Під час технічного обслуговування АКЗС і УГЗС слід дотримуватися таких вимог:
приступати до роботи на станції та монтувати вузли, стичні з киснем, лише після знежирювання рук;
знежирювати деталі компресора і газової комунікації розчинниками, передбаченими інструкцією з експлуатації;
проводити знежирювання у приміщенні, обладнаному вентиляцією; установлювати на місце знежирені у спирті манжети і неметалеві прокладки лише після попереднього просушування їх у струмені кисню;
для контролю за тиском у кисневих системах застосовувати манометри, що мають на шкалі напис: “Кисень”.
Не дозволяється:
заносити оливу в компресорний відсік кузова;
від’єднувати трубопроводи або усувати негерметичність з’єднань трубопроводів бортових кисневих систем, що перебувають під тиском;
перевіряти герметичність роз’ємних з’єднань кисневої комунікації за допомогою відкритого вогню (сірники, тліючий гніт тощо); перевірка герметичності здійснюється лише за допомогою мильної води;
від’єднувати зарядний шланг АКЗС до попереднього стравлення з нього тиску через спеціальний вентиль скидання тиску;
заряджати від станції балони з-під інших газів і користуватися зарядними шлангами для інших цілей;
порушувати без необхідності упаковку знежирених на заводі деталей запасних інструментів і приладів.
Заряджання балонів повітрозаправника стисненим повітрям здійснюється лише на компресорній станції. Заряджання групи балонів повинно проводитися в порядку їх черговості - в міру заповнення.
Здійснювати заправлення балонів вище встановленого тиску не дозволяється.
Під час ТОіР ПВЗ не дозволяється:
ремонтувати або проводити профілактичні роботи на автомобілі ПВЗ під час його заряджання від компресорної станції; користуватись несправним інструментом; підтягувати різьбові з’єднання пневмосистеми під тиском; замінювати балони ПВЗ без відома керівника компресорної станції.
Під час технічного обслуговування універсального пересувного гідроагрегату необхідно дотримуватися таких вимог:
запускати двигун УПГ та його підігрівач лише у приміщенні, обладнаному справною вентиляцією;
виконувати роботи з обслуговування та усунення несправності лише при непрацюючому двигуні, виключених насосах гідросистем;
відкривати пробку заливної горловини гідробака, попередньо стравивши тиск азоту у баку;
розбирати агрегати, зливати і замінювати робочу рідину в системах при температурі рідини понад 40С;
під час заряджання балонів азотом тиск не повинен перевищувати встановлений для даної температури.
Не дозволяється:
здійснювати затягування гайок трубопроводів та трубопровідної арматури гідро- і пневмосистем, що перебувають під тиском;
очищати, фарбувати і ремонтувати балони, наповнені газом;
пошкоджувати ізоляцію провідників електросистем;
замінювати струмоведучі проводи проводами з меншим перерізом і меншим опором ізоляції, а також замінювати плавкі запобіжники запобіжниками, розрахованими на більше значення струму;
користуватися відкритим вогнем і палити ближче ніж 10-15 м від УПГ.
Експлуатація азотної системи УПГ здійснюється відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94 № 104 (далі - НПАОП 0.00-1.07-94).
Заправлення баків моторних підігрівачів повинно здійснюватися лише передбаченим видом палива при обов’язковому заземленні МП і до рівня не вище допустимого для запобігання витоку палива через дренажну систему через його теплового розширення.
Під час заправлення фреонових систем аеродромних кондиціонерів повітря слід дотримуватися таких вимог безпеки:
заправляти системи фреоном лише з боку лінії усмоктування
;під час заправлення використовувати лише спеціальні зарядні пристрої та пристосування, що входять до комплекту запасних інструментів і приладів кондиціонера;
не застосовувати заправні пристрої з порушеною герметичністю і не допускати витоку фреону під час заправлення;
перед заправленням переконатися у відповідності марки фреону, який заправляють;
не дозволяється змішування різних марок фреону, не передбачене інструкцією з експлуатації;
надійно закріплювати фреоновий балон;
не застосовувати підігрівання фреонових балонів будь-яким способом для прискорення процесу заправлення;
проводити заправлення лише на відкритому повітрі чи у добре провітрюваному приміщенні;
не перевищувати кількість фреону, що заправляється, установлену для даного типу АКП;
не залишати балон приєднаним до фреонової системи після закінчення заправлення.
14. Під час технічного обслуговування і ремонту АКП не дозволяється: виконувати роботи з обслуговування за включеного трансмісійного вала; проводити ремонтні роботи із застосуванням відкритого вогню для запобігання отруєнню працівників отруйними продуктами високотемпературного розкладу фреону;
палити в приміщенні, де проводяться роботи з обслуговування та ремонту кондиціонерів, та у самому кондиціонері;
визначати місця витікання фреону нестандартними течошукачами; використовувати переносні лампи освітлення з напругою живлення понад
здійснювати підтяжку роз’ємних з’єднань за наявності тиску фреону в системі;
заміняти фреонове масло в компресорі іншими сортами масел.
VII. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ СПЕЦМАШИН
Загальні вимоги
Допуск до експлуатації спецмашин та їх рух на аеродромі здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства.
До експлуатації допускаються лише технічно справні машини, укомплектовані засобами пожежогасіння і медичною аптечкою.
Спецмашини, що виїжджають на льотну смугу і рульову доріжку, повинні бути обладнані габаритними і проблисковими вогнями, засобами внутрішньоаеропортового зв’язку і буксирувальними пристроями.
Спецмашини для обслуговування ПС повинні бути обладнані засобами радіозв’язку і укомплектовані упорними колодками, а вантажо-розвантажувальні машини, трапи і вантажні автомобілі додатково повинні бути обладнані амортизаційними пристроями.
Під час перебування на пероні усі транспортні засоби і колісне устаткування повинні бути відповідним способом поставлені на гальма і, за необхідності, закріплені колодками для запобігання довільному руху під час впливу реактивного струменя вихлопних газів і потоку повітря від ґвинта
. Вимоги під час експлуатації спецмашин, призначених для технічного обслуговування повітряних суден
Перед експлуатацією пересувних засобів для заправлення ПС необхідно перевірити:
наявність пломб на горловинах ємностей, дихальних клапанах, фільтрах, лічильниках-літромірах і контрольно-вимірювальних приладах;
справність контрольно-вимірювальних приладів і агрегатів спеціального обладнання (візуально);
справність і надійність пристроїв, що забезпечують захист від прояву статичної електрики;
наявність повного комплекту справних штатних засобів пожежогасіння, непошкоджених пломб на вогнегасниках і відповідність строків їх придатності; герметичність і справність систем випуску відпрацьованих газів; обладнання вихлопної труби іскрогасником, укомплектованість капотами двигунів насосних відсіків;
відсутність підтікання палива (оливи, робочих рідин) у фланцевих з’єднаннях, сальниках, шлангах і запірній арматурі; справність запобіжних клапанів систем наддуву баків оливозаправників і заправників технічними рідинами;
чистоту і справність вентилів, засувок, наявність на горловинах і дихальних клапанах чистих і справних чохлів, а на прийомному патрубку, зливних трубопроводах, роздавальних кранах - ковпачків;
стан роздавальних паливних рукавів та їх кріплення до штуцерів барабанів і наконечників нижньої заправки (роздавальних кранів), наявність небезпечних потертостей, тріщин та інших руйнувань (візуально);
справність наконечників нижньої заправки (роздавальних кранів), цілісність і чистоту фільтруючих сіток у них;
наявність тиску азоту у повітрі в системах агрегатів централізованої заправки;
наявність упорних колодок; герметичність освітлювальних приладів.
Під час наповнення цистерни ПЗ, автопаливоцистерни паливом на пунктах наливу водій повинен дотримуватися таких вимог:
установити ПЗ, АПЦ біля пункту наливу згідно з розміткою, щоб зручно і без натягу під’єднати роздавальний паливний рукав пункту наливу до заправного штуцера ПЗ, АПЦ;
виключити дизельний двигун ПЗ, АПЦ (ПЗ, АПЦ з карбюраторними двигунами наповнюються при працюючому двигуні);
загальмувати ПЗ, АПЦ ручним гальмом і перевірити фіксацію спецмашини від переміщення упорними колодками (розвертатися і маневрувати на пункті наливу не дозволяється);
заземлити ПЗ, АПЦ, під’єднавши гнучкий металевий трос зі штирем до контактного пристрою заземлювача пункту наливу;
візуально переконатися в надійності з’єднань електричних контактів між корпусами ПЗ, АПЦ і контактним пристроєм заземлювача пункту наливу. При відсутності контакту наповнення не дозволяється до відновлення надійності контактів. Вирівнювання потенціалів між корпусами ПЗ, АПЦ і обладнанням пункту наливу здійснюється шляхом з’єднання їх гнучким металевим тросом зі штирем на кінці з розеткою, встановленою на ПЗ, АПЦ;
під час наливу контролювати наповнення цистерн і відсутність підтікання палива. У разі течі палива наповнення негайно припинити і усунути несправність. Не дозволяється:
виїжджати на технічно несправних ПЗ, АПЦ;
здійснювати будь-які регулювальні та ремонтні роботи під час наливу; ударяти металеві деталі спецмашини інструментом або предметами, здатними спричинити іскру;
залишати в кабіні ганчір’я або чохли зі слідами нафтопродуктів;
передавати керування спецмашини іншій особі, залишати її без нагляду під час наповнення на пункті наливу;
палити біля ПЗ, АПЦ і в кабіні керування.
Для відводу статичної електрики під час руху засобів заправлення на їх шасі повинні бути закріплені заземлювальні ланцюжки, у яких не менше трьох останніх ланок повинні постійно стикатися із землею і бути виконані з латуні.
Під час заправлення ПС за допомогою ПЗ, пересувних АЦЗ водій (водій- оператор) повинен дотримуватися таких вимог:
за командою посадової особи, відповідальної за повітряне судно, ПЗ (АЦЗ) слід установити біля ПС таким чином, щоб протипожежний розрив між ПЗ (АЦЗ) і крайніми точками ПС був не менше ніж 5 м;
виключити дизельний двигун ПЗ (ПЗ з карбюраторним двигуном здійснює заправлення при працюючому двигуні);
загальмувати ПЗ (АЦЗ) ручним гальмом;
заземлити ПЗ (АЦЗ) шляхом під’єднання гнучкого металевого троса зі штирем до контактного пристрою аеродромного заземлювача і візуально переконатися в надійності електричного контакту;
отримавши дозвіл на заправлення ПС і відомості про режим його заправлення, відкрити засувку на усмоктувальній лінії ПЗ, запустити двигун, включити насос, відкрити відповідні засувки на напірній лінії і, поступово збільшуючи число обертів двигуна ПЗ до одержання необхідної швидкості подачі, приступити до заправлення ПС паливом;
невідлучно перебувати біля насосного відділення ПЗ (пульта керування АЦЗ) і забезпечувати необхідний режим заправлення;
контролювати перепад тиску на паливних фільтрах і рівень рідини в баку АЦЗ, у разі зниження рівня нижче допустимого заправлення слід негайно припинити;
після закінчення заправлення (закриття гідрантного регулятора) за допомогою АЦЗ закрити вхідний наконечник, стравити тиск декомпресором, відкачати паливо із вихідних рукавів;
від’їжджати від ПС після заправлення, переконавшись, що ПЗ (АЦЗ) приведено у транспортне положення, і лише за командою відповідальної особи.
Під час заправлення ПС за схемою “з ПЗ у ПЗ” необхідно додатково: встановити другий ПЗ на відстані не менше ніж 5 м від першого; включення насоса другого ПЗ слід здійснювати на 3-5 хвилин пізніше, ніж
першого, під’єднаного до ПС. Продуктивність обох насосів повинна бути однаковою. Необхідно уважно стежити за рівнем палива в цистерні першого ПЗ, не допускаючи переповнення або повного спорожнення його цистерни;
під час використання для заправлення двох пар ПЗ протипожежний розрив між ними повинен бути не менше ніж 5 м.
Під час використання для заправлення ПС автопоїзда, що складається з одного тягача і двох цистерн, автопоїзд повинен бути обладнаний тросом вирівнювання потенціалів, що надійно з’єднує корпуси і обладнання обох цистерн у єдиний електричний ланцюг. Для заземлення автопоїзда використовується один трос.
Під час експлуатації АЦЗ не дозволяється:
перевищувати встановлені інструкцією з експлуатації значення тиску оливи, азоту і повітря;
усувати несправності АЦЗ і здійснювати підтягання гайок на стоянках ПС і за наявності тиску палива в системах АЦЗ;
вмикати і вимикати органи керування агрегату стороннім особам; експлуатувати АЦЗ при заряджених гідроамортизаторах; використовувати АЦЗ для перевезення персоналу і вантажів; користуватися вогнем для освітлення окремих агрегатів або внутрішньої частини кузова.
Пересування АЦЗ за відсутності тиску азоту в пневмоциліндрі вхідного пристрою, за незафіксованому положенні стріли вхідного пристрою або з відкритими дверцятами, а також включеною коробкою відбору потужності не дозволяється.
Під час заправлення ПС за допомогою ОЗ необхідно:
зафіксувати ОЗ від переміщення ручним гальмом і упорними колодками; дотримуватися встановленого інструкцією з експлуатації режиму заправлення.
Під час експлуатації ОЗ не дозволяється: працювати з несправною (засміченою) форсункою; розпалювати форсунку за відсутності циркуляції оливи; вмикати форсунку до розпалювання;
удруге розпалювати форсунку без вентиляції котла; охолоджувати оливу в котлі нижче 5С;
розігрівати замерзлий відстійник, трубопроводи і крани вогнем; зберігати на ОЗ промаслене ганчір’я та інші легкозаймисті матеріали.
Під час заправлення ПС за допомогою ЗТР слід дотримуватися таких вимог:
починати заправлення, попередньо з’єднавшироздавальний пістолет з ПС за допомогою троса для вирівнювання потенціалів;
починати заправлення ПС за допомогою будь-якої із систем ЗТР лише за умови заповнення їх робочою рідиною;
уключати роздавальний пістолет, спрямувавши його попередньо в ємність, що заправляється;
здійснювати заправлення баків будь-якої із систем ЗТР лише закритим способом під час роботи заправника.
Не дозволяється:
перекручувати і згинати заправні рукави радіусом, менше ніж допустиме за інструкцією;
установлювати запобіжний тиск понад 0,25 МПа (2,5 кгс/см ) за відкритою і
Л
0,6 МПа (6 кгс/см ) - за закритою заправкою;
залишати працюючий заправник без догляду.
Під час експлуатації ЗТР слід дотримуватися таких вимог:
запускати двигун, попередньо переконавшись, що всі вимикачі на пультах перебувають в положенні “Відключено”;
включати заправник у роботу, переконавшись в наявності оливи в роздавальній коробці та коробці відбору потужності;
у разі появи течі робочої рідини чи палива у будь-якій системі ЗТР роботу слід припинити до усунення несправності.
Не дозволяється:
усувати несправності ЗТР під час роботи біля ПС;
установлювати без потреби перемикачі на пультах керування у різні положення;
укладати на штатні місця наконечники для закритої заправки, інструменти і приладдя, рукави, якщо на них залишилася робоча рідина;
переміщувати рукави волоком, а також наїжджати або класти на них важкі предмети; видаляти з рукавів у разі обледеніння лід шляхом зіскоблювання чи сколювання;
зберігати на ЗТР легкозаймисті матеріали (промаслене, просочене бензином ганчір’я тощо);
палити і працювати з відкритим вогнем ближче ніж 25 м від заправника.
Експлуатація спецмашин, призначених для заряджання ПС стислими газами, здійснюється відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.07-94, а також вимог безпеки, викладених в інструкціях з експлуатації даних спецмашин.
Перед експлуатацією газозарядних машин необхідно перевірити:
стан обладнання та відсутність на ньому механічних пошкоджень;
герметичність з’єднань газових комунікацій, вентилів, трубопроводів і
шлангів;
справність компресора, запобіжних клапанів, редукторів, манометрів, вентилів і наявність пломб на редукторах, манометрах і запобіжному клапані;
справність систем пожежогасіння, сигналізації, освітлення та аварійної зупинки двигунів.
Перед заряджанням споживачів ПС обов’язково слід: перевірити наявність кисню (азоту) в балонах газозарядних машин; провернути вал компресора на 3-4 оберти вручну чи спеціальним воротком
без уключення приводу;
випробувати роботу двигуна без навантаження, а компресор - на холостому
ході;
продути вологовідокремлювач відкривши для цього вентиль продувки.
Під час заряджання споживачів ПС киснем (азотом) необхідно: знежирювати перехідник шланга і штуцер об’єкта зарядки;
не перевищувати допустимий перепад тиску на компресорі; після заповнення споживачів до необхідного тиску перевести роботу компресора на замкнений цикл;
уключати компресор у роботу на замкненому циклі лише за відкритого вентиля замкненого циклу, а також за тиском у всмоктувальній магістралі не менше ніж установлено інструкцією заводу-виготовлювача.
Під час експлуатації АКЗС і УГЗС необхідно дотримуватися таких вимог безпеки:
використовувати станцію на замкненому циклі слід лише під час пуску компресора, під час короткочасних перерв у зарядці, обов’язково після закінчення зарядки, а також у разі небажаної зупинки компресора. Під час роботи на замкненому циклі на пульті керування повинні бути відкриті вентилі замкненого циклу і вентиль групи, що має найменший тиск. Працювати на замкненому циклі без уключення живильного вентиля однієї з груп балонів не дозволяється;
після закінчення будь-якого варіанта виконуваних на станції робіт перед від’єднанням зарядно-роздавального шланга від кисневих систем ПС чи від стороннього джерела кисню необхідно обов’язково випустити із шланга кисень, що перебуває під тиском, відкривши вентиль продувки;
маховик, вентилятор і приводні вали компресора повинні бути закриті захисними кожухами;
у разі будь-якого переміщення станції необхідно обов’язково переконатися, що компресор відключений від трансмісії автомобіля. Важіль коробки відбору потужності при цьому повинен бути зафіксований запобіжною скобою.
Не дозволяється:
перебувати в компресорному відсіку кузова під час роботи станції чи за наявності кисню в комунікації;
перевищувати встановлену температуру системи змащування компресора; перевозити в кузові станції сторонніх осіб, а також сторонніх предметів і речей.
Під час використання ПВЗ для заряджання споживачів ПС необхідно:
до початку роботи маховика всіх редукторів установлювати в положення “Менше”;
відкривати вентилі та крани плавно, без ривків;
не допускати перевищення тиску в об’єкті, що заряджається, понад встановлений;
стравлювати тиск повітря з магістралі зарядки до атмосферного перед від’єднанням зарядного шланга від споживача.
Під час експлуатації ПВЗ не дозволяється:
здійснювати підкачування шин ПС за несправності чи відсутності відповідного редуктора. Тиск під час підкачування шин ПС повинен бути в межах від 1,0 до 1,5 МПа (від 10 до 15 кгс/см2);
здійснювати підкачування коліс автомобілів та інших транспортних засобів. У разі різкого підвищення температури навколишнього середовища (більше ніж на 30С) необхідно балони з’єднати із запобіжним клапаном, відкривши на щиті керування групові вентилі та вентиль зарядки.
Перед експлуатацією УПГ необхідно перевірити: комплектність і справність передбачених засобів пожежогасіння; наявність пломб на контрольно-вимірювальних приладах і вогнегасниках;
герметичність паливних, масляних і гідравлічних систем, а також системи стислого азоту;
чистоту двигуна енергоустановки, штепсельних рознімань і клем електросистеми;
наявність робочої рідини в баку гідросистеми; надійність фіксації кришок люків і заземлення установки.
Під час застосування УПГ для обслуговування ПС слід дотримуватися таких вимог безпеки:
забезпечити надійне заземлення гідроагрегату;
підключати до літака УПГ лише з дозволу особи, відповідальної за ПС; підключення здійснювати, лише переконавшись у відсутності повітряних пробок у гідросистемах УПГ;
тиск до усмоктувальній магістралі основних насосів повинен бути не нижче, ніж установлено інструкцією з експлуатації;
заправлення гідросистем ПС здійснювати лише доти, доки рівень рідини в гідробаці установки перебуває вищим умовної позначки;
плавно відкривати запірні крани і вентилі, контролюючи зміну тиску манометрами (для запобігання різкому підвищенню тиску в системах);
під час роботи УПГ постійно стежити за режимом роботи силової установки і систем контрольно-вимірювальними приладами;
у разі виявлення течі палива, оливи чи робочої рідини негайно зупинити двигун, виключити усі системи та усунути течу.
Не дозволяється:
приєднувати гідравлічні та повітряні шланги до систем, що перебувають під тиском;
волочити шланги і кабелі по бетону, а також допускати перекручувань і петель під час приєднання їх до ПС;
уключати насоси за відсутності робочої рідини в гідросистемі та при непідключених вивідних шлангах;
допускати підвищення температури робочої рідини понад 95С;