Обігрів тварин
Безпека виробничих процесів під час обігріву молодняку ВРХ джерелами інфрачервоного випромінювання повинна забезпечуватись із дотриманням вимог державного стандарту ’’Пожарная безопасность. Общие
требования” із змінами 1995 року (ГОСТ 12.1.004-91).
У процесі обігріву молодняку джерелами інфрачервоного випромінювання можливі дії таких небезпечних і шкідливих факторів:
підвищений рівень інфрачервоної радіації;
небезпечний рівень струму в електричній мережі;
підвищена температура поверхні матеріалів.
Монтаж інфрачервоних опромінювачів повинен проводитися згідно з вимогами ПУЭ та ДНАОП 0.00-1.21-98.
Перед уведенням в експлуатацію інфрачервоних опромінювачів електрообладнання повинно пройти випробування у присутності представника пожежної охорони підприємства та особи, відповідальної за безпеку експлуатації опромінювачів.
Тваринницькі приміщення, в яких експлуатуються інфрачервоні опромінювачі, відносяться до приміщень із підвищеною загрозою ураження електричним струмом.
Усі опромінювачі з інфрачервоними джерелами повинні експлуатуватись із захисною сіткою з підвіскою на відстані) не менше 1 м по вертикалі та горизонталі від вікна випромінювання до поверхні легкозаймистих матеріалів (соломи, дерева, пластмаси тощо).
Інфрачервоні опромінювачі та установки стаціонарного і пересувного типів необхідно встановлювати і експлуатувати згідно з експлуатаційною документацією.
Технічне обслуговування, ремонт, очищення опромінювачів і випромінювальних установок та зміну висоти підвісу опромінювачів потрібно проводити тільки після їх повного відключення від електромережі та охолодження.
На кожному об’ єкті, обладнаному випромінювальними установками, повинна бути експлуатаційна документація, інструкції з безпеки праці, з надання першої допомоги при ураженні електричним струмом, а також захисні окуляри із світлофільтрами відповідно до державного стандарту ”Очки защитные. Общие технические условия” (ГОСТ 12.4.013-85Е, СТ СЭВ 4564-84) або щитки захисні відповідно до державного стандарту ’Щитки защитные лицевые. Общие технические требования и методы контроля” із змінами 1987 року (ГОСТ 12.4.023-84).
Не дозволяється використовувати опромінювальні установки з відкритими струмопровідними частинами.
Штепсельні розетки для включення опромінювальної установки у мережу повинні мати третій заземлювальний контакт. При відсутності таких розеток необхідно застосовувати апарати захисного відключення. В запилених і вологих приміщеннях (вологість понад 90%, запиленість 800 мг/м3) потрібно влаштовувати герметичні штепсельні розетки із спеціальним гніздом для приєднання до захисного нульового проводу та ручками з діелектричного матеріалу.
Обслуговування опромінювальних та іонізуючих установок повинен здійснювати електромонтер із кваліфікаційною групою з електробезпеки не нижче III.
Вмикання і вимикання установок дозволяється працівникам, які обслуговують тварин і мають I групу з електробезпеки.
Рівні ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях повинні відповідати ’’Санитарным нормам ультрафиолетового излучения в производственных помещениях” № 4557-88, затверджених Міністерством охорони здоров’я СРСР 1988 року (ДНАОП 0.03-3.17-88).
Для захисту від надмірного ультрафіолетового випромінювання застосовують захисні екрани: хімічні (хімічні речовини, креми, що поглинають випромінювання) та фізичні (перешкоди, що випромінюють, поглинають або розсіюють промені). Очі слід захищати окулярами із захисним склом. Повний захист від ультрафіолетового випромінювання усіх хвиль забезпечує флінтглас (скло, що вміщує окис свинцю) товщиною 2 мм.
Підлога з електрообігрівом у тваринницьких приміщеннях повинна виконуватися згідно з проектною документацією та відповідати вимогам ПУЭ.
Догляд за бугаями та взяття сперми
Прив’язувати бугаїв-плідників у стійлах необхідно міцною двосторонньою прив’яззю - ланцюгом із катаного дроту діаметром 8 мм або інших рівноміцних матеріалів. Прив’язь має бути достатньо вільною, щоб вона не заважала тварині лягати. Під металевий ланцюг ошийника необхідно підкладати ремінь.
Ланцюговий елемент прив’язі потрібно з’єднувати з ошийником за допомогою карабіна з автоматичною заскочкою.
Кожний бугай, призначений для відтворення стада, повинен мати металеве кільце, встановлене у 9-11-місячному віці в носову перегородку. Кільце фіксується у верхньому положенні до налобного ременя.
На прогулянку бугаїв виводять на поводу і обов’язково за допомогою палиці-водила довжиною не менше 2 м із карабіном, яким їх чіпляють за носове кільце. Не допускається одночасне виведення на прогулянку бугаїв і корів.
Для бугаїв необхідно обладнувати майданчики з механічними пристроями для примусового водіння.
У бугаїв-плідників у молодому віці необхідно проводити видалення рогів. Бугаям із злим норовом необхідно надівати наочники прямокутної форми, виготовлені із шкіри розміром 30х40 см, а при наявності рогів - прикріплювати на них дерев’яні пластинки. Виводити таких бугаїв необхідно на розв’язках двом скотарям.
На вигульних двориках дозволяється вигулювати на прив’язі лише одного бугая. Для виведення бугая з індивідуального дворика скотар повинен не заходячи у дворик зачепити бугая палицею-водилом за носове кільце і тільки після цього відчепити карабін прив’язі та відчинити випускні двері.
Чистити та мити бугаїв можна лише після фіксації їх на короткій прив’язі. При цьому тваринам дають невелику кількість корму та уважно спостерігають за їх поведінкою під час чищення.
Під час чищення годівниць і роздавання корму голову бугая необхідно фіксувати ланцюгом із карабіном (скотар при цьому повинен знаходитися у кормовому проході).
Перед привчанням бугая до нових працівників його потрібно кілька днів утримувати на зменшеному раціоні.
У разі виявлення у бугая негативної реакції щодо скотаря, який його доглядає, скотар повинен замінити свій спеціальний одяг. Якщо це не допомагає, необхідно доручити доглядати цього бугая іншому скотарю з цього приміщення і при цьому додатково вивчити характер поведінки бугая.
Усі плідники виявляють негативну реакцію на різкі запахи (наприклад алкоголю) та одяг червоного, білого або яскравого кольору.
Для усунення розвинутої буйної поведінки бугая необхідно перевести його на нове місце. У нових умовах розвинутий рефлекс затухає.
Технікам штучного осіменіння та працівникам, що постійно доглядають бугаїв, не дозволяється бути присутніми під час проведення болісних для бугая профілактичних і лікувальних процедур, а також під час розчищення ратиць, обрізування рогів, вставлення носових кілець тощо.
Сперму від бугаїв беруть у спеціальному приміщенні (манежі) із станком, який захищає працівників від травмування.
Зберігання та перевезення сперми
Пункти штучного осіменіння (приміщення, де зберігається заморожена сперма, ведеться технологічна робота з нею та штучне осіменіння корів і телиць) будують за типовими або індивідуальними проектами, погодженими в установленому законодавством порядку. Допускається організація пунктів у переобладнаних приміщеннях, які відповідають установленим ветеринарно-санітарним вимогам, з обов'язковим технічним оснащенням: електричним освітленням, опаленням, водопроводом, вентиляцією (примусовою або природною), бактерицидними лампами і дезбар'єром.
Усі приміщення пункту штучного осіменіння, обладнання і територію біля пункту необхідно утримувати в чистоті та належному порядку. У приміщенні не повинно бути мух. Не дозволяється вхід до пункту стороннім особам.
Щоденно після закінчення роботи необхідно прибирати всі приміщення, мити станки та підлогу.
Під час роботи з посудинами Дьюара необхідно виконувати вимоги експлуатаційної документації та Інструкції із штучного осіменіння корів і телиць, затвердженої Міністерством аграрної політики України 01.08.2001 за № 230, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.10.2001 за № 852/6043.
При роботі з кріогенним обладнанням слід виконувати такі вимоги:
посудини Дьюара встановлювати не ближче 1 м від нагрівальних приладів;
не допускати падіння посудин Дьюара, а також ударів по них;
горловини посудин повинні бути постійно закриті тільки пінопластовими кришками, які входять до комплекту посудин;
проводити контроль за накопичуванням кисню в рідині, що знаходиться в посудині, і своєчасно її видаляти при досягненні концентрації кисню 15%;
не видаляти збагачену киснем рідину з посудини Дьюара випаровуванням;
не заливати рідкий азот з домішками повітря і рідкого кисню; під час транспортування цистерн і посудин Дьюара з рідким азотом на автомобілях та інших видах транспорту необхідно закріплювати їх для запобігання падіння та переміщення опорною поверхнею;
при появі на поверхні посудини інею, „снігової шуби” або при різкому підвищенні випаровування, що є наслідком втрати вакууму, слід рідкий азот вилити з посудини, а посудину поставити на відігрівання протягом 3-х діб у приміщення, куди заборонений доступ людей.
Під час роботи із замороженою спермою необхідно виконувати правила з безпеки праці відповідно до Інструкції із штучного осіменіння корів і телиць.
Під час розморожування сперми в скляних ампулах слід працювати в захисних окулярах або із запобіжнимщитком.
Персонал, який працює з посудинами Дьюара і рідким азотом, повинен бути в халатах, захисних окулярах абощитках із органічного скла та рукавицях. Одяг має бути без кишень, штани - без манжет і закривати верх взуття, рукавиці - сухими та вільно одягатися на руки. Одяг слід підбирати за зростом і розміром, повністю заправляти та застібати.
Заливати рідкий азот у посудину Дьюара (коли температура всередині її відповідає температурі навколишнього середовища) слід повільно. Якщо азот заливають через гнучкий шланг діаметром 20 мм, тиск у транспортному резервуарі не повинен перевищувати 0,05 МПа (0,5 атмосфери). При цьому кінець гнучкого шланга повинен бути опущений до дна.
Заправляти посудини рідким азотом одному працівнику не дозволяється.
При втраті вакууму посудиною Дьюара (поява шару наморозі) рідкий азот виливають два працівника. Посудини необхідно відігрівати в ізольованих приміщеннях не менше, ніж 3 доби.
Під час роботи в приміщенні, де можлива небезпека підвищеного вмісту азоту, працівників слід забезпечити справними ізолюючими протигазами.
У разі запаморочення внаслідок вдихання парів азоту потерпілого необхідно вивести з приміщення на свіже повітря.
У приміщенні, де заправляють і зберігають рідкий азот, використовувати відкритий вогонь не дозволяється.
Осіменіння корів і телиць
Безпека технологічних операцій, пов’язаних з процесом штучного осіменіння корів і телиць, повинна бути забезпечена відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004, державного стандарту ’Процессы
производственные. Общие требования безопасности” (ГОСТ 12.3.002-75, СТ СЭВ 1728-89) та Інструкції із штучного осіменіння корів і телиць.
Відбирати тварин, які підлягають осіменінню, повинен персонал, навчений правилам безпеки праці.
Для відбору тварин для осіменіння при безприв’язному утриманні потрібно використовувати розколи.
Осіменіння тварин слід проводити на пунктах штучного осіменіння у спеціальних станках, обладнаних пристроєм для надійної фіксації тварини.
Для осіменіння корів і телиць на відгінних пасовищах потрібно мати для кожної череди пересувний пункт штучного осіменіння.
При мано- або ректоцервікальному способі осіменіння технік повинен працювати у спеціальних поліетиленових або гумових рукавичках.
Ректальне дослідження тварин слід проводити у станках з надійною фіксацією. Не допускається проведення ректальних досліджень через перегородки в станках, денниках та на прив’язі.
Прибирання, видалення, оброблення і зберігання гною.
Системи підготовки та використання гною повинні відповідати вимогам відомчих норм технологічного проектування Системи видалення, підготовки, обробки та використання гною, затверджених Міністерством сільського господарства України у 1994 році (ВНТП-СГіП-46-9.94).
При роботі з мобільними механізмами для прибирання гною необхідно виконувати такі вимоги:
прибирання гною у приміщеннях із безприв’язним утримуванням худоби проводять у відсутності тварин;
під час прибирання гною бульдозером швидкість руху повинна забезпечувати безпеку людей та тварин;
під час руху бульдозера проходом тракторист повинен стежити за тим, щоб на його шляху не було людей та тварин;
випускна труба трактора повинна бути обладнана іскрогасником. Після прибирання гною приміщення необхідно провітрювати до повного видалення вихлопних газів;
щоб уникнути перекидання тракторного агрегату під час вантаження гною з естакад, тракторист має стежити, щоб ніж бульдозера не висувався за край естакади, який повинен бути позначений тросом або мотузкою;
тракторний навантажувач, ковшовий або грейферний, під час вивантаження гною з гноєсховищ у транспортні засоби повинен стояти на рівному спланованому місці;
не допускається робота навантажувача на схилах, на яких неможливо
виставити його у вертикальне положення домкратами;
перед початком роботи з вивантаження гною тракторист повинен переконатися, що колеса тракторного навантажувача встановлені на максимальну ширину, опорні лапи опущені та укріплені;
під час вивантаження гною із гноєсховища ковшовим або грейферним навантажувачем не допускається утворення козирків у місцях вивантаження;
переїзд тракторним навантажувачем на нове місце дозволяється після звільнення грейфера або ковша від гною.
При роботі із стаціонарними механізмами для видалення гною необхідно виконувати такі вимоги:
роботи, пов'язані з технічним обслуговуванням і усуненням несправностей машин та обладнання, повинні проводитися після виключення двигуна і повної зупинки робочих органів;
на робочих місцях операторів, що обслуговують машини та обладнання, повинні бути вивішені інструкції з охорони праці;
у місцях над гнойовим каналом, де тимчасово зняли решітку, необхідно встановити огородження;
приямок гноєприймача похилого транспортера необхідно закритищитом, а приводний агрегат обгородити перилами заввишки не менше 1,2 м;
проріз для похилого транспортера в холодний час року повинен закриватися щитом або фартухом із важкої тканини;
жолоби транспортера в проходах і біля воріт необхідно накривати перехідними щитами, що витримують навантаження транспортних засобів на переїзді та працівників із вантажем на переходах;
під час роботи транспортера не дозволяється впускати в приміщення або випускати з нього тварин;
включати транспортер у роботу повинен відповідальний за його експлуатацію, попередньо переконавшись у відсутності на ньому або в жолобі
сторонніх предметів. Після цього він має подати умовний сигнал про пуск;
горизонтальний транспортер типу ТСН дозволяється включати після пуску похилого транспортера. Узимку перед пуском треба переконатися, що шкребки похилого транспортера не примерзли до кожуха. Для зменшення примерзання похилий транспортер повинен попрацювати 5 хвилин після виключення горизонтального транспортера;
регулювальні та ремонтні роботи, натягнення ланцюга, а також змащення поворотних зірочок необхідно виконувати після повної зупинки транспортера і вивішування біля пускових кнопок плакатів: „Не вмикати! Працюють люди”.
Не дозволяється проводити натягнення ланцюга за допомогою прокручування вала електродвигуна.
Під час роботи на грейферних кранах-навантажувачах необхідно виконувати такі вимоги:
перед початком роботи оператор, що обслуговує електрифікований грейферний кран, зобов'язаний перевірити справність гальмового пристрою і кінцевого вимикача, відсутність пошкоджень та оголених ділянок на електрокабелі, надійність і справність запірного пристрою грейфера;
грейферним краном, призначеним для переміщення гною, не дозволяється переміщувати інші вантажі;
під час завантаження транспортного засобу водій зобов'язаний вийти з кабіни. Очікувати закінчення завантаження дозволяється за межами робочої зони;
перед початком завантаження транспортного засобу гноєм, а також перед зрушуванням із місця водій повинен переконатися, що в робочій зоні немає людей, після чого подати сигнал і почати рух;
гній видаляють і обробляють у системі, окремій від мереж каналізації господарсько-побутових стоків населеного пункту, а також виробничих та
дощових стоків ферми.
13.4.58 Гноєсховища необхідно улаштовувати посекційно з метою проведення профілактичних ремонтів і очищення.
При проведенні робіт у гноєнакопичувачах, каналізаційних колодязях, закритих ємкостях необхідно виконувати вимоги розділу 14 Правил.
Автоматичне дистанційне керування шиберними засувками каналів гноєвидалення повинно мати дублюючі засоби з ручним керуванням.
Пневмоустановка для видалення гною повинна експлуатуватися відповідно до експлуатаційної документації.
Під час знезаражування гною рідким аміаком необхідно дотримуватися вимог чинного законодавства.
Перегін тварин
Згідно з вимогами Правил дорожнього руху для прогону стада автомобільними шляхами залучається така кількість погоничів, яка би забезпечувала рух тварин ближче до правого краю дороги.
Не дозволяється:
залишати тварин без нагляду на смузі відчуження дороги;
вести тварин дорогами з поліпшеним покриттям, якщо поруч є інші дороги;
переганяти тварин дорогами у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості.
Для перегону тварин через річки та інші водні перешкоди необхідно вибирати брід неглибокий, із рівним дном, без коренів, корчів та каміння.
Через залізничні колії тварин необхідно переганяти у спеціально визначених місцях. У туман, дощ або темну пору доби тварин переводять на
прив'язі не більше двох на одного погонича.
Випасання тварин
Перед вигоном тварин на пасовище роботодавець повинен забезпечити навчання обслуговуючого персоналу безпечним правилам утримання тварин на пасовищах, наданню першої долікарської допомоги, а також вмінню надавати першу ветеринарну допомогу тваринам.
Бугаїв та не кастрованих бичків на відгодівлі не дозволяється пасти в одному стаді з коровами та молодняком. Бугаїв м'ясних порід можна випасати у м'ясному стаді на пасовищах, віддалених від населених пунктів.
Для запобігання удару блискавки під час грози не допускається перебування працівників серед худоби або на відстані менше 15 м від стада, що знаходиться на відкритій місцевості.
У темну пору доби та в негоду на пасовищі повинні чергувати не менше як два пастухи.
Транспортування тварин
Для перевезення тварин використовують спеціалізовані автомобілі-скотовози або інші відповідно обладнані автомобілі.
Для проведення вантаження і вивантаження тварин розпорядженням роботодавця призначається особа, відповідальна за безпеку проведення робіт.
Вантаження і вивантаження тварин дозволяється тільки при наявності даних про стан здоров’я (хворі чи здорові) та особливості поведінки (спокійні чи такі, що б’ються). Перед початком робіт тварин оглядають працівники ветеринарної служби.
При вантаженні та вивантаженні тварин на території залізничних станцій, морських та річкових портів, м’ясокомбінатів та інших перевантажувальних пунктів обов’ язково виконувати додаткові вимоги безпеки, встановлені підприємством, якому належить перевантажувальний пункт.
Перед початком роботи відповідальна особа повинна ознайомити працівників з технологічним обладнанням тваринницьких приміщень, маршрутами руху машин і тварин, з безпечними способами виконання операцій, з особливостями поведінки тварин.
Перед тим, як виганяти тварин із секцій та приміщень, двері приміщень потрібно повністю відкрити і зафіксувати, забезпечуючи вільний прохід тварин у напрямку до місця вантаження.
Виводити тварин і починати вантажити необхідно від найближчих до виходу з приміщення станків або секцій. В умовах прив’язного утримання телят та нетелів відв’язують і направляють на майданчик навантаження групами, а бугаїв, корів та бичків на відгодівлі - індивідуально.
Слід обережно поводитися з тваринами, над стійлами яких вивішені попереджувальні написи: „Обережно! Корова б’ється” тощо.
Тварин, яким необхідно проводити карантинну обробку, вантажать і вивантажують на спеціальних майданчиках.
Після виконання вантажно-розвантажувальних робіт місце проведення робіт, інвентар і засоби індивідуального захисту дезінфікують відповідно до ветеринарних вимог.
Вантаження, вивантаження і транспортування тварин повинні здійснювати працівники, які доглядають цих тварин, або особи, які мають навички роботи з ними та знайомі із технологією вантажно- розвантажувальних робіт.
Не дозволяється підганяти тварин гострими предметами, ріжучими або які колються, а також короткими палицями і гумовими шлангами.
Для підгону тварин необхідно використовувати довгий ремінний бич або електропоганялки.
При вантаженні та вивантаженні молодняку великої рогатої худоби потрібно використовувати батоги і палиці довжиною не менше ніж 2 м та електропоганялки. При вантаженні та вивантаженні дорослих тварин додатково необхідно використовувати недоуздки або міцні мотузки.
При вантаженні та вивантаженні бугаїв використовують ошийники з двома ланцюговими розв'язками-поводами, палицю-водило, закріплену за носове кільце.
Перед вантаженням тваринам із злим норовом необхідно ввести транквілізатори, якщо ці тварини не направляються на м’ ясопереробку.
Розміщення тварин у скотовозах та в іншому спеціально обладнаному транспорті повинне забезпечувати: