Під час експлуатації балонів не дозволяється повністю виробляти газ, який в них знаходиться. Залишковий тиск газу в балоні повинен бути не менше 0,05 МПа (0,5 кгс/см 2).
Не дозволяється безпосередній контакт кисню (негерметичного балону з киснем) з мастильними матеріалами та іншими вуглеводневими легкозаймистими рідинами у зв'язку з можливістю їх самозаймання і навіть вибуху кисневого балону.
13.6.16. Газорізальник, який розрізає криволінійну ділянку трубопроводу, наприкінці різання мусить знаходитись з внутрішньої сторони кривої трубопроводу.
13.6.17. Балони із стисненими і скрапленими газами під час транспортування і зберігання повинні бути захищеними від нагріву сонячним промінням або джерелами опалювання.
Не дозволяється транспортування і зберігання балонів із стисненим і скрапленим газами без заглушок на штуцерах вентилів і без захисних ковпаків. Під час транспортування і зберігання балонів необхідно вжити заходи проти їх падіння, ударів, зокрема і між собою.
13.6.18. Не дозволяється сумісне транспортування і зберігання в одному приміщенні (кузові автомобіля) балонів з киснем і з ацетиленом чи іншими паливними газами, паливно-мастильними матеріалами (далі ПММ) і жирами.
Дозволяється, у виняткових випадках, сумісне транспортування в кузові автомобіля кисневих балонів і балонів з паливним газом (ацетиленом, пропаном) за умови дотримання наступних вимог:
одночасне транспортування загальною кількістю не більше десяти балонів;
ретельного очищення балонів і кузова автомобіля від слідів жиру і мастила;
наявності на корпусі балонів амортизаційних гумових кілець;
розміщення балонів в один ряд на дерев'яній підставці;
розділення і максимального віддалення в кузові автомобіля балонів з киснем і паливним газом.
13.6.19. У разі використання для різання металів легкозаймистих рідин (далі ЛЗР) (гасу, бензину і т. і.) необхідно дотримуватись таких вимог:
місткість з паливом повинна бути встановлена з навітряного боку не ближче 5 метрів від балонів з киснем і від місця роботи, а також від будь-якого джерела вогню;
місткість повинна бути заповнена паливом не більше ніж на 3/4 об'єму, тиск в місткості не повинен перевищувати 0,3 МПа (3 кгс/см 2);
після закінчення роботи не можна випускати повітря із місткості з паливом раніше ніж буде погашене полум'я різака;
не дозволяти щоб паливна рідина попадала на одяг газорізальника.
13.6.20. Не дозволяється здійснювати взаємне замінювання шлангу для подавання ацетилену та шлангу для подавання кисню.
13.6.21. Під час виконання робіт необхідно слідкувати за тим, щоб шланги не перекручувались і не переламувались, а також не торкалися провідників з струмом, нагрітих речовин і не забруднювались мастилом і жировими речовинами. На шланги не повинні попадати розплавлені краплі металу і шлак.
У разі прокладання шлангів через проїзди і проходи, їх необхідно захистити від механічного руйнування.
13.6.22. У разі застосування джерел іонізуючого випромінювання для виконання робіт з просвічування зварних швів трубопроводів (конструкцій) необхідно додержуватись вимог ДНАОП 0.00-1.25-73, ДНАОП 0.03-1.62-74, ДНАОП 0.03-1.69-85, ДНАОП 0.03-1.72-87, "Норм радіаційної безпеки України. НРБУ-97", ГОСТ 3242, ГОСТ 14782.
13.6.23. Особи, які зайняті на роботах з дефектоскопії зварних швів, повинні пройти навчання і мати посвідчення на право проведення відповідного виду контролю зварювальних робіт.
13.6.24. У разі застосування магнітографічного контролю зварних швів, прилади відтворення і джерело живлення потрібно заземляти згідно з вимогами заводських інструкцій.
13.6.25. Робітники, які працюють з радіоактивними речовинами, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту у відповідності з чинними нормативами. Не дозволяється брати ампули з радіоактивними речовинами руками.
13.6.26. Ампули з радіоактивними речовинами повинні зберігатись і транспортуватись в пристроях (контейнерах), що захищають від опромінення.
13.6.27. Зберігати і транспортувати джерела іонізуючого випромінювання та радіоактивні речовини необхідно з додержанням вимог особистої і громадської безпеки згідно з "Інструкцією по забезпеченню безпеки перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом" та ДНАОП 0.00-1.25-73.
13.6.28. В аварійних випадках у разі порушення цілісності джерела випромінювання і радіоактивним забрудненням, необхідно:
видалити всіх людей на безпечну відстань, захистити місце аварії і встановити попереджуючи знаки про радіаційну небезпеку;
засипати місце забруднення землею, піском, тирсою;
повідомити про те, що трапилось своєму начальнику (керівництву) для вживання термінових заходів щодо збору радіоактивної речовини і знешкодження забрудненої дільниці, а також повідомити місцеві органи санітарного нагляду, міліції та штабу цивільної оборони або МНС.
13.6.29. Під час гамма і рентгенодефектоскопії зварних швів, повинні застосовуватись засоби, які дозволяють працювати з безпечної відстані.
13.6.30. Під час виконання робіт із застосуванням радіоактивних ізотопів, повинен проводитись постійний контроль дозиметричним приладом. Доза опромінення не повинна перевищувати вимог НРБУ-97.
13.6.31. Не дозволяється допуск сторонніх осіб до місця роботи приладів гамма- і рентгенодефектоскопії. Біля небезпечної зони необхідно виставляти відповідні знаки безпеки, написи і (або) огорожу.
Після виконання робіт із застосуванням приладів гамма- і рентгенодефектоскопії, необхідно впевнитись чи знаходиться на місці ампулоутримувач з джерелом випромінювання. Не дозволяється розбирати ампулоутримувач з радіоактивною речовиною.
13.7. Ізоляційно - укладальні роботи
13.7.1. Ізоляційні роботи на об'єктах МГ повинні виконуватись згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.35-03, СНиП 2.04.14-88, СНиП ІІІ-4-80*, ГОСТ 12.3.016, ГОСТ 12.3.038, ВБН В.2.3-000182.01.01-96, інструкцій газотранспортного підприємства, які розроблені на підставі цих Правил, технологічних карт та інших відповідних галузевих чи відомчих документів, узгоджених у встановленому порядку і затверджених керівником підприємства.
13.7.2. Усі ізоляційні матеріали, які застосовуються для захисту газопроводів, зокрема, що надходять з інших країн, підлягають обов'язковій сертифікації в акредитованих Держстандартом центрах і лабораторіях.
13.7.3. Усі роботи, пов'язані з нанесенням ізоляції (укладання труб на лежаки та в траншею, очищення, покриття грунтовкою та ізоляцією) повинні виконуватися під керівництвом майстра, бригадира або іншої відповідальної особи.
13.7.4. Робоча дільниця траси газопроводу повинна бути підготовлена так, щоб очисні та ізоляційні машини мали можливість без перешкод просуватися вздовж трубопроводу.
13.7.5. Не дозволяється одночасне проведення робіт у котловані по зварюванню та ізоляції газопроводу.
13.7.6. Робітники, які зайняті на роботі з гарячими ізоляційними матеріалами, повинні бути у відповідних ЗІЗ:
- у брезентових куртках та брюках (брюки повинні бути широкими та одягненими на випуск), а в зимовий час - у ватяних костюмах;
- у шкіряних напівчоботях або чоботях (під брюки);
- у брезентових рукавицях з підкладкою та крагами під час приготування, перенесення та розливання гарячої бітумної мастики, під час обгортання трубопроводів обгорткою по незастиглому покриттю, в окулярах зі звичайним склом для захисту очей від випадкових бризок гарячої мастики;
- у брезентових шоломах зі склом для очей (для захисту голови, шиї та обличчя).
13.7.7. У разі механізованого очищення та ізоляції, трубопровід необхідно підтримувати кранами-трубоукладачами на висоті, яка необхідна для проходу очисних та ізоляційних машин, але не перевищуючи 0,8м над лежаками (відраховуючи від низу труби). Взаємне розміщення кранів-трубоукладачів повинно відповідати вимогам безпеки згідно ДНАОП 0.00-1.35-03 та ВСН 008-88.
13.7.8. Не дозволяється знаходитись працівникам між траншеєю та трубопроводом напроти кранів-трубоукладачів, очисних та ізоляційних машин.
13.7.9. Під час виконання піскоструменевого очищення труб обов'язково повинні виконуватись наступні умови:
робочі місця повинні мати огорожу та помічені знаками безпеки, написами;
апарати піскоструменевого очищення повинні бути обладнані засобами пожежогасіння;
між робітником, який займається очищенням труби та робітником біля піскоструменевого апарата повинна бути встановлена сигналізація;
необхідно постійно контролювати якість піску;
після закінчення роботи, подавання повітря в колектор необхідно припинити і тиск в ньому знизити до атмосферного;
робітники повинні бути забезпечені відповідними ЗІЗ (навушники, шолом);
повинно бути окрема система подавання повітря для дихання.
13.7.10. Під час виконання гідроструменевого очищення труб повинні виконуватись наступні умови:
на ділянці в радіусі 10м не повинні знаходитися сторонні люди;
категорично не дозволяється направляти пістолет гідроочищення в бік від труби;
необхідно постійно контролювати цілісність шлангів високого тиску;
робітники повинні бути забезпечені спеціальними ЗІЗ .
13.7.11. У разі роботи з грунтовкою необхідно дотримуватись правил пожежної безпеки як робіт з легкозаймистою рідиною. Не дозволяється користуватися у цьому випадку відкритим вогнем та іншими джерелами запалення, а також готувати грунтовку та праймер на відстані ближче 50м від місця, де є відкритий вогонь.
13.7.12. Не дозволяється курити під час підготовки, перенесення та нанесення грунтовки (праймера) на трубопровід.
13.7.13. Бочки з заповненою ґрунтовкою необхідно зберігати в окремому приміщенні або під навісами, дотримуючись у цьому випадку правил пожежної безпеки для ПММ.
13.7.14. Не дозволяється під час навантажування та розвантажування кидати бочки з грунтовкою, а також відкривати кришки на бочках, б'ючи по них металевими предметами.
13.7.15. Місце, де були пролиті грунтовка чи бензин, необхідно присипати піском або землею. Забруднений пісок (землю) необхідно зібрати в металеву тару і доставити для обробки нейтралізатором.
13.7.16. У разі загорання грунтовки можна застосовувати усі засоби пожежогасіння, за винятком води.
13.7.17. Заливати грунтовку в бак ізоляційної машини необхідно механізованим способом.
13.7.18. Грунтовку для бітумної ізоляції готують від місця розігріву бітуму на безпечній відстані. У разі змішування бензину з бітумом необхідно бітум, який розігрівають до температури не більше 100ºС, вливати тонкою цівкою в бензин (а не навпаки), весь час перемішуючи суміш дерев'яною мішалкою.
13.7.19. Не дозволяється застосовувати етильований бензин і бензол, як розчинник для приготування ґрунтовки.
13.7.20. У котловані, траншеї та інших подібних місцях наносити гунтовку на трубопровід повинні не менше ніж двоє робітників.
13.7.21. Котел для приготування бітумної мастики необхідно розташовувати не ближче 30 м від газопроводу, який заповнений газом. Робоча площадка біля котла повинна бути обладнана таким чином, щоб верх котла був на рівні грудей робітника.
13.7.22. Бітумоплавильний котел необхідно завантажувати не більше ніж на 3/4 його об'єму.
13.7.23. Територія, на якій розташовуються котли, повинна бути очищена від трави. Біля місць приготування мастики необхідно мати комплект протипожежних засобів.
13.7.24. Під час опалювання котлів необхідно вжити заходи з недопущення загорання мастики.
13.7.25. Гарячу мастику подають у траншею в спеціальному металевому бачку, який заповнюється не більше ніж на 3/4 його об'єму. Бачок повинен мати кришку, яка щільно зачиняється і має запірний пристрій. Опускати бачок в траншею необхідно на міцній мотузці з карабіном із спеціально виконаного містка шириною не менше 1м і який має поручні. Бачок встановлюють на дно траншеї після того, як робітників виведуть з траншеї.
13.7.26. У разі роботи в котловані, коли грунтовку або мастику підносять вручну, для спуску в котлован повинна бути маршова драбина або пологий трап з поручнями та поперечними рейками.
13.7.27. Під час роботи з бітумом робітникам рекомендується змащувати шкіру обличчя, шиї та рук захисними пастами або ланоліном.
13.7.28. Робітники, які пов'язані з виготовленням та нанесенням кремнійорганічної мастики, повинні бути забезпечені ЗІЗ ,які запобігають попаданню композиції на шкіру, а для захисту органів дихання - респіратором типу "Пелюсток".
13.7.29. У зв'язку з токсичністю випаровування толуолу, максимальні обсяги приготування кремнійорганічної композиції в базових умовах не повинні перевищувати 150л/180кг.
13.7.30. Під час нанесення ізоляційних покриттів необхідно додержуватися наступних умов:
робітники повинні бути забезпечені спеціальними ЗІЗ (хімічно-стійкими);
в радіусі 10 м не повинні знаходитися сторонні люди;
апаратура безповітряного розпилення повинна відповідати вимогам безпечної експлуатації електроустановок;
під час роботи не дозволяється залишати без нагляду установку для нанесення покриття, яка знаходиться під тиском та ліквідовувати будь-які неполадки;
шланги високого тиску повинні бути ретельно захищені від механічних та хімічних пошкоджень та постійно контролюватись;
змішування компонентів повинно відбуватися на відкритому повітрі;
усі розчинники повинні зберігатись в щільно закритій тарі при температурі, яка не перевищує 25ºС. Композиції повинні знаходитись на майданчиках, де немає прямого попадання сонячних променів на них і відсутні умови для її загорання;
вимоги до зберігання компонентів ізоляції повинні відповідати вимогам до вогненебезпечних матеріалів;
ізоляційні матеріали повинні зберігатися на робочих місцях в кількості, яка необхідна на одну робочу зміну.
13.7.31. Не дозволяється знаходитися працівникам у траншеї у той час, коли в цьому місці виконуються ізоляційні роботи.
13.7.32. У разі застосування труб з ізоляцією, нанесеною в базових або заводських умовах, не дозволяється скидання та волочіння труб по землі.
13.7.33. У разі роботи зі скловолокнистими ізоляційними матеріалами необхідно додатково застосовувати спеціальні ЗІЗОД (маски, респіратори).
13.7.34. На трубопровід склополотно повинно накладатися ізоляційною машиною. Обмотування трубопроводу склополотном вручну не дозволяється. Склополотно, покладене на трубу, повинно бути наскрізь просякнуте ізоляційною мастикою.
13.7.35. У разі застосування інших видів ізоляційних матеріалів необхідно витримувати технологію ізоляційних робіт і виконувати вимоги з охорони праці, які викладені у відповідних нормативних документах.
13.7.36. До початку робіт з укладання трубопроводу в траншею необхідно перевірити стан канатів, блоків, пристроїв гальмування трубоукладачів і м'яких рушників.
13.7.37. Під час укладання трубопроводу повинні застосовуватися м'які рушники або вантажозахоплювальні пристрої з еластичними накладками. Не дозволяється застосовувати троси, ланцюги та інші вантажозахоплювальні пристрої, які викликають пошкодження ізоляції.
13.7.38. У зоні укладання газопроводу не дозволяється перебування людей у траншеї, а також між траншеєю і трубопроводом.
13.7.39. Під час укладання трубопроводу в траншею машиністи трубоукладачів повинні працювати узгоджено за сигналами бригадира (сигнальника), який призначається керівником робіт.
13.7.40. До початку роботи з електричним дефектоскопом він повинен бути надійно заземлений.
13.7.41. Під час виконання дефектоскопії не дозволяється: працювати без діелектричних рукавичок та гумового взуття; торкатися до щупа та заземлювача або ремонтувати прилад не вимкнувши його живлення; перевіряти якість ізоляції, якщо її поверхня волога.
13.7.42. Під час контролю якості ізоляції методом катодної поляризації вмикають до роботи генератор або інше джерело живлення після монтажу всієї схеми. Демонтаж схеми виконується тільки тоді, коли джерело електроживлення вимкнуте. Усі роботи із застосуванням генератора необхідно виконувати за умови заземленого корпуса генератора.
14. Діагностика технічного стану об'єктів і визначення залишкового ресурсу надійної та безпечної їх роботи
14.1. Усі закінчені будівництвом об’єкти магістральних газопроводів вводяться в експлуатацію після приймання їх в експлуатацію державною приймальною комісією. Приймання здійснюється згідно з вимогами затвердженої проектної документації, розробленої на підставі чинних СНиП, ДБН.
14.2. Під час експлуатації обладнання об'єктів МГ і технологічних комунікацій, з метою підтримання їх нормального експлуатаційного стану, виробничі підрозділи зобов’язані виконувати постійний контроль їх технічного стану, технічне обслуговування згідно з затвердженими інструкціями з обслуговування та необхідні ремонти.
14.3. Після закінчення будівництва нових газопроводів діаметром Ду 700 ¸1400, але не пізніше першого року експлуатації, необхідно виконати роботи з їх внутрішньотрубного обстеження. Середній термін повторного обстеження газопроводів засобами внутрішньотрубної діагностики – 5 (10 років).
Роботи, пов’язані із пропуском по газопроводу внутрішньотрубних дефектоскопів повинні виконуватись згідно инструкції, яка розробляється Замовником – газотранспортним підприємством та погоджується із Держнаглядохоронпраці України. Підготовчі роботи, що пов’язані із попереднім очищенням порожнини МГ від забруднень за допомогою очисних засобів (поршнів) також повинні виконуватись згідно затвердженої газотранспортним підприємством технологічної Інструкції, що розроблена із врахуванням вимог організації-виконавця робіт по внутрішньо трубному обстеженню газопроводів за допомогою наявних дефектоскопів.
14.4. Плани (об’єктні) з діагностичного обслуговування магістральних газопроводів повинні складатися кожним підрозділом безпосередньо після пуску їх в експлуатацію і щорічно корегуватись протягом усього періоду експлуатації газопроводів, виходячи з їх фактичного технічного стану на момент планування, терміну експлуатації, ефективності і вартості засобів діагностики та самих діагностичних обстежень.
14.5. Система технічного обслуговування обладнання і технологічних трубопроводів повинна передбачати:
14.5.1. Періодичне технічне обслуговування під час роботи під навантаженням (тиском) згідно з план-графіком планово-попереджувальних ремонтів та інструкцією з експлуатації.
14.5.2. Технічне обслуговування і (або) поточний ремонт після відпрацювання призначеного терміну на зупиненому обладнанні.
14.5.3. Планово-попереджувальні ремонти (середні і капітальні).
14.5.4. Аварійно-відновлювальні роботи.
14.5.5. Діагностичне обстеження обладнання, агрегатів, апаратів, технологічних трубопроводів (газопроводів КС, ГРС, ПСГ, ЛЧ МГ тощо) з метою визначення їх реального технічного стану.
14.6. До складу робіт з технічної діагностики, що підлягають виконанню під час експлуатації ЛЧ газопроводів входять:
- періодичні внутрішньотрубні обстеження, зокрема контроль корозійного стану та геометрії труб, виявлення тріщин і механічних пошкоджень у металі труб тощо;
- періодичні визначення рівня напружень у газопроводах на найбільш небезпечних ділянках (повітряні переходи через природні і штучні перешкоди, на вузлах запуску і приймання очисних поршнів, на технологічних газопроводах КС, ГРС і ПСГ;
- періодичні обстеження за допомогою приладів, зокрема інтенсивні електрометричні вимірювання, геодезичні позиційні вимірювання, обстеження підводних переходів тощо;
- оглядові обстеження, зокрема аеро і фотозйомка, виявлення витоків газу за допомогою лазерних, оптичних та інших приладів;
- контроль та вимірювання параметрів за реальним часом (моніторинг) за допомогою стаціонарно встановлених датчиків;
- оцінка технічного стану ЛЧ МГ на підставі узагальнення результатів обстежень, вимірювань та аналізу аварій і відмов газопроводів;
- прогнозування залишкового ресурсу роботи ділянки чи цілого газопроводу, на якому виконані необхідні обстеження і вимірювання;
- видача рекомендацій з проведення ремонту і реконструкції газопроводів;
- створення банків даних з діагностування об’єктів магістральних газопроводів тощо.
14.7. Усі контрольовані параметри, після визначення їх початкових значень, під час наступних вимірювань контролюються, як правило, в одних і тих же перерізах ЛЧ МГ, за виключенням випадків виникнення ознак аварійного стану газопроводу між перерізами, в яких здійснювався контроль.
14.8. Апарати і посудини на об'єктах МГ підлягають технічному опосвідченню (зовнішньому і внутрішньому огляду та гідравлічному випробуванню) після монтажу до пуску в експлуатацію, а також періодично в процесі експлуатації згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.07-94. У разі технологічної неможливості проведення цих робіт (місткості і апарати підземної установки або ті, що неможливо виключити з роботи тощо), дане обладнання підлягає діагностичному обстеженню за методиками, що дозволяють замінити періодичне технічне опосвідчення. Результати діагностичного обстеження узгоджуються з експертною комісією газотранспортного підприємства, яка приймає рішення щодо термінів подальшої їх експлуатації.
14.9. Посудини і апарати на об’єктах МГ, які відпрацювали розрахунковий термін служби, встановлений документацією підприємств-виготовлювачів або після аварій на них, підлягають технічному діагностуванню (експертному обстеженню) спеціалізованою організацією, що має дозвіл органів Держнаглядохоронпраці України.
14.10. Методика діагностичних обстежень, обладнання і апаратура, які у цьому випадку застосовуються, повинні бути атестовані Держстандартом України і погоджені Держнаглядохоронпраці України.
14.11. Діагностичне обстеження магістральних газопроводів може виконуватись як силами газотранспортних підприємств, так і спеціалізованими сервісними організаціями, які мають відповідну ліцензію (дозвіл) на право виконання таких робіт.
14.12. Якщо під час діагностичного обстеження будуть виявлені дефекти, що знижують міцність апаратів, обладнання, магістральних і технологічних трубопроводів, то подальша експлуатація їх може бути дозволена за умови зниження технологічних параметрів (тиску і температури) робочого середовища. Можливість їх експлуатації при знижених параметрах повинна бути підтверджена розрахунком на міцність, виконаним спеціалізованою науково-дослідною (проектною) організацією.