територіях
Загальні положення та вимоги
Організація лісогосподарських, лісозаготівельних та лісотранспортних робіт на забрудненій радіонуклідами території повинна гарантувати неперевищення ліміту дози опромінення відповідно до вимог «Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97). Державні гігієнічні нормативи», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.07.97 № 208 та введених у дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 № 62 (далі — ДГН 6.6.1-6.5.001-98), унеможливлювати додаткове опромінення.
Під час ведення робіт на радіоактивно забруднених територіях слід керуватися вимогами ДГН 6.6.1-6.5.001-98 та цими Правилами.
Заходи радіаційної безпеки
У разі виконання робіт у зонах радіоактивного забруднення 2-5 та 5-15 Кі/км , крім первинного інструктажу, з усіма працівниками на об’єкті додатково повинен бути проведений цільовий інструктаж з радіаційної безпеки за видами робіт з обов’язковим зазначенням потреби використання необхідних засобів індивідуального захисту.
На територіях із щільністю радіоактивного забруднення 5-15 Кі/км не слід перевозити працівників на робочі об’єкти у відкритому автотранспорті. Перевезення працівників повинне здійснюватись в автобусах або на вкритому, спеціально пристосованому герметизованому автотранспорті з протипиловими повітряними фільтрами. Перед подаванням автотранспорту для перевезення працівників у салонах необхідно провести вологе прибирання. Слід уникати сухого прибирання.
В умовах інтенсивного пилоутворення необхідно використовувати респіратори і захисні окуляри та періодично не рідше одного разу на місяць здійснювати очищення та дезактивацію засобів індивідуального захисту з наступним контролем ефективності дезактивації.
Приймати їжу працівники повинні винятково у спеціально пристосованих місцях. Не слід облаштовувати такі місця у зоні радіоактивного забруднення з рівнем 5-15 Кі/км2. За умови роботи у зоні значного радіоактивного забруднення для приймання їжі працівники повинні бути вивезені у менш забруднену зону.
Привезення води та гарячого харчування повинне проводитись тільки у герметично закритій тарі, а інших продуктів харчування — упакованими у поліетиленові пакети. Не слід використовувати для пиття воду з відкритих водойм та джерел.
На територіях підприємств зі щільністю радіоактивного забруднення 5-15 Кі/км техніка, яка працювала у лісі, повинна проходити миття на спеціально облаштованих майданчиках дезактивації. Будівництво таких майданчиків дезактивації має проводитись подалі від колодязів питної води, річок, озер.
Обмивання та дезактивація техніки повинні проводитись у напрямку від менш забруднених частин до більш забруднених. Після дезактивації техніки слід провести контроль її радіоактивного забруднення.
Не рідше одного разу на тиждень необхідно проводити контроль поверхневого забруднення спецодягу та спецвзуття (приладами КРБ-1 або МКС-01). У разі перевищення після прання допустимих нормативів поверхневого забруднення одягу — такий одяг слід вилучити з користування та замінити новим.
Спеціальні вимоги безпеки при виконанні лісогосподарських робіт
Усі види робіт в умовах радіоактивного забруднення території взимку повинні виконуватись за наявності снігового покриву, а протягом вегетації — у вологу погоду.
Проходи (гони) лісогосподарської техніки на радіоактивно забрудненій території повинні виконуватись таким чином, щоб вітер був зустрічним або боковим. На сухих ґрунтах одночасну роботу кількох машин у гонах дозволяється виконувати тільки на великих площах, унеможливлюючи взаємний негативний вплив пилоутворення.
Під час підготовки ґрунту та посадки лісу слід використовувати техніку з герметизованими кабінами. Садіння лісу повинне проводитись з максимальним використанням лісосадильних автоматів. Використовувати лісосадильні машини потрібно при зволоженому ґрунті.
У разі роботи у лісах зони безумовного відселення з щільностями забруднення ґрунту більше 15 Кі/км (гасіння лісових пожеж, боротьба з шкідниками лісу та інше) на бригаду потрібно оформляти наряд-допуск за формою, наведеною в додатку 1. У ньому повинно бути визначено: місце проведення робіт, завдання, список працівників, бригадир, ланкові, тривалість робочого часу, заходи радіаційної безпеки, засоби індивідуального захисту, розрахункова середня доза опромінення.
Спостереження за пожежним станом забруднених територій слід здійснювати переважно з пожежних веж за допомогою телекамер (дистанційне) або патрулювання з гелікоптерів та літаків. У випадку наземного патрулювання маршрути слід прокладати з урахуванням радіаційної обстановки. Гасіння низових лісових та торфових пожеж необхідно починати з тилу з подальшим переходом до флангових та фронтальної ділянок пожежі.
Під час звалювання лісу, після зрізування дерева та його падіння наступні роботи (обрубування гілок, розкряжування стовбура тощо) слід проводити після того, як осяде пил.
У разі проведення лісосічних робіт у зоні зі щільністю радіоактивного забруднення 5-15 Кі/км потрібно запобігати трелюванню дерев з кронами. Під час очищення лісосік порубні рештки слід збирати в купи для перегнивання, складати на волоки чи технологічні коридори.
Під час заготівлі живиці працівники повинні бути забезпечені роботодавцем респіраторами та захисними окулярами, використовувати їх.
Загальні вимоги до технологічних процесів на основних роботах у
лісовому комплексі
Технологічні процеси повинні відповідати вимогам ДСТУ 3273-95 «Безпечність виробничих підприємств. Загальні положення та вимоги», ГОСТ 12.3.002-75 «Процессы производственные. Общие требования безопасности» (далі — ГОСТ 12.3.00275), ГОСТ 12.3.009-76, не мати прихованих небезпек.
Використання у виробництві шкідливих речовин дозволяється після їх державної регламентації та державної реєстрації відповідно до вимог Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.95 № 420.
Перед переїздом робочих машин, тракторів і агрегатів через штучні споруди необхідно за допомогою дорожнього знака перевірити відповідність дозволеної вантажопідіймальності споруди масі агрегату, що переміщується, та візуально впевнитися у справності штучної споруди.
Зупиняти транспортні засоби слід у місцях, які є зручними для безпечного виходу та входження в їх кабіну тракториста (машиніста, оператора).
При виявленні на робочому об’єкті вибухонебезпечних предметів (снарядів, бомб, мін тощо) усі роботи слід негайно припинити, межі ділянки позначити знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 з написом «Обережно! Небезпечність вибуху», організувати охорону та передати повідомлення в органи МНС.
Роботи в цехах, на нижніх та проміжних лісоскладах, а також у лісі повинні виконуватись відповідно до затверджених карт технологічного процесу, а за необхідності згідно з іншою проектно-технологічною документацією, яка затверджується у встановленому порядку (положеннями, проектами організації робіт, типовими технологічними процесами, технологічними регламентами, технологічними інструкціями тощо), зміст яких не повинен суперечити нормативно-правовим актам з охорони праці.
Картами технологічного процесу необхідно завершувати доведення до відома бригад (ланок) і окремих працівників вимог з охорони праці, які відсутні в експлуатаційній документації на технічні засоби і в повній мірі не можуть бути включені в акти з охорони праці підприємства. Зміст карти технологічного процесу повинен відповідати вимогам ГОСТ 3.1120-83 «ЕСТД. Общие правила отражения требований безопасности труда в технологической документации» з доповненнями, які необхідні для регламентації безпечного ведення окремих видів робіт, враховувати особливості робочого об’єкта, виділених бригаді знарядь праці, прийнятої технології робіт, рівня повноти врахування вимог безпеки праці в інструкції з охорони праці та в інших документах для бригади. Під час їх розроблення максимум необхідної інформації слід подавати графічно та в табличній формі.
Нормативно-правові акти з охорони праці, що діють на підприємстві, та технологічні документи, які бригада або ланка повинні виконувати в доповнення до вимог карти технологічного процесу, в карті необхідно називати в розділі «Особливі вказівки».
Під час роботи в зонах охорони слід керуватися:
а) електричних мереж — Правилами охорони електричних мереж, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.97 № 209;
б) магістральних трубопроводів — Правилами охорони магістральних трубопроводів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1747.
Організаційне та технологічне керівництво роботами в лісі та на лісоскладах повинні здійснювати майстер або інший працівник, які успішно пройшли перевірку знань з безпечного ведення конкретних робіт. У розпорядженні керівника робіт повинно бути таке число бригад (ланок), роботу яких він спроможний щозмінно організувати та проконтролювати.
Відпочинок, переходи та переїзди (за винятком агрегатних лісових машин з укріпленими кабінами) повинні виконуватись в обхід небезпечних територій.
Сідати (лягати) для відпочинку працівникам слід у побутових приміщеннях, а в лісі, як виняток, відпочинок сидячи дозволяється в місцях, які добре видні з кабін технічних засобів, що рухаються на робочому об’єкті, але не на шляху їх руху.
Вимоги безпеки на лісокультурних роботах
Загальні вимоги
Лісокультурні роботи слід організовувати і виконувати відповідно до карти технологічного процесу, яка розробляється і затверджується у встановленому
роботодавцем порядку та з виконанням вимог пункту 6.7 цих Правил. У карту
технологічного процесу включаються технологічна схема об’єкта, порядок та спосіб
виконання робіт, особливі вказівки. Під час розроблення карти технологічного процесу слід керуватися цими Правилами, а для робіт на схилах — також вимогами «Типовой инструкции по охране труда при проведении лесокультурных работ на склонах», затвердженої заступником Голови Державного комітету лісового господарства СРСР від 28.12.87 (НАОП 3.0.00-5.02-87).
На стежках та дорогах, що перетинають ділянки, де виконуються лісокультурні роботи, мають встановлюватись заборонні знаки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76, які забороняють прохід та проїзд стороннім особам (технічним засобам).
Лісокультурні землі необхідно заздалегідь обстежити. Небезпечні місця (крутояри, урвища, ями тощо) та виділені місця для відпочинку необхідно позначати
попереджувальними знаками. Перед виконанням механізованих робіт на схилах знаки безпеки повинні встановлюватись також коло підгір’я.
Працівники на лісокультурних роботах повинні бути забезпечені роботодавцем питною водою, аптечками для надання швидкої допомоги та засобами індивідуального захисту. На період проведення робіт декількома працівниками один із них має призначатися старшим.
Лісокультурні роботи необхідно проводити за швидкості вітру не більше 11 м/с, у гірських та горбистих умовах — не більше 8,5 м/с. Вони мають припинятися в період грози, злив та при видимості менше 50 м, з настанням сутінок і в нічні години.
На період роботи лісогосподарських машин необхідно забезпечити:
відсутність працівників на навісних знаряддях і поруч з ними при підійманні,
опусканні та розворотах машини;
розвертання машин у місцях, де немає перешкод;
рух машини під час подолання перешкод тільки на першій передачі швидкості, переїзд через повалені дерева під прямим кутом, через невеликі заглиблення під кутом 15° — 20° до осі руху агрегата;
спорудження стійких настилів для переїзду через перезволожені ділянки, рови і канави;
переведення навісного (начіпного) устаткування в транспортне положення з додатковою фіксацією його під час переїзду з однієї ділянки на іншу, подолання перешкод і розвертання машини;
очищення робочих органів від рослинних залишків та землі спеціальними очисниками після зупинки машини.
Лісогосподарські машини повинні агрегатуватися тільки з тими тракторами, які визначені підприємством-виробником і названі в інструкціях з їх експлуатації.
Під час роботи машинно-тракторних агрегатів повинна забезпечуватись безпека обслуговуючого персоналу.
Під час проведення лісокультурних робіт дозволяється перебувати в кабіні трактора лише одній особі — трактористу.
При заглибленому знарядді дозволяється повертати машину на кут відповідно до експлуатаційної документації, але не більше ніж на 20°.
Перед регулюванням та заміною навісного і причіпного устаткування необхідно встановити трактор на рівній площадці, устаткування опустити на землю, вимкнути двигун та унеможливити самовільний рух трактора і устаткування.
Перед переїздом через мости, гатки, греблі та інші споруди, стан яких не попереджено дорожніми знаками, необхідно візуально впевнитися щодо їх справності.
Лісокультурні роботи з використанням пестицидів повинні проводитись відповідно до вимог безпеки, наведених у розділі 8 цих Правил.
Збір лісового насіння, шишок та плодів. Перероблення лісонасіннєвої сировини
Збирати насіння, шишки і плоди (далі — насіння і плоди) із ростучих дерев з підійманням у крону на висоту понад 2 м дозволяється лише особам чоловічої статі, які досягли 18 років.
Збирати насіння дозволяється ланками з 2 працівників, які працюють у межах видимості одна від одної. Один у ланці має призначатися старшим.
Для збирання насіння і плодів із ростучих дерев працівники повинні бути забезпечені роботодавцем: драбинами, стрем’янками, механізованими підйомниками, лазами тощо. Перед початком збирання плодів і насіння із ростучих дерев необхідно впевнитися в їх стійкості. Під час роботи не слід перебувати в кроні дерева.
Переносні драбини і стрем’янки мають відповідати вимогам ДНАОП 1.1.10
01, мати інвентарні номери. Переносні драбини і стрем’янки повинні мати пристрій, який унеможливлює їх зрушення і перекидання під час роботи.
Не слід підкладати під нижні кінці драбин і стрем’янок каміння, дошки, гілки, сучки та інші предмети для надання стійкості. Працювати на драбині дозволяється лише одному працівнику.
Збирати насіння з дерев вище 5 м необхідно за допомогою гідромеханічних підйомників, виконуючи вимоги НПАОП 0.00-1.36-03, або спеціальних лазів відповідно до вимог інструкції щодо їх експлуатації. Перед переїздом агрегату з підіймальним пристроєм оператор повинен упевнитись у відсутності в люльках працівників і подати звуковий сигнал. Лази дозволяється використовувати тільки після їх випробовування у встановленому законодавством порядку та перевірки відповідності їх призначення фактичним умовам роботи.
Працівників, зайнятих збиранням насіння з ростучих дерев, слід забезпечувати запобіжними ременями, захисними касками і окулярами, а також справним інструментом.
Роботи слід організовувати так, щоб унеможливлювалось збирання насіння і
плодів:
з небезпечних та підпиляних дерев;
із ростучих дерев під час дощу та після нього, доки не просохнуть стовбур і гілки, під час обледеніння стовбурів, при снігопаді, грозі, тумані, швидкості вітру понад 6,5 м/с;
у небезпечній зоні звалювання дерев;
з повалених дерев, що розташовані вздовж схилу крутістю понад 20° і впоперек схилу крутістю понад 15°, без попередньої перевірки їх стійкості і надійного кріплення до здорових пнів або ростучих дерев;
ближче 50 м від пачки, яку скидають з щита трактора, на схилах — ближче 60 м;
одночасно з обрубуванням сучків;
у зоні навантажувальних робіт.
Конструкція і устаткування шишкосушарні повинні відповідати вимогам нормативних документів з охорони праці та пожежної безпеки.
У приміщеннях шишкосушарень, де навантажуються шишки, температура повітря не повинна перевищувати 28° C. Приміщення, де обезкрилюється насіння, обладнується вентиляцією.
Драбини, балкони, галереї шишкосушарні повинні мати загорожі висотою 1 м з бортами знизу висотою не менше 10 см. Висота горищного приміщення в місцях засипання шишок у барабан і на решітку (через люк) повинна бути не менше 2,3 м. Люки повинні бути огороджені, а подання шишок на горищне приміщення — механізоване.
Ручка обертання барабана з ручним приводом повинна мати храпове колесо з фіксатором. Решітки і барабани повинні бути виготовлені так, щоб на них не виступали гострі кінці металевої сітки.
До перероблення лісонасіннєвої сировини в шишкосушарнях допускаються особи, які досягли 18 років.
Тривалість перебування працівника в сушильній камері під час роботи (контроль, відчинення і зачинення кришок барабана тощо) не повинна перевищувати 5 хвилин у кожному окремому випадку.
Роботи, пов’язані з тривалим перебуванням працівника в сушильній камері (прибирання насіння, ремонт тощо), повинні здійснюватися тільки після зниження температури в ній до +28° та повної зупинки устаткування і знятій електричній напрузі. На пульті управління при цьому необхідно вивісити табличку з написом: «Не вмикати — працюють люди». Для забезпечення безпеки при вході до камери біля її воріт повинен перебувати черговий, призначений з обслуговуючої бригади.
У шишкосушарні, що не має ізольованої сушильної камери, проводити будь-які ремонтні роботи слід після закінчення сушіння.
У сушильній камері повинно бути низьковольтне освітлення (12-42 В), яке вмикається ззовні камери. Дверці камери необхідно обладнати запорами, що відкриватимуться як ззовні, так і зсередини камери.
Димохід вогнедіючої шишкосушарні повинен очищатися від продуктів згорання не рідше одного разу на рік.
Не слід використовувати для підпалювання печі легкозаймисті рідини, оскільки це може призвести до швидкого переміщення вогню у бік працівника.
Пересувні шишкосушарні повинні встановлюватися на відстані не менше 50 м від будівель.
Стаціонарні і пересувні шишкосушарні слід обладнувати блискавковідводами і необхідними засобами пожежогасіння, а працівники повинні бути ознайомлені з правилами пожежної безпеки.
Процеси обезкрилювання, очищення і сортування насіння, яке має крилатки, слід механізувати.
Оператор, який обслуговує електрошишкосушарню, повинен мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче другої.
У шишкосушарні повинні бути умивальник, мило, рушник, аптечка першої допомоги, бачок з питною водою.
Розчищення земельних ділянок
Перед початком роботи машин необхідно розчистити ділянку від каміння, небезпечних дерев та дерев, діаметр яких на лінії зрізу перевищує 20 см.
Під час механізованого розчищення ділянки необхідно:
працювати за наявності справних захисних огороджень, передбачених конструкціями тракторів і лісогосподарських машин;
працювати із справним іскрогасником;
під час навішування робочого органу перебувати з боку робочого органу і трактора, а не між ними;
не залишати на розчищених смугах пні, небезпечні для роботи машин на послідуючих лісокультурних роботах.
Якщо на одній ділянці працюють два мотокущорізи, відстань між ними повинна бути не менше 60 м, а працівники, які прибирають зрізані дерева і чагарник, повинні перебувати на відстані не ближче 30 м від працюючого кущоріза.
Розчищення ділянки від чагарників, які похилені і викривлені, необхідно розпочинати з боку, протилежного їх нахилу.
Не слід працювати мотокущорізом після злив до повного просихання ґрунту, а також на заболочених ділянках. На слабких ґрунтах (осушених болотах, перезволожених ґрунтах) робота машин дозволяється після літнього просихання або зимового замерзання ґрунту.
Корчування пнів має організовуватись і виконуватись відповідно до вимог розділу 17 цих Правил.
Обробіток ґрунту
До початку робіт з обробітку ґрунту на зрубах проходи для агрегатів (коней) повинні бути зачищені від порубкових залишків відповідно до вимог Правил рубок головного користування в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.95 № 559 (далі — Правила рубок головного користування в лісах України).
На ділянках з кількістю пнів понад 600 штук на 1 га проводити обробіток ґрунту плугом дозволяється після попереднього розкорчування проходів, а дисковими культиваторами і фрезами — після попереднього пониження пнів у проходах.
Обробіток ґрунту на нерозкорчованих зрубах необхідно здійснювати тракторами, обладнаними навісною системою. Обертові частини механізмів фрез та ротаційних культиваторів, що використовуються під час обробітку ґрунту, повинні бути надійно захищені від можливих пошкоджень ззовні.
Під час роботи працівники зобов’язані:
перебувати на безпечній відстані від працюючої фрези, встановленій технологічною документацією, але не ближче 15 м;
працювати з захищеними обертовими частинами механізмів (фрез, ротаційних культиваторів);
переносити ручні моторозпушники з одного місця на інше з виключеними робочими органами;