НПАОП 01.2-1.11-12Правила охорони праці у тваринництві. конярство

Державними санітарними нормами та правилами при роботі з джерелами електромагнітних полів, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524 (ДСанПіН 3.3.6.096-2002).

    1. Забороняється поєднання мереж господарсько-питних водопроводів із мережею водопроводів, що подають воду для технологічних потреб.

    2. Робочі місця, на яких унаслідок відмови приладів штучного освітлення може створюватися небезпека, повинні мати системи аварійного освітлення, що автоматично вмикаються при вимкненні струму у загальній електромережі.

    3. Експлуатація освітлювального обладнання повинна проводитися відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.

    4. Системи місцевої й загальнообмінної вентиляції повинні бути роздільними.

    5. Розміщення вентиляційних систем повинно забезпечувати зручну їх експлуатацію. Система вентиляції не повинна створювати на робочих місцях шум, який перевищує граничнодопустимий рівень, спричиняти переохолодження або перегрівання працівників.

    6. Підходи до робочих місць не повинні захаращуватися кормами, інвентарем і сторонніми предметами.

    7. Водопровідні й паропровідні труби та інші подібні комунікації, розміщені над робочою зоною і над проходами, повинні обладнуватися конденсатовідводами.

  1. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

  1. Загальні вимоги

    1. Роботодавець повинен мати допуск (посвідчення) на право роботи з пестицидами і агрохімікатами та організувати їх державну реєстрацію у порядку, встановленому Законом України «Про пестициди і агрохімікати».

    2. Технологічні процеси повинні організовуватися з дотриманням ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76 «ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования», ГОСТ 12.3.002-75 «ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности».

    3. Усі роботи, пов'язані із завантаженням та транспортуванням коней, необхідно виконувати з дотриманням вимог Правил транспортування тварин, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1402, та Правил перевезення тварин, птиці та інших вантажів, які підлягають державному ветеринарно-санітарному контролю, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09 грудня 2002 року № 873, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 року за № 1032/7320.

  2. Вимоги щодо безпеки під час догляду за кіньми

    1. Під час виведення коня із денника або заведення до нього необхідно, щоб приміщення було освітлене, двері повністю відчинені, а двері суміжних денників зачинені. Працівникам стояти у цей час у дверях або біля них забороняється.

    2. Забороняється вести жеребця за кобилою. Кобил і жеребців виводити із приміщення та заводити у приміщення слід з певним інтервалом у часі.

    3. Забороняється зустрічна проводка коней у вузьких коридорах та дверях.

    4. Під час заведення коня у денник вуздечку й повід знімають тільки після того, коли кінь буде повністю заведений у денник і повернутий головою до дверей. Після заведення коня денник слід закривати на запірний пристрій.

    5. Під час проводки коня працівник повинен іти ліворуч, нарівні з плечем коня, тримаючи повід у правій руці поблизу голови коня, а в лівій руці - кінець повода. Забороняється намотувати повід на руку.

    6. Під час проводки групи коней дистанція між кіньми повинна бути не менше 5 м.

    7. Під час годування жеребця, норовистого коня або коня, що кусається, корми роздають з боку проходу (не заходячи у стійло або денник), дотримуючись безпечної дистанції.

    8. Перед посадкою в сідло вершник повинен загнуздати коня, перевірити правильність сідлання, міцність підпруг і путлищ. Посадка вершника на коня у стайні й виїзд із неї верхом, а також в'їзд вершника у стайню забороняються.

    9. На конях, які сильно тягнуть або закидають голову назад, слід їздити з мартингалом.

    10. Під час руху на будь-якому алюрі вершник повинен тримати стійку посадку, не розпускати повіддя і не втрачати керування конем. Не допускаються до роботи під сідлом сліпі коні.

    11. Їзда в сідлі допускається тільки у взутті з невисоким каблуком (підбором), який щільно прилягає до підошви. Взуття повинно вільно входити у стремено. Забороняється їздити в сідлі без взуття і засовувати ноги у путлиці.

    12. Табун коней до водопою слід підганяти повільно, кроком, розбиваючи при цьому табун на невеликі групи.

    13. Напування коней з відкритих водойм повинні проводити тільки ті працівники, які вміють плавати.

    14. Пересувні напувалки на місці водопою повинні бути поставлені на гальма.

    15. У місцях розміщення табунів потрібно мати спеціальні бази (загони), обладнані розколами.

    16. Забороняється обслуговування табуна на неосідланих конях.

    17. Сідло для табунника повинно мати дві підпруги і трок, а в умовах гірської місцевості, крім цього, - нагрудник та підхвістя.

    18. Розбивання табунів та відокремлення окремих коней потрібно проводити в місцях, що не мають ям, вибоїн, ярів та інших перешкод, спокійно, без зайвого гоніння, рухаючись усередині табуна кроком.

    19. Забороняється здійснювати розбивання табуна під час ожеледиці та

дощу.

    1. Під час обтяжки й заїздки табунного (неоповодженого) коня спочатку привчають до проходження через розкол, до ловлі арканом та ходіння за поводом.

Добре оповоджених і привчених до сідла коней об'їжджають у місцях, віддалених від будівель, які знаходяться на віддалі від будь-яких перешкод (ярів, вибоїн, парканів тощо) та проїжджих доріг.

    1. Косяки, у яких є неспокійні, злобливі жеребці, потрібно доручати досвідченим працівникам (табунникам).

  1. Вимоги щодо безпеки під час доїння кобил

    1. Доїння кобил необхідно проводити тільки після того, як вони будуть зафіксовані методом обтяжки.

    2. Під час приручення до доїння та під час доїння кобил забороняються окрики та дії, що можуть завдати болю.

    3. Кобил вручну доять з лівого боку і починають доїння, коли тварина обпирається на ліву задню ногу і виключається можливість нанесення несподіваного удару цією ногою.

    4. Під час ручного доїння у неспокійних і норовистих кобил для запобігання несподіваному удару фіксують передню ліву й задню праву ноги.

    5. Під час машинного доїння кобил необхідно доїти у станках, які захищають працівників від травмування тваринами.

  2. Вимоги щодо безпеки під час догляду за жеребцями-плідниками

    1. Жеребців-плідників слід утримувати в окремих денниках.

    2. Неспокійних жеребців слід утримувати в денниках, розміщених в одному кінці стайні, ближче до виходу. Чистити й виводити таких жеребців потрібно окремо, коли решта коней перебувають у денниках, а коридор стайні вільний.

    3. З метою недопущення дратування жеребців працівникам забороняється виконувати роботи в стані алкогольного сп’яніння, забороняється виконувати роботу без застосування ЗІЗ, курити й використовувати ароматичні речовини на робочому місці.

    4. Для кожного жеребця - плідника повинен бути передбачений комплект міцних лейц з карабінами і вуздечками, з міцними вудилами, поводами, недоуздком з підборідним кільцем.

    5. Для виведення жеребців слід застосовувати вуздечки. Норовистих жеребців виводять у вуздечці на вивідних лейцях довжиною не менше 2,5 м. Жеребців на лейцях повинні виводити не менше двох працівників.

    6. Працівникам забороняється стояти на шляху переміщення жеребців.

    7. Приміщення, проходи, денники або інші ділянки, де утримуються жеребці, повинні бути освітлені.

    8. Під час узяття сперми не можна завдавати жеребцеві болю різкими рухами вагіни вбік, не можна знімати її зі статевого члена після еякуляції доти, поки він передніми ногами не стане на підлогу. Поводження з тваринами повинно бути спокійним, упевненим, але не грубим. Не дозволяються різкі і сильні окрики, забороняється бити й дратувати жеребця.

  3. Вимоги щодо безпеки під час осіменіння кобил, зберігання та транспортування сперми

    1. Штучне осіменіння і ректальне дослідження на жеребність кобил необхідно проводити у станку, який захищає працівника від можливого удару. Станок повинен бути обладнаний пристроями для надійної фіксації кобил.

    2. До природного парування дозволяються тільки оповоджені кобили. Під час парування на кобилі повинна бути надіта парувальна шлея.

    3. Жеребців - пробників на пробу й жеребців-плідників на парування слід виводити вдвох на лейцях не коротше ніж 5 м.

    4. Під час роботи з посудинами Дьюара необхідно дотримуватися вимог Правил охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 20 квітня 1999 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 11 жовтня 1999 року за № 695/3988 (НПАОП 85.20-1.03-99), та таких вимог:

посудини забороняється встановлювати ближче 1 м від нагрівальних приладів;

забороняється падіння посудин;

горловини посудин повинні бути постійно закриті тільки кришкою, що входить до комплекту посудини;

забороняється видаляти збагачену киснем рідину з посудини шляхом випаровування;

забороняється заливати в посудини рідкий азот з домішками повітря і рідкого кисню.

    1. Приміщення, де проводиться робота з рідким азотом, повинно бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією.

    2. Для витягування з посудини Дьюара замороженої сперми потрібно користуватися попередньо охолодженим металевим корнцангом або великим пінцетом, кінці якого повинні бути щільно обтягнуті поліетиленовою або гумовою трубкою необхідного діаметра. Інструмент попередньо охолоджують у рідкому азоті.

    3. Під час розморожування сперми у скляних ампулах потрібно працювати із застосуванням відповідних ЗІЗ.

    4. Заливати рідкий азот у посудину Дьюара (якщо температура в ній не відповідає температурі навколишнього середовища) потрібно повільно. Якщо азот заливають через гнучкий шланг, тиск у транспортному резервуарі не повинен бути більше 0,05 мПа (0,5 атм.). При цьому кінець гнучкого шланга повинен бути опущений до дна. Забороняється викидання кінця шланга з горловини посудини.

    5. Заправку посудин рідким азотом забороняється проводити одному працівникові.

    6. Під час перших післяродових відвідин кобили необхідно дотримуватися особливої обережності, такої, як під час обслуговування неспокійних коней.

    7. Під час надання післяродової допомоги кобилу необхідно тримати за недоуздок.

  1. Вимоги щодо безпеки під час догляду за тваринами, хворими на заразні хвороби

    1. Догляд за кіньми, хворими на заразні хвороби, дозволяється тільки працівникам, призначеним наказом по підприємству.

    2. Забороняється вхід стороннім особам на територію ізолятора, де утримуються хворі коні.

    3. У випадку примусового забою коней розтин трупів тварин повинен проводитися ветеринарними спеціалістами у спеціальному одязі відповідно до вимог Правил охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 20 квітня 1999 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 11 жовтня 1999 року за № 695/3988 (НПАОП 85.20-1.03-99).

  2. Вимоги щодо безпеки під час проведення ветеринарно-санітарних заходів, ветеринарної обробки й чищення коней

    1. Перед проведенням вологої дезінфекції приміщення потрібно відключити від джерел електричної енергії і звільнити від кормів та коней.

    2. Під час вибору дезінфектанту необхідно враховувати його дію на працівників і тварин.

    3. Під час проведення дезінфекції необхідно обов’язково забезпечувати працівників відповідними ЗІЗ органів дихання.

    4. Пестициди необхідно застосовувати з дотриманням вимог Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 03 серпня 1998 року № 1 (ДСП

8.8.1.2.001-98).

    1. У передроскольну лійку заганяють не більше 5 коней, перебування в ній працівників забороняється.

    2. Повалення коней необхідно здійснювати тільки на рівному, вільному від різних сторонніх предметів, просторому місці. У поваленні повинні брати участь не менше чотирьох працівників, які ознайомлені з прийомами повалення.

    3. Чищення коней потрібно проводити на прив’язі, а норовистих - обов'язково на розв’язках. При чищенні конюх повинен стояти збоку від коня впівоберта до нього, слідкуючи за його поведінкою. Скребницю допускається використовувати лише для чищення щітки. Під час чищення забороняється застосування больових прийомів.

    4. Обробку спокійних дорослих коней допускається проводити в недоуздках.

Дорослих, оповоджених, привчених до тренінгу, але не зовсім смирних коней перед обробкою необхідно зафіксувати (накладанням закрутки на верхню губу або вухо, підняттям передньої ноги). Обробку неоповоджених або злобних коней потрібно проводити тільки в розколі або у станку.

  1. Вимоги щодо безпеки під час підковування та таврування коней

    1. Розчищення копит і підковування коней потрібно проводити у станку для підковування у просторому і світлому приміщенні.

У разі відсутності станка копита дорослих коней забороняється розчищати на розв’язках.

    1. Під час роботи з конем (підковування, розчищення копит, повалення) з використанням мотузок забороняється застосування мертвих вузлів.

    2. Таврування коня необхідно проводити у фіксаційному станку.

    3. Під час таврування гарячим способом довжина держака тавра повинна бути не менше 50 см. Руки працівника повинні бути захищені відповідними ЗІЗ.

    4. Під час таврування коней із використанням рідкого азоту працівник зобов'язаний користуватися відповідними ЗІЗ для обличчя.

  1. Вимоги щодо безпеки під час перегону коней

    1. Під час перегону коней необхідно дотримуватися вимог Правил дорожнього руху.

    2. Для перегону коней через річки та інші водні перешкоди брід потрібно вибирати неглибокий, з рівним дном, без коренів, корчів та великого каміння.

    3. Через залізничні колії тварин потрібно переганяти у спеціально визначених місцях. В умовах туману, дощу або в темну пору доби тварин необхідно переводити на поводах не більше двох коней на кожного працівника.

    4. Гін неспокійних коней парувального віку дозволяється тільки під сідлом або за підводою, обладнаною пряслами.

  2. Вимоги щодо безпеки під час прибирання та видалення гною

    1. Під час роботи з мобільними механізмами для прибирання гною необхідно дотримуватися таких вимог:

прибирання гною у приміщеннях із безприв’язним утриманням коней необхідно проводити у відсутності тварин;

під час прибирання гною швидкість руху бульдозера повинна забезпечувати безпеку працівників і тварин.

    1. Під час роботи зі стаціонарними механізмами для прибирання гною необхідно дотримуватися таких вимог:

роботи, пов’язані з технічним обслуговуванням і усуненням несправностей машин і устаткування, повинні проводитися після вимкнення двигуна і повної зупинки робочих частин (деталей);

скребкові, стрічкові транспортери й люки для скидання гною повинні бути закриті захисними решітками;

під час роботи транспортера забороняється впускати у приміщення або випускати з нього тварин;

горизонтальний транспортер дозволяється вмикати після пуску похилого транспортера. Узимку перед пуском слід переконатися, що шкребки похилого транспортера не примерзли до жолоба. Для зменшення примерзання похилий транспортер повинен працювати не менше 5 хвилин після вимкнення горизонтального транспортера;

регулювальні й ремонтні роботи, натяг ланцюга, а також змащення поворотних зірочок потрібно виконувати після повної зупинки транспортера й вивішування біля пускових відповідних попереджувальних знаків;

забороняється проводити натяг ланцюга прокручуванням вала електродвигуна.

    1. Під час завантаження гною у транспортні засоби тракторним навантажувачем необхідно дотримуватися таких вимог:

перед початком роботи машиніст навантажувача повинен подати попереджувальний звуковий сигнал;

щоб уникнути перекидання тракторного агрегату під час навантаження та вивантаження гною з естакад тракторист повинен стежити, щоб ніж бульдозера не висувався за край естакади, який повинен бути позначений тросом або мотузкою;

забороняється робота навантажувача на схилах, на яких неможливо виставити його у вертикальне положення домкратами;

під час вивантаження гною з гноєсховища ковшовим або грейферним навантажувачем забороняється утворення козирків у місцях навантаження та вивантаження.

    1. Під час роботи на грейферних кранах-навантажувачах потрібно дотримуватись вимог НПАОП 0.00-1.01-07.

  1. Вимоги щодо безпеки під час приготування, транспортування

та роздавання кормів

    1. Подачу продуктів у подрібнювач необхідно здійснювати тільки після виведення його ротора у робочий режим.

    2. Для проштовхування корму у подрібнювачах допускається застосовувати дерев’яні проштовхувачі.

Рукоятка проштовхувача повинна мати обмежувач входу у приймальну горловину, а довжина проштовхувальної частини повинна бути менше глибини приймальної горловини.

    1. Під час переробки кормів із виділенням пилу необхідно передбачати герметизацію всіх джерел пилоутворення та їхню аспірацію. Аспіраційні мережі повинні вмикатися за 30 сек. до ввімкнення технологічних ліній і вимикатися через 2-3 хвилини після зупинки ліній.

    2. Під час вільного падіння подрібненого корму з направляючих жолобів або транспортерних стрічок потрібно використовувати пристрої, які виключають пилоутворення й розкидання продукту (спускні рукави, фартухи тощо).

    3. Очищати від забивання робочі органи обладнання допускається тільки при відімкненому і повністю зупиненому обладнанні із застосуванням попереджувальних знаків безпеки.

    4. Під час завантаження подрібнювачів забороняється потрапляння до них сторонніх предметів.

    5. Забороняється перебування працівників на платформі працюючого живильника та в зоні викидання подрібненої маси. Перебування працівників у ямах і траншеях допускається тільки під час установлення на подрібнювачах дефлектора і напрямного рукава.

    6. Рідкі компоненти кормів необхідно вносити за допомогою шлюзових затворів або дозаторів, що запобігають їх розбризкуванню.

    7. Робота з компонентами, що мають різкий неприємний запах (білкові, мінеральні, лікарські добавки), повинна проводитися при працюючій системі аспірації або місцевій вентиляції.

    8. Під час навантаження сипучих кормів у транспортний засіб працівникам забороняється перебувати в його кузові.

    9. Розбирання скирт, буртів, траншей та інших складів кормів висотою понад 2 м слід проводити вертикальними шарами, починаючи з верхньої частини і з початку скирти, бурта, траншеї.

    10. Під час транспортування кормів колісними тракторами передні і задні колеса трактора потрібно встановити на максимальнуширину колії, а в ожеледицю і у важкопрохідних місцях на ведучі колеса необхідно надіти ланцюги проти ковзання.

    11. Завантаження кормороздавача силосом (із силосних ям, траншей) потрібно проводити за допомогою справних силосних транспортерів, грейферних навантажувачів.

    12. Для роз’єднання і з’єднання тягових ланцюгів кормороздавача потрібно застосовувати пристрої, які виключають зривання і викидання інструменту під час ремонту.

    13. Роздавати корми вручну із тракторного причепа, саней, возів можна тільки при повній їх зупинці.

    14. Під час роздавання кормів за допомогою ручних візків забороняється перевантаження їх вище кромки бортів.

В.І. Теличко


Завантажити