НПАОП 1.1.23-1.03-2004Правила безпечної експлуатації магістральних газопроводів

8.3.6. Вимикачі освітлення блоку редукування повинні бути ззовні.

8.3.7. Двері приміщення вузла редукування повинні відчинятися назовні.

8.3.8. Налагодження, запуск в роботу блоку редукування повинні виконуватись під керівництвом ІТП виробничого підрозділу, відповідального за експлуатацію ГРС.

8.4. Одоризаційні установки

8.4.1. Не допускається експлуатація ГРС з незадіяними одоризаційними установками, окрім випадків, коли угодою на газопостачання передбачена подача споживачам неодоризованого газу, та подачі споживачам природного газу, що містить природні сірчані сполуки і має інтенсивність запаху не нижче нормативної.

8.4.2. Газотранспортне підприємство несе відповідальність за забезпечення оптимального режиму одоризації газу, що подається промисловим та побутовим споживачам.

8.4.3. Режим одоризації повинен забезпечувати нормативну інтенсивність запаху газу згідно вимог чинного ГОСТ 5542.

8.4.4. Під час заправки розхідного бачка одоризаційної установки не дозволяється скидання в атмосферу парів одоранту без їх нейтралізації.

8.4.5. Експлуатація одоризаційних установок, а також роботи, пов'язані із застосуванням одоранту, повинні виконуватись згідно з вимогами нормативних документів та затвердженою керівником підрозділу Інструкції по експлуатації.

8.4.6. Для одоризації газу можуть використовуватися етилмеркаптан ((С 2Н 5SH), суміш природних меркаптанів (СПМ), кротоновий альдегід (2-бутеналь, С 4Н 6О), тетрагідротіофен (С 4Н 8S) або інші речовини, допущені до застосування в якості одоранту у встановленому порядку. Усі перераховані одоранти є шкідливими речовинами 2-го класу небезпеки. Основні фізико-хімічні властивості адорантів наведені у Додатку 2.

8.4.7. Приміщення одоризаційних установок і склади для зберігання одорантів повинні бути обладнані згідно з вимогами до вибухо- і пожежонебезпечних приміщень.

8.4.8. Підлога у приміщеннях, в яких здійснюється одоризація газу або зберігається одорант, повинна бути виконана із матеріалу, що не поглинає рідину.

8.4.9. У приміщеннях одоризаційних установок і в закритих складах одоранту періодично, за графіком, затвердженим керівництвом виробничого підрозділу, повинен виконуватися аналіз повітря робочої зони на вміст парів одоранту.

8.4.10. Одорант повинен зберігатись у герметично закритих посудинах (місткостях), що захищені від нагріву прямим сонячним промінням і опалювальними приладами.

8.4.11. У приміщення одоризаційних установок і у склад одоранту належить входити у відповідному протигазі.

Якщо вентиляція у цих приміщеннях постійно не працює, персонал зобов'язаний включити механічну витяжну вентиляцію не менше ніж за 15 хвилин до входу в ці приміщення і вона повинна безперервно працювати протягом всього часу перебування у них персоналу.

8.4.12. Робота з одорантом є газонебезпечною і повинна виконуватись із застосуванням протигазів, гумових чобіт, гумових рукавиць і прогумованих фартухів.

8.4.13. Відкривати бочки з одорантом належить іскробезпечним інструментом. Не дозволяється відкривати бочки з одорантом і переливати його у закритому приміщенні. Після відкриття зовнішньої пробки на бочці з одорантом, для недопущення самоспалахування пірофорів, які можуть утворитися між пробками, необхідно навколо внутрішньої пробки покласти вогку тканину.

8.4.14. Зливання одоранту у підземну місткість із бочок необхідно проводити закритим способом спеціально навченим персоналом у кількості не менше 3-х чоловік. Категорично не дозволяється використання відкритих лійок для переливання одоранту.

8.4.15. Одорант, що пролився на підлогу або на землю, необхідно негайно нейтралізувати розчином хлорного вапна, гіпохлориду натрію або марганцевокислого калію. Після обробки землі нейтралізуючою речовиною, її необхідно перекопати і вдруге полити нейтралізуючим розчином. Для попередження спалахування одоранту, розчин хлорного вапна повинен бути рідким (приготовленим без грудок).

8.4.16. Тару (бочки, контейнери тощо), звільнену від одоранту, необхідно зберігати і перевозити герметично закритою.

8.4.17. Електрообладнання, електроосвітлення, КВПіА одоризаційних установок повинно бути у вибухозахищеному виконанні.

8.4.18. У разі ремонту або проведення внутрішнього огляду одоризатора, необхідно повністю звільнити його від одоранту, промити або пропарити.

8.4.19. З метою попередження спалахування пірофорного заліза, яке утворюється у разі протікання етилмеркаптанів через нещільні з’єднання, необхідно систематично проводити зовнішній огляд обладнання, з'єднувальних ліній, вентилів одоризаційних установок та ретельно їх протирати.

8.5. Блок підігрівання газу

8.5.1. Трубопроводи і арматура блоку підігрівання газу повинні бути захищені тепловою ізоляцією.

8.5.2. Блоки підігрівання газу повинні бути оснащені засобами автоматики безпеки, що забезпечують надійну і безпечну їх експлуатацію. Не дозволяється експлуатація блоків підігрівання газу із несправною автоматикою безпеки.

8.5.3. Експлуатація блоку підігрівання газу повинна здійснюватись згідно Інструкції, затвердженої керівником підрозділу.

8.6. Блок очищення газу

8.6.1. На ГРС повинні застосовуватись пиловловлювачі згідно проекту, конструкція яких забезпечує очищення газу згідно вимогам ГОСТ 5542.

8.6.2. Для запобігання самозайманню пірофорних сполук в блоці очищення газу, необхідно перед розкриттям заповнити його водою або парою.

Під час закриття, огляду і очищення внутрішні стінки блоку необхідно добре змочувати водою.

8.6.3. Вилучені під час очищення блоку відкладення, що вміщують пірофорні сполуки заліза, необхідно збирати в металеву тару з водою, а після закінчення роботи негайно винести з території ГРС в спеціально відведене місце, безпечне в пожежному та екологічному відношенні.

8.6.4. Експлуатація пиловловлювачів повинна виконуватись згідно чинних нормативних документів та затвердженої Інструкції по експлуатації.

9. Газовимірювальні станції і пункти вимірювання витрати газу

9.1. Будівництво, експлуатація і ремонт газовимірювальних станцій (далі ГВС) та пунктів вимірювання витрати газу (далі ПВВГ) повинні здійснюватись згідно з вимогами проектно-кошторисної документації, нормативної документації Держстандарту України, ПТЕ МГ, НАОП 1.1.23-1.02-83, "Правил експлуатації та безпечного обслуговування засобів автоматики, телемеханіки та обчислювальної техніки в газовій промисловості України", цих Правилта інших діючих нормативних документів.

9.2. Приміщення ГВС та ПВВГ повинні мати систему опалення, яка забезпечує температуру повітря у приміщенні датчиків і вторинних приладів +2010 С.

9.3. Вогневі і газонебезпечні роботи на ГВС та ПВВГ повинні виконуватись згідно з вимогами ДНАОП 0.00-5.11-85, ДНАОП 0.00-5.12-01 та НАОП 1.1.23-5.06-88.

9.4. Для приміщень ГВС та ПВВГ повинна бути передбачена примусова вентиляція, а у разі необхідності і кондиціювання повітря.

9.5. Електрообладнання, електроосвітлення, КВПіА ГВС та ПВВГ повинні бути у вибухозахищеному виконанні.

9.6. На ГВС та ПВВГ повинна знаходитись документація:

  1. затверджена технологічна схема ГВС та ПВВГ;

  2. затверджена інструкція з безпечної експлуатації технологічного обладнання, системи КВПіА, системи електроживлення тощо;

  3. посадова інструкція для чергового персоналу ГВС та ПВВГ;

  4. нормативні акти з охорони праці згідно з вимогами чинного в галузі НАОП 1.1.23-4.01-96;

  5. ПЛАС;

  6. вахтовий журнал змінного персоналу ГВС та ПВВГ;

  7. інша документація, встановлена виробничим підрозділом, газотранспортним підприємством та ПТЕ МГ і ПТЕ ГРС.

9.7. Усі імпульсні трубопроводи, що не підключені до вторинних приладів повинні бути заглушені.

9.8. Персонал ГВС та ПВВГ повинен здійснювати контроль за безпекою режиму роботи технологічного обладнання, систем вимірювання, електроживлення і телемеханіки, виконувати своєчасне і правильне оформлення документації з охорони праці.

10. Підземні сховища газу

10.1. Загальні вимоги

10.1.1. Вимоги даного розділу розповсюджуються на такі об'єкти підземних сховищ газу (далі ПСГ):

  1. діючий фонд свердловин;

  2. під'їзні дороги до свердловин та інших об’єктів;

  3. виробничо-господарські та адміністративні будівлі, допоміжні споруди та об’єкти (сантехнічні, енергозабезпечення тощо);

  4. шлейфи свердловин і газозбірні колектори, технологічні трубопроводи;

  5. газозбірні пункти;

  6. установки комплексної підготовки газу;

  7. дожимні компресорні станції (далі ДКС), компресорні станції;

  8. газопровід-підключення.

10.1.2. Експлуатація та ремонт свердловин повинна виконуватися згідно з вимогами відповідних розділів ДНАОП 1.1.21-1.20-03, "Правил створення та експлуатації підземних сховищ газу в пористих пластах", "Інструкції з дослідження і визначення умов використання свердловин з між колонним тиском на ПСГ", "Методикою обстеження технічного стану свердловин з метою визначення терміну експлуатації та умов, при яких надається дозвіл на подальшу експлуатацію".

10.1.3. Експлуатаційні свердловини ПСГ повинні бути обладнані наземним та підземним обладнанням і загороджені у відповідності з проектом, який враховує вимоги "Правил створення та експлуатації підземних сховищ газу в пористих пластах", ПТЕ МГ, цих Правилта інших чинних нормативних документів.

По периметру загородження повинні бути оснащені знаками безпеки "Вхід заборонений" та "Куріння заборонено".

10.1.4. Експлуатаційні, спостережні та інші свердловини, в яких є міжколонні тиски експлуатуються з дотриманням вимог "Інструкції з дослідження і визначення умов використання свердловин з між колонним тиском на ПСГ".

10.1.5. Територія навколо газових свердловин ПСГ в межах відведення землі повинна бути звільнена від кущів і лісу відповідно до вимог Державних Будівельних Норм і Правил. По периметру цієї площі повинна бути влаштована та періодично поновлюватися (боронуванням чи іншим методом) мінералізована смуга завширшки не менше 3 м, що звільнена від будь-якої рослинності.

10.1.6. Територія, на поверхні якої знайдені газопрояви, повинна бути терміново загороджена від доступу людей, тварин і техніки. По периметру загородження та біля доріг повинні бути встановлені знаки безпеки "Газ. З вогнем не наближатися".

10.1.7. У разі виникнення відкритого газового фонтану, персоналом ПСГ повинні бути прийняті термінові заходи згідно з вимогами плану локалізації та ліквідації аварій, аварійного розкладу, НАОП 1.1.21-1.20-03 та "Інструкції по організації і безпечному проведенні робіт при ліквідації відкритих газових і нафтових фонтанів на свердловинах АТ "Укргазпром".

10.1.8. Експлуатація газопроводу-підключення від МГ до ПСГ та інших газопроводів із робочим тиском в них вище 1,2 МПа, повинна здійснюватись згідно з ПТЕ МГ та розділу "Лінійна частина магістральних газопроводів" цих Правил.

10.1.9. Газопроводи з робочим тиском нижче 1,2 МПа повинні експлуатуватися у відповідності з вимогами ДНАОП 0.00-1.20 –98.

10.1.10. КС на ПСГ повинні експлуатуватися у відповідності з вимогами ПТЕ МГ та розділу "Компресорні станції" цих Правил.

10.1.11. Допоміжні споруди та об'єкти ПСГ повинні експлуатуватися у відповідності з вимогами Правил безпеки чи інструкцій для цих споруд та об’єктів, а також вимог, наведених у відповідних розділах ПТЕ МГ та цих Правил.

10.1.12. Експлуатація технологічного обладнання УКПГ, шлейфів свердловин, газозбірних колекторів та технологічних трубопроводів УКПГ здійснюється згідно з вимогами “Правил безпеки у нафтогазовидобувній промисловості” та даного розділу цих Правил.

10.1.13. На установку комплексної підготовки газу ПСГ повинна бути наступна документація:

  1. проектна та виконавча документація;

  2. інструкції з охорони праці по професіях та видах робіт, з якими персонал УКПГ ознайомлений під розписку;

  3. протоколи перевірки знань з охорони праці та безпечного ведення робіт;

  4. технологічний регламент експлуатації УКПГ та фонду свердловин;

  5. порядок пуску та зупинки УКПГ та свердловин при нормальному режиму роботи;

  6. порядок аварійної зупинки УКПГ;

  7. план ліквідації можливих аварійних ситуацій;

  8. графік перевірки запобіжних клапанів;

  9. журнал контролю якості газу, що подається в магістральний газопровід чи в міжпромислові газозбірні колектори;

  10. паспорти на посудини, що працюють під тиском;

  11. масштабні плани комунікацій УКПГ (шлейфи, газозбірні колектори, технологічні трубопроводи тощо) з точною прив'язкою до місцевості;

  12. перелік ерозійно небезпечних місць та корозійно небезпечних дільниць технологічної обв'язки основного обладнання УКПГ та технологічних трубопроводів на площадці УКПГ;

  13. акти товщинометрії в ерозійно та корозійнонебезпечних місцях технологічних комунікацій;

  14. акти контролю стану антикорозійного покриття технологічних трубопроводів;

  15. графіки ППР технологічних трубопроводів;

  16. технологічна схема УКПГ.

10.1.14. Товщинометрія технологічних комунікацій УКПГ повинна здійснюватись з періодичністю, встановленою газотранспортним підприємством, але не рідше ніж 1 раз на 5 років.

10.1.15. Стан ізоляції технологічних трубопроводів повинен контролюватися приладними методами та шурфуванням з періодичністю, встановленою газотранспортним підприємством, але не рідше ніж 1 раз на 5 років.

10.1.16. Стальні підземні трубопроводи повинні бути захищені від ґрунтової корозії згідно з проектом. Не допускається експлуатація підземних трубопроводів із потенціалом системи активного захисту від корозії нижчим за нормативний.

10.1.17. Технологічні трубопроводи надземної прокладки, по яких транспортуються вологі гази чи пластова вода повинні мати теплову ізоляцію та обладнуватися обігріваючими пристроями (теплосупутниками).

10.1.18. Не допускається подача з ПСГ в магістральний газопровід газу, якісні показники якого по вмісту вологи та вуглеводнів не відповідають вимогам ТУ У 320.00158764.007-95.

10.1.19. Якість газу, що подається з ПСГ в міжпромислові газозбірні колектори повинна відповідати вимогам ТУ У 320.00158764.007-95.

10.1.20. Випробування та регулювання запобіжних клапанів повинно здійснюватися у встановлені строки згідно графіку і на спеціальному стенді.

10.1.21. Не допускається усувати пропуски газу на запобіжних клапанах під тиском. У цьому випадку здійснюється заміна запобіжного клапану після зупинки та стравлювання газу з технологічного апарату.

10.1.22. Скидання газу з запобіжних клапанів повинно здійснюватись виключно в факельну систему.

10.1.23. Стан повітряного середовища вибухонебезпечних приміщень повинен контролюватися стаціонарними газосигналізаторами, котрі у разі наявності загазованості 10% НКГВ повинні подавати звуковий та світловий сигнал з автоматичним включенням аварійної вентиляції.

Не допускається експлуатація технологічного обладнання у вибухонебезпечних приміщеннях з незадіяною системою контролю загазованості чи незадіяною системою аварійної вентиляції.

10.1.24. Для щозмінного контролю наявності шкідливих речовин у виробничих приміщеннях повинні застосовуватися переносні газоаналізатори.

10.1.25. Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони виробничих приміщень не повинен перевищувати ГДК.

10.1.26. УКПГ повинна бути забезпечена дієздатними засобами пожежегасіння в обсягах, передбачених проектом.

10.1.27. Не допускається експлуатація технологічного обладнання в приміщеннях, обладнаних системами автоматичного пожежегасіння (насосні конденсату тощо) у разі недієздатності останньої (відсутність піноутворювача, несправність пожежних насосів чи піногенераторів тощо).

10.1.28. Системи стиснутого повітря КВПіА повинні мати буферну місткість, що забезпечує запас стиснутого повітря для них, достатнього для роботи протягом не менш ніж 1 годину.

Повітря, що подається в системи КВПіА, повинно бути очищеним та осушеним.

10.1.29. Персонал, що експлуатує технологічне обладнання УКПГ, зобов’язаний знати технологічну схему УКПГ, призначення всіх технологічних апаратів, трубопроводів та апаратури.

10.1.30. Не допускається експлуатація технологічних апаратів УКПГ :

  1. у разі їх експлуатації понад встановлений заводом – виготовлювачем термін, чи понад 20 років у разі відсутності назначеного ресурсу без визначення додаткового ресурсу безпечної експлуатації;

  2. при розгерметизації технологічного апарату;

  3. при несправних запобіжних клапанах;

  4. при несправних чи не задіяних регулюючих пристроях, у т.ч. систем автоматичного дренування рідини з апаратів.

  5. із несправною перекривною арматурою;

  6. із несправними чи не задіяними засобами КВПіА, що передбачені проектом;

  7. без заземлення технологічних апаратів згідно проекту;

  8. із запобіжними клапанами, що не пройшли випробування у встановлений термін.

  9. із несправною чи незадіяною системою автоматичного дренування рідини з апаратів (якщо вона передбачена проектом).

  10. у разі експлуатації газосепараторного обладнання в режимах можливого гідратоутворення (в тому числі з незадіяною системою подачі та регенерації інгібітору гідратоутворення).

  11. із незадіяною проектною схемою контролю температури газу на теплообмінному обладнанні.

10.1.31. УКПГ повинна бути аварійно зупинена у випадках:

  1. аварії на газопроводі-підключенні ПСГ до магістрального газопроводу;

  2. виникнення відкритого фонтану на свердловині;

  3. аварійних розривів шлейфів газових свердловин, газозбірного колектору чи технологічних трубопроводів на промплощадці УКПГ;

  4. пожежі на промплощадці УКПГ.

10.1.32. Технологічна схема УКПГ та масштабні плани комунікацій УКПГ повинні щорічно перевірятися на відповідність фактичному стану, корегуватися у разі внесення змін та доповнень та перезатверджуватись головним інженером СПЗГ.

Технологічна схема повинна бути вивішена у приміщенні операторної.

10.1.33. Технологічні апарати УКПГ, на які поширюються вимоги ДНАОП 0.00-1.07-94, повинні експлуатуватися згідно з вимогами цихПравилта відповідних Інструкцій по експлуатації.

10.1.34. Скидання газу від запобіжних клапанів та факельних трубопроводів технологічних апаратів повинно здійснюватися виключно у факельний колектор. Не дозволяється скидання газу в атмосферу.

10.1.35. Не допускається установка перекривної арматури між запобіжними клапанами та технологічними апаратами (чи трубопроводами) та факельною системою, окрім випадку застосування системи запобіжних клапанів “робочий + резервний” із

3-х ходовим краном, що не допускає одночасного відключення робочого та резервного клапанів від технологічного апарату.

10.1.36. Продувальні лінії рівнемірних пристроїв технологічних апаратів повинні бути обв’язані в дренажну систему.

10.1.37. У разі застосування на УКПГ корозійно активного інгібітору гідратоутворення (наприклад – на основі хлористого кальцію), повинен бути встановлений посилений контроль за ерозійним зношенням технологічних комунікацій в ерозійно небезпечних місцях.

Періодичність контролю встановлюється газотранспортним підприємством.

10.1.38. Не допускається застосування перекривної арматури для створення дросель - ефекту при низькотемпературній сепарації газу.

10.1.39. Не допускається вивітрювання в атмосферу газу, що утворюється при стабілізації газового конденсату та розгазуванні пластової води.

10.2. Факельне господарство

10.2.1. У процесі експлуатації факельної системи не допускається виникнення можливості підсосу повітря у факельний колектор та утворення в ньому вибухонебезпечної газоповітряної суміші, а також можливість його закупорки льодяними пробками.

10.2.2. Газ, що поступає в факельний колектор, повинен спалюватися на факельному пристрої.

Факельний пристрій повинен бути обладнаний системою дистанційного запалювання. Запалювання факелу повинно здійснюватись навченими працівниками під керівництвом ІТП.

10.2.3. Факельний колектор повинен мати схил в сторону факельного пристрою.

10.2.4. Факельний колектор повинен бути обладнаний вогнеперегороджувальним клапаном та сепаратором для уловлювання конденсату.

10.2.5. Конденсат з факельного сепаратора повинен відводитись автоматично або в ручну – не рідше 1 разу за зміну.

10.2.6. Перед запалюванням факелу факельний колектор повинен бути продутий парою або інертним газом для витиснення повітря до вмісту кисню не більше 1% (об’ємного).

10.2.7. Територія навколо факелу в радіусі 50 метрів повинна бути огороджена.

10.2.8. Не дозволяється доступ працівників на факельну площадку без дозволу особи, відповідальної за експлуатацію факельного господарства.

10.3. Насосна конденсату

10.3.1. Не дозволяється експлуатація насосного обладнання в насосній газового конденсату у разі не герметичності технологічної обв’язки насосів.

10.3.2. Не дозволяється робота насосів з несправними манометрами, що контролюють тиск на викиді, чи без цих манометрів.

10.3.3. Насоси, що перекачують конденсат, повинні бути обладнанні дренажними пристроями з скиданням конденсату в закриту систему.

10.3.4. Корпуси насосів, що перекачують конденсат, повинні бути заземлені незалежно від наявності заземлення електродвигунів, що знаходяться на одній рамі з насосами.

10.4. Резервуарні парки

10.4.1. Кожен резервуар повинен бути обладнаний комплектом резервуарної гарнітури (арматури), передбаченої проектом.

10.4.2. На резервуарах і на технологічній обв'язці повинна бути нанесене маркування згідно з технологічною схемою.

10.4.3. Обвалування резервуарного парку повинно підтримуватися в справному стані.

В межах обвалування не допускається наявність сухої трави та грунту, просоченого нафтопродуктами.

10.4.4. На території резервуарного парку допускається застосовувати переносні світильники виключно у вибухозахищеному виконанні.

10.4.5. Не дозволяється одночасне виконання операцій з відключення діючого резервуару та включенню резервного (порожнього).

Завантажити