Швидкість руху колискових конвеєрів не повинна перевищувати 0,5 м/с.
Скіпові підйомники
Експлуатацію підйомників на металургійних підприємствах необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації підйомників, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 08.12.2003 №232, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30.12.2003 за № 1262/8583 (НПАОП 0.00-1.36-03).
Для обслуговування скіпових ям повинні бути передбачені робочі майданчики шириною не менше ніж 0,8 м між скіпом і боковими стінами ями та не менше ніж 2 м між задньою стінкою скіпа та стінкою ями.
Відстань від скіпа до підлоги скіпової ями повинна бути не менше ніж 0,5 м.
У діючих цехах, де зазначена ширина майданчиків і відстань від скіпа до підлоги ями не витримуються, в інструкції, затвердженій роботодавцем, повинні бути передбачені заходи безпеки під час виконання робіт у скіповій ямі.
Підлога скіпової ями повинна мати ухил, що забезпечує стікання води. Крім того, повинні бути передбачені пристрої для її видалення.
Доступ у скіпову яму повинен бути обладнаний похилими сходами з поручнями.
Двері скіпових ям повинні бути зачинені на замок. Над входом необхідно вивішувати плакати, що забороняють доступ у скіпові ями особам, які не мають стосунку до їх обслуговування.
Відкриті скіпові ями необхідно огороджувати.
Роботи у скіпових ямах повинні бути регламентовані інструкцією, затвердженою роботодавцем.
Під час прибирання просипу роботи необхідно проводити не менше як двома працівниками при вимкненому скіповому підйомнику.
Скіпова яма повинна бути обладнана аварійним вимикачем головного підйому, а також безперервним звуковим сигналом під час підходу скіпа в скіпову яму.
Місце зупинки скіпа головного підйому необхідно огороджувати з боків на висоту не менше ніж 1 м.
Мости похилих скіпових підйомників повинні мати суцільне огородження знизу та з боків на всю висоту скіпа. Огородження повинно виключати можливість падіння грудок матеріалу.
На похилому мосту скіпового підйомника повинні бути встановлені стопорні пристрої для утримання скіпа під час ремонтів.
На підйомниках для оглядання скіпів, що будуються, на похилому мосту повинен бути передбачений спеціальний майданчик, огороджений поручнями.
Скіповий підйомник повинен бути обладнаний автоматичними гальмівними пристроями (уловлювачами), що забезпечать зупинку скіпа на будь-якій ділянці траси, якщо стався обрив каната або його ослаблення, а також кінцевими вимикачами підйому скіпа.
Під час заміни канатів для скіпів або перед очищенням скіпової ями (приямка) необхідно для забезпечення безпеки робіт застосовувати стопорні або інші пристрої; при цьому перебування людей, які не зайняті на цій роботі, на похилому мосту та у скіповій ямі не дозволяється.
На підприємствах, що будуються та реконструюються, скіпи необхідно підвішувати на двох канатах, що мають не менше шестикратного запасу міцності кожний.
На діючих підйомниках для забезпечення безпеки робіт дозволяється підвішувати скіпи на одному канаті зі збільшеним запасом міцності, але не менше шестикратного.
Перевірку стану стальних канатів необхідно проводити не менше одного разу на 10 днів особою, відповідальною за експлуатацію підйомників, із записом результатів огляду у спеціальному журналі.
Норми бракування канатів повинні відповідати вимогам НПАОП 0.001.01-07.
Під час роботи скіпового підйомника перебування людей на похилому мосту, в скіповій ямі між приймальним бункером та верхньою частиною похилого мосту (на локальній частині) не дозволяється.
Перед пуском скіпового підйомника (крім підйомників доменних печей) необхідно подавати звуковий сигнал.
Елеватори
Перед завантажувальним жолобом приямка елеватора повинні бути встановлені ґрати, що пропускають тільки габаритні шматки сировини.
Для забезпечення роботи вантажопідіймального пристрою відстань від верхньої габаритної точки головки елеватора до перекриття повинна бути не менше ніж 1 м.
Для спостереження за станом ковшів або тягових ланцюгів (стрічок) у кожусі елеватора повинні бути обладнані з інтервалами не більше ніж 4 м оглядові вікна зі знімними кришками, що щільно закриваються та легкодоступні з майданчиків для обслуговування.
Кришки оглядових вікон елеватора повинні бути зблоковані з приводом елеватора, що унеможливлює включення елеватора при відкритій кришці.
Кожух елеватора по висоті повинен бути прикріплений до елементів перекриття для запобігання його розгойдуванню.
Для обслуговування натяжного пристрою навколо башмаків елеватора повинен бути передбачений робочий майданчик шириною не менше ніж 1 м з трьох боків, а з четвертого - не менше ніж 0,8 м.
У разі розміщення башмака елеватора нижче рівня підлоги в приямку, відстань від стін приямка до кожуха елеватора з трьох його боків повинна бути не менше ніж 1,2 м, а з четвертого - не менше ніж 0,8 м. Для спуску в приямок повинні бути влаштовані сходи з поручнями. Приямок повинен мати суцільне перекриття з люком.
Механізм для регулювання натягу ланцюга (стрічки) елеватора повинен бути розташований на відстані від 0,7 м до 1,2 м від рівня підлоги (майданчика).
Усі елеватори повинні бути обладнані гальмівними пристроями, що унеможливлюють зворотний хід та падіння ковшового ланцюга (стрічки), пристроями автоматичного відключення приводу у разі обриву ковшового ланцюга (стрічки) та сигнальними пристроями, що сповіщають про обрив.
Елеватори необхідно обладнувати системами сигналізації, що забезпечують двосторонній сигнальний зв'язок між майданчиками для обслуговування головок та башмаків елеваторів та місцем пуску елеватора.
Елеватори повинні бути обладнані аварійними вимикачами як на місці розташування башмака, так і біля головки елеватора. Включення елеватора повинно здійснюватися з одного місця з подачею звукового сигналу.
Зупинку привода елеватора необхідно проводити тільки після відключення завантажувального пристрою та розвантаження всіх ковшів, за винятком аварійних випадків.
Вимикальний пристрій елеватора повинен бути зблокований з пусковим пристроєм завантажувального механізму.
Під час роботи елеватора не дозволяється:
регулювати натяг ланцюгів (стрічок), що несуть ковші;
проводити будь-який ремонт елеватора або очищення ковшів від налиплого матеріалу.
Електронавантажувачі, автонавантажувачі, електрокари
Безрейкові транспорті засоби, що експлуатуються на підприємствах і не підлягають реєстрації в Державній автомобільній інспекції, необхідно реєструвати відповідно до вимог Правил державної реєстрації та обліку великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 01.07.2004 № 163, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.07.2004 за № 888/9487 (НПАОП 0.00-1.09-04).
Електронавантажувачі, автонавантажувачі, електролафети повинні бути обладнані ключами-бирками (ключами запалювання). Якщо водій залишає робоче місце, він повинен забирати ключ.
Електронавантажувачі та автонавантажувачі повинні бути обладнані кабінами або навісами для захисту водіїв від можливого падіння вантажів, що підіймаються.
Під час експлуатації навантажувача не дозволяється: захоплювати вантаж захватами з розгону;
піднімати раму з вантажем на захватах, якщо вона нахилена в сторону від
водія;
піднімати, опускати вантаж та міняти його нахил під час руху; захоплювати вантаж, що лежить на піддоні, якщо захвати нахилені на
водія;
перевозити вантажі, підняті на висоту більше ніж 1 м; піднімати примерзлий вантаж; переміщати вантаж волоком; штовхати та відчиняти двері вагонів;
працювати на обмерзлих, слизьких, не посипаних піском та не очищених від снігу майданчиках;
підводити вила під вантаж за відсутності необхідного для них зазору; заїжджати навантажувачем на залізничну платформу.
Працювати на навантажувачах, якщо вони не піддані черговому випробуванню із зазначенням вантажопідйомності, дати випробування та їхнього реєстраційного номера, не дозволяється.
Кут нахилу пандуса, по якому рухається електронавантажувач, повинен бути не більше ніж 16° усередині приміщення та 10° - зовні його.
Підняття та перевезення людей навантажувачем не дозволяється.
Залишати навантажувачі на підйомах та спусках, у дверях складів, на залізничних переїздах, а також з піднятою кареткою вантажопідіймача та з вантажем на захватах не дозволяеться.
Водій не може самовільно залучати до обслуговування навантажувача сторонніх осіб, а також передавати керування навантажувачем іншій особі.
Робоче місце водія електронавантажувача та автокари з боку вантажної платформи повинно мати сітчасте огородження для забезпечення безпеки водія на випадок поздовжнього зміщення вантажу на платформі.
Вантажна платформа електронавантажувача та автокари повинна бути обладнана пристроями (бортами, стінками, упорами тощо) для запобігання падінню вантажу під час навантаження та транспортування.
Експлуатація рухомих електричних транспортних засобів з акумуляторами напругою 60 В та вище дозволяється за наявності у водія діелектричних рукавиць і килима на площадці під ногами.
Рампи складів та естакад, де переміщуються наземні транспортні засоби, повинні мати огороджувальні конструкції, що унеможливлюють падіння машин. Огородження не влаштовують з боку навантажувально- розвантажувального фронту, де встановлюють трапи для в'їзду електронавантажувачів у криті залізничні вагони, на платформи, а також з боку під’їздів до відкритих кузовів автотранспорту.
Електровізки, електролафети та електротягачі
Застосування в приміщеннях з вибухопожежонебезпечними виробництвами електровізків, що не відповідають вимогам чинних нормативно- правових актів, не дозволяється.
На видному місці платформи візків повинні бути указані їх номери та вантажопідйомність.
Електровізки для переміщення вагонеток повинні бути обладнані автоматичними пристроями (стопорами, фіксаторами тощо), що запобігають переміщенню вагонеток по платформі візка під час його руху.
Ходові колеса електровізків на висоті 10-12 мм від рейок повинні бути закриті суцільними металевими кожухами.
Вантажі, що переміщуються механізованими візками, повинні бути закріплені на вантажній платформі та не виступати за її габарити більше ніж на одну третину розміру платформи.
Штучні вантажі необхідно укладати в габаритах вантажних майданчиків візків. Дрібні штучні вантажі необхідно перевозити в контейнерах.
Маса вантажу не повинна перевищувати вантажопідйомність транспортного засобу.
Перебувати водію на візку під час навантаження та розвантаження його краном не дозволяється.
Передавальні візки повинні бути обладнані для перевезення того виду вантажу, для якого вони призначені. За необхідності перевезення іншого вантажу повинні бути розроблені спеціальні кріплення для забезпечення стійкого положення на візку.
Шляхи пересування передавальних візків повинні бути в справному стані та мати тупикові упори. Кабельні (тролейні) траншеї повинні бути перекриті настилом, що запобігає падінню працівників у траншею.
Передавальні візки з дистанційним керуванням повинні бути обладнані:
гальмами, кінцевими вимикачами, ключами-бирками, звуковою сигналізацією, що за тональністю повинна відрізнятися від звукових сигналів вантажопідіймальних кранів і вмикатися одночасно з початком руху візка;
ходові колеса передавальних візків повинні бути обладнані запобіжними щитками із зазором між щитком і рейкою не більше ніж 10 мм.
Експлуатацію та ремонт механізованих візків безрейкового транспорту необхідно проводити відповідно до положення, затвердженого роботодавцем.
Зарядження акумуляторів необхідно проводити у спеціально обладнаних приміщеннях відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).
Конструкція та експлуатація візків повинна виключати можливість самоперекидання під час навантаження та транспортування.
Відстань між частинами, що найбільше виступають, та конструкціями будівель, устаткування та матеріалами, що складаються в цеху, або виробами повинна бути не менше ніж 0,6 м з обох боків візка.
Електролафет повинен бути обладнаний звуковим сигналом, надійним гальмом, обмежувачами для утримання вагонів і вагонеток на майданчику, пристосуванням для загальмування зупиненого лафета та захисним козирком.
Працівникам, які супроводжують вантаж, дозволяється проїзд на електролафетах і електротягачах тільки в спеціально обладнаних кабінах або майданчиках.
Рейки лафетної колії повинні бути заземлені.
На випадок обриву тролейних проводів повинні бути пристрої для автоматичного знеструмлення тролеїв. Тролеї повинні бути забезпечені світловими сигналізаторами про наявність напруги.
Відстань між двома електролафетами, що рухаються по одному шляху, повинна бути не менше ніж 5 м.
Вздовж електролафетної колії на всю відстань з одного боку повинен бути передбачений прохідшириною не менше ніж 1 м від конструкцій, що виступають, та устаткування, що знаходиться на лафеті.
Відстань від габариту вантажу, що транспортується на електролафетах, до тролейних проводів повинна бути не менше ніж 0,5 м.
Перехід людей через лафетні колії не дозволяється. За необхідності влаштування переходу через лафетну колію з обох боків кювету повинні бути передбачені східці з кроком не більше ніж 0,3 м, а в місцях переходу необхідно виставляти попереджувальні знаки. При під’їзді до місця переходу лафетник повинен подавати звуковий сигнал.
Вагони та вагонетки, ковші та чаші
Переміщення вагонеток вузькоколійного транспорту в цехах повинно бути механізовано.
Швидкість руху тунельних та сушильних вагонів при механізованому способі переміщення не повинна перевищувати 0,12 м/с, а інших вагонів - 0,15 м/с.
Перед включенням у роботу подавачів на обгінних та виставочних коліях повинна вмикатися сигналізація. Сигнали треба також подавати на кожній обгінній колії під час руху вагонів.
Біля печей вузької та широкої колій для сушильних та пічних вагонів повинен бути забезпечений прохід з одного бокушириною не менше ніж 1 м. У разі місцевого звуження проходу за рахунок частин устаткування, що виступають (у скрутних умовах діючих виробництв), з боку колій повинні бути обладнані загороджувальні поручні відповідно до вимог підпункту 9.3 розділу VII цих Правил.
Вагонетки, які переміщують працівники вручну, повинні бути обладнані гальмівними пристроями. На кожній вагонетці необхідно позначити її граничну вантажопідйомність. Під час переміщення вагонеток працівники повинні перебувати позаду вагонетки.
Конструкція вагонетки з перекидним кузовом повинна забезпечувати стійкість вагонетки на рейках під час перекидання кузова (повинен бути запірний пристрій, що запобігає перекиданню кузова вагонетки під час руху).
Стрілки відкотних колій вагонеток повинні бути обладнані пристроями, що виключають неконтрольоване переведення стрілок під час руху вагонеток коліями.
У кінці відкотних колій вагонеток повинні бути обладнані запобіжні тупики, що перешкоджають сходженню вагонеток з рейок.
У місцях підходу відкотних колій до колій електропередавальних візків необхідно встановлювати пристрої (стопори, упори, автоматичні вмикачі гальм тощо), що запобігають скочуванню вагонеток на колії електропередавальних візків.
Поворотні круги повинні бути обладнані пристроями, що забезпечують точне стикування рейок поворотного круга з рейками відкотних колій вагонеток і нерухомість поворотних кругів під час накочування та скочування вагонеток.
Поворотні круги вузькоколійних колій повинні бути обладнані кульковими або роликовими опорами із запорами, що запобігають зміщенню кругів. Поворотні круги необхідно періодично оглядати та змащувати.
Тягнути вагонетки на себе, ходити попереду вагонетки, що рухається, та їздити на вагонетках не дозволяється.
У місцях складування виробів повинні бути передбачені стопорні пристрої вагонеток.
Улаштування та експлуатація ковшів, шлакових чаш, мульд та іншої технологічної тари, а також транспортних конвеєрів загального призначення повинні відповідати вимогам галузевих правил безпеки.
Обприскування технологічної тари вапняним молоком або іншими матеріалами повинно бути механізоване.
Тару перед заповненням необхідно оглядати.
Цапфи розливних ковшів повинні бути ковані та мати не менше ніж восьмиразовий запас міцності.
Дозволяється улаштовувати запобіжні кільця на цапфах розливних ковшів за умови проточування цапф не більше ніж на 5 % діаметра, передбаченого проектом.
Знос цапф ковшів в усіх вимірах не повинен перевищувати 10 % від початкових розмірів.
Цапфи чавуновізних ковшів, що захищені втулками, повинні підлягати візуальному та інструментальному контролю згідно з графіком підприємства, затвердженим роботодавцем.
Перевірка цапф методом неруйнівного контролю повинна здійснюватися під час кожної заміни втулок, але не менше одного разу на три роки.
Пневматичний транспорт
Під час експлуатації машин і установок пневматичного транспорту необхідно дотримуватися вимог безпеки відповідно до ГОСТ 12.3.033-84 «ССБТ. Строительные машины. Общие требования безопасности при эксплуатации».
Усі трубопроводи та елементи, що входять до системи транспортування курних матеріалів, повинні бути герметичні.
Перед уведенням системи пневмотранспорту в експлуатацію її необхідно перевірити на щільність під робочим тиском.
Перед пуском пневматичної установки з камерними насосами необхідно перевірити:
тиск стисненого повітря у мережі;
справність усієї системи та апаратури, особливо манометрів, що розташовані на камерних насосах.
У разі несправності апаратури, насоса або трубопроводів, а також у разі падіння тиску стисненого повітря нижче норми не дозволяється починати цикл розвантаження камерного насоса.
Контрольно-вимірювальна апаратура та прилади (манометри, витратоміри стисненого повітря тощо) повинні бути освітлені та встановлені на помітному місці.
Перевіряти та пломбувати манометр необхідно не менше одного разу на рік, а також після кожного ремонту. Крім того, не менше одного разу на 3 місяці необхідно перевіряти прилад контрольним манометром.
Не дозволяється експлуатація пневматичного транспорту в разі виявлення:
витоку повітряно-порошкової суміші через болтові з’єднання, арматуру, запірні пристрої, ущільнення та інші елементи насоса, витоку стисненого повітря через елементи пневмокерування та ущільнення трубопроводів;
несправності манометрів;
несправності або неповної кількості кріпильних деталей арматури.
Не дозволяється експлуатація камерних насосів при рівнях тиску вище допустимих.
Повітроводи систем пневмотранспорту повинні бути обладнані люками для їх очищення. Фланцеві з’єднання та люки повітроводів повинні бути ущільнені так, щоб під час роботи пневмотранспорту виключалась можливість вибивання пилу через нещільності у з’єднаннях.
Хомути вузлів підвісок повинні охоплювати повітроводи по всьому обводу та бути прикріплені до підвісок болтами. Кріпити підвіски до фланців повітропроводів не дозволяється.
Приєднання повітропроводів систем пневмотранспорту до вентиляторів необхідно робити із застосуванням гумових вставок, що унеможливлюють передавання вібрації та забезпечують звукоізоляцію повітропроводів.
Арматура, що встановлена на повітропроводах, повинна бути доступною для зручного та безпечного обслуговування та ремонту.
Використовувати повітроводи систем пневмотранспорту для підвішування талів, блоків та інших вантажопідіймальних пристроїв, а також як опорні конструкції під час встановлення стрем’янок, кранів, драбин, пересувних майданчиків, риштувань, помостів не дозволяється.
Прийомні та розвантажувальні пристрої пневматичного та вібраційного транспорту повинні бути герметичними та обладнані пристосуваннями пиловловлення.
Не дозволяється перебування людей в ємності для матеріалів, що транспортуються пневмотранспортом, а також під час ліквідації зависання матеріалів у силосах і бункерах.
Під час роботи пневматичного розвантажувача пиловидних матеріалів підходити до його приймального пристрою ближче ніж на 1 м не
дозволяється.
Вільний простір навколо камери осаджування пневморозвантажувача повинен бути не менше ніж 0,8 м. У разі підвищення тиску в змішувальній камері розвантажувача всмоктувально-нагнітальної дії більше ніж на 0,14 МПа необхідно вимкнути електродвигун привода шнека та перекрити подачу стисненого повітря в камеру.
У приміщеннях компресорних установок не дозволяється розміщувати апаратуру та устаткування, технологічно та конструктивно не пов’язаних з компресорами. Розміщення компресорів у приміщеннях не дозволяється, якщо в суміжному приміщенні розташовані вибухонебезпечні та хімічні виробництва, що викликають корозію устаткування та шкідливо впливають на організм людини.
Загальні розміри приміщення компресорної повинні забезпечувати безпечне обслуговування та ремонт устаткування компресорної установки та окремих її вузлів, машин і апаратів.