При відкриванні, огляді і чищенні робочої камери обслуговувальний
персонал повинен користуватися рукавицями, окулярами і захисними масками.
До остаточного оч ищ ення робочої камери можна приступати тільки після припинення спалахів конденсату при чищенні внутрішніх елементів установки металевою щіткою.
Травління
Хімічне очищення деталей від окалини та іржі здійснюється шляхом травління металу в кислоті або розчині електроліту з наступним промиванням у гарячій і холодній воді.
Ділянки травління, як правило, повинні розміщуватися в окремих приміщеннях. Допускається установлення травильних ванн для хімічного та електролітичного травління в потоці термічного цеху.
Ванни для травління повинні бути обладнані місцевою вентиляцією у вигляді бортових відсмоктувачів, вентиляційних шаф та ін.
Приміщення ділянок травління повинні мати ефективну загальнообмінну механічну вентиляцію. Вентиляція повинна забезпечувати подачу припливного повітря (узимку - підігрітого) як у робочу зону на висоті 1,3-1,7 м від підлоги, так і у верхню зону приміщення.
При цьому роздачу припливного повітря слід організувати так, щоб робоча зона приміщення омивалася незабрудненим припливним повітрям.
Приплив повітря не повинен порушувати правильної роботи бортових відсмоктувачів, для чого припливні отвори повинні розташовуватися на відстані не менше ніж 0,5 м від ванн (по горизонталі), обладнаних бортовими відсмоктувачами. Розміщення припливних отворів над ваннами не допускається.
Травильні ванни, установлені в приямках, повинні виступати над рівнем підлоги на висоту 1,0 м.
У випадку меншої висоти устаткування повинно бути обгороджене бар'єром.
Ванни для електролітичного травлення повинні працювати на постійному струмі напругою до 12 В.
Операції завантаження деталей у травильні ванни і вивантаження їх повинні бути механізовані, щоб уникнути опіків кислотою.
При електролітичному травлінні ці операції повинні здійснюватися тільки при виключеному рубильнику.
Технологічна тара, яка застосовується для занурення виробів у травильну ванну, повинна систематично оглядатися та в разі несправності замінятися.
При великих обсягах травильних робіт травильні ділянки повинні бути обладнані установками для централізованої подачі кислоти.
Переливання кислоти повинно здійснюватися насосами або сифонами. Засмоктування кислоти в сифони повинно здійснюватися тільки спеціальними пристосуваннями.
Засмоктування кислоти ротом не дозволяється.
При переливанні кислоти з бутля повинні застосовуватися спеціальні пристосування для поступового нахилу бутля і насадки для запобігання розбризкуванню кислоти.
Перевезення ємностей з кислотою допускається тільки на спеціально обладнаних візках, а перенесення - на спеціальних носилках.
Розкриття ємностей з кислотою слід здійснювати поступово та обережно, тому що можливий викид пари і газів, які зібралися у верхній частині ємності.
При приготуванні розчинів сірчаної кислоти слід спочатку наливати воду, а потім сірчану кислоту. При приготуванні сумішей кислот слід до кислоти з меншою питомою вагою додавати кислоту з більшою питомою вагою. Останньою повинна наливатися сірчана кислота.
При травлінні металів у нагрітих кислотах температура останніх не повинна перевищувати для соляної кислоти 35C, для сірчаної кислоти - 6580 C.
Періодично в травильні ванни повинні вводитися спеціальні присадки - інгібітори, які зменшують виділення водню і небезпеку утворення вибухової суміші (гримучого газу).
Усі випадково пролиті на підлогу кислоти повинні бути негайно прибрані.
На ділянках травління в легкодоступних місцях повинні бути обладнані фонтанчики або інші пристрої, зручні для промивання рота, шкіри або очей при хімічному опіку їх кислотою.
Після промивання водою уражене місце необхідно злегка протерти ваткою, змоченою розчином питної соди.
Зміцнення металу методом конденсації речовини з іонним бомбардуванням (метод КІБ)
Для видалення шарів матеріалів, що випаровуються, зі стінок робочої камери та з елементів внутрішньокамерних пристроїв установки дифузійної металізації в тліючому розряді необхідно здійснювати профілактичне очищення робочої камери.
Очищення повинно здійснюватися з дотриманням вимог безпеки для термообробки у вакуумі (глава 14 цього розділу).
Знімні елементи внутрішньокамерних пристроїв установки в разі потреби повинні піддаватися хімічному травленню з метою видалення слідів осаджених плівок. Травильний розчин підбирається таким чином, щоб він травив плівки, але не впливав на матеріал елементів внутрішньокамерних пристроїв.
Після травлення елементи повинні бути промиті проточною гарячою і холодною водою та висушені в термостатах.
Випарники і навіски матеріалу, який випаровується, перед використанням їх в вакуумній установці дифузійної металізації в тліючому розряді повинні піддаватися очищенню. У процесі очищення випарники і навіски спочатку знежирюють, потім травлять у водних розчинах кислот і лугів, а перед використанням їх у технологічному процесі здійснюють відпал у вакуумі.
Очищені випарники зберігають у спирті, а перед використанням висушують на повітрі до повного висихання спирту.
Навіски матеріалу, який випаровується, зберігають у спирті або в ексикаторі з відпаленим силікагелем.
Цементація і нітроцементація в газових середовищах
При використанні газових карбюризаторів експлуатація печей повинна здійснюватися відповідно до вимог безпеки для печей, що працюють на газовому паливі (глава 5 розділу VII цих Правил).
Робочий простір печей газової цементації і нітроцементації повинен бути герметичним за рахунок пристрою клапанів з гідравлічним або пневматичним підйомом, герметизації дверцят і завантажувальних отворів.
При використанні газових і рідких карбюризаторів, які мають небезпечні і шкідливі властивості, слід здійснювати контроль роботи витяжних вентиляційних пристроїв і систем сигналізації відповідно до встановленого в організації порядку.
На електропечах необхідно періодично перевіряти стан сальників вентилятора, ущільнювальних азбестографітових прокладок на муфелі печі, піщаного затвора, що є місцем витоку газового карбюризатора з робочого простору печі.
При цементації рідкими карбюризаторами (гасом, триетаноламіном та ін.) слід постійно перевіряти герметичність печі, крапельниці,
газовідбірника. Для цього на газовідбірнику, установленому на кришці печі, необхідно встановлювати U -образний манометр, а всі технологічні процеси вести при надлишковому тиску 49,05 Па (5 мм водного стовпчика).
Щоб уникнути вибуху при проведенні процесів газової цементації і нітроцементації, подавання газового і рідкого карбюризатора, контрольованої атмосфери (зі змістом горючих газів більше 5%) та аміаку в робочий простір печей повинно здійснюватися при температурі в печі не нижче 750C.
Пуск контрольованої атмосфери вибухонебезпечного складу в електропечі, які мають вбудовані форкамери або камери охолодження, необхідно здійснювати при температурі в печі не нижче 750C з попередньою продувкою робочих камер інертним газом (азотом або аргоном).
Допускається здійснювати пуск контрольованої атмосфери в піч без використання інертних газів із застосуванням методу випалювання.
У цьому разі в інструкції з експлуатації устаткування повинні бути передбачені спеціальні прийоми роботи і вимоги безпеки.
Прилади автоматичного контролю режиму термообробки в печах газової цементації і нітроцементації повинні бути у вибухобезпечному виконанні.
Перед завантажувальними дверцятами печі для газової цементації і нітроцементації повинні бути встановлені пальники або інші спеціальні пристрої для спалювання газів, які виходять з печі при її завантаженні.
Спалювання газів слід вести під витяжним пристроєм над піччю при виході їх з відвідної труби.
На лінії відводу відпрацьованих газів з печей повинні встановлюватися гідравлічні затвори.
При виконанні технологічних процесів вакуумно-іонної цементації або нітроцементації подача технологічної газової атмосфери, рідкого або газового карбюризатора або аміаку у вакуумні печі також повинна здійснюватися після досягнення ступеня розрідження в робочих камерах не менше 665 Па (5 мм ртутного стовпчика).
Пуск контрольованої атмосфери, рідкого або газоподібного карбюризатора та аміаку в шахтні електропечі і електропечі з вбудованими форкамерами і гартівними баками (або охолоджувальними камерами) при цементації і нітроцементації, а також видалення пічної атмосфери при аварійних ситуаціях і зупинках печей слід здійснювати з урахуванням вимог пунктів 17-24 глави 1 цього розділу.
Спалювання газів, що відходять із шахтних печей, слід вести в пальнику газовідбірника. Спалювання газів, що виходять з печей, які мають форкамери та охолоджувальні камери, слід здійснювати біля вихідних прорізів печей, оснащених запальними пальниками і місцевими відсмоктувачами.
На робочих місцях у печей для газової цементації і нітроцементації повинні бути вивішені схеми газового розведення, а також інструкції з безпечної експлуатації печей.
При низькотемпературній газовій нітроцементації (карбонітруванні) повинні виконуватися також вимоги безпеки, що належать до газового азотування (глава 2 цього розділу).
Аміачні балони повинні розміщуватися під витяжним зонтом. При цьому повинні виконуватися вимоги пункту 11 розділу ІІІ цих Правил.
При газовій цементації і нітроцементації з нагріванням струмами підвищеної і високої частоти повинні виконуватися вимоги НПАОП 40.1-1.21-98 та ДСН 3.3.6.096-2002.
Цементація твердим карбюризатором
Ділянка підготовки твердого карбюризатора, якщо вона розташована поза потоком, повинна бути відділена від інших ділянок термічного цеху. Процеси приготування твердих карбюризаторів і очищення від пилу оброблених карбюризаторів повинні проводитися в окремому пожежобезпечному приміщенні, обладнаному загальнообмінною вентиляцією і місцевими відсмоктувачами від устаткування, що порошить. Приміщення і повітроводи від місцевих відсмоктувачів повинні очищуватися від пилу в міру їх забруднення.
Процеси підготовки і транспортування твердого карбюризатора повинні бути механізовані і здійснюватися в герметичних установках.
Електродвигуни, електроапаратура і вентилятори, установлені в приміщеннях підготовки твердих карбюризаторів, повинні бути у вибухобезпечному виконанні.
Вугільний порошок та інші хімікати, які застосовуються для цементації, повинні зберігатися в бункерах з дозувальним пристроєм, який ліквідує утворювання пилу при заповненні технологічної тари з деталями. Бункери для зберігання твердих карбюризаторів повинні бути укриті і підключені до аспіраційних систем.
Приміщення для приготування твердих карбюризаторів повинні бути обладнані стаціонарною вуглекислотною вогнегасильною установкою. Трубопроводи від балонів повинні забезпечувати подачу вуглекислого газу в бункери.
У приміщеннях підготовки твердого карбюризатора не дозволяється використання відкритого вогню і провадження робіт, здатних викликати іскроутворювання, про що повинні сповіщати попереджувальні написи, вивішені перед входом у приміщення та всередині нього.
Для здійснення цементації у твердому карбюризаторі деталі знежирюють і укладають у цементаційні ящики, які мають різні розміри і форму (круглі, квадратні, з отворами та ін.) і виготовлені зі сталі, чавуну або жароміцних сплавів. Цементацію проводять при температурі 930 - 980C. Розбирання ящиків після цементації слід здійснювати при температурі не вище 100C.
Завантаження ящиків у цементаційні печі, а також перевертання ящиків у печі і наступне вивантаження повинні бути механізовані.
ІХ. ВИМОГИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ
Для забезпечення працівників від дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів при існуючій технології та умовах робіт необхідне застосування засобів індивідуального захисту.
Основними засобами індивідуального захисту при процесах термічної обробки є: спеціальне взуття, спеціальний одяг, окуляри, респіратори.
При роботі з кислотами і лугами слід застосовувати захисні дерматологічні засоби для рук: плівкоутворювальні пасту, крем та рукавички.
Для захисту обличчя і очей від бризок розплавлених солей і енергії випромінювання необхідно застосовувати металеву сітку з осередками 0,8х0,8 мм, у якій на рівні очей вставлене органічне скло розміром 80х80 мм і завтовшки 3 мм, вигнуте по овалу обличчя.
Видача працівникам засобів індивідуального захисту здійснюється відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 № 170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.11.96 за № 667/1692 (НПАОП 0.00-4.26-96), та Типових норм безкоштовної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям наскрізних професій і посад усіх галузей народного господарства та окремих виробництв, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань, Президії Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 12.02.81 №47/П-2 (із змінами) (НПАОП 0.00-3.03-81).
Засоби індивідуального захисту, що застосовуються працівниками при термообробці металів, повинні задовольняти вимоги відповідних стандартів безпеки праці по конкретних видах захисту та цих Правил. Засоби індивідуального захисту повинні мати сертифікат виготовлювача. Класифікація і загальні вимоги до засобів захисту працівників наведені в ГОСТ 12.4.011-89.
Керівники ділянок повинні періодично інструктувати працівників щодо правильного застосування засобів індивідуального захисту і догляду за ними.
Адміністрація зобов'язана забезпечувати збереження, прання, сушіння, дезінфекцію, дегазацію, дезактивацію і ремонт виданих працівникам
спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.
Для заміни спецодягу, що здається працівниками в прання або ремонт, у організації повинен бути запас комплектів спецодягу.
На ділянках ціанування, свинцевих ванн і рідинного азотування термічного цеху слід вживати заходів, що унеможливлює винесення працівниками спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту за межі цеху і вихід працівників цих ділянок у спецодязі.
Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту працівників ділянок ціанування, рідинного азотування і свинцевих ванн повинні зберігатися окремо від засобів індивідуального захисту працівників інших ділянок термічних цехів.
В.І. Іванченко