НПАОП 01.2-1.11-12Правила охорони праці у тваринництві. конярство

Про затвердження Правил охорони праці у тваринництві. Конярство

Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці», підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 402, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці у тваринництві. Конярство, що додаються.

2. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.) у встановленому порядку:

   1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

   2. Внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

3. З набранням чинності цим наказом уважати такими, що не застосовуються на території України, Правила безпеки при утриманні, тренінзі та випробуванні племінних коней на іподромах, затверджені Міністерством сільського господарства СРСР 24 вересня 1951 року (НПАОП 01.2-1.02-51).

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Міністр

   
   Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

В. Балог

а ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МНС України

26 листопада 2012 року № 1350

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ У ТВАРИННИЦТВІ. КОНЯРСТВО

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які здійснюють діяльність з розведення коней.

2. Ці Правила встановлюють вимоги до охорони праці під час вирощування та розведення коней та є обов'язковими для виконання працівниками та роботодавцями.

ІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1. Роботодавець повинен забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці відповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом МНС України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (НПАОП 0.00-7.11-12).

2. Роботодавець повинен створити службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці України від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

3. Роботодавець повинен організувати опрацювання і затвердження нормативних актів про охорону праці відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

4. Роботодавець повинен розробити інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

5. Роботодавець повинен організовувати навчання і перевірку знань працівників з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

Під час проведення навчання та інструктажів з охорони праці працівників, які обслуговують коней, відповідальні працівники повинні попереджати їх про кожного норовистого й неспокійного коня.

1. Роботодавець зобов'язаний за рахунок власних коштів забезпечити організацію проведення попередніх медичних оглядів працівників під час прийняття на роботу, а протягом трудової діяльності - періодичних медичних оглядів відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

2. Роботодавець повинен забезпечити експлуатацію виробничих будівель і споруд відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада

1. року № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 липня

2. року за № 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01-98).

1. Роботодавець повинен забезпечити стан пожежної безпеки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України

04 листопада 2004 року за № 1410/10009 (НАПБ А.01.001-2004), Правил пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 04 грудня 2006 року № 730/770,

зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 квітня 2007 року за № 313/13580 (НАПБ В.01.057-2006/200), та з дотриманням ГОСТ 12.1.004-91 «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования» (далі - ГОСТ 12.1.004­91).

1. Забороняється залучення жінок до робіт, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

1. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

1. Атестація робочих місць за умовами праці повинна проводитися відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовамипраці , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

2. Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

3. Працівники повинні забезпечуватися спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08), відповідно до вимог Типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 10 червня 1998 року № 117, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 липня 1998 року за № 449/2889 (НПАОП 0.00-3.01-98).

4. Усі ЗІЗ повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.

5. Вибір і застосування засобів індивідуального захисту органів дихання необхідно здійснювати з дотриманням вимог Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року № 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2008 року за № 285/14976 (НПАОП

0.00-1.04-07).

1. Роботодавець зобов’язаний організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань працівників і аварій відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

2. Небезпечні зони на території підприємства, на транспортних шляхах, переходах, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях повинні бути огороджені й позначені відповідними знаками безпеки відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року за № 1262 (далі - Технічний регламент знаків безпеки).

3. Сигнальні пристрої та знаки безпеки необхідно розміщувати таким чином, щоб сигнали були помітними або добре прослуховувалися під час виконання виробничого процесу.

4. Роботодавцем повинен бути розроблений і затверджений план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій (далі - ПЛАС) відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій іаварій , затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці

України Міністерства праці та соціальної політики України від 17 червня 1999 року № 112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 1999 року за № 424/3717 (НПАОП 0.00-4.33-99).

Забороняється виконувати роботи працівникам, які не ознайомлені з вимогами ПЛАС і не знають його в частині, що стосується роботи, яку вони безпосередньо виконують.

ІІІ. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ

1. Загальні вимоги

   1. Електробезпека на підприємствах повинна забезпечуватися з дотриманням вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98), ГОСТ 12.1.018-93 «ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования», ДСТУ 7237:2011 «Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту», ДСТУ ГОСТ 12.1.038:2008 «ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов», ГОСТ 12.2.007.0-75 «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности», ГОСТ 12.1.030-81 «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление».

   2. Улаштування і утримування транспортних шляхів на території та у виробничих приміщеннях необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.020-80 «ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности».

На маршрутах руху транспортних засобів територією підприємства повинні бути розміщені дорожні знаки і покажчики безпеки руху відповідно до вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), та ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування».

Швидкість руху транспортних засобів територією підприємства не повинна перевищувати 15 км/год, а всередині виробничих приміщень - 5 км/год.

1. Дороги, проїзди і пішохідні проходи повинні бути вільними для руху, вирівняні, очищені від снігу й бруду, під час ожеледиці посипані матеріалами, що запобігають ковзанню, а в темну пору - освітлені. Швидкість руху транспортних засобів територією, комплексів, ферм повинна бути до 5 км/год.

2. Схему руху транспорту територією підприємства із зазначенням дозволених і заборонених напрямків, поворотів, стоянок, виїздів і в'їздів після затвердження наказом по підприємству роботодавцю необхідно довести до відома всіх працівників і вивісити при в'їзді, а також на складних ділянках території та у виробничих приміщеннях.

3. Біля водойм, басейнів, градирень необхідно встановлювити попереджуючі знаки про заборону купання та використання їх не за призначенням.

4. Гноєсховища, гноєзбірники, котловани, ями, траншеї, розташовані на території, повинні мати огородження висотою не менше 1 м та укріплення укосів проти розмиву.

Приямки, оглядові колодязі й канали необхідно обладнувати міцними кришками.

1. Експлуатація вантажопідіймальних машин повинна здійснюватися відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051(далі - НПАОП 0.00-1.01-07).

2. У приміщеннях, де використовуються навантажувачі та інші транспортні засоби, потрібно забезпечувати окремі зони для проїзду транспорту і для проходу працівників.

Трактори та автомобілі, що працюють на механічному навантаженні і на транспортуванні соломи та сіна, необхідно обладнати іскрогасниками.

1. На горищах складів та інших допоміжних виробничих приміщень, що використовуються для зберігання кормів, соломи й сіна, необхідно вивішувати таблички із зазначенням навантаження на 1 м2перекриття.

Дозволяється зберігання вказаних кормів у неопалюваних господарських будівлях, у тому числі на горищах.

1. Якість води для господарсько-питних потреб та душових повинна відповідати Державним санітарним нормам та правилам «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747 (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

2. Вимоги до кінської упряжі: міцність і легкість, еластичність і зручність для коня, легкість заміни деталей під час їх пошкодження, простота й доступність конструкції та легкість об'єднання їх у запряжку, простота припасування до коня, швидкість і простота запрягання й розпрягання.

1. Вимоги щодо безпеки до виробничого обладнання

   1. Машини й обладнання повинні відповідати ГОСТ 12.2.003-91 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности», ГОСТ 12.2.042-91 «ССБТ. Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности», ГОСТ 12.2.019-86 «ССБТ. Тракторы и машины самоходные сельскохозяйственные. Общие требования безопасности», ДСТУ 7234:2011 «Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки».

   2. Засоби малої механізації й машини сільськогосподарські навісні та причіпні повинні відповідати вимогам ДСТУ 3158-95 «ССБП. Засоби малої механізації для сільськогосподарського виробництва. Загальні вимоги безпеки» і ДСТУ 2189-93 «Система стандартів безпеки праці. Машини сільськогосподарські навісні та причіпні. Загальні вимоги безпеки».

   3. Електрообладнання повинно мати надійне захисне заземлення та/або занулення, що відповідає вимогам ГОСТ 12.1.030-81 «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление».

Забороняється влаштування заземлювачів у місцях проходу працівників і тварин та на майданчиках для вигулу.

1. Електрообладнання, що встановлене на відкритому майданчику, повинно бути закрито навісом, що захищає від потрапляння атмосферних опадів.

2. Для поверхонь обладнання, яке нагрівається під час технологічних процесів, необхідно передбачати теплоізоляцію і підтримання температури поверхні відповідно до вимог ДСТУ EN 563-2001 «Безпечність машин.

Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь».

1. Напрямки руху, обертання механізмів машин, обладнання, запірної арматури повинні бути позначені червоними стрілками безпосередньо на рухомих деталях або огородженнях.

2. Якщо рухомі частини виробничого обладнання, небезпечні для працівників, забороняється огороджувати через їх функціональне призначення, повинні бути передбачені засоби сигналізації, які попереджають про запуск обладнання, а також повинні використовуватися сигнальні кольори і знаки безпеки.

3. Усі рухомі частини трансмісій виробничого обладнання, розташовані на висоті менше ніж 2,5 м від опорної поверхні або поверхні робочого майданчика, повинні бути огороджені.

4. Виробниче устаткування, обслуговування якого пов’язане з переміщенням працівників, повинно бути обладнане проходами, безпечними й зручними за конструкцією та розмірами, і пристроями для ведення робіт (робочими майданчиками, переходами, драбинами, поручнями тощо).

5. Система управління машинами й обладнанням повинна включати засоби термінового гальмування й аварійного відключення відповідно до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2010 року № 933.

6. Приймальні ємності для кормів, що мають люки, горловини, а також відкриті бункери розміром більше ніж 0,3 м повинні мати захисні решітки або огородження.

7. Люки і завантажувальні отвори повинні закриватися міцними кришками, які фарбують з обох боків у сигнальний колір відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.

8. Бункери-накопичувачі повинні бути оснащені вертикальними гасителями лінійної швидкості кормів, які розвантажуються. Бункери для зберігання кормів, що розпилюються, повинні бути закритого типу і підключені до аспіраційної системи.

9. Кришки подрібнювальних барабанів повинні мати безпечні й зручні запірні пристрої.

10. Подавальні, пресувальні, подрібнювальні робочі частини (деталі) машин повинні мати пристрої, що забезпечують сигналізацію й автоматичне відключення їх у випадку перевантаження, потрапляння сторонніх предметів або забивання.

11. Мобільні кормороздавачі під час експлуатації повинні бути обладнані:

страхувальним ланцюгом;

запобіжними кожухами;

пристроєм для жорсткої фіксації кардана у транспортному положенні;

ручним приводом гальм із фіксуванням важеля;

сигнальним електрообладнанням і світлоповертачами.

1. Ремонт і технічне обслуговування стаціонарних кормороздавачів необхідно проводити після відключення їх від електромережі. Місце виконання ремонтних робіт повинно бути огороджене та позначатися відповідними знаками безпеки.

2. Конструкція автонапувалок повинна забезпечувати легке (без застосування інструменту) їх чищення від бруду й корму, що до них потрапив.

1. Вимоги щодо безпеки до організації робочих місць

   1. Організація робочих місць повинна здійснюватись із дотриманням вимог:

ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования»;

ГОСТ 12.2.033-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования»;

ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны»;

ГОСТ 12.1.045-84 «ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля»;

ГОСТ 12.1.006-84 «ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля».

1. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників у виробничих приміщеннях та на робочих місцях не повинні перевищувати норм, встановлених:

Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (ДСН 3.3.6.042-99);

Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (ДСН 3.3.6.039-99);