НПАОП 0.00-1.57-12Правила безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах

Висота надводного борту навантаженого човна повинна бути не менше 0,30 м.

1. Шлюпка (човен), призначена для перевезення працівників, повинна мати на борту носової частини написи, що вказують її вантажопідйомність і

дозволену для перевезення кількість пасажирів.

1. Працівники, що доставляються до місця роботи в шлюпці або човні, повинні бути проінструктовані відносно правил поведінки на воді.

2. Перевезення на шлюпках разом з людьми громіздких і важких предметів, що заважають роботі веслярів, мотористів, а також вогненебезпечних і вибухових речовин забороняється.

3. Під час протягування через річку або канал троса діаметром до 6 мм при виконанні гідрометричних вимірювань він повинний розмотуватися з барабана, що легко обертається, який закріплюється в човні з урахуванням можливості його скидання за борт, коли в цьому виникне потреба. За човном з барабаном повинний пливти рятувальний човен.

4. Перекидання і перетягання важкого троса діаметром 6 мм і більше слід виконувати за допомогою тонкого троса з використанням лебідки і блоку.

5. Пересуватися по тросу, стоячи в човні, і триматися за трос руками забороняється. При роботі з тросом пересуватися по ньому дозволяється за допомогою петлі або гака. Якщо човен закріплений за трос у носовій частині, переміщення по тросу дозволяється у разі наявності на кормі рульового. Наближення човна до троса при швидкості течії понад 3 м/с дозволяється тільки проти течії.

6. Промірювальні і гідрометричні роботи на водних об'єктах слід виконувати з дотриманням вимог Правил безпеки праці під час виконання вишукувальних руслових робіт, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 12.01.2007 № 5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.01.2007 за № 66/13333Працівники, які виконують гідрометричні роботи, повинні пройти навчання поводженню з плавучими та рятувальними засобами.

7. Під час промірювальних робіт повинні застосовуватися справні плавучі засоби (човни, катери, судна), що знаходяться у підпорядкуванні однієї відповідальної особи.

Керування самохідним судном дозволяється тільки працівникам, що мають відповідне посвідчення.

Кожне самохідне судно має бути обладнане засобами сигналізації: стаціонарними сигнальними ліхтарями; акустичними сигналами; прапорцем білого кольору для відма.тттки; двома ліхтарями з білим і червоним вогнями.

1. Плавучі засоби повинні також бути оснащені рятувальним кругом, мотузкою, ковшем або відром, а також сумкою з медикаментами та перев'язувальними засобами.

Працівники, які знаходяться у плавучому засобі, при хвилюванні води більше 3 балів повинні бути в рятувальних жилетах.

1. На річках або каналах ізшвидкістю течії більше 2,5 м/с промірювання глибини дозволяється виконувати тільки із суден і катерів; пришвидкостях течії 1,5-2,5 м/с - з понтонів і човнів, які переміщуються тросом; на річках або каналах ізшвидкістю течії до 1,5 м/с промірювання глибин можна виконувати з гребних човнів.

Під час робіт на річках або каналах із швидкістю течії більше 2,5 м/с носова частина човнів має бути закрита.

Великі катери та понтони мають бути обладнані поручнями.

Не дозволяється плавання та проведення робіт на човнах і понтонах у разі швидкості вітру понад 5 м/с або хвилюванні води більше 3 балів, на річкових

зо

катерах - у разі швидкості вітру понад 7,5 м/с або хвилюванні води більше 4 балів, а також у разі туману, льодоходу та шуги.

1. Промірювальні роботи з льоду дозволяється проводити при його товщині не менше 10 см, без ополонок.

Не дозволяється пересування по льоду та робота на ньому без попереднього обстеження льоду та визначення його несущої спроможності.

Промірні та гідрометричні роботи з льоду дозволяється виконувати тільки у разі його міцного та нерухомого стану.

Не дозволяється рухатися по льоду в умовах обмеженої видимості.

Не дозволяється під час виконання робіт на льоду розпалювати вогнище поблизу механізмів та трубопроводів.

Робоче місце біля лунок і ополонок очищається від снігу та колотого льоду на відстань, достатню для безпечного ведення робіт.

Група працівників, що виконує роботи на льоду, забезпечується мотузкою та міцними жердинами. Усі лунки й ополонки діаметром більше 20 см позначаються вішками.

1. Гідрометричні містки, які влаштовуються для виконання гідрометричних робіт, повинні відповідати вимогам СНиП 2.05.03-84 „Мосты и трубы”.

На гідрометричному містку повинні бути обладнані поручні з обох боків, а підвісний місток слід укріпити металевими тросами.

1. Під час вимірювання витрат води на гідрометричному містку може перебувати одночасно не більше трьох осіб.

2. Якщо глибина води в створі гідрометричного містка або нижче від нього перевищує 1,5 м, а на гірських річках - 0,5 м, на містку повинні знаходитися рятувальні засоби (круги, мотузки тощо) за кількістю працівників, але не менше

одного круга на кожні 10 м довжини містка.

1. У зимовий період містки повинні бути завжди очищеними від снігу, а настил при зледенінні слід посипати піском, попіл ом тощо.

2. Користуватися гідрометричним містком стороннім особам для пересування через річку або канал забороняється.

3. Рух по льоду або роботу на ньому дозволяє керівник підприємства спеціальним наказом тільки після обстеження стану льодового покриву, огородження небезпечних місць з установленням необхідних вказівних знаків (віхи, дорожні знаки, сигнальні вогні) та оформлення наряду-допуску на виконання робіт.

4. Товщина льоду залежно від маси вантажу брутто визначається за таблицею 2.

1. Лід повинний бути прозорим. Якщо лід наморожений або мутний, допустима товщина льоду, зазначена в таблиці 2 цих Правил, збільшується вдвічі. При порушенні кристалічної структури льоду їздити по ньому забороняється.

2. Надійність льодової дороги на річках і каналах зі швидкістю течії

1. м/с перевіряють кожні 5 діб, на річках і каналах з меншою швидкістю течії - через 10 діб, а з настанням відлиги - 2-3 рази на добу. Результати промірів товщини льоду в усіх випадках оформляються актом.

1. Рух на льодових дорогах дозволяється тільки в одному напрямку.

2. Під час обстеження льодового покриву виходити на лід повинні одночасно не менше двох осіб, які пересуваються ланцюжком на відстані не менше 5 м одна від одної. Передній працівник перевіряє (простукує) лід плішнею. Для запобігання ковзання ніг працівники повинні мати взуття з протиковзними

засобами. Передній і задній працівники обв'язуються мотузкою, за яку тримаються ті, що йдуть між ними. Кожна група працівників повинна мати плішні, мотузки, дошки, жердини і багри.

1. У результаті обстеження всі місця, що являють собою небезпеку для пересування по льоду, повинні бути помічені віхами або ялинником.

2. Біля переправи повинні бути встановлені знаки обмеження маси, а в період ослаблення міцності льоду і під час відлиги - організовані чергування.

3. З'їжджати з берега на лід транспорту і механізмам без трапів можна тільки в тому випадку, якщо лід біля берега не має тріщин і розмивів, не зависає над водою і міцно з'єднаний з берегом. Зависання льоду перевіряють крізь пробиті в ньому лунки. Вода, що з'явилася в них, повинна закривати нижню частину пробитих лунок на висоту, яка становить 0,8-0,9 товщини льоду.

Якщо вода в лунках не з'являється або рівень її нижче зазначеного, то переправа в цьому місці забороняється.

1. Пішоходам переходити з берега на лід у разі наявності тріщин і розломів льоду можна тільки по пішохідних містках.

2. У разі видимих ознак руйнування льоду (прогини, випинання, тріщини), а також у випадку, якщо колії дороги заповнені водою, переправа в цьому місці забороняється.

3. У разі недостатньої міцності льоду і необхідності проведення термінових робіт повинні бути влаштовані з дошок легкі переносні настили, а працівники повинні мати запобіжні пояси і страхувальні мотузки.

4. Під час робіт з догляду за майнами біля затворів водопропускних споруд, які виконуються вручну, працівники повинні мати запобіжні пояси і рятувальні мотузки.

5. Під час різання льоду льодорізною машиною забороняється перебування технічного персоналу ближче, ніж на 1 м від прорізу.

Забороняється ставати на лід між прорізами, а також поправляти руками ланцюги різальних інструментів.

1. Вручну вирубати майни можна тільки справним інструментом, прив'язаним до запобіжної мотузки.

Користуватися для обколювання льоду біля споруд потрібно плішнею, а не ломом.

1. Під час улаштування або ремонту хворостяних споруд з льоду для проходу працівників як по льоду, так і по хворостяних матрацах повинні бути укладені спеціальні ходові дошки і трапи.

2. Під час роботи з льоду каміння для навантаження хворостяного матраца необхідно вивантажувати на відстані не менше 8-10 м від краю майни і укладати шаром завтовшки не більше 0,5 м з урахуванням маси матеріалів і товщини льоду відповідно до таблиці 2 цих Правил.

3. Для безпеки працівників у місцях спусків до води для посадки в човен, вимірювання рівнів води, виконання ремонтних робіт повинні бути обладнані справними сходами або трапами, які необхідно систематично очищати від бруду, снігу та у разі необхідності посипати піском.

4. Роботи над водою, у тому числі обколювання льоду на устоях і затворах на великих шлюзах, водозабірних спорудах, камерах необхідно виконувати в рятувальному жилеті, а також дотримуватися правил безпеки праці, що діють під час роботи на висоті, відповідно до вимог Інструкції з охорони праці під час виконання робіт на висоті з використанням спеціальних страхувальних засобів, затвердженої наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 09.10.2003 № 190, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.04.2003 за№ 970/8291.

1. Вимоги безпеки при виконанні робіт під час пропуску паводкових вод і льодоходу

1. Роботи на водних об'єктах і гідротехнічних спорудах під час пропуску паводків, повеней і льодоходу необхідно проводити з дотриманням вимог, викладених у п. 2.6 цих Правил.

2. Інформація щодо термінів руху льоду, скресання рік, водойм і каналів (якщо вони не спорожнюються на зимовий період), про рівні води під час повеней і паводків повинна бути завчасно доведена до відома власників водних об'єктів, гідротехнічних споруд, каналів і керівників підприємств, які здійснюють експлуатацію таких об'єктів.

3. На час проходження паводків, повеней і льодоходу власники водних об'єктів, гідротехнічних споруд, каналів і керівникипідприємств, які здійснюють експлуатацію таких об'єктів, створюють аварійні бригади, склад, чисельність і оснащення яких залежать від місцевих умов. Аварійна бригада повинна складатися не менше, ніж із двох спеціально навчених працівників, які пройшли інструктаж.

4. Працівники, задіяні на роботах з пропуску паводків, повеней і льодоходу, повинні бути забезпечені спеціальним одягом відповідно до погодних умов згідно з НПАОП 0.00-3.08-09, відповідним інвентарем, засобами зв'язку, рятувальними жилетами, а в нічний час проведення робіт - ліхтарями.

Чергування в нічний час на гідротехнічних спорудах та водних об'єктах повинно проводитись спеціально навченими працівниками в кількості не менше двох працівників.

1. Підривні роботи під час льодоходу для ліквідації льодових заторів виконуються з дотриманням вимог Єдиних правил безпеки при вибухових роботах (НПАОП 0.00-1.17-92).

1. Вимоги безпеки під час виконання водолазних робіт на об'єктах водогосподарських систем

1. Під час виконання водолазних робіт повинні виконуватися вимоги Єдиних правил безпеки праці на водолазних роботах. Частина І. Правила водолазної служби, затверджених Центральною радою Товариства рятування на воді в 1991 році, а також вимоги, викладені у цьому підрозділі.

2. Відповідальність за загальну організацію та забезпечення безпеки відповідно до вимог Єдиних правил безпеки праці на водолазних роботах. Частина І. Правила водолазної служби, затверджених Центральною радою Товариства рятування на воді, та цих Правил у процесі виконання водолазних робіт покладається на керівника водолазних робіт.

Відповідальність за дотримання вимог чинних нормативних документів з безпеки праці водолазів під час виконання водолазного спуску покладається на конкретного керівника водолазного спуску, який безпосередньо керує цим спуском.

1. Усі водолазні роботи (крім рятувальних) в зонах шлюзів, насосних станцій, гребель й інших споруд повинні виконуватися за дозволами (допусками).

Дозвіл (допуск), у якому вказується характер роботи, умови виконання водолазних робіт, границі небезпечних зон і заходи щодо безпеки, видається на термін не більше однієї доби з указівкою точного часу початку та закінчення водолазних робіт.

1. Перед виконанням водолазних робіт на гідротехнічних спорудах водолази повинні бути ознайомлені за допомогою креслень з їх улаштуванням і проінструктовані щодо безпечного виконання робіт. Також керівник водолазних робіт повинен ознайомити водолазний склад з проектом (планом) і нарядом- завданням на виконання водолазних робіт.

2. У темний час доби має бути забезпечене освітлення місця спускання водолаза.

3. Перед початком водолазних робіт необхідно ознайомитися з гідрологічним режимом на місці проведення робіт, визначити швидкість і напрям течії на поверхні і на глибині спуску та виміряти глибину майбутнього спуску.

До початку водолазних робіт керівник водолазних робіт повинен організувати постійне спостереження за гідрометеорологічними умовами в районі робіт, розробити заходи щодо забезпечення безпеки праці водолазів, переконатися в стійкості споруд і їхніх окремих елементів. Якщо споруда або її елементи мають руйнування і можуть загрожувати безпеці водолазів, спуски їх забороняються. Для визначення границь небезпечних зон біля гідротехнічних споруд, у межах яких мають проводитись водолазні роботи, необхідно керуватися підпунктом 3.4.43 пункту 3.4 розділу 3 Єдиних правил безпеки праці на водолазних роботах. Частина І. Правила водолазної служби, затверджених Центральною радою Товариства рятування на воді.

1. При виконанні водолазних робіт у районі гідротехнічних споруд пуск гідротурбін, насосів, маневрування затворами або шлюзування забороняється.

Допуск до водолазних спусків дозволяється тільки після відключення силових електричних мереж і мереж керування механізмами.

1. Під час обстеження або ремонту гідротехнічних споруд у районі спуска водолазів забивання паль, підйом або опускання вантажів, переміщення плавзасобів й інші роботи в радіусі менше 50 м від місця роботи водолаза(ів) забороняється.

2. Під час виконання водолазних робіт на водопропускних спорудах і пристроях діючих гідровузлів для забезпечення безпеки водолазів повинні бути проведені наступні заходи:

зупиняється або закривається така кількість агрегатів або затворів, щоб у радіусі не менше 50 м від місця роботи водолаза(ів) швидкість течії води не перевищувала 0,5 м/с;

направляючі апарати і спускові пристрої регулювання турбін (насосів) закриваються;

механізми пуску агрегатів, підйому затворів і відкриття воріт виключаються (знімається напруга, виключаються гідравлічні пристрої тощо), на вимикаючих пристроях вивішуються попереджувальні таблички „НЕ ВМИКАТИ! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ”.

1. Приблизне місце фільтрації та приблизну силу (швидкість) течії води через водонапірну споруду необхідно визначати шляхом протягування (опускання) з верхнього б'єфа на канатах забаластованого мішка з клоччям.

При незначних ушкодженнях гідротехнічних споруд, коли притиснутий тиском води мішок із клоччям можна відірвати від споруди вручну, водолаз повинний уточнювати місце фільтрації води за допомогою жердини з гумовою пластиною і легким баластом, щоб жердина не спливала, або за допомогою якого- небудь іншого пристосування. Переміщати жердину водолаз повинний перед собою, за напрямком свого руху. У цьому випадку спуск водолаза дозволяється тільки в захисному оснащенні, що виключає можливість безпосереднього контакту водолаза з місцем фільтрації води.

1. Обстеження й очищення водолазами водозабірних споруд повинні виконуватися тільки після припинення прийому або відкачування води.

2. Робота біля водозабірної споруди повинна виконуватися відповідно до погодженого годинного графіка і з обов'язковим повідомленням власника або іншої відповідальної особи водозабірної споруди, яка здійснює експлуатацію цієї споруди, про місце і час роботи водолаза.

3. Після отримання письмового підтвердження від керівника водолазних робіт про закінчення роботи, власник або інша відповідальна особа водозабірної споруди повинна особисто переконатися в їх припиненні і зробити відповідний запис у наряді-завданні.

3. Вимоги безпеки при виконанні окремих видів робіт на водогосподарських системах

1. Вимоги безпеки під час виконання робіт з технічного обслуговування і догляду споруд і каналів

1. Обстеження бетонних кріплень укосів каналів, басейнів і земляних напірних споруд (при закладенні укосів менше 1:3), що при зледенінні, обростанні або при мокрому укосі становлять підвищену небезпеку, необхідно виконувати, йдучи уздовж укосу по горизонтальній поверхні землі, насипу, берми на відстані 0,5 м від брівки укосу. Спуск до урезу води не дозволяється без застосування жердини і страхувальної мотузки, один кінець якої повинен бути прикріплений до надійної опори (дерева, стовпчика, елемента конструкції споруди або спеціально встановленого металевого штиря тощо).

2. Витягування з басейну, каналу або іншого водного об'єкта плаваючих предметів, колод слід виконувати за допомогою багра; забороняється заносити кінці колод нагору по укосу вручну.

3. У період льодоставу під час обстеження басейнів, земляних напірних споруд, каналів та інших водних об'єктів при роботі на льоду необхідно дотримуватися вимог, викладених у пункті 2.6 розділу 2 цих Правил.

4. Узимку під час буранів і заметілей не можна проводити обстеження каналів, напірних споруд та інших водних об'єктів одному працівнику.

5. Спуск працівників на водозлив, у колодязі, галереї, труби і дюкери для обстеження допускається тільки після припинення подачі або скиду води через споруду, спорожнення її від води та обмеження фільтрації води через ремонтні затвори до мінімуму.

Працівник, який спускається, повинний бути обов'язково прив'язаний за запобіжний пояс страхувальною мотузкою, другий кінець якої закріплюється за міцні елементи споруди і поступово попускається працівником, який страхує.

1. Під час пропуску через споруди льоду і сміття для проштовхування крижин і корчів слід застосовувати багри та граблі.

Ці роботи необхідно виконувати зі службових містків, стоячи на поверхні біля стояка споруди або з підвісних колисок, що мають міцні огородження, до яких працівники повинні бути прикріплені страхувальною мотузкою.

Розчищення заторів з крижин, сміття, інших плаваючих предметів перед спорудою повинно проводитися шляхом поступового скидання крижин та інших плаваючих предметів за течією води або витягування їх на поверхню землі. Забороняється пересування працівників по затору.

1. Здійснювати обколювання намерзлого льоду на затворах необхідно з використанням запобіжних поясів із закріпленням страхувальною мотузкою до міцних елементів споруд.

2. До наповнення водою б'єфа підпірної споруди, каналу, дюкеру, акведука або басейну керівник робіт повинний переконатися в тому, що ремонтна бригада виведена, а весь інструмент, будівельні матеріали і механізми прибрані за межі споруди, що заповнюється водою.

3. Ставати на затвор, що опускається (піднімається) або балку шандорного загородження, направляти їх у пази вручну, а також направляти вручну трос під час його намотування на барабан лебідки забороняється.

4. Під час спуску до затвора, проведення догляду і ремонту затворів на шлюзах, водозабірних і скидних спорудах працівникам необхідно користуватися запобіжними поясами.

5. Чистити, обтирати, ремонтувати обертові частини механізмів підіймачів гідротехнічних споруд, що рухаються, не дозволяється.

Спиратися і ставати на бар’єри площадок, запобіжні кожухи муфт редукторів, вали та інші рухомі частини підіймачів забороняється.