приміщеннях, а також у камерах газового вводу і у зоні огородження газгольдеру зобороняється, про що на видних місцях повинні бути вивішені попереджувальні плакати “Палити забороняється!”.
Для паління повинні бути передбачені спеціальні приміщення, ізольовані від виробничих приміщень у відповідності з вимогами протипожежних норм.
4.1.12 У приміщеннях цехів повинні бути встановлені ящики з сухим піском. Біля ящика з піском повинна постійно знаходитися лопата (совок). Ящики фарбують в червоний колір і щільно зачиняють.
4.2 Протипожежне водопостачання, пожежна техніка і засоби зв’язку.
4.2.1 Водопровідна мережа, на якій встановлюється пожежне обладнання, повинна забезпечувати необхідний напір та пропускати розраховану кількість води з метою пожежогасіння. При недостатньому напорі на об’єктах повинні встановлюватись насоси-підвищувачі.
Тимчасове відключення ділянок водопровідної мережі з встановленими на них пожежними гідрантами або кранами, а також зменшення напору в мережі нижче потрібного допускається за умовою повідомлення про це пожежної охорони.
4.2.2 Кришки люків колодязів пожежних підземних гідрантів повинні бути очищені від грязі, льоду і снігу, а стояк - звільнений від води. Взимку пожежні гідранти повинні утеплюватись для запобігання промерзанню.
4.2.3 Пожежні гідранти та крани повинні не рідше одного разу на шість місяців підлягати технічному обслуговуванню і перевірятися на роботоздатність шляхом пуску води.
4.2.4 Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу в усіх приміщеннях необхідно обладнати рукавами та стволами, які повинні знаходитись в опломбованих шафах.
Пожежні рукави повинні бути сухими, скоченими і підключеними до кранів і стволів.
На дверцятах шафи пожежного крана повинні бути вказані літерний індекс пожежного крана, порядковий номер пожежного крана, номер телефону найближчої пожежної частини.
4.2.5 Виробничі, адміністративні, складські і допоміжні будівлі та приміщення повинні бути забезпечені засобами гасіння пожеж та зв’язку (пожежна сигналізація, телефони) для негайного виклику пожежної допомоги у випадку виникнення пожежі.
4.2.6 Відповідальність за утримання та своєчасний ремонт пожежної техніки та устаткування, засобів зв’язку і пожежогасіння покладається на власника підприємства. Вогнегасники і засоби виклику пожежної допомоги, що знаходяться у виробничих приміщеннях, лабораторіях і складах, передаються під відповідальність (збереження) керівників цехів, складів та інших посадових осіб.
4.2.7 Забороняється використання пожежної техніки для потреб, не пов’язаних з навчанням пожежних формувань та пожежогасінням.
4.2.8 Для визначення місцезнаходження пожежної техніки і вогнегасячих засобів повинні застосовуватися вказівні позначки відповідно ГОСТ 15548-70, які розміщуються на видимих місцях на висоті 2-2,5 м, як усередині, так і поза приміщенням.
4.2.9 Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих приміщеннях, на території підприємства повинні встановлюватись спеціальні пожежні щити.
4.2.10 Контроль за утриманням і готовністю до дії вогнегасників та інших засобів гасіння пожеж, які знаходяться в цехах, складах, майстернях, лабораторіях, здійснюють працівники об,єктової пожежної чистини або добровільної пожежної дружини підприємства.
4.2.11 Порядок розміщення, обслуговування та застосування вогнегасників повинен дотримуватись у відповідності з вказівками інструкцій підприємств-виготовлювачів, чинних нормативно-технічних документів, а також з такими вимогами:
- не допускається зберігання і застосування вогнегасників з зарядом, що включає галоїдовуглеводневі сполуки, в непровітрюваних приміщення площею менше 15 м2;
- забороняється встановлювати вогнегасники на шляхах евакуації людей з приміщень, що захищаються, за винятком розміщення вогнегасників у нішах;
- вогнегасники повинні розміщуватись на висоті не більше 1.5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані не менше 1.2 м від краю дверей при їх відчиненні;
- конструкція і зовнішнє оформлення тумби або шафи для розміщення вогнегасників повинні бути такими, щоб можна було візуально визначити тип вогнегасників, що в них зберігаються.
Вогнегасник повинен встановлюватися таким чином, щоб інструктивний напис на його корпусі лишався видимим.
4.3 Вимоги пожежної безпеки до технологічного устаткування
4.3.1 Технологічне устаткування за нормальних режимів роботи повинно бути пожежобезпечним. На випадок небезпечних несправностей і аварій необхідно передбачити заходи, що обмежують масштаб та наслідки пожежі.
4.3.2 Повинні бути вивчені характеристики пожежної небезпеки застосовуваних або вироблюваних (одержуваних) речовин і матеріалів з обслуговуючим персоналом підприємства.
Забороняється застосовувати у виробничих процесах або зберігати речовини і матеріали з невивченими параметрами щодо пожежної і вибухової небезпеки.
4.3.3 Технологічне устаткування, апарати, трубопроводи, арматура, в яких циркулюють речовини, що виділяють вибухопожежонебезпечні пари, гази та пил, повинні, як правило, бути герметичними.
4.3.4 Забороняється виконувати виробничі операції на устаткуванні, установках та верстатах з несправностями, які можуть викликати загоряння та пожежу, а також при відключенні контрольно-вимірювальних приладів, за допомогою яких визначаються встановлені режими температури, тиску, концентрації горючих газів, парів і інші технологічні параметри.
4.3.5 Гарячі поверхні трубопроводів та устаткування в приміщеннях, в яких вони викликають небезпеку займання матеріалів або вибуху газів, парів рідин або пилу, повинні ізолюватися негорючими матеріалами для зниження температури поверхні до безпечної величини (максимальна температура поверхонь не повинна бути більш 80 % від температури самозапалювання будь-якого з обертаючих у процесі річовин).
4.3.6 Для контролю за станом повітряного середовища у виробничих та складських приміщеннях, в яких застосовуються або зберігаються речовини і матеріали, здатні утворювати вибухонебезпечні концентрації газів і парів, повинні встановлюватися автоматичні газоаналізатори.
При відсутності газоаналізаторів, що серійно виготовляються, повинен здійснюватися періодичний лабораторний аналіз повітряного середовища згідно з графіком, затвердженним технічним керівником підприємства.
4.3.7 В пожежонебезпечних цехах і на устаткуванні, що створює небезпеку вибуху або займання, у відповідності з вимогами ГОСТ12.4.026-76 повинні бути вивішені знаки, що забороняють користування відкритим вогнем, а також попереджають про дотримання обережності при наявності займистих та вибухових речовин.
4.4 Евакуація людей із приміщень і будівель
4.4.1 У відповідності з вимогами Загальних правил вибухонебезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних та нафтопереробних виробництв (ОПВ-88) на кожному підприємстві повинен бути план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій (ПЛАС), розроблений згідно Положення щодо розробки планів локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій.
4.4.2 Евакуація людей із приміщень і будівель здійснюється у відповідності з ПЛАС.
4.4.3 Двері на шляхах евакуації повинні відкриватись у напрямку виходу з будівлі. Двері на балкони, лоджії (за винятком дверей, які ведуть до повітряної зони незадимлюваних сходових кліток I-го типу) та на площадки зовнішніх сходів, призначених для евакуації, двері з приміщень з одночасним перебуванням не більше 15 чол., двері з комор площею не більше 200 м2 і санітарних вузлів допускається відчиняти усередину приміщень.
4.4.4 Висота дверей на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м.
Висоту дверей і проходів, які ведуть в приміщення без постійного перебування в них людей, а також в підвальні, цокольні і технічні поверхи, допускається зменшити до 1,9 м, а дверей, що являють собою виходи на горище або безгорищне покриття, - до 1,5 м.
4.4.5 У підлозі на шляхах евакуації не допускаються перепади висот менше 0,45 м і виступи, за винятком порогів в дверних прорізах. В місцях перепаду висот слід передбачати сходи з числом сходинок не менше трьох або пандуси з похилом не більше 1:6.
4.4.6 Відстань від найвіддаленішого робочого місця до найближчого євакуаційного виходу із приміщення безпосередньо назовні або в сходову клітку не повинна перевищувати значень, наведених в табл.2 СНиП 2.09.02-85.
Евакуаційні виходи повинні розміщуватись розосереджено. Найменшу відстань L між найвіддаленішими один від одного евакуаційними виходами з приміщень слід визначати за формулою:
L = 1,5 Öп ,
де п - периметр приміщення.
Виходи з підвалів і цокольних поверхів слід передбачати безпосередньо назовні, якщо інше не передбачене відповідними розділами будівельних норм.
4.4.7 Відстань від найвіддаленішої точки на площадках і етажерках до найближчого евакуаційного виходу з будівлі слід приймати за таблицею 2 СНиП 2.09.02-85 з урахуванням довжини шляху по відкритих сходах з площадки і етажерки, що приймається рівним потроєній висоті маршів.
Евакуаційні виходи з площадок і етажерок, площа яких перевищує 40 % площі поверху, слід передбачати через сходові клітки.
4.4.8 Зовнішні евакуаційні двері будівель не повинні мати замків, яких не можна було б відкрити зсередини без ключа.
Двері сходових кліток, що ведуть до загальних коридорів, двері ліфтових холів і тамбур - шлюзів повинні мати пристрої до самозакриття і ущільнення у притулах і не повинні мати запорів, які б перешкоджали їх відкриванню без ключа.
В будівлях висотою більше чотирьох поверхів вказані двері повинні бути глухими або з армованим склом.
Ширина зовнішніх дверей сходових кліток та дверей до вестибюлю повинна бути не меншою розрахункової ширини сходового маршу.
Двері сходових кліток у відчиненому положенні не повинні зменшувати розрахункової ширини сходових площадок і маршів.
4.4.9 Ширина маршу сходів повинна бути не менше ширини евакуаційного виходу (дверей) на сходову клітку.
Ширина сходових площадок повинна бути не менше ширини маршу, а перед входами до ліфтів з двостулковими дверима - не менше суми ширини маршу і половини ширини дверей ліфта, але не менше 1,6 м.
Поміж маршами сходів слід передбачати зазор шириною не менше 0,05 м.
4.4.10 Улаштування отворів (за винятком дверних) у внутрішніх стінах сходових кліток не допускається.
У світлових отворах сходових кліток, заповнених склоблоками, слід передбачати фрамуги, які відчиняються, площею не менше 1,2 м2 на кожному поверсі.
5 ТЕРИТОРІЯ ПІДПРИЄМСТВА
5.1 Благоустрій територiї пiдприємства.
5.1.1 Планування територiї пiдприємства повинне забезпечувати безпечні умови для виробничого процесу та працi, здiйснюватися у вiдповiдностi з вимогами чинних будiвельних норм та правил.
5.1.2 Освітлення території, виробничих, адміністративних і побутових приміщень, а також робочих місць повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79 та ПУЕ.
5.1.3 Освітлення виробничих, адміністративних і побутових приміщень виконується відповідно за розрядом зорових робіт і коефіцієнтом природної освітленості.
5.1.4 Розміщувати житлові і громадські приміщення на території підприємств забороняється.
5.1.5 На території вибухонебезпечних і пожежонебезпечних об’єктів, а також в місцях збереження і переробки горючих матеріалів, застосування відкритого вогню забороняється.
5.1.6 На дільницях території підприємства, де можливе накопичення горючих парів і газів, проїзд автомашин, тракторів та іншого транспорту без іскрогасників і засобів пожежогасіння забороняється. Про це повинні сповіщати вивішені, в означених місцях, відповідні написи (покажчики).
5.1.7 Забороняється прибудовувати побутові, допоміжні і адміністративні приміщення до будівель з вибухопожежонебезпечними виробництвами і розміщувати їх в небезпечній зоні дії ударної хвилі.
5.1.8 Ворота для в’їзду (виїзду) повинні мати запираючі пристрої, що виключають можливість їх самочинного відчинення та зачинення, і сигналізацію, що попереджує про рух транспорту.
5.1.9 Основні проїзди, пішохідні доріжки, а також площадки перед експедиціями і складами повинні мати тверде покриття.
5.1.10 Пішохідні доріжки повинні бути максимально короткими, з мінімальною кількістю перехрещень з внутрішньозаводськими потоками, ширина доріжок повинна бути не менше 1,0 м.
5.1.11 Котловани, ями, влаштовані на території підприємства для проведення робіт, а також тимчасово відкриті колодязі повинні мати огородження або закриті міцними щитами з установкою попереджувальних (забороняючих) переносних дорожніх знаків.
5.1.12 Збирання і зберігання відходів виробництва повинно здійснюватися з вимогами Інструкції по зберіганню відходів на теріторії підприємств олієжирової промисловості і вивозу відходів на переробку та захоронення (ИУ-18.24010-95).
5.2 Автомобільні проїзди та залізничні колії.
5.2.1 Рух транспорту на підприємстві повинен бути організований за схемою маршрутів руху транспортних та пішохідних потоків з вказаними на ній поворотами, зупинками, виїздами, переходами тощо. Схема маршрутів руху повинна бути вивішена в місцях стоянки транспорту, перед в’їздами на територію підприємства і в інших необхідних для цього місцях.
5.2.2 Територія підприємства повинна бути обладнана дорожніми знаками, покажчиками швидкості руху транспорту за ДСТУ 2586-94 і знаками безпеки за ГОСТ 12.4.026-76. Необхідна кількість дорожніх знаків і покажчиків і місця їх встановлення повинні обгрунтовуватись схемою організації руху транспортних і пішохідних потоків.
5.2.3 Внутрішньозаводскі автодороги повинні відповідати вимогам СНиП 2.05.07-91.
5.2.4 До всіх будівель і споруд виробництва гідрованих жирів повинен бути забезпечений вільний доступ.
5.2.5 На період проведення ремонту доріг підприємства у відповідних місцях повинні бути установлені покажчики напрямків об’їзду або влаштовані переїзди через ділянки, де ведеться ремонт.
5.2.6 Ширина проїжджої частини автодоріг до виробничих корпусів повинна бути не менше 7 м, інших - з однобічним рухом автомобілів - 4,5 м.
5.2.7 Вантажно-розвантажувальні рампи та платформи повинні мати не менше двох роззосереджених сходів або пандусів. Ширина вантажно-розвантажувальних рамп і платформ при використанні електронавантажувачів повинна бути не менше 4,5 м.
Поперечний нахил підлоги рамп і платформ повинен бути рівним 1 %.
5.2.8 Висоту платформ для залізничного транспорту слід приймати, рівною 1,4 м від рівня головки рейки. Для забезпечення відкриття дверей усіх типів ізотермічних вагонів уздовж залізничної колії платформа повинна мати знижену частину шириною 0,56 м та висотою 1,1 м від головки рейки відповідно до вимог СНиП 2.11.02-87.
Висота вантажної платформи для автомобільного транспорту повинна бути рівною 1,2 м від поверхні вантажно-розвантажувального майданчика. Допускається при обгрунтуванні улаштування зрівнювальних платформ висотою 0,2 м від поверхні вантажно-розвантажувального майданчика.
Рампи з боку під’їзду автомобілів повинні бути обладнані відбійними брусками для обмеження заднього ходу автомобіля і відкидними колесовідбійними брусами, що запобігають падінню електронавантажувачів на ділянках рампи, вільних від вагонів.
5.2.9 Виходи з будівель не повинні спрямовуватись в бік залізничних колій, розміщених безпосередньо біля виробничих споруд.
При наявності виходів з виробничих або допоміжних будівель на залізничні колії, що розміщені ближче ніж 6 м від будівель, повинна бути передбачена автоматична звукова сигналізація, що попереджає про наближення залізничного транспорту, а також встановлені бар’єри висотою не менше 1 м, які огороджують залізничні колії в місцях виходу з будівель.
5.2.10 В місцях перехрещень залізничних колій з автомобільними дорогами повинні влаштовуватись переїзди. Переїзди повинні мати суцільний поміст, під¢їзди, огороджені стовпцями і поруччям, електричне освітлення, шлагбауми, а також попереджувальну звукову або світлову сигналізацію.
5.2.11 В місцях перехрещень тротуарів з залізничними коліями повинні бути влаштовані переходи, обладнані рівним суцільним помостом, укладеним на рівні з головками рейок, звуковою сигналізацією, електричним освітленням в нічний час.
6 БУДІВЛІ І СПОРУДИ
6.1 Виробничі будівлі
6.1.1 Улаштування виробничих будівель і споруд повинно відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85, СНиП 2.09.04-87, СНиП 2.09.03-85 і цих Правил.
6.1.2 На всі виробничі будівлі і споруди повинні складатися технічні паспорти. До паспорту повинна додоватись технічна документація по зданим в експлуатацію будівлям і спорудам: