6. Вимоги до умов зберігання і транспортування
матеріалів, напівфабрикатів, готової
продукції та відходів виробництва
6.1. Технологія трикотажного виробництва побудована таким
чином, що розпакування, зберігання розбракованого і
нерозбракованого матеріалу здійснюється в цеху підготовки або
інших спеціально відведених і пристосованих для цього складів. Не
дозволяється зберігати матеріали в інших місцях.
6.2. Зберігання сировини, матеріалів, пряжі і готової
продукції повинно відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85, СНиП
2.09.02-85.
6.3. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні проводитись
згідно з ГОСТ "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие
требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.009-76).
6.4. Висота штабелів ящиків та кіп, фурнітури і тканин під
час ручного складування на стелажі не повинна бути вище 3 м та
виконуватись суворо вертикально з дотриманням правил
перев'язування та забезпечення вільного доступу до них.
6.5. Під час складування матеріалів на піддоні висота не
повинна перевищувати 2 м. Трапи повинні бути міцними, перевірятись
не рідше двох разів на місяць, мати ширину не менше 1 м і
поперечні перекладини для упирання ніг.
6.6. Для проведення робіт угорі на штабелях і стелажах
необхідно мати драбини з гумовими або гострими металевими
наконечниками знизу і крючками зверху або іншими пристроями, що
унеможливлюють ковзання.
6.7. Вогненебезпечні та вибухонебезпечні речовини та інші
інгредієнти, які використовуються для приготування різних
розчинів, повинні зберігатись на спеціально обладнаних складах в
окремих приміщеннях.
6.8. Спільне зберігання легкозаймистих хімікатів, наприклад
розчинників з кислотами та окислювачами, не дозволяється. Не слід
зберігати матеріали поза межами складу або в місцях, не обладнаних
спеціально для їх зберігання.
6.9. Балони з газом, що зберігаються в приміщеннях, повинні
розміщуватись від радіаторів опалення та інших опалювальних
приладів, печей на відстані не менше 1 м, від джерел тепла з
відкритим вогнем - не менше 5 м, а балони з отруйними газами
повинні зберігатись у спеціальних приміщеннях. На будь-які балони
з газом не повинні потрапляти прямі сонячні промені.
6.10. Усі вантажно-розвантажувальні роботи з переміщення і
транспортування сировини, матеріалів, готової продукції повинні
виконуватись підіймально-транспортними засобами (підіймальними
кранами, електрокарами, транспортерами, візками тощо) та
відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.03-02 , ГОСТ
12.3.009-76.
6.11. Розміри проходів і проїздів повинні визначатись залежно
від габаритів матеріалів, що зберігаються, способу їх
транспортування та укладання.
6.12. Головний прохід на складі повинен бути шириною не менше
2 м і спрямований до зовнішніх дверей. Ширина проїздів повинна
бути не менше максимальної ширини навантаженого візка електрокари,
навантажувача тощо +1м.
6.13. Висоту стелажа потрібно брати з урахуванням
навантаження, допустимого на 1 кв.м перекриття складських
приміщень.
6.14. Природне освітлення місць зберігання повинно
відповідати вимогам ДБН В.2.5-28:2006 та НПАОП 40.1-1.32-01
.
6.15. Сировина і матеріали повинні розміщуватись на відстані
не менше 1 м від опалювальних систем і нагрівальних приладів.
6.16. Місця зберігання сировини і матеріалів повинні бути
обладнані системами опалення, вентиляції та зволоження для
регулювання температури і вологості повітря.
6.17. Для запобігання самозайманню промислових відходів не
можна в ємкості (металеві ящики), де вони зберігаються, скидати
промаслені відходи. Ємкості (металеві ящики) потрібно періодично
дезінфікувати та очищати.
У будівлях, приміщеннях та спорудах не дозволяється розкидати
й залишати неприбраними промаслені матеріали. Їх необхідно
прибирати в металеві ящики, щільно закривати кришками та в кінці
робочої зміни видаляти з приміщення у спеціально відведені за
межами будівель місця, обладнані негорючими збірниками з кришками,
які щільно закриваються.
6.18. У місцях складування матеріалів необхідно забезпечити
вільний доступ до засобів пожежогасіння (пожежні крани,
вогнегасники тощо).
7. Вимоги до організації охорони праці
7.1. Організація робіт з охорони праці
7.1.1. Відповідно до Закону України "Про охорону праці"
роботодавець повинен створити в кожному структурному
підрозділі та на кожному робочому місці умови праці відповідно до
вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав
працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.
7.1.2. Роботодавець, з урахуванням специфіки виробництва,
вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого
наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 N 255
, зареєстрованого в Мін'юсті України 01.12.2004 за
N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04) та з метою покращання роботи,
спрямованої на запобігання нещасним випадкам, професійним
захворюванням і аваріям на виробництві, повинен розробити і
затвердити Положення про службу охорони праці на підприємстві.
7.1.3. Нормативні акти з охорони праці, що діють на
підприємстві, мають опрацьовуватись та затверджуватись відповідно
до нормативно-правових актів з охорони праці.
7.2. Вимоги щодо забезпечення працівників
спеціальним одягом, спеціальним взуттям,
іншими засобами індивідуального захисту
7.2.1. На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці,
а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими
метеорологічними умовами, працівники трикотажної галузі
промисловості забезпечуються безкоштовно спеціальним одягом,
спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту
відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників
спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами
індивідуального захисту, затвердженого наказом
Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 N 170,
зареєстрованого в Мін'юсті України 18.11.96 за N 667/1692 (НПАОП
0.00-4.26-96), та Збірника норм безплатної видачі засобів
індивідуального захисту робітникам і службовцям підприємств
текстильної та легкої промисловості, затвердженого Мінлегпромом
СРСР 21.05.85 ( НПАОП 17.0-3.01-85).
7.2.2. Засоби індивідуального захисту працівників повинні
відповідати вимогам ГОСТ "ССБТ. Средства защиты работающих. Общие
требования и классификация" (ГОСТ 12.4.011-89) та вимог безпеки
для даного технологічного процесу або виду робіт та наявності
небезпечних та шкідливих чинників.
7.2.3. Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБА і вище
працівники мають забезпечуватися протишумовими навушниками згідно
з ГОСТ 12.1.003-83, ДСТУ "Засоби індивідуального захисту органів
слуху. Вимоги безпеки і випробування. Частина 1. Протишумові
навушники" (ДСТУ ЕN 352-1-2002).
7.2.4. Під час виконання робіт, пов'язаних з можливістю
ураження очей, працівники повинні бути забезпечені захисними
окулярами згідно з ГОСТ "ССБТ. Очки защитные. Общие технические
условия" (ГОСТ 12.4.013-85 Е).
7.2.5. Працівникам, які працюють з механізованим
(пневматичним) ручним інструментом, необхідно видавати засоби
захисту рук від вібрації відповідно до вимог ГОСТ "ССБТ. Средства
защиты рук от вибрации. Технические требования и методы испытаний"
(ГОСТ 12.4.002-97).
7.2.6. Для захисту шкіри рук працівникам у разі почервоніння
шкіри рук або появи висипу повинні видаватись захисні креми, мазі,
пасти згідно з вимогами державного стандарту ГОСТ "ССБТ. Средства
индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие
требования" (ГОСТ 12.4.068-79).
7.2.7. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту
необхідно (залежно від виду робіт) очистити, провітрити, висушити,
знешкодити тощо.
7.2.8. Спецодяг повинен зберігатись окремо від особистого
одягу працівників в індивідуальних шафах у спеціально виділеному
приміщенні, яке повинне провітрюватись.
7.3. Вимоги до професійного добору працівників
7.3.1. Працівники, які допускаються до виконання робіт у
виробничих процесах трикотажного виробництва, повинні мати
відповідну професійну підготовку та відповідати фізіологічним і
психофізіологічним особливостям робіт, які ними виконуються.
7.3.2. Працівники, які виконують роботи з важкими, шкідливими
та небезпечними умовами праці або такі, де є потреба в
професійному доборі, повинні проходити за рахунок роботодавця
попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом
трудової діяльності) медичні огляди.
Начальник відділу організації
державного нагляду
в агропромисловому комплексі
та соціально-культурній сфері В.Ткачов