ЗАТВЕРДЖЕНО наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
16.09.2008 № 202
| Держгірпромнагляд України Включено до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці „27” жовтня 2008р. за № 436 | Зареєстровано в Міністерстві юстиції України „22” жовтня 2008р. за № 1011/15702 |
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ОБСЛУГОВУВАННЯ СПЕЦТРАНСПОРТУ ТА ЗАСОБІВ МЕХАНІЗАЦІЇ В АЕРОПОРТАХ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Ці Правила поширюються на суб’єктів господарювання (далі - підприємства), які здійснюють діяльність з обслуговування авіаційної наземної техніки для виконання наземних транспортних послуг, необхідних для авіаційної діяльності та підтримки аеропорту в експлуатаційному стані.
Ці Правила встановлюють вимоги безпеки під час проведення робіт з експлуатації, технічного обслуговування та ремонту наземних транспортних засобів, призначених для обслуговування авіаційної техніки, повітряних перевезень та утримування аеродромів.
На підприємстві опрацьовуються інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 29.01.98 № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за № 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98).
Навчання та перевірка знань з питань охорони праці, а також організація проведення інструктажів з питань охорони праці здійснюються відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).
Допуск осіб до 18 років, а також жінок до виконання робіт з обслуговування авіаційної наземної техніки встановлюється Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.94 № 46, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.07.94 за № 176/385, та Переліком важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.12.93 № 256, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.03.94 за № 51/260.
Працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, які визначені Переліком робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.09.94 № 263/121, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.01.95 за № 18/554, під час прийняття на роботу і протягом трудової діяльності повинні проходити медичні огляди відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за № 846/14113
. Для визначення здатності водіїв до безпечного керування транспортними засобами здійснюються медичні огляди відповідно до вимог Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України і Міністерства внутрішніх справ України від 05.06.2000 № 124/345, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2000 за № 435/4656.
З метою організації безпеки праці та ефективного контролю за роботою складаються графіки роботи водіїв з урахуванням регламенту робочого часу та часу відпочинку відповідно до вимог Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 17.01.2002 № 18, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2002 за № 97/6385.
Працівники, зайняті на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за № 446/15137.
З питань пожежної безпеки необхідно керуватися вимогами Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001- 2004), ГОСТ 12.1.004-91 “ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования” та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки в Україні.
ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ
У цих Правилах використані такі позначення та скорочення:
ТОіР - технічне обслуговування і ремонт
ПЗ - паливозаправник
АЦЗ - агрегат централізованої заправки
ОЗ - оливозаправник
ЗТР - заправник технічними рідинами
АКЗС - аеродромна кисневозарядна станція
УГЗС - уніфікована газозарядна станція
ПВЗ - повітрозаправник
УПГ - універсальний пересувний гідроагрегат
МП - моторний підігрівач
АКП - аеродромні кондиціонери повітря
ПС - повітряне судно
АПЦ - автопаливоцистерна
СПО - самохідна площадка обслуговування
АПА - аеродромний пересувний агрегат
УПЗ - установка повітряного запуску
АПК - автомобіль з підйомним кузовом
АТ - автотранспортер
АЛ - автоліфти
СНК - спеціальний навантажувач контейнерів ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕРИТОРІЇ, БУДІВЕЛЬ,
СПОРУД І ПРИМІЩЕНЬ
Загальні вимоги
Будівлі, споруди, територія підприємства повинні відповідати вимогам СНиП II-89-80 “Генеральные планы промышленных предприятий”, СНиП 2.05.08-85 “Аэродромы”, Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.96 № 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за № 379/1404 (далі - ДСП № 173-96).
Територія підприємства, а також будівлі, споруди, приміщення повинні бути обладнані відповідними знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 “ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности” (далі - ГОСТ 12.4.026-76), ДСТУ ISO 6309:2007 “Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір”.
Адміністративні, санітарно-побутові приміщення повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87 “Административные и бытовые здания”.
Підлога виробничих приміщень, адміністративних і побутових будівель повинна відповідати вимогам СНиП 2.03.13-88 “Полы”.
Освітлення виробничих, побутових, допоміжних та інших приміщень повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 “Природне і штучне освітлення”, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15.05.2006 № 168.
Вимірювання рівня освітлення здійснюється відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.2-6-97 (ГОСТ 24940-96) “Будинки і споруди. Методи вимірювання освітленості”.
Рівні шуму на території підприємства, у приміщеннях повинні відповідати вимогам Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря
України від 01.12.99 № 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99), ГОСТ 12.1.003-83 “ССБТ. Шум. Общие требования безопасности” (далі - ГОСТ 12.1.003-83).
Будівлі, виробничі та допоміжні приміщення повинні бути обладнані центральним опаленням (паровим, водяним, повітряним) і вентиляцією, які забезпечують температуру (променеву енергію), відносну вологість і рухомість повітряного середовища відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91 “Отопление, вентиляция и кондиционирование”, ГОСТ 12.4.021-75 “ССБТ. “Системы вентиляционные. Общие требования”.
Застосування тієї чи іншої системи вентиляції повинно бути обґрунтовано розрахунками, які підтверджують забезпечення необхідного повітрообміну, температури та стану повітряного середовища відповідно до вимог Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 42 (далі - ДСН 3.3.6.04299),ГОСТ 12.1.005-88 “ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны” (далі - ГОСТ 12.1.005-88).
Виробничі та побутові приміщення повинні бути обладнані внутрішнім водопроводом та каналізацією відповідно до вимог СНиП 2.04.01-85 “Внутренний водопровод и канализация зданий”.
Зовнішні мережі, споруди водопроводу та каналізації повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.02-84 “Водоснабжение. Наружные сети и сооружения”, СНиП 2.04.03-85 “Канализация. Наружные сети и сооружения”.
Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75 “ССБТ. “Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности”.
Питна вода повинна відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.12.96 № 383, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за № 136/1940 (далі - ДСанПіН 383).
Вимоги до території, майданчиків для зберігання спецмашин і під’їзних шляхів
Територія підприємства повинна відповідати вимогам СНиП Ш-10-75 “Благоустройство территорий”.
Територія, майданчики для зберігання спецмашин та під’їзні шляхи слід постійно утримувати в чистоті та систематично очищати від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя, котрі необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця.
Проїзди та проходи до будівель, споруд, підступи до пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння повинні завжди бути вільними і утримуватися у справному стані, взимку очищатися від снігу, при ожеледиці - посипатися піском.
Ворота в’їзду на територію підприємства, які відчиняються за допомогою електроприводу, повинні мати пристосування (пристрої), які дозволяють відчиняти їх вручну.
На території повинні бути передбачені проїзди для руху спецмашин і пішохідні доріжки.
Уздовж проїздів повинні встановлюватися дорожні знаки відповідно до вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Пішохідні доріжки повинні мати тверде покриття (асфальт, бетон, клінкер, щебінь тощо),ширину не менше ніж 1 м і якнайменшу кількість перетинань із під’їзними шляхами.
Сигнальні та попереджувальні знаки (написи), розташовані на території, повинні завжди перебувати в стані, що забезпечує чітке сприйняття цих знаків і кольорів на них.
Знаки, використовувані в темний час доби або в умовах недостатньої видимості, повинні бути освітлені. Усі пристрої, що забезпечують видимість знаків, табличок і блоків у темний час доби, не повинні змінювати їхній колір, а також погіршувати їхню видимість у світлий час доби.
Територія повинна мати водовідводи і водостоки. Люки водостоків та інших підземних споруд повинні утримуватися в закритому положенні.
Земляні роботи на території підприємства здійснюються відповідно до вимог СНиП III-4-80* изд. 1989 г. “Техника безопасности в строительстве”.
Під час проведення земляних робіт на території підприємства траншеї та ями повинні бути огороджені.
У разі перехрещення під’їзних шляхів канавами, траншеями повинні улаштовуватись настили і мости, ширина яких повинна бути не менше ніж допустима ширина проїздів.
У місцях переходу через траншеї улаштовуються перехідні місткишириною не менше ніж 1 м з перилами висотою не менше ніж 0,9 м.
Майданчики для тимчасової стоянки спецмашин повинні розташовуватись осторонь від під’їзних шляхів з урахуванням забезпечення безперешкодного пересування транспорту по території.
Відкриті майданчики для зберігання спецмашин, а також оперативні стоянки на пероні повинні мати тверде (асфальтобетонне або цементобетонне) і рівне покриття з ухилом для стоку води.
Для зберігання електронавантажувачів повинно бути передбачене спеціальне приміщення. Як виняток, допускається зберігання їх у виробничих і допоміжних приміщеннях на спеціально відведених місцях за умови, що електронавантажувачі не будуть захаращувати проїзди.
На території повинен бути відведений спеціальний майданчик для санітарної обробки спецмашин, що перевозять фекальні рідини, отруйні та інфіковані речовини. Розташування та обладнання ділянки для санітарної обробки зазначених спецмашин повинно бути узгоджено з органами державного санітарного нагляду.
Вимоги до будівель і споруд
Виробничі будівлі та приміщення повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85* изд. 1991 г. “Производственные здания”.
Споруди повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.03-85 “Сооружения промышленных предприятий”.
Виробничі будівлі та споруди підлягають технічним оглядам з метою визначення їх подальшої експлуатації відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від
№ 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за № 424/2864 (далі - НПАОП 45.2-4.01-98).
Для всіх будівель та виробничих приміщень повинна бути визначена категорія з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог чинного законодавства.
Виробничі будівлі та споруди повинні бути обладнані технічними засобами протипожежного захисту (установками пожежної сигналізації, пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу тощо) і первинними засобами пожежогасіння відповідно до чинних нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.
Усі будівлі, приміщення і споруди повинні своєчасно очищуватися від горючого сміття, відходів виробництва і постійно утримуватися в чистоті.
У будівлях, приміщеннях, спорудах не дозволяється:
прибирати приміщення і прати одяг із застосуванням бензину, гасу та інших легкозаймистих і горючих рідин, а також відігрівати замерзлі труби паяльними лампами та іншими засобами із застосуванням відкритого вогню;
розкидати та залишати неприбраними промаслені обтиральні матеріали, які необхідно прибирати в металеві ящики, щільно закривати кришками і після закінчення роботи видаляти з приміщення у спеціально відведені за межами будівель місця, забезпечені негорючими збірниками з кришками, які щільно закриваються.
Приміщення для зберігання спецмашин повинні мати безпосередній виїзд через ворота, що відчиняються назовні. Висота приміщень для стоянки (до виступаючих елементів покриттів, перекриттів або до нижньої точки устаткування) визначається висотою спецмашини, що зберігається в приміщенні, плюс 0,2 м, але повинна бути не менше ніж 2,2 м.
У приміщенні для зберігання спецмашин повинна передбачатись припливно-витяжна вентиляція для видалення шкідливих газовиділень.
Вимоги до приміщень для технічного обслуговування та ремонту спецмашин
Приміщення для технічного обслуговування та ремонту спецмашин (за винятком приміщень для миття та прибирання) слід відділяти протипожежними перегородками від приміщень для зберігання спецмашин.
Приміщення для ТОіР спецмашин повинні забезпечувати безпечне виконання всіх операцій технологічного процесу за повного додержання санітарно-гігієнічних умов праці.
Підлога у приміщеннях повинна бути рівною і міцною, мати покриття з гладкою, але не слизькою поверхнею, зручною для очищення.
У місцях використання кислот, лугів, нафтопродуктів підлога повинна бути стійкою до впливу цих речовин і не поглинати їх.
У приміщеннях, де застосовуються вода та інші рідини, підлога повинна бути вологонепроникною і мати ухили для стоку до трапів або збірників.
У приміщеннях для ТОіР кисневозарядних і кисневодобувних станцій, паливозаправників, автоцистерн, оливозаправників, а також у приміщеннях для регенерації оливи, заряджання акумуляторних батарей, фарбувальних, зварювальних та інших робіт, пов’язаних з виділенням вибухонебезпечних речовин, освітлювальна апаратура повинна бути виготовлена у вибухобезпечному виконанні.
Для здійснення акумуляторних робіт необхідно передбачати два приміщення, ізольовані від інших постів та обладнані стелажами або верстатами з місцевою витяжною вентиляцією: одне - для ремонту, інше - для зарядки акумуляторних батарей.
Приміщення акумуляторно-зарядної станції (дільниці) повинні бути обладнані примусовою припливно-витяжною вентиляцією окремо для приміщень, в яких проводяться роботи з кислотами і лугами.
Системи витяжної вентиляції приміщень для розміщення фарбувального та акумуляторного відділень (ділянок) і приміщення для регенерації оливи об’єднувати між собою, а також із системами витяжної вентиляції інших приміщень не дозволяється.
Вентиляція приміщень для проведення зварювальних робіт повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.003-86 “ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности”.
Приміщення для установки ацетиленового генератора повинно бути ізольованим, одноповерховим, без горищних і підвальних приміщень, мати конструкції перекриттів, що легко скидаються, і безпосередній вихід через двері, що відчиняються назовні.
Приміщення з ацетиленовими генераторами повинні мати зовнішнє електричне освітлення через закриті наглухо фрамуги вікон, спеціально улаштовані в стінах ніші або через ліхтарі спеціального типу, а також механічну припливну вентиляцію у вибухобезпечному виконанні та природну витяжну вентиляцію.
У приміщеннях для ТОіР спецмашин, де передбачаються регулювання на працюючому двигуні, повинні бути обладнані пристрої для відсосів відпрацьованих газів.
Подача припливного повітря у приміщення для постів ТОіР спецмашин повинна бути розосередженою безпосередньо в робочу зону, а також в оглядові канави, приямки, тунелі.
Розміщення вентиляторів (окрім віконних) безпосередньо в приміщеннях не дозволяється.
Пости мийки, розташовані в приміщеннях для технічного обслуговування спецмашин, повинні відокремлюватися від інших постів стінами або перегородками з пароізоляцією і водостійким покриттям.
У разі відкритого (шлангового) ручного миття пост повинен розташовуватися в зоні, з якої струмені не можуть досягти відкритих струмонесучих провідників і обладнання, що перебувають під напругою.
Джерела освітлення, проводка і силові двигуни постів повинні бути в герметичному виконанні.
Оглядові канави і естакади, контрольно-технічні та паливозаправні пункти, пости випуску і зливу газу повинні мати направляючі запобіжні борти (реборди) для запобігання з’їзду спецмашин у канаву або з естакади під час їх руху. Естакади повинні бути огороджені перилами висотою не менше ніж 0,9 м по всій довжині. Висота запобіжних бортів (металевих або залізобетонних) повинна бути не менше ніж 0,1 м від підлоги.
Підлога і стіни оглядових канав повинні мати тверде вогнестійке покриття або бути облицьовані плиткою світлих тонів. На підлозі оглядової канави повинні бути укладені міцні дерев’яні ґрати. Оглядові канави, за умови відсутності на них спецмашин, повинні закриватися запобіжними щитами жорсткої конструкції.
Довжину, ширину і глибину оглядових канав необхідно визначати з урахуванням вимог технології виконуваних робіт, конструкції спецмашин і застосовуваного технологічного обладнання.
Кількість виходів з оглядових канав має бути не менше двох. За наявності одного виходу канаву, траншею або приямок додатково обладнують металевими скобами, закріпленими в її стінах, для запасного виходу.
Після закінчення роботи оглядові канави повинні очищатися від промасленого ганчір’я, розлитих легкозаймистих і горючих рідин.
У місцях переходу оглядові канави та траншеї повинні мати пересувні перехідні місткишириною не менше ніж 0,8 м. Кількість перехідних містків повинна відповідати кількості спецмашин, встановлених на канаві, мінус один.
Після закінчення роботи оглядові канави повинні очищатися від сміття, промасленого ганчір’я, розлитих легкозаймистих і горючих рідин.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ТА ОБЛАДНАННЯ СПЕЦМАШИН
Технічний стан, обладнання та укомплектованість спецмашин повинні забезпечувати безпечну роботу під час їх експлуатації.
Системи живлення, охолодження і змащення повинні бути герметичними і не мати течі палива, масла, антифризу і води.
Вентиляційний пристрій двигуна повинен працювати справно і не допускати прориву газів у підкапотний простір. Труба глушника повинна щільно з’єднуватися з випускним трубопроводом двигуна.
Храповик колінчатого вала повинен мати неспрацьовані прорізи, а пускова рукоятка - пряму, відповідної довжини і міцності шпильку. Ручка пускової рукоятки повинна бути гладкою.
Вітрові та бокові скла кабіни не повинні мати пошкоджень, що ускладнюють видимість. Бокові скла повинні плавно рухатися за допомогою ручних склопідйомних механізмів. Щітки повинні забезпечувати нормальне очищення лобового скла.
Концентрація шкідливих речовин у кабіні не повинна перевищувати граничнодопустимих концентрацій відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88.
Замки дверей кабіни повинні бути справними для запобігання їх довільному відкриванню.